Бедь В.В. Юридична психологія

Подождите немного. Документ загружается.

331

Завершивши малюнок, вона передала подорожнім стисле Послан-

ня Всевишнього, в якому було усього чотирнадцять слів. Послання

гласило: “Люди, учіться красиво і зрозуміло говорити; шукайте разю-

чу силу переконання словом. І хай прийде мир у сім’ї ваші”.

Отже, лілія — символ краси мови; разючий меч — символ сили пе-

реконання. Краса слова і сила переконання — дві сторони майстер-

ності усної мови.

Пройшло кілька років. Риторика, перед тим як покинути Землю,

продиктувала Караксу і Ліссію свої думки про красу мови і силу пе-

реконання словом. Книга була названа “Риторикою”, і з того часу

вона подорожує світом як зведення правил і засобів мистецтва при-

вселюдного виступу.

Мистецтвом переконання словом володіли визначні політики, фі-

лософи, учені. Видатними серед них були греки Демосфен і Сократ,

Платон і Аристотель, римляни Цицерон і Квінтиліан та ін.

Ораторська майстерність не може не привернути увагу студен-

тів — майбутніх юридичних працівників. Причина тому — значу-

щість, що не минає, “скарбів Риторики” у діяльності прокурора, ад-

воката, судді і будь-якого іншого представника юридичних професій.

Останнім часом на прилавках книгарень з’явилося достатньо науко-

вої і популярної літератури з риторики, і студент, який думає про

свою майбутню кар’єру, знайде можливість її вивчити.

332

Ðîçä³ë 12

ÏÑÈÕÎËÎÃ²×Í² ÏÐÎÁËÅÌÈ

ÖÈÂ²ËÜÍÎÃÎ ÑÓÄÎ×ÈÍÑÒÂÀ

Цивільне право регулює основні економічні й особистісні відно-

сини. Об’єктами цивільних правовідносин є засоби виробництва,

предмети споживання, нерухоме майно й інші матеріальні блага, пра-

ва особистості, її свобода, честь і гідність.

Беручи участь у суспільному виробництві, розподілі, обміні й

споживанні, переслідуючи ті або інші життєві цілі, люди здійсню-

ють визначену взаємодію один з одним, вступають у стосунки

співпраці або конфронтації, виявляють свої емоційно-вольові

особливості. Тобто вся сукупність соціальних відносин між члена-

ми суспільства виявляється в сфері цивільних правовідносин. І ко-

ли порушуються особисті права людини як у сфері майнових, так

і немайнових відносин люди звертаються до цивільного судочин-

ства.

Відомо, що фундаментом соціальних відносин є ставлення людини

до речей, майна, власності, що визначає весь побут людського життя.

Тому не випадково в усій системі економічних відносин сучасних то-

варовиробників соціально-психологічні й етичні відносини набувають

домінантного значення. У діловому світі розвинутих країн реалізують-

ся такі соціально-психологічні правила і норми взаємодії, як: непри-

пустимість збагачення за рахунок дій, що суперечать вимогам мора-

льності; правова рівність учасників товарно-грошових відносин; до-

тримання принципу еквівалентності при товарообміні; свобода

прийняття рішень і неухильна відповідальність за їхнє здійснення;

відповідальність за заподіяну шкоду та ін. Ця психологія добропоря-

дної людської поведінки викликала до життя відповідні правові за-

кони.

Нині в Україні відбуваються економічні реформи, пов’язані з пере-

ходом від адміністративної системи господарювання до ринкових від-

носин. Безумовно, ці реформи потребують і цивільно-правового регу-

лювання.

333

§ 1. Äåÿê³ ïñèõîëîã³÷í³ ïèòàííÿ öèâ³ëüíî-ïðàâîâîãî

ðåãóëþâàííÿ ó ñôåð³ åêîíîì³êè

Основною юридичною формою регуляції ринкових відносин є до-

говір. З психологічного погляду договір можна розглядати і як фор-

му міжособистісних відносин, і як форму співвіднесення інтересів і по-

треб людей, їхніх вольових зусиль.

За своєю суттю договір це:

• оформлення зобов’язальних стосунків між людьми;

• угода сторін, що веде за собою виникнення, зміну і припинення

правовідносин, тобто визначених прав і обов’язків його учас-

ників;

• угода, виконання якої забезпечується силою державного примусу.

