Шухевич В. Гуцульщина. Третя часть. – Львів: Наукове товариство
ім.Шевченка, 1902.
Шухевич В. Гуцульщина. Третя частина. Репринтне видання. – Верховина, 1999
У третьому томі праці В.Шухевича описано обряди і родинні звичаї, танці, музичні інструменти. Тут же вміщені тексти пісень. Матеріали про весілля допоміг записати М.Колцуняк.
Шлюб у гуцулів був не лише потребою створення сім'ї, але й засобом для одержання матеріальної вигоди. При виборі подружньої пари виняткове значення мав соціальний стан. Весілля за звичаєм мало тривати п'ять днів і потребувало значних коштів, але через вбогість воно нерідко відбувалося за один день.
У підрозділі „Родини" В.Шухевич слушно відзначає, що дорослі не завжди мають змогу займатися вихованням дітей, які часто ростуть без належного догляду, в антисанітарних умовах і злиднях, що було причиною великої дитячої смертності. Так, у родині гуцула з Голов Шекерика було 36 дітей, але більшість з них померли відразу після народження.
На прохання вченого Ф.Колесса поклав на ноти мелодії танцювальних, весільних і похоронних пісень. Для запису він виїздив на Гуцульщину, або запрошував музикантів до Львова.
В.Шухевич перший з етнографів докладніше описав музичні інструменти гуцулів, подав спосіб їх виготовлення та використання.
Наступний підрозділ містить короткі відомості про гуцульські танці.
Описано в книзі похоронні звичаї та обряди, подано чимало забав при мерці — „играшок на грушці".
Дмитро Ватаманюк
Шухевич В. Гуцульщина. Третя частина. Репринтне видання. – Верховина, 1999
У третьому томі праці В.Шухевича описано обряди і родинні звичаї, танці, музичні інструменти. Тут же вміщені тексти пісень. Матеріали про весілля допоміг записати М.Колцуняк.
Шлюб у гуцулів був не лише потребою створення сім'ї, але й засобом для одержання матеріальної вигоди. При виборі подружньої пари виняткове значення мав соціальний стан. Весілля за звичаєм мало тривати п'ять днів і потребувало значних коштів, але через вбогість воно нерідко відбувалося за один день.
У підрозділі „Родини" В.Шухевич слушно відзначає, що дорослі не завжди мають змогу займатися вихованням дітей, які часто ростуть без належного догляду, в антисанітарних умовах і злиднях, що було причиною великої дитячої смертності. Так, у родині гуцула з Голов Шекерика було 36 дітей, але більшість з них померли відразу після народження.
На прохання вченого Ф.Колесса поклав на ноти мелодії танцювальних, весільних і похоронних пісень. Для запису він виїздив на Гуцульщину, або запрошував музикантів до Львова.
В.Шухевич перший з етнографів докладніше описав музичні інструменти гуцулів, подав спосіб їх виготовлення та використання.
Наступний підрозділ містить короткі відомості про гуцульські танці.
Описано в книзі похоронні звичаї та обряди, подано чимало забав при мерці — „играшок на грушці".
Дмитро Ватаманюк