Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (ред.) Соціальна медицина та організація охорони здоров'я

Подождите немного. Документ загружается.

Лікар приймального відділення оглядає пацієнта, направляє його у відпо-

відне відділення, записує до медичної карти стаціонарного хворого дані анам-

незу, призначає режим і дієту.

Приймальне відділення відіграє значну роль у наданні невідкладної допомоги

дитині, яка поступає до стаціонару у важкому стані. У відділенні слід передба-

чити все для надання першої допомоги. Приймальне відділення здійснює облік

руху хворих, забезпечує зв'язок лікарні з поліклінікою, СЕС, батьками.

Планова госпіталізація передбачає наявність докладної виписки з історії

розвитку дитини, з зазначенням тривалості та особливості захворювання,

проведеного лікування, аналізів, відомостей про контакт дитини з інфекційними

хворими. При виявленні в приймальному відділенні інфекційного захворювання

заповнюють екстрене повідомлення та направляють його до СЕС.

При відмові від госпіталізації лікар приймального відділення надає дитині

необхідну медичну допомогу, робить відповідний запис в журналі відмовлень

у госпіталізації (причина, надана допомога), сповіщає про це поліклініку.

Персонал приймального відділення одержує інформацію про наявність

вільних місць від старшої медичної сестри лікарні, надає довідки батькам про

стан здоров'я дітей.

У великих лікарнях створюються ізоляційно-діагностичні відділення.

Для цього використовують приблизно 2/3 боксів. У ці відділення госпіталізу-

ють дітей із

нез'ясованим

діагнозом, з ускладненим епідеміологічним анамнезом,

при підозрі на наявність гострих інфекційних захворювань. Якщо діти захворіли

на інфекційні захворювання в стаціонарі,

їх

також направляють до цього

відділення.

Лікувальні відділення розраховані на 40-60 ліжок з

ізольованими

одна

від одної палатними секціями на 20-30 ліжок.

Палати мають бути невеликими, на 3-4 ліжка, що дозволяє заповнювати

їх

одночасно з урахуванням віку та захворювання дитини.

Досвід роботи багатьох кращих дитячих лікарень довів необхідність ство-

рення палатних секцій для недоношених та новонароджених у вигляді ізольо-

ваних блоків з боксами на одне ліжко.

До палатного блоку входять 8 боксів зі скляними перегородками та загаль-

ним шлюзом, де перебуває чергова медична сестра.

В кожному блоці передбачено підведення кисню, гарячої та холодної води.

В секції для недоношених є спеціальне обладнання (кювези, монітори тощо).

Враховуючи високу сприйнятливість новонароджених до інфекцій, обслу-

говуючий персонал приступає до роботи після зміни взуття, верхнього одягу

та прийняття душу та працює в масках.

Під час лікування дітей у стаціонарі матері надається можливість перебу-

вати разом із дитиною в спеціальних відділеннях сумісного перебування матері

та дитини в лікарні.

452

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Санітарно-гігієнічні вимоги до палат такі: на одну дитину має припадати

не менше 6

корисної площі, обов'язкове вологе прибирання з використанням

дезінфікуючих розчинів приміщення та столика для сповивання дітей.

У відділенні для недоношених і хворих новонароджених повинен працювати

спеціально підготовлений персонал, обізнаний з віковими особливостями дітей,

навичками вигодовування таких дітей та догляду за ними.

На сучасному етапі важливим є створення необхідних підрозділів для

надання медичної допомоги новонародженим. Основними з них є відділення

недоношених, патології новонароджених, неонатальної неврології та хірургії,

інтенсивної терапії.

Всі інші відділення дитячої лікарні, незалежно від віку дітей, повинні

мати можливість ізолювати хворих в

1-2-ліжкові

палати-напівбокси.

Заповнюючи палати, слід дотримуватися принципу одномоментного прийому

хворих для попередження одночасного перебування в них дітей, котрі

щойно

поступили до лікарні та таких, що одужують.

