Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

391 ЕФЕ — ЕШИ

де

— вихід підрешітноãо продóêтó;

—

вміст

ниж-

ньоãо

êласó

êрóпності

відповідно ó вихідномó матеріалі, пі-

дрешітномó та надрешітномó продóêтах, %.

О.А.Золотêо.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕННЯ, -ості, -…, ж. * р. эф-

феêтивность обоãащения, а. mineral preparation efficiency, н.

Effektivität f der Aufbereitung f — стóпінь повноти вилóчення

ê.ê. в êонцентрат, міра досêоналості процесó збаãачення.

Визначається яê відношення фаêтичноãо значення поêаз-

ниêа збаãачення мінералó до теоретично досяжноãо. За-

стосовóються три ãрóпи методів оцінêи Е.з.: аналітичні,

ãрафоаналітичні та ãрафічні. А н а л і т и ч н і базóються на

розрахóнêах êритеріїв ефеêтивності за даними виходó

продóêтів збаãачення та вмістó в них відповідноãо êомпо-

нента. Напр.:

о = (γê βê/α) х [γхв (100 - βê)/(100 — α)],

де: γ

ê — вихід êонцен-

тратó, βê, βхв —

вміст ê.ê. в êонцент-

раті та відходах, α —

вміст ê.ê. ó вихідн-

омó продóêті. Пер-

ший співмножниê

означає вилóчення

êорисноãо êомпонен-

та в êонцентрат,

дрóãий — вилóчення

породи ó відходи зба-

ãачення. Гра фічні

методи базóються на

виêористанні êри-

вих розділення

Тромпа. За резóльта-

тами фраêційноãо аналізó продóêтів збаãачення бóдóють

êривó вилóчення фраêцій, з яêої визначають ãóстинó розд-

ілення ρ

р (ãóстина фраêції, вилóчення яêої дорівнює

50%), середнє ймовірне відхилення Е

pm = (ρ75 — ρ25)/2 та

êоефіцієнт похибêи розділення J = Еpm / ρр — 1000, яêі ви-

êористовóють яê êритерії ефеêтивності розділення, а та-

êож яê поêазниêи для оцінêи технолоãічної придатності

збаãачóвальних апаратів. За êривими Тромпа, вимірю-

ючи площó, обмеженó êоординатами і певним відрізêом

êривої, можна ãрафічно визначити вміст відповідних

фраêцій ó томó чи іншомó продóêті розділення. Можливі

таêож ãрафічні побóдови та оцінêи за збаãачóваності êри-

вими (визначення триêóтниêів помилоê). Графічно—

аналітичні методи виêористовóють ãрафічні побóдови

для їх математичноãо описó з подальшим виêористанням

одержаних виразів при аналітичних розрахóнêах яê фаê-

тичних резóльтатів збаãачення, таê і очіêóваних (про-

ãнозних) поêазниêів. Напр., на базі математичноãо описó

êривих Тромпа побóдовано ентропійний метод оцінêи та

проãнозóвання поêазниêів збаãачення. О.А.Золотêо,

В.С.Білецьêий.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗНЕВОДНЕННЯ, -ості, -…, ж. * р.

эффеêтивность обезвоживания, а. dewatering efficiency, н.

Entwässerungswirkungsgrad m — відношення êільêості ви-

даленої в процесі зневоднення води до її початêової êіл-

ьêості. Визначається за формóлою: η = 100 (W -W

ф)/ W, де

η — ефеêтивність; W — початêова волоãість продóêтó, %;

ф — фаêтичний вміст волоãи в продóêті після йоãо зневод-

нення,%.

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗДІЛЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ

СУМІШЕЙ, -ості, -…, ж. * р. эффеêтивность разделения

минеральных смесей, а. separation efficiency of mineral mix-

tures, н. Effektivität f der Scheidung f von Mineralgemischen n pl

— ó найбільш заãальномó плані — міра досяãнення ідеал-

ьноãо розділення, яêа визначається відношенням фаêтич-

ноãо значення поêазниêа збаãачення до теоретично мож-

ливоãо. Виражається в частêах одиниці, або %.

ЕФЕЛЬ, -ю, ч. * р. эфель, а. dredging waste, dredging tailings;

н. Schwimmbaggerbetriebsabgänge m pl — дрібнозернистий

матеріал (дрібніший за 12-16 мм), яêий відоêремлюється

промивêою і êласифіêацією на ãрохотах пісêів розсипних

родов. золота, платини, алмазів, олова, вольфрамó, титанó

тощо. Е. звичайно має підвищений вміст цінних êомпо-

нентів і збаãачóється ãравітац. методами на шлюзах, êон-

центрац. столах, ó відсаджóвальних машинах, важêих сере-

довищах, на ґвинтових сепараторах тощо; для золотовмі-

сних Е. застосовóють таêож ціанóвання і амальґамацію.

ЕФУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. * р. эф-

фóзивные ãорные породы, а. effusive rock; н. Effusivgesteine n

— маãматичні ãірсьêі породи, що óтворилися внаслідоê за-

стиãання вóлêанічної лави на земній поверхні. Стрóêтóра

— порфірова, теêстóра — пориста. Розрізняють незмінні

Е.ã.п., або êайнотипні (вóлêанічне сêло, ліпарит, трахіт,

базальт тощо), та змінені, або палеотипні (порфірит, ді-

абаз, ортофір та ін.). Поширені на території Уêраїни.

ЕФУЗІЯ, -ії, ж. * р. эффóзия, а. effusion; н. Effusion f — 1)

Процес виливання лави на поверхню землі. В резóльтаті

ефóзії óтворюються ефóзивні ãірсьêі породи, що заляãають ó

виãляді лавових потоêів і поêривів; 2) Повільне витіêання

ãазів êрізь малі отвори.

ЕШИНІТ, -ó, ч. * р. эшинит, а. aeschynite, н. Äschynit m —

сêладний оêсид рідêісних земель, êальцію та ін. êоордина-

ційної бóдови — (Ce, Th, Ca…)[(Nb, Ti, Ta)

2O6]. Сêлад ó %

(з родовища Гіттере, Норвеãія): ThO

2 — 2,48; CaO — 1,94;

Ce2O3 — 3,71; FeO — 2,61; (Y, Er)2O3 — 21,21; UO2 — 1,75;

ZrO2 — 2,62; TiO2 — 21,95; Nb2O5 — 35,51. Синãонія ромбі-

чна. Ромбо-дипірамідальний вид. Кристали призматичні

до тонêопризматичних, іноді таблитчасті. Гóстина 4,95.

Тв. 5,5-6,0. Колір чорний, êоричнево-чорний. Риса тем-

но-бóра. Блисê алмазний, жирний. Злом раêовистий. Дóже

радіоаêтивний. Часто метаміêтний, ізотропний з п=2,26.

Крихêий. Знайдений ó пеãматитах нефелінових сієнітів

разом з нефеліном, польовим шпатом, біотитом, цирêоном.

Асоціює з мінералами ãрóпи евêсенітó. Виявлений ó пеã-

матитах ó р-ні Міассó (Росія). Рідêісний.

Розрізняють: ешиніт алюмініїстий (різновид ешинітó з Виш-

невих ãір на Уралі, яêий містить 7,37 % Al2O3); ешиніт іртіїстий

(різновид ешинітó, яêий містить 9,02 % Y

2O3); ешиніт êальціїстий

(різновид ешинітó з êарбонатів Сибірó, яêий містить 13,49 %

СаО); ешиніт ніобіїстий (різновид ешинітó, яêий містить до 52 %

2O5); ешиніт танталистий (різновид ешинітó, яêий містить до

32 % Та

2O5); ешиніт титановий (різновид ешинітó, в яêомó Ті біл-

ьше, ніж Nb); ешиніт торіїстий (різновид ешинітó з Вишневих ãір

на Уралі, яêий містить 29,56 % ThO

2).

Рис. Крива розділення Тромпа.

ЄВР — ЄТМ 392

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ГАЗОВЕ КІЛЬЦЕ, -оãо, -оãо, -я, с. —

система ãазопроводів êраїн-членів ЄС, створена на основі

національних мереж ãазопроводів Німеччини, Ніде-

рландів, Бельãії, Італії, Франції. Формóвання почалося з

êінця 60-х рр. XX ст. Північна ділянêа êільця: ãазопровід

Емс-Долларт-Бремен-Гамбóрã з відãалóженнями на Ган-

новер і Кассель. Західна ділянêа вêлючає ãазопровід

Гронінãен-Париж-Рóсин-Ліон, південна ділянêа сêла-

дається з північно-італійсьêої мережі Тóрін — Верона.

Східна ділянêа — ãазопровід Фóльда — Бамберґ — Реãенс-

бóрґ — Мюнхен — Верона. З Марселю та Спеції до êільця

подається сêраплений природний ãаз з Алжирó та Лівії.

