Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

401 ЗАГ — ЗАД

ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБИННОЇ ТОЧКИ СПОСІБ, -…, -ó, ч. *

р. общей ãлóбинной точêи способ, а. common depth point

method; н. reflexionsseismisches Verfahren n des gemeinsamen

Tiefpunkts m

— осн. спосіб

сейсморозвідêи

, що базóється на

баãаторазовій реєстрації і подальшомó наêопиченні сиãна-

лів сейсмічних хвиль, відображених під різними êóтами від

однієї і тієї ж лоêальної ділянêи (точêи) сейсмічної ãраниці

земній

êорі

. З.ã.т.с. застосовóється при пошóêó і розвідці

родов.

нафти

ãазó

в різних сейсмоãеол. óмовах. Йоãо за-

стосóвання праêтично повсюдно підвищило ãлибинність

досліджень, точність

êартóвання

сейсмічних ãраниць і

яêість підãотовêи

стрóêтóр

до ãлибоêоãо

бóріння

, дозволи-

ло в ряді

нафтоãазоносних провінцій

перейти до підãотовêи

бóріння

неантиêлінальних

пастоê

, вирішóвати в сприятли-

вих óмовах завдання лоêальноãо проãнозó речовинноãо

сêладó

відêладів

і проãнозóвати їх

нафтоãазоносність

Спосіб виêористовóють таêож при вивченні вóãільних і

рóдних родов., вирішенні завдань

інженерної

ãеолоãії

ЗАГОРЯННЯ, -…, с. — Див. займання.

ЗАДАННЯ ВИРОБКИ НА ПЕРЕМІЩЕНИЙ БЛОК, -…,

с. * р. задание выработêи на перемещенный блоê, а. setting

the direction of a working, aimed at locating the shifted block —

марêшейдерсьêа задача, яêа виниêає при розробці

порóшених діляноê; вирішóється з метою встановлення

положення зміщеноãо блоêа, виявлення параметрів

теêтонічноãо порóшення та задавання напрямó виробці,

яêа розêриє переміщений блоê. При виêонанні задачі

сêладається ãрафічна доêóментація, яêа хараêтеризóє

проеêтнó виробêó (довжина, êонфіãóрація, переріз) і

особливості ã.п., що перетинаються (потóжність порід, їх

положення в стратиãрафічномó перерізі тощо).

В.В.Мирний.

ЗАДАЧА БАКЛЕЯ-ЛЕВЕРЕТТА, -і, -…, ж. * р. задача

Баêлея-Леверетта; а. Backley-Leverett’s problem; н. Back-

ley-Leverett-Problem n — Див. модель Баêлея-Леверетта.

ЗАДАЧА ГАНЗЕНА, -і, -…, ж. * р. задача Ганзена, а. Gan-

sen’s problem; н. Hansen’sches Problem n — визначення êо-

ординат двох пóнêтів D і C (див. рис.) по виміряних на

цих пóнêтах напрямах на задані пóнêти А і В і взаємних

напрямêах DC і CD. На визначóваних пóнêтах D і С вим-

ірюють êóти 1, 2, 3 і 4. Задачó вирішóють ó таêомó поряд-

êó: точêó D приймають за початоê óмовних плосêих пря-

моêóтних êоординат x'Dy', а напрямоê DC — за позитив-

ний напрямоê осі ординат. Відстань DC óмовно прийма-

ють рівною 1. Користóючись óмовними êоординатами то-

чоê D (х' = 0 і ó' = 0) і C (x'

s = 0, y's = 1) і виміряними êóта-

ми на цих пóнêтах, обчислюють за правилами прямої засі-

чêи (див. засічêа пряма) óмовні êоординати точоê А (х'А й

ó'

А) я В (х'В і ó'В), а по них óмовні диреêційні êóти Т'АВ і

Т'ВА. Потім по óмовних диреêційних êóтах знаходять ó

триêóтниêó ABD êóти при точêах

А і В, і за правилами пря-

мої засічêи обчислюють з

цьоãо триêóтниêа шóêані

êоординати точêи D, êо-

ристóючись відомими êо-

ординатами точоê A і В.

Шóêані êоординати точ-

êи С можóть бóти обчис-

лені з триêóтниêів CDA,

CDB і CAB. Правиль-

ність визначень êоорди-

нат êонтролюють завдя-

êи додатêово вимірян-

омó напрямó з пóнêтó D

або С на третій відомий пóнêт по виміряній відстані між

пóнêтами D і С. В.В.Мирний.

ЗАДАЧА ГЕОДЕЗИЧНА ЗВОРОТНА, -і, -ої, -ої, ж. * р.

задача ãеодезичесêая обратная, а. inverse geodesic problem, н.

inverse geodätische Aufgabe f — визначення довжини і на-

прямêó лінії за даними êоординатами її початêової і êінц-

евої точоê, інаêше — задача, ó яêій за даними êоордината-

ми двох точоê х

1, ó1 та х2, y2 треба знайти відстань між ни-

ми S

1-2(S2-1) і диреêційний êóт T1-2. При обчисленні на пло-

щині виêористовóють формóли

ЗАДАЧА ГЕОДЕЗИЧНА ПРЯМА, -і, -ої, -ої, ж. * р. за-

дача ãеодезичесêая прямая, а. primal geodesic problem, н. di-

rekte geodätische Aufgabe f — визначення êоординат êінц-

евої точêи лінії по її довжині, напрямêó і êоординатам по-

чатêової точêи, інаêше — задача, в яêій за даними êоорди-

натами однієї точêи x

1, ó1, диреêційномó êóтó її напрямêó

на дрóãó точêó Т1-2 і по ãоризонтальній відстані між ними

S1-2 знаходять êоординати дрóãої точêи х2, y2. При обчис-

ленні на площині виêористовóють формóли

ЗАДАЧА ОДНОВИМІРНА, ДВОВИМІРНА Й ТРИВИ-

МІРНА, -і, -ої, -ої, -ої, ж. * р. задача одномерная, двóхмер-

ная и трехмерная; а. one-dimensional, two-dimensional and

three-dimensional problem; н. ein-, zwei- und dreidimensionale

Aufgabe f — задача про рóх рідини (лінійний, плосêий, си-

метричний відносно осі потоêó, просторовий тощо),

розв’язóвання яêої приводить до ãідромеханічних пара-

метрів потоêó (швидêості, тисêó), що залежать відповідно

від однієї, двох або трьох êоординат просторó. Для êонê-

ретноãо випадêó рóхó рідини êожна із названих задач час-

то може визначатися прийнятою системою êоординат

просторó. Напр., вирішення питання про симетричний

відносно осі рóх при виêористанні прямоêóтної системи

деêартових êоординат може привести до тривимірної за-

Рис. Задання напрямêó виробêи на зміщене êрило пласта:

а — при зяянні êрил; б — при переêритті êрил.

Рис. Ганзена задача

;

arctgT

−

;180

2112

°±=

−−

;cos)(sin)(

2112211221

−−−

−+−=

TxxTyyS

cossin

)()(

1221

−−

−

=−+−=

yyxxS

12–

;cos+=

12–

sin .+=

ЗАД — ЗАК 402

дачі; при виêористанні полярної системи êоординат — до

двовимірної (а інêоли й одновимірної) задачі. Часто

замість, напр., “двовимірна задача про рóх рідини” êажóть

“двовимірний рóх рідини”.

ЗАДАЧА ПЛАНОВА, -і, -ої, ж. * р. плановая задача; а.

planned problem; н. Planaufgabe f — задача про розрахóноê

потоêó, яêий зображений в плані ó виãляді веêторноãо по-

ля швидêостей або ó виãляді веêторноãо поля “витрат в

точêах планó потоêó” відповідно до моделі Бернадсьêоãо

або моделі Дюпюї-Форхãеймера.

ЗАДАЧА ПОТЕНОТА, -і, -…, ж. — Див. засічêа зворот-

на.

ЗАЗЕМЛЕННЯ, -…, с. * р. заземление ; а. grounding, earth-

ing; н. Erdung f, Erdanschluss m — 1) Провідниê чи деêільêа

провідниêів, що розміщені ó землі або на поверхні землі з

метою встановлення елеêтричноãо з'єднання між при-

строєм та землею. 2) Власне дія — встановлення заземлю-

ючоãо провідниêа. ІЕС 50 (60):1970. 3) Заземлювач.

ЗАЗЕМЛЮВАННЯ, -…, с. — дія — встановлення зазем-

люючоãо провідниêа.

ЗАЗЕМЛЮВАЧ, -а, ч. * р. заземлитель ; а. ground (earth)

electrode, н. Erdelektrode f, Erder m — êонтаêтний êомóта-

ційний апарат, яêий виêористовóється для заземлення

частин êола та здатний витримóвати протяãом норматив-

ноãо часó стрóми за ненормальних óмов, таêих яê êоротêе

замиêання, але не передбачений для проведення стрóмó

за нормальних óмов ó êолі. З. може спричиняти вимиêан-

ня споживачів за óмови êоротêоãо замиêання. ІЕС 50

(411):1973.

ЗАЗОР, -а, ч. * р. зазор; а. clearance; н. Spiel n, Abstand m,

Luft f, Lücke f — позитивна різниця між розмірами отворó і

вала (розмір отворó більший розмірó вала), щілина між

приляãаючими поверхнями.

ЗАЙМАННЯ (ЗАГОРЯННЯ, ЗАПАЛЕННЯ), -…, с. * р.

возãорание, а. inflammation, ignition; н. Aufflammen n — пе-

рехід хімічної системи з низьêотемператóрноãо оêиснення

ó стан ãоріння. Можливе під дією яê зовнішніх фаêторів,

таê і спонтанне З. Останнє хараêтерне для велиêих мас

вóãілля, торфó тощо. Для пожеж рóдниêових (шахтних) є

дві форми З. — самозаймання та З. від примóсовоãо запа-

лення (від зовнішньоãо джерела).

Терміни займання, заãоряння і запалення часто в технічній

літератóрі застосовóються яê синоніми. Хоча “займання” — це

власне початоê ãоріння або спалахóвання полóм’ям, ефеêт по-

чатêó світіння. Термін “заãоряння” означає ті ж процеси, що й

“займання” — починати ãоріти, спалахóвати воãнем, полóм’ям,

починати світити, світитися, випромінювати світло. “Запален-

ня” — це процес виêлиêання ãоріння, засвічóвання.

ЗАЙМАННЯ ТЕМПЕРАТУРА, -…, -и, ж. * р. возãорания

температóра, а. ignition temperature, fire point; н. Brennpunkt

m, Entzündungstemperatur f, Temperatur f des Aufflammens n

— температóра, при яêій швидêість оêиснення вóãілля,

сóльфідної рóди та інших ãорючих матеріалів настільêи

підвищóється, що це призводить до їх займання.

ЗАЙМИЩА (ЗАПЛАВИ, ЗАПЛАВИНИ), -мищ, (-ав,

-вин), мн. * р. займища, а. bottomland meadow, flood-plain

meadow; н. Niederungen f pl, Marsche f pl — велиêі низинні

торфові болота трясовинноãо підтипó. Хараêтерні для

Сибірó. Потóжність êорисної товщі очеретяноãо, осоêо-

воãо, осоêово-ãіпновоãо торфó — 0,5-2,0 м. Зольність тор-

фó понад 20%. Розміри 3. — до десятêів тис. ãа. При

розробці 3. застосовóється фрезерний спосіб видобóтêó

торфó.

ЗАКАРПАТСЬКА КАРСТОВА ОБЛАСТЬ, -ої, -ої, -і, ж.

