Ющук І.П. Українська мова. Вправи. Навчальний посібник
Подождите немного. Документ загружается.
МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС
§ 139
Творення і вживання дієприслівників
321. Утворіть від поданих дієслів у неозначеній формі дієпри
слівники й запишіть їх у три колонки: 1) недоконаного виду II
дієвідміни; 2) недоконаного виду І дієвідміни; 3) доконаного
виду.
Усміхатися, скаржитися, зникнути, задуматися, мовчати,
сипати, ждати, спитати, хлюпнути, вживати, платити, сягну
ти, гуркотати, вжити, сидіти, відповісти.
І
Ключ. З других букв утворених дієприслівників має скласти
ся закінчення вислову: “Море? Я люблю його страшенно, ...”
322. Прочитайте текст. Випишіть дієприслівники й схарактери
зуйте їх. Поясніть, як їх утворено. Чи всі вони утворені відповідно
до правил?
Спостерігаючи зовнішній світ, Григорій в нім намагався
забутися, особливо в години дозвілля. Мавши вроджений
хист до спостережень, вирісши серед природи, він мав у тім
велику втіху. Рослинний і тваринний світ ховав у собі багато
цікавого, невичерпного, кожен день вражав усе новими нес
подіванками. Особливо цікаво було спостерігати життя звірят
і птахів. Григорій міг лежати, притаївшись десь межи колода
ми, годинами і дивитися, як під крутим берегом в кам’яних
розсипах клопочеться горностай...
Часом назирці йшов за козулею (сарною) з малим козе
нятком, стежив за ними геть цілі кілометри, посуваючись,
мов тінь, од дерева до дерева, од куща до куща, намагаючись
підглядіти, як те козеня почувається на цьому новому для се
бе світі. Особливо цікаво було, як те козеня натрапило на жа
бу і стало над нею, розкарячивши ноги; довго дивилось на неї
здивовано, витріщивши свої наївні очі з довгими віями, —
такі, як часом бувають у гарної дівчини; далі не втерпіло і
лизнуло жабу язиком. Зовсім як мале дитя. Жаба підскочила,
мов опечена, а козеня ще дужче! Почало високо стрибати на
місці — чи від здивування, чи від ентузіазму...
А раз, никаючи отак далеко від заїмки, понад річкою, на
трапив на слід полоза (І. Багряний).
208
Частини мови
§ 140
Особливості написання не
з різними формами дієслова
323. Запишіть словосполучення в дві колонки залежно від того,
як пишеться не. 1) разом; 2) окремо.
(Не) покояться за вас, (не) скрес лід, (не) пізнаний ще, (не)
стертий пил, (не) присипаний снігом, (не) притомніє зне
нацька, (не) допечений хліб, (не) знаючи напевно, (не) при
їжджав торік, (не) навиджу крик, (не) прибрано двір, (не) тер-
пеливиться мені, (не) вистачає зерна, (не) знаний тут, (не) по-
коїть нас, (не) чуваний досі, (не) знаний світ, (не) спитавши
батьків, (не) здужається чогось.
І
Ключ. З останніх букв останніх слів виписаних словоспо
лучень має скластися закінчення вислову: “Демократія вми
рає не через слабкість законів, а через ... ”
324. Прочитайте речення і зробіть висновок, коли не входить до
префікса недо- і, отже, пишеться разом, а коли не виступає за
перечною часткою і пишеться окремо.
1. Ти вже й справді став старий та ще й недобачаєш (/. Нечуй-
Левицький). 2. Він почав усіх боятися, всім недовіряти (/. Франко).
3. Часом думаю, що замовчувати і недоговорювати те, що
можна зовсім просто і щиро сказати, теж не слід (Леся Ук
раїнка). 4. Весь полк недолічувався тільки одного січовика (І. Ле).
5. Дехто, захопившись тракторами, може, вже недооцінює
коня? (Остап Вишня). 6. Заздрісна та радісна, що знов сама з
дочкою, вона багато дечого недобачала довго (Марко Вовчок).
7. Біля воза Зінька ніяк не добалакає з дівчатами; уже й Сте
пан гукає, щоб іти (А. Головко). 8. Хлопці перезирнулись, не
добираючи, чого це раптом дівчина вирішила запрошувати
до себе в гості (Ю. Смолич). 9. Чому ж вона [циганка] йому ще
не сказала? Не доворожила? (О. Ільченко). 10. Сидите цілий
день у себе в хаті — не додзвонишся вас! (Леся Українка). 11. Ще
й не додумала Христя своїх думок, як почула, що в сінях
щось зашамотіло. 12. Не дослухалася вона до того допиту
вання, вона навіть не бачила нічого перед собою, окрім од
ного Пилипка (3 те. Панаса Мирного).
