Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук: нарис історії. Частина 2 (1931-1941)

Мюнхен:Інститут вивчення СРСР, 1958. - 211с. Праця, що подається тут, є органічним продовженням І тому, що вийшов у світ у 1955 році й творить з ним одну цілість. Проте доба, якій присвячено II том, значно відмінна від попередньої. В роках 1931—1941 посилився московсько-радянський імперіалізм в Україні. В боротьбі окупаційної влади з т. зв. «українським націоналізмом» Всеукраїнська Академія Наук стала одним з головніших об'єктів тяжких ударів, як головна фортеця української культури, як найкраще досягнення доби «Визвольних змагань». Знекровлена процесом СВУ, Академія збагачується новими кадрами українських учених, які зазнають нових репресій. Показовими ознаками цієї боротьби були зміни назв Академії Наук: перетворення ‘її з «Всеукраїнської» на «Академію Наук УРСР». Показовим є і відсотковий склад співробітників її: в 1937 році вона мала лише 60% українців, 21% росіян та 19% інших. Значення Всеукраїнської Академії Наук в історії не лише України, але цілого Сходу Європи, визначне. Опрацьовування її історії вимагає праці великого числа вчених фахівців, які могли б ґрунтовно оцінити її наукові досягнення в різних галузях знання. Праця, що подається тут, є першою спробою висвітлити ролі Української Академії Наук у цілому й зберегти для майбутніх істориків бодай частину імен тих науковців, які працювали в ній і за всяких умов творили духові цінності української культури. Число цих співробітників — 1200 осіб (за приблизним підрахунком) становить одну чверть загального числа, що протягом 23 років віддавали свою працю різним установам Академії Наук і зробили свій внесок у скарбницю всеукраїнської культури. Висловлюю щиру подяку моїм колегам по праці в ВУАН, УАН і АН УССР, які прийшли на допомогу мені своїми матеріалами та порадами: о. І. Губаржевському, проф. П. П. Курінному, О. П. Оглоблину та О. П. Филипову.