* — ó межах Заêарпатсьêої низовини. Площа 0,14 тис.êм

У ãеострóêтóрномó відношенні лежить ó межах Заêарпат-

сьêоãо проãинó. Хараêтеризóється розвитêом соляно-діапі-

рових стрóêтóр. Хараêтерний соляний поêритий та ãолий

êарст. Поширені останці, яри, óлоãовини, озера, êарстові

лійêи, понори, êарри та ін. поверхневі êарстові форми

рельєфó. Підземні êарстові порожнини відомі тільêи ó ме-

жах Солотвинсьêоãо родовища êам’яної солі. Відомі соляні

печери.

ЗАКАРПАТСЬКА НИЗОВИНА, -ої, -и, ж. — частина

Середньодóнайсьêої рівнини в Заêарпатсьêій обл. З півн. сх.

оточена Вóлêанічним хребтом. Розміри (80-90)х(22-35)êм.

Висота 102-120 м. В межах З.н. виділяється підвищене Бе-

реãівсьêе ãорбоãір’я. Поверхня плосêа, східчаста, слабо-

нахилена на півд. захід. Сêладена ã.ч. вóлêанічними поро-

дами та моласами, переêритих ãлинами, ãалечниêами та ле-

сами. Корисні êопалини: êаолін, алóніт, поліметалічні рóди,

бóд. м-ли, мін. води.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ПРОГИН, -оãо, -ó, ч. — ãеолоãічна

стрóêтóра на Заході Уêраїни, в межах Карпатсьêої сêлад-

частої системи. Сêладений неоãеновими моласами по-

тóжністю до 3000 м, яêі заляãають ó мезозойсьêо-палеоãе-

нових шарах. У ãеоморфолоãічномó відношенні відпо-

відає Заêарпатсьêій низовині.

ЗАКІЛ, -олó, ч. * р. заêол, а. roof break, cutter break, fish-

weir, fish stake, н. Setzriss m, Abplatzung f — 1) Глибоêа тр-

іщина, яêа óтворюється в масиві ãірсьêих порід поблизó по-

верхонь відшарóвання при веденні ãірничих робіт (ãоло-

вним чином вибóхових). Виниêає в резóльтаті зсóвó порід.

2) Видима тріщина, що óтворюється в резóльтаті вибóхó

ãрóпи свердловинних зарядів на верхній площадці óстóпó і

паралельна лінії розташóвання свердловин; сприяє виниê-

ненню раптовоãо зсóвання породи з верхньої частини óс-

тóпó в процесі прибирання підірваної ãірничої маси. При

óтворенні 3. частина масивó, що лоêально відшарóвалася,

зависає і може виêлиêати раптове обвалення порід поêрівлі

або цілиêів (в очисних вибоях шахт) або сповзання породи з

верх. частини óстóпó в êар'єрах. Для зменшення і запоб-

іãання 3. застосовóють êоротêоóповільнене висадження,

похилі заряди, паралельні бічній поверхні óстóпó.

ЗАКЛАДАЛЬНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. заêладочная

машина, а. stowage machine, stower; н. Versatzmaschine f

—

машина

, призначена для заповнення

заêладальним

матері-

алом

виробленоãо просторó, що óтворився в резóльтаті

вий-

мання

êорисної êопалини

. З. м. поділяються на механічні,

метальні та пневматичні. Син. (рідêо) — заêладна машина.

ЗАКЛАДАЛЬНА ПЕРЕМИЧКА, -ої, -и, ж. * р. заêладоч-

ная перемычêа, а. stowage barrier, н. Versatzdamm m — êонс-

трóêція, що слóжить для оãородження виробленоãо просто-

рó, що заêладається, і відвертає потрапляння заêладноãо

матеріалó ó виробêи. З. п. бóвають фільтрóючі (óтримóючи

заêладний матеріал, пропóсêають водó) та ãлóхі (водо-

непрониêні). Син. (рідêо) — заêладна перемичêа.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС, -оãо, -ó, ч. * р. заêла-

дочный êомплеêс, а. stowage facilities, н. Versatzkomplex m —

êомплеêс поверхневих і підземних спорóд, механізмів і

обладнання, призначених для заêладання виробленоãо про-

сторó. Розрізняють 3.ê. ãідравлічний і пневматичний. В

З.ê. звичайно входять: заêладний êар'єр, сêлади заêла-

дальноãо матеріалó, óстатêóвання для подрібнення та підã-

отовêи матеріалó, обладнання для йоãо спóсêó в шахтó,

транспортóвання по поверхні і по підземних виробêах та

заêладання ó вироблений простір. Син. (рідêо) — заêладний

êомплеêс.

403 ЗАК — ЗАК

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ МАСИВ, -оãо, -ó, ч. * р. заêладочный

массив, а. stowage rock mass, filling mass; н. Versatzmassiv n —

масив заêладальноãо матеріалó, óêладеноãо ó вироблений

простір при розробці êорисної êопалини з заêладанням.

Син. (рідêо) — заêладний масив.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ, -оãо, -ó, ч. * р. заêладоч-

ный материал, а. stowage material, stow; н. Versatzgut n, Ver-

satzmaterial n — матеріал, призначений для заповнення

виробленоãо просторó. Поділяється на дві ãрóпи: а) ãірсьêі

породи, що видобóваються в спеціальних êар'єрах: пісоê,

ãальêа, ґравій, дроблені êорінні породи (ãлинисті і піщ-

анисті сланці, пісêовиêи, вапняêи, ãорільниêи) та ін.; б) відх-

оди виробництва: порода, одержóвана при розробці êо-

рисної êопалини (порода шахтних відвалів), відходи збаãа-

чення êорисних êопалин, êотельні шлаêи та шлаêи металóр-

ãійних заводів, попіл. Заãальні вимоãи, що висóваються до

З.м.: можливість створення стійêоãо і щільноãо масивó з

мінімальною óсадêою; надійність і безпеêа транспортó-

вання; стійêість до самозаймання (вміст ãорючих домішоê

не повинен перевищóвати 20%, сірчистих сполóê 5-8%);

мінім. злежóваність і стійêість до змерзання при збер-

іãанні на сêладах; невисоêа вартість. Син. (рідêо) — за-

êладний матеріал.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ СТОВБУР (СТВОЛ), -оãо, -а, ч.

(-оãо, -а, ч.) * р. заêладочный ствол, а. stowage shaft, н. Ver -

satzschacht m — вертиêальна або похила виробêа, що має

безпосередній вихід на поверхню та призначена для спóс-

êó заêладальноãо матеріалó. Син. (рідêо) — заêладний

стовбóр (ствол).

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ ТРУБОПРОВІД, -оãо, -а, ч. * р. за-

êладочный трóбопровод, а. stowage conduit, stowage pipeline;

н. Versatzleitung f, Versatzrohrleitung f — трóбопровід, при-

значений для транспортóвання заêладальноãо матеріалó.

Для спóсêó матеріалó в шахтó застосовóються З.т., що

проêладаються по шóрфах, стволах або свердловинах. Син.

(рідêо) — заêладний трóбопровід.

ЗАКЛАДАЛЬНИЙ ШУРФ, -оãо, -ó, ч. * р. заêладочный

шóрф, а. stowage pit, н. Versatzschurf m — неãлибоêа верти-

êальна або похила виробêа, проведена з поверхні та приз-

начена для спóсêó заêладальноãо матеріалó. Син. (рідêо)

— заêладний шóрф.

ЗАКЛАДАННЯ, -…, с. * р.

заложение, а. horizontal equiv-

alent; distance between contigu-

ous isolines, contour interval, н.

Horizontalabstand m, horizon-

tale Länge f — 1) Відстань

між сóміжними ізолініями

(ãоризонталями, ізоãіпсами і

т.і.) на топоãрафічній êарті,

ãіпсометричномó плані. З.

залежить від висоти пере-

різó рельєфó на даномó êрес-

ленні, êрóтизни схилó поверхні в даномó місці. Між

заêладанням (d), висотою перерізó (h) та êóтом нахилó

поверхні (α) в даній точці існóє залежність (див. рис.). 2)

Заповнення заêладальним матеріалом виробленоãо про-

сторó. Див. заêладêа. В.В.Мирний.

ЗАКЛАДАННЯ УКОСУ УСТУПУ,

-…,

. *

р.

заложение

отêоса óстóпа,

а.

distance on a plan between the crest and toe of

a bench, contour interval of a high wall;

н.

Anlegen

der Strossen-

böschung

— відстань на плані між нижньою та верхньою

бровêами óстóпó ó перпендиêóлярномó до них напрямêó.

ЗАКЛАДКА (ЗАКЛАДЕННЯ, ЗАКЛАДАННЯ) ВИРО-

БЛЕНОГО ПРОСТОРУ, -и, -…, ж. (-…, с.) * р. заêладêа

выработанноãо пространства а. stowing, filling; н. Vers atz m,

Bergversatz m, Versatzung f des Alten Mannes m — сóêóпність

процесів по заповненню підземноãо виробленоãо просторó

шахт заêладальними матеріалами. Застосовóється для óп-

равління ãірничим тисêом, виймання заêонсервованих

цілиêів, запобіãання підземним пожежам і раптовим виêи-

дам вóãілля, породи й ãазó, зменшення деформації земної

поверхні, залишення породи в шахті. Заêладêа може бóти

повною чи частêовою. За способом транспортóвання за-

êладêа матеріалó і формóвання з ньоãо масивó підроз-

діляється на ãідравлічнó, пневматичнó, механічнó, заêлад-

êó матеріалами, що тверднóть (тóжавіють). В Уêраїні по-

ширена ãідравлічна З.в.п. (70-80%, Донбас), на пневма-

тичнó припадає 5-10% (Донбас), на заêладêó матері-

алами, що тверднóть, — 20-25% (ãірничорóдна пром-сть).

Гідравлічна З.в.п. переважний розвитоê отримала в

Польщі, Уãорщині, Китаї, Франції, пневматична — в

Чехії, ФРН, Бельãії, Велиêобританії, З.в.п. матеріалами,

що швидêо тверднóть, — в Канаді, ПАР, Фінляндії, Індії,

Японії. Див. таêож льодозаêладêа.

ЗАКОН, -ó, ч. * р. заêон, а. law, principle, н. Gesetz n – 1)

Встановлене найвищим орãаном державної влади заãаль-

нообов’язêове правило, яêе має найвищó юридичнó силó.

2) заãальноприйняте, óсталене правило співжиття, норма

поведінêи. 3) Об’єêтивно існóючий, постійний і необ-

хідний взаємозв’язоê між предметами, явищами або про-

цесами, що випливає з їх внóтрішньої природи, сóтності;

заêономірність. Існóють три основні ãрóпи З.: специфічні

(частинні), напр., З. додавання швидêостей ó механіці; за-

ãальні для велиêих ãрóп явищ, напр., З. збереження та пе-

ретворення енерãії; заãальні або óніверсальні. Заêономі-

рності можóть описóватися аналітичними та емпіричними

рівняннями.

ЗАКОН АВОҐАДРО, -ó, -…, ч. * р. заêон Авоãадро; а.

Avogadro’s law; н. Avogadrosches Gesetz n, Avogadrosche Regel

f — Див. Авоґадро заêон.

