Горловка, 2010 год. - 27 с.
В ході курсової роботи ми досягли поставленої мети, вивчивши молодіжний жаргон та його функціонування у сучасній німецькій мові. Нами було проаналізовано 29 літературних та наукових джерела, що дозволило нам виконати відповідні завдання: визначити поняття «жаргон», «сленг», «арго», «соціолект»; розглянути групи, особливості утворення та функції жаргонної лексики; розглянути класифікацію жаргонів; прослідкувати виникнення та розвиток молодіжного жаргону; розглянути особливості молодіжного жаргону; визначити функції молодіжного жаргону у сучасній німецькій мові. На практиці ми отримали підтвердження гіпотези, що молодіжний жаргон у Німеччині виконує й позитивні функції. Тому вважається доцільним питання подальшого вивчення молодіжного жаргону, бо це є необхідним, важливим й актуальним у сучасних умовах розвитку мови.
У першому розділі були досліджені теоретичні аспекти нашої роботи, що дозволило виявити особливості жаргонної лексики. Жаргон – різновид мовлення, який використовується переважно в живій мові окремою, відносно стійкою соціальною групою, яка об’єднує людей по ознаку професії, становищу в суспільстві, інтересам або віку. Жаргонна лексика, хоча і спирається на структуру та словниковий запас стандартної мови, одночасно відхиляється від неї, створюючи «свої» норми використання. Словотворчий аналіз дозволив виділити наступні види словотворення, характерні для іменників-жаргонізмів німецької мови: словоскладання, суфіксація, префіксація, творення слів, вживання акронімів, стягнення та запозичення з інших мов. Також була запропонована класифікація жаргонів за сферою їх вживання: армійський, журналістський, комп’ютерний, музичний, жаргон наркоманів, жаргон футбольних фанатів, кримінальний та молодіжний жаргон. Головною функцією жаргонізмів є сигнальна, тобто специфічні мовні знаки слугують людині засобом розпізнання «своїх». Жаргонна лексика, відрізняючись образністю і емоційністю, збагачує мову експресивними засобами й сприяє тим самим здійсненню експресивної тенденції у мові. І в цьому полягає суспільно корисна функція жаргонів і з цим пов’язано їх проникнення у розмовну мову.
У другому розділі ми детально розглянули історію виникнення молодіжного жаргону, напрямки його розвитку та носіїв, стилістичні особливості, засоби поповнення жаргонної лексики та функції молодіжного жаргону. Питання про виникнення молодіжної лексики та її творцях викликає зацікавленість у багатьох вчених. Припускають, що молодіжна мова виникла разом з заснуванням перших університетів у німецькомовному просторі, тобто у другій половині 14-го століття. Дослідники відмічають 3 різних способи використання молодіжного жаргону – для спілкування всередині групи, між молодіжними групами та з оточуючим середовищем дорослих. Ознаки молодіжного жаргону – яскрава образність, виразність та спрощена побудова фраз. Молодіжному жаргону характерні перебільшення, подвоєння означення, використання підсилювальних часток перед основним словом, скорочених слів. У соціолекті молоді виділяють дві тенденції, дії яких надають жаргонізмам характерне емоційне забарвлення: тенденція до перебільшення (гіперболізації) та тенденція до мовної невимушеності. Молодіжні жаргонізми – цілеспрямовані складні слова, у яких, у більшості випадків, переосмислений один, перший чи другий , або обидва компоненти. Молодіжний жаргон виконує функції: протесту та відмежування, самозахисту, розпізнавання, самоствердження, ігри, відведення надлишкових емоцій, комунікації.
В ході курсової роботи ми досягли поставленої мети, вивчивши молодіжний жаргон та його функціонування у сучасній німецькій мові. Нами було проаналізовано 29 літературних та наукових джерела, що дозволило нам виконати відповідні завдання: визначити поняття «жаргон», «сленг», «арго», «соціолект»; розглянути групи, особливості утворення та функції жаргонної лексики; розглянути класифікацію жаргонів; прослідкувати виникнення та розвиток молодіжного жаргону; розглянути особливості молодіжного жаргону; визначити функції молодіжного жаргону у сучасній німецькій мові. На практиці ми отримали підтвердження гіпотези, що молодіжний жаргон у Німеччині виконує й позитивні функції. Тому вважається доцільним питання подальшого вивчення молодіжного жаргону, бо це є необхідним, важливим й актуальним у сучасних умовах розвитку мови.
У першому розділі були досліджені теоретичні аспекти нашої роботи, що дозволило виявити особливості жаргонної лексики. Жаргон – різновид мовлення, який використовується переважно в живій мові окремою, відносно стійкою соціальною групою, яка об’єднує людей по ознаку професії, становищу в суспільстві, інтересам або віку. Жаргонна лексика, хоча і спирається на структуру та словниковий запас стандартної мови, одночасно відхиляється від неї, створюючи «свої» норми використання. Словотворчий аналіз дозволив виділити наступні види словотворення, характерні для іменників-жаргонізмів німецької мови: словоскладання, суфіксація, префіксація, творення слів, вживання акронімів, стягнення та запозичення з інших мов. Також була запропонована класифікація жаргонів за сферою їх вживання: армійський, журналістський, комп’ютерний, музичний, жаргон наркоманів, жаргон футбольних фанатів, кримінальний та молодіжний жаргон. Головною функцією жаргонізмів є сигнальна, тобто специфічні мовні знаки слугують людині засобом розпізнання «своїх». Жаргонна лексика, відрізняючись образністю і емоційністю, збагачує мову експресивними засобами й сприяє тим самим здійсненню експресивної тенденції у мові. І в цьому полягає суспільно корисна функція жаргонів і з цим пов’язано їх проникнення у розмовну мову.
У другому розділі ми детально розглянули історію виникнення молодіжного жаргону, напрямки його розвитку та носіїв, стилістичні особливості, засоби поповнення жаргонної лексики та функції молодіжного жаргону. Питання про виникнення молодіжної лексики та її творцях викликає зацікавленість у багатьох вчених. Припускають, що молодіжна мова виникла разом з заснуванням перших університетів у німецькомовному просторі, тобто у другій половині 14-го століття. Дослідники відмічають 3 різних способи використання молодіжного жаргону – для спілкування всередині групи, між молодіжними групами та з оточуючим середовищем дорослих. Ознаки молодіжного жаргону – яскрава образність, виразність та спрощена побудова фраз. Молодіжному жаргону характерні перебільшення, подвоєння означення, використання підсилювальних часток перед основним словом, скорочених слів. У соціолекті молоді виділяють дві тенденції, дії яких надають жаргонізмам характерне емоційне забарвлення: тенденція до перебільшення (гіперболізації) та тенденція до мовної невимушеності. Молодіжні жаргонізми – цілеспрямовані складні слова, у яких, у більшості випадків, переосмислений один, перший чи другий , або обидва компоненти. Молодіжний жаргон виконує функції: протесту та відмежування, самозахисту, розпізнавання, самоствердження, ігри, відведення надлишкових емоцій, комунікації.