У відділеннях для старших дітей передбачено

їдальні,

кімнати для ігор,

шкільних занять. Це важливо насамперед у тих відділеннях, де діти проходять

тривале лікування (ревматологічне, нефрологічне тощо).

У дитячих лікарнях створюють також реанімаційні відділення чи палати

інтенсивної терапії, в тому числі для новонароджених.

Реанімація може здійснюватися лише в разі постійного контролю за показ-

никами організму, а тому потребує достатнього обсягу експрес-методів біохі-

мічних досліджень.

У будь-якому відділенні дитина перебуває під наглядом

лікар

я-ордина-

тора, який обстежує її, встановлює діагноз, визначає план лікування, перевіряє

правильність та своєчасність виконання всіх призначень медичною сестрою,

проводить санітарно-освітню роботу. Він бере участь в обході хворих разом

із

завідувачем відділення.

Важкохворі діти, незалежно від віку, потребують індивідуального режиму

для підтримання емоційного тонусу, що сприятливо впливає на перебіг хвороби.

У великих лікарнях вводяться посади

педагогів-методистів,

які прово-

дять і організують виховну роботу.

Дотримання необхідного режиму можливе тільки в разі чіткої організації

роботи медичного персоналу відділення, яку контролює лікар-ординатор. Дані

про перебіг хвороби, стан здоров'я дитини, її лікування, харчування, режим

лікар-ординатор занотовує до медичної карти стаціонарного хворого, витрачаючи

на це досить багато робочого часу. Для зменшення цих витрат практикують

запровадження диктофонного методу ведення документації. Досвід багатьох

лікувальних закладів свідчить про те, що цей метод досить результативний

(скорочує витрати часу лікаря на письмову роботу в середньому на 33 %).

У багатьох стаціонарах запроваджено спеціальні листки призначень, які,

зі слів лікаря, заповнює медична сестра під час обходу хворих. При виконанні

453

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

призначень медична сестра робить у цьому листку відповідну позначку та

після заповнення підклеює листок до медичної карти стаціонарного хворого.

Витрати часу на формування відповідної інформації можуть бути істотно

скорочені при застосуванні персональних комп'ютерів.

Керує всією роботою відділення завідувач, який контролює роботу лікарів-

ординаторів, розглядає з ними всі складні для діагностики та лікування випадки,

скликає консиліум. Під його керівництвом і за його участю підвищують кваліфі-

кацію лікарі та середній медичний персонал.

Завідувач оглядає щойно госпіталізованих і важкохворих, здійснює щоден-

ний обхід і розбір інформації про окремих хворих з ординаторами відділення,

проводить щотижневий консультативний прийом у поліклініці, організовує

обговорення кожного випадку летальності у відділенні, аналізує історії хвороби

всіх виписаних хворих і показники обсягу та якості роботи підрозділу.

До його обов'язків відноситься робота з батьками. Щоб не порушувати

розпорядку роботи відділення, виділяють відповідні години для прийому

батьків. Прийом завідувачем відділення краще планувати на другу половину

дня, не менше 3 разів на тиждень, узгоджуючи цей графік із днями та годинами

прийому батьків ординаторами, що дозволить завідувачу проаналізувати

причини звертань батьків і допомогти ординаторам.

Завідувач входить до складу ради лікарні, проводить консультативну

роботу за її межами, бере участь у методичній роботі стаціонару.

Графіки роботи медичних сестер та санітарок слід складати з розра-

хунком забезпечення більшої безперервності в спостереженні за хворими

дітьми однією і тією ж медичною сестрою.

У роботі лікарень практикуються дво- та тризмінні чергування. При дво-

змінному чергуванні зміна сестер відбувається двічі на добу, з чергуванням

по 12 год удень і вночі та одним вихідним днем після денного та двома днями

після нічного чергування. Найбільш доцільним є тризмінний графік, при цьому

вранці та вдень працюють одні й ті самі особи, а медичні сестри, котрі чергують

уночі, працюють позмінно. Недоліком його є часта зміна персоналу.

При здачі чергування медичні сестри повинні обійти палати, передати

відомості про важкохворих дітей. Передача нічного чергування має відбуватися

в присутності старшої медичної сестри.