Як впливає цивільно-правовий договір на діяльність сторін? Він

визначає:

а) порядок дій і засоби їхнього виконання;

б) характер взаємодії партнерів;

в) систему контролю за відповідними діями;

г) мотивацію виконання дій.

Як видно з перелічених положень, цивільно-правовий договір у

процесі його виконання має в тому числі й психологічний зміст, обу-

мовлений психологічною структурою людської діяльності

Коло необхідних умов для укладання найпоширеніших договорів

(купівлі-продажу, поставки, перевезення, оренди та ін.) нормативно

урегульоване. Проте це не означає, що при укладанні договору й осо-

бливо при його виконанні та або інша сторона дотримує головного

соціально-психологічного принципу — принципу добросовісності

партнерів. У центральній і регіональній пресі наводяться приклади,

коли окремі фірми, організації і приватні особи, укладаючи договір,

обманюють другу сторону, не виконують цілком або частково умо-

ви договору, завдаючи їй матеріальних і моральних збитків. І прик-

ладів таких, на жаль, досить багато. Ось деякі з них.

Пригадаємо діяльність різноманітних пірамід типу “МММ”, “Хо-

пер”, “Гермес”, “Планета Плюс”, “АЛД” та ін. Кожне із зазначених

акціонерних товариств укладало з громадянами договір про залучення

Більш докладно психологічна структура діяльності розкрита в першій книзі

“Юридичної психології”.

334

їхніх коштів під економічну програму з наступним поверненням грошо-

вої суми і виплатою винагороди у вигляді відсотків. У договорі вказува-

лися права й обов’язки сторін, терміни дії, особливі умови, форс-мажор

і навіть гарантії виконання договору. І що вийшло на ділі...

Доля прикладу “Хопер-інвест”, створеного 1993 року: не повернув

4 мільйонам вкладників близько 180 мільйонів доларів. Незважаючи на

те, що Центральний банк не видав “Хопру” ліцензію, його власники

знайшли лазівку в законі й представили усіх вкладників як співзасновни-

ків фірми. Свідоцтва про внески в статутний фонд не вносилися, всі

угоди державної реєстрації не проходили. І хоч двоє з організаторів ці-

єї липової фірми постали перед судом і за шахрайську діяльність одер-

жали певні терміни позбавлення волі, мільйонам постраждалих грома-

дян домогтися повернення своїх грошей дотепер не вдалося

* * *

Минулого літа киянин Н. у складі групи відправився милуватися

Францією. На сторінках газети він ділиться враженнями від організа-

ції туру: «Починалася туристична поїздка чудово: оператори турфір-

ми, чемно усміхаючись, швидко оформили договір, попередили про по-

рядок вильоту, митного огляду, умов проживання і харчування і т. д.

А от після прибуття до Парижа почалися проблеми відразу ж, як

тільки група дісталася до заброньованого й оплаченого ще в Києві го-

телю. Араб, який зустрів мене біля стойки, повідомив, що я поселений

у двомісний номер, мій партнер уже заселився. Увійшовши, я виявив то-

вариша по нещастю (він був із Краснодара), який сказав, що ліжко в

номері одне, не вдалося відшукати навіть другого рушника. На щастя,

в одного з моїх друзів у Парижі виявилися родичі, і я умолив їх дати

мені можливість переночувати. Йдучи з готелю, я домігся в керуючо-

го ваучера, в якому було зазначено, що мене розмістили в двомісному

номері…

Повернувшись до Києва, я показав туроператорам два докумен-

ти — договір, підписаний у тому числі й представником фірми (там

чорним по білому написано, що я сплатив за одномісний номер), і вау-

чер, привезений із Парижа. Порушення моїх споживчих прав було більш

ніж очевидне. Проте “чемні” оператори, навіть не вибачившись, спо-

чатку всю провину звалили на французів, а потім, зчинивши крик, завер-

Див.: Вкладчики остались в полном… хопре // Мир новостей. — 2001.— № 18 (384). —

29 апр.

335

шили розмову словами: “Багато тут вас ходить, усім не догодиш…”.