325. І. Прочитайте текст. Випишіть дієслівні форми з часткою не.
Поясніть її написання.
209
МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС
Другий день уже йшли ми лісами, я і пес. Вчора я ще пот
рохи стріляв, але за сьогоднішній день не вистрілив ані разу.
Пес переконався нарешті, що я не буду стріляти, і при кож
ній новій оказії вже тільки злегка оглядався на мене й іїнов
далі, силкуючись удавати, що він також не зважає на дичину.
На нічлігу я востаннє бачив людей. За сьогоднішній день
не показався ніхто навіть поблизу. І я тішився, що людське
лице, людське слово, людський звук не перебиває моєї тихої
розмови з лісом, що ніхто третій не стає між мною і життям.
Воно розмовляє зі мною тихим шумом лісу, мурмотінням
потоку, криком птахів, подає знаки світлотінями хмар, лед
ве помітними рухами трави й гілляк. Все се, не приглушене,
не перебите крикливим голосом чоловіка, промовляє так ви
разно, так незвичайно вимовно усій моїй істоті.
Іду й прислухуюся тихому шамотінню дерев, їх верхів, не
видних мені знизу з-за гілляк. їх похитує там угорі вітрець,
непомітний тут у долині, тихим шумом наповнює ліс. Але від
часу до часу, ніби рука пересувається по струнах, — пролітає
удар вітру, видобуваючи сильніші звуки, які зливаються в
енергійну фуґу. Вона звучить іще хвилю йому вслід, поки не
розпадеться знову на окремішні мелодії, які веде кожне де
рево зокрема, і місце розбудженого рокоту заступить знову
цей монотонний, тихомирний шум...
Мені незвичайно радісно, і я спочатку виявляв цю радість
дуже галасливо. Кричав і прислухався до свого голосу. Стукав
гіллякою по старих стовбурах, відповідаючи старому дятлові
на його солідний, діловий стук.
Але перший хміль цього стану минув. Я йду мовчки, со
лідно, не окликаючи навіть пса. Я тихий і стриманий, як са
ме оце життя, що оточує мене. І тільки радість, тиха безмеж
на радість наповнює усе моє єство (М. Грушевський).
II. Перекажіть текст по-своєму. Переказ запишіть.
326 (підсумкова вправа). Підготуйте й прочитайте реферат на
одну із запропонованих тем.
1. Дієслово як система форм.
2. Способи дієслова і вживання їх.
3. Часи дієслова і вживання їх.
4. Парадигма дієслова.
5. Залежність словоформ дієслова від його виду й перехідності.
210
Частини мови
6. Фонетичне оформлення дієвідмін дієслова.
7. Дієприкметник як форма дієслова, його творення й вжи
вання.
8. Дієприслівник як форма дієслова, його творення й вжи
вання.
Прислівник
§ 141
Розряди прислівників
за значенням і походженням
327. Прочитайте речення. Випишіть прислівники й схарактери
зуйте їх за значенням і походженням.
1. Де-не-де по краях хмар міддю червоніють вузькі смуги.
2. Сонце ще йде вгору над степом. 3. Не було видно блакиті
від птаства. 4. І важко було зрозуміти: ранок надворі чи вечір,
день чи ніч. 5. Пролетіли одна за одною кілька пташиних
зграй. І так було сонячно і тепло і по-весняному пахтів вітер,
що на серці мимоволі повеселіло. 6. Де був полковник того
вечора, там чувся регіт. 7. А навкруги — солов’ї, десь близь
ко — жайворонок. 8. Місяць раптом освітив усе навколо. 9. По
близу заіржали коні. 10. Час од часу Корній підводив голову
й озирався навкруги. 11. Козаки проходили, скидаючи шап
ки й низько кланяючись, але мовчки. 12. За вікном над
бур’янами незасіяних ланів дзвенять жайворонки, кигичуть
жалібно чайки, цвірінькають горобці. Ближче і ближче Київ.
13. У всіх від посту трохи туманіють голови. 14. У Києві в
Лаврі і при монастирях з давніх-давен школи були. 15. Ти,
мабуть, забув, що друкарні з’явилися літ сто п’ятдесят тому.
16. Цілі воєнні походи було оголошено проти окремих слів —
сюдою, тудою... О-о, як ви боїтесь, щоб ми не були самими
собою!