ЄВРОПІЙ, -ю ч. * р. европий, а. europium, н. Europium n —

хімічний елемент. Символ Eu, ат.н. 63, ат.м. 151,96. Нале-

жить до лантаноїдів. Сріблясто-білий метал. Хімічно аê-

тивний. Компонент люмінофорів. Входить яê ізоморфна

домішêа в êристалічнó ґратêó мінералів монацитó, лопари-

тó, евêсенітó, ферãóсонітó. Один з найефеêтивніших поã-

линачів нейтронів ó ядерній техніці.

ЄДИНІ НОРМИ ВИРОБІТКУ, ЄДИНІ НОРМИ ЧАСУ,

-их, норм, -…, мн. * р. единые нормы виработêи, единые

нормы времени; а. , unified work quotas, unified standard time;

н. einheitliche Arbeitsnormen f pl, einheitliche Zeitnorm f —

норми, яêі встановлюють централізовано на певні види

технолоãічно однорідних робіт, що виêонóються на біл-

ьшості підприємств (óстанов) або є масовими в оêремій

ãалóзі за однаêових орãанізаційно-технічних óмов. Є.н.в.

поділяють на ãалóзеві і міжãалóзеві, на заãальнодержавні і

районні. Таêі норми встановлено, напр., на баãато робіт ó

ремонті свердловин підземномó.

“ЄДИНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ПІДРИВНИХ РО-

БОТАХ (ЄПБ)”, -их, -ил, -…, мн. * р. “Eдиные правила бе-

зопасности при взрывных работах”, а. “Common safety regu-

lations in shotfiring (blasting)”, н. einheitliche Sicherheitsregeln f

pl bei Sprengarbeiten f pl

—

міжãалóзевий нормативний до-

êóмент, що встановлює норми, правила, способи і методи

безпечноãо ведення

підривних

робіт

на об’єêтах

ãірничої про-

мисловості.

ЄПБ обов’язêові для виêонання посадовими

особами підприємств, орãанізацій та заêладів (незалежно

від форми власності), яêі пов’язані з виãотовленням, пере-

везенням, зберіãанням, виêористанням та обліêом

вибóхо-

вих речовин

(ВР), а таêож працівниêами орãанізацій-фóнда-

торів таêих підприємств (асоціацій, êорпорацій і т.п.), пра-

цівниêами проеêтних і наóêово-дослідних орãанізацій.

ЄПБ вêлючають основні положення щодо заãальноãо по-

рядêó виêористання ВР, їх êласифіêації за стóпенем небез-

пеêи при поводженні з ними і óмовах виêористання, марêó-

вання, порядêó одержання дозволó на виêористання і збер-

іãання, випробóвання, місць зберіãання, щодо ведення

пі-

дривних робіт

, вимоã персоналó для проведення

підривних

робіт

, правил перевезення ВР і доставêи до місць роботи,

зберіãання на місцях роботи, безпечних відстанях при про-

веденні

підривних робіт

і зберіãання ВР, щодо порядêó при-

ймання, відпóсêання та обліêó ВР, поводження з ними

(правила сóшіння, подрібнення, розморожóвання і т.п.),

знищення ВР, способів підривання, виãотовлення бойо-

виêів, підпалювальних і êонтрольних трóбоê. В ЄПБ виêла-

дені заãальні правила проведення

підривних робіт

: вимоãи

до технічної доêóментації і персоналó для їх проведення,

врахóвання особливих ãірничотехнічних óмов проведення

підривних робіт, правил охорони небезпечних зон і попе-

редження входó людей в ці зони, заряджання

шпóрів

і êонс-

трóêції

зарядів

, особливості масових

вибóхів

, правила ліêві-

дації зарядів, що не вибóхнóли (відмов). Наведені додатêові

вимоãи щодо ведення

підривних робіт

в підземних

виробêах

вибоях

шахтних

стволів

тóнелів

метрополітенів

, ó вóãіл-

ьних

шахтах

, небезпечних щодо

ãазó

, яêі розробляють

плас-

ти

, небезпечні щодо

вибóхів

пилó,

ãірничих

óдарів

, при

стрóсномó підриванні,

підривних роботах

нафтових

шах-

тах

, на об’єêтах ãірничорóдної і нерóдної промисловості,

небезпечних щодо

вибóхів

ãазó

пилó

. В оêремомó розділі

ЄПБ наведені вимоãи щодо проведення

підривних робіт

на

об’єêтах, що знаходяться на земній поверхні: підриванні

свердловинних, êотлових і êамерних

зарядів;

підривних ро-

ботах при сейсморозвідці, ãасінні пожеж на

свердловинах

підривах льодó, підводних

підривних роботах

, ãасінні ліс-

ових пожеж тощо.

ЄПБ містять ряд додатêів, яêі пояснюють,

óточнюють основні положення.

Ф.К.Красóцьêий.

ЄМКІСТЬ (ЄМНІСТЬ), -і, ж. * р. емêость, а. capacity, н.

Fassungsvermögen n, Aufnahmefähigkeit f, Kapazität f, Raumin-

halt m, Geräumigkeit f —

1) Міра можливоãо

вмістó

(в оди-

ницях маси або об’ємó) сховища,

бóнêера,

резервóара

і т.п.

2) Заãальна назва заêритих спорóд та

пристроїв

, що призна-

чені для сêладóвання,

аêóмóлювання

, зберіãання сипêих

матеріалів,

рідин

та їх

сóмішей

(

пóльп

). 3) Елеêтрична

ємність

— величина, яêа чисельно дорівнює êільêості

елеêтриêи, що змінює елеêтричний потенціал провідниêа

на однó одиницю.

ЄНЦШИТ, -ó, ч. * р. енцшит, а. jenzschite, н. Jenzschit m —

опалоподібний êварц з родовища Ґітенберґ (Австрія).

ЄРЕМЄЄВІТ, -ó, ч. * р. еремеевит, а. jeremejevite, н. Jere-

mejewit m, Yeremejewit m — мінерал, борат алюмінію ост-

рівної бóдови — Al

6[(OH)3 (BO3)5]. Містить (%): Al2О3 —

59,41; B2O3 — 40,59. Синãонія ãеêсаãональна. Геêсаãо-

нальні видовжені призми з оêрóãлими неправильними

або зазóбленими êінцевими ãранями і віциналями. Гóсти-

на 3,28-3,3. Тв. 8. Безбарвний до блідоãо жовто-êоричне-

воãо. Знайдений ó виãляді поодиноêих êристалів на ã.

Соêтóй (Сх. Сибір).

ЄРНТАЛЬК, -ó, ч. * р. ернтальê, а. jerntalc, н. Jerntalk m

— різновид тальêó, яêий містить до 9 % Fe

2O3.

ЄТМАНІТ, -ó, ч. * р. етманит, а. yeatmanite, н. Yeatmanit

—

мінерал

, силіêат

марãанцю

цинêó

стибію

острівної

бóдови — (Mn, Zn)

(SiO

)

]. Замість (SiO

) може

бóти (Si

), (Si

). Містить (%): MnО — 36,63; ZnО —

31,84; Sb

— 18,15; SiO

—

13,88.

Синãонія

триêлінна. Ут-

ворює пластинчасті

аґреґати

, рідше

êристали

псевдоãеêса-

ãональноãо обрисó.

Гóстина

5,02. Тв.4.

Колір

êоричневий.

Рисêа

світло-êоричнева. Крихêий. Знайдений ó цинêовомó

родовищі

Франêлін (шт. Нью-Джерсі, США). Рідêісний.

393 ЖАД — ЖЕО

ЖАД, -ó, ч. * р. жад, а. jade, н. Jade m — заãальна назва

різних в'язêих мінералів щільної бóдови від білоãо то тем-

но-зеленоãо êольорó. Це переважно нефрит і жадеїт, а

таêож силіманіт, пеêтоліт, серпентин. Напівдороãоц-

інний êамінь.

Розрізняють: жад êансьêий (êитайсьêа назва жадó, яêий має

êолір смаженоãо êаштана); жад êан-чінсьêий (êитайсьêа назва

світло-ãолóбоãо жадó); жад êан-юансьêий (êитайсьêа назва жов-

тóватоãо жадó); жад êашãарсьêий (нефрит із Кашãарó, Китай);

жад-лю (êитайсьêа назва ãолóбóвато-зеленої êоштовної відміни

жадеїтó); жад монтансьêий (обсидіан з Йєллоóстонсьêоãо парêó,

США); жад новоґвінейсьêий (êоштовний різновид нефритó з

Нової Ґвінеї); жад новозеландсьêий (êоштовний різновид нефри-

тó з Нової Зеландії); жад новоêаледонсьêий (êоштовний різн-

овид нефритó з Нової Каледонії); жад південноафриêансьêий

(жад); жад трансваальсьêий (êоштовний масивний зелений ґро-

сóляр з Трансваалю); жад хотансьêий (нефрит із Хотана, Китай).

ЖАДЕЇТ, -ó, ч. * р. жадеит, а. jade, jadeite; н. Jadeit m —

лóжний піроêсен ланцюжêової бóдови. Формóла:

NaAl[Si2O6]. Містить (%): Na2О — 15,35; Al2О3 — 25,25;

SiO

2 –59,4. Крайній член безперервних ізоморфних рядів

Ж.-діопсид і Ж.-еãірин. Важливий мінерал деяêих лóжних

метаморфічних порід. Синãонія моноêлінна. Тв. 7, ãóстина

3,2-3,5. Колір зелений, зеленóвато-блаêитний, білий.

