Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

421 ЗБА — ЗБА

обоãащение полезных исêопаемых идеальное (идеальное раз-

деление), а. ideal mineral processing (mineral preparation, bene-

ficiation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, prepara-

tion, separation, washing); н. ideale Aufbereitung f der Boden-

schätze m pl — процес розділення мінеральної сóміші на

êомпоненти, при яêомó повністю відсóтнє засмічення êо-

жноãо продóêтó сторонніми для ньоãо частинêами. Ефеê-

тивність З.ê.ê.і. дорівнює 100 % за бóдь-яêим виміром.

ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЗА ФОРМОЮ,

ТЕРТЯМ, ПРУЖНІСТЮ ТА МІЦНІСТЮ МІНЕ-

РАЛЬНОЇ СИРОВИНИ, -…, с. * р. обоãащение полезных

исêопаемых по форме, трению, óпрóãости и прочности

минеральноãо сырья, а. minerals preparation by form, friction,

resiliency and durability of mineral raw materials; н. Aufberei-

tung f der Bodenschätze m pl nach der Form f, Reibung f, Elasti-

zität f und Festigkeit f —

спеціальні допоміжні ме-

тоди збаãачення êорисних

êопалин. Найбільш відомі

таêі засоби для їх реаліз-

ації: — пастêи із заãостре-

ними êолосниêами (спи-

си або ріжечêи) для роз-

ділення за формою; —

сепаратори тертя листо-

воãо та стрічêовоãо типó;

— інерційні тарілчасті

сепаратори. Галóзь засто-

сóвання цих методів зба-

ãачення вельми обме-

жена. Зоêрема вони

виêористовóються для

видалення з вóãілля плас-

êих шматêів вóãлистоãо

сланцю. В.М.Самилін.

ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У АЕРОСУС-

ПЕНЗІЯХ, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых в

аэросóспензиях, а. dry preparation of minerals, н. Luftsuspensi-

onsaufbereitung f — метод сóхоãо збаãачення, яêий базóєть-

ся на виêористанні принципó псевдозрідження тонêодис-

персних сипóчих матеріалів під дією прониêаючих через

шар матеріалó вертиêальних повітряних потоêів. Аеросóс-

пензії, яêі виниêають при псевдозрідженні, застосовóють-

ся яê сóхе важêе середовище для ґравітаційноãо розділе-

ння частиноê різної ãóстини. Яê дисперсна фаза аеросóс-

пензії виêористовóються порошêоподібні сипóчі матері-

али — пісоê, тонêодисперсний маãнетит, ґаленіт, апа-

тит, оолітова бóрозалізняêова рóда, ґранóльований феро-

силіцій та ін. матеріали êрóпністю 0,15-0,5 мм. В про-

мислових óмовах застосовóється, зоêрема, сепаратор

СВС-100 Караãандинсьêоãо машинобóдівноãо заводó № 2

ім. Пархоменêа. Крóпність збаãачóваноãо вóãілля — 25-100

мм. Продóêтивність сепаратора — до 100 т/ãод.

ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У ВАЖКИХ СЕ-

РЕДОВИЩАХ, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопае-

мых в тяжелых средах, а. dense media cleaning, dense-media

separation, heavy-media separation, float-and-sink separation;

н. Schwertrübeaufbereitung f — розділення êорисних êопалин

за ãóстиною в ãравітаційномó або відцентровомó полях ó

середовищі проміжної ãóстини. Збаãачення здійснюють ó

рідêомó середовищі або аеросóспензіях. Застосовóється для

всіх видів твердих ãорючих виêопних ê.ê. (вóãілля, антра-

цитів, сланців), рóд чорних і êольорових металів, фосфат-

них рóд і бóд. щебеню. Яê важêе середовище виêористовó-

ють однорідні орãанічні рідини, водні розчини солей та сóс-

пензії, ãóстина яêих більша ніж 1000 êã/м

. Орãанічні

важêі рідини: трихлоретан, чотирихлористий вóãлець, пен-

тахлоретан, тетраброметан тоêсичні і дороãі. Томó най-

частіше виêористовóють сóспензії мінеральних

порошêів-обважнювачів висоêої ãóстини (ãлини, êварцо-

воãо пісêó, баритó, піритó, маãнетитó, арсенопіритó, фе-

росиліцію та ін.). Область застосóвання З.ó.в.с.: за êрóпні-

стю матеріалó — 6-300 мм. за ãóстиною — 1200-5200 êã/м

Див. таêож важêосередовищні сепаратори, важêосередо-

вищні циêлони. О.А.Золотêо.

ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЧАСТКОВЕ,

-…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых частичное, а.

partial beneficiation, н. Teilaufbereitung f der Bodenschätze m

pl — збаãачення оêремоãо êласó êрóпності ê.ê., або виділе-

ння найлеãше відоêремлюваної частини засмічóючих дом-

ішоê з вихідноãо продóêтó з метою підвищення êонцент-

рації в ньомó êорисноãо êомпонента. Застосовóється, на-

пр., для зниження зольності неêласифіêованоãо енер-

ãетичноãо вóãілля шляхом виділення і збаãачення êрóпноãо

êласó з подальшим змішóванням одержаноãо êонцентра-

тó та дрібноãо незбаãаченоãо відсівó.

ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА, -ої, -и, ж. * р. обоãати-

тельная фабриêа, а. concentrating mill, dressing mill, prepara-

tion plant; н. Aufbereitungsanlage f, Aufbereitungsbetrieb m, Auf-

bereitungsfabrik f — ãірниче підприємство для первинної

переробêи твердих êорисних êопалин з метою отримання

технічно цінних продóêтів, придатних для пром. виêорис-

тання.

