Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
філологічних наук із спеціальностей 10.02.01 - українська мова,
10.02.03 - слов’янські мови. — Київ: Інститут мовознавства ім. О.О.
Потебні, 1998. — 31 с.
Мета дослідження полягає в тому, щоб представити по можливості вичерпний реестр праслов’янських гідронімів окресленого регіону з реконструкцією їх базових праформ, умовно приурочених до нижньоі межі праслов’янського періоду. В зв’язку з цим у роботі пропонується теоретичне обгрунтувания й практичний розв’язок таких завдань:
- обгрунтування лінгвістичних критеріїв вилучення праслов’янського гідронімного стратума та з’ясування статусу потенційного прагідроніма;
- реконструкція праслов’янського шару гідронімів межиріччя Західного Бугу і Случі (п. Горині);
- встановления генезису назв, які не мають загальноприйнятих етимологій, і тих, які ще не етимологізувалися у фаховій літературі. Поставлені завдання розв’язуються лише лінгвістичними засобами, фрагменти історій, географії, археології та ін. наук залучаються як допоміжні.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, шо в ньому вперше в українському мовознавстві етимологізується давньослов’янський прошарок гідронімів межиріччя Західного Бугу і Случі за спеціально розробленою методикою. Виходячи з критеріїв вилучення праслов’янського ономастичного стратума, на цій основі реконструюється фрагмент праслов’янського гідронімного фонду. Запропонована методика дослідження, яка передбачає вивчення водних найменувань не ізольовано, а на широкому слов’янському тлі, дозволила по-новому підійти до етимології чималої кількості гідронімів, які не мали надійного тлумачення або пояснювалися як запозичення; в науковий обіг уведено значну кількість нового фактичного матеріалу, який вперше отримав відповідну лінгвістичну інтерпретацію. В теорію й практику етимологічноі роботи вводиться поняття "детермінативний комплекс/детермінативна група" як компонент структури праслов’янського слова, один іэ засобів лінійного розширення індоевропейських дієслівних основ на голосний або сонант.
Мета дослідження полягає в тому, щоб представити по можливості вичерпний реестр праслов’янських гідронімів окресленого регіону з реконструкцією їх базових праформ, умовно приурочених до нижньоі межі праслов’янського періоду. В зв’язку з цим у роботі пропонується теоретичне обгрунтувания й практичний розв’язок таких завдань:
- обгрунтування лінгвістичних критеріїв вилучення праслов’янського гідронімного стратума та з’ясування статусу потенційного прагідроніма;
- реконструкція праслов’янського шару гідронімів межиріччя Західного Бугу і Случі (п. Горині);
- встановления генезису назв, які не мають загальноприйнятих етимологій, і тих, які ще не етимологізувалися у фаховій літературі. Поставлені завдання розв’язуються лише лінгвістичними засобами, фрагменти історій, географії, археології та ін. наук залучаються як допоміжні.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, шо в ньому вперше в українському мовознавстві етимологізується давньослов’янський прошарок гідронімів межиріччя Західного Бугу і Случі за спеціально розробленою методикою. Виходячи з критеріїв вилучення праслов’янського ономастичного стратума, на цій основі реконструюється фрагмент праслов’янського гідронімного фонду. Запропонована методика дослідження, яка передбачає вивчення водних найменувань не ізольовано, а на широкому слов’янському тлі, дозволила по-новому підійти до етимології чималої кількості гідронімів, які не мали надійного тлумачення або пояснювалися як запозичення; в науковий обіг уведено значну кількість нового фактичного матеріалу, який вперше отримав відповідну лінгвістичну інтерпретацію. В теорію й практику етимологічноі роботи вводиться поняття "детермінативний комплекс/детермінативна група" як компонент структури праслов’янського слова, один іэ засобів лінійного розширення індоевропейських дієслівних основ на голосний або сонант.