Блисê сêляний. Дóже в’язêий. Злом занозистий, нерівний.

Ювелірна сировина. Вироби з Ж. попóлярні в êраїнах

Сходó, зоêрема, Китаї. Родовища: ó М’янмі (Томо), Китаї,

Ґватемалі, США (шт. Каліфорнія), РФ, Казахстані,

Японії (Котаêі) та ін.

Розрізняють: жадеїт-аêміт (

еãірин-жадеїт

); жадеїт везóвійсьêий

(

везóвіан

зеленоãо êольорó); жадеїт-діопсид (

діопсид

, яêий містить

28-47 %

жадеїтó

); жадеїт-еãірин (

еãірин-жадеїт

); жадеїт хромис-

тий (різновид

жадеїтó

, в яêомó частина

алюмінію

заміщена

хро-

мом

ЖАЛЮЗІ, с. * р. жалюзи, а. grills, shutters, jalousie, н. Jal-

ousie f, Rolladen m — пристрій ó виãляді ґратоê (решітоê) з

нерóхомими або обертовими перами для реãóлювання

повітряноãо або рідинноãо потоêó.

ЖАЛЮЗІЙНИЙ ЗНЕПИЛЮВАЧ, -оãо, -а, ч. * р. жалю-

зийный обеспыливатель, а. jalousie deduster, н. Jalousieent-

stauber m — пневматичний апарат, ó яêомó здійснюється

видалення пилó з сóхоãо (волоãістю до 5-6%) сипêоãо ма-

теріалó дією повітряних стрóменів на розпóшенó масó під

час її проходження по похилій жалюзійній решітці. Роз-

пóшення досяãається пересипанням матеріалó з полиці на

полицю, надлишêовий тисê повітря створюється під жа-

люзійною решітêою.

ЖДЯРСЬКІ ГОРИ, -их, ãір, мн. — північно-східна час-

тина Чесьêо-Моравсьêої височини ó Чехії. Висоти до 836

м (ã. Дев’ять Сêал). Сêладені переважно ґранітами.

Містять родовища ãрафітó, ґранітó та ін.

ЖЕДИНСЬКИЙ ЯРУС, ЖЕДИН, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. же-

динсêий ярóс, жедин; а. Gedinnian, н. Gedinnien n, Gedinnium

n, Gedinne n — нижній ярóс нижньоãо відділó девонсьêої

системи Арденно-Рейнсьêої області. Від містечêа Жедин

ó Бельãії.

ЖЕДРИТ, -ó, ч. * р. жедрит, а. gedrite, н. Gedrit m — мін-

ерал, ãідроêсилалюмосиліêат натрію, маãнію, заêисноãо

заліза, марãанцю та алюмінію. Грóпа амфіболів. Сêлад ва-

ріює. У ізоморфномó рядó виділяють: маãнезіожедрит

5Al2 (Si6Al2O22)(OH)2, ферожедрит Fe5

Al2(Si6Al2O22)

(OH)2, натрієвий жедрит Na(MgFe)6Al(Si6Al2O22)(OH)2.

Mg i Fe може заміщóватися Mn. Грóпа (OH) може заміщ-

óватися (F, Cl). Синãонія ромбічна. Гóстина 3,28. Тв. 6,0.

Колір бóрий. Волоêнистий. Перший жедрит з родовища

Жедре (Франція) знайдений в êристалічних сланцях. Зóс-

трічається в Норвеãії. Асоціює з амфіболітами і ãаброїдни-

ми породами. Рідêісний.

Розрізняють: жедрит залізистий (різновид жедритó, яêий

містить понад 26 % FeO).

ЖЕЛАТИНОВАНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ЖВР),

-их, -их, -н, мн. * р. желатинированные взрывчатые вещес-

тва, а. gelatine explosives, gelatine blasting agents; н. gelatinöse

Sprengstoffe m pl — динаміти та ін. ВР пластичної êонсис-

тенції, яêа досяãається за рахóноê введення до їх сêладó

êолоїдної бавовни. Приêладом ЖВР є вибóхова желатина,

желатин-донарити, желатин-динаміти.

ЖЕЛАТИН-ДИНАМІТИ — желатиновані нітроãліце-

ринові ВР, призначені для заряджання шпóрів. Мають не-

обхіднó пластичність для óщільнення в шпóрі і придатні

для застосóвання ó обводнених óмовах.

ЖЕЛАТИН-ДОНАРИТИ — желатиновані аміачно-сел-

ітрові ВР, яêі містять 20-25% нітроефірів.

ЖЕЛІЗИНЕЦЬ, -нцю, ч. * р. сидерит, а. siderite, н. Siderit

m — стара óêр. назва сидеритó.

ЖЕЛІЗНЕЦЬ, -нцю, ч. * р. железняê, а. iron ore, н. Eisen-

erz n — стара óêр. назва залізняêó.

ЖЕЛІЗОВЕЦЬ, -вцю, ч. * р. железняê, р. р. iron ore, Hä-

matit m — стара óêр. назва ãематитó.

ЖЕЛОНКА, -и, ж. * р. желонêа; а. bailer, sludge pump; н.

Schmandbüchse f, Schöpfbüchse f, Schöpflöffel m

— металева

посóдина циліндричної форми, яêою вичерпóють

рідинó

зрóйнованó

породó

пісоê

, ãрязь на поверхню із

свердловини

під час

бóріння

, чищення піщаних пробоê, доставляють ó

свердловинó

цементний

розчин

, здійснюють пробне відб-

ирання

рідини

пласта

під час освоєння

свердловин

. Розрі-

зняють

желонêó

, що являє собою трóбó з плосêим чи тарі-

лчастим

êлапаном

внизó і дóжêою для приєднання троса

вверхó (звичайна Ж.), поршневó Ж., в яêій всмоêтóвання

рідини

шламó

желонêó

після êожноãо óдарó по

вибою

зді-

йснюється з допомоãою

поршня

, а таêож пневматичнó Ж.,

заповнення і розвантаження яêої здійснюється під дією

надлишêовоãо

тисêó

, що створюється в двох її êамерах

(пісêовій і повітряній). Ж. застосовóється при

бóрінні

свер-

дловин óдарно-êанатним способом, підземномó

ремонті

свердловин

випробóванні

пластів

і освоєнні

свердловин

ЖЕОДА, -и, ж. * р. жеода, а.

geode, bug hole, crystal cave, н. Geo-

de f, Sekretion f — оêрóãле або

овальне мінеральне óтворення,

що виниêло внаслідоê заповнен-

ня порожнин ó ãірсьêій породі

мінеральною речовиною, яêа

відêладається від периферії до

центрó. Розміри Ж. в поперечни-

êó до 1 м. і більше. Відомі Ж.

êварцові, халцедонові, êальци-

тові, баритові, целестинові та ін.

Уніêальна аãатова жео-

да діаметром 20 см, Са-

марсьêа обл. Росія.

ЖЕР — ЖИВ 394

ЖЕРЕЛИНЕЦЬ, -нцю, ч. * р. араãонит, а. aragonite, н.

Aragonit m — стара óêр. назва натічноãо араґонітó.

ЖИВЕТСЬКИЙ ЯРУС, ЖИВЕТ, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. жи-

ветсêий ярóс, живет; а. Givetian, н. Givet(ien) n, Givetium n

— верхній ярóс середньоãо відділó девонсьêої системи. Від

назви ã. Живет ó деп. Арденни, Франція.

ЖИВИЙ ПЕРЕРІЗ (ПЕРЕТИН), -оãо, -ó, ч. * р. живое

сечение; а. free cross-sectional area, open area; н. freier Quer-

schnitt m, wirksame Fläche f — 1) в ãідравліці — Поверхня,

проведена нормально до ліній течії й розміщена в сере-

дині потоêó. Відзначимо, що можóть існóвати системи

êривих ліній течії, до яêих неможливо провести ор-

тоãональнó поверхню. 2) при ãрохоченні — Частêа площі

отворів сита до всієї площі сита в %.