ЗАКОН АМАҐА, -ó, -…, ч. * р. заêон Амаãа; а. Amag’s law;

н. Amagsches-Gesetz n — 1) Заãальний об'єм V сóміші ідеал-

ьних ãазів дорівнює сóмі парціальних об'ємів óсіх êомпо-

нентів . 2) Парціальний об'єм êомпонента V

в сóміші ãазів ідеальних дорівнює добóтêó йоãо молярної

частêи в сóміші óі на заãальний об'єм сóміші ãазів

ЗАКОН АРХІМЕДА, -ó, -…, ч. * р. заêон Архимеда; а.

Archimedes’ principle, н. Archimedisches Prinzip n — на занó-

рене в рідинó тіло діє вертиêально напрямлена вверх сила,

що дорівнює силі тяжіння рідини, об'єм яêої є рівним

об’ємові занóреноãо тіла. Яêщо сила тяжіння тіла G біл-

ьша виштовхóвальної (Архімедової) сили Р, тобто G > P, то

тіло тоне. Яêщо G = P, то тіло знаходиться в споêої на тій

ãлибині, на яêó воно занóрено. Яêщо G < P, то тіло спли-

ває, причомó спливання припиниться тоді, êоли виштов-

хóвальна сила дорівнюватиме силі тяжіння тіла. Сила

тяжіння рідини в об’ємі, рівномó об’ємó занóреної в неї

частини тіла, називається водотоннажністю, а центр ваãи

цьоãо об’ємó — центром водотоннажності.

ЗАКОН БОЙЛЯ-МАРІОТТА, -ó, -…, ч. * р. заêон Бой-

ля-Мариотта; а. Boyle’s and Mariotte’s law; н. Boyle-Mari-

ottesches Gesetz n — заêон iдеальних ãазiв, зãiдно з яêим

Рис. Заêладання: h — висота

перерізó; d — êóт нахилó (паді-

ння) прямої МК або площини,

для яêої ця пряма є лінією паді-

ння; d — заêладання.

∑

V :

ЗАК — ЗАК 404

добóтоê тисêó на об'єм незмiнної маси таêоãо ãазó при

сталiй температóрi є величина стала: (pV)

т = const. У пев-

них межах справедливий для розрiджених реальних ãазiв,

тобто для природних i нафтових вóãлеводневих ãазiв за

нормальних (чи стандартних) óмов. Тодi йоãо записóють

таê: p

0 V0 = pV, де iндеêс нóль означає цi óмови.

ЗАКОН БРАВЕ, -ó, -…, ч. * р. заêон Браве, а. Bravais law,

н. Bravaiches Gesetz n

— правило, встановлене ó 1855 р.

франц. êристалоãрафом А.Браве, за яêим при óтво-

ренні

êристалів

розвитоê і частота появи тих чи інших

форм залежить від ãóстоти розміщення елементарних

частиноê (

атомів

йонів

) на їх

ãранях

(ретиêóлярної

щільності).

ЗАКОН ВАНТ-ГОФФА І КУРНАКОВА, -ó, -…, ч. * р. за-

êон Вант-Гоффа и Кóрнаêова, а. Van’t Hoff’s and Kurnakov’s

law, н. van’t-Hoffsches und Kurnakovsches Gesetz n — заêон,

виведений ãолландсьêим хіміêом Я.Г.Вант-Гоффом і

російсьêим хіміêом М.С.Кóрнаêовим, яêий визначає пос-

лідовність випадання мінералів ó соляних поêладах, яêа

для даних термодинамічних óмов залежить від фіз-

иêо-хімічної рівноваãи.

ЗАКОН ГЕЙ-ЛЮССАКА, -ó, -…, ч. * р. заêон Гей-Люсса-

êа; а. Gay-Lussac's law; н. Gay-Lussacsches Gesetz n — 1). За-

êон тепловоãо розширення ãазів: при сталомó тисêові за-

лежність об'ємó V

t даної маси ãазó від температóри опи-

сóється формóлою: Vt/T = const або Vt=V0(1+at), де V0 —

об'єм ãазó при даномó тисêові і при температóрі 273,15 К;

t — температóра (емпірична) за шêалою Цельсія; Т —

термодинамічна температóра; а — êоефіцієнт об’ємноãо

розширення ãазó (для інертних ãазів, водню і êисню а дор-

івнює êоефіцієнтó об’ємноãо розширення ãазó ідеальноãо а

= 1/(273,15К)). 2) Заêон об’ємних відношень, зãідно з

яêим при постійних температóрі і тисêó об'єми ãазів, яêі

встóпають ó реаêцію, відносяться між собою і до об’ємів

ãазоподібних продóêтів реаêції, яê невелиêі прості числа.

Наприêлад, при взаємодії одноãо об’ємó водню з одним

об’ємом хлорó óтворюється два об’єми хлористоãо водню.

ЗАКОН ГЕНРІ, -ó, -…, ч. * р. заêон Генри; а. Henry's law; н.

Henrysches Gesetz n — маса m ãазó, розчиненоãо в рідині

даноãо об'ємó, при сталій температóрі пропорційна

парціальномó тисêó р цьоãо ãазó над розчином m = K

Гр, де

Г — êонстанта Генрі, залежна від природи ãазó й темпе-

ратóри. Об’єм ãазó, Vãо, розчиненоãо в нафті, прямо про-

порційний об’ємó нафти Vно і тисêó p, причомó об’єми зве-

дено до нормальних óмов, тобто V

ãо =

pVноp, де

p (p) —

êоефіцієнт розчинення ãазó в нафті яê фóнêція від тисêó

(часто берóть

p = const).

ЗАКОН ГЕОМЕТРИЧНОГО ВІДБОРУ, -ó, -…, ч. * р. за-

êон ãеометричесêоãо отбора, а. law of geometrical selection, н.

Gesetz n für geometrische Auswahl f — заêон, яêий визначає

співвідношення між оêремими індивідами мінералів при

їх ãрóповомó рості. З по-різномó орієнтованих зародêів

êристала виростають лише ті, яêі орієнтовані перпенди-

êóлярно (сóбперпендиêóлярно) до сóбстратó.

ЗАКОН ГЕССА, -ó, -…, ч. * р. заêон Гесса; а. Hess's law; н.

Hesssches Gesetz n — тепловий ефеêт реаêції при пості-

йних об'ємі або тисêó (êоли відсóтня не пов'язана з роз-

ширенням робота) не залежить від шляхó реаêції, а лише

від початêовоãо й êінцевоãо станів системи.

ЗАКОН ГІДРОСТАТИЧНОГО РОЗПОДІЛУ ТИСКУ В

РІДИНІ, -ó, -…, ч. * р. заêон ãидростатичесêоãо распреде-

ления давления в жидêости; а. law of hydrostatic pressure dis-

tribution in liquid; н. Gesetz n der hydrostatischen Druckvertei-

lung f in der Flussigkeit f — ãідромеханічний тисê для даної

ділянêи рідини або поверхні, наміченої всередині рідини

(напр., для живоãо перерізó потоêó), задовольняє óмовó:

(для всіх точоê об’ємó чи поверхні), де z

— позначêа бóдь-яêої точêи, що належить області, яêó

розãлядають (або поверхні); – п’єзометрична ви-

сота для цієї точêи; р — тисê; — ãóстина рідини; g —

присêорення вільноãо падіння. Уздовж бóдь-яêої прямої

(проведеної всередині рідини), для точоê яêої справедлива

названа залежність, ãідромеханічний тисê розподіляється

за лінійними заêонами, тобто , де p

o — тисê

над рівнем рідини.

ЗАКОН ГРІММА-ГОЛЬДШМІДТА, -ó, -…, ч. * р. заêон

Гримма-Гольдшмидта, а. Grimm-Goldschmidt’s law, н.

Grimm-Goldschmidtsches Gesetz n

— заêон, яêий визначає

межі й можливості ізоморфноãо заміщення

йонів

мінер-

алах

. Ізоморфне заміщення (при

температóрах

, не дóже

близьêих до

температóри

плавлення) значною мірою про-

являється тоді, êоли радіóси відповідних стрóêтóрних оди-

ниць відрізняються один від одноãо не більше ніж на 15 %.

ЗАКОН ГУКА ДЛЯ ГIРСЬКОЇ ПОРОДИ, -ó, -…, ч. * р.

заêон Гóêа для ãорной породы; а. Hooke’s law for rock; н. Hoo-

kesches Gesetz n für Gestein n — змiна об’ємó пор

прямо пропорцiйна змiнi тисêó флюїдó i початêовомó

об’ємó ãiрсьêої породи V: , де — êо-

ефiцiєнт об’ємної прóжностi сêелета породи.

ЗАКОН ГУКА ДЛЯ РIДИНИ ПРИ ОБ’ЄМНОМУ СТИС-

НЕННI, -ó, -…, ч. * р. заêон Гóêа для жидêости при объем-

ном сжатии; а. Hooke’s law for liquid at triaxial compression,

н. Hookesches Gesetz n für Flüssigkeit f bei allseitiger Kompres-

sibilität f — змiна об’ємó рiдини при об’ємномó стис-

неннi прямо пропорцiйна змiнi тисêó i початêовомó

об’ємó рiдини V:

або ,

де — êоефiцiєнт об’ємноãо стиснення рiдини або

об’ємної прóжностi ( ; k

p — модóль об’ємної

прóжностi рiдини).

ЗАКОН ДАЛЬТОНА, -ó, -…, ч. * р. заêон Дальтона; а.

Dalton's law; н. Daltonsches Gesetz n — заãальний тисê p

сóміші ãазів ідеальних дорівнює сóмі парціальних тисêів р

êомпонентів ó сóміші: p=р1+р2+....+рі.

ЗАКОН ДАЛЬТОНА-РАУЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Даль-

тона-Раóля; а. Dalton-Raoult’s law; н. Daltonsches und Ra-

oultsches Gesetz n — парціальний тисê і-ãо êомпонента в

паровій фазі дорівнює парціальномó тисêó цьоãо ж êом-

понента в рідинній фазі.

ЗАКОН ДАРСI, -ó, -…, ч. * р. заêон Дарси; а. Darcy’s law;

н. Darcysches Gesetz n — об’ємна витрата рiдини Q, м

через пористе середовище прямо пропорцiйна втратi напо-

рó ∆Н, м на довжинi ∆l, м i площi фiльтрацiї F, м

: Q = kф

F ∆Н / ∆l , де kф — êоефiцiєнт фiльтрацiї, м/с. У нафтоãа-

зовій підземній ãідромеханіці йоãо записóють таê: Q = k

∆p/(µl), де k — êоефіцієнт прониêності пористоãо середо-

вища, м

; ∆p — перепад тисêó, Па; µ– динамічний êо-

ефіцієнт в’язêості, Па·с.

zpρg⁄+ idem=

p ρg⁄

pzρgp

∆

p∆

∆β

Vp∆= β

V∆

p∆

∆β

Vp∆=

----

-------

–=

-----=

405 ЗАК — ЗАК

ЗАКОН ДВІЙНИКУВАННЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон двойни-

êования, а. twinning law, н. Zwillingsgesetz n, Zwillingsbil-

dungsgesetz n, Gesetz n der Zwillingsbildung f — êристало-

ãрафічна ситóація, яêа хараêтеризóє взаємоорієнтацію

індивідів двійниêа. Цей заêон визначається символами дв.

пл. (для двійниêів по площині), дв. осі (для двійниêів по

осі), а для êомплеêсних двійниêів — символом двох

двійниêів осей або двійниê осі і двійниê площини. Для

деяêих мінералів певне двійниêóвання настільêи хараê-

терне, що дістало назвó спеціальних заêонів за назвою

цих мінералів, за їх місцем знаходження або за прізвищем

дослідниêа, напр., З.д. алмазний, З.д. альбітовий, З.д. ара-

ãонітовий і т.д.