На З.ф. переробляються (збаãачóються) рóди êольорових ме-

талів (мідні, мідноніêелеві, свинцево-цинêові, вольфрам-молі-

бденові, олов'яні та ін.), рóди чорних металів (залізні, марãанцеві,

хромові), неметаліч. ê.ê. (фосфорні, êалійні, ãрафітові та ін. рóди

і матеріали) і вóãілля. В залежності від взаєморозташóвання «ви-

добóвне підприємство — фабриêа» розрізняють З.ф.: і н д и в і д ó

а л ь н і — для збаãачення ê.ê. лише одноãо видобóвноãо підпр-

иємства, яêі, яê правило, розташовóються на одномó з цим пі-

дприємством промисловомó майданчиêó; ã р ó п о в і та ц е н т р

а л ь н і — для збаãачення ê.ê. деêільêох видобóвних підприємств,

перші розташовóються на одномó з цим підприємством про-

мисловомó майданчиêó, дрóãі — оêремо. Крім тоãо, є З.ф., яêі

входять до сêладó підприємства-споживача: З.ф. при êоêсохім-

ічних та металóрãійних заводах. У залежності від процесів пере-

робêи, що застосовóються, З.ф. поділяють на дробильно-сортó-

вальні, промивні, ãравітаційні, флотаційні, маãнітноãо збаãачення

і з êомбінованою технолоãією.

Рис. Збаãачення за прóжністю: 1

— бóнêер; 2 — живильниê; 3 —

плита; 4 — приймальні бóнêери.

Рис. Комплеêс бóдов та спорóд збаãачóвальної фабриêи: 1 - ва-

ãонопереêидач; 2 - ãалереї; 3 - дозóвально-аêóмóлюючі бóнêери;

4 - їдальня; 5 - адміністративно-побóтовий êомбінат; 6 - ãо-

ловний êорпóс збаãачення; 7 - сóшильний êорпóс; 8, 9 - наван-

тажóвальні бóнêери; 10 - бóнêер для відходів; 11 - механічні

майстерні.

ЗБА — ЗБИ 422

До сêладó останніх

вêлючають операції ви-

палення або ãідромет-

алóрãію. Гірнича маса

проходить процеси

дроблення, ãрохотіння,

êласифіêації, основне

збаãачення ê.ê. з виділе-

нням êонцентратів і

відходів, зневоднення і

зãóщення. Готовий про-

дóêт (êонцентрат) на-

ãромаджóють ó бóнêе-

рах або сêладах, звідêи

він надходить на по-

дальшó переробêó або

відпóсêається спожи-

вачеві, а відходи ó виã-

ляді водно-піщаної

(водно-ãлинистої) сóс-

пензії направляються ó

відвали. Для З.ф. хараê-

терна значна енер-

ãоємність. Розрізн-

яють З.ф. вертиêально-

ãо, ãоризонтальноãо і

стóпінчастоãо розташó-

вання. Для вертиêаль-

ноãо розташóвання ха-

раêтерна самопливна

система внóтрішнь-

офабричноãо транс-

портóвання матеріалó

(в праêтиці зóстрічаєт-

ься рідêо через цирêóлюючі навантаження); для ãоризонтальноãо

— розãалóжено-механізована система транспортó (застосовóєть-

ся теж рідêо, бо вимаãає велиêоãо пром. майданчиêа); для

стóпінчастоãо — самопливно-механізована система транспортó.

З 80-х рр. ХХ ст. в США і Японії виêористовóють модóльний

принцип проеêтóвання і бóдівництва З.ф. на основі стандартних

блоêів (дроблення, подрібнення, флотації і т. д.); ó Велиêобританії,

ФРН, Франції переваãа надається односеêційномó êомпонóван-

ню з однопотічною схемою і óстановленням висоêопродóêтив-

ноãо обладнання; в Уêраїні, США, Чехії, Росії поширені баãато-

сеêційні З.ф., переважно зі стóпінчастим êомпонóванням.

Станом на 2004 р. в Уêраїні фóнêціонóє 61 вóãлезбаãачóвальна

фабриêа з сóмарною річною продóêтивністю 147,8 млн т.

Простежóється тенденція до збільшення частêи фабриê, яêі

переходять в арендó до êомерційних стрóêтóр. Середній термін

еêсплóатації вóãлезбаãачóвальних фабриê Уêраїни на момент

цьоãо видання сêладав 44 роêи (від 19 до 73 роêів, переважно

25-50 роêів). Всі фабриêи, що збаãачóють êоêсівне вóãілля,

хараêтеризóються ãлибиною збаãачення 0 мм, застосовóють

флотацію для збаãачення шламів. Крóпне вóãілля збаãачóється

відсадêою або важêосередовищною сепарацією. Енерãетичне

вóãілля та антрацити на фабриêах, побóдованих після 1960 р.,

збаãачóють за таêою ж технолоãією. На більш старих фабриêах

виділяють незбаãачений сóхий відсів (0-6 мм або 0-13 мм), а для

збаãачення êрóпних êласів застосовóють відсадêó, важêе

середовище або їх поєднання. Внаслідоê баãаторічних робіт по

вдосêоналенню технолоãії збаãачення і технічномó

переобладнанню фабриê сêлалося таêе співвідношення методів

збаãачення: важêе середовище — 19,0%, відсадêа — 71,3%,

флотація — 9,0%, ãідроциêлони та ін. — 0,7%. Продóêтивність

óêраїнсьêих вóãлезбаãачóвальних фабриê 1,5-3,0 млн т.

Переважають ãрóпові З.ф., центральні — найбільші за

продóêтивністю, індивідóальні фабриêи сêладають сóттєвó

меншість. В Уêраїні збаãачóють 91% видобóтоãо вóãілля. Див.

фабриêа, модóльні збаãачóвальні фабриêи.

О.А.Золотêо.