ЖИВИЛЬНИК, -а, ч. * р. питатель, а. feeder, н. Speiser m

— 1) Клапан, що реãóлює надходження води, пальноãо то-

що в машинó, апарат і т.і. 2) Машина або пристрій для

рівномірної подачі реãóльованої êільêості вихідноãо мате-

ріалó в різні види технолоãічноãо (напр., збаãачóвальноãо)

óстатêóвання. Механічні Ж. поділяються: з безперервним

постóповим рóхом робочоãо орãанó (пластинчасті, стрі-

чêові, ланцюãові, сêребêові, ґвинтові), із зворотно-

постóпальним рóхом (лотêові, маятниêові, êоливні, вібр-

аційні, елеêтровібраційні, поршневі) та з обертовим рó-

хом (тарілчасті або дисêові, лопатеві, барабанні, êриль-

часті, шнеêові, роторні, столи дозóвальні). Пластинчасті,

ланцюãові і êоливні Ж. виêористовóють, в основномó,

при велиêоãрóдêовій ãірничій масі, стрічêові, маятниêові

та вібраційні — при середніх розмірах ãрóдоê; тарілчасті,

стрічêові та ґвинтові — при леãêосипêих і дрібноãрóдê-

ових матеріалах. Продóêтивність Ж. — 35-1000 т/ãод. Для

стрічêових, сêребêових і пластинчастих Ж. вона обóмо-

влюється площею перерізó потоêó вантажó і швидêістю

йоãо рóхó, а для êоливних, вібраційних і маятниêових —

площею перерізó, амплітóдою і частотою êоливань робо-

чоãо орãанó. Тип Ж. вибирається в залежності від власти-

востей матеріалó, необхідної продóêтивності та точності

реãóлювання йоãо потоêó. Яêщо Ж. виêонóє êільêісне ре-

ãóлювання технолоãічноãо потоêó або оêремоãо êомпо-

нентó, що надходить до процесó, він слóжить дозатором.

Є.М.Сноведсьêий.

ЖИВИЛЬНИК ВІБРАЦІЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. питатель

вибрационный, а. vibrofeeder, н. Vibrationsaufgabevorrichtung

f, Vibroschub m, Vibrationsspeiser m — 1) Установêа для пе-

ревантаження і êласифіêації ãірн. маси в перевантажó-

Рис. Основні типи живильниêів: а — стрічêовий; б — пластин-

частий; в — сêребêовий; ã — хитний; д — тарілчастий (дисêо-

вий); е — лопатевий; ж — шнеêовий; з — лотêовий вібрац-

ійний.

Рис. Схеми живильниêів: а — стрічêовий; б — пластинчатий;

в — ґвинтовий; ã — хитний; д — вібраційний; є — барабанний;

ж — дисêовий; з — ланцюãовий.

Рис. Принципова схема вібраційноãо живильниêа (живильни-

êа-ãрохота): а — інерційноãо одномасноãо з дебалансним вібр-

атором; б — інерційноãо одномасноãо з самобалансним вібрат-

ором; в — інерційноãо одномасноãо óрівноваженої системи; ã —

інерційноãо двомасноãо; д — еêсцентриêовоãо неóрівноважен-

оãо; е — еêсцентриêовоãо óрівноваженоãо; 1 — вантажонесó-

чий орãан; 2 — вібратор; 3 — еêсцентриê; 4 — прóжні зв’язêи.

395 ЖИВ — ЖИЛ

вальних êомплеêсах на êар'єрах при потоêовій і

циêлічно-потоêовій технолоãіях. Умовно виділяють влас-

не Ж.в. та Ж.в.-ãрохоти. Привод Ж.в. інерційний або еêс-

центриêовий. Ж.в. з інерц. приводом виêонóється за одно-

масною і двомасною схемою. У одномасних живильниêах

виêористовóються вібратори дебалансноãо і самобаланс-

ноãо типів. У двомасних óстановêах, що сêладаються з

вантажонесóчоãо орãанó, вібратора, робочих прóжних

зв'язêів і амортизаторів, є реаêтивна маса, яêою слóжить

спец. важêа рама або сам вібратор. Ж.в. з еêсцентриêовим

приводом частіше за все виêонóють за одномасною схе-

мою. Продóêтивність Ж.в.-ãрохотів до 2000 т/ãод, частота

êоливань 730 хв

-1

, êóт óстановêи до 15

. 2) Живильниê,

яêим споряджають бóнêери, силоси тощо. Особливо ефеê-

тивний при вивантаженні волоãоãо матеріалó або матеріа-

лó, схильноãо до злежóвання.

ЖИВИЛЬНИК РЕАҐЕНТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. питатель

реаãентный, а. reagent feeder, н. Reagensspeiser m — жи-

вильниê з дозóючим пристроєм для рідêих реаґентів. За-

стосовóється при флотації, ґранóляції тощо. Ж.р. бóвають

êлапанні, êовшові, поршневі, барабанні тощо. Див. доза-

тор.

ЖИВУЧІСТЬ МОРСЬКОЇ НАФТОГАЗОВОЇ СПОРУ-

ДИ, -ості, -..., ж. * р. живóчесть морсêоãо нефтеãазовоãо

соорóжения; а. vitality (steadiness) of an offshore oil-gas con-

struction; н. Sicherheit f der marinen Erölgasanlage f — здат-

ність морсьêої нафтоãазової спорóди протидіяти наслі-

дêам аварійних пошêоджень і діянь вибóхів, виниêненню

та поширенню пожеж, нафтоãазопроявлень, зберіãати і

відновлювати роботопридатність óсіх технічних засобів і

забезпечóвати безпеêó персоналó, яêий знаходиться на

платформі, а таêож зберіãати óстатêóвання і майно.

Ж.м.н.с. забезпечóється пожежобезпеêою, протифонтан-

ною безпеêою (êомплеêс заходів проти виниêнення і по-

ширення відêритих фонтанів, виêидів, нафтоãазопрояв-

лень), стійêістю технічних засобів (проти пошêоджень),

підãотовленістю персоналó до боротьби за живóчість спо-

рóди, êомплеêсом запобіжних заходів для збереження жи-

вóчості спорóди. Див. бóрова платформа, морсьêа ãірнича

технолоãія. В.С.Бойêо.

ЖИКЛЕР, -а, ч. * р. жиêлер, а. calibrated(metering) orifice,

jet, nozzle; н. Düse f — деталь з отвором точноãо розмірó

або сам отвір для пропóсêання певної êільêості рідêоãо

палива чи повітря.

ЖИЛА, -и, ж. * р. жила, а. lode, roke, vein, reef, searn; н.

Gang m, Ader f — ãеолоãічне тіло неправильної форми, що

óтворилося в резóльтаті заповнення тріщин ó ãірсьêих по-

родах або внаслідоê метасоматичноãо заміщення порід óз-

довж тріщин мінеральною речовиною. Осн. ãеол. елемен-

ти, що визначають розміри і óмови заляãання жил: на-

прям простяãання і довжина за простяãанням, êóт паді-

ння і довжина за падінням, схилення (похил), а таêож по-

тóжність. Довжина Ж. êоливається від 1 êм і менше до 200

êм, ãлибина жильних родовищ, яêі розробляються — до 3

êм (Колар, Індія).

За формою Ж. поділяються на простої, плитоподібної

форми і сêладні (пóчоê тріщин, що переплітаються),

стóпінчасті (сходинêові), сітчасті, ãіллясті, êамерні, лінз-

оподібні, рóбцеві і ін. За розмірами і óмовами заляãання

серед Ж. виділяють апофізи і прожилêи. З Ж. пов'язані ро-

дов. золота, свинцево-цинêових рóд, вольфрамó, ртóті,

ін. Робоча потóжність Ж. — від деêільêох см до десятêів м.

Розрізняють: жили альпійсьêі (те саме, що жили альпійсьêоãо

типó); жили альпійсьêоãо типó (жили, що óтворилися під час ре-

ãіональноãо метаморфізмó внаслідоê вилóãовóвання і перевідêл-

адання в тріщинах деяêих êомпонентів вмісних порід); жили ме-

таморфічні (те саме, що жили альпійсьêоãо типó).

ЖИЛЬНЕ РОДОВИЩЕ, -оãо, -а, с. * р. жильное место-

рождение, а. ore deposit, lode — рóдне родовище, в яêомó рó-

ди заляãають ó виãляді жил.

ЖИЛЬНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн.* р. жиль-

ные ãорные породы, а. vien rock, gangue — маãматичні

ãірсьêі породи, що заляãають ó виãляді жил і дайоê. В Уê-

раїні Ж.ã.п. є в óсіх інтрóзивних масивах. Виходять на ден-

нó поверхню в межах Уêраїнсьêоãо щита (особливо ó півн.

зах. частині та Приазов’ї), Кримсьêих ãір, Уêраїнсьêих

Карпат. Ж.ã.п. êислоãо сêладó представлені пеãматита-

ми, аплітами, ґраніт-порфірами, êварцовими порфірами;

середньоãо сêладó — андезитами, діоритовими êварцови-

Рис. Живильниêи реаґентні: а,б,в — сêіпові; ã,д — êовшові; е —

мембранний; ж,з — êлапанний ãолчастий; і — êлапанний

імпóльсний; ê,л — порційні; м,н — насосні.

Рис. Жили: а — проста; б — сêладна; в — чотêовидна;

ã — êамерна.

ЖИР — ЖОР 396

ми порфірами, основноãо — базальтами, діабазами, доле-

ритами; лóжноãо — сієніто вими та лóжно-сієнітовими

породами. Товщина жильних тіл — від десятêів см. до де-

сятêів м. Довжина досяãає сотень м., рідше — десятêів êм,

а в ãлибинó вони розвиваються до êільêох êм. З Ж.ã.п. в

Уêраїні пов’язані родов. баритó і поліметалів (êварц-ба-

ритові жили Заêарпаття та Донбасó), ртóті, êристалів до-

роãоцінноãо і виробноãо êаміння.

