Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

371

Розділ 31. Промислова революція у найбільш розвинутих країнах Західної Європи та США

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 p., закрила фран-

цузький і європейський ринки для англійських промислових товарів, створила вели-

кі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких

галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті

галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова),

переживали занепад. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, ме-

таловиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів.

На другому етапі промислового перевороту (1815–1848 pp.) хід економічного

розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва, роз-

вивається текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промис-

ловості. У 20-х роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом ви-

робництва промислової продукції в середині XIX ст. Франція займала друге місце

у світі після Великобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспроможність

залишалися низькими. У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кус-

тарне виробництво.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалися фінансова бур-

жуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалася розвитком про-

мисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе-

куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 1848–

1849 pp. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво

охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за

1851–1865 pp. зріс майже вдвічі.

За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі

мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства

досягли небувалої сили і значення.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно

перейшла на шлях індустріального розвитку. Однак проблема індустріалізації не

була вирішена і за структурою економіки країна залишалася аграрно-індустріальною.

Провідне місце у державі займала не промислова буржуазія, а фінансова. Франція

стає міжнародним банкіром та світовим лихварем.

Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія та

Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і три-

вав до 70-х років. Найважливішою причиною такого відставання була наявність фео-

дальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у про-

мисловості та політична роздробленість країни. До середини XIX ст. переворот не

вийшов з початкової стадії.

Промисловий переворот прискорюється у 50–60-х роках, коли німецька промис-

ловість переходить від мануфактурної стадії до фабрично-заводської. Але навіть до

1870 р. фабрика не витіснила мануфактуру і ремесло.

Особливості запізнілого промислового перевороту та індустріалізації в Німеччині:

— розвивалася головним чином важка промисловість, а легка відставала. Випе-

реджаючий розвиток важкої промисловості можна пояснити будівництвом за-

лізниць та військовими потребами;

— Німеччина була країною молодого капіталізму (німецькі заводи будувалися на

півстоліття пізніше англійських і, природно, оснащувалися новітньою на той

372

Частина IV. Економічна історія

час технікою, купленою в Англії, хоча було здійснено ряд власних винаходів.

Тут, наприклад, відкрили методи виробництва анілінових фарб, і в результаті

цих відкриттів почала успішно розвиватися хімічна промисловість;

— значна частина необхідних для розвитку промисловості капіталів знаходилася

не в буржуазії, а в поміщиків.

Промисловий переворот США розпочався в останньому десятилітті XVIII ст.,

але проходив в особливих умовах. Однією з таких умов був постійний притік емі-

грантів з різних країн Європи. Якби не ця обставина, американська промисловість не

мала б робітників. Другою умовою промислового перевороту був хронічний дефіцит

робітників, тому що вони постійно йшли на захід, у фермери.

Як і в більшості країн Європи, переворот розпочався у бавовняній галузі. В 90 —

ті рр. XVIII ст. англійський робітник Слейтер, який приїхав в Америку, по пам’яті

відновив креслення ватерної машини, однієї з перших прядильних машин. У ті ж

роки американський учитель Уїтні винайшов бавовноочисну машину (1793 р.). Пер-

ша фабрика в США була заснована в 1791 р. М. Браном у штаті Род-Айленд. Од-

нак початковим етапом технічної революції в бавовняній промисловості вважається

заснування Френсісом Лоуелом в 1815 р. в Уотелі (штат Масачусетс) фабрики, де

вперше в світі був налагоджений процес виробництва під одним дахом.

До середини XIX ст. переворот у бавовняній промисловості був закінчений і

США за виробництвом бавовняних тканин вийшли на II місце в світі після Англії.

Американці не тільки швидко переймали європейську техніку, але й створили ряд

власних винаходів: молотарка, косарка, револьверний станок, бесемерівський процес

в металургії, трактор, швейна машинка, пневматична шина, фосфорний сірник та ін.

У 50-х роках XIX ст. в промисловості Північно-Східної частини США запанувала

фабрична система.

Бурхливий розвиток металургії, будівництво залізниць стали добрим стимулом

для розвитку вугільної промисловості (Пенсільванія). У 1807 р. на р. Гудзон з’явився

колісний пароплав, збудований Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися ка-

нали, які мали велике господарське значення.

Та все ж до середини XIX ст. США залишалися в основному аграрною країною,

промисловий переворот завершився лише в північних штатах. Південь залишався

аграрним районом з рабовласницьким плантаційним господарством. Суперечності

між північними і південними штатах викликали Громадянську війну в США (1861–

1865 pp.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою

Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та

економічної роз’єднаності США та остаточне завершення промислового перевороту.