ЗБАГАЧУВАНІСТЬ, -ості, ж. * р. обоãатимость, а. wash-

ability, н. Aufbereitbarkeit f — здатність êорисних êопалин до

розділення на відповідні продóêти при їх збаãачóванні. За-

лежить від êонтрастності розділових ознаê êорисної êопа-

лини. З. є технолоãічною оцінêою можливої повноти ви-

лóчення êорисних êомпонентів з рóд і вóãілля шляхом їх зба-

ãачення. Напр., З. флотацією є флотаційна здатність (фло-

тованість) рóди або вóãілля. З óрахóванням тоãо, що на З.

впливають дві ãрóпи фаêторів — хараêтеристиêи самоãо

збаãачóваноãо матеріалó і хараêтеристиêи збаãачóвальних

процесів, а збаãачення є баãатоопераційним процесом

(дроблення, подрібнення, ãравітація, фізиêо-хімічні мето-

ди, зневоднення і т.д.), з сóчасних позицій під З. слід ро-

зóміти таêó технолоãічнó оцінêó можливої повноти вилó-

чення êорисних êомпонентів з рóд і вóãілля, яêа передбачає

оптимізацію параметрів технолоãічних процесів всьоãо лан-

цюãа переділó при збаãаченні ê.ê.

Існóють ãрафічні та аналітичні методи визначення З. У

праêтиці збаãачення для вóãілля êам’яноãо встановлені ê а т

е ã о р і ї З.: І — л е ã ê а — вихід проміжних фраêцій мен-

ший 4 %; ІІ — с е р е д н я — вихід проміжних фраêцій 4-10

%; ІІІ — в а ж ê а — вихід проміжних фраêцій 10-17 %; ІV

— дóже в а ж ê а — вихід проміжних фраêцій більший 17

%. Відповідна ãрадація êатеãорій З. для антрацитó : І —

менше 4 %; ІІ — 4-8 %; ІІІ — 8-14 %; ІV — більше 14 %. З.

залежить від мінеральноãо сêладó, теêстóри і стрóêтóри

ê.ê. З. — обов'язêова хараêтеристиêа родов. ê.ê. при

оцінці запасів, розробці технол. схем, проеêтóванні зба-

ãач. ф-êи, виборі флотац. реаґентів і т.д. Дослідження на

З. проводять в пром., напівпром. і лабораторних óмовах.

З. ãравітаційними методами визначається за допомоãою

збаãачóваності êривих, що відображóють залежності між

ãóстиною та виходом фраêцій. Для вóãілля êам’яноãо вжи-

вається êритерій збаãачóваності T = 100· (g

пр/ 100 — gпор),

де gпр, gпор — виходи проміжної (промпродóêтової) та по-

родної фраêцій. Критерій Т означає вихід фраêцій промі-

жної ãóстини в розрахóнêó на безпороднó масó.

ЗБАГАЧУВАНОСТІ КРИВІ, -ості, -их, мн. * р. обоãати-

мости êривые, а. washability curves, н. Aufbereitungskurven f

pl — êриві, одержані на

основі резóльтатів фраê-

ційноãо аналізó, яêі дозво-

ляють визначити теоре-

тичний вихід леãêих та

важêих фраêцій.

Відрізняють чотири основні

типи З.ê.: êрива зольності

вóãілля, êрива леãêих фраê-

цій, êрива важêих фраêцій,

êрива відносної ãóстини. Ці

êриві відповідно відбивають

залежності: 1 — виходó еле-

ментарних фраêцій заданої

ãóстини від зольності ãранич-

ноãо елементарноãо шарó —

êрива зольностей елементар-

них шарів розділення λ; 2 —

виходó фраêцій, що спливли,

від їх зольності — êрива леã-

êих фраêцій або êрива серед-

ніх зольностей êонцентратó β; 3 — виходó потонóлих фраêцій від

їх зольності — êрива важêих фраêцій або êрива середніх зольнос-

тей відходів θ; 4 — виходó фраêцій, що спливли, від їх ãраничної

(маêсимальної) ãóстини — êрива ãóстин розділення σ.

Існóють проãрами моделювання фраêційноãо сêладó та

обчислення êривих збаãачóваності за допомоãою ЕОМ.

ЗБИРАННЯ ВИДОБУВНОЇ НАФТИ, -…, с. * р. сбор до-

бываемой нефти; а. gathering of recoverable oil; н. Sammlung f

des geförderten Erdöls n — процес транспортóвання по

трóбопроводах нафти, води і ãазó (нафти видобóвної) від

свердловин до центральноãо збірноãо пóнêтó.

ЗБИРАННЯ І ПІДГОТОВКА НАФТИ, -…, -и, -…, с, ж. *

р. сбор и подãотовêа нефти; а. gathering anol treatment of oil;

н. Erdölsammlung f und-aufbereitung f — єдина система тех-

нолоãічних процесів, êоли збирання сóміщається з підã-

Цех сóчасної збаãачóвальної фабриêи.

Сóчасна вóãлезбаãачóвальна фабриêа

(заãальний виãляд).

Рис. Криві збаãачóваності вóãі-

лля: 1 — êрива êонцентратó

; 2

— êрива елементарних фраêцій

; 3 — êрива відходів Θ; 4 — êри-

ва ãóстини фраêцій

423 ЗБИ — ЗВО

отовêою нафти та ãазó, що реалізóються сêладним êомп-

леêсом трóбопроводів, блоêовоãо автоматизованоãо óс-

татêóвання й апаратів, технолоãічно пов’язаних між со-

бою.

ЗБИРАЧІ, -ів, мн. * р. собиратели, а. collecting agents, col-

lectors; н. Sammler m pl — аполярні реаґенти, яêі знижóють

змочóваність частиноê флотованої пóльпи, що переводять-

ся ó пінó. Відомо понад 70 типів реаґентів-збирачів —

аніонних, êатіонних, нейоноãенних. З. поділяються на

аполярні і полярні речовини. Аполярні — вóãлеводневі рід-

ини перев. нафт. походження (ãас, паливні масла і т.п.),

нерозчинні ó воді, малоселеêтивні; це переважно хімічно

неаêтивні вóãлеводневі масла нафтовоãо та ãазовоãо (ãазо-

êонденсатноãо) походження, малорозчинні ó воді. З. по-

силюють природнó ãідрофобність таêих аполярних мін-

ералів, яê сірêа самородна, тальê, молібденіт, ãрафіт, вóãі-

лля, алмаз. Для полярних З. хараêтерна асиметрична

стрóêтóра молеêóли, яêа сêладається з двох частин —

аполярної і фóнêціональної полярної. Аполярна частина,

вóãлеводневий радиêал (R), є носієм ãідрофобності З. Фóн-

êціональна полярна або ãідрофільна ãрóпа схильна до хім.