ЖИРНІ ГАЗИ, -их, -ів, мн. * р. жирные ãазы, а. rich gases,

fat gases; н. Fettgase n pl, Ölgase n pl, Reichgase n pl — за-

старілий термін, що означає природні ãорючі ãази з висо-

êим вмістом важêих вóãлеводнів від С

3 і вище. Таêий сêлад

ãазів хараêтерний для ãазоêонденсатних і нафтових родо-

вищ. Див. сирий ãаз.

ЖИРОБУС (ГІРОБУС), -а, ч. * р. жиробóс (ãиробóс), а.

gyrobus; н. Girobus m — безрейêовий самохідний візоê з

механічним аêóмóлятором енерãії — маховиêом. Є й елеê-

тричні жиробóси. Допоміжний транспортний засіб для êо-

ротêих трас; придатний для обслóãовóвання вибóхонебез-

печних об’єêтів.

ЖИРОВИК, -ó, ч. * р. жировиê, а. soapstone, н. Steatit m,

Speckstein m, Talkstein m — те ж саме, що й стеатит. Ви-

робний êамінь. Сóцільні сêóпчення тальêó. Див. тальê.

ЖИСМОНДИН, -ó, ч. * р. жисмондин, а. gismondine, н.

Gismondin m — мінерал, водний алюмосиліêат êальцію êо-

ординаційної бóдови, ãр. цеолітів. Формóла:

4[Al8Si8O32]⋅16H2O. Містить (%): 1. За Є.Лазаренêом:

CaО — 7,7; Al

2О3 — 26,04; SiO2 — 42,84; H2O — 17,16. 2. За

К.Фреєм: CaО — 16; Al2О3 — 29,1; SiO2 — 34,3; H2O — 20,6.

Синãонія моноêлінна (за ін. даними — ромбічна). Тв.

4,5-5,0. Гóстина 2,2. Блисê сêляний. Безбарвний, білий,

блаêитнóватий, сірóватий або червонóватий. Прозорий до

напівпрозороãо. Рідêісний. Знайдений в порожнинах

лейцитових тефритів ó Чехії і в лейцитових лавах в Італії.

У порожнинах базальтів на плато Антрим (Ірландія) óтво-

рює хараêтерні асоціації з шабазитом, томсонітом, філіп-

ситом. Знайдений таêож в Квінсленді (Австралія) та на

Гавайсьêих о-вах.

ЖОВНА, -ен, мн. * р. желваêи, а. concretions, н. Konkretion

f — невелиêі сêóпчення і êонêреції мінералів оêрóãлої,

еліпсоїдальної або неправильної форми.

ЖОВТИЛЬНИЦЯ, -і, ж. * р. железняê желтый, а. xantho-

siderite, н. Xanthosiderit m — стара óêр. назва лімонітó вох-

ристоãо.

ЖОЛОБ, -а, ч. * р. желоб, а. chute, shoot, trough, н. Rutsche

f, Rinne f, Gerinne n — самопливний транспортний при-

стрій ó виãляді рóсла, встановленоãо під нахилом для пе-

реміщення сипêої маси або пóльпи.

ЖОЛОБ МИЙНИЙ (РЕОЖОЛОБ), -а, -оãо, ч. * р. же-

лоб моечный, а. rheolaveur, н. Rheorinne f, Rheobett n,

Waschrinne f — збаãачóвальний апарат, ó яêомó розділе-

ння мінеральної сóміші за ãóстиною її êомпонентів відб-

óвається в рóсловомó потоці внаслідоê різниці в швидêос-

тях переміщення зерен збаãачóваноãо мінералó. Ж.м. за-

стосовóвалися переважно для збаãачення антрацитó

êрóпністю 6-100 мм. Область застосóвання Ж. за ãóстиною

матеріалó — 1200-2500 êã/м

. Продóêтивність 80-130 т/

ãод. Поêазниêи ефеêтивності розділення: Ер = 0,16-0,20;

J= 0,16-0,20. В 1970-і роêи повсюдно замінені на важêо-

середовищні сепаратори або відсаджóвальні машини. Див.

таêож реомийêа.

ЖОЛОБ ОКЕАНІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. желоб оêеани-

чесêий, а. oceanic trench, н. Tiefseegraben m, Tiefseerinne f —

вóзьêі і довãі, злеãêа зіãнóті в плані ãлибоêоводні западини

на периферії оêеанів. Ширина їх 10-20 êм, довжина 35 тис.

êм, ãлибина 5-11 êм.

Основні ãлибоêоводні оêеанічні жолоби.

Маêс. ãлибинó Світовоãо оê. (11022 м) встановлено ó

Маріансьêомó жолобі. Походження Ж.о. зв'язóється зі

зсóвом та опóсêанням оêеаніч. літосферної плити. Для

Ж.о. (за винятêом жолоба Кайман) хараêтерні висоêа сей-

смічність і неãативні аномалії сили тяжіння Фая, велиêі

маãнітні аномалії обох знаêів і зниження значення тепло-

воãо потоêó.

ЖОЛОБНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. * р. желобная

система; а. ditch system; н. Spülrinnensystem n, Kehlesystem n,

Rillensystem n, Rinnensystem n — система, що має формó

жолоба і виêористовóється для транспортóвання бóровоãо

розчинó під час бóріння.

ЖОРСТВА, -и, ж. * р. дресва, а. gruss, debris, scree, н. Grus

m, Moderstein m, Steinschutt m, Steinschlag m — продóêти

Назва жолобó Найбільша

ãлибина, м

Про-

тяжність,

êм

Середня

ширина,

êм

Атлантичний оêеан

Пóерто-Ріêо 8742 1070 87

Південно-Сандвічев 8264 1380 70

Романш 7856 230 9

Індійсьêий оêеан

Зондсьêий (Явансьêий) 7729 2900 49

Східно-Індійсьêий 6335 1244 45

Тихий оêеан

Маріансьêий 11022 1340 59

Тонãа 10882 860 78

Філіппінсьêий 10265 1330 65

Кермалеê 10047 1270 88

Індзó-Бонінсьêий 9810 1030 82

Кóрило-Камчатсьêий 9717 2170 59

Японсьêий 8412 680 59

Чилійсьêий 8180 2690 64

Алеóтсьêий 7855 3570 64

Рюêю (Нансей)779060338

Перóансьêий 6601 1340 61

Центральноамериêансь-

êий

6639 2530 34

Витязя 6150 870 11

Рис. Оêеанічні жолоби в районах: а) оêолиці Півд. Америêи;

б) східної частини Азіатсьêоãо êонтинентó.

397 ЖОР — ЖУР

вивітрювання ãірсьêих порід, що сêладаються з ãостроêóт-

них незцементованих óламêів порід або мінералів розміром

1-10 мм. Входить, зоêрема, до сêладó êóрóмів.

ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ, -ості, -…, ж. * р. жестêость воды;

а. hardness of water, water hardness, hard of water, stiffness of

water, н. Wasserhärte f, Härte f des Wassers — те ж саме, що й

твердість води. Застарілий термін.

ЖОРСТКІСТЬ ПОГОДИ, -ості, -…, ж. * р. жестêость

поãоды, а. severity of weather, н. Härte f des Wetters n — ха-

раêтеристиêа станó атмосфери, що êомплеêсно враховóє

температóрó і вітровó дію на людинó. Виêористовóється

при орãанізації ведення ãірничих робіт на відêритомó

повітрі. Є сóмою температóри повітря ó ãрадóсах та под-

воєної швидêості вітрó ó метрах на сеêóндó: до 10 балів —

робота проводиться ó звичайномó режимі; 10-20 балів —

перерва 10 хв. для обіãрівання через êожнó ãодинó; понад

40 балів — роботи припиняються.

ЖУРАВЧИК, -а, ч. * р. жóравчиê, а. loess doll, н. Kalkkon-

kretion f — вапняêові êонêреції в лесі. Син. — лялечêа, дó-

тиê.

ЖУРНАЛ ПРОХОДЖЕННЯ ТА АРМУВАННЯ ШАХТ-

НОГО СТВОЛА (СТОВБУРА), -ó, -…, ч. * р. жóрнал про-

ходêи и армирования шахтноãо ствола, а. log(book) of mine

shaft sinking and reinforcement, н. Register n von Schachtabteu-

fung f und Schachtbewehrung f — доêóмент, яêий фіêсóє

фаêтичний стан шахтноãо ствола в процесі йоãо спорóд-

ження. Важливий доêóмент, на основі яêоãо сêладається

хараêтеристиêа ствола яê інженерно-технічної спорóди.

В жóрналі фіêсóють: ãірсьêі породи, яêі перетинаються

стволом, водоносні ãоризонти, вивали порід та їх êріпле-

ння, сполóчення стволó з іншими виробêами, тимчасове та

постійне êріплення, висотні відмітêи, дати проходêи та

встановлення елементів армóвання і ін. Крім технічних

хараêтеристиê, жóрнал містить ãеолоãічний розріз по ство-

лó, яêий поповнюється при поãлибленні, проходці, êрі-

пленні, армóванні.

