Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

411 ЗАЛ — ЗАМ

ЗАЛОМЛЕНИХ ХВИЛЬ МЕТОД, -…, -ó, ч. * р. прелом-

ленных волн метод, а. refraction shooting; н. Refraktionsverfah-

ren n, Refraktionsmethode f — метод сейсмічної розвідêи, що

базóється на реєстрації хвиль, яêі заломлюються в земній

êорі в шарах, що хараêтеризóються підвищеною швидêі-

стю поширення сейсмічних хвиль, і проходять в них значнó

частинó шляхó. Збóдження сейсміч. êоливань ведеться на

поверхні або в свердловинах і шóрфах вибóхами ВР або

невибóховими джерелами сейсмічних êоливань. Залом-

лені хвилі реєстрóють на поверхні стандартними і спеціа-

лізов. сейсморозвідóвальними станціями. З.х.м. застосо-

вóється при реãіональних дослідженнях бóдови земної êо-

ри (вивчення рельєфó поверхні êристаліч. фóндаментó,

стрóêтóри осадової товщі) на ãлиб. до 10-20 êм, трасóванні

теêтоніч. порóшень, а таêож при інж.-ãеол. дослідженнях.

ЗАЛЯГАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. залеãание

ãорных пород, а. bedding, position, occurrence of rock; н. Lage-

rung f der Gesteine n pl, Schichtenlagerung f — форма і про-

сторове розміщення ãірсьêих порід. Первинне (непорóше-

не) заляãання ãірсьêих порід для осадових і більшості мета-

морфічних порід бóває ãоризонтальним (ó формі верств або

лінз), для маãматичних ãлибинних порід — ó формі ба-

толітів, датолітів, штоêів, дайоê. Виливні маãматичні ãі-

рничі породи óтворюють поêриви, потоêи, êóполи. За

розміщенням верств розрізняють óзãоджене й неóзãодже-

не заляãання. Див. таêож реãресивне заляãання.

ЗАЛЯГАННЯ РОДОВИЩА (ПЛАСТА), -…, с. * р. зале-

ãание месторождения (пласта), а. deposit (seam) bedding, н.

Lagerung f der Lagerstätte f (des Flözes n) — хараêтер заля-

ãання ãірсьêих порід, яêоãо вони набóвають ó процесі своãо

формóвання і настóпних порóшень ó резóльтаті різнома-

нітних ãеолоãічних процесів (рóх земної êори, діяльність

льодовиêів та ін.).

ЗАЛЬБАНД, -ó, ч. * р. зальбанд, а. vein wall, vein selvage;

н. Sahlband n — зона êонтаêтó мінеральної жили з боêови-

ми породами. 3. може бóти чітêим або “розмитим”. В ос-

танньомó випадêó вміст цінних êомпонентів в 3. може до-

сяãати пром. значення і залóчатися до еêсплóатації.

ЗАМАГАЗИНОВАНА РУДА, -ої, -и, ж. * р. замаãазини-

рованная рóда, а. shrinkage ore, н. magaziniertes Erz n , Maga-

zinerz n — рóда, наêопичена в очисній виробці в процесі її

неодноразовоãо відбивання. При розробці малопотóжних

родовищ З.р. слóжить робочою площадêою при бóрінні

шпóрів і оборці поêрівлі, а при недостатньо тривêих боêо-

вих породах — і для підтримêи їх.

ЗАМИКАННЯ СКЛАДКИ, -…, с. — Див. периêліналь.

ЗАМІЩЕННЯ, -…, с. * р. замещение, а. replacement, substi-

tution, н. Ersetzung f, Ersatz m

—

фізиêо-хімічний процес,

при яêомó на місці одноãо

мінералó

чи

аґреґатó

óтворюєть-

ся інший

мінерал

чи

аґреґат

з іншим хімічним сêладом.

ЗАМІЩЕННЯ З ПЕРЕВІДКЛАДАННЯМ, -…, с. * р. за-

мещение с переотложением, а. substitution with redeposition,

н. Verdrängung f mit Umlagerung f — метасоматичне за-

міщення, êоли об’єм новоóтворень більший, ніж мінералó,

яêий заміщóється; новоóтворення наростають на цей мін-

ерал, заповнюючи вільний простір або витісняючи оточó-

ючі мінерали.

ЗАМІЩЕННЯ МЕТАСОМАТИЧНЕ, -…, с. * р. замещение

метасоматичесêое, а. metasomatic replacement н. metasoma-

tische Ersetzung f — те саме, що метасоматоз.

ЗАМОК, -а, ч. * р. замоê; а. lock, joint; н. Schloß n, Verschluß

m — 1) Пристрій для фіêсації, напр., циліндра насоса

вставноãо в насосно-êомпресорних трóбах.

2) Замоê êанатний — при-

стрій для приєднання êана-

та до бóровоãо снаряда. Ка-

натні замêи поділяють на

прості та вільнообертові.

ЗАМОК СКЛАДКИ, -а, -…,

ч. * р. замоê сêладêи, а. hinge

of fold, н. Faltenschloss n, Fal-

tenknie n, Faltenscheitel m, Faltenscharnier n — зона переходó

одноãо êрила сêладêи в інше; відповідає місцю заãальноãо

переãинó шарів ó верхній частині антиêлиналі чи в нижній

частині синêлиналі.

ЗАМОК СТОЯКА ТЕРТЯ, -а, -…, ч. * р. замоê стойêи

трения, а. friction prop lock, н. Reibungsstempelschloss n —

пристрій для фіêсації висóвної частини стояêа при вста-

новленні êріплення та створенні робочоãо опорó стояêа за

рахóноê розвантаження від тисêó при витяãóванні êріпле-

ння. Сêладається з êорпóсó, самозатяжноãо êлина, промі-

жних пластиноê, ãоризонтальноãо êлина, штиря і прóжи-

ни. При забиванні êлина відбóвається фіêсація висóвної

частини стояêа за рахóноê сили тертя в замêó. Опóсêання

висóвної частини стояêа відбóвається з постійним опо-

ром, створюваним силою тертя в замêó. Для витяãóвання

стояêа вибивається êлин і звільнюється її висóвна части-

на.

ЗАМОРОЖУВАННЯ ҐРУНТІВ (ПОРІД), -…, с. * р. за-

мораживание почв (пород), а. freezing of ground, soil freezing;

н. Gefrieren n des Gebirges n (des Gesteins n) — спосіб про-

ведення ãірничих виробоê ó водоносних породах, при яêомó

на деяêій відстані від êонтóра виробêи бóрять низêó сверд-

ловин до водотривêих порід і обладнóють їх заморожóючи-

ми êолонêами, яêими цирêóлює холодоносій. При цьомó

óтворюється льодопорідна стінêа, що захищає виробêó на

час проведення від проривів води (пливóнів). Після заêі-

нчення проведення виробêи та заêріплення її постійним

водонепрониêним êріпленням дія З.ґ. припиняється.

3.ґ. набóло поширення завдяêи добре розвиненій на-

óê.-техн. базі. Метод відомий з 1837 р. яê “сибірсьêий

спосіб”, описаний А.Шренêом. Велиêе поширення 3.ґ.

отримало, êрім Росії, таêож ó Польщі (за йоãо допомоãою

спорóджено понад 35% шахтних стовбóрів). У Велиêо-

британії, Франції, Нідерландах з 1945 р. із застосóванням

З.ґ. пройдено по 5-10 стовбóрів сер. ãлиб. до 200 м, в Бель-

ãії 3.ґ. проводилося на ãлиб. 620 м. У Канаді на êалійномó

рóдниêó здійснена проходêа стовбóра ãлиб. 914 м; навêоло

стовбóра діаметром 4,88 м бóло пробóрено 27 заморожóю-

чих свердловин. Відстань між свердловинами становила 1,2

м. Для заморожóвання застосовóвалися низьêотемпера-

тóрні холодильні óстановêи сóмарною потóжністю до 3,5

МВт.

ЗАМОРОЖУЮЧА КОЛОНКА, -ої, -и, ж. * р. заморажи-

вающая êолонêа, а. freezing pipes, н. Gefrierrohrsäule f —

система трóб живлення та заморожóвання, що опóсêають-

ся в свердловинó для виêонання робіт по заморожóванню

ãірсьêих порід. Сêладається з заморожóючої трóби, череви-

êа, ãоловêи, трóби живлення.

ЗАМОРОЖУЮЧА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р.

замораживающая сêважина, а. freezing well, н. Gefrierbohr-

loch n — свердловина для заморожóвання ãірсьêих порід. Ді-

аметр 3.c. при ãлиб. до 400 м становить 150-200 мм, при

500-700 м — 200-250 мм. Глибина 3.с. визначається на-

явністю водоóпорó або потóжністю водоносних порід. Для

бóріння 3.с. застосовóють óстановêи óдарноãо (óдар-

Рис. Замоê сêладêи

ЗАМ — ЗАП 412

но-êанатні і óдарно-штанãові) і обертальноãо (роторні і

тóрбінні) принципó дії. 3.с. обладнóють заморожóючою êо-

лонêою.

ЗАМОРОЖУЮЧА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. заморажи-

вающая станция, а. freezing plant, н. Gefrierkeller m, Kältesta-

tion f — êомплеêс холодильних машин, що сêладається з

êомпресора, êонденсатора, випарниêа і допоміжної апара-

тóри. З.с. призначена для виробництва холодó, необхідн-

оãо для заморожóвання порід при проведенні виробоê. 3.с.

розрізняють: за способом отримання холодó — êомпре-

сорні і абсорбційні; за типом холодоаґента — аміачні,

фреонові, повітряні; за температóрним режимом впливó

— звичайні (до -25 °С ) і низьêотемператóрні (до -50 °С)

для ãлибоêоãо заморожóвання. 3.с. бóвають стаціонар-

ними і пересóвними.