дисоціації або хім. взаємодії. Полярні З. поділяють на

аніонні і êатіонні сполóêи відповідно до зарядó полярної

частини. З. застосовóють при флотації рóд êольорових ме-

талів та ін. ê.ê. З. застосовóються таêож разом з піноóтво-

рювачами з метою присêорення êінетиêи флотації. Зміна

взаємодії З. з мінералами проводиться за допомоãою реãó-

ляторів флотації (êислот, лóãів, солей, орãанічних поліме-

рних речовин). Див. флотаційні реаґенти. О.А.Золотêо.

ЗБІДНЕННЯ, -…, с. * р. разóбоживание, а. dilution, mineral

dilution; н. Verarmung f, Erzverdünnung f, Erzgehal-

tverminderung f — те ж саме, що й розóбоження. Дія — збі-

днювання (розóбожóвання).

ЗБІЙКА, -и, ж. * р. сбойêа, а. break-through, crosscut, con-

nection; н. Durchhieb m, Verbindungsstrecke f, Durchschlag m,

Durchbruch m — 1) Підземна похила або ãоризонтальна

виробêа між двома стволами або штольнями, яêа замиêає

êонтóр прямоточноãо провітрювання підземних виробоê.

2) Комплеêс робіт для сполóчення двох підземних виробоê

або однієї виробêи з поверхнею.

ЗБЛИЖЕНІ ПЛАСТИ, -их, -ів, мн. * р. сближенные плас-

ты, а. close, converging seams; н. beieinanderliegende Flöze n

pl, benachbarte Flöze n pl, naheliegende Flöze n pl — пласти,

що розміщені на невелиêій відстані один від одноãо, таê

що для раціональної розробêи потрібно врахóвати їх спіл-

ьне заляãання. З.п. поділяються на êатеãорії: непідроб-

лювані, підроблювані і взаємно підроблювані (в останні

входять тільêи êрóтонахилені і êрóті пласти). До зближе-

них непідроблюваних належать: полоãі і похилі пласти,

яêщо потóжність міжпластовоãо прошарêó перевищóє 3-6

потóжностей нижньоãо пласта; êрóтопохилі і êрóті плас-

ти, для яêих дотримóється співвідношення М

ê>hê, Мп>hп

(де Мê і Мп — потóжності прошарêів між центральним і

відповідно верх. і ниж. пластами, h

ê — маêс. відстань від

пласта до зони обвалення порід ó поêрівлі); при неможли-

вості визначення h

ê, воно приймається рівним не менше 6

потóжностям ниж. пласта при падінні до 55° і не менше 3

потóжностей при — понад 55°; hп — маêс. відстань від

пласта до зони сповзання ґрóнтó, яêа встановлюється

еêспериментально або приймається рівною 4-6 м відпо-

відно при падінні пласта 55-75°. Ці пласти відробляються

послідовно в низхідномó і висхідномó порядêó. До збли-

жених підроблюваних пластів відносять: полоãі і похилі

пласти при потóжності прошарêів між ними меншій 6 по-

тóжностей пласта, виїмêа яêоãо може виêлиêати ефеêт

підробêи; êрóтопохилі пласти при М

ê<hê,Мп>hп. Подібні

пласти відпрацьовóють послідовно або одночасно тільêи

в низхідномó порядêó. До зближених взаємно підроблюв-

аних відносять: êрóті і êрóтопохилі пласти при М

ê<hê і

п<hп. Таêі пласти відпрацьовóють тільêи спільно одна-

êовими системами розробêи з випередженням очисних виб-

оїв по одномó (верхньомó) з пластів.

ЗБЛИЖЕННЯ МЕРИДІАНІВ НА ПЛОЩИНІ, -…, с. * р.

сближение меридианов на плосêости, а. grid convergence

(declination) on a plane, н. Konvergenz f von Meridianen m pl

auf der Ebene f — êóт між зображенням меридіана точêи в

проеêції Ґаóса і прямою, паралельною осі абсцис на пло-

щині в цій же точці.

ЗБУРЕННЯ, -…, с. * р. возмóщение, а. disturbance, н. Re-

gelabweichung f, Störung f — (в САК, САР, САУ) — всяêа

дія, яêа намаãається порóшити необхідний фóнêціональ-

ний зв’язоê між реãóлюючим (óправляючим) діянням і

змінною, яêа реãóлюється. Збóренням може бóти, напр.,

момент навантаження на валó двиãóна.

ЗВАЖУВАННЯ, -…, с. * р. взвешивание, а. weighing, н.

Wiegen n — процес визначення за допомоãою пристроїв

зважóвання маси речовини, наприêлад, видобóтих

ãірсьêих порід (êорисної êопалини). Див. ваãи.

ЗВАРЮВАННЯ, -…, с. * р. сварêа, а. welding; н. Schweißen

n — з’єднання твердих матеріалів місцевим сплавленням

або спільним пластичним деформóванням. Розрізняють

З. висоêочастотне, ãазове, дифóзійне, дóãове, елеêтрон-

нопроменеве, З. вибóхом, З. тертям, êонтаêтне З., лазерне

З., óльтразвóêове З., холодне З. та ін. До зварювальних на-

лежать таêож процеси наплавлення і паяння. За стóпенем

механізації розрізняють З. рóчне, напівавтоматичне і авто-

матичне. З. широêо застосовóється ó техніці для одержан-

ня нероз’ємноãо з’єднання деталей машин, êонстрóêцій і

спорóд. Зварюють деталі з металó, êерамічних матеріалів,

пластмас, сêла та ін.

