сiмейне виховання, яке диференціюється для кожного стану згідно його ідеалів. Поступово
втрачаються безпосередні зв’язки між дитиною i суспільством. Виховання все більше втрачає свій
природовiдповiдний i ненасильницький характер.
Розширюються релігійні уявлення людей, зростають відомості з астрономії, історії, медицини,
ускладнюється досвід виконання сільськогосподарських робіт. Зростання об’єму людських знань
разом із становим розшаруванням суспільства породили відокремлення розумового виховання від
фізичної праці і необхідність організації спеціального навчання. Причому розумове виховання стає
монополією панівної групи людей, оскільки саме в їхніх руках зосереджувалися такі знання. Все це
також привело до появи людей, для яких виховання стає сферою їхньої професійної діяльності.
2.1. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
Стародавній Схід – умовна назва країн, які існували у IV-I тисячол. до н. е. на території Південної
Азії i частково у Північній Африці. На західному краї цієї території знаходиться Єгипет, на східному
– Китай.
У древньосхiдних країнах виховання підростаючого покоління вже чітко виділяється як самостійна
соціальна функція суспільства.
Найголовнішою його ознакою у цей період була поява спеціальних навчально-виховних закладів –
шкіл, де відбувалося систематичне навчання дітей. Появі шкіл сприяло створення різних систем
письма (шумерське, єгипетське, китайське i т. д.) та накопичення наукових знань, що розвивалися
завдяки запитам виробництва (побудова складних споруд, іригаційних систем), військовим,
медичним, релігійним і ін. потребам.
Перші школи виникли у III-II тисячол. до н. е. у таких державах як Шумер, Єгипет, Індія, Китай.
Навчання з цього часу стає основною, але не єдиною, стороною виховання.
Школи у Шумері виникли у середині III тисячол. до н. е. Шумер – рання рабовласницька держава,
яка існувала з V до кінця II тисячол. до н. е. на території Дворіччя (між річками Тигр i Євфрат).
Шумери перетворили піктографічне письмо у клинопис, який являв собою передачу інформації за
допомогою комбінації різноманітних вертикальних і горизонтальних клиновидних рисок. Ця
система письма була складною і тяжкою для вивчення. Вона нараховувала біля 600 знаків.