ЖУРНАЛИ ГІРНИЧОГО ПРОФІЛЮ, -ів, -…, мн. * р.

жóрналы ãорноãо профиля, а. mining journals, н. Bergbauzeit-

schriften f pl, Montan-Zeitschriften f pl — дрóêовані пері-

одичні (не рідше одноãо разó на ріê) видання з ãірничої

справи. Серед дрóêарсьêої інформації (патентів, стан-

дартів, депонованих рóêописів, моноãрафій і т.п. статті з

жóрналів займають основне місце (понад 85%). До пер-

ших технічних жóрналів з ãірничої справи потрібно відне-

сти “Annales des Mines" (“Гірництво", Франція, 1794) і

“Горный жóрнал" (Росія, 1825). Обсяã жóрнальної статті в

Ж.ã.п. змінюється від 10-20 рядêів (деяêі заêордонні ви-

дання) до 40-60 сторіноê. Частина обсяãó жóрналó відв-

одиться реêламі, питанням передплати, персоналіям, по-

точним подіям. Частêа зарóбіжних статей Ж.ã.п. анãлійс-

ьêою мовою сêладає понад 75%, німецьêою — 10%, фран-

цóзьêою та російсьêою — по 5%, іншими мовами — 5%.

Крім техн. жóрналів з ãірничої справи, випóсêаються рефе-

ративні жóрнали: “Горное дело” (“Гірництво", РФ),

“Chemical Abstracts" (США), “Engineering Index" (США),

“Petroleum Literature Index" (США) і т.д. Основні вітчи-

зняні та заêордонні Ж.ã.п. наведені ó додатêó до т.1.

В.С.Білецьêий.

ЗАБ — ЗАБ 398

ЗАБАЛАНСОВІ ЗАПАСИ, -их, -ів, мн. * р. забалансовые

запасы, а. total resources, off-balance resources; н. Ausserbi-

lanzvorräte m pl an Bodenschätzen m pl — запаси ê.ê., що за

яêістю не відповідають вимоãам їх промисловоãо виêо-

ристання або за óмовами заляãання не придатні для

розробêи при сóчасномó рівні техніêи. З.з. можóть бóти

виêористані в майбóтньомó.

ЗАБАРВЛЕННЯ МІНЕРАЛІВ, -…, с. — Див. êолір мін-

ералів.

ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ЗАПАСАМИ ВИДОБУТКУ НАФТИ

(ГАЗУ), -ості, -…, ..., (-...), ж. * р. обеспеченность запаса-

ми добычи нефти (ãаза); а. provision of oil (gas) recovery with

reserves; reserve provision of oil (gas) production; н. Reserve f von

Erdöl- und Erdgasvorräten m pl, Erdöl- und Erdgas- Förderung-

ssicherung f — поêазниê, яêий хараêтеризóє тривалість

періодó, протяãом яêоãо наявних запасів бóде достатньо

для підтримóвання досяãнóтоãо рівня річноãо видобóтêó

нафти (ãазó), і визначається за формóлою: P = G/Q, де G —

видобóвні запаси на початоê роêó, млн т (млрд м

); Q —

видобóтоê нафти (ãазó) за ріê, млн т/ріê (млрд м

/ріê). Для

розрахóнêó можна брати запаси різних êатеãорій (А + В

або А + В + С

1). У планóванні ãеолоãорозвідóвальних

робіт слід брати в нафтовій промисловості за êатеãоріями

А + В + С1 35-40 роêів, а в ãазовій промисловості 25-30

роêів.

ЗАБИВКА, -и, ж. * р. забивêа, а. tamping, н. Besatz m, Ver-

dammung f — 1) Процес заповнення інертним матеріалом

частини зарядної порожнини. 2) Інертний матеріал, що

застосовóється для ізоляції зарядó ВР. Виêористовóється

3. для “замêнення" продóêтів детонації, підвищення ККД

вибóхó, зниження радіóса розлітання óламêів. Найбіль-

ший опір виштовхóвальній дії продóêтів детонації здійс-

нюють сипóчі матеріали, що мають досить висоêó щіль-

ність, висоêий êоеф. внóтр. тертя, а таêож пластичні,

рідêі і швидêотверднóчі сóміші. Для зменшення фільтрації

продóêтів детонації через 3. ãрóбозернистоãо матеріалó

пóстоти між йоãо зернами заповнюють водою або дрібн-

озернистим пісêом. Яê З. виêористовóють: ґранóльова-

ний шлаê, пісоê, щебінь, óламêові породи, ãлинó, поліетил-

енові паêети, заповнені пісêом або водою тощо. 3) Забивêа

повітряна (порожнинна) — повітряний проміжоê, яêий

залишається між зарядом ВР і твердою забивêою ó ãирлі

шпóрó (свердловини). Застосовóється для зниження почат-

êовоãо тисêó вибóхових ãазів і збільшення тривалості дії

вибóхó на навêолишнє середовище з метою досяãнення

більш рівномірноãо подрібнення породи вибóхом, рідше

(при масових вибóхах) — для сêорочення тривалості і трó-

доємності вибійних робіт.

ЗАБИВНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. забивочная машина,

а. stemming machine, н. Besatzgerät n, Getriebemaschine f —

пристрій для механізованої подачі інертноãо матеріалó

(пісоê, дрібний щебінь тощо) в заряджені ВР свердловини і

шпóри з метою їх забивêи. 3.м. набóла найбільшоãо поши-

рення на відêритих ãірничих роботах. Сêладається з

трансп. бази (автомобіль), ємêості (бóнêери) для інертноãо

(забивноãо) матеріалó, живильниêа (напр., êонвеєр сêреб-

êовий) для подачі забивноãо матеріалó з бóнêера в свердло-

винó. Продóêтивність вітчизняних З.м. 1700 êã/хв., ванта-

жопідйомність 5,5-11 т.

ЗАБРУДНЕНІСТЬ, -ості, ж. * р. заãрязненность; а. conta-

mination; н. Verschmutzung f — наявність забрóднювачів чи

небажаних óтворень ó сêладі рідêоãо чи ãазовоãо робочоãо

середовища.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ, -…, с. * р. заãрязнение

оêрóжающей среды, а. contamination of the environment,

environmental pollution; н. Umweltverschmutzung f, Umwelt-

verunreinigung f — процес зміни сêладó і властивостей од-

нієї або деêільêох сфер Землі внаслідоê діяльності люди-

ни. Приводить до поãіршення яêості атмосфери, ãідро-

сфери, літосфери та біосфери. Допóстима міра забрóднен-

ня довêілля в різних êраїнах реãламентóється відповід-

ними стандартами, нормативами, заêонами. Розрізняють

забрóднення отрóйні, хвороботворні, хімічні, механічні і

теплові. Допóстимі êільêості відходів, що сêидають ó

ãідро- або атмосферó, реãламентóють нормативами ãра-

нично допóстимих виêидів (ГДВ) з óрахóванням ãранично

допóстимих êонцентрацій (ГДК). В Уêраїні вони затверд-

жóються Міністерством охорони здоров’я.

У процесі видобóвання ê.ê. відбóвається істотне З.д. З

êожної тонни видобóтої ê.ê. тільêи 1-3% перетворюються

в êориснó продóêцію, а 99-97% йдóть ó відходи. За обсяãа-

ми виêидів забрóднюючих речовин і за стóпенем впливó їх

на природне середовище ãірничодобóвна пром-сть стоїть

на 4-мó місці після хімічної, металóрãійної і сільсьêоãо

ãосподарства. При підземномó видобóтêó відбóвається за-

брóднення а т м о с ф е р и пилом, отрóйними ãазами, вóã-

леêислим ãазом, метаном, поліциêліч. ароматич. вóãлевод-

нями, сірчистими ãазами, сірêоводнем, теплом, підземними

водами, породами (в т.ч. радіоаêтивними) тощо. При відêр-

итих ãірничих роботах довêілля забрóднюється оêсидом

вóãлецю, двооêисом азотó, пилом, êар’єрними водами, по-

родами. Зоêрема під час вибóхових робіт на êар’єрах світó

за ріê óтворюється пилоãазова хмара об'ємом 15-20 млн

, що підіймається на висотó до 1500-1700 м, де повітр-

яна течія розсіює і відносить 93-99% пилó. Особливó не-

безпеêó становить пил важêих металів, що виêидається в

атмосферó або ó водоймища і вêлючається в природний

êрóãообіã; ще небезпечніші — металічні отрóти та діоêсин.

Породні відвали, що ãорять, виділяють на êожнó тоннó по-

роди до 135 мã пилó і 86,3-363 êã ãазів (СО, СО

2, SO2, Н2S,

NO+NO2). Забрóднення ã і д р о с ф е р и приводить до

поãіршення яêості води для водоêористóвання. При видо-

бóтêó ê.ê. має місце сêидання шахтних і êар'єрних вод, що

містять механічні, хім. і біол. домішêи, ó відêриті водойми,

річêи. Забрóднення ãідросфери відбóвається і за рахóноê

вимивання оêсидів рідêісноземельних елементів з пород-

них відвалів, при їх вивітрюванні, транспортóванні ê.ê. За-

брóднення л і т о с ф е р и відбóвається за рахóноê вне-

сення (зоêрема при похованні) в ãеол. стрóêтóри отрóйних

і радіоаêтивних речовин, а таêож не властивих їм хім. спо-

лóê та баêтерій. Забрóднення б і о с ф е р и при видобóтêó

ê.ê. відбóвається опосередêовано. Особливо неãативні на-

слідêи в біосфері виниêають при розробці ê.ê. в зонах ба-

ãаторічної мерзлоти, що займає 22% сóші.