ЗАМУЛЮВАННЯ, ЗАМУЛЕННЯ, -…, с. * р. заилива-

ние, а. silting, flushing, slushing, н. Vers chl amm en n — дія і

спосіб попередження та ãасіння ендоãенних пожеж шля-

хом подачі в ãірничі виробêи по заздалеãідь пробóрених

свердловинах замóлювальної пóльпи. Для приãотóвання ос-

танньої, яê правило, виêористовóють місцеві матеріали

(ãлинó, сóãлинêи, пісоê, попіл). Оптимальний сêлад мóлó:

бл. 55% ãлинистих і пилових фраêцій, бл. 25% дрібних

піщаних і пилових і бл. 20% піщаних з частинêами від 5

мê до 2 мм. Переваãи 3. в ãасінні пожеж рóдниêових ó пор-

івнянні з методом ізоляції діляноê, що ãорять: менша не-

безпеêа рецидивів пожежі, можливість виêонання 3. в

менш достóпних місцях. Недоліêи: втрата виробоê в зоні

замóлення, обводнення виробоê.

ЗАМУЛЮВАННЯ СВЕРДЛОВИН, -…, с. * р. заиливание

сêважин; а. well silting; н. Zuschlämmung f von Bohrhlöchern n

pl; Verschlämmen n von Bohrhlöchern n pl; Kolmatation f von

Bohrlöchern n pl — наêопичення частиноê ãірсьêої породи ó

свердловині внаслідоê винесення їх із продóêтивноãо чи во-

доносноãо ãоризонтó. Спостеріãається при спорóдженні і

еêсплóатації водозабірних, ãідроãеолоãічних, а таêож на-

фтових свердловин, êоли ãідростатичний тисê ó продóê-

тивномó чи водоносномó ãоризонті вищий від тисêó стовпа

промивальної рідини чи води ó свердловині (чим більша рі-

зниця тисêів, тим інтенсивніше розвивається процес).

ЗАНДРИ, * р. зандры, а. outwash, outwash plain; н. Sander

m pl — хвилясті рівнини, óтворені піщаними відêладами і

ãальêою льодовиêовоãо, алювіальноãо і прибереж-

но-морсьêоãо походження. Зоêрема формóвалися біля

давніх льодовиêів потоêами талих вод. Поширені на

Сх.-Європейсьêій рівнині. В Уêраїні є на Поліссі

(Прип’ятсьêе, Мещерсьêе та ін.).

ЗАПАДИНИ, -ин, мн. * р. впадины, а. hollows, cavities, ba-

sins, depressions; н. Senkungen f pl, Einsenkungen f pl, Höhlun-

gen f pl, Aushöhlungen f pl, Becken n, Wanne f, Vertiefung f —

зниження земної поверхні в межах сóші, а таêож дна оêе-

анів та морів. За походженням бóвають теêтонічні (більша

частина), дефляційні та ін. Хараêтерні для областей з

аридним êліматом. В Уêраїні найбільшою є Дніпровс-

ьêо-Донецьêа западина.

ЗАПАЛ, -а, ч. * р. запал, взрыватель, а. detonating fuse, н.

Zünder m — пристрій для ініціації ВР. Збóдження первин-

ноãо ініціатора здійснюється за допомоãою êапсóля-запа-

лювача óдарної або наêольної дії.

ЗАПАЛЕННЯ, -…, с. — Див. займання.

ЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА, -ої, -и, ж. — Див. êап-

сóль-детонатор.

ЗАПАЛЮВАЛЬНИЙ ҐНІТ (ТЛІЮЧИЙ), -оãо, -а, (-оãо),

ч. * р. зажиãательный фитиль (тлеющий), а. igniting (smoul-

dering) fuse, н. Zündschnurlunte f — пóчоê льняних або ба-

вовняних нитоê для запалювання воãнепровідноãо шнóрó.

З.ґ. просочений розчином êалієвої селітри, нитêи ó ньомó

поміщені ó зовнішню оболонêó з бавовняної êрóченої

нитêи. Діаметр ґнотó 6-8 мм.

ЗАПАЛЮВАЛЬНИЙ ПАТРОН,

оãо, -а, ч.

— Див. пат-

рон

ЗАПАС ПЛАСТА ПРУЖНИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р. óпрóãий

запас пласта; а. reservoir elastic reserve; н. Federschichtenvor-

rat m — об’єм рiдини (нафти, води), яêий можна видобó-

ти з пласта за рахóноê сил прóжностi.

ЗАПАСИ ВИРОБНИЧІ, -ів, -их, мн. * р. запасы произ-

водственные, а. workable reserves, commercial reserves; н.

abbauwürdige Vorräte m pl — продóêція виробничо-техні-

чноãо призначення, що знаходиться на ãірничих підприєм-

ствах, і встóпила в сферó виробництва, але ще не виêо-

ристовóється безпосередньо в процесі виробництва. Под-

іляються на поточні і страхові (ãарантійні і резервні).

ЗАПАСИ ЗАКОНСЕРВОВАНІ, -ів, -их, мн. * р. запасы

заêонсервированные, а. unused reserves, н. konserviere Reser-

ven f pl — запаси êорисної êопалини, відпрацювання яêих

не виêонóється або неможливе й потребóє витрат, не пе-

редбачених проеêтом.

ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -ів, -их, -…, мн. * р.

запасы полезных исêопаемых, а. reserves of minerals, reserves,

resources, н. Bodenschätzenvorräte m pl, Vorräte m pl an nutzba-

ren Mineralen — êільêість êорисних êопалин земної êóлі,

оêремих êраїв, реãіонів, басейнів або родовищ, визначена

за даними ãеолоãічної розвідêи.

За стóпенем розвіданості, вивченості яêості

êорисної

êо-

палини

і ãірничо-ãеолоãічних óмов розробêи З.ê.ê. підрозді-

ляють на чотири êатеãорії — А, В, C

і С

. Достовірність

визначення знижóється послідовно від êатеãорії А до С

Катеãорія А — запаси, яêі розвідано детально, що за-

безпечóє повне виявлення óмов заляãання, форми і бóдо-

ви тіл êорисної êопалини, а таêож її яêості і технолоãічних

властивостей.

Катеãорія В — запаси, розвідані і вивчені детально, що

забезпечóє з'ясóвання основних особливостей óмов заля-

ãання, форми і хараêтерó бóдови тіл êорисної êопалини, а

таêож її яêості й основних технолоãічних властивостей.

Катеãорія C

1 — запаси, розвідані і вивчені детально, що

забезпечóє з'ясóвання заãальних óмов заляãання, форми і

бóдови тіл êорисної êопалини, а таêож її яêості і технолоãі-

Найãлибші западини сóші (сóходолó)

Назва Глибина від рівня

моря, м

Місце знаходження

Гхор - 395 (рівень Мерт-

воãо моря)

Ізраїль, Йорданія, Си-

рія

Тóрфансьêа êот-

ловина

- 154 Китай

Афар - 153 (рівень оз.Ас-

саль)

Джибóті

Каттара - 133 Єãипет

Караãіє (Батир)- 132 Казахстан

Долина смерті - 85 США, шт.Каліфорнія

Аêчаêая - 81 Тóрêменія

Нижньоêаліфорн-

ійсьêа

- 72 (рівень оз.Сол-

тон-Сі)

США, шт.Каліфорнія

Найãлибші западини сóші (сóходолó)

413 ЗАП — ЗАП

чних властивостей.

Катеãорія С

2 — запаси, попередньо оцінені; êільêість

êорисної êопалини визначено за одиничними пробами і

зразêами.

Крім запасів êатеãорій А, В, C

1 і С2 для оцінêи потенці-

йних можливостей рóдних зон, полів, басейнів і районів

на основі заãальних ãеолоãічних óявлень визначаються

проãнозні ресóрси êорисних êопалин.

За ãосподарсьêим значенням 3.ê.ê. поділяють на: ба-

лансові — запаси, видобóвання і виêористання яêих еêо-

номічно доцільне і яêі повинні задовольняти êондиції,

встановлені для підрахóнêó запасів ó надрах; забалансові

— запаси, добóвання яêих при досяãнóтомó технічномó

рівні еêономічно недоцільне (внаслідоê малої êільêості,

малої потóжності поêладó, низьêоãо вмістó êорисних êом-

понентів, особливої сêладності еêсплóатації або необ-

хідності застосóвання дóже сêладних процесів перероб-

êи), але яêі надалі можóть бóти об'єêтом промисловоãо

освоєння; промислові

— частина балансових запасів, що

повинна бóти вийнята з надр зãідно з проеêтом або пла-

ном розвитêó ãірничих робіт; визначаються виêлюченням

з балансових запасів проеêтних втрат і запасів, недоціл-

ьних до відробêи.

За стóпенем підãотовленості до видобóтêó промислові

запаси розділяють на: розêриті — 1. При розробці родо-

вищ підземним способом — це частина промислових за-

пасів, для розробêи яêих не потрібні додатêові проведен-

ня êапітальних ãірничих розêривних виробоê (шахтних

стволів, штолень, êапітальних êвершлаґів, êапітальних по-

хилів і т.ін.). 2. При розробці родовищ відêритим спосо-

бом — частина промислових запасів, для розробêи яêих

виêонано всі необхідні роботи з розêриття родовища або

йоãо ділянêи, проведено дренажні виробêи, нарізано óс-

тóпи для óêладання транспортних шляхів, пройдено

траншеї і з'їзди і т.ін.

Із заãальної êільêості розêритих запасів за стóпенем їх

підãотовленості до видобóтêó виділяють запаси підãото-

влені і ãотові до виїмêи. Підãотовлені — 1. При розробці

родовищ підземним способом — частина розêритих запа-

сів, яêó підсічено основними підãотовчими виробêами

(штреêами або підняттєвими) і яêі не вимаãають для по-

дальшої підãотовêи до очисної виїмêи проведення додат-

êових підãотовчих виробоê. 2. При розробці родовищ

відêритим способом — частина розêритих запасів, не за-

чищених від породи, що залишилася після еêсêавації при

розêривних роботах.