ЗАКОН ДЖОУЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Джоóля; а. Joule's

law; н. Joulesches Gesetz n — внóтрішня енерãія ідеальноãо

ãазó залежить тільêи від температóри.

ЗАКОН ДІЮЧИХ МАС, -ó, -…, ч. * р. заêон действóющих

масс; а. mass action law; н. Massenwirkungsgesetz n — 1) У хі-

мічній термодинаміці: для реаêції

аА+bВ=сС+dD

êонцентрації (аêтивності) реаґентів х ó стані хімічної рівн-

оваãи задовольняють залежність

[C]c[D]d/[A]a[B]b=Kc,

де a, b, c, d — стехіометричні êоефіцієнти; К

с — êонстанта

хімічної рівноваãи.

2) У хімічній êінетиці: швидêість елементарної ãомо-

ãенної реаêції, для яêої молеêóлярність співпадає з поряд-

êом, при сталій температóрі є прямопропорційною добóт-

êові êонцентрацій реаêтантів ó степенях, що дорівнюють

стехіометричним êоефіцієнтам речовин ó рівнянні реаê-

ції.

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕНЕРГІЇ, -ó, -…, ч. * р. заêон со-

хранения энерãии; а. energy conservation law; н. Erhaltungssatz

m der Energie f, Energieerhaltungsgesetz n, Gesetz n der Erhal-

tung f der Energie f — в ізольованій системі сóма енерãій

óсіх перетворень, що відбóваються в ній, постійна (яêщо

відсóтні в системі ядерні реаêції, при яêих частина маси

перетворюється в енерãію). Для механічних процесів

З.з.е. бóло встановлено Г.В.Лейбніцем ó 1686 р., для неме-

ханічних процесів — Ю.Р.Майєром ó 1845 р., Дж.П.Джоó-

лем ó 1843-1850 рр. та Г.Л.Гельмãольцем ó 1847 р.

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ, -ó, -…, ч. * р. заêон со-

хранения массы; а. mass conservation law; н. Massenerhal-

tungssatz m, Gesetz n der Erhaltung f der Masse f — ó за-

мêненій системі при бóдь-яêомó хімічномó процесі сóма

мас реаґентів постійна або маса речовин, що встóпили в

реаêцію, дорівнює масі речовин, що óтворилися внасл-

ідоê реаêції.

Заêон збереження маси — один з основних заêонів

хімії. Йоãо витоêи можна простежити ó поемі “Про природó ре-

чей” Лóêреція Тіта Кара (I ст. до н.е.), ó 40-х рр. XVII ст. дóмêó

про незнищенність матерії висловлював реêтор Києво-Моãи-

лянсьêої аêадемії Іноêентій Гізель (яêоãо Лазар Баранович нази-

вав óêраїнсьêим Аристотелем). Пізніше, ó 1748-1756 рр. З.з.м. еê-

спериментально підтвердив М.В.Ломоносов і, незалежно від

ньоãо, А.Лавóазьє.

ЗАКОН ІНВЕРСIЇ, -ó, -…, ч. * р. заêон инверсии; а. inver-

sion law; н. Gesetz n der Inversion f — в аналiтичнiй ãеомет-

рiї: добóтоê вiдстаней вiд центра êола до фаêтичної точêи

і до точêи, вiдображеної в êоловомó êонтóрi, дорiвнює

êвадратó радióса êола. Застосовóється в підземній

ãідроãазодинаміці при розв’язóванні задач інтерференції

свердловин.

ЗАКОН КІРХГОФА, -ó, -…, ч. * р. заêон Кирхãофа; а.

Kirchhoff's law; н. Kirchhoffsches Gesetz n — 1) У хімії: за-

лежність тепловоãо ефеêтó реаêції від температóри опи-

сóється різницею сóм теплоємностей продóêтів реаêції і

реаêтантів, тобто різницею теплоємностей êінцевоãо й

початêовоãо станів системи. 2) У фізиці: випромінювальна

здатність ε бóдь-яêоãо тіла дорівнює йоãо êоефіцієнтó

поãлинання при заданих температóрі Т і довжині хвилі λ:

ε (λ, Т) = α (λ, Т). 3) У елеêтротехніці — два основних за-

êони елеêтричних êіл. Перший встановлює зв’язоê між

сóмою стрóмів, спрямованих до вóзла елеêтричноãо з’єд-

нання (додатні стрóми), і сóмою стрóмів, спрямованих від

вóзла (від’ємні стрóми). Зãідно з цим заêоном алãебрична

сóма стрóмів, що збіãаються в бóдь-яêій точці розãалó-

ження провідниêів, дорівнює нóлю. Дрóãий заêон Кірхã-

офа встановлює зв’язоê між сóмою елеêтрорóшійних сил і

сóмою падінь напрóãи на резисторах замêненоãо êонтóра

елеêтричноãо êола. Зãідно з цим заêоном алãебрична сóма

миттєвих значень елеêтрорóшійної сили всіх джерел на-

прóãи ó бóдь-яêомó êонтóрі елеêтричноãо êола дорівнює

алãебричній сóмі миттєвих значень падінь напрóãи на всіх

резисторах тоãо самоãо êонтóра.

ЗАКОН КРАСНОПОЛЬСЬКОГО, -ó, -…, ч. * р. заêон

Краснопольсêоãо; а. Krasnopolsky’s law, н. Krasnopolskysches

Gesetz n — Див. формóла фiльтрацiї степенева.

ЗАКОН КРАТНИХ ВІДНОШЕНЬ, -ó, -…, ч. * р. заêон

êратных отношений; а. law of multiple proportions; н. Gesetz n

der multiplen Proportionen f pl — яêщо два елементи, що

реаãóють між собою, óтворюють деêільêа сполóê, то різні

масові êільêості одноãо елемента, що сполóчаються з од-

нією і тією ж масовою êільêістю дрóãоãо, відносяться яê

невелиêі цілі числа. Відтаê, елементи завше з'єднóються

між собою в певних масових êільêостях, що відповідають

їх еêвівалентам. Напр., в оêсидах азотó N

2O, NO, N2O3,

N2O4, N2O5 масова êільêість êисню, з'єднаноãо з однаêо-

вою масовою êільêістю азотó, знаходиться ó співвід-

ношенні 1:2:3:4:5.

ЗАКОН НЬЮТОНА-РІХМАНА, -ó, -…, ч. * р. заêон

Ньютона-Рихмана; а. Newton-Richman’s law; н. Newton–

Richmannsches Gesetz n — щільність тепловоãо потоêó q

пропорційна різниці між температóрою рідини Т

р і темпе-

ратóрою стінêи Тс: q=α (Тр — Тс), де α — êоефіцієнт теп-

ловіддачі.

ЗАКОН ПАСКАЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Пасêаля; а. Pas-

cal’s law; н. Pascalsches Gesetz n — тисê на рідинó в стані

теплової рівноваãи передається в óсіх напрямах однаêово.

ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ НАПЛАСТУВАННЯ, -ó, -…,

ч. * р. заêон последовательности напластования, а. law of

superposition, н. Gesetz n der Anlagerungsreihenfolge f — пра-

вило, за яêим більш молоді осадові ãірсьêі породи заляãа-

ють вище, ніж більш давні.

ЗАКОН РАУЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Раóля; а. Raoult’s law;

н. Raoultsches Gesetz n — парціальні тисêи р

і пари êожноãо

з êомпонентів ідеальноãо розчинó при постійній темпера-

тóрі є пропорційними до êонцентрацій цих êомпонентів ó

рідêій фазі х

і, виражених ó мольних частêах: рі = рі

хі, де рі

— прóжність пари чистоãо розчинниêа.

ЗАКОН НОРМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ (ЗАКОН РОЗ-

ПОДІЛУ К.Ф.ҐАУССА), -ó, -…, ч. * р. заêон нормальноãо

распределения, а. law of normal distribution (law of Gaussian

distribution); н. Gesetz n der normalen Verteilung f (Gausssches

Gesetz n) — заêон розподілó випадêових похибоê вимір-

ювання. 3.н.р. математично може бóти записаний ó виã-

ляді:

ЗАК — ЗАК 406

де — міра точності.

На рис. дано ãрафічне зображення 3.н.р. похибоê d.

Площа під êривою, що відповідає сóмі імовірностей пов-

ної ãрóпи подій, дорівнює одиниці.

Площа під êривою, розташована між бóдь-яêими зна-

ченнями d, дорівнює імовірності появи похибоê, яêі зна-

ходяться ó цих межах. Таê, площа між δ = — m і δ = m (за-

штрихована на рис.) дорівнює приблизно 68 % óсієї

площі, тобто з óсієї сóêóпності випадêових похибоê з

найбільшою імовірністю можна чеêати, що 68 % похибоê

бóде за абсолютною величиною менше і 32 % — більше се-

редньої êвадратичної похибêи, тобто імовірність появи

похибоê, за абсолютною величиною менших середнь-

оêвадратичної, дорівнює 0,68, більших — 0,32. Імо-

вірність появи похибоê, за абсолютною величиною біл-

ьше 2m (подвоєної середньоêвадратичної), дорівнює

0,045, більших Зm — 0,003 і т.д. 3.н.р. дозволяє обчислю-

вати імовірність появи похибоê ó бóдь-яêих інтервалах,

яêщо відоме значення середньої êвадратичної похибêи.

При обмеженомó числі вимірювань випадêові похибêи

таêих сóêóпностей підêоряються розподілó Стьюдента

(див. Стьюдента розподіл). В.В.Мирний.

ЗАКОН СТАЛОСТІ СКЛАДУ, -ó, -…, ч. * р. заêон посто-

янства состава, а. law of constant proportions, н. Zusammen-

setzungskonstanzgesetz n — один з основних заêонів хімії,

зãідно з яêим êожна хімічна сполóêа має сталий яêісний

та êільêісний сêлад незалежно від способó та óмов її одер-

жання. Відêритий Ж.Прóстом ó 1801 р.

ЗАКОН СТОКСА, -ó, -…, ч. * р. заêон Стоêса; а. Stokes

law; н. Stockessches Gesetz n — твердження, що сила опорó

F, яêó зóстрічає тверда êóльêа радіóсом r при повільномó

рівномірномó постóпальномó рóсі із швидêістю w ó необ-

меженомó в’язêомó середовищі з динамічним êоефіцієн-

том в’язêості µ (або в ламінарномó потоці рідини), дор-

івнює

F = 6πµrw.

ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ДРУГИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. *

р. второе начало термодинамиêи; а. second law of thermody-

namics; н. zweites Gesetz n der Thermodynamik f — неможли-

вим є перехід теплоти від тіла менш наãрітоãо до тіла

більш наãрітоãо (з вищою, ніж попередня, температóрою).

Математичний опис йоãо ґрóнтóється на томó, що для

êожної (n-êомпонентної) фази існóє фóнêція станó S, зва-

на ентропією фази: S

i=f(Ui, Vi, b1i,.....,bni), де U — внóтрі-

шня енерãія; V — об'єм; b1,....,bn — êільêість молів êомпо-

нентів фази; і — номер фази системи. З.т.д. вêазóє на на-

прямленість маêропроцесів, на їх незворотний хараêтер.

Ентропія системи є величиною еêстенсивною, тобто ент-

ропія всієї системи є сóмою ентропій оêремих фаз S

і. При

адіабатичних переходах між лоêальними рівноважними

станами системи виêонóється принцип зростання ент-

ропії.

ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ПЕРШИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. *

р. первое начало термодинамиêи; а. first law of thermodynam-

ics; н. erstes Gesetz n der Thermodynamik f, Entropiesatz n — ó

бóдь-яêомó процесі приріст внóтрішньої енерãії ∆U за-

мêненої системи дорівнює сóмі енерãій, наданих ó цьомó

процесі системі ó виãляді роботи ∆А і тепла ∆Q, тобто

∆U=∆А+∆Q. З.т.п. є заêоном збереження енерãії ó ізольов-

аних системах або рівності між прибóттям і витратою

енерãії ó неізольованих системах.

ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ТРЕТІЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р.

третье начало термодинамиêи; а. third law of thermodynam-

ics; н. drittes Gesetz n der Thermodynamik f, Nernstscher Wär-

mesatz m — ó рівноважній системі можна відібрати ó виã-

ляді тепла тільêи певнó êільêість енерãії, при цьомó термо-

динамічна температóра прямóє до нóля, а ентропія змен-

шóється до певної значини S

0, яêа: 1) дорівнює нóлю ó ви-

падêах одноêомпонентних та впорядêованих

баãатоêомпонентних фаз; 2) є додатною і залежною

тільêи від числа êомпонентів ó випадêó невпорядêованих

баãатоêомпонентних фаз. По сóті З.т.т. визначає абсолют-

не значення ентропії при Т = 0 К.

ЗАКОН ФIЛЬТРАЦIЇ ЛIНIЙНИЙ, -ó, -…, ч. * р. заêон

фильтрации линейный, а. filtration linear law; н. lineares

Filtrationsgesetz n — швидêість фільтрації v лінійно зале-

жить від ґрадієнта тисêó grad p:, де k — êо-

ефіцієнт прониêності пористоãо середовища; µ — динамі-

чний êоефіцієнт в’язêості. Див. заêон Дарсi.

ЗАКОН ФIЛЬТРАЦIЇ НЕЛIНIЙНИЙ, -ó, -…, ч. * р. заêон

фильтрации нелинейный; а. filtration non-linear law; н. nichtli-

neares Filtrationsgesetz n — заêон фiльтрацiї, при яêомó

фiльтрацiї швидêiсть нелiнiйно залежить вiд ґрадiєнта

тисêó. Виражається формóлами степеневою i двочленною.

ЗАКОНИ ДРОБЛЕННЯ І ПОДРІБНЕННЯ, -ів, -…, мн.

— Див. дроблення.

ЗАКОНИ ІДЕАЛЬНИХ ГАЗІВ, -ів, -…, мн. * р. заêоны

идеальных ãазов; а. ideal gas laws; н. Gesetze n pl der idealen

Gase n pl — емпіричні правила, встановлені для ідеальних

ãазів Бойлем та Маріоттом, Гей-Люссаêом, Шарлем,

Авоãадро, Дальтоном; сóêóпність цих заêонів описóє всі

властивості ідеальних ãазів. Одним з основних є рV=nRT,

де р — тисê; V — об'єм; n — êільêість ãазó, моль; R — ãазо-

ва постійна; T — абсолютна температóра.

ЗАКОНИ ФАРАДЕЯ, -ів, -…, мн. * р. заêоны Фарадея; а.

Faraday's laws of electrolysis; н. Faradaysche Gesetze n pl — ос-

новні заêони елеêтролізó. Встановлюють взаємозв’язоê

між êільêістю елеêтриêи, яêа проходить через елеêтро-

провідний розчин (елеêтроліт), і êільêістю речовини, яêа

виділяються на елеêтродах. Перший заêон: маса m речо-

вини, яêа виділилась на елеêтроді під час проходження

елеêтричноãо стрóмó, прямо пропорційна значенню q

елеêтричноãо зарядó, пропóщеноãо через елеêтроліт,

m=k·q, де k — елеêтрохімічний еêвівалент речовини. Дрó-

ãий заêон: елеêтрохімічні еêвіваленти елементів прямо

пропорційні їх хімічним еêвівалентам.

m2π

---------------

-- -

----





–

-------

–

,==

------------=

ϕδ()δd

∞–

+∞

∫

-------

–

δd

∞–

+∞

∫

1.==

Рис. Графічне зображення заêонó нормальноãо розподілó

---

grad ρ–=

407 ЗАК — ЗАЛ

ЗАКОНИ ФІКА, -ів, -…, мн. * р. заêоны Фиêа; а. Fick's

laws; н. Ficksche Gesetze n pl — 1) В системі з ґрадієнтом

êонцентрації речовини dC/dx в напрямêó х дифóзійний

потіê J визначається першим заêоном Фіêа: J=-DdC/dx, де

D — êоефіцієнт дифóзії (знаê "-" вêазóє на напрямоê пото-

êó від більших êонцентрацій до менших). 2) В системі з

ґрадієнтом êонцентрацій речовини dC/dx в напрямêó х

швидêість зміни êонцентрації речовини в даній точці, зó-

мовлена дифóзією, визначається дрóãим заêоном Фіêа: dC/

dt=Dd

C/dx

, де t — час.

ЗАКОНОДАВСТВО У ГІРНИЦТВІ, -а, -…, с. * р. заêоно-

дательство в ãорном деле, а. mining laws, н. Gesetzgebung f

im Bergbau m — ãірничі відносини, що виниêають ó процесі

діяльності ãірничих підприємств, реãóлюються Конститó-

цією Уêраїни, Гірничим заêоном Уêраїни, Заêоном “Про

державнó ãеолоãічнó слóжбó Уêраїни”, Кодеêсом Уêраїни про

надра, Заêонами Уêраїни “Про охоронó навêолишньоãо при-

родноãо середовища”, “Про охоронó праці”, “Про підприєм-

ства в Уêраїні”, “Про пожежнó безпеêó”, “Про забезпечен-

ня санітарноãо та епідемічноãо блаãополóччя населення”,

“Про реãóлювання видобóтêó, виробництва і виêористання

дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння та êонтроль

за операціями з ними” та ін., а таêож прийнятими відпо-

відно до них нормативно-правовими аêтами, зоêрема: —

міжãалóзевими та ãалóзевими правилами безпеêи, що

вêлючають норми безпечноãо ведення ãірничих робіт,

виêористання ãірничо-шахтноãо та елеêтротехн. óстатêó-

вання, рóдниêовоãо та êар’єрноãо транспортó, вимоãи що-

до провітрювання та протиаварійноãо захистó ãірничих

виробоê, додержання пилоãазовоãо режимó, виробничої

санітарії, охорони праці та довêілля; — міжãалóзевими та ãа-

лóзевими правилами технічної еêсплóатації, що встанов-

люють вимоãи та норми щодо ефеêтивноãо безпечноãо та

еêолоãічно чистоãо проведення ãірничих робіт, орãанізації

та óправління виробництвом; — єдиними правилами без-

пеêи при підривних роботах, що встановлюють порядоê

зберіãання, транспортóвання та виêористання вибóхових

матеріалів під час проведення ãірничих робіт. Див. ãірничі

відносини. В.С.Білецьêий.

ЗАКРІПЛЕННЯ ҐРУНТІВ, -…, с. * р. заêрепление ãрóн-

тов, а. stabilization of earth, grouting; н. Bodenbefestigung f —

штóчне збільшення несóчої здатності, міцності, водонеп-

рониêності, опорó розмивó масивó ãірсьêих порід в óмовах

їх природноãо заляãання. Застосовóється при проходженні

ãірн. виробоê, бóдівництві пром. і житл. бóдівель, для змі-

цнення óêосів доріã і стіноê êотлованів ó водонасичених

ґрóнтах, яê протизсóвні заходи, а таêож при боротьбі з се-

левими потоêами в ãорах. Осн. способи 3.Ґ.: цементація,

ãлинизація, бітóмізація, заморожóвання. Застосовóються

таêож силіêатизація, смолизація, елеêтрохімічні та тер-

мічні впливи. Є вітчизняні технічні рішення, яêі передба-

чають створення ó селевомó потоці тиêсотропної просто-

рової флоêóляційної сітêи, що зменшóє теêóчість потоêó.

ЗАЛІЗИСТИЙ КВАРЦИТ (ДЖЕСПІЛІТ, ТАКОНІТ,

ІТАБІРИТ), -оãо, -ó. ч. * р. железистый êварцит, а. ferrug-

inous quartzite, iron formation (jaspilite, taconite, itabirite), н.

Eisenquarzit m — метаморфічна ãірсьêа порода

хемоãенно-осадовоãо походження, що сêладається в осн.

з êварцó, маãнетитó, ãематитó, мартитó тощо. З.ê. —

найбільш поширений член залізисто-êрем'янистої форма-

ції. При вмісті Fe 25-30% — промислова залізна рóда.

Розрізняють З.ê. тонêо- (до 3 мм), середньо- (3-10 мм) і

широêосмóãові (понад 10 мм). Колір — сірий, черво-

но-сірий, бóрий, іржавий. При мінливомó хім. сêладі сóма

виходів SiO

2, FeO, Fe2O3 сêладає понад 90%: SiO2 -30-70%,

FeO — 5-20%, Fe2O3 — 10-40%. Родов. З.ê. приóрочені до

доêембрійсьêих щитів і платформ, де вони розташовó-

ються в протяжних синêлінальних стрóêтóрах, разом з ін.

осадовими і ефóзивними ã.п. Ці стрóêтóри частіше за все

мають протерозойсьêий або архейсьêий віê. Питома ваãа

З.ê. — 3240-4290 êГ/м

. Міцність на стисê при невелиêомó

вмісті силіêатів 370-400 МПа, а при їх вмісті бл. 10%

170-190 МПа. На тер. Уêраїни З.ê. неоêисненоãо типó до-

êембрійсьêих формацій Уêраїнсьêоãо щита óтворюють ро-

довища т.зв. бідних (мартитових) рóд з вмістом заліза

15-45%. В зоні оêиснення при вилóãовóванні êварцó ви-

ниêли баãаті рóди ãематитовоãо сêладó (46-70% Fe). Родо-

вища, пов’язані з З.ê. Криворізьêоãо залізорóдноãо басейнó і

Кремечóцьêоãо та Білозерсьêоãо залізорóдних р-нів, є ос-

новними поставниêами залізорóдної продóêції Уêраїни.

Тонêосмóãастó відмінó З.ê. називають джеспілітом.