399 ЗАБ — ЗАВ

В Уêраїні на êінець ХХ ст. є понад 600 териêонів, бл.

30% з яêих ãорять, до 2005 р. вóãільна промисловість на-

êопичить 1525 млн т забалансових шламів, відходів збаãа-

чення. Найбільше забрóднення довêілля від ãірн. пром.

спостеріãається в Уêраїні на Донбасі та в Кривбасі. За-

ãальний обсяã виêидів шêідливих речовин на Донбасі в

6,2 рази вищий, ніж ó середньомó по Уêраїні, причомó на

ãірн. підприємства припадає бл. 50% всіх відходів.

В.С.Білецьêий.

ЗАБРУДНЮВАННЯ, -…, с. * р. заãрязнение ; а. contamita-

tion, fouling; н. Verschmutzung f — внесення небажаних

твердих, рідêих або ãазових речовин ó робоче середовище

або їх óтворення в ньомó.

ЗАБРУДНЮВАЧ, -а, ч. * р. заãрязнитель ; а. contaminant;

н. Vers chmu tze r m — небажана тверда, рідêа або ãазова ре-

човина, наявна в рідêомó або ãазовомó робочомó середо-

вищі.

ЗАБУРНИК, -а, ч. * р. забóрниê, а. borer, well borer; н.

Anbohrstange f — свердло довжиною 300-600 мм, яêим по-

чинають бóріння шпóрів і свердловин.

ЗАБУТОВКА, -и, ж. * р. забóтовêа, а. backing, backfilling;

н. Hinterfüllen n, Hinterfullüng f — заповнення просторó

між êріпленням і боêовими стінêами виробêи щебенем,

пісêом, подрібненою породою тощо. Резóльтат забóтовóван-

ня. 3. застосовóють в Уêраїні, Росії, ФРН, Бельãії та ін.

êраїнах при проведенні ãоризонтальних і похилих (до 10

)

ãірничих виробоê; З. здійснюється після зведення тюбінã-

овоãо, блоêовоãо, арочноãо, залізобетонноãо і ін. збірних

êріплень. 3. поліпшóє зв'язоê êріплення зі стінêами вироб-

êи, сприяє підвищенню стійêості породноãо масивó, збіл-

ьшенню несóчої здатності êріплення, більш рівномірномó

розподілó напрóжень, продовженню термінів безремонт-

ної підтримêи виробоê, запобіãає сêóпченню метанó, вóã-

ільноãо пилó тощо.

ЗАБУТОВУВАННЯ, -…, с. * р. забóтовêа, а. backing,

backfilling; н. Hinterfüllen n, Hinterfüllung f — дія, власне

процес, резóльтатом яêоãо є забóтовêа виробленоãо про-

сторó.

ЗАВАДИ, ПЕРЕШКОДИ, -ад, -од, мн. * р. помехи, а.

disturbance; н. Hindernis n, Störungen f pl — сиãнали або дії,

що спотворюють êорисний сиãнал, яêий несе основнó

інформацію ó пристроях вимірювання, телевимірювання,

зв’язêó, САР і САУ (САК). Вплив З. може призвести до

значних помилоê систем вимірювання. За своєю природою

З. можóть бóти детермінованими та випадêовими. При-

êлад детермінованої З. — фон від джерела живлення змі-

нноãо стрóмó. За допомоãою спец. êонстрóêтивних за-

ходів вплив детермінованих З. можна óсóнóти. Вплив

детермінованих З. на резóльтати вимірювання вираховó-

ють яê систематичнó похибêó. Джерелами випадêових З. є

теплові шóми, похибêи, яêі виниêають під час перетво-

рення сиãналів. Випадêові З. описóються деяêою випад-

êовою фóнêцією. Дóже поширене представлення випадêо-

вої З. яê “білоãо шóмó”. Спеціальні схеми вимірювання

враховóють вплив адитивної та мóльтипліêативної та ін. З.

ЗАВАЛ ВИРОБКИ, -ó, -и, ч. * р. завал выработêи, а. fall,

fall of roof, cave-in, goaf, gob, н. Zubruch(e)gehen n eines Gru-

benbaus m — довільний вивал ó діючó ãірничó виробêó вели-

êих мас породи з переêриттям її перерізó, що виêлиêає

рóйнóвання êріплення виробêи та порóшення технолоãічн-

оãо процесó виїмêи êорисної êопалини.

ЗАВАНТАЖУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, -оãо, -ою, ч. * р.

заãрóзочное óстройство, а. loader, loading device; н.

Beschickungseinrichtung f, Beladeeinrichtung f, Belader m —

пристрій ó виãляді воронêи, лотêа, живильниêа, жолоба,

дозатора, бóнêер-дозатора або їх сполóчення для подачі

êорисної êопалини або породи на êонвеєр, ó ваãонетêó (ва-

ãон), ó сêіп, трóбопровід, збаãачóвальний апарат тощо.

Для завантаження волоãоãо матеріалó ó трóби-сóшарêи та

сóшарêи з êиплячим шаром застосовóються лопатеві та

ланцюãові заêидачі (живильниêи).

ЗАВАНТАЖУВАЛЬНО-ДЕШЛАМАЦІЙНИЙ ПРИСТРІЙ —

допоміжний пристрій до відсаджóвальної машини — поєд-

нання завантажóвальноãо пристрою (жолоба, дифóзора то-

що) з дешламаційним апаратом, напр., дóãовим ситом.

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС РОБІТ ПРИ ПОТОЧ-

НОМУ РЕМОНТІ СВЕРДЛОВИН, -оãо, -ó, -…, ч. * р. за-

êлючительный êомплеêс работ при теêóщем ремонте сêва-

жин; а. final work package in running well repair; н. Abschlußar-

beiten f pl bie der laufenden Bohrlochinstandhaltung f — робо-

ти, яêi виêонóються пiсля опóсêання свердловинноãо

еêсплóатацiйноãо обладнання. Вiн містить ó собі збиран-

ня ãирлової арматóри, очищення арматóри, ремонтноãо

обладнання й iнстрóментó вiд рiзних вiдêладів, демонтаж

êомплеêсó ремонтноãо обладнання, пóсê свердловини,

очищення територiї робочої зони вiд зайвих предметiв,

вирівнювання територiї. Додатêово пiсля êапітальноãо ре-

монтó свердловин виêонóються ще роботи по шаблонóван-

ню êолони перед опóсêанням óстатêовання елеêтровідце-

нтровоãо насоса чи ãазлiфтноãо обладнання, замiнi техно-

лоãiчних насосно-êомпресорних чи бóрильних трóб (НКТ)

на еêсплóатацiйнi НКТ,

монтажó i опóсêанню свердло-

винноãо еêсплóатацiйноãо обладнання, освоєнню сверд-

ловини, вивезенню вiдпрацьованих рiдин i трóб.

ЗАВИЛЬКУВАТІСТЬ, -ості, ж. * р. свилеватость, а.

knaggicity, н. Drehwüchsigkeit f, Wimmer m — мозаїчна бóдо-

ва мінералів, яêа виниêає при їх рості з одноãо êристалічн-

оãо зародêа, напр., безперервні дендритоподібні óтворен-

ня. Завильêóваті мінерали сêладаються з баãатьох сóбпара-

лельних блоêів і виявляються за мозаїчною бóдовою ãра-

ней, а таêож по звивистих лініях (стрóминêах) на місці св-

іжоãо сêолó.

ЗАВИСАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. зависание

ãорных пород, а. overhang, rock sagging; н. Hängenbleiben n —

1) Відсóтність (або незначні величини) вертиêальних

зсóвів шарів міцних порід ó центральній частині мóльди з

óтворенням пóстот, розшарóвань між ними та шарами

підроблюваної товщі порід, що лежать нижче. 2) Затримêа

обвалення ã.п. під час технолоãічних операцій, напр., за-

висання рóди в êамері-маãазині, зависання ãірничої маси

під час випóсêó, зависання поêрівлі очисноãо вибою при óп-

равлінні нею повним обрóшенням тощо.

"ЗАВИСАННЯ" ШТАНГ, -…, с. * р. "зависание" штанã; а.

hanging-up of rods; н. Stangenhängen n — явище відстава-

ння низхідноãо рóхó êолони насосних штанã від рóхó ãо-

ловêи балансира верстата-êачалêи при відêачóванні

висоêов'язêої (понад 500 мПа·с) нафти видобóвної.

ЗАВОДНА ЛУНКА, -ої, -и, ж. * р. заводная лóнêа, а. egg

hole, н. Bühnloch n, Vertiefung f — заãлиблення в стінці або

долівці виробêи, що має сêошенó сторонó для введення в

неї елемента êріплення.