§ 3. «Прусський» та «американський» шляхи розвитку капіталізму

в сільському господарстві

Первісне накопичення капіталу в Німеччині в основному проходило лише в

XIX ст. і було пов’язане з ліквідацією кріпосного права. За законами селяни при

звільненні повинні були віддати частину своєї землі поміщикам і в якості викупу за-

платити їм суму, яка в 20 разів перевищувала величину річної ренти. В результаті

проходила капіталізація ренти, тому що для поміщика феодальна рента перетворюва-

373

Розділ 31. Промислова революція у найбільш розвинутих країнах Західної Європи та США

лась в дохід з капіталу: поклавши викуп в банк, поміщик продовжував би отримувати

у вигляді процентів такий же дохід, який він раніше отримував у вигляді оброку з

селян.

Прусський шлях був найбільш важким і соціально несправедливим для селян.

Невеликі ділянки землі, які не забезпечували життя селянина, прив’язували його до

попереднього пана, дозволяли експлуатувати працю селянина напівфеодальними ме-

тодами. Такі «батраки» з наділом складали саму безправну частину населення. Але

для розвитку сільського господарства цей шлях виявився сприятливим, тому що по-

міщики (юнкери) переходили до великого товарного виробництва.

Таким чином, розвиток капіталізму в сільському господарстві Німеччини про-

ходив шляхом перетворення феодальних помість у великі капіталістичні господар-

ства, шляхом перетворення поміщиків в сільських капіталістів, а селян — у найманих

працівників.

Чому цей шлях названо прусським, а не німецьким? Тому що єдиної німецької

держави поки не було, а найбільшою з німецьких держав була Пруссія.

Американський шлях — це шлях розвитку фермерських господарств, але на від-

міну від європейських держав — без великого землеволодіння вчорашніх феодалів,

без пережитків феодалізму. Він розпочався із «Закону про гомстеди» (1862 р.), за

яким кожний громадянин США міг отримати практично безплатно ділянку землі в

70 га. при умові, що буде використовувати її для ведення фермерського господарства.

Такі ділянки були названі гомстедами. В результаті американський фермер весь до-

хід використовував для підвищення технічного рівня свого господарства.

374

Частина IV. Економічна історія

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть промислового перевороту? Які його наслідки?

2. Якими були особливості промислового перевороту у Великобританії, Франції,

Німеччині та США?

3. Що собою являв «Закон про гомстеди? Яке значення він мав для аграрного

розвитку США?

4. Поясніть зміст політики протекціонізму, меркантилізму, фрітредерства.

5. У чому суть «прусського» шляху розвитку капіталізму в сільському господар-

стві?

Контрольні тести

1. Основна причина затяжного характеру промислового перевороту у Франції?

а) наполеонівські війни;

б) політика банків;

в) вузькість сировинної бази;

г) слабкість інженерної думки.

2. В чому полягала перевага більш пізньої індустріалізації Німеччини?

а) потребувала менше часу;

б) більше кредиту;

в) більша роль держави;

г) більш молода технологічна база.

3. Перший паровий двигун був сконструйований:

а) Д. Уаттом;

б) Р. Бенцем;

в) Р. Фултоном;

г) Р. Стефенсоном.

4. Перша в світі залізниця була побудована в:

а) Англії;

б) США;

в) Франції;

г) Голландії.

5. Яка галузь грала головну роль в англійській промисловості ХІХ ст.?

а) суднобудування;

б) металургія;

в) вугільна;

г) текстильна.

6. Перший в світі пароплав був сконструйований у:

а) Великобританії;

б) США;

в) Франції.

375

Розділ 31. Промислова революція у найбільш розвинутих країнах Західної Європи та США

7. У якій галузі промисловості Великобританії у останній третині XVIII ст. роз-

почався промисловий переворот:

а) металургійній;

б) машинобудівній;

в) легкій;

г) вугільній.

8. Який з винахідників вперше винайшов механічний ткацький верстат:

а) Д. Аркрайт;

б) Е. Картрайт;

в) Дж. Кей;

г) Е. Уітні.

9. Перший у світі паровоз був сконструйований у

а) США;

б) Англії;

в) Франції;

г) Росії.

10. Яка соціальна група була ініціатором реалізації «прусського шляху» розвитку

капіталізму в сільському господарстві?

а) торгова буржуазія;

б) заможні селяни;

в) промислова буржуазія;

г) поміщики.

376

Частина IV. Економічна історія

РОЗДІЛ 32.

ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТ.

§ 1. Революція в галузі науки та її наслідки

Основною рисою економічного розвитку капіталістичних країн в кінці XIX ст.

