Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

361

Розділ 29. Економічний розвиток країн західної європи в епоху середньовіччя

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Як проходив процес еволюції форм землеволодіння у Західній Європі в період

раннього середньовіччя?

2. Назвіть основні риси феодальної економіки.

3. Охарактеризуйте процеси, які відбувалися в економічному житті Західної Єв-

ропи у ранньому середньовіччі.

4. Які форми феодальної ренти ви знаєте?

5. Розкрийте фактори розвитку і піднесення міст Західної Європи в XI ст.

6. Опишіть цеховий лад середньовічного ремесла, покажіть його економічну ра-

ціональність у XII–XIV ст.

7. Охарактеризуйте риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні

шляхи, учасників.

8. Що вам відомо про розвиток банків та кредитної системи у середні віки?

Контрольні тести

1. В якому столітті у Західній Європі розпочався процес урбанізації?

а) X ст.;

б)XI ст.;

в) XV ст.;

г) XVI ст.

2. Центр ярмаркової торгівлі у XIII–XIV ст. був розміщений у:

а) Франції;

б) Швейцарії;

в) Нідерландах;

г) Німеччині.

3. Який з єзуїтських орденів заснував перший ломбард?

а) орден тамплієрів;

б) орден францисканців;

в) орден домініканців;

г) орден бенедикціанців.

4. У якій країні було вперше винайдено книгодрукування?

а) в Англії;

б) у Франції;

в) в Німеччині;

г) в Італії.

5. У якій послідовності з’явились форми феодального землеволодіння?

а) бенефіцій — алод — феод;

б) феод — бенефіцій — алод;

в) алод — феод — бенефіцій;

г) алод — бенефіцій — феод;

д) феод — алод — бенефіцій.

362

Частина IV. Економічна історія

6. Провідну роль в Ганзейському союзі відігравали:

а) Гамбург, Бремен, Любек;

б) Париж, Рига, Гданськ;

в) Ліон, Версаль, Мілан;

г) Гамбург, Рига, Ліон;

д) Париж, Любек, Гданськ.

7. Цехова регламентація середньовічного ремесла була зумовлена:

а) потребами виживання у міських умовах дрібних виробників;

б) релігійними канонами;

в) іміджевими професійними причинами;

г) підвищенням якості виробів.

8. Гільдія — це об’єднання:

а) ремісників;

б) купців;

в) лихварів;

г) суднобудівників;

д) мореплавців.

9. Прекарна угода складалася між феодалом та селянином з приводу:

а) передачі землі феодала у приватну власність селянину;

б) передачі землі селянина у приватну власність феодалу;

в) передачі панської землі в оренду селянам;

г) видачі селянинові кредиту для ведення сільськогосподарського вироб-

ництва.

10. За чийого князювання у Київській Русі вперше почали карбувати монети?

а) Володимира Великого;

б) Святополка;

в) Ярослава Мудрого.

363

Розділ 30. Господарство країн Західної Європи та США у період розпаду феодалізму... (XVI–XVIII ст.)

РОЗДІЛ 30.

ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА США

У ПЕРІОД РОЗПАДУ ФЕОДАЛІЗМУ ТА ЗАРОДЖЕННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI–XVIII СТ.)

§ 1. Основні фактори розкладу феодального господарства

та становлення індустріального суспільства

Розклад феодального господарства був пов’язаний з такими процесами, як роз-

виток товарного господарства, посилення майнової та соціальної диференціації,

формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення, перетворення

феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу, використання найманої

робочої сили тощо.

Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріально-

го суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфакту-

ри в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI–

XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура — підприємство,

засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія

промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існува-

ли два типи мануфактур — розсіяна (децентралізована) та централізована.

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половині

XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при

даному типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, були

пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його

до необхідної кондиції.

Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю вироб-

ництва і утвердилася в другій половині XVII ст.

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного роз-

витку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в

сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.

Фактором, який значно прискорив розклад феодалізму, стали Великі географічні

відкриття кінця XV — початку XVI ст.

Найважливішими з них стали:

— відкриття Америки Х. Колумбом в 1493 р.;

— відкриття морського шляху в Індію Бартоломео Діасом та Васко да Гамою

(1487, 1497);

— відкриття Північної Америки Дж. Кеботом (1497–1498);

— перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана (1519–1522).