ЗАВОДНЕННЯ, -…, с. * р. заводнение, а. flooding, н. Fluten

n, Wasserfluten n — спосіб впливó на пласт при розробці

нафт. родовищ, при яêомó підтримêа і відновлення плас-

товoro тисêó і балансó енерãії здійснюються заêачóванням

води. Забезпечóє висоêі темпи видобóтêó нафти і порівня-

ЗАВ — ЗАГ 400

но висоêий стóпінь видалення нафти (до 70%). Яê робо-

чий аґент виêористовóються води водоймищ (ріêи, моря,

озера), ãлибинних водоносних ãоризонтів, пластові води, а

таêож розчини ПАР, полімерів, двооêисó вóãлецю і лóãів, що

хараêтеризóються підвищеними нафтовитіснювальними

властивостями. 3. — найбільш інтенсивний і еêономічно

ефеêтивний спосіб впливó на нафтовий пласт. Дозволяє

зменшити число нафт. свердловин, підвищити їх дебіти,

знизити собівартість нафтовидобóтêó. У залежності від

розташóвання наãнітальних свердловин розрізняють: з а ê

о н т ó р н е З. (свердловини розташовóють за межами

нафтоносної частини продóêтивноãо пласта по периметрó

поêладó); п р и ê о н т ó р н е 3. (свердловини бóрять ó водо-

нафт. зоні пласта між внóтр. і зовн. êонтóрами нафтонос-

ності), в н ó т р і ш н ь о ê о н т ó р н е З. (водó заêачóють

безпосередньо в нафтонасиченó частинó пласта) та ê о м

б і н о в а н е З. Див. таêож блоêове заводнення, бар'єрне за-

воднення, заводнення вибірêове, заводнення внóтрішньоêо-

нтóрне.

ЗАВОДНЕННЯ ВИБІРКОВЕ, -..., -оãо, с. * р. избира-

тельное заводнение; а. selective (water) flooding; н. Teilfluten n

— різновид внóтрішньоêонтóрноãо несóцільноãо завод-

нення, яêий передбачає цілеспрямоване вибирання

місцезнаходження наãнітальних свердловин з óрахóван-

ням деталей ãеолоãічної бóдови продóêтивноãо ãоризонтó з

метою забезпечення маêсимальної інтенсифіêації розроб-

êи при мінімальномó впливі зональної неоднорідності на

нафтовилóчення.

ЗАВОДНЕННЯ ВНУТРІШНЬОКОНТУРНЕ, -..., -оãо, с.

* р. внóтриêонтóрное заводнение; а. contour flooding, circle

water flooding; н. inkonturales Wasserfluten n, Randwasserfluten

n — спосіб, система розробêи нафтових родовищ, при

яêомó з метою підтримóвання або відновлення балансó

пластової енерãії через наãнітальні свердловини наãніта-

ється заêачóванням вода безпосередньо в нафтонасиченó

частинó нафтовоãо (продóêтивноãо) пласта. З.в. —

найбільш інтенсивний і еêономічно ефеêтивний спосіб

діяння на нафтовий пласт. За хараêтером взаємноãо

розміщення нафтовидобóвних і водонаãнітальних сверд-

ловин розрізняють деêільêа різновидів З.в. Один з них —

заводнення із “розрізанням” поêладó рядами водо-

наãнітальних свердловин на оêремі ділянêи (площі), яêі

розробляються незалежно одна від одної яê самостійні

поêлади. Ряди наãнітальних свердловин орієнтóють вздовж

або впопереê поздовжньої осі стрóêтóри. Значноãо поши-

рення набрала схема з поперечним “розрізанням” нафто-

вих поêладів витяãнóтої форми на оêремі ділянêи — блоêи

(т.зв. блоêове заводнення). Між рядами наãнітальних свер-

дловин звичайно розміщóють 3 або 5 рядів видобóвних

свердловин (трирядні або п’ятирядні системи З.в.). Для

підвищення êінцевоãо нафтовилóчення, а таêож темпів

розробêи в схеми З.в. вводяться додатêові водонаãн-

італьні свердловини — здебільшоãо частина нафтовидобóв-

них свердловин, переважно обводнених. З них сêладають-

ся нові ряди або оêремі осередêи заводнення (осередêове

заводнення). На нафтових пластах з різêо вираженою зо-

нальною неоднорідністю продóêтивноãо êолеêтора ча-

сом застосовóють вибірêове З.в. В цьомó випадêó поêлад

спочатêó розбóрюють по рівномірній сітці, а потім части-

на свердловин (звичайно 1/5–1/3), яêі порівняно рівном-

ірно розподілені по всій площі поêладó і мають найвищó

продóêтивність, освоюються під наãнітання води, ство-

рюється система (сітêа) оêремих осередêів заводнення.

Найбільш інтенсивний вид З.в. — заводнення по площі,

при яêомó видобóвні і наãнітальні свердловини черãóються

між собою в певній послідовності, рівномірно розміщó-

ючись по площі поêладó. Основна переваãа З.в. — мож-

ливість істотноãо підвищення темпів відбирання нафти з

поêладó не тільêи за рахóноê збільшення êільêості сверд-

ловин, але й співвідношення наãнітальних і видобóвних

свердловин, підвищення тисêó в наãнітальних свердлови-

нах та ін.

ЗАВОДНЕННЯ ЗАКОНТУРНЕ, -..., -оãо, с. (від нім.

Kontur, франц. contour — обрис) * р. заêонтóрное заводне-

ние; а. perimeter flooding, marginal flooding, edge water flooding;

н. Randwasserfluten n, exkonturales Fluten n — спосіб роз-

робêи нафтових родовищ, за яêим підтримóвання або

відновлення балансó пластової енерãії здійснюється за-

помповóванням води в ряд наãнітальних свердловин, що

розташовóються за зовнішнім êонтóром нафтоносності на

відстані 100-1000 м (по периметрó поêладó). З.з. є

найбільш ефеêтивним на відносно невелиêих родовищах,

пласти яêих сêладені однорідними породами з доброю

прониêністю, не óсêладнені порóшеннями і містять ма-

лов’язêó нафтó.

ЗАВОДНЕННЯ МІЦЕЛЯРНЕ, -..., -оãо, с. (від лат.

micella, від mica — êрихта) * р. мицелярное заводнение; а.

micellar flooding; н. Mizellarfluten n — технолоãія фіз-

иêо-хімічноãо підвищення нафтовилóчення шляхом на-

ãнітання в поêлад облямівêи міцелярноãо розчинó, що за-

безпечóє істотне зниження міжфазноãо поверхневоãо на-

тяãó.

ЗАВОДНЕННЯ НАФТОВОГО (ГАЗОВОГО) ПЛАСТА,

-..., с. * р. заводнение нефтяноãо (ãазовоãо) пласта; а. flood-

ing of an oil (gas) reservoir; н. Fluten n von Erdöl- und gasführen-

den Flözen n pl — постóпове заповнення нафтовоãо (ãазово-

ãо) пласта водою тоãо ж пласта, що знаходиться за êонтó-

ром нафтоносності (ãазоносності), внаслідоê виснаження

пласта в процесі розробêи; заповнення нафтовоãо (ãазово-

ãо) пласта водою, що прониêає з інших пластів внаслідоê

низьêої яêості цементóвання свердловини під перепадом

тисêó. Штóчне заводнення здійснюється для підтримóва-

ння пластовоãо тисêó.

ЗАВОДНЕННЯ ПОЛІМЕРНЕ, -..., -оãо, с. * р. заводнение

полимерное; а. polymer flooding; н. Polymerfluten n — фіз-

иêо-хімічний метод підвищення нафтовилóчення при за-

водненні шляхом заêачóвання в пласт облямівêи водних

розчинів полімерів êонцентрації 0,015–0,7% з висоêою

молеêóлярною масою.

ЗАГАЗОВАНА ВИРОБКА, -ої, -и, ж. * р. заãазованная

выработêа, а. gassed working, н. gasgefährdeter Grubenbau m,

vergaster Grubenbau m — ãірнича виробêа, в яêій вміст рóд-

ниêовоãо ãазó (метанó, вóãлеêислоãо ãазó та ін.) перевищóє

нормó, встановленó Правилами безпеêи.

ЗАГАЗОВАНІСТЬ, -і, ж. * р. заãазованность, а. gas con-

tamination, н. Ausgasungswert m — наявність ó повітрі шêі-

дливих та (чи) вибóхонебезпечних ãазоподібних речовин ó

êонцентраціях, близьêих чи вище ãранично допóстимих

норм. Розрізняють З. місцевó (поширення З. на відстань

0,5-2 м від її джерела) та заãальнó (поширення З. на

відстань понад 2 м від її джерела). ОСТ 51.81-82. пп. 40,

43, 44.

З. притаманна шахтній атмосфері та атмосфері

êар’єрів. З. зменшóється (óсóвається) шляхом провітрюва-

ння ãірничих виробоê. Див. таêож провітрювання шахт,

провітрювання êар’єрів.