Родовища З.ê. зосереджені на Кольсьêомó півострові (Олене-

ãірсьêе, Кіровоãрадсьêе, Костамóêшсьêе, Міжозерне та ін.), в ба-

сейнах КМА (Коробêівсьêе, Лебединсьêе, Стойлінсьêе, Михай-

лівсьêе та ін.), Криворізьêо-Кременчóцьêомó (Сêелеватсьêе,

Інãóлецьêе, Горішне-Плавнинсьêе, Лавриêівсьêе та ін.), ó Казах-

стані (Карсаêпайсьêа ãрóпа), на Далеêомó Сході (Мало-Хінсьêа

та Уссóрійсьêа ãрóпи родовищ), залізорóдномó поясі Лабрадорó

(Канада), велиêій ãрóпі родовищ в районі Верхньоãо озера

(США), в штатах Мінас-Жейрас (Бразилія), Бахар і Оріса (Індія),

ó районах Німба (Ліберія, Ґвінея) і Тамазімбі (ПАР) в Африці,

Хамерслі (Зах. Австралія), поêлади Аньшансьêої ãрóпи та інших

на півночі Китаю, родовища Мóсан в КНДР та низêа районів в

інших державах. Усі найбільші родовища З.ê. з запасами рóди ó

мільярди та десятêи мільярдів тонн належать до нижньопротеро-

зойсьêих евãеосинêлінальних відêладів, що пройшли метамор-

фізм фації зелених сланців. Головними мінералами З.ê. цієї форма-

ції є êварц, маãнетит, ãематит, êóмінãоніт, біотит, хлорит, ос-

новні амфіболи та піроêсени. Стрóêтóра êварцитів переважно тон-

êо- і дрібнозерниста, іноді середньозерниста, теêстóра шарóвата

та плойчата. Родовища вêазаної формації заляãають в осадових і,

частêово, вóлêаноãенно-осадових породах. Вони отримали назвó

родовищ êриворізьêоãо типó (або типó оз. Верхньоãо). Більш

ãлибоêі зміни метаморфізмó хараêтерні для менш велиêих родо-

вищ (сотні мільйонів тонн) — Оленеãірсьêоãо, Костамóêшсьêоãо

та інших, яêі заляãають ó метаморфізованих осадово-вóлêаноãен-

них породах і належать до таê званоãо êіватинсьêоãо типó — за од-

нойменною залізорóдною формацією ó Канаді. Найбільш ãлибо-

êо метаморфізовані родовища ґранóлітової фрації архейсьêоãо віêó

створюють невелиêі за запасами (десятêи, перші сотні мільонів

тонн) поêлади (Маріóпольсьêе, Тараташсьêе та ін.). Стрóêтóра

êварцитів ó них êрóпнозерниста, теêстóра шарóвата та неясно

плойчата.

ЗАЛІЗНА ШАПКА, -ої, -и, ж. * р. железная шляпа, а. iron

hat, н. eiserner Hut m — сêóпчення оêсидів і ãідрооêсидів

заліза біля поверхні Землі, що виниêає внаслідоê хім. роз-

êладання і оêиснення сóльфідних рóд. З.ш. розташовóється

на первинних неоêиснених рóдах, поêриваючи їх на êш-

талт шапêи. Сêладається з ґетитó, ãідроґетитó, тóр’їтó.

Домішêи: ãідрооêсиди марãанцю і сóльфатів типó ярозитó.

ЗАЛІЗНИЙ БЛИСК, -оãо, ó, ч. — Див. ãематит.

ЗАЛІЗНИЙ КОЛЧЕДАН, -оãо, ó, ч. — Див. пірит.

ЗАЛІЗНИЧНА КОЛІЯ, -ої, -ії, ж. * р. железнодорожный

пóть, а. railway track; н. Gleis n, Eisenbahngleis n — êомп-

леêс спорóд і пристроїв, що óтворюють дороãó з рейêовою

êолією для рóхó залізничноãо рóхомоãо сêладó. Основні

елементи залізничної êолії: верхня бóдова (рейêи із сêрі-

пленнями, стрілêові переводи, шпали, баластний шар),

земляне полотно і штóчні спорóди (залізничні мости, тó-

нелі тощо). Ширина широêої êолії в Уêраїні 1520 мм (за

êордоном найчастіше 1435 мм), вóзьêої — переважно 600 і

900 мм.

ЗАЛ — ЗАЛ 408

При еêсплóатації З.ê. виниêають лоêальні просадêи, переêо-

си, нерівності, яêі ліêвідóються спеціальною операцією виправ-

êи З.ê. Це одна з важêих і трóдомістêих операцій по поточномó

підтриманню З.ê. в робочомó стані. Виправêа З.ê. вêлючає під-

німання рейêо-шпальної решітêи на певнó висотó, баластóвання

та підбивêó баластó під шпали. На êар’єрах для виêонання цих

робіт застосовóються ãідравлічні домêрати, здатні піднімати êо-

лію на висотó 200 мм, підіймально-розпóшóючі пристрої (висота

підйомó êолії — до 400 мм), шляхоремонтні, виправно-підбивні,

шляхопересóвні та ін. машини циêлічної дії.

Див. рейêова êо-

лія.

ЗАЛІЗНИЧНИЙ КАР'ЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, -оãо, -оãо,

-ó, ч. * р. железнодорожный êарьерный транспорт, а. quar-

ry railway facilities (transport), н. Tagebau-Eisenbahnförderung

f — êомплеêс, що об'єднóє основне та допоміжне залізни-

чне обладнання êар’єрів, рóхомий сêлад, залізничнó êолію,

засоби óправління, ремонтó та обслóãовóвання облад-

нання. Основні переваãи: висоêа надійність в роботі,

низьêа собівартість перевезень, мала залежність від êлі-

матичних óмов. Осн. недоліê — порівняно висоêа

êапіталоємність. У світовій праêтиці застосовóється з ХІХ

ст. В Уêраїні З.ê.т. впроваджено на потóжних êар’єрах

Криворіжжя.

ЗАЛІЗНІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. железные рóды, а. iron

ores, н. Eisenerze n pl — природні мінеральні óтворення з

вмістом заліза ó таêих êільêостях, при яêих йоãо еêономі-

чно виãідно видобóвати. Основні рóдні мінерали: маãне-

тит, мартит, ãематит, сидерит, залізисті хлорити. Вміст

заліза в З.р. — від 10 до 72 %. Бідні рóди (до 46 % заліза)

потребóють збаãачення. Серед êорисних домішоê Ni, Co,

Мn, W, Мо, Сr, V і ін., серед шêідливих — S, Р, Zn, Pb, As,

Cu. За ãенезисом З.р. поділяють на ендоãенні, еêзоãенні і ме-

таморфоãенні. Залежно від домінóючоãо мінералó виділ-

яють таêі промислові типи рóд: бóрі залізняêи, червоні зал-

ізняêи (або ãематито-мартитові), маãнетитові, сидеритові

(або êарбонатні), силіêатні та ін. Крім тоãо, розрізняють

З.р. за станом обробêи: сирó, рядовó, сортованó, збаãаче-

нó; за призначенням: доменнó, мартенівсьêó, аґломераці-

йнó. Велиêі запаси З.р. є в РФ, Казахстані, Бразилії (34

млрд т), Канаді (26), Австралії (21), США (17), Індії (13),

ПАР (9), Швеції (4,5) і Франції (4). За проãнозами Римсь-

êоãо êлóбó (2000 р.) запаси З.р. бóдóть вичерпані на Землі

(в земній êорі, нооêларê) за настóпні 173 роêи.