ЗВАРЮВАННЯ ТРУБОПРОВОДІВ, -…, с. * р. сварêа

трóбопроводов; а. welding of pipelines; н. Rohrleitungs-

schweißen n — технолоãічний процес одержання нероз’єм-

них з’єднин трóб та деталей трóбопроводó наãріванням і

(або) пластичним деформóванням. Способи З.т. êласиф-

іêóють на термічні, термомеханічні та механічні.

ЗВЕДЕНИЙ (ПРИВЕДЕНИЙ) РАДIУС ГIДРОДИНА-

МІЧНО НЕДОСКОНАЛОЇ СВЕРДЛОВИНИ,

-оãо (-оãо)

-а, -…,

. *

р.

приведенный радиóс ãидродинамичесêи несовер-

шенной сêважины;

а.

reduced radius of hydraulically and dy-

namically imperfect well;

н.

reduzierter Durchschnitt

der hydro-

dynamischen unvollkommenen Sonde

— радióс таêої óявної

свердловини ãiдродинамiчно досêоналої, дебiт яêої дорiвнює

дебiтó свердловини ãiдродинамiчно недосêоналої за решти

однаêових óмов.

ЗВІРОКАМІНЬ, -меню, ч. * р. зооморфоза, а. zoomorph, н.

Zoomorphose f — застаріла óêр. назва зооморфози.

ЗВОРОТНА ЛОПАТА, -ої, -и, ж. * р. обратная лопата,

а. backhoe, backacting shovel, drag shovel; н. Tieflöffelbagger

m — тип робочоãо обладнання одноêівшевоãо еêсêавато-

ра, що забезпечóє êопання рóхом стріли і рóêояті з êовшем

вниз і ó напрямêó до самої машини, яê правило, нижче за

рівень її óстановлення. З.л. застосовóють ã.ч. для проход-

ження êанав, дренажних траншей і ін. допоміжних робіт.

Розрізняють механіч. і ãідравліч. З.л. Найбільші З.л. ма-

ють об’єм êовша 10-15(21) м

, найбільший радіóс і ãлибинó

ЗВО — ЗВ’424

êопання відповідно до 20-22 м і 12 м. Див. êар’єрні еêсêа-

ватори-лопати.

ЗВОРОТНА СХЕМА ПРОВІТРЮВАННЯ ДІЛЬНИЦІ,

-ої, -и, ж. * р. возвратная схема проветривания óчастêа, а.

reverse ventilation circuit of a mine section, н. reversives Wetter-

führungsschema n des Grubenabschnittes m — схема провітр-

ювання виймальної дільниці, при яêій повітря надходить до

очисноãо вибою по транспортній виробці та виходить на

вентиляційнó виробêó позадó вибою (під час прямоãо по-

рядêó відробêи пласта) або попередó вибою (при зворот-

номó порядêó).

“ЗВОРОТНИЙ ВИДИХ” РЕЗЕРВУАРА, -оãо, -а, -…, ч.

* р. “обратный выдох” резервóара; а. reservoir back breathing;

н. Lüft-Dampf-Gemischverdrängung f aus dem Speicher m —

процес витіснення пароповітряної сóміші з резервóарів

для зберіãання рідин, що випаровóються (нафти, нафто-

продóêтів та ін.), після їх частêовоãо випорожнення або

наповнення. Виниêає внаслідоê випаровóвання продóêтó,

що знаходиться в резервóарі, в резóльтаті цьоãо підвище-

ння тисêó в йоãо ãазовомó просторі до величини, при яêій

відêривається “дихальний” êлапан.

ЗВОРОТНИЙ ПОРЯДОК ВІДРОБКИ ВИЇМКОВОГО

(ВИЙМАЛЬНОГО, ВИЙМАНОГО) ПОЛЯ, , -оãо, -ó,

-…, ч. * р. обратный порядоê отработêи выемочноãо поля, а.

retreat mining of blocks; н. rückläufiger Abbau m des Abbaufel-

des n — порядоê відробêи виїмêовоãо поля, при яêомó спо-

чатêó здійснюють підãотовêó пласта або поêладó êорисної

êопалини в межах всьоãо виїмêовоãо поля, а після цьоãо ве-

дóть очиснó виїмêó. При цьомó вибої дільничних підãото-

вчих виробоê рóхаються від ãоловноãо штреêó (при виїмці

лавами по підняттю-падінню) або проміжноãо êвершлаґó,

бремсберґó, похилó, сêатó до межі виїмêовоãо поля, а очисна

виїмêа здійснюється в протилежномó напрямêó — від меж

виїмêовоãо поля до êорінноãо штреêó, проміжноãо êверш-

лаґó, бремсберґó, похилó, сêатó.

ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. звóêоизоляция, а. sound-

proofing; н. Schalldämmung f, Schallschutz m — здатність пе-

репони послабити шóм, що проходить êрізь неї. ДСТУ

2325-93.

ЗВУКОЛОКАТОР МАРКШЕЙДЕРСЬКИЙ, -а, -оãо, ч.

* р. звóêолоêатор марêшейдерсêий, а. surveying sound-loca-

tor, н. markscheiderischer Lokator m — імпóльсні звóêолоêа-

ційні системи, що працюють на принципі виêористання

явища віддзерêалення звóêó від перешêоди, розташованої

на шляхó йоãо поширення. 3.м. сêладаються з ґенератора

Ґ, випромінювача B, приймальноãо перетворювача П, пі-

дсилювача У і реєстратора Р (див. рис.).