(З те. В. Чередниченко).
328. І. Прочитайте текст. Випишіть прислівники й схарактеризуй
те їх за значенням і походженням.
Десь годині о дев’ятій заходить батько: “Вставай, дід при
йшов”. Виходжу, здоровкаюсь, а дід зі сльозами: і чого сплю,
211
МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС
і чого не прийшов до нього провідати, а він од людей дізнав
ся, що внук удома...
Дід поважав усіх, цього й від нас вимагав. Було жене ра
но корівку до череди, жодного каменя не минає — прибирає
з дороги. Я спитав: “Чому це ви?” — “А щоб колесо не зла
малося, щоб ви пальці не позбивали, щоб корови ратиці не
заламували”.
А тоді, в 1950-му, якось приходить дід з роботи і каже:
“Оце, Насте, зроблю й собі на тиждень відпустку. Поки внук
удома, сходимо перевідаємося з ріднею”. Я перепитав, до ко
го ж підемо, а дід: “До всіх”.
Другого дня підняв мене удосвіта і ми вирушили в доро
гу, прихопивши поклажу з гостинцями, що баба Настя наго
тувала. Спершу подалися на Сороче, це кілометрів за десять
від дідового Красного. Йшли повагом, дід розповідав різні
бувальщини, близько восьмої були вже у сорочинських ро
дичів. Зайшли у два двори, передали гостинці, розказали свої
новини, розпитали про їхні, відпочили і після обіду рушили
в Олександропіль до дядька Герасима, були там на вечір.
Переночувавши, вийшли на Лошкарівку — там обідали в
сестри баби Насті; далі рушили додому. По дорозі дід завів
на свою землю, так і сказав: “Моя дідівщина”, чи не того й
водив мене, щоб показати, де та дідівщина...
За моїми підрахунками, за два дні ми з дідом зробили ход
ку близько п’ятдесяти кілометрів, і це в його віці! Він мені го
ворив по дорозі, що це, мабуть, його останні відвідини, і прав
да, вже він більше не бував у тих краях, хоч і прожив ще три
з половиною роки... Дорогою дід наче стрічався з прожитим,
згадував тих, з ким жив, і одночасно прощався
(Л. Голота).
II. Напишіть розповідь про те, як ви провідували свою рідню, які
розмови відбувалися. Прислівники підкресліть.
§ 142
Прислівники, похідні від прикметників
329. Проаналізуйте, як утворено подані прислівники. Поясніть
їхній правопис.
1. Несказанно, щоденно, негадано, неждано, хвилююче,
вище, ближче. 2. Злегка, зліва, скоса, спроквола, завидна, до
212
Частини мови
чиста, насухо, нарізно, вповні, поблизу, помалу. 3. По-прос
тому, по-сусідському, по-військовому, по-солдатськи. 4. В ці
лому, в основному, в середньому. 5. По старому шляху, по
світлому дню, по сухому дереві.
330. І. Прочитайте текст. Випишіть прислівники. Прислівники,
похідні від прикметників, підкресліть.
Йдучи зі школи, я ще віддалік помітив біля нашої хати кри
ту брезентом автомашину. Цікаво, хто ж це приїхав до нас?
Беру під пахву ранець і щосили біжу додому. На борту ма
шини, що притулилася поруч з ворітьми, яскравіє напис: “Екс
педиційна”. Дивно, чого це біля нас зупинилася експедиція...
У хаті за столом сиділо троє незнайомих людей. Двоє
старших чоловіків тримали в руках записники. Молодша,
певно, студентка, порпалася біля магнітофона. Неподалік
сиділи дідусь з бабусею.
Я привітався, поклав на ліжко ранець.
— Нехай і він сідає з нами, — звертається дідусь до гос
тей. — Хлопець він тямущий. Вже чимало зробив записів.
Може, подивитеся той зшиток?
— Гаразд, — згоджується найстарший. — Обов’язково по
дивимося. А поки що хочемо від вас дещо записати.
Дідусь знічено посміхається. Певно, переживає.
— Та ми, той, — знизує плечима, — невеликі мастаки до
балачок.
— Еге, не прибіднюйтеся, — уточнив усе той же повитий
сивиною чоловік. — Нам про вас багато розказали ваші од
носельці!
— А звідки ви будете й хто такі? — насторожується бабуся.
— Ми з Києва. Обоє працюємо в науковому інституті
Академії наук. А це наша практикантка — майбутній філо
лог. Навчається в університеті. До вас приїхали записувати
поліський фольклор. Кого не запитували в селі, всі направ
ляли до вас. Краще, кажуть, од діда Тараса і баби Мотрі
ніхто не знає прислів’їв та приказок...