Старша медична сестра - головна помічниця завідувача відділення.

Вона керує роботою середнього і молодшого медичного персоналу, відповідає

за належний порядок, відповідає за безперебійне постачання медикаментів,

обладнання, матеріалу для перев'язок. Вона виконує деякі адміністративні

обов'язки: здійснює зв'язок з іншими відділеннями лікарні та різними закла-

дами, викликає за вказівкою лікаря фахівців на консиліум, встановлює порядок

направлення хворих на окремі процедури та на обстеження.

Розпочинаючи роботу до зміни палатних сестер, старша медична сестра

перевіряє санітарний стан відділення, наявність медикаментів, білизни,

454

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

обліковує

їх,

інформує

завідувача, одержує від нього вказівки, бере участь в

обході хворих.

У структурі дитячої лікарні є патологоанатомічне відділення. При

наявності в місті кількох дитячих лікарень воно може функціонувати на базі

однієї з них, забезпечує розтини трупів дітей, у т.ч. померлих новонароджених

і мертвонароджених, а також взяття біопсійного та операційного матеріалу.

Медичне обслуговування дітей, які мешкають у сільській місцевості,

здійснюється на загальних засадах. Відмінності у формах організації різних

видів медичної допомоги зумовлені особливостями розселення

сільського

населення, щільністю населення, станом шляхів тощо.

Лікувально-профілактичну допомогу дітям забезпечують заклади сільської

лікарської дільниці, районні, обласні лікарні та диспансери.

Значна частина сільських дітей перебуває під систематичним спостере-

женням фельдшера чи медичної сестри. Для підвищення кількості лікарських

відвідувань важливо укомплектувати всі сільські лікарські дільниці педіатрами,

підвищувати кваліфікацію з педіатрії терапевтів, оскільки вони також беруть

участь у наданні медичної допомоги дітям.

Важливе значення має розвиток пересувних і виїзних форм обслуговування

дітей, організацію яких забезпечує центральна районна лікарня (ЦРЛ). Спе-

ціалісти ЦРЛ виїздять на сільські лікарські дільниці згідно зі сталими графіками.

В умовах недостатнього укомплектування сільських лікарських дільниць

лікарями-педіатрами лікувально-профілактичну роботу серед дітей здійснюють

лікарі загального профілю та середні медичні працівники.

Головний лікар сільської лікарні відповідає за медичне забезпечення

дітей на дільниці. Організаційно-методичне керівництво його роботою здійснює

районний педіатр.

Медичне спостереження за дітьми раннього віку в сільській місцевості

здійснює акушерка, за старшими дітьми -

фельдшер,

їх

обов'язки:

• щорічний перепис дітей віком до 15 років при подвірних обходах;

• облік новонароджених, прибулих з

іншого

місця проживання;

• патронажні відвідування новонародженого: в перші 3 дні після виписки

з пологового будинку, в 2 тижні та у віці одного місяця, щомісячне спостере-

ження протягом першого року (число спостережень залежить від стану здо-

ров'я дитини);

• контроль за фізичним розвитком дітей (систематичне зважування та

вимірювання);

• при захворюванні особливо дітей раннього віку обов'язкова консуль-

тація з дільничним лікарем, своєчасна госпіталізація до дільничної чи районної

лікарні;

• систематичний патронаж дітей, які перебувають під диспансерним наг-

лядом з приводу гіпотрофії, рахіту, захворювань травної системи, ревматизму,

455

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

туберкульозної інтоксикації, після гострих захворювань, недоношених і дітей,

що перебувають на штучному вигодовуванні або ранньому прикормі;

• обладнання в приміщенні ФАП "Куточка дитини", де мають бути терези,

ростомір, стіл для сповивання, виставка предметів догляду за дитиною та

санітарно-освітня література;

• своєчасне проведення профілактичних щеплень та

їх

облік;

• лікувально-профілактична та санітарно-протиепідемічна робота в до-

шкільних закладах і школах;

• санітарно-освітня робота;

• протитуберкульозна робота серед дітей.

Спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну допомогу дітям у ЦРЛ за-

безпечують 4-6 фахівців, а також 18-20 спеціалістів, які обслуговують доросле

населення.

їм

виділяють певні години для прийому дітей.

Центром висококваліфікованої спеціалізованої допомоги дітям є дитяче

відділення обласної поліклініки чи обласна дитяча лікарня.

Важлива роль в організації медичної допомоги дітям у сільській місцевості

належить районному педіатру. До його функцій відносяться:

• консультативна допомога працівникам дитячих закладів районного

центру, сільських лікарських дільниць з питань організації медичної допомоги

дітям;

• відвідування ФАПів і сільських лікарень (амбулаторій), огляд здорових

і консультація хворих дітей, перевірка своєчасності проведення профілактичних

щеплень та санітарно-протиепідемічних заходів;

• контроль за проведенням диспансерного нагляду за дітьми, насамперед

першого року життя;

• складання спільно із СЕС плану протиепідемічних заходів, спрямованих

на боротьбу з дитячими інфекційними захворюваннями, участь у його виконанні.

• організація профілактичних щеплень дітям;

• забезпечення підвищення кваліфікації з педіатрії для лікарів сільських

дільниць, патронажних сестер, медичних працівників дитячих дошкільних зак-

ладів і шкіл;

• проведення семінарів, конференцій середніх медичних працівників

району, які надають медичну допомогу дітям;

• відвідування дитячих дошкільних закладів, контроль за

їх

діяльністю;

• систематична робота в організаційно-методичному кабінеті ЦРЛ, аналіз

звітів дитячих лікувально-профілактичних закладів, вивчення та оцінка стану

здоров'я дітей сільського району та діяльності ЛПЗ, узагальнення отриманих

даних і розробка конкретних заходів щодо підвищення якості медичної

допомоги;

• залучення представників місцевих органів влади, громадських організа-

цій, активу Товариства Червоного Хреста до проведення заходів, спрямованих

на поліпшення медичної

допомоги

дітям.

456

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Контрольні питання

1. Посадові особи управлінського персоналу дитячої лікарні,

їх

функції.

2. Основні розділи роботи

дитячих

поліклінік.

3. Структурні підрозділи дитячої поліклініки, формування штатів дитячих поліклінік.

4. Завдання реєстратури та кабінету долікарського прийому.

5. Зміст роботи кабінету (відділення) здорової дитини.

6. Завдання та зміст роботи дільничного педіатра.

7. Основні обов'язки дільничної медичної сестри.

8. Суть протиепідемічної роботи

дитячої

поліклініки.

9. Зміст роботи кабінету щеплень.

10. Організація роботи завідувача педіатричного відділення поліклініки.

11.

Заходи, здійснювані медичним персоналом з питань підготовки дітей до відвіду-

вання дошкільних закладів і школи.

12. Основні обов'язки педіатра та медичної сестри дошкільних закладів.

13. Обов'язки шкільного лікаря та середнього медичного персоналу.

14. Суть і організація відновлювального лікування.

15.

Завдання денного стаціонару та показання для лікування дітей у цьому підрозділі.

16.

Структурні підрозділи стаціонару дитячої багатопрофільної лікарні.

17.

Функції приймального відділення.

18. Особливості госпіталізації хворих дітей, організація лікувального процесу в

стаціонарі.

19.

Функції завідувача відділення стаціонару.

20. Забезпечення сільського населення в організації лікувально-профілактичної

допомоги

дітям.

21. Функції районного педіатра.

457

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Розділ 9. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКУВАЛЬНО-

ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ І ОЦІНКА

ЯКОСТІ

МЕДИЧНОЇ

ДОПОМОГИ

9.1. Облік і звітність, показники діяльності,

їх

оцінка

' Різноманітна діяльність амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів

потребує оперативної корекції та планування на основі поточного обліку та

аналізу роботи закладів в цілому, окремих підрозділів і медичного персоналу.

Проведення його є однією із складових частин процесу управління, що

потребує оптимального

інформаційного

забезпечення.