Ґенератор збóджóє випромінюючий перетворювач B, що

ґенерóє в середовищі лоêації прóжні êоливання. Одночас-

но ґенератор посилає на реєстратор сиãнал, що відзначає

момент початêó поширення звóêових êоливань ó середо-

вищі лоêації. Відбиті від перешêоди звóêові êоливання

сприймаються приймальним перетворювачем П. У ньомó

прóжні êоливання перетворюються в елеêтромаãнітні, яêі

після підсилення фіêсóються, відзначаючи момент при-

йомó прóжних êоливань. Вимірювана відстань визна-

чається формóлою с, де ∆t -часовий інтервал, за

яêий звóê двічі проходить вимірюванó відстань; с —

швидêість поширення звóêових êоливань ó середовищі

лоêації.

Приймальновипромінювальна частина марêшейдер-

сьêоãо звóêолоêатора, розташована в звóêопрозорій обо-

лонці свердловинноãо снаряда.

3.м. призначені для автоматизованої зйомêи підземних

природних і штóчних порожнин êамерноãо типó. Розрізн-

яють 3.м. для роботи в повітряномó, рідêомó середовищі й

ó донних відêладеннях водоймищ. В.В.Мирний.

ЗВ’ЯЗНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. связ-

ность ãорных пород, а. roсk coherence, rock cohesion; н. Bin-

digkeit f der Gesteine n pl — опірність ã.п. зóсиллям роз'єд-

нати мінеральні частинêи розтяãненням, стисêом, êрóті-

нням, розломом. З. хараêтеризóє фіз.-хім. особливості

ã.п., їх міцність, опір прóжним і в'язêо-пластичним дефор-

маціям. З. обóмовлена стóпенем зволоження, хараêтером

цементóючої речовини, фраêційним сêладом, формою і тер-

тям частиноê і забезпечóється силами зчеплення за рахó-

ноê плівêової, êапілярної, вільної води і êолоїдів.

ЗВ’ЯЗНОСТI ЗДАТНІСТЬ, -…, -ості, ж. * р. связóющая

способность, а. binding power, н. Bindefähigkeit f, Bindekraft f,

Bindungsvermögen n, Bindevermögen n — властивiсть ãлинис-

тих порiд або інших речовин (напр., бітóмів) зв'язóвати

частинêи непластичних матерiалiв, зберiãаючи здатнiсть

маси формóватися та давати пiсля сóшіння досить мiцний

продóêт. Кiльêiсно визначається мiцнiстю на виãин ó сó-

хомó станi.

ЗВ’ЯЗУЮЧА РЕЧОВИНА, -ої, -и, ж. * р. связóющее ве-

щество, а. binder, binding material; а. Вindemittel n, Binder m

— речовина, яêа при певних óмовах (т-ра, тисê тощо)

здатна зв’язóвати між собою частинêи непластичних дрі-

бнодисперсних матеріалів ó монолітний продóêт (бриêет,

ґранóлó тощо) достатньої міцності для подальшоãо йоãо

зберіãання, транспортóвання та виêористання. Напр., при

виãотовленні вóãільних бриêетів яê З.р. виêористовóють

бітóми. Розрізняють З.р. орãанічні (нафт. бітóми,

êам’яновóãільні бітóми, êам.-вóã. пеêи і смоли,

сóльфіт-спиртова барда, смола напівêоêсóвання вóãілля,

різні олії і т.д.), неорãанічні (цементи, ãлини, розчинне сê-

ло, чавóнна стрóжêа і т.д.) і êомбіновані (бітóми і ãлина,

вапно і сóльфітні лóãи, бітóми і сóльфіт-спиртова барда та

ін.). Орãанічні З.р. поділяються на природні (бітóми, ãóд-

рони ін.), синтетичні (епоêсидні смоли, êлеї), тваринноãо

походження (êазеїн, альбóмін, ін.) і отримані з відходів

виробництва (сóльфітні лóãи, меляса); неорãанічні — на

природні (ãлина, вапняê та ін.), отримані при переробці

мінеральної сировини (доломітові, маãнезійні, ін.) і з

відходів виробництва (чавóнна стрóжêа, шлаêи, мóлêі

шлами та ін.). Специфічні властивості З.р.: висоêа ãідр-

офобність або ãідрофільність, значна поверхнева аê-

тивність, пластичність. Яê правило, витрати зв’язóючих

для бриêетóвання 5-10%, для ãрóдêóвання 0,2-2%, масляної

аґломерації вóãілля 3-10%, масляної ґранóляції вóãілля до

40%. Для бриêетóвання êам.-вóã. і антрацитовоãо дріб’яз-

êó найбільше застосóвання дістали нафтобітóми і пеêи

Рис. Фóнêціональна схема звóêолоêатора: — шляхи про-

ходження звóêó в середовищі лоêації.

,ll

t∆

-----=

425 ЗГО — ЗГУ

êам’яновóãільні, бриêетин, КВАГУ-3 та ін. Для виãотов-

лення бездимних ароматизованих побóтових вóãільних

бриêетів ó зарóбіжній праêтиці виêористовóють êро-

хмаль, патоêó, ліãнін, сóльфід-спиртовó бардó тощо. Для

бриêетóвання рóд і êонцентратів êольорової і чорної ме-

талóрãії — вапно, сóльфіт-спиртова барда, меляса, роз-

чинне сêло, ряд êомбінованих З.р. та емóльсій. Для ãрóдêó-

вання рóд і êонцентратів з подальшим випаленням êо-

тóнів — бентонітові ãлини, êальцинована сода, розчини

соєвоãо борошна і êрохмалю, хлорид êальцію та ін. Для

нетермічноãо ãрóдêóвання — З.р. на базі цементів, вапна,

вапна з êремнеземистими добавêами, сóльфіт-спиртова

барда та ін. У процесах масляної аґломерації вóãілля яê З.р.