Гроші за готель мені так і не повернули…»

Спеціалісти, які займаються вивченням сучасного цивільного

права в сфері економіки, відзначають усезростаючий зв’язок її з ети-

кою і соціальною психологією, насамперед із міжособистісною взає-

модією в умовах ринкових відносин. “Докладно регульовані в усіх

цивільно-правових системах правила про наслідки визнання догово-

ру недійсним, спрямовані на те, щоб несприятливі результати відчув

той, хто порушив правила гри, застосував недостойні прийоми для

одержання вигоди, зневажив для цього вимоги закону. Може пост-

раждати і той, хто діяв легковажно, необдумано, некомпетентно.

Водночас охороняються інтереси добросовісного, порядного учасни-

ка ринку, підготовленого до тієї діяльності, якою він займається”

Суттєву роль в охороні системи ринкових відносин відіграє зобо-

в’язання відшкодування порушниками заподіяних збитків (матеріа-

льних або моральних). Охорона інтересів громадян неможлива без

відшкодування заподіяних втрат. При розв’язанні цього питання

правові системи різних держав виходять з етично-психологічної сут-

ності проблеми: збитки, заподіяні засобом, який суперечить добро-

порядності, підлягають відшкодуванню. До таких засобів варто від-

нести насильство або погрозу фізичного насильства, зловредність,

наклеп тощо.

Важливими цінностями ринкових відносин є престиж, імідж, ре-

путація фірми, підприємства або певної особи. Імідж (від англ.

image — віддзеркалення) визначає місце кожної організації й окре-

мої ділової людини в структурі соціально-економічних і міжособис-

тісних відносин. Порушення моральних або правових норм у діяль-

ності фірми або підприємства, що стало відомо громадськості, зни-

жує їхній престиж. Приміром, у відомої всьому світу компанії

Microsoft цього року похитнулася репутація. Проти компанії вису-

нутий один із найбільших позовів за обвинуваченням у расовій дис-

кримінації. Колишні і ті, що продовжують працювати у фірмі чор-

ношкірі співробітники, обвинувачують адміністрацію в расизмі і

розраховують одержати від Microsoft компенсацію в 5 млрд дол.

Когда теряешь веру // Досуг. — 2001. — № 18. — 6 февр.

Халфина Р. О. Современный рынок: правила игры. — М.: Гуманит. знание, 1993. —

С. 76.

336

Вони твердять, що їм сплачували менше, ніж іншим, і неодноразово

відмовляли в підвищенні, хоча їхня кваліфікація була вищою, ніж у

білих співробітників

Особливою фігурою в умовах ринкової економіки є підпри-

ємець, який об’єднує в одній особі власника і керівника. За своєю

функціональною роллю в економіці України справжній підпри-

ємець як основний мотив має прагнення до самостійної творчої ді-

яльності на благо суспільства. До сучасного підприємця висува-

ються певні вимоги юридичного, психологічного, етичного харак-

теру.

Психологічні особливості підприємця визначаються насамперед

його мотиваційною сферою. Справжній підприємець як основну, до-

мінантну має потребу в самореалізації, досягненні успіху. Останнє

винятково важливо для процесу прийняття відповідальних рішень.

Якщо в людини мотивація остраху невдачі вища, ніж мотивація до-

сягнення успіху, то навряд чи вона прийме ризиковане рішення. У

цьому відношенні фактором, який впливає на успішну діяльність під-

приємців, є стабільна обстановка в суспільстві, законодавча політи-

ка держави стосовно підприємництва і правова захищеність осіб, які

ним займаються.

На діяльність підприємця дуже впливають такі психологічні фе-

номени, як самооцінка (дає змогу йому реалістично зважувати свої

можливості, оцінювати свій досвід, підвищувати самоосвіту), рівень

вимог (занижений рівень вимог веде до зайвої обережності при при-

йнятті рішень, до уникання ризику), творчий характер мислення, лі-

дерство та ін.

Крім розглянутих суб’єктивних передумов розвитку підприємниц-

тва, на цей процес впливають і об’єктивні можливості, що існують у

суспільстві для підприємницької діяльності. До них слід віднести на-

самперед:

• права господаря власності, захищені законом від будь-яких за-

зіхань;

• рівноправність усіх форм власності;

• майново-розпорядницька самостійність при організації госпо-

дарських зв’язків;

• офіційна, податкова, фінансова, кредитна і т. п. політика дер-

жави стосовно приватного бізнесу.