Передумови Великих географічних відкриттів:

— криза Левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Констан-

тинополя у 1453 р. Завоювавши Візантію турки перерізали торгівельний шлях

з Європи на Схід;

— нестача золота як грошового металу;

— розвиток науки і техніки, особливо суднобудування та навігації;

— політичні передумови.

364

Частина IV. Економічна історія

Наслідки Великих географічних відкриттів:

— «революція цін», викликана притоком в Європу великої кількості золота та

срібла. Як наслідок, в Іспанії та Португалії ціни виросли в 4–4,5 р., в Італії та

Німеччині — в 2 рази. Як не парадоксально, потік золота не збагатив Іспанію

та Португалію, а наніс удар по її господарству, тому що в цих країнах пану-

вало натуральне господарство. Навпаки, «революція цін» посилила Англію та

Нідерланди, країни з розвинутим товарним виробництвом, чиї товари йшли в

Іспанію та Португалію.

— створення світового ринку;

— створення колоніальної системи;

— збільшення обсягів торгівлі.

Відбулися значні зрушення у сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне

виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, фор-

мувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися

монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі.

Значну роль у процесі ґенези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні рево-

люції в Нідерландах, Англії, Північній Америці, Франції.

§ 2. Особливості ґенези індустріального суспільства

в Голландії, Англії, Франції

Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях Нідер-

ландів (Голландії), яка у 1581 р. проголосила свою незалежність. Звільнення від іс-

панського феодального панування стало додатковим стимулом для економічного

зростання Голландії. У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні,

текстильні та ін.) були кращими в Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, па-

перові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Після революції

майже повністю були ліквідовані феодальні відносини на селі. Розвивалося торгове

землеробство, городництво, садівництво. У XVII ст. Голландія займала I місце в світі

за розвитком продуктивного скотарства.

Економічний підйом Голландії XVII ст. був тісно пов’язаний з торгівлею. Вона

мала універсальний характер і охоплювала весь світ. У 1602 р. була створена Ост-

Індійська компанія. Голландці, витіснивши португальців, створили імперію, що про-

стягнулася від Мозамбіка до Японії. Вони не тільки монополізували постачання пря-

нощів і східних товарів, а й займалися каботажними перевезеннями. Вест-Індійська

компанія, створена в 1621 р., займалася піратством і работоргівлею. Голландія воло-

діла найбільшим у Європі морським торговим флотом.

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи і кредиту. На почат-

ку ХVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках вико-

ристовували векселі, які були в обігу замість готівки. У 1598 р. було засновано Страхо-

ву палату. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжнародний

фінансовий центр. Голландія стала самою багатою країною, країною — банкіром.

Однак, на початку XVIII ст. Голландія поступово втрачає світову першість на ко-

ристь Великобританії. Це пояснювалося тим, що її торгове панування не відповідало

промисловому потенціалу.

365

Розділ 30. Господарство країн Західної Європи та США у період розпаду феодалізму... (XVI–XVIII ст.)

З середини XVI ст. Англія вступила в мануфактурний період капіталізму. Трети-

на населення була зайнята у виробництві сукна. Успішно розвивалися бавовняні, па-

перові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами

англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі.

У ході аграрного перевороту («обгороджування») було ліквідовано дрібні селян-

ські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів.

Результатом цього процесу став прискорений розвиток капіталізму на селі, створені

необхідні резерви робочої сили для розвитку великої промисловості.

Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні значні кошти. Про-

цес так званого «первісного нагромадження капіталу» найбільш яскраво проявився

в Англії. Його основними джерелами були: аграрний переворот та Реформація, ко-

лоніальна система, монопольна торгівля, піратство, работоргівля, протекціоністська

політика уряду щодо національної буржуазії, система міжнародного кредиту.

Накопичений капітал в Англії, на відміну від Голландії, вкладався не в торгівлю,

а в промисловість — в мануфактури. До середини XVIII ст. країна перетворилася на

світову колоніальну імперію, стає провідною капіталістичною державою. У діловому

світі панує англійський фінансовий капітал.

До половини XVIII ст. Франція була однією з наймогутніших держав світу. За

рівнем промислового розвитку Франція нічим не поступалася Англії, проте тут пере-

важало ремісниче виробництво, а цеховий устрій активно підтримувався державою.