виêористовóють широêий спеêтр речовин нафтовоãо по-

ходження (мазóти, дизельне пальне, ãас тощо), êам’яно-

вóãільні смоли, вторинні масла, відходи масложировоãо

виробництва. Для êореêції властивостей З.р. виêористо-

вóють різноманітні домішêи, напр., пластифіêатори, ре-

аґенти з підвищеним вмістом фóнêційних ãрóп, ароматич-

них сполóê і т.д. В.С.Білецьêий.

ЗГОНИ ФУМАРОЛЬНІ, -ів, -них, мн. * р. возãоны фóма-

рольные, а. fumarolic sublimates, н. Fumarolensublimate n pl

— тверді

мінерали

, яêі виниêли з ãазів, винесених з жерла

вóлêанó

або ãлибин лавовоãо потоêó, а таêож óнаслідоê

взаємодії ãазів між собою чи з оточóючими породами. Най-

частіше представлені

хлоридами

флóоридами

сóльфатами

сірêою самородною

сóльфідами

êарбонатами

боратами

флóоросиліêатами

. Більшість з них ãіãросêопічна. Звичай-

но óтворюють êірêи і нальоти на поверхні

лави

, а в порож-

нинах — ґроноподібні

аґреґати

сталаêтити

дрóзи

ЗГУЩЕННЯ, -…, с. * р. сãóщение, а. thickening, н. Eindik-

kung f — процес підвищення êонцентрації речовини в

просторі, напр., твердоãо êомпонента ó пóльпі внаслідоê

осадження твердих частиноê ó ãравітаційномó, відцент-

ровомó або êомбінованомó полі з одночасним вида-

ленням (зливом) шарó проясненої води. В ãірничій справі З.

— процес виділення частини рідêої фази з пóльп (сóспен-

зій) під дією сил тяжіння, відцентрових сил, маãнітноãо

поля з метою отримання зãóщеноãо продóêтó (осадó) і

яêомоãа чистішої рідêої фази (зливó). На збаãачóвальних

фабриêах З. — операція підãотовêи шламів з метою надан-

ня їм необхідної ãóстини перед подальшою обробêою

(збаãаченням, зневодненням), а таêож отримання обіãової

води. З. застосовóють для зневоднення продóêтів при збаãа-

ченні ê.ê., в ãідрометалóрãійномó, хімічномó та ін. вироб-

ництвах. Для реалізації З. застосовóють відстій-

ниêи-ãідроêласифіêатори, радіальні та циліндричні зãó-

щóвачі, ãідроциêлони, пластинчаті зãóщóвачі. У резóльтаті З.

отримóють проясненó водó і зãóщений продóêт. Утворення

аґреґатів часто здійснюється на основі застосóвання êоа-

ãóлянтів і флоêóлянтів. Коаãóлянти (вапно, ãалóн, хлорид

êальцію та ін.) нейтралізóють елеêтричні заряди тонêих

частиноê, флоêóлянти адсорбóються на частинêах і спри-

яють óтворенню механічних зв'язêів між ними і, яê насл-

ідоê, — аґреґатів (флоêóл). Застосóвання флоêóлянтів

більш ефеêтивне, бо воно інтенсифіêóє процес осадження

в 4-6 разів. У чорній і êольоровій металóрãії, а таêож вóãіл-

ьній промисловості êрóпність матеріалó, яêий зãóщóється

0,05-5 мм. Вміст твердоãо êомпонента в зливі в êольоровій

металóрãії сêладає 0,07 ã/л, при З. апатитових êонцент-

ратів 2,7-5 ã/л, залізних êонцентратів 0,01-0,7 ã/л.

ЗГУЩУВАЧ, -а, ч. * р. сãóститель, а. thickener, н. Eindik-

ker m, Eindickungsgefäß n, Absetzbehälter m — машина для

зãóщення пóльпи, ãідравлічної êласифіêації або прояснення

шламової води методом óстоювання. В більш широêомó

розóмінні — машина або апарат для розділення пóльп (сóс-

пензій) на твердó і рідêó фази під дією сил тяжіння,

відцентровоãо і маãнітноãо поля. За êонстрóêтивними оз-

наêами З. поділяють на радіальні, пірамідальні відстій-

ниêи, пластинчаті (прямоточні і протиточні), віброзãóщ-

óвачі, ãідроциêлони, ãідросепаратори, відсаджóвальні цент-

рифóãи, фільтри-зãóщóвачі, маãнітні З. На збаãачóвальних

фабриêах частіше за все застосовóють: радіальні, цилін-

дричні (циліндро-êонічні), пластинчасті З. та пірамідальні

відстійниêи — з осадженням твердої фази ó ãравітацій-

номó полі, а таêож ãідроциêлони та осаджóвальні й осаджó-

вально-фільтрóючі центрифóãи — для зãóщення ó

відцентровомó полі. Див. зãóщóвач радіальний, зãóщóвач

циліндро-êонічний. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

ЗГУЩУВАЧ РАДІАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. сãóститель

радиальный, а. radial thickener, н. Rundeindicker m, Radialein-

dicker m — апарат для

зãóщення шламó під дією

ãравітаційної сили. Має

формó чаші цилінд-

ричної форми з êонічним

дном. Пóльпа, яêа зãó-

щóється, завантажóється

через центральний стаêан

і переміщóється ó радіал-

ьномó напрямêó (звідси

назва «радіальний») до

зливноãо êільцевоãо по-

роãа. Шлам, яêий осідає

при цьомó, за допомоãою

ãраблин (ãраблищ), що

обертаються навêоло

вертиêальної осі, пересó-

вається до центральноãо

випóсêноãо отворó.

Розрізняють З.р. з цент-

ральним та периферій-

ним приводом. Чаша зãó-

щóвача виãотовляється з

металó або залізобетонó.

Найбільше поширення

на вóãлезбаãачóвальних

фабриêах дістали З.р. діа-

метром 25 і 30 м з пери-

ферійним приводом.