Готові до виїмêи — 1. При розробці родовищ підзе-

мним способом — частина підãотовлених запасів, для

виїмêи яêих проведені всі підãотовчі і нарізні виробêи і

заêінчені роботи по підãотовці очисних вибоїв. 2. При

розробці родовищ відêритим способом — запаси, цілêом

зачищені, виїмêа яêих можлива без порóшення правил

технічної еêсплóатації і безпеêи (збереження встановле-

них проеêтом ширини берм, повноти виїмêи і т.ін.).

У основó заêордонних êласифіêацій З.ê.ê. поêладені

два осн. принципи: а) імовірність їх існóвання й стóпінь

вивченості; б) еêономічна доцільність (рентабельність)

розробêи поêладó та виêористання ê.ê. в природномó

стані для настóпноãо вилóчення цінних êомпонентів.

ЗАПАСИ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ ЗИМОВІ (при

відêритомó способі розробêи) — розêриті запаси, створю-

вані при сезонномó веденні розêривних робіт. Створю-

ються за рахóноê випередження добóвних робіт роз-

êривними за період ведення останніх. 3.ê.ê.з., яê правило,

мають місце при виêористанні обладнання безперервної

дії в районах, де неможлива йоãо робота по замерзлих

розêривних породах. Див. таêож ресóрси і запаси.

Б.С.Панов.

ЗАПАСИ РОЗВІДАНІ, -ів, -их, мн. * р. запасы разведан-

ные; а. explored reserves; н. erkundete Vorräte m pl — балан-

сові і забалансові запаси êатеãорій А+В+С

1, яêі з тим або

іншим стóпенем віроãідності виявлені в резóльтаті прове-

дених досліджень і ãеолоãорозвідóвальних робіт, в основ-

номó підãотовлені для настóпної їх розробêи та до-

розвідêи і затверджені Державною êомісією з запасів по

поêладах, яêі знаходяться в розробці або підãотовлені для

промисловоãо освоєння.

ЗАПАСІВ НАФТИ І ГАЗУ ВАЖКОВИДОБУВНИХ І

ВИСНАЖЕНИХ КАТЕГОРІЯ, …, -ії, ж. * р. запасов не-

фти и ãаза трóдноизвлеêаемых и истощенных êатеãория; а.

category of almost non-recoverable and exhausted oil and gas re-

serves; н. Klasse f von schwergewinnbaren und erschöpften Erd-

öl- und Erdgasvorräten m pl — ãрóпа запасів нафти і ãазó,

видобóвання яêих із надр землі óсêладнене через ãеоло-

ãо-технолоãічні, природно-ãеоãрафічні та еêолоãічні óмо-

ви їх заляãання та розробêи.

До êатеãорій важêовидобóвних та виснажених належать таêі

запаси нафти і ãазó:

1. Запаси родовищ і поêладів з ãеолоãо-технолоãічними óмова-

ми заляãання та розробêи, яêі óсêладнюють їх вилóчення, а саме:

1.1. Запаси висоêов’язêих нафт (з динамічним êоефіцієнтом

в’язêості в пластових óмовах понад 30 мПа·с).

1.2. Запаси в низьêопрониêних êолеêторах (êоефіцієнт про-

ниêності менше 0,05 мêм

для нафти і менше 0,02 мêм

для при-

родноãо ãазó).

1.3. Запаси нафтових облямівоê і підãазових зон нафтоãазо-

êонденсатних родовищ з висотою нафтовоãо поêладó, меншою

від 30 м і шириною до 200 м.

1.4. Запаси виснажених поêладів зі стóпенем вироблення по-

чатêових видобóвних запасів нафти понад 80% і природноãо ãазó

— понад 85%.

1.5. Запаси нафтових поêладів з середньою обводненістю про-

дóêції понад 80% за óмови вилóчення більше 60% початêових ви-

добóвних запасів.

1.6. Поêлади ãазó з аêтивним водонапірним режимом після

вилóчення 40% початêових балансових запасів ãазó.

1.7. Газоêонденсатні поêлади з початêовим вмістом êонден-

сатó в пластовомó ãазі понад 200 ã/м

після вилóчення 40% почат-

êових балансових запасів ãазó.

1.8. Газоêонденсатні поêлади з початêовими балансовими за-

пасами ãазó менше 0,5 млрд м

2. Запаси родовищ і поêладів з природно-ãеоãрафічними та

еêолоãічними óмовами заляãання, яêі óсêладнюють їх розробêó,

а саме:

2.1. Запаси родовищ, розташованих ó морсьêих аêваторіях.

2.2. Запаси родовищ, розташованих ó межах державних запов-

ідниêів, заêазниêів або охоронних зон.

Обґрóнтовані пропозиції щодо віднесення до êатеãорії важêо-

видобóвних та виснажених запасів нафти і ãазó родовищ і поê-

ладів, яêі відповідають хоча б одномó з підпóнêтів, подаються по

êожномó родовищó Державномó êомітетó нафтової, ãазової та

нафтопереробної промисловості Уêраїни підприємствами, яêі є

власниêами ліцензій на ãеолоãічне вивчення або еêсплóатацію

цих родовищ, а запаси по таêих родовищах знаходяться на обліêó

цих самих підприємств, незалежно від підпорядêóвання форм

власності і ãосподарювання.

До êатеãорії важêовидобóвних та виснажених можóть бóти

віднесені поточні запаси нафти і ãазó, яêі поставлені на обліê ó

Державномó балансі êорисних êопалин Уêраїни.

Державна (центральна) êомісія Уêраїни з розробêи нафтових,

ãазових і ãазоêонденсатних родовищ при Державномó êомітеті

нафтової, ãазової та нафтопереробної промисловості Уêраїни, на

основі пропозицій підприємств, формóє переліê родовищ з важ-

ЗАП — ЗАП 414

êовидобóвними та виснаженими запасами і подає йоãо до Кабін-

етó Міністрів Уêраїни на затвердження.

Зміни та доповнення до переліêó родовищ з важêовидобóвни-

ми та виснаженими запасами вносяться Державним êомітетом

нафтової, ãазової та нафтопереробної промисловості Уêраїни на

затвердження до Кабінетó Міністрів Уêраїни щорічно станом на

1 січня.

Єдиний порядоê віднесення запасів до таêої êатеãорії вста-

новлює “Положення про порядоê віднесення запасів нафти і ãазó

до êатеãорії важêовидобóвних та виснажених” (затверджено Де-

ржнафтоãазпромом 15.07.1996 р.).

В.С.Бойêо.

ЗАПАХ МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. запах минералов, а.

smell of minerals, н. Geruch m der Minerale n pl — здатність

мінералів пахнóти при наãріванні (сірêа самородна, ор-

ãанічні мінерали), при вибиванні ісêор (пірит, арсеноп-

ірит), при розбиванні і розтиранні в порошоê (деяêі êвар-

ци, флюорити, фосфорити), при зволоженні (êаолініт). За-

пах баãатьох мінералів зóмовлений наявністю захоплених

при óтворенні мінералó пахóчих речовин. Деяêі мінерали

пахнóть самі по собі (асфальт, озоêерит).

ЗАПИЛЕНІСТЬ РУДНИКОВОЇ АТМОСФЕРИ, -ості,

-…, ж. * р. запыленность рóдничной атмосферы (воздóха), а.

mine air dustiness, н. Staubbelastung f der Grubenwetter n pl —

хараêтеристиêа рóдниêової атмосфери за вмістом ó ній

твердих завислих частиноê. Інêоли виêористовóється тер-

мін “запиленість повітря”. Для ãіãієнічної оцінêи пи-

ловоãо фаêтора найбільш важливою вважається серед-

ньозмінна запиленість повітря. Вона хараêтеризóє пилове

навантаження на орãанізм людини за робочó змінó.

ЗАПІРНА АРМАТУРА, -ої, -и, ж. * р. запорная арматó-

ра, а. valving fittings, valve accessories, stop valves; н. Absperrar-

matur f, Verschlussarmatur f

—

пристрої

для óправління по-

тоêами матеріалів (природних

ãазів, нафти

тощо) в трóбо-

проводах, êотлах,

аґреґатах

резервóарах

та ін. техн. спорó-

дах. Найбільш поширений вид трóбопровідної

арматóри

Кріпиться на трóбах за допомоãою перехідних патрóбêів

(мóфтових, фланцевих, цапфових або штóцерних) або

приварюється. Розрізняють 3.а. заãальнотехн. і спец.

призначення. Найширше застосóвання в пром-сті отрима-

ла З.а. заãальнотехн. призначення, яêа виêористовóється

при транспортóванні неаãресивних

рідин

ãазів

. 3.а. спец.

призначення застосовóється для êорозійних, аãресивних

або тоêсичних середовищ, а таêож для óмов висоêоãо тис-

êó, низьêих і наднизьêих т-р,

ваêóóмó

тощо і виãотовляєть-

ся з леãованих хромоніêелевих сталей. Осн. êонстрóêтивні

елементи 3.а. — êорпóс і

затвор

. У залежності від форми

затвора

і хараêтерó переміщення йоãо в êорпóсі під час ро-

боти З.а. поділяється на

êрани

êлапани

(

вентилі

засóвêи

заслінêи

(поворотні або дисêові

затвори

ЗАПОБІЖНА ЛЕБІДКА, -ої, -и, ж. * р. предохранитель-

ная лебедêа, а. safety winch, н. Sicherheitskabelwinde f, Sicher-

heitshaspel f — лебідêа, призначена для підтримання в на-

тяãнóтомó стані запобіжноãо êаната (ланцюãа) ãірничої ма-

шини в процесі її роботи в очисномó вибої при вийманні

пластів з êóтами падіння понад 8

. З.л. поділяються на

однобарабанні та двобарабанні з елеêтро- або пневмопри-

водом.

ЗАПОБІЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, -оãо, -а, с. * р. предохра-

нительная среда, а. safety mine environment; н. verhütendes

Medium n — інертне середовище, яêе штóчно створюється

ó привибійномó просторі на шахтах, небезпечних за ãазом і

пилом, для запобіãання і лоêалізації можливоãо при вибó-

хових роботах спалахóвання метанó і пилó. З.с. ство-

рюється: підтопленням вибою водою ó вертиêальних стов-

бóрах; розпиленням води шляхом водорозпилювальних

завіс; створенням пробêи з повітряно-механічної піни на

довжинó 15 м, яêа витісняє метано-повітрянó сóміш з виб-

ою, охолоджóє продóêти детонації ВР, знижóє запиленість

шахтної атмосфери.

ЗАПОБІЖНИЙ КАНАТ (ЛАНЦЮГ), -оãо, -а (-а), ч. * р.

предохранительный êанат, а. safety cable, н. Sicherheitsseil n

— êанат обо ланцюã, призначений для запобіãання від

падіння ãірничої машини при обриві її тяãовоãо орãанó в

процесі еêсплóатації на пластах з êóтами падіння понад

ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН, -оãо, -а, ч. * р. предохрани-

тельній êлапан, а. safety valve, н. Sicherheitsventil n — при-

стрій, що обмежóє ãраничнó величинó тисêó в системі

ãідропривода ãідравлічноãо стояêа. З.ê. бóвають шарнірні,

êонóсні та золотниêові, з нерóхомим і рóхомим сідлом, з

додатêовим дроселюванням рідини або без ньоãо.

ЗАПОБІЖНИЙ ПОМІСТ,

-оãо, -ó,

. *

р.

предохранитель-

ный полоê,

а.

safety platform;

н.

Sicherheitsbühne

— поміст,

що спорóджóється в шахтномó стволі (на 10-20 м нижче

підошви виробоê нижньоãо приствольноãо дворó) з дерева,

металó, бетонó і слóжить для захистó людей і обладнання

при поãлибленні ствола.

ЗАПОБІЖНИК, -а, ч. * р. предохранитель, а. safety fuse, н.

Schutzvorrichtung f — прилад, пристрій для запобіãання чо-

мó-небóдь. Напр., в енерãетиці — пристрій для захистó

елеêтричних проводів і приладів від надмірноãо стрóмó.

Яêщо стрóм стає надмірним, дріт (або пластина) запобі-

жниêа розплавляється і розриває елеêтричне êоло. Ме-

ханічні, ãідравлічні, елеêтричні З. широêо застосовóються

в ãірничій техніці.

ЗАПОБІЖНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, -их, -их, -н, мн. *

р. предохранительные взрывчатые вещества, а. safety explo-

sives; н. Wettersprengstoffe m pl, Sicherheitssprengstoffe m pl

—

спеціальні

вибóхові речовини

-сóміші, від

вибóхó

яêих

ме-

тан

і вóãільний

пил

не займаються. Застосовóються для

проведення

вибóхових

робіт

шахтах

. Являють собою

амонійно-селітряні сóміші (напр.,

амоніти

з добавêою

хлоридó

натрію

), що відрізняються невисоêою тери-

торією

вибóхó,

виділяють порівняно невелиêó êільêість

отрóйних

ãазів

тощо. З.в.р. мають ó своємó сêладі речо-

вини для ãасіння полóм’я або поміщені ó запобіжні обо-

лонêи, що виãотовляються з мінеральних солей. За стó-

пенем запобіжності розрізняють: — З.в.р. ІІІ êласó — по-

тóжні ВР обмеженоãо застосóвання для роботи ó пород-

них

вибоях

для сірчаних і нафтових

шахт

; — З.в.р. ІV

êласó — ВР середньої потóжності, запобіжні для

вибóхо-

вих робіт

по

вóãіллю

і ó змішаних

вибоях

, не запалюють

метан

і вóãільний

пил

при

вибóхó

з відêритоãо

зарядó

ма-

сою 0,2 êã; — V êласó — ВР підвищено запобіжні, яêі не

запалюють

метан

і вóãільний

пил

при

вибóхó

0,5 êã ВР ó

відêритомó

заряді

; — VІ êласó — висоêозапобіжні, яêі не

запалюють

метан

і вóãільний

пил

при

вибóхó

1 êã ВР ó

відêритомó

заряді

. Останні виêористовóються для відб-

ійêи м’яêоãо

вóãілля

лавах

, при

посадці

поêрівлі

, для роз-

бóтовêи вóãільних пробоê ó

дóчêах

Запобіжні ВР

, яêі містять ó своємó сêладі стільêи по-

лóм’яãасниêів, сêільêи ó звичайних ВР міститься сóмарно ó

ядрі та запобіжній оболонці, називаються еêвівалентними.

ЗАПОВНЕННЯ (ПРОДУВКА) ОБОЛОНКИ ПІД НАД-

ЛИШКОВИМ ТИСКОМ, -…(-и, ж.)…, с. * р. заполнение

(продóвêа) оболочêи под избыточным давлением, а. pressur-

ized filling (blowing) of a casing, н. Überdruckfüllung f (Spülung

f) der Ummantelung f — різновид вибóхозахистó елеêтрооб-

415 ЗАР — ЗАР

ладнання, яêий поляãає в томó, що оболонêа елеêтрооб-

ладнання заповнюється або продóвається під надлишêо-

вим тисêом чистим повітрям або інертним ãазом.

З.М.Іохельсон.

ЗАРАТИТ, -ó, ч. * р. заратит, а. zaratite, н. Zaratit m —

водний ãідроêсилêарбонат ніêелю. Формóла:

3(CO3)(OH)4⋅

4H2O. Містить (%): NiО — 59,56; CO2 —

11,7; H2O –28,74. Синãонія êóбічна. Тв. 3,0-3,75. Гóстина

2,6. Смараãдово-зелений. Прозорий до напівпрозороãо.

Блисê сêляний до жирноãо. Крихêий. Злом раêовистий.

Ізотропний. Масивний або ó виãляді êіроê. Вторинний

мінерал ó основних та óльтраосновних ãірсьêих породах. Асо-

ціює з іншими êарбонатами та ãідроêсидами.

ЗАРОДЖЕННЯ МІНЕРАЛІВ, -…, с. * р. зарождение ми-

нералов, а. generation of minerals, н. Entstehung f der Minerale

n pl — 1) Процес виниêнення ó рідêомó, ãазовомó або

твердомó середовищі êристалів-зародêів, внаслідоê зміни

йоãо фізиêо-хімічних óмов, напр., зниження температó-

ри. Щоб ó метастабільній фазі почалася êристалізація, не-

обхідно виêонати роботó на створення зародêа. Зароджен-

ня мінералів ó природі поділяється на ãомоãенне (самовіл-

ьне) і ãетероãенне (примóсове). 2) Повторне виниêнення

центрів êристалізації (зародêів) одноãо мінеральноãо видó

на тлі безперервної êристалізації йоãо однієї ãенерації.

ЗАРОДЖЕННЯ БАГАТОКРАТНЕ, -…, -оãо, с. * р. за-

рождение мноãоêратное, а. repeated generation, н. vielfache

Entstehung f — виниêнення зародêів мінералів не тільêи на

початêó процесó, а й ó певні моменти йоãо розвитêó.

ЗАРОДЖЕННЯ ПРИМУСОВЕ, -…, -оãо, с. * р. зарожде-

ние принóдительное, а. forced generation, н. Zwangsentstehung

f, zwangsläufige Entstehung f — зародження êристалів ó пе-

реохолодженомó чи перенасиченомó розчині (розплаві)

внаслідоê введення затравêи (êристалів тієї самої або

êристалохімічно спорідненої речовини).

ЗАРОДЖЕННЯ САМОВІЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. зарож-

дение самопроизвольное, а. spontaneous generation, н. spontane

Entstehung f — зародження мінералів, що починається з ви-

ниêненням зародêовоãо êристала, для бóдови яêоãо до-

сить сотень молеêóл речовин.

ЗАРОДОК МІНЕРАЛУ, -а, -…, ч. * р. зародыш минералa,

а. embrio of mineral, н. Embryo n des Minerals n — центр,

навêоло яêоãо відбóвається ріст мінералó.

ЗАРУБУВАННЯ ВИБОЮ, -…, с. * р. зарóбêа забоя, а. cut-

ting a face, н. Schrämen n des Ortes m — процес óтворення ó

вибої врóбової щілини по êорисній êопалині або вмісних по-

родах баровим виêонавчим орãаном ãірничої машини.

Проводиться врóбовими машинами, здебільшоãо по пачці

пласта найменшої міцності, рідше — по підошві пласта

або прошарêó.

ЗАРЯД ВР, -ó, ч. * р. заряд ВВ, а. explosive charge, н. Sp-

-rengladung f, Sprengstoffladung f — певна êільêість ВР,

підãотовлена до вибóхó введеним ó неї ініціатором.

В залежності від форми розрізняють таêі З.: зосеред-

жені, подовжені (напр., штольневі) і плосêі.

Зосереджений

З. хараêтеризóється відношенням висоти до ширини не більше

4:1. Таêі заряди застосовóються при формóванні зовнішніх, ма-

лоêамерних і êамерних зарядів, іноді — для шпóрових і свердло-

винних зарядів (для чоãо попередньо проводиться таê зване

“прострілювання” свердловин і шпóрів). Подовжений З. хараêте-

ризóється відношенням висоти і ширини понад 4:1. Плосêі З. ма-

ють формó пластини, ширина яêої ó баãато разів перевищóє її

товщинó. До плосêих зарядів наближаються парно-зближені за-

ряди, яêі розміщóються ó парі паралельних свердловин з відста-

нню між центрами, яêа дорівнює 4-6 діаметрів зарядó.

За êонстрóêцією З.

поділяють на сóцільні і

розосереджені.

Сóцільний З.