Родовища З.р. промисловоãо значення пов’язані з ендо-

ãенною, еêзоãенною та метаморфоãенною серіями. Серед них

виділяють маãматичні, êарбонатні, сêарнові, вóлêаноãенні ãідр-

отермальні, вóлêаноãенно-осадові, êори вивітрювання, осадові, ме-

таморфоãенні. Маãматичні родовища

представлені титаномаãен-

титовими та ільменіт-титаномаãнетитовими поêладами, яêі роз-

ташовані в Карелії (Пóдожãірсьêе), на Уралі (Качêанарсьêе, Гóс-

івãірсьêе, Першоóральсьêе та ін.), Гірсьêомó Алтаї (Харлівсьêе),

Східних Саянах (Лисаêівсьêе, Крóчинівсьêе, Мало-Таãóльсьêе),

ó США (Теãавóс), Норвеãії (Телнес), Швеції (Таберã). Вміщóюч-

ими породами є олівін, піроêсен, амфіболи, плаãіоêлаз, серпентин та

інші. Заляãають родовища на величезних площах ó виãляді ла-

êолітів. Карбонатитові родовища

перовсьêіт-титаномаãнетитові

та апатит-маãнетитові поêлади розміщені в лóжно-óльтраоснов-

них інтрóзивах центральноãо типó, відомі на Балтійсьêомó щиті

(Африêанда, Ковдор), Сибірсьêій платформі (Гóлинсьêий масив),

Африêансьêій платформі (Сóêóлó, Уãанда; Дорова, Зімбабве; Лю-

леêоп, ПАР). З.р. зосереджені переважно в центральній частині

інтрóзивів із значним розвитêом êарбонатитів з вмістом

апатит-форстеритових, флоãопіт-форстератових, апатит-êальци-

тових і êальцитових óтвореннях по óльтраосновних породах. Зал-

ізорóдні тіла в таêих масивах являють собою в основномó

апатит-форстеритові породи з сильним вêрапленням, жилами та

прожилêами маãнетитó, нерівномірним вêрапленням пірохлорó і

баделеїтó. Сêарнові родовища

сêарново-маãнетитових поêладів

широêо розповсюджені на Уралі (Висоêоãірсьêе, Горобла-

ãодатсьêе та ін.), в Кóстанайсьêій обл. Казахстанó (Сарбайсьêе,

Соêолівсьêе, Качарсьêе та ін.), Зах. Сибірó (Таштаãольсьêе, Аба-

êансьêе, Тейсьêе та ін.), на Кавêазі (Дашêесансьêе), в США (Ай-

рон-Спрінãс, Адирондаê та ін.), Центральній Європі (Рóдні ãори),

Італії, Болãарії, Рóмóнії, Японії, Китаї та інших державах. Родови-

ща пов’язані з плаãіоґранітами, похідних базальтової маãми ран-

ньої стадії ãеосинêлінальноãо розвитêó. Головним залізорóдним

мінералом є маãнетит, в оêремих випадêах — ãематит ó виãляді

залізноãо блисêó. У сêладі рóдних метасоматитів берóть óчасть еп-

ідот, аêтиноліт, ґранати, піроêсени, хлорити, цеоліти, êальцит,

êварц. Вóлêаноãенн

і ãідротермальні родовища параãенетично

пов’язані з трапами, відомі на Сибірсьêій платформі (Коршóнівс-

ьêе, Рóдноãірсьêе, Нерюндінсьêе та Таãорсьêе). Рóди представ-

лені зонами вêрапленості в метасоматитах, жильними тілами та

платоподібними поêладами метасоматичноãо зміщення êарбо-

натних порід. Роль еêранів при óтворенні пластоподібних поêла-

дів ãрають пласти арãілітів, тонêозернистих вапняêів і трапових

сіллів. Рóдотвірний маãнетит завжди вміщóє ізоморфнó домішêó

маãнію і відноситься до різновидó маãномаãнетитó. Виділяються

штоêо-, лінзо-, пласто- і стовпоподібні метасоматичні рóдні тіла

та êрóтоспадаючі жили сóцільноãо маãнетитó. Вóлêаноãенно-оса-

дові родовища представлені Західним Каражалом ó Центрально-

мó Казахстані, Холзóнсьêим ó Гірсьêомó Алтаї, Терсинсьêою

ãрóпою ó Кóзнецьêомó Алтаї, Лан і Діль ó ФРН, Гора Джебілеã та

Мешері Абделазіс ó Алжирі. Розміщені в синêлінальних зонах ев-

ãеосинêлінальних формацій. Рóдні пласти та лінзи деформовані

сêладчастими і розривними дислоêаціями разом з вмісною тов-

щею. Рóди представлені ãематитом, рідше маãнетитом і сидери-

том. В них зóстрічаються сóльфіди, хлорит, êварц та інші нерóдні

мінерали. Промислове значення родовищ цієї ãрóпи невелиêе. Ро-

довища вивітрювання представлені ґетит-ãідроґетитовими

(бóрозалізняêовими), мартит-ãідроґетитовими зонами оêис-

нення родовищ сидеритових і сêарно-маãнетитових рóд, а таêож

óльтраосновних порід. Утворення зон оêиснення пов’язано з епоха-

ми давньоãо та сóчасноãо вивітрювання. З.р. вміщóють домішêи

хромó, ніêелю та êобальтó і належать до природно леãованих óтво-

рень. Поêлади таêих рóд представлені Єлізаветсьêим та Сєровсь-

êим на Північномó Уралі, Аêермансьêим, Ново-Київсьêим, Но-

во-Петропавлівсьêим та іншими родовищами на Південномó

Уралі, Малêінсьêим на Північномó Кавêазі, а таêож ó еêвато-

ріальних областях — на Кóбі, Гавайсьêих островах, ó Ґвінеї, Філ-

іппінах, Ґвіані та Сóрінамі. Осадові морсьêі

родовища ó виãляді

сидеритових (ó зоні оêиснення бóрозалізняêових) пластових поê-

ладів ó морсьêих териãенно-êарбонатних відêладеннях відомі на

західномó схилі Південноãо Уралó в давньомó ядрі ãерцинсьêоãо

антиêлінорію. Вони заляãають ó протерозойсьêих сланцево-êар-

бонатних відêладеннях. Найбільшими з них є Баêальсьêі, а та-

êож дрібні родовища в Комарово-Зиãзаãінсьêомó і Катав-Іванів-

сьêомó районах. Баêальсьêа ãрóпа нараховóє понад 200 рóдних

тіл ó виãляді пласто-, лінзо- та ãніздоóтворених поêладів і рóдних

жил. Геосинêлінальні морсьêі ãематитові родовища в

териãенно-êарбонатних відêладах відомі ó Анãаро-Пітсьêомó

залізорóдномó басейні, в США (Клінтон ó Апалачах), Африці

(Бафінã-Баêайсьêий басейн в Малі) та Півн. Австралії. Платфор-

мні морсьêі родовища сидерит-лепто-хлорит-ãідроãематитових

бобово-оолітових рóд в êарбонатно-териãенових відêладах пред-

ставлені Керченсьêим, Аятсьêим і Західно-Сибірсьêим ба-

сейнами, а таêож Лотаринãсьêим басейном мінетових (дрібно-

олітових) рóд на території Франції, ФРН, Бельãії та Люêсембóрãó.

Значно розвинóті вони і в Китаї. Осадові êонтинентальні

родо-

вища ãідроґетитових бобово-оолітових озерно-болотистих поê-

ладів представлені велиêою êільêістю дрібних відêладів ó Тóльсь-

êомó та Липецьêомó районах, ó верхів’ї річоê Вятêа, Кама, Сисо-

ла; в північній частині Рóсьêої платформи. Рóди хараêтеризóють-

ся низьêим вмістом заліза (30-35%). Поêлади витяãнóті на десят-

êи êілометрів óздовж рóсла палеорічоê, представлені основними

рóсловими відêладами — лінзовидними, овальними та непра-

вильної форми заплавними поêладами, що сóпроводжóють їх.

Сьоãодні родовища таêої формації втратили промислове значен-

ня. Метаморфоãенні

родовища вêлючають поêлади залізистих

êварцитів і баãатих метаморфічних рóд давніх формацій. Залізисті

êварцити притаманні тільêи доêембрійсьêим сêладчастим облас-

тям. Їх родовища заляãають ó метаморфізованих осадових êомп-

леêсах ãеосинêліналей êристалічних щитів, сêладчастих фóнда-

ментів давніх платформ, в ядрах антиêліноріїв більш молодих

сêладчастих областей. Вони є переважно морсьêими хемоãенни-

ми осадами і досить чітêо відоêремлені серед териãенних і вóлêа-

ноãенно-осадових вміщóючих êомплеêсів.

Для виробництва чавóнó виêористовóють залізні рóди з вмі-

стом заліза понад 50%, а таêож шêідливих домішоê: сірêи — мен-

409 ЗАЛ — ЗАЛ

ше 0,3%; фосфорó — менше 0,2%; цинêó, свинцю, арсенó та міді —

менше 0,1% êожноãо. Для виведення шêідливих домішоê при

плавці металó виêористовóють флюсові вапняêи. При цьомó êо-

ефіцієнт основності доменної шихти по-

винен бóти близьêо чи понад 1, а êремнієвий модóль

— понад 1,8…3. Томó присóтність ó рóді êарбонатів êальцію та

маãнію бажана, а надлишоê êремнеземó шêідливий.

В Уêраїні, яêа займає одне з провідних ó світі місць за

запасами та видобóтêом З.р., вони зосереджені в Кривор-

ізьêомó та Керченсьêомó залізорóдних басейнах, Кри-

ворізьêо-Кременчóцьêій, Білозерсьêо-Оріхівсьêій, Оде-

сьêо-Білоцерêівсьêій металоãенічних зонах, Приазовсь-

êій та Придніпровсьêій металоãенічних областях (сóмар-

но розвідані запаси 40,1 млрд т, проãнозні — 30,4 млрд т,

потенційні — 133,5 млрд т). З 73 відомих родовищ в êінці

ХХ ст. еêсплóатóється 23.

А.Ю.Дриженêо

ЗАЛІЗНА РУДА БАГАТА —

залізна рóда

, вміст

заліза

яêих понад 57%, а

êремнеземó

менше 8…10%,

сірêи

та

фос-

форó

менше 0,15%. Являє собою продóêт природноãо зба-

ãачення

залізистих êварцитів

, óтворених за рахóноê вилó-

ãовóвання

êварцó

та розêладання

силіêатів

при процесах

давньоãо

вивітрювання

або

метаморфізмó

. Виділяють два

ãоловних морфолоãічних типи поêладів З.р.б.: площино-

подібні та лінійні. П л о щ и н о п о д і б н і заляãають на ãо-

ловах êрóтопадаючих

пластів

залізистих êварцитів

ó виã-

ляді значних по площі з êишенеподібною підошвою і відн-

осяться до типових

êір вивітрювання.

Л і н і й н і

поêлади

являють собою падаючі в ãлибинó êлиноподібні

рóдні тіла

баãатих рóд ó зонах

розломів

тріщинóватості

, дроблення,

зãинів ó процесі

метаморфізмó

Рóди

хараêтеризóються ви-

соêим вмістом

заліза

(54…69%) і низьêим вмістом

сірêи

та

фосфорó

. Найбільш хараêтерним приêладом метамор-

фічних

родовищ

баãатих рóд можóть бóти Першотравневе

та Жовтоводсьêе в північній частині Кривбасó. Баãаті зал-

ізні рóди йдóть на виплавêó сталі в мартенівсьêомó, бесе-

мерівсьêомó або êонвертерномó виробництві, оминаючи

доменний процес. Найбільш баãаті рóди з вмістом

заліза

понад 68%, з малим вмістом

êремнеземó

(менше 0,01%) і

всіх інших

домішоê

(менше 3,3%) виêористовóють для ви-

ãотовлення металізованих

êотóнів

, яêі перероблюють на

сталь елеêтроплавêою.

А.Ю.Дриженêо

ЗАЛІЗНА РУДА РЯДОВА — залізна рóда, не підãотовлена

за певною êрóпністю до виêористання ó металóрãійній пе-

реробці. Протилежне — залізна рóда сортована.

ЗАЛІЗНА РУДА СОРТОВАНА — залізна рóда, підãо-

товлена за певною êрóпністю до виêористання ó мета-

лóрãійній переробці. Протилежне — залізна рóда рядова.

ЗАЛІЗНЯК, -ó, ч. * р. железняê, а. iron ore, н. Eisenerz n

— заãальна назва оêсидів заліза.

Розрізняють: залізняê блисêóчий (блисê залізний); залізняê бó-

рий (1. природна прихованоêристалічна сóміш, яêа сêладається з

ґетитó, лімонітó, ãідрооêсидів êремнеземó і ãлинистих мінералів;

2. лімоніт); залізняê бóрий шлаêоподібний (стильпносидерит —

різновид лімонітó, яêий містить êільêа процентів Р

2О5); залізняê

вохристий червоний (сóміш ãематитó з лімонітом); залізняê вóã-

листий (сóміш сидеритó з вóãіллям і ãлиною); залізняê ãлинистий

бóрий (вохристий ãематит, часто змішаний з ãлиною); залізняê

ãлинистий червоний (ãлина в сóміші з лімонітом, ãематитом або

сидеритом); залізняê жовтий (лімоніт); залізняê маãнітний (за-

старіла назва маãнетитó); залізняê маãнітний титановий (тита-

номаãнетит); залізняê маãнітний шлаêовий (титаномаãнетит);

залізняê смолистий (стильпносидерит); залізняê титанистий (за-

старіла назва ільменітó); залізняê титанистий оêтаедричний (за-

старіла назва титаномаãнетитó); залізняê хромистий (застаріла

назва хромітó); залізняê червоний (ãематит ó виãляді щільних

аґреґатів); залізняê червоний оолітовий (тонêоêристалічний ãе-

матит ó виãляді оолітів); залізняê чорний (застаріла назва псило-

меланó); залізняê шпатовий (частêово лімонітизований сидерит).

Найбільш поширеними є бóрий, маãнітний і червоний З.

ЗАЛІЗО, -а, с. * р. железо, а. iron, н. Eisen n — 1) хім-

ічний елемент. Символ Fe, ат.н. 26, ат.м. 55,847. Срібля-

сто-сірий, пластичний і êовêий метал. Леãêо оêиснюєть-

ся óтворюючи оêсиди. Елеêтропровідний. Тв. за Бріне-

ллем 350-450 МПа; модóль Юнãа 190 210х10

МПа; модóль

зсóвó 8,4х10

-3

МПа; êоротêочасна міцність на розрив

170-210 МПа, межа теêóчості 100 МПа; óдарна в'язêість

300 МПа; сер. питома теплоємність (273-1273 К) 640,57

Дж/êã·К; ãóстина 7,84. На повітрі оêиснюється, поêри-

ваючись іржею FeO·nH

2O. За вмістом ó земній êорі (4,65%)

З. займає 4-е місце. Серед ін. породоóтворюючих еле-

ментів має маêс. ат. ваãó. З. — поширений елемент метео-

ритної речовини: в êам. метеоритах міститься 25, а в залі-

зних 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність З. близьêа до

йоãо вмістó в фотосфері Сонця — 627 ã/т. Середньопла-

нетна частêа З. в речовині Землі велиêа — 38,8%. Найбід-

ніша на З. поверхня Землі. Розповсюдженість З. в ã.п. (%

за масою): óльтраосновні — 9,85; основні — 8,56; середні

— 5,85; êислі — 2,70; лóжні — 3,60; осадові — 3,33. Відомо

понад 300 мінералів, що містять З.: оêсиди, сóльфіди, силіê-

ати, фосфати, êарбонати та ін. Найважливіші мінерали З.:

ãематит Fe

2O3 (70% Fe), маãнетит Fe2O4 (72,4% Fe), ґе-

тит FeOOH (62,9% Fe), лепідоêроêіт FeO(OH) (62,9%

Fe), лімоніт — сóміш ãідрооêсидів Fe з SiO2 та ін. речовина-

ми (40-62% Fe), сидерит FeCO

3 (48,2% Fe), ільменіт

FeTiO3 (36,8% Fe), шамозит (34-42% FeO), вівіаніт (43,0%

FeO), сêородит (34,6% Fe

2О3), ярозит (47,9% Fe2О3) та ін.

Залізовóãлецеві сплави — основа êонстрóêц. матеріалів,

що застосовóються ó всіх ãалóзях пром-сті.

2) Частина назви рядó мінералів.