В лікувально-профілактичних закладах циркулює численна інформація щодо

хворих, використання ресурсів (ліжок по відділеннях, лікувально-діагностичних

і допоміжних підрозділів),

коштів.

Відповідні дані про всі розділи роботи можна отримати з облікових доку-

ментів, затверджених МОЗ України.

Лікарі амбулаторій та поліклінік заповнюють низку облікових

документів, основними з них є:

• медична карта амбулаторного хворого (ф. № 025/01);

•

історія

розвитку дитини (ф. №

112/0);

• статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів

(ф. № 025-2/0);

• талон амбулаторного пацієнта (ф. № 025-6/0, 025-7/0);

• контрольна карта диспансерного спостереження (ф. № 030/0);

• екстрене повідомлення про

інфекційне

захворювання (ф. № 058/0).

До основних облікових документів стаціонару належать:

• медична карта стаціонарного хворого (ф. № 003/0);

• статистична карта хворого, який вибув із стаціонару (ф. № 066/0);

• журнали обліку прийому хворих в стаціонар (ф. № 001/0);

• журнал відмовлень у госпіталізації (ф. №

001-1/

);

• журнал запису оперативних втручань у стаціонарі (ф. № 008/0);

• протокол (карта) патологоанатомічного дослідження (ф. № 013/0);

• історія пологів (ф. № 096/0);

• карта розвитку новонароджених (ф. № 102/0).

У поліклінічних і стаціонарних закладах хворим видають:

• листок непрацездатності;

• довідку про тимчасову непрацездатність.

458

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Основним обліковим документом у поліклініці є "Медична карта амбула-

торного хворого", яка заводиться на кожного мешканця району діяльності

поліклініки, що звернувся за медичною

допомогою.

її складовою частиною є листок запису заключного діагнозу — дані до

нього заносяться одночасно з внесенням у статистичний талон заключного

діагнозу.

Основним обліковим документом для стаціонару є "Медична карта ста-

ціонарного хворого"

{"історія

хвороби"), на основі якого заповнюється

статистична карта вибулого зі стаціонару.

Відповідно до наказу МОЗ України № 130 від 04.09.92 р. статистична

звітність поділяється на:

/. Державну:

• Звіт про окремі інфекційні та паразитарні захворювання (ф. № 1).

• Звіт про профілактичні щеплення (ф. № 5).

• Звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають

у районі обслуговування лікувального закладу (ф. № 12).

• Звіт про медичне обслуговування населення, яке підпало під радіацію в

зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС і підлягає включенню в Державний

розподільчий реєстр (ф. № 15).

• Звіт лікувально-профілактичного закладу (ф. № 20).

• Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям (ф. № 21).

//. Галузеву:

• Звіт про медичну допомогу дітям (ф. № 31 - здоров).

• Звіт про хворих на туберкульоз (ф. № 33 - здоров).

• Звіт про хворих на злоякісні новоутворення (ф. № 35 - здоров).

• Звіт про кількість травм, опіків і отруєнь серед дорослих,

підлітків

дітей (ф. № 50 - здоров).

Дані облікових документів є основою для аналізу діяльності закладу,

підрозділу, окремого спеціаліста за певний звітний період. Вони необхідні

також для оперативного керівництва роботою.

Інформація може записуватися як на паперових носіях, так і в комп'ютерній

базі даних. У закладах охорони здоров'я та органах управління накопичено

значний досвід автоматизованого обліку інформації, що дозволяє розширити

можливості аналізу при зменшенні затрат часу на обробку отриманих даних.

Звіт складають

лікарі-статистики

та методисти, статистики, які

працюють у кабінетах обліку та медичної статистики чи в інформаційно-

аналітичних відділах районних (міських) лікарень, поліклінік.

На основі звітних даних обчислюють і аналізують відповідні показники

за участю керівників закладу та відповідних підрозділів.

Розробка та аналіз статистичної інформації дозволяє лікарям оцінювати

обсяг діяльності, якість і ефективність лікування, стан здоров'я населення.