Див.: Черные дни Microsoft // Профиль. — 2001. — №2. — 15 янв. — С. 30.

337

Реальна практика підприємницької діяльності показує, що на

шляху розвитку підприємництва в нашій країні не всі правові норми

стимулюють розширення дрібного бізнесу.

Цивільне правове регулювання має дозвільну, а не заборонну зага-

льну спрямованість. Воно дає можливість кожному члену нашого сус-

пільства використовувати правові засоби для реалізації своїх інтересів,

що не суперечать закону. Дозвільний характер цивільного правового ре-

гулювання підприємницької діяльності припускає соціально-

психологічну підготовленість населення до його усвідомлення і викори-

стання. Низький рівень правової культури, падіння деяких моральних

критеріїв (особливо в сфері ділових відносин), зміна соціальних ціннос-

тей призвели до того, що з’явилися структури тіньової економіки.

Останнє безпосередньо відбилося на криміналізації суспільства.

Отже, цивільне законодавство формує відповідну психологію по-

ведінки людей в умовах ринкових відносин. Справедлива і законна

угода різнонаправлених інтересів суб’єктів правовідносин — склад-

не і серйозне завдання правоохоронної системи держави.

§ 2. Ïñèõîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà

öèâ³ëüíîãî ïðîöåñó

Особливостями цивільних правовідносин є те, що вони виявля-

ються як різні варіанти трьох правомочностей:

1) правомочності вимоги (можливість очікувати від зобов’язано-

го суб’єкта виконання ним своїх обов’язків);

2) правомочності на власні дії;

3) правомочності на захист (можливість вимагати використання

державно-примусових заходів у випадках порушення суб’єктом права).

Багато цивільно-правових норм носять психологічний характер.

Так, заперечування угод, що зроблені під впливом обману, насильст-

ва, практично неможливе без урахування психологічних обставин.

Проблема провини і відповідальності в цивільному праві, проблема

відповідності покарання у скоєному і багато інших проблем потре-

бують від юридичного працівника, у тому числі, і психологічних

знань. “… Необхідність аналізу цивільного судочинства з психологі-

чної точки зору очевидна. Представляючи собою взаємодію людей в

умовах цивільно-процесуального регламенту (виділене автором. —

В. Б.), правосуддя у цивільних справах насичено всім тим, що вивчає

338

психологія: цілі, мотиви, почуття, пізнання, рішення, переконання і

т. д. Дослідження їх саме собою представляє чималий інтерес, але

суть проблеми полягає в іншому: в тому, щоб поставити знання про

всі ці психологічні явища на службу цивільному судочинству, вияви-

ти психологічні закономірності, що спостерігаються при відправлен-

ні правосуддя у цивільних справах, їхню роль у практиці правосуд-

дя, досягнення цілей, поставлених перед правосуддям, особливості

виховного впливу суду”

У будь-якому цивільному процесі правова регуляція обов’язково

взаємопов’язана з регуляцією поведінки його учасників. Наміри гро-

мадянина, його інтереси, честь, гідність, воля й інші психологічні по-

няття наведені в кожному цивільному процесі.

Процесуальний статус значною мірою визначає соціально-рольову

поведінку громадянина. Розглянемо позиції сторін у цивільному про-

цесі докладніше.

Позивач — це особа, яка звернулася в суд або третейський суд по

захист свого порушеного (що оспорюється) права або інтересу, який

охороняється законом. Позивач (громадянин або юридична особа)

має у своєму розпорядженні певні права:

• може ознайомитися з матеріалами справи;

• має можливість заявляти відводи і ставити запитання учасни-

кам процесу;

• може подавати докази і брати участь в їхньому дослідженні;

• має право давати пояснення суду і подавати свої міркування

щодо питань, які виникли в ході судового розгляду;

• може оскаржити рішення і визначення суду;

• має можливість вимагати примусового виконання рішення су-

ду і чинити інші процесуальні дії, передбачені законом.