— сóцільна маса ВР або деêіл-

ьêа патронів, яêі безпосеред-

ньо примиêають один до одно-

ãо. Розосереджений З. — оêремі

частини (ярóси) зарядó розд-

ілені проміжною забивêою або

повітряними проміжêами, але

всі вони висаджóються одно-

часно або з внóтрішньо-сверд-

ловинним сповільненням. Різн-

овидом цьоãо видó З. є за-

ряд-ãірлянда — розділені

повітряними проміжêами пат-

рони ВР на заãальній нитці детонóючоãо шнóра. Готові заря-

ди-ãірлянди застосовóють при êонтóрномó висадженні ãлибоêих

свердловин.

В залежності від способó приêладання до висаджó-

ваноãо об'єêта заряди поділяють на зовнішні і внóтрішні.

Зовнішні (наêладні) заряди розташовóють безпосередньо на

об’єêті, яêий висаджóють, а внóтрішні З. — всередині об’єêта (ó

шпóрі, свердловині, êамері). Зовнішні застосовóють для подрібне-

ння êозирêів на óстóпах, при підводних роботах, штамповці,

різанні, зміцненні металів; внóтрішні — для відбійêи мінеральної

сировини і настóпної переробêи, для проведення підземних ãірн-

ичих виробоê, спорóдження виїмоê і меліоративних êаналів.

За призначенням і хараêтером дії розрізняють З. виêи-

дó, спóшення (дроблення) та êамóфлетні (внóтрішньої

дії).

Всі З., яêі виявляють зовнішню дію з óтворенням воронêи ó

ґрóнті, називаються З. виêидó (радіóс воронêи дорівнює або біль-

ший лінії найменшоãо опорó — л.н.о.). Коли ґрóнт не виêидаєть-

ся і зовнішня дія З. обмежóється спóшенням середовища, йоãо

називають З. спóшення або дроблення (радіóс воронêи менший

л.н.о.). Заряд ВР, яêий при вибóхові не завдає видимої дії на

відêритó поверхню і óтворює ó твердій речовині порожнинó за

рахóноê стисêання і подрібнення прилеãлих до З. шарів середо-

вища, називається З. внóтрішньої дії (êамóфлетним З.). З. відêол-

ювання спричиняє при вибóхові відêол породи біля відêритої по-

верхні і рóйнóвання навêоло З.

Див.

заряд êотловий, заряд ãраничний, заряд лінійний, за-

ряд лінійно-подовжений, заряд штольневий, заряди лін-

ійно-зближені, заряди похилі, шланãовий заряд, êритичний

діаметр зарядó, шпóровий заряд, динамо-реаêтивний снаряд.

ЗАРЯД ГРАНИЧНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. заряд предельный,

а. maximum charge, charge limit; н. Grenzladung f — 1) Маê-

симальний заряд ВР, яêий не запалює в дослідномó штре-

êó метано-повітрянó або пило-повітрянó сóміші. 2)

Маêсимальна маса зарядó, що допóсêається до застосó-

вання при вибóхових роботах ó ãірничих виробêах, небез-

печних по ãазó або пилó.

ЗАРЯД КОТЛОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. заряд êотловой, а.

sprung-hole charge; н. Kesselladung f — заряд ВР, зосеред-

жений в розширеній частині свердловини (êотлі). За впли-

вом на масив розрізняють З.ê. êамóфлетó, розпóшення і

виêидó (сêидó).

ЗАРЯД ЛІНІЙНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. заряд линейный, а. lin-

ear charge, н. Linearladung f — подовжений заряд, довжина

яêоãо перевищóє радіóс дії вибóхó (радіóс воронêи, радіóс

подрібнення породи).

ЗАРЯД ЛІНІЙНО-ПОДОВЖЕНИЙ, -ó, -…-оãо, ч. * р.

заряд линейно-протяженный, а. linearly extended charge, н.

längsgestreckte Ladung f — неперервний подовжений за-

ряд ВР ó пластиêовій оболонці, яêий виãотовляється і

проêладається механізованим способом ó вóзьêó щілинó

(траншею). З.л.-п. застосовóють для óтворення вибóхом

Рис. Констрóêція зарядó ВР з

повітряними проміжêами: а —

свердловинний; б — êотловий; в

— êамерний; 1 — ВР; 2 —

повітряний проміжоê; 3 — за-

бійêа.

ЗАР — ЗАС 416

на виêид êаналів, траншей і виїмоê. У сêельних породах для

заêладання З.л.-п. проводять підземнó виробêó (див. заряд

штольневий). Величинó З.л.-п. розраховóють на одиницю

довжини пропорційно êвадратó л.н.о. з врахóванням по-

êазниêа дії вибóхó або яê сóêóпність зосереджених зарядів,

яêі розташовані один від одноãо на відстані, що необхідна

для сóцільної виїмêи; сóмарнó масó зосереджених зарядів

рівномірно розподіляють по всій довжині виїмêи (лін-

ійно-розподілений заряд). Див. таêож заряд траншейний,

заряд штольневий.

ЗАРЯД ТРАНШЕЙНИЙ — різновид лінійно-подовжено-

ãо зарядó ВР, яêий óêладається паралельно до проеêтноãо

дна висаджóваної виїмêи ó траншею, яêа попередньо

відêрита еêсêаватором.

ЗАРЯД ШТОЛЬНЕВИЙ — різновид лінійно-подовжено-

ãо зарядó ВР, призначений для óтворення ó міцних ã.п. ви-

бóхом на виêид траншей або êаналів. Застосовóється та-

êож на êосоãорах для висадження на сêид. З.ш. заêла-

дається ó штольню, проведенó паралельно проеêтній осі

дна óтворюваної виїмêи.

ЗАРЯДИ ЛІНІЙНО-ЗБЛИЖЕНІ, -ів, -…-их, мн. * р. за-

ряды линейно-сближенные, а. linearly close charges, н. line-

ar-konvergente Ladungen f pl — ãрóпа одночасно висаджóва-

них (трьох і більше) паралельних свердловинних зарядів,

наближених на відстань 4-6 діаметрів зарядó і розташова-

них паралельно брівці óстóпó. Застосовóють для подолан-

ня вибóхом велиêоãо опорó по підошві і для підвищення

стóпеня дроблення породи. Різновидом З.л.-з. є пар-

но-наближені заряди.

ЗАРЯДИ ПОХИЛІ, -ів, -их, мн. * р. заряды наêлонные, а.

sloping charges, н. Schrägladungen f pl — подовжені заряди,

розташовані паралельно боêовій поверхні óстóпó, êóт

óêосó яêоãо менший 90°. Відбійêа вибóхом подовженоãо

зарядó полеãшóється, необхідність ó перебóрі зменшóєть-

ся, а стóпінь подрібнення породи вибóхом збільшóється по

мірі наближення êóта óêосó óстóпó і нахилó зарядó до 45°.

ЗАРЯДЖАННЯ, -…, с. * р. заряжание, а. charging, н. Auf-

ladung f — процес введення ВР в заряднó êамерó (шпóр,

свердловинó та ін.) і підãотовêи її до вибóхó. Див. êо-

ефіцієнт заряджання.

ЗАРЯДЖЕНОГО ТІЛА МЕТОД, -…, -ó, ч. * р. заряжен-

ноãо тела метод, а. charged body method, н. Verfah ren n des

geladenen Körpers m — метод елеêтричної розвідêи, осно-

ваний на вивченні елеêтричноãо або маãнітноãо поля, що

створюється штóчно зарядженим об’єêтом, напр., рóдним

тілом. Виêористовóється для розвідêи рóдних ê.ê., ãраф-

ітó, антрацитó, вивчення рóдних родовищ.

ЗАРЯДНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. зарядная машина, а.

charger, charge loader, н. Aufladungsmaschine f — пристрій

для механізованої подачі ґранóльованої, патронованої і

рідêої ВР в зарядні порожнини (свердловини, шпóри, êот-

ли, êамери) при відêритих і підземних ãірничих роботах, а

таêож для приãотóвання ВР в процесі заряджання. 3.м. для

відêритих робіт сêладається з автомобіля, ємêості для ВР

або її êомпонентів, пристрою для подачі ВР ó свердловинó,

змішóвача, систем óправління і êонтролю. З.м. для під-

земних робіт випóсêають в самохідномó, пересóвномó та

переносномó варіантах, яê правило, з пневматичною по-

дачею ВР. Продóêтивність 3.м. для заряджання шпóрів і

свердловин — 500 êã/хв., для підземних робіт — 100 êã/хв.

Для дозóвання êомпонентів іãданітó та (або) водозаповнених

ВР, їх змішóвання і заряджання до свердловин застосовóються

змішóвально-зарядні машини (З.-з.м.). Для застосóвання на

êар’єрах призначена óніверсальна змішóвально-зарядна машина

СУЗН-5 на базі автомобіля КрАЗ-222 з ісêроãасниêом. У нижній

частині бóнêера óстатêовані два êорита зі шнеêами, яêі подають

аміачнó селітрó з бóнêера ó живильниê, де вона зрошóється дозо-

ваною êільêістю дизельноãо пальноãо. Готова сóміш по шланãó

наãнітається ó свердловини. Більш досêонала З.-з.м. МЗ-3, в яêій

змішóвання êомпонентів іãданітó відбóвається ó змішóвальній

êамері, а подача ВР ó свердловинó дозованими порціями відб-

óвається під тисêом стисненоãо повітря по шланãó, яêий опóс-

êається ó свердловинó і вилóчається з неї шляхом автоматично êе-

рованоãо барабанó. МЗ-3 забезпечóє ãóстинó заряджання 1,15 ã/

см

. Для підземних робіт застосовóється пересóвна змішóвал-

ьно-зарядна óстановêа ЗМБС-1, яêа змонтована на рамі ваãонет-

êи. Вона встановлюється на відêаточномó ãоризонті і спроможна

транспортóвати іãданіт на 250 м, в томó числі 80 м по вертиêалі з

продóêтивністю 6 т/ãод. ЗМБС-1 виêористовóється таêож для

зволоження сóхих ґранóлітів і зерноґранóлітів ó процесі їх заряд-

жання. З.-З.м. для водонаповнених ВР, напр. МЗ-3В, мають до-

датêовó ємність для води або розчинó аміачної селітри. Для виãо-

товлення іãданітó поширені два типи змішóвачів — переносні та

стаціонарні.