459

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Керівники закладу та підрозділів мають змогу оперативно управляти

закладом, своєчасно розробляти заходи щодо поліпшення організації

медичного забезпечення населення.

Оцінка діяльності поліклініки, стаціонару проводиться за такою

схемою:

• загальні дані про лікарню та її підрозділи;

• організація роботи поліклініки, стаціонару;

• якість діагностики та лікування.

їх

робота значною мірою висвітлена в звіті лікувально-профілактичного

закладу (ф. № 20).

За даними звіту ЛПЗ (ф. № 20) визначають тип закладу, його підпорядку-

вання, потужність, структуру, обладнання відділень (кабінетів).

Для визначення показників здоров'я та обсягу допомоги необхідні дані

про чисельність населення, яке обслуговується даним ЛПЗ, розподіл його за

віком і контингентами, що підлягають профілактичним оглядам.

Аналіз даних / розділу -

"Штати

закладу" дозволяє оцінити:

• укомплектованість лікарні (окремо поліклініки та стаціонару) лікарями,

середнім і молодшим медичним персоналом:

Кількість зайнятих посад лікарів (середнього та іншого медичного персоналу) • 100

Кількість штатних посад лікарів (середнього та іншого медичного персоналу)

• коефіцієнт сумісництва (виходячи з того, що працівник може виконувати

роботу як у більшому обсязі, передбаченому нормативами, так і в меншому

обсязі, наприклад, 1,25 або 0,5 посади):

Кількість зайнятих посад • 100

Кількість фізичних

осіб

За даними // розділу -"Діяльність поліклініки

(амбулаторії")

визначається низка показників поліклінічної допомоги:

• середнє число відвідувань лікарів на одного жителя:

Кількість відвідувань лікарів

Чисельність населення

(аналогічно обчислюється середнє число відвідувань лікарями вдома);

• питома вага профілактичних відвідувань:

Кількість профілактичних відвідувань лікарів • 100 .

Загальна кількість відвідувань лікарів всього

• повнота охоплення профілактичними оглядами різних контингентів насе-

лення (окремо по кожній групі):

Кількість оглянутих • 100

Кількість осіб, які підлягали оглядам

460

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Обчислюють питому вагу жінок, оглянутих в оглядових кабінетах із

застосуванням цитологічного дослідження.

За даними діяльності пункту невідкладної медичної допомоги визначають

число виїздів на 1000 населення:

Число всіх виїздів •

1000

Чисельність населення

Стосовно диспансерної роботи визначають розподіл ветеранів війни та

осіб, прирівнених до них щодо пільг, за групами

інвалідності,

фахом лікарів,

які здійснюють спостереження.

Для оцінки хірургічної роботи амбулаторно-поліклінічного підрозділу ви-

значають:

• розподіл оперативних втручань за видами, наприклад:

Кількість операцій на органах вуха, горла, носа • 100

Загальна кількість всіх проведених операцій

Матеріали розділу III - "Діяльність стаціонару" - дозволяють визначити

показники використання ліжкового фонду:

• середньорічна зайнятість ліжка:

Кількість проведених хворими

ліжко-днів

Середньорічна кількість ліжок

• середня тривалість перебування хворого в лікарні:

Кількість проведених хворими

ліжко-днів

Кількість хворих, що вибули зі стаціонару (сума виписаних і померлих)

• обіг ліжка, тобто середнє число хворих, які перебували на одному ліжку:

Кількість хворих, що пройшли через стаціонар

Середньорічне

число

ліжок

Показники обчислюються загалом для стаціонару, а також для всіх його

відділень.

• Середня кількість операцій на одну зайняту посаду хірурга:

Кількість проведених операцій

Кількість посад хірургів у поліклініці

Для стаціонару проводять також аналіз показників летальності (загаль-

ного, для відділень, при окремих захворюваннях):

Кількість померлих хворих • 100

Кількість виписаних + кількість померлих

Звіт дозволяє також провести досить детальний аналіз середньої тривалості

перебування в стаціонарі та летальності, за класами та окремими захворюваннями

для певних вікових груп.

461

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23