Розрізняють: залізо бал-

êове (êамасит); залізо-берлініт (штóчний мінерал сêладó

Fe(PO

4)); залізо блисêóче (шрейберзит); залізо волоêнисте (ãóм-

больдтин — водний оêсалат заліза); залізо-епсилон (ε-залізо); за-

лізо земне (залізо телóричне); залізо êолоїдальне сірчисте

(ãідротроїліт — тонêодисперсний моносóльфід заліза з адсорбо-

ваною водою); залізо êосмічне (залізо метеоритне); залізо метео-

ритне (залізо, яêе знаходиться в метеоритах; звичайно містить

4-27 % Ni); залізо метеорне (залізо метеоритне); залізо арсенисте

(льолінґіт); залізо натічне (сóміш арсенатів, ã. ч. сêородитó з піт-

ицитом); залізо-ніêель (аварóїт); залізо-ніêель самородне (ава-

рóїт); залізо оêтаедричне (бідне на ніêель метеоритне залізо, яêе

входить до сêладó метеоритів); залізо паласове (êам'яно-залі-

зний метеорит, знайдений на ã.Темір (між Красноярсьêом і

Мінóсінсьêом) і описаний Палласом); залізо платинисте (сóмні-

вний різновид самородноãо заліза, яêий містить платинó); залізо

рóбінове (лепідоêроêіт); залізо сірчане êолоїдне (ãідротроїліт);

залізо сірчисте (пірит); залізо стрічêове (теніт — метеоритне

ніêель-залізо з вмістом Ni до 48%); залізо телóричне (самородне

залізо земноãо походження; сêлад і властивості змінюються від

феритó — (Fe, Ni) до аварóїтó — (Ni, Fe)); залізо-фосфор наті-

чний (діадохіт — водний основний фосфат-сóльфат заліза); зал-

ізо фосфорноêисле (вівіаніт); залізо хлористе (лоренсит); залізо

хлорне (молізит); α-залізо (α-ферит); γ-залізо (γ-ферит); δ-залізо

(поліморфна модифіêація чистоãо заліза, стійêа вище 1401

С);

ε-залізо (нестійêа поліморфна модифіêація заліза, яêа óтво-

рюється під óдарним тисêом, більшим ніж 130 êбар; виявлена ó

метеоритах).

ЗАЛІЗОВЕЦЬ, -вцю, ч. * р. железняê, а. iron ore, н. Eisen-

erz n — стара óêр. назва залізняêó. Розрізняють: залізовець

бóрий (стара óêр. назва залізняêó бóроãо); залізовець маãнітний

(стара óêр. назва маãнетитó); залізовець червоний (стара óêр.

назва щільних аґреґатів ãематитó).













322

OAlSiO

MgOСaO













OAl

SiO

ЗАЛ — ЗАЛ 410

ЗАЛІЗОВІДДІЛЮВАЧ, -а, ч. * р. железоотделитель, а.

iron separator, н. Eisenabscheider m — апарат для вилóчен-

ня феромаãнітних предметів з вóãілля та інших сипóчих

матеріалів. Випóсêаються: — елеêтромаãнітні шêіви, яêі

встановлюють ó виãляді приводноãо барабана êонвеєра

стрічêовоãо; — елеêтромаãнітні барабани, яêі встановлю-

ють на перепадах технолоãічноãо потоêó (не є êонст-

рóêтивним вóзлом êонвеєра); — підвісні елеêтромаãнітні

сепаратори, яêі підвішóють над стрічêовим êонвеєром; —

підвісні саморозвантажні елеêтромаãнітні сепаратори,

яêі, на відмінó від попередніх, мають безêінечнó стрічêó

для розвантаження вилóчених металевих предметів.

ЗАЛІЗОКВІТ, -ó, ч. * р. цветы железные, а. iron flowers, н.

Eisenblumen f pl — те саме, що êвіти залізні.

ЗАЛІЗО-МАНГАНОВІ КОНКРЕЦІЇ, -…-их, -ій, мн. * р.

железо-марãанцевые êонреции, а. iron-manganese concretions,

н. Eisenmangankonkretionen f pl — аóтиãенні мінеральні

стрóêтóри ãідрооêсидів заліза і манãанó з вêлюченням ін.

елементів на дні озер, морів і оêеанів. Найбільше поширені

в пелаãічних р-нах Світовоãо оê. Уперше вивчені анãл. еê-

спедицією на сóдні “Челленджер" в 1872-76 рр. Глибоêо-

водні З.-м.ê. заляãають перев. на поверхні дна або ó верх.

шарах четвертинних осадів ó виãляді моношарó, співпада-

ючи з ареалами ãранично низьêих швидêостей осадона-

êопичення. Продóêтивність вимірюється від 1 êã/м

до

50-70 êã/м

При висоêих êонцент-

раціях óтворюють ха-

раêтерні “брóêівêи".

За морфолоãічними

ознаêами виділяют-

ься власне êонêреції,

брилові та плитопод-

ібні óтворення і êірêи

на поверхні порід.

Конêреції мають елі-

псо-, êóле-, êорже-

виднó, плитчастó, ãро-

ноподібнó формó.

Розміри З.-м.ê. êоли-

ваються від частоê мм

(міêроêонêреції) до м,

в сер. становлячи 3-4 см. Яê правило, êонêреція сêладаєть-

ся з ядра і рóдної оболонêи. Ядра — óламêи різноманітних

порід, орãаноãенні залишêи, мінеральні зерна. Тв. 1-4.

Гóстина сóхих З.-м.ê. 1,6-2,7. Мінерали заліза пред-

ставлені ãідроãематитом, ãідроґетитом, ãематитом, фе-

роêсиãітом, лепідоêроêітом, мінерали марãанцю — верна-

дитом, тодороêітом, бернеситом, рансьєїтом, êриптоме-

ланом, браóнітом, вóдрафітом, піролюзитом, рамсделітом,

неóтитом. Серед ãлинистих мінералів переважають монмо-

рилоніт і нонтроніт. Класичний матеріал містить óламêи

вóлêанічноãо сêла, êварцó, польовоãо шпатó, апатитó то-

що. З.-м.ê. містять: Mn — 16,02%; Fe 15,55%, Si — 8,6%,

інші елементи в межах 2 і менше %. З.-м.ê. — перспеêтив-

на рóдна сировина. Син. — залізо-марãанцеві êонêреції

(заст.).

ЗАЛІЗОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -сті, ж. * р.

железорóдная промышленность, а. iron ore industry, н. Eisen-

erzindustrie f — ãалóзь ãірничої промисловості, підприєм-

ства яêої видобóвають залізнó рóдó і попередньо обробля-

ють її — подрібненням, сортóванням, збаãаченням, óсеред-

ненням, оêóсêóванням êонцентратó і дрібної фраêції рóди

шляхом аґломерації або ãрóдêóвання. Продóêція ãалóзі —

підãотовлена залізорóдна сировина для виплавêи чавóнó

(сортова залізна рóда, аґломерат, êотóни (оêатиші)). Крім

тоãо, металóрãійним заводам постачається залізорóдний

êонцентрат та подрібнена рóда для виробництва аґломе-

ратó, а таêож êóсêова залізна рóда з висоêим вмістом ме-

талó (56-64%) й незначною êільêістю шêідливих домішоê

для виêористання в сталеплавильномó виробництві.

Перші відомі розробêи залізної рóди на території Уêраї-

ни належать до VIII-VII ст. до н.е. (Півн. Причорно-

мор’я). Добóвання залізних болотних та озерних рóд поча-

лося за часів Київсьêої Уêраїни-Рóси на Поліссі та в Зах.

Уêраїні. В широêих масштабах промислове добóвання рó-

ди розпочалося з дрóãої половини ХІХ ст. Сьоãодні в Уê-

раїні основним районом залізорóдної промисловості є Кри-

ворізьêий залізорóдний басейн, яêий дає понад 90 % видо-

бóтêó залізної рóди. Важливими ãірничо-промисловими

районами є Кременчóцьêий залізорóдний р-н (Полтавсьêа

обл., Дніпровсьêий ГЗК), Білозерсьêий залізорóдний р-н

(Запорізьêа обл., Запорізьêий ЗРК) та Керченсьêий заліз-

орóдний басейн. Для добóвання залізистих êварцитів Горі-

шньоплавнинсьêоãо родовища створено Полтавсьêий

ГЗК. У Кривбасі діє бл. 20 шахт потóжністю від 300 т до

3,5 млн т на ріê.

У межах Кривбасó створені найбільші ãірничо-збаãа-

чóвальні êомбінати в Уêраїні — Новоêриворізьêий, Цент-

ральний, Південний, Північний, Інãóлецьêий. В басейні

освоювалися в основномó баãаті рóди. З введенням ó дію в

1955 р. Південноãо ГЗК в Кривбасі розпочалося добóван-

ня відêритим способом залізистих êварцитів з настóпним

їх збаãаченням на êонцентрат з вмістом заліза 62-66%. Ви-

добóтоê товарної залізної рóди сêладав, млн т: ó 1990 р. —

104,5; 1991 — 85,2; 1992 — 75,6; 1993 — 65,3; 1994 — 51,1;

1995 — 50,4; 1996 — 47,5; 1997 — 53,4; 1998 — 51,3; 1999 —

47,9; 2000 — 56,3; 2001 — 55,3; 2002 — 59,4; 2003 — 62,9.

Світовий видобóтоê залізних рóд ó 2001 р. сêлав 931

млн т. Найбільші продóценти: Бразилія, Австралія,

Китай, Росія, Індія, Уêраїна. Світові потоêи

імпортó-еêспортó залізних рóд на початêó ХХІ ст.

знаходяться на рівні 475 млн т. Див. ãірничорóдна підãалóзь

Уêраїни.

А.Ю.Дриженêо

ЗАЛІЗОРУДНИЙ (МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ І Т.П.)

КОНЦЕНТРАТ, -оãо (-оãо), -ó, ч. * р. железорóдный (мар-

ãанцеворóдный и т.п.) êонцентрат, а. iron ore (manganese ore

etc.) concentrate, н. Eisenerz– (Manganerz- usw.) Konzentrat n,

Eisenerzkonzentrat n — êонцентрат, одержаний шляхом

збаãачення залізних рóд. Розрізняють маãнетитовий, ãема-

титовий, лімонітовий, сидеритовий та ін. З.ê. В залеж-

ності від яêості та призначення розрізняють З.ê. первин-

ний, висоêої чистоти, аґломераційний, доменний, офлю-

сований, залізорóдні оêатêи (êотóни).

ЗАЛІЗО САМОРОДНЕ, -а, -оãо, с. * р. железо самород-

ное, а. native iron, н. gediegenes Eisen n — мінерал êласó са-

мородних елементів, Fe. Розрізняють земне (телóричне) і

êосмоãенне (метеоритне) З.с. У телóричномó залізі вміст

Ni не вище за 2,9%, тоді яê в метеоритномó (êамаситі) —

6,4%. Для останньоãо хараêтерний таêож підвищений

вміст ãазів (Н

2, СО, СО2). Обидва різновиди З.с. представ-

лені модифіêацією альфа-Fe, стійêою при нормальній

т-рі. Домішêи Co, Mn, Cu, C, P,S, As, Si пов'язані з ме-

ханіч. вêлюченнями. Колір З.с. сталево-сірий, блисê мета-

лічний, спайність по êóбó. Тв. 4-5. Гóстина 7,0-7,8. Ковêе,

феромаãнітне. З.с. — рідêісний мінерал.

Залізо-манãанові êонêреції на дні

Тихоãо оêеанó.