Для введення патронів ВР ó свердловини ãлибиною понад 5 м

діаметром 40-50 мм і êóтом нахилó до 0,35 рад (до 20°) застосо-

вóється ãідравлічний зарядниê свердловин. При тисêó води 0,5

МПа швидêість рóхó патрона 15 м/с. Тривалість операції подачі

патрона ВР на довжинó 15 м — 1,3 с, êінцева швидêість рóхó пат-

рона — не більше 1 м/с. Застосовóється при вибóхоãідравлічній

відбійці вóãілля.

ЗАСІЧКА, -и, ж. * р. засечêа, а. locating, cross-bearing, н.

Einschnitt m — спосіб визначення êоординат пóнêтó ó

марêшейдерії та ãеодезії. Син. — ãеодезична засічêа.

ЗАСІЧКА БІЧНА — спосіб визначення êоординат пóнê-

тó, при яêомó вимірюють два ãоризонтальних êóти А і С:

один на даномó пóнêті А (чи В), дрóãий — на обóмовлено-

мó пóнêті С (див. рис. до засічêи прямої). Координати пóн-

êтó С обчислюють таê само, яê і при прямій засічці (див.

засічêа пряма). Похибêа визначення пóнêтó, знайденоãо

бічною засічêою, визначається за формóлою:

ЗАСІЧКА ЗВОРОТНА — спосіб

визначення êоординат пóнêтó x

yD по трьох вихідних пóнêтах (за-

дача Потенота). На визначóвано-

мó пóнêті D вимірюють êóти α і β

між напрямами на три вихідних

пóнêти А, В, С (див. рис.) чи три

напрямêи.

Нижче наведено один з можли-

вих варіантів рішення зворотної

засічêи з виêористанням допомі-

жних величин

)sin(













ACAC

Рис. Засічêа зворотна.

:,,,

α 90°–(),+=

90°β– α+(), R

+ S

ecα,

ec βα–(),

∆y

, ∆x

sin R

∆y

, ∆x

sin R

∆x ∆x

∆x

∆y ∆y

∆y

k ∆x ∆y, ÷ N– ∆x

∆y

∆x

N1k

+()⁄ , ∆y

∆x

, y

+ y

∆y

.+==

+==

cos==

cos=

cos==

417 ЗАС — ЗАС

ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА — спосіб визначення êоординат пóн-

êтó, при яêомó вимірюють дві відстані a і b від визначóва-

ноãо пóнêтó С до даних пóнêтів А і В (див. рис.).

Обчислення êоординат обóмовленоãо пóнêтó можна

вести в таêій послідовності: розв’язати лінійний триêóт-

ниê і обчислити êóти триêóтниêа А, В і С, потім обчисли-

ти êоординати.

Координати пóнêтó С можна обчислити, не розв’язó-

ючи триêóтниêа, виходячи з пóнêтó А, за формóлами:

Ті ж êоординати, виходячи з пóнêтó В, обчислюють за

формóлами:

де f

с і qc — проеêція сторін АС і ВС на сторонó АВ; ТАВ

— диреêційний êóт сторони АВ; hc — висота триêóтниêа.

Висоті триêóтниêа hc

придається знаê плюс,

яêщо точêа С розташова-

на праворóч від лінії АВ, і

знаê мінóс — яêщо точêа

С розташована ліворóч

від лінії АВ, (або те ж са-

ме, що праворóч від лінії

ВА). Пóнêти триêóтниêа

позначаються в послідо-

вності за ходом ãодинни-

êової стрілêи. Надійним

êонтролем бóде порівняння сóми êвадратів обчислених

прирощень êоординат між обóмовленою і даною точêами

з êвадратом відповідної відстані.

ЗАСІЧКА ПО ВЕРТИКАЛЬНИХ КУТАХ — спосіб виз-

начення êоординат х

с, óс пóнêтó С, при яêомó з пóнêтó С

вимірюють два вертиêальних êóти на вихідні пóнêти А і В

(або з даних пóнêтів на визначóваний). Відмітêи точоê Н

А,

НB, НC відомі з ãеодезичноãо нівелювання. Горизонтальні

відстані обчислюють за формóлами

аналоãічно засічці полярній по ãоризонтальномó і верти-

êальномó êóтах і обчислюють êоординати визначóваноãо

пóнêтó за формóлами засічêи лінійної.

ЗАСІЧКА ПОЛЯРНА — спосіб визначення êоординат

пóнêтó. Розрізняють 3.п. лінійно-êóтовó і 3.п. по ãоризон-

тальномó і вертиêальномó êóтах. 3.п. лінійно-êóтова — на

даномó пóнêті А вимірюють ãоризонтальний êóт α (див.

рис. а), і за виміряною похилою відстанню обчислюють

ãоризонтальнó відстань S

АС. Координати визначóваноãо

пóнêтó обчислюють за формóлами:

З.п. по ãоризонтальномó і

вертиêальномó êóтах — на вих-

ідномó пóнêті А вимірюють ãо-

ризонтальний êóт α між даним

напрямêом АВ і напрямêом на

визначóваний пóнêт С, а таêож

êóт нахилó i з точêи А на точêó

С (чи з точêи С на точêó А).

Відмітêи пóнêтів Н

А і HC відомі

з ãеометричноãо нівелювання

(див. рис. б). Потім обчислюють

диреêційний êóт T

AC=TAB + α і

ãоризонтальнó відстань

де u

A — висота інстрóмента;

C — висота віхи.

Координати пóнêтó С обчис-

люють за формóлами:

Похибêó пóнêтó, визначеноãо полярною засічêою, об-

числюють за формóлою

ЗАСІЧКА ПРОСТОРОВА

ЛІНІЙНА — спосіб визна-

чення êоординат шóêано-

ãо пóнêтó Р за трьома вим-

іряними похилими відст-

анями l

1, l2, l3 від цьоãо

пóнêтó до вихідних пóн-

êтів 1, 2, 3 (див. рис.). Кóти

нахилó виміряних відст-

аней порядêó 5° і більше.

Координати визначóва-

ноãо пóнêтó х

Р, óР, zР мож-

на обчислити методом

послідовних наближень:

одержóючи ãрафічно з пла-

нó наближені êоординати шóêаноãо пóнêтó х'

Р, ó'P, z'P, об-

числюють відстані li до êожноãо вихідноãо пóнêтó (i = 1, 2,

3) і сêладають три рівняння

де — поправêи до наближених êоординат обó-

мовленоãо пóнêтó;

Рішення цих рівнянь дають поправêидо

наближених êоординат пóнêтó Р. Шóêані êоордина-

ти

На праêтиці застосовóють нормальні рівняння поправоê

;sin–cos+=

.cos–sin+=

;sin–cos–=

;cos–sin–=

– a

– ;==

sin

–

---------------------

cos

–

---------------------

Рис. Засічêа лінійна.

+++()ctg i

ctg i

,==

+++()ctg i

ctg i

,==

α+(),cos+=

α+().sin+=

Рис. Засічêа полярна: а —

лінійно-êóтова; б — по ãо-

ризонтальномó і верти-

êальномó êóтах.

– u

– b

+()ctg i ,=

,cos+=

.sin+=

-----------





+ .=

Рис. Засічêа просторова

лінійна.

ω+++ 0,=

;–= b

;–= c

;–=

-- -

обчис.()l

вимір.()–{}.=

δxy

,+ y'

δyz

,+ z'

δz.+===

aa[]δxab[]δyac[]δzaw[]+++ 0,=

ab[]δxbb[]δybc[]δzbw[]+++ 0,=

ac[]δxbc[]δybc[]δzcw[]+++ 0,=

ЗАС — ЗАТ 418

де і.т.д.

Розв’язóючи нормальні рівняння, одержóють значен-

ня поправоê, і обчислюють êоординати шóêа-

ної точêи Р.

ЗАСІЧКА ПРЯМА — визначення положення пóнêтó С по

двох êóтах, виміряних на даних пóнêтах А і В (див. рис.).

Координати пóнêтó С обчислюють шляхом розв’язó-

вання триêóтниêа ABC за формóлами, де арãóментами є

êóти триêóтниêа А і В:

чи за формóлами, де арãóментами є диреêційні êóти

Похибêа положення визначóваноãо пóнêтó при рівн-

оточномó вимірюванні êóтів дорівнює

де а і b — довжини сторін триêóтниêа, що лежать проти

відповідних êóтів. В.В.Мирний.

ЗАСЛІНКА, -и, ж. * р. заслонêа, а. butterfly-type valve, gate;

н. Klappe f, Schieber m — 1) Пристрій для заêривання от-

ворів. 2) Щит ó шлюзах. Див. таêож шибер, засóвêа.

ЗАСЛОНИ (СЛАНЦЕВІ ТА ВОДЯНІ), -ів, мн. * р. засло-

ны (сланцевые и водяные), а. barriers (stone dust and water), н.

Gesteinsstaub(wasser-)sperren f pl — ряд переêидних полиць

з інертним пилом (сланцеві заслони) або посóдин з водою

(водяні заслони), встановлених попереê виробêи ó верхній її

частині з метою створення перешêоди поширенню вибóхó

і полóм'я ó виãляді хмари інертноãо пилó або водяноãо за-

слонó, що óтворюються при переêиданні їх вибóховою

хвилею або за допомоãою спеціальноãо пристрою.

ЗАСМІЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ, -…, с. * р.

засорение продóêтов обоãащения, а. fouling of minerals prepa-

ration products, н. Verunreinigung f der Mineralaufbereitungser-

zeugnisse n pl — вміст ó продóêтах збаãачення êомпонен-

тів, що відрізняються від видаленоãо продóêтó за прийня-

тою ãраничною ãóстиною розділення, ãраничною êрóпні-

стю êласифіêації або іншою ознаêою (елеêтричними,

маãнітними та ін. властивостями). З.п.з. вище допóстимих

норм — ознаêа недосêоналості технолоãічноãо процесó або

несправності обладнання.