Предметом позову є спірні правовідносини. Вид позову визнача-

ється характером вимог, виставлених позивачем до іншої сторони:

він може бути спрямований на присудження відповідача до учинення

певних дій або до стримування від неправомірних дій, на зміну або

припинення правовідносин.

Відповідач — одна із сторін цивільної справи, притягнута до спра-

ви у зв’язку з пред’явленням до неї позову. Статус відповідача пов’я-

заний із цивільно-правовою відповідальністю, із юридичними наслід-

Резниченко И. М. Психологические аспекты искового производства. — Владивосток:

Изд-во Дальневосточного ун-та, 1989. — С. 4.

339

ками невиконання обов’язків, передбачених цивільним правом, із по-

рушенням суб’єктивних цивільних прав іншої особи.

Найскладнішою і психологізованою для аналізу цивільної справи

є судова ситуація при протиборстві сторін, тобто конфліктна ситуа-

ція. Причини міжособистісних конфліктів різноманітні

• природне зіткнення матеріальних і духовних інтересів сторін у

процесі їхньої життєдіяльності;

• неправильні рішення, наприклад, з оплатою праці або розподі-

лом завдань;

• нездатність зрозуміти іншу сторону як наслідок значної втрати

і перекручування інформації в процесі міжособистісного спіл-

кування;

• незбалансована рольова взаємодія;

• егоїстичні орієнтації однієї зі сторін, необґрунтоване прагнен-

ня бути лідером в усіх справах;

• неврівноваженість характеру, причепливість, схильність до під-

бурювання людей та ін.

Як перераховані причини впливають на виникнення конфліктних

ситуацій при розгляді цивільної справи в суді? Річ у тім, що в ході

соціальної взаємодії у будь-якої людини існує визначений діапазон

очікуваної поведінки з боку партнера. Ці варіанти очікуваної пове-

дінки можуть бути бажаними, допустимими, небажаними і неприпу-

стимими (див. рис. 27). Якщо реальна поведінка партнера у взаємодії

не укладається в рамки бажаного або допустимого, то виникає перед-

конфліктна ситуація або конфлікт. Характер поведінки відповідача

(або позивача) залежить від особливостей ситуації взаємодії, індиві-

дуально-психологічних особливостей людини, її психічного стану,

ставлення до партнера у взаємодії.

При неконструктивному конфлікті сторони, як правило, вдаються

до використання методів боротьби, які засуджуються з позицій мора-

льності і психології взаємодії. Одна зі сторін (а часом і обидві) може

застосовувати психотравматичні засоби взаємодії, завдавати мораль-

них збитків особистості. Дуже важливо, щоб суд іноді зупинив імпуль-

сивні, спонтанні й аморальні дії сторін, закликав сторони, що

конфліктують до усвідомлення значущості залучених у конфлікт мо-

ральних і соціальних цінностей і знайшов взаємоприйнятне рішення.

Анцупов АЯ., Малышев А. А. Введение в конфликтологию: Как предупреждать и

разрешать межличностные конфликты. — К.: МАУП, 1996. — С. 18–23.

340

Умовою відповідальності за правопорушення є провина, що мо-

же виражатися у формі:

• умислу, який означає, що особа передбачає протиправність сво-

єї поведінки і можливість настання негативних наслідків для

окремого громадянина або організації, але свідомо не вживає

заходів для їх запобігання.

Рєзников, розбираючи речі, що дісталися йому в спадщину від бать-

ка, виявив серед них кілька злитків платини. Він розповів про це своєму

приятелю, а той повідомив фінансовим органам, що в приватної особи

знаходиться майно, яке в його власності бути не повинно. Рєзников на-

явність у нього платини не заперечив.

Примітка. Цілком природно, що в положенні А може бути відповідач, а в положенні

Б — позивач.

Позивач

Недопустима поведін-

ка особи Б (конфлікт)

Небажана поведінка

особи Б (виникає

передконфліктна

ситуація)

Допустима поведінка

особи Б

Бажана поведінка

особи Б

Допустима поведінка

особи Б

Небажана поведінка

особи Б (виникає

передконфліктна

ситуація)

Недопустима поведін-

ка особи Б (конфлікт)

Відпові-

дач Б

Рис. 27. Оцінка іншої сторони як психологічна передумова

до конфліктної взаємодії на суді

Реальна поведінка

особи Б