— Та чого, — змахує рукою дідусь, — у нас що не сільце,
то своє слівце!
— О, прекрасно! — сплеснув долонями гість. — Оксано,
запиши цю приказку. Такої у нас немає... (В. Скуратівський).
II. Перекажіть текст по-своєму. Прислівники, похідні від прикмет
ників, підкресліть.
213
МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС
§ 143
Прислівники, похідні від іменників
331. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того,
як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) окремо. Слово
сполучень зі словами, які пишуться через дефіс, не виписуйте.
(По) черзі підходили, (з) боку річки, (с) початку подумай,
(по) переду йшов, (в) міру працюй, підняли (на) гора, (с) ти
ха мовив, метався (уві) сні, (з) ранку не їв, (зі) споду дме,
ожив (з) радощів, чини (по) правді, (о) бік стояв, читав (по) ла
тині, стриманий (на) диво, (в) ночі темно, кинув (у) вічі, (до) ку
пи стулив.
І
Кл юч. З других букв перших слів виписаних словосполучень
має скластися закінчення вислову: “Щоб влада стала силь
нішою, її...”
332. І. Прочитайте текст. Випишіть прислівники й поясніть, як
вони утворені.
Марія чудується з того, як химерно плетуться думки. На
чеб стовбур дерева, перейшовши в землю, розгалужується
навсібіч корінням, дроблячись аж до дрібнесеньких його
пагінчиків і намагаючись охопити все довкружжя. Або ж по
чаткова думка нагадує пущений з гори невеликий камінчик,
що при своєму рухові вниз зачіплює інші камінчики, пере
творюючись урешті-решт на кам’яну лавину, що рине нест
римно, як водоспад, несучи з собою все, що трапляється на
її шляху. Є ще й думки, схожі на могутній спалах блискавки,
що своїм раптовим світлом охоплюють для людського ока
відразу півнеба, показуючи всю його моторошну, бездонну
глибину, загадкову і таїнну, наче мова вогню, що заворожує,
дає ілюзію розуміння, але залишається незбагненною, вражає
своєю стихійною силою (Л/. Слабошпицький).
II. Простежте за мимовільним перебігом вашої думки про якусь
річ або подію й опишіть його. Прислівники, похідні від іменників,
підкресліть.
214
Частини мови
§ 144
Прислівники, похідні від числівників
333. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того,
як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) окремо.
Переходили (по) одному, (у) перше зблід, (у) перше вікно,
(у) тричі збільшив, з ними (за) одно, (на) четверо хлопців,
зібрались (у) трьох, домовимося (в) однораз, (у) трьох кімна
тах, (у) троє зросла, (в) друге прийшов, (по) двоє заходили,
(у) двічі менше тут, дорахував (до) п’яти, (на) двоє роздер,
(по) тричі повторювала.
І
Ключ. З останніх букв останніх слів першої колонки випи
саних словосполучень має скластися закінчення вислову: “Одне
сьогодні варте...”
334. І. Прочитайте текст. Випишіть усі прислівники. Прислівни
ки, утворені від числівників, підкресліть.
В одному царстві з’явився триголовий змій. Він знущався
з людей, грабував, нищив їх. Життя через нього зробилося
нестерпним.
Стали напитувати сміливців, хто б розправився з тим чудо
виськом. Але охочих не було — сусід кивав на сусіда, брат —
на брата: мовляв, хай він, а не я.
І от прочув про того змія наймолодший брат. Два старші
мали його за несповна розуму. Але коли він осідлав коня, во
ни й собі зібралися в дорогу: якщо загине, то хоч коня додо
му заберуть.
Довго добиралися, доки нарешті в’їхали в дрімучий ліс. Дере
ва тут стояли такі, що й утрьох і вчотирьох не обняти. А проте то
тут, то там, де літав змій, дерева були потрощені на друзки.
Наймолодший брат зліз з коня й залишив його братам, а
сам подався шукати змія. Минуло скількись там часу, повер
нувся він — закривавлений, але живий.
— Ну що? — питають брати.
— Та вбив. І посік. Ідіть закопайте, щоб не смердів. А я
відпочину.
Пішли старші брати на бойовище, дивляться — аж мото
рошно їм зробилося: дерева повалені, земля зорана, лежать
порубані змієві голови: одна — натроє, друга — надвоє, а
третя — ціла.