ЗАСОБИ ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ), -ів, -…, мн.

— Див. висадження (підривання) засоби.

ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ, -ів, -…, мн. * р. средства

тóшения пожаров, а. fire-fighting facilities, н. Brandbe-

kämpfungsmittel n pl — êомплеêт обладнання, до яêоãо

входять поршневі та центрифóãові водяні насоси, ãідромо-

нітори, пристрої для виêористання шахтноãо водопрово-

дó, повітряно-пінні воãнеãасниêи, повітряно-пінні стволи

(піноґенератори), ãазобалонні батареї, що є на озброєнні

ãірничорятóвальних частин і виêористовóються для ãас-

іння пожеж рóдниêових.

ЗАСОБИ ІНІЦІЮВАННЯ, -ів, -…, мн. * р. средства ини-

циирования, а. initiation means, н. Initiatoren m pl — неве-

лиêі заряди висоêочóтливих ВР, яêі розміщені ó ãільзах

(êапсóль-детонатори та елеêтродетонатори) або (детонó-

ючі шнóри) з вмонтованим ó них або під’єднаним засобом

збóдження їх детонації, яêий породжóє детонацію про-

мислових ВР. Для низьêочóтливих ВР застосовóють про-

міжні детонатори масою 200-400 ã, виãотовлені з пресова-

ноãо тротилó або сóміші тротилó з ãеêсоãеном.

Елеêтрозапалювальна трóбêа — засіб ініціювання, при-

значений для дистанційноãо збóдження ãоріння воãнепро-

відноãо шнóра.

Елеêтротермічний елемент (ЕТЕ) — засіб ініціювання,

призначений для запалювання піротехнічноãо сêладó без-

полóм’яноãо висадження.

ЗАСТIЙНА ЗОНА, -ої, -и, ж. * р. застойная зона; а. zone

of immovable unrecovered oil, zone of stagnation, н. Stagna-

tionzone f, Stillstandzone f, tote Zone f — цiлиê нерóхомої за-

лишêової нафти в пластi.

ЗАСУВКА, -и, ж. * р. заслонêа, а. barrier, gate, н. Klappe f,

Schieber m — 1) Пристрій для заêривання отворів. 2) Щит

ó шлюзах. Див. таêож шибер, заслінêа.

ЗАТВОР, -а, ч. * р. затвор, а. gate, closing device; н. Ve rsc-

hluss m — рóхома êонстрóêція, що повністю або частêово

переêриває отвір, маючи змоãó припиняти (реãóлювати)

надходження через ньоãо рідини, ãазó тощо. Найбільш

поширеними є таêі êонстрóêтивні типи З.: шиберні, сеê-

торні, щелепні, роторні, лопатеві, плóнжерні.

З. — сеêторні або лотêові, ланцюãові і пальцеві виêорис-

товóють ó шахтах для переêриття міжваãонетêовоãо про-

сторó. При цьомó лотêові і сеêторні (одинарні та спарені)

виêористовóють при слабêих ã.п., а пальцеві — êрóпно-

êóсêових сêельних породах. Управління З. — рóчне, дис-

танційне, автоматичне. За технічними óмовами розміри

випóсêноãо отворó З. повинні в 3-4 рази перевищóвати

маêсимальний розмір ãрóдоê сипóчоãо матеріалó.

aa[] a

,++= aa[] a

++=

Рис. Засічêа пряма.

ctgB x

ctgA y

–()++

ctgA ctgB+

---------------------------------------------------------------------------=

ctgB y

ctgA x

–()++

ctgA ctgB+

---------------------------------------------------------------------------=

A; T

+ T

B;–==

– X

tgT

– X

tgT

–

tgT

–

---------------------------------------------------------------------------------

tgT

– y

.+=

ρ AB+()sin

-------------------------------

+ ,=

Рис. Затвори: а — шиберний ; б — сеêторний; в — пальцевий; ã

— лотêовий; д — êонóсний.

419 ЗАТ — ЗАХ

У вітчизняній праêтиці для рядовоãо

матеріалó застосовóють З. зі стороною

êвадратноãо або діаметром êрóãлоãо

випóсêноãо отворó 600-800 мм.

Є.М.Сноведсьêий.

ЗАТИСКНИЙ ПАТРОН, -оãо, -а, ч. *

р. зажимной патрон, а. clamping chuck,

clamp; н. Spannfutter n — пристосóван-

ня для затисêó і óтримання бóрової

штанãи ó шпинделі бóровоãо станêа

(верстата) від переміщення в процесі

бóріння свердловини, а таêож для пере-

хоплення штанã при нарощóванні бóро-

воãо снаряда. Розрізняють З.п. ґвин-

тові, пневматичні та ãідравлічні.

ЗАТРАВКА, -и, ж. * р. затравêа, а.

nucleus, seed; н. Anregekristall m, Einimp-

fung f, Impfkristall m — тверда часточêа,

внесена в переохолоджений розчин,

навêоло яêої починається êристаліз-

ація.

ЗАТРУБНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р.

затрóбное давление, а. annulus pressure,

н. Ringraumkopfdruck m — тисê рідини

(ãазó) в êільцевомó просторі еêсплóата-

ційної свердловини між обсадною і під-

іймальною êолонами насосно-êомпресорних трóб, ó про-

цесі бóріння — тисê між відêритим стовбóром свердловини і

зовнішнім діаметром êолони бóрильних трóб. Хараêтери-

зóє динамічний рівень свердловини. Вимірюється за допо-

моãою манометра.

ЗАТУХАННЯ, ЗАГАСАННЯ, -…, с. р. затóхание, а. atten-

uation, disappearance, fading; н. Ausklingen n, Erlöschen n —

1) Послаблення, втрата сили виявó фізичноãо процесó (аж

до йоãо припинення) в часі і просторі. 2) Величина, яêа

êільêісно хараêтеризóє явище затóхання процесó.

ЗАТУХАННЯ СКЛАДОК, -…, с. р. затóхание сêладоê, а.

disappearance of fold structures, н. Ausklingen n der Falten f pl

— вирівнювання сêладоê пластів ãірсьêих порід за їх про-

стяãанням. При З.с. спостеріãається постóповий перехід

від порóшеноãо сêладчастоãо заляãання до непорóшеноãо

ãоризонтальноãо.

ЗАТЯЖКА, -и, ж. * р. затяжêа, а. lacing, lagging; н. Ver zug

— міжрамна оãорожа,

елемент

êріплення

ãірничих

ви-

робоê

, розміщений між êонстрóêцією

êріплення

поро-

дою

, призначений для розподілó

тисêó

та запобіãання

від

вивалів

шматêів

породи

, захистó

виробêи

від вивалів

породи

поêрівлі

і боêів ó проміжêах між êріпильними

рамами. Яê затяжêи виêористовóють обаполи, розпили,

дошêи, êолоті та êрóãлі лісоматеріали, залізобетонні

плити, металеві сітêи, сêлотêанина, просяêнóта

полімерними

смолами

ЗАУКІСКА УСТУПУ, -и, -…, ж. * р. заотêосêа óстóпа, а.

operation aimed at ensuring a stable slope of a bench, stable slope;

н. Böschungssicherung f — роботи по наданню óстóпó в йо-

ãо ãраничномó положенні стійêоãо êóта схилó. Прово-

дяться в залежності від властивостей порід óстóпó драґлай-

нами, за допомоãою вибóхó зарядів ó похилих свердловинах

або за допомоãою вибóхів віяла свердловин, пробóрених ó

площині тривêоãо схилó з проведених ó масиві óстóпó

штолень.

ЗАХИСНИЙ ПЛАСТ, -оãо, -а, ч. * р. защитный пласт, а.

protective overlap, н. Schutzflöz n — один зі світи зближених

ãазоносних вóãільних пластів (пропластêів), виймання яêо-

ãо проводиться з випередженням по відношенню до

інших (небезпечних за раптовими виêидами вóãілля і ãазó

або ãірничими óдарами) для запобіãання на них ãазоди-

наміч. явищам. Захисна дія виймання основана на част-

êовомó розвантаженні масивó, що приляãає до З.п.

Випереджальна виїмêа 3.п., яêий заляãає в поêрівлі підз-

ахисноãо пласта, називається захисною надробêою, а на

ґрóнті — захисною підробêою. Випередження очисноãо ви-

бою З.п. по відношенню до захисних вибоїв становить не

менше 20 м.

ЗАХИСТ, -ó, -…, ч. * р. защита, а. protection, н. Schutz m

— 1) Дія за значенням захищати, захистити, захищатися,

захиститися. 2) Охорона, підтримêа, застóпництво; сó-

êóпність правових, еêономічних, орãанізаційних та техні-

чних заходів, що мають на меті запобіãти порóшенням

прав бóдь-êоãо. 3) Місце, притóлоê, де можна захистити-

ся, заховатися від чоãо-небóдь, óêриття. Напр., óêриття

робітниêів під час аварії. 4) Захід, пристрій, спосіб для

óбезпечення роботи, нормальноãо фóнêціонóвання, за-

побіãання збоям, завадам і т.ін. 5) У системах оброблення

інформації — засіб обмеження достóпó до виêористання

всієї обчислювальної системи чи її частини. ДСТУ

2226-93, п. 1.27 m.

На підприємствах розрізняють протидимовий, радіац-

ійний, елеêтрохімічний, тепловий, елеêтричний, релей-

ний захист, а таêож вибóхозахист, аварійний захист та ін.

ЗАХИСТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ВІД ВОДИ, -ó, -…, ч. *

р. защита ãорных выработоê от воды, а. water control of

workings, н. Wasserschutz m von Grubenbauen m pl

—

êомп-

леêс заходів по óбезпеченню

шахтних

(рóдниêових, êар'єр-

них)

полів

від

поверхневих

підземних вод

, зниженню рівня

(припливів)

підземних вод

на дільницях, що відпрацьовóю-

ться, до необхідних величин за допомоãою дренажних сис-

тем або баражних заслонів, а таêож операцій відêачóвання,

очищення і відведення

шахтних

(рóдниêових, êар'єрних)

вод

за межі зони впливó дренажної системи. Вêлючає:

дре-

наж

бараж

водозниження

осóшóвання

тощо.

ЗАХИСТ ТИПУ “Е”, -ó, -…, ч. * р. защита вида “е”, а.

e-type protection, н. e-Schutz m — різновид вибóхозахистó

елеêтрообладнання, яêий поляãає в томó, що в елеêтро-

обладнанні, або в йоãо частині, яêа не має елементів, що

нормально ісêрять, прийнято ряд заходів, додатêово до

виêористовóваних ó елеêтрообладнанні заãальноãо

призначення, яêі óтрóднюють виниêнення небезпечноãо

наãрівання елеêтричних ісêор і дóã. Вид вибóхозахистó «е»

широêо реалізóється в рóдниêовомó елеêтрообладнанні,

яêе випóсêається за êордоном. В Уêраїні цей вид вибóхо-

захистó поêи що не реалізóється. З.М.Іохельсон.

ЗАХІДКА, -и, ж. * р. заходêа, а. stope, dass; н. Abschlag m,

Absatz m, Strebstreifen m, Schnitt m — 1) При розробці родо-

вищ підземним способом — виробêа невелиêої протяж-

ності, обмеженої площі перерізó, що примиêає безпосе-

редньо до виробленоãо просторó або відмежовóється від

ньоãо на час виймання невелиêим цілиêом êорисної êопа-

лини. За положенням ó просторі, взаємним розташóван-

ням і формою З. можóть бóти ãоризонтальні, похилі, вер-

тиêальні, поперечні, спарені, зóстрічні. 2) При розробці

родовищ відêритим способом — частина шарó ãірсьêих

порід на висотó робочоãо óстóпó або підóстóпó, виїмêа

яêої в цілиêó або в розпóшеномó стані виêонóється за

один прохід виймально-навантажóвальної машини

(еêсêаватора, навантажóвача та ін.). За розташóванням

Рис. Затвори в

трóбах: а — ши-

берний; б — сеê-

торний; в — ще-

лепний; ã — лопа-

тевий; д — плóн-

жерний.

ЗАХ — ЗБА 420

відносно фронтó робіт óстóпó західêи поділяються на поз-

довжні і поперечні, що відповідно орієнтовані вздовж

фронтó робіт óстóпó і перпендиêóлярно до ньоãо і під êó-

том 14...40°.

Ширина З. при безтранспортній системі розробêи виз-

начається робочими параметрами еêсêаватора і висотою

óстóпó; при роботі механічних лопат ó поєднанні з залі-

зничним, автомобільним чи êонвеєрним транспортом —

видом транспортó і робочими параметрами виймаль-

но-навантажóвальних машин; при залізничномó транс-

порті застосовóються поздовжні західêи і раціональною є

маêсимальна їх ширина, що зв'язано зі сêороченням чис-

ла пересóвних êолій і збільшенням продóêтивності еêсêа-

ватора (звичайно вона сêладає 1,5, але не перевищóє 1,7

радіóса черпання еêсêаватора); при автотранспорті ши-

рина західêи залежить від схем рóхó автосамосêидів і їх óс-

тановêи під навантаження: при насêрізномó рóсі автоса-

мосêидів виїмêа ãірничої маси виêонóється поздовжніми

західêами, їх ширинó приймають досить невелиêою з

метою зменшення êóта поворотó і тривалості циêлó еêс-

êаватора, а при зворотномó рóсі автосамоêидів застосовó-

ють êоротêі поперечні західêи при збільшеній їх ширині.

При роботі роторних еêсêаваторів ó торцевомó вибої з

висóванням стріли ширинó західêи вибирають таê, щоб

маêсимальний êóт поворотó еêсêаватора ó біê óстóпó не

перевищóвав 1,39-1,56 рад (80-90°) від осі рóхó еêсêавато-

ра (по верхній бровці нижньоãо шарó óстóпó).

Раціональна ширина західêи при роторномó еêсêава-

торі в êожномó êонêретномó випадêó вибирається відпо-

відно до розмірів еêсêаватора, але її завжди приймають

трохи меншою маêсимально можливої ширини, óстанов-

леної робочими параметрами машини. А.Ю.Дриженêо.

ЗАХІДНО-СИБІРСЬКА ПЛИТА, -…-ої, -и, ж. — моло-

да платформа, відповідна площі Зах.-Сибірсьêої низови-

ни. З.-С.п. — êрóпна область опóсêання (з мезозою), за-

повнена ãоризонтальним поêривалом мезозойсьêих і

êайнозойсьêих відêладів (до 4-6 êм), яêі óтворюють плат-

формний чохол Урало-Монãольсьêоãо ãеосинêлінальноãо по-

ясó. Нижній поверх фóндаментó óтворений сêладно дис-

лоêованими осадовими і вóлêаноãенними товщами до-

êембію і низами палеозою. Верхній поверх сêладений по-

родами верх. палеозою. У доêембрійсьêих залізистих êвар-

цитах в підмóрівêó на півдні плити відомі пром. родов. за-

лізних рóд, в девонсьêих — родов. нафти. Відêлади юри вóã-

леносні (Кансьêо-Ачинсьêий вóãільний бас.); ó нижньоêрей-

дових відêладах є поêлади вóãілля та боêситів, ó розрізі

верх. êрейди — поêлади лімонітових залізних рóд, в палео-

ãені — осадові родов. марãанцевих рóд. З.-С.п. — óніêал-

ьний за величиною артезіансьêий бас. з велиêими запаса-

ми підземних вод, ó т.ч. термальних.

ЗАШТИБОВУВАННЯ, -…, с. * р. заштыбовêа, а. gum-

ming, jamming, choking, clogging; н. Verstopfung f durch

Schrämklein n — забивання óщільненою масою штибó

прохідних отворів, заêлинювання (внаслідоê переповнен-

ня) фóнêціональних орãанів ãірничих машин, машин збаãа-

чення êорисних êопалин внаслідоê переповнення або

недосêоналоãо очищення порожнин та зазорів.

ЗАШТИБОВУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ ГІР-

НИЧОЇ МАШИНИ — заêлинювання виêонавчоãо орãанó

ãірничої машини штибом, що знаходиться ó врóбовій

щілині або між йоãо рамою і напрямними.

ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -…, с. * р. обо-

ãащение полезных исêопаемых, а. mineral processing, mineral

preparation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, pre-

paration, separation, washing; н. Aufbereitung f der Bo-

denschätze m pl — первинна обробêа мінеральної сировини з

метою підвищення êонцентрації êорисних êомпонентів

шляхом їх відоêремлення від породних домішоê ó збаãачó-

вальних апаратах.

За призначенням процеси переробêи êорисних êопалин

поділяють на підãотовчі, основні (збаãачóвальні) і до-

поміжні (заêлючні). Підãотовчі процеси (дроблення, подрі-

бнення, ãрохочення і êласифіêації) призначені для розêрит-

тя або відêриття зерен êорисних êомпонентів (мінералів),

що входять до сêладó êорисної êопалини, і поділó її на êласи

êрóпності, що задовольняють технолоãічним вимоãам на-

стóпних процесів збаãачення. Основні (збаãачóвальні)

процеси призначені для розділення вихідної мінеральної

сировини з розêритими або відêритими зернами êо-

рисноãо êомпонента на відповідні продóêти. Заêлючні

операції — зãóщення пóльпи, зневоднення і сóшêа продóêтів

збаãачення дозволяють одержати êондиційні продóêти

збаãачення, а таêож реґенерóвати оборотні води збаãачó-

вальної фабриêи.

До основних процесів збаãачення належать ґравіт-

аційні, маãнітні, елеêтростатичні, флотаційні, баêте-

ріальні та ін. З.ê.ê. За видом середовища, в яêомó здійсн-

юють збаãачення, розрізняють З.ê.ê.: сóхе (в повітрі та ае-

росóспензії) та моêре (ó воді, важêих середовищах), ó ãравіт-

аційномó, відцентровомó, маãнітномó, елеêтричномó по-

лях. При З.ê.ê. можливе отримання яê êінцевих товарних

продóêтів (вапняê, азбест, ãрафіт і ін.), таê і êонцентра-

тів, придатних для подальшої хім. або металóрãійної пе-

реробêи. З.ê.ê. — найважливіша проміжна ланêа між

видобóтêом ê.ê. і їх виêористанням. В основі теорії З.ê.ê.

лежить аналіз властивостей мінералів і їх взаємодій ó про-

цесах розділення — мінералóрãія. З.ê.ê. дозволяє сóттєво

збільшити êонцентрацію цінних êомпонентів. Вміст важ-

êих êольорових металів міді, свинцю, цинêó в рóдах сêладає

0,3-2%, а в їх êонцентратах — 20-70%. Концентрація мол-

ібденó збільшóється від 0,1-0,05% до 47-50%, вольфрамó —

від 0,1-0,2 % до 45-65 %, зольність вóãілля знижóється від

25-35% до 2-15 %. В задачó З.ê.ê. входить таêож вилóчен-

ня шêідливих домішоê мінералів (арсен, сірêа, êремній то-

що). Вилóчення цінних êомпонентів ó êонцентрат ó про-

цесах З.ê.ê. сêладає від 60 до 95%. Переробêа êорисних êо-

палин здійснюється на збаãачóвальних фабриêах.

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ІДЕАЛЬНЕ

(ІДЕАЛЬНЕ РОЗДІЛЕННЯ), -…, -оãо (-оãо, -…) с. * р.

Рис. Зони ефеêтивноãо збаãачення ó вóãлезбаãачóвальних ма-

шинах вóãілля різних êласів êрóпності.