був поступовий перехід від капіталізму, заснованому на вільній конкуренції окремих

самостійних підприємств, до монополістичного капіталізму.

За останні десятиріччя XIX ст. світова промислова продукція виросла більше ніж

в 3 рази. В різних галузях промисловості на основі досягнень науки відбулися вели-

кі технічні зрушення. Особливо велике значення мали винаходи і вдосконалення в

електротехнічній та хімічній промисловості, в металургії та машинобудування. Та-

кий стрибок в розвитку світового промислового потенціалу був зв’язаний з початком

II науково-технічної революції.

На рубежі XIX–XX ст. кардинально змінилися основи наукового мислення, пе-

реживає розквіт природознавство, йде створення єдиної системи наук. Цьому сприя-

ло відкриття електрона і радіоактивності.

Пройшла нова наукова революція, яка розпочалася у фізиці і охопила всі основні

галузі науки. Її представляють М. Планк, який створив квантову теорію, та А. Ейнш-

тейн, який створив теорію відносності, яка ознаменувала прорив в галузь мікросвіту.

Процес революційних перетворень в галузі науки охопив техніку та техноло-

гію. В 1867 р. в Німеччині В. Сіменс винайшов електромагнітний генератор. В 70-ті

роки була винайдена динамо-машина, яку можна було використовувати як генератор

електроенергії.

У 80–90-х роках винайдені двигуни внутрішнього згорання — карбюраторний

(Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель — Німеччина, 1893 p.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі ні-

мецькі винахідники І.Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кисло-

ти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискоре-

ного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії — кон-

верторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, що значно

підвищували продуктивність праці.

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоціни-

ти. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося

масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість.

Нова ступінь розвитку продуктивних сил капіталістичної промисловості обумо-

вила значні зміни в самій структурі економіки. Прискорюється процес індустріаліза-

ції. Змінилася роль важкої промисловості порівняно з легкою: вона стає провідною.

§ 2. Перехід від вільної конкуренції до монополій

Розширення виробництва вимагало великих капітальних вкладень. Тому якісно

нові зміни відбувалися і в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце

377

Розділ 32. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.

належало товариствам на основі акціонерної колективної власності, завдяки яким за-

лучалися вільні капітали. Посилився процес концентрації виробництва і централіза-

ції капіталу, що охопив усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У про-

мисловості, банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об’єднання.

Зрощення банківського капіталу з промисловим зумовило формування фінансової

олігархії. Основними формами монополістичних об’єднань були картелі, синдикати,

трести та концерни.

З переходом до монополістичного капіталізму посилюється циклічність капіта-

лістичної економіки, зростає нерівномірність економічного розвитку країн. В кінці

XIX — на початку XX ст. найбільш високі темпи розвитку економіки мали відносно

молоді країни — США, Німеччина, та Японія, які зайняли провідне місце в світі за

обсягами промислового виробництва і обігнали Англію та Францію.

§ 3. Особливості економічного розвитку провідних країн світу

в кінці XIX — на початку XX ст.

Німеччина в останній третині XIX — на початку XX ст. за обсягами і темпами

промислового виробництва зайняла II місце в світі та перше в Європі. Цьому сприя-

ло ряд факторів, серед яких найголовнішими можна вважати:

— завершення об’єднання Німеччини, що призвело до ліквідації митних кордо-

нів, створення державної системи фінансів, грошового обігу;

— перемогу у франко-прусській війні 1870–1871 pp., яка дала контрибуцію в

5 млрд. фр.

— для розвитку промисловості були значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої

солі;

— приєднання Ельзасу та Лотарингії, багатих на залізну руду;

— аграрні реформи;

— інтенсивне будівництво залізниць.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток

промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні за-

мовлення на зброю, боєприпаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої інду-

стрії. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, ав-

томобілебудівна.

Оскільки у важкій промисловості не могло бути дрібних підприємств, Німеччина

виходить на I місце в світі за концентрацією виробництва. Темпи економічного зрос-

тання у країні були найвищими у Європі. Монополізація економіки Німеччини теж

мала свої особливості. Процес монополізації відбувався тут на основі картелів та син-

дикатів. Найбільше їх виникло у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній

та військовій галузях промисловості. Напередодні першої світової війни у Німеччині

було близько 600 монополістичних об’єднань.

У кінці XIX ст. США стали провідною капіталістичною державою світу. Причи-

нами економічного підйому були:

— перемога Півночі над Півднем, створення національного капіталістичного

ринку;

— наявність величезних природних багатств;

378

Частина IV. Економічна історія

— високий рівень накопичення національного капіталу і притік капіталів з Єв-

ропи;

— зростання чисельності населення, головним чином за рахунок емігрантів;

— завершення промислової революції і індустріалізації по всій території країни і

прискорений технічний прогрес.

США вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали

Великобританію, яка втратила роль «фабрики світу».

Вражаючими були темпи економічного розвитку країни. Національний дохід з

1870 по 1913 pp. виріс у 5 разів, а національне багатство — майже у 7 разів. Най-

вищими темпами зростало промислове виробництво. Особливо швидкими темпами

розвивалися нові галузі важкої промисловості — нафтова, алюмінієва, гумова, елек-

тротехнічна, автомобільна, сталеплавильна.

У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові зміни в управлінні вироб-

ництвом, викликані ростом концентрації виробництва і централізації капіталу. По-

чали виникати акціонерні товариства, монополістичні об’єднання. Перші монополії

виникли ще у 60–70-х роках. Одна з найбільших — «Стандарт ойл Компані» — була

створена Дж. Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з видо-

бутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувала

виробництво понад 90% очищеної нафти у країні. На початку XX ст. у США було

близько 800 трестів, у які входило понад 5 тис. підприємств з капіталом у 7 млрд.

доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлінню виробництвом, однак

поступово монополії зосередили у своїх руках велику економічну владу. Уряд США

був змушений приймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси.

Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах

Західної Європи та США, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. вона була

типовою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, фор-

мувалося мануфактурне виробництво. Однак у кінці XIX ст. Японія стала доганяти

провідні держави світу.

Особливості японського монополістичного капіталізму проявилися по — перше,

в особливій формі монополій — джайбацу. Це були не зовсім монополії, тому що вони

виникли не в ході конкурентної боротьби і концентрації виробництва, а при розда-

чі державних підприємств у приватні руки. I місце серед джайбацу займав концерн

«Міцуї», до якого входили банк, текстильні, гірничі, торгові підприємства. На II місці

знаходився концерн «Міцубісі». До його складу входили судноплавні та суднобудів-

ні підприємства, вугільні шахти.

Японські монополії зразу ж склалися як фінансово — промислові групи, що по-

яснювалося державним характером японського капіталізму.

В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового

виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії

зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промис-

ловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі то-

вари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне ста-

ріння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи

були збудовані ще в кінці XVIII — першій половині XIX ст. і оснащені машинами та

механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти

379

Розділ 32. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.

таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на

ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої

третини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але

надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень. Ан-

глійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в

колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм

високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в

колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні

зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важ-

кої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випере-

дили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку

бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпе-

ченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж в США

та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банків-

ський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації.

Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкла-

дів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на по-

чатку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Франція впродовж XIX ст. займала друге місце в світі за рівнем промислового

виробництва, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася на

четвертому місці.

Причини промислового відставання Франції:

— поразка у франко-прусській війні, сплата Німеччині 5 млрд. франків контри-

буції, передачу частини своєї території — економічно розвинених провінцій

Ельзасу та Лотарингії;

— слабкий технічний рівень виробництва;

— нестача сировини і палива;

— відстала структура економіки;

— політика буржуазії, за якою не вкладалися кошти у французьку промисловість.

Французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За

даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5

млрд. франків, в облігації та закордонні цінності — 104,4 млрд. франків. Вивіз

капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною

країною.

380

Частина IV. Економічна історія

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології виробництва в останній

третині XIX ст., вкажіть їхні наслідки.

2. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом

останньої третині XIX — на початку XX ст.?

3. Якими були передумови та наслідки створення монополістичних об’єднань?

Назвіть основні форми монополій.

4. Назвіть основні причини економічного відставання Великобританії та Франції.

5. У чому проявилися особливості японського монополістичного капіталізму?

Контрольні тести

1. Перший у світі радіоприймач був винайдений:

а) В. Сіменсом;

б) Г. Герцем;

в) А. Поповим;

г) Т. Едісоном.

2. Основна форма американських монополій:

а) концерн;

б) картель;

в) синдикат;

г) трест.

3. Двигун внутрішнього згорання винайшов:

а) А. Лодигін;

б) Дж. Флемінг;

в) Т. Едісон;

г) Р. Дизель.

4. Провідне місце у промисловому виробництві Європи в кінці XIX — на початку

XX ст. займала:

а) Німеччина;

б) Англія;

в) Франція;

г) Росія.

5. Головна причини економічного підйому Німеччини в кінці ХІХ ст.:

а) перемога над Францією у франко-прусській війні;

б) об’єднання країни;

в) більш пізній початок промислового перевороту;

г) відносно дешева робоча сила.

6. В англійському експорті кінця ХІХ ст. переважали:

а) промтовари;

б) капітал;