Дзендзелівський Й.О. Практичний словник семантичних
діалектизмів Закарпаття
На допомогу вчителям Закарпатської області
Словник – Ужгород: Інститут удосконалення кваліфікації вчителів – 1958 – 48 с. Закарпаття протягом довгих століть було відірване від решти українських земель. І за цей, таки досить значний час, у мові українців-закарпатців витворилося чимало своїх специфічних особливостей, яких немає в говорах інших частин України та українській літературній мові.
Завдання даного словника чисто практичне: подати певну допомогу вчителям, учням, взагалі вивчаючим українську мову у засвоєнні літературного вжитку саме таких значеннєвих чи семантичних діалектизмів, що зустрічаються у говорах Закарпатської області.
У словник включено:
а) Повнозначні слова літературної мови, що у говорах мають інше чи відмінне значення. При цьому слова-омоніми (навіть різних походжень, етимологій) для зручності користування об'єднуються в одну словникову статтю.
б) Прийменники, сполучники, частки літературної мови, що у говорах мають свої особливості вживання.
в) Слова-іменники, що у говорах мають інший граматичний рід і т. ін., як в літературній мові.
На допомогу вчителям Закарпатської області
Словник – Ужгород: Інститут удосконалення кваліфікації вчителів – 1958 – 48 с. Закарпаття протягом довгих століть було відірване від решти українських земель. І за цей, таки досить значний час, у мові українців-закарпатців витворилося чимало своїх специфічних особливостей, яких немає в говорах інших частин України та українській літературній мові.
Завдання даного словника чисто практичне: подати певну допомогу вчителям, учням, взагалі вивчаючим українську мову у засвоєнні літературного вжитку саме таких значеннєвих чи семантичних діалектизмів, що зустрічаються у говорах Закарпатської області.
У словник включено:
а) Повнозначні слова літературної мови, що у говорах мають інше чи відмінне значення. При цьому слова-омоніми (навіть різних походжень, етимологій) для зручності користування об'єднуються в одну словникову статтю.
б) Прийменники, сполучники, частки літературної мови, що у говорах мають свої особливості вживання.
в) Слова-іменники, що у говорах мають інший граматичний рід і т. ін., як в літературній мові.