У містах країни у XVI ст. проживало 15–17% населення. Кількість мануфактур була

незначною і займалися вони в основному виробленням предметів розкоші: шовку, ат-

ласу, оксамиту, меблів, килимів, військових обладунків тощо. Франція займала про-

відне місце в Європі з виробництва полотна, яке виготовляли сільські жителі. Орга-

нізаторами і власниками розсіяних текстильних мануфактур були, як правило, купці

та лихварі. Повільними темпами розвивалися аграрні відносини. У XVI–XVIII ст.

у Франції зберігалося велике землеволодіння. Зберігалися рентні відносини, утвер-

джувалися такі форми взаємовідносин як оренда та наймана праця. Відносно неви-

сокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії зумовили відставання

країни у колоніальній експансії та зовнішній торгівлі.

Загострення соціальних суперечностей вилилося у революцію (1789–1794 pp.),

як суттєво вплинула на економічне життя в країні. Було ліквідовано середньовічні

порядки — феодальні привілеї, селянські повинності, інші особисті примуси селян,

а також їхні борги феодалам. Підлягали знесенню: данина, чинші, феодальні суди,

продаж урядових посад тощо. Було скасовано цеховий устрій та державну регламен-

тацію промислового виробництва. Проголошувалася свобода торгівлі.

У цілому Французька демократична революція 2789–1794 pp. мала великий

вплив на подальший розвиток Європи і світу, стала переломним фактором у переході

від традиційного, аграрно-ремісничого суспільства до індустріального.

§ 3. Економічний розвиток північноамериканських колоній

Колонізацію Північної Америки європейці розпочали ще у XVI ст. Найбільших

успіхів у цьому процесі досягла Англія, яка створила 13 колоній на Атлантичному

узбережжі материка. Організація англійських колоній була задумана на суворих

366

Частина IV. Економічна історія

феодальних засадах. Політика англійського уряду зводилася до того, щоб зберігати

американські землі у якості аграрно-сировинного придатку Британської імперії. У

цьому відношенні англійський парламент прийняв ряд законів і постанов, спрямо-

ваних на жорстку регламентацію в колоніях землеволодіння, землекористування, на

обмеження розвитку цілого ряду галузей промисловості, внутрішньої та зовнішньої

торгівлі. У 1770 р. було суворо заборонено вивозити до Північної Америки щойно

винайдені машини. Колоніям дозволялося торгувати лише з Англією.

Це привело у 1775 р. до війни за незалежність, яка закінчилася перемогою північ-

ноамериканських колоній і створенням Сполучених Штатів Америки у 1776 р. Війна

одночасно була буржуазною революцією. Вона знищила феодальні маєтки, конфіс-

кувала і розподілила землі прихильників Англії. Було сформовано фонд державних

земель на Заході, що створювало сприятливі умови для розвитку фермерства. Ре-

волюція прискорила розвиток промисловості та торгівлі. Однак необхідно зробити

поправку: наслідки війни та революції торкнулися головним чином північних і цен-

тральних штатів країни, не зв’язаних з системою плантаційного рабства. На Півдні

плантаційне рабство по-старому було оплотом старого соціально-економічного по-

рядку, гальмом для розвитку капіталізму.

367

Розділ 30. Господарство країн Західної Європи та США у період розпаду феодалізму... (XVI–XVIII ст.)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Назвіть економічні причини і наслідки Великих географічних відкриттів.

2. Дайте визначення мануфактури, її типів. Розкрийте особливості мануфактур-

ного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи та США.

3. Розкрийте значення буржуазних революцій XVI–XVIII ст. для становлення

індустріального суспільства.

4. Якими були наслідки аграрного перевороту в Англії?

5. Охарактеризуйте процес первісного нагромадження капіталу, його джерела.

Контрольні тести

1. Суть політики меркантилізму полягала в:

а) в сприянні торговому капіталу;

б) у запровадженні мит і тарифів;

в) у підтримці експансії торгівельного капіталу та заохоченні вітчизняної про-

мисловості;

г) у заходах, спрямованих на отримання активного зовнішньо-торгівельного

балансу.

2. Батьківщиною мануфактурного виробництва була:

а) Великобританія;

б) Італія;

в) Нідерланди;

г) Франція.

3. Морський шлях в Індію був відкритий:

а) Х. Колумбом;

б) Дж. Каботом;

в) Ф. Магелланом;

г) Бартоломеу Діасом та Васко да Гамою.

4. Перша товарна біржа була створена в:

а) Антверпені;

б) Амстердамі;

в) Парижі;

г) Лондоні;

5. Яка з країн отримала монопольне право на торгівлю з Індією у XV ст.?