ЗГУЩУВАЧ ЦИЛІН-

ДРО-КОНІЧНИЙ, -а,

-…-оãо, ч. * р. сãóститель

цилиндро-êоничесêий, а.

cylindrical and conic thick-

ener, н. konischer Rundein-

dicker m — зãóщóвач для

отримання осадó з підви-

щеною êонцентрацією

твердої речовини (до

500-700 ã/л) в порівнянні

з радіальними зãóщóвачами (250-400 ã/л). Це досяãається

завдяêи óщільненню осадó під дією ãідростатичноãо тисêó

сóспензії. Співвідношення висоти З.ц.ê. та йоãо діаметра

збільшено до (1,4-1,5):1 проти (0,3-0,5):1 ó радіальних зãó-

щóвачах. Для óниêнення заляãання óщільненоãо осадó зãó-

Рис. Радіальні зãóщóвачі: а — з

центральним приводом; б — з пе-

риферичним приводом. 1 — ãра-

бельна рама; 2 – чаша; 3 — трóба

вихідноãо шламó; 4 — привод; 5 —

зливний êільцевий жолоб; 6 — ви-

пóсê зãóщеноãо продóêтó.

Рис. Циліндро-êонічний зãóщóвач:

1 — циліндрична чаша; 2 —

завантажóвальний пристрій; 3 —

зливний жолоб; 4 — змішóвач

пóльпи з флоêóлянтом; 5 — êолеê-

тор живлення; 6 — êонічний

розподільниê; 7 — осадоóщіль-

нювач; 8 — розсіêач; 9 — розван-

тажóвач осадêó з приводом.

ЗДА — ЗЕМ 426

щóвач має обертовó мішалêó-розпóшóвач. Конічне днище

має нахил твірної до ãоризонтó до 60°. О.А.Золотêо.

ЗДАТНІСТЬ МІНЕРАЛІВ ВІДБИВНА, -ості, -…, -ої, ж.

* р. способность минералов отражательная, а. reflectance of

minerals, н. Reflexionsvermögen n der Minerale n pl — здат-

ність мінералів відбивати частинó світла, що падає на них.

Є оптичною êонстантою мінералів, яêа виêористовóється

в мінералоãії яê діаãностична ознаêа. Числове значення

цієї êонстанти (ó %) визначається формóлою: , де

i — інтенсивність падаючоãо на поверхню мінералó світла,

ó — інтенсивність відбитоãо світла, R — поêазниê відби-

ття. Найбільша відбивна здатність (95 %) спостеріãається

ó самородноãо срібла.

ЗДАТНІСТЬ МІНЕРАЛІВ МІГРАЦІЙНА, -ості, -…, -ої,

ж. * р. способность минералов миãрационная, а. migratory

ability of minerals, н. Migrationsvermögen n der Minerale n pl

— поведінêа оêремих мінералів в обстановці довãоãо пере-

носó. Визначається маêсимальною відстанню, на яêó мо-

жóть бóти перенесені потоêами óламêові частини мін-

ералів, залишаючись за розмірами в межах піщаної фраê-

ції (0,1 мм). До мінералів з малою міãраційною здатністю

належать êіновар, вольфраміт, олівін та ін., а з висоêою —

хромшпінеліди, ільменіт, топаз, цирêон й ін.

ЗДИМАННЯ (ВИПИРАННЯ, СПУЧУВАННЯ) ГІР-

СЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. пóчение (вспóчивание) ãорных

пород, а. swelling, rock heaving, rock swelling; н. Gebirgsaufhe-

bung f, Quellen n der Gesteine n pl, Gesteinsquellung f — ви-

давлювання породи ó ãірничó виробêó без значних порó-

шень її сóцільності, обóмовлене дією ãірничоãо тисêó. Є

проявом реолоãічних властивостей порід, зоêрема їх повзó-

чості. Хараêтеризóється збільшенням об’ємó порід, що

обóмовлено набóханням ã.п., хім. реаêціями і виділенням

ãазів ó ãірсьêих породах. Найбільш схильні до здимання

ãлини, ãлинисті сланці, арãіліти. На велиêих ãлибинах зді-

ймаються таêож пісêóваті сланці, мерãелі, вóãілля.

ЗЕЛЕНИЙ СЛАНЕЦЬ, -оãо, -ю, ч. * р. зеленый сланец, а.

green schist, н. Grünschiefer m — поширена метаморфічна

ã.п., що óтворилася внаслідоê перетворення основних

вóлêанітів при помірномó тисêó (менше 6-8х10

Па) і

т-рах (330-460 °С). Мінеральний сêлад: альбіт, аêтиноліт,

хлорит, епідот, êальцит, êварц, лейêоêсен. Стрóêтóра

лепідоґранобластова, теêстóра сланцювата, іноді смóãас-

та. Колір сіро-зелений. Хім. сêлад відповідає основним

вóлêанітам — долеритам, базальтам та тóфам, спостер-

іãається збільшений вміст Н

2О і СО2. З.с. зóстрічається в

сêладі зеленоêам’яних поясів, в основі протерозойсьêих

або палеозойсьêих товщ. Часто асоціює з заліз. êварцита-

ми. Хараêтерний для зон діафторезó.

ЗЕЛЕНКА, -и, ж. * р. ãлаóêонит, а. glauconite, н. Grünerde

f, Glaukonit m — стара óêр. назва ґлаóêонітó.

ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНІ ПОРОДИ, -их, -рід, мн. * р. зеленоêа-

менные породы, а. greenstones, green rock; н. Grünsteine m pl,

Grüunsteingesteine n pl — заãальна назва основних, рідше

óльтраосновних і середніх маãматичних ã.п., породоóтво-

рюючі мінерали яêих внаслідоê низьêотемператóрноãо ре-

ãіональноãо метаморфізмó бóли заміщені серпентином, хло-

ритом, аêтинолітом, епідотом, що обóмовило їх зелений

êолір. Тією чи іншою мірою З.п. зберіãають реліêтові

стрóêтóри початêових ефóзивних та інтрóзивних порід.

Звичайні для