От ціла голова й обзивається:
215
МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС
— Складіть мої голови докупи й приставте до мого тулу
ба, то я покажу вам, де сховані мої скарби. Вони вдесятеро
більші за царські.
Старші брати мерщій заходилися складати змієві голови
та приставляти до тулуба. Змій ожив — і відразу кинувся на
братів: пороздирав їх і проковтнув. Наймолодший брат, змо
рений, тим часом спав (/. Ющук).
II. Цю або іншу казку переробіть по-своєму й запишіть її. При
слівники підкресліть.
§ 145
Прислівники, похідні від займенників,
дієслів і прислівників
335. Запишіть словосполучення у три колонки залежно від того,
як пишуться частини прислівника, розділені похилою лінією: 1) ок
ремо; 2) разом; 3) через дефіс.
Знав на/відмінно, відомо хтозна/відколи, вгомонився
від/тоді, не відкладай на/потім, зник казна/де, повернувся
на/завжди, здати на/коли?, хвалилися нав/випередки, зшив
як/небудь, по/тім поговоримо, завищено у/стократ, зробив
аби/як, виїхав бозна/куди, отож до/завтра, чим/скоріш кін
чай, зможу будь/коли, страйк після/завтра, виготов на/завт
ра, чим/далі світлішатиме.
І
Кл юч. З других букв перших слів виписаних словосполучень
має скластися закінчення вислову: “Основна мета красно
мовства — ...”
336. Запишіть речення під диктовку. Написане звірте з надруко
ваним, помилки виправте і з’ясуйте їх.
1. Під осінь мене дали до школи, і відтоді я вже ніколи не
бачив злісного Сидора. 2. Щонеділі відтепер вона у нашу церк
ву приходила. 3. У кошарі робилося чимраз видніше... (3 те.
І. Франка). 4. В маленькій кімнатці чимдалі стає гучніше (М. Ко
цюбинський). 5. Абияк впорала дітей помацки в темряві, не
світячи світла, а потім зразу й сама знеможена впала ниць (А. Го
ловко). 6. Онися відклала хрестини на потім, а тим часом, того
ж таки дня, послали по селі титарку просити хазяйок “на ро
дини” (/. Нечуй-Левицький). 7. Марина слухала, коли-не-коли
Частини мови
випитуючи то про те, то про друге. 8. Крута гора, рови, ями,
здається, анітрохи не перетинали хлопцям шляху (3 те. Пана
са Мирного). 9. Скажи, чи ти хоч куди-небудь ходиш у гості?
(О. Гончар).
§ 146
Складні і складені прислівники
337. Знайдіть у поданих реченнях прислівники й поясніть їхній
правопис.
1. Стихія тут показала себе. Важко повірити, що здатна на
таке всього-на-всього вода. 2. Вдень море, буває, на якусь го
дину притамується, перепочине, а під вечір, зібравшися з си
лами, знов за роботу! 3. Раз по раз у повітря — між нами й
селищем — злітають чорні хмари води, чорні вибухи нічної
стихії. На мить вони затуляють від нас той далекий разочок
рибальських вогнів, які потім знову з’являються, коли вибух-
ла вода опадає. 4. Ще — силуети гір праворуч. 5. Сергієва ка
мера шукає тепер насамперед точності, виразності, природної
глибини. 6. Вперше оце нам доведеться знімати повномет
ражну художню стрічку. 7. Поміж каскадами підгірних буди
ночків, з-поміж весняної набухлості ще темних садків де-не-де
пробивається рожеве клубовиння: мигдаль цвіте. 8. Дикі гіл
лясті черешні, висока трава по підгір’ю навпереміш із квіта
ми раннього літа — усе в цім краю таке соковите, таке зеле
не: зеленіше, ніж будь-де! 9. Надвечір вони йдуть утрьох на
гору оглядати історичні місця. 10. Така ясна ніч! Місяць
уповні. 11. Луки парують озерцями, що по-нічному куряться,
невидимі серед трав. 12. Лелека! Летить низько, безстрашно,
за вимахом крил величезних на мить зникає місяця диск.
13. Уночі загуло з гір. 14. А машину щодалі частіше заноси
ло. 15. Внизу — море. Навальний, нестримний рух повені.
16. Кінооператор усе це зустрічав своєю камерою, аж ось де
він зійшовся з стихією віч-на-віч! (3 те. О. Гончара).
338. Запишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пи
шуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.
Як (уві) сні, пробирався (на) осліп, сталося (в) ночі, вре
шті (решт) охрип, написано (по) латині, співають (в) лад, гар
217