а) Португалія;

б) Іспанія;

в) Італія;

г) Англія.

6. У результаті «революції цін» після Великих географічних відкриттів ціни на

товари в країнах Західної Європи :

а) знизилися у 2–3 рази;

368

Частина IV. Економічна історія

б) підвищилися у 2–3 рази;

в) підвищилися у 3–4 рази;

г) не змінилися.

7. У чому полягає головне економічне значення великих географічних відкрит-

тів?

а) створення світового ринку та світової колоніальної системи;

б) «революція цін»;

в) поява нового асортименту товарів.

8. Голландська Ост-Індійська компанія займалася торгівлею:

а) прянощами;

б) слоновою кісткою;

в) рабами;

г) шовковими тканинами.

9. Основна причина сповільнення темпів економічного розвитку

Голландії у кінці XVIII ст.:

а) надмірна увага розвитку промислового капіталу;

б) реалізація політики протекціонізму та меркантилізму;

в) перевага торгового капіталу над промисловим;

г) занепад мануфактурного виробництва

10. У чому суть процесу огороджування в Англії?

а) перетворення орної землі на пасовиська;

б) виділення ділянок для видобутку корисних копалин;

в) виділення земель для підприємств;

г) перетворення пасовиськ в орну землю.

369

Розділ 31. Промислова революція у найбільш розвинутих країнах Західної Європи та США

РОЗДІЛ 31.

ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ У НАЙБІЛЬШ РОЗВИНУТИХ

КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА США

§ 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії

Капіталізм перемагає тільки з другої половини XVIII ст. Чому? Тому що тільки

з цього часу розпочинається промисловий переворот — перехід від мануфактури з її

ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського вироб-

ництва. Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній

третині XVIII — середині XIX ст.

Причини промислового перевороту в Англії:

— накопичення капіталу;

— знищення класу селянства і повний перехід сільського господарства на шлях

капіталізму;

— Англійська буржуазна революція;

— створення колоніальної імперії (до середини XIX ст.);

— створення армії найманих робітників.

Розпочався промисловий переворот у текстильній промисловості, і перш за все в

бавовняній галузі. Потіснивши дороге сукно, бавовняна тканина, виготовлена з допо-

могою нових машин, стала більш дешевою та якісною. Саме вона змогла забезпечити

як власний значний попит, так і витіснити конкурентів на світовому ринку.

Саме ткацтво стало об’єктом удосконалень та винаходів. Розпочався промисло-

вий переворот з того, що у 1733 р. механік Джон Кей винайшов найпростіший ткаць-

кий верстат з літаючим човником. Винахідником — ткачем Джеймсом Харгрівсом у

1765 р. була винайдена механічна прялка «Дженні», на якій можна було працювати

спочатку на 8, а потім на 80 веретенах. У 1769 р. була сконструйована «ватерна маши-

на Хайса», яка приводилася в рух водою. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон

створив «мюль-машину», яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні», але

виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала

технічною основою механізованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невід-

повідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайта

у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з’явилися

перші машини і фабрики. У 60-80-х роках XVIII ст. вони з’явилися в інших галузях

промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мав винахід шотландського механіка

Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт

удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії бри-

танської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля

як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для про-

мисловості нові регіони країни.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості.

Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування

токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва

370

Частина IV. Економічна історія

зумовило появу нових досконаліших та швидкісних транспортних засобів. Наявність

парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському

транспорті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися

експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок.

Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установ-

ку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшов

перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в

Англії та світі залізниця, яка з’єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господар-

ське значення. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії,

створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові про-

мислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і про-

дуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. країна

перетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близько половини світової промис-

лової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжна-

родній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До

40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували

високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскільки

зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необ-

межену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від «фрі тред» — вільна торгів-

ля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що заво-

зилися в Англію, і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи

значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало

Великобританії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну си-

ровину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соці-

альної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив

45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст

і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.

§ 2. Особливості промислового перевороту у Франції

та Німеччині та США

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпо-

чався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. Перші машини тут з’явилися ще в кінці

XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбулося у

1805–1810 pp. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримува-

ли промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англій-

ські винаходи. Разом з тим з’являлися і французькі. Особливу роль у текстильній

галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804–1808 pp., який

виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 p.), що здійснювали

хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французь-

кій текстильній промисловості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна дум-

ка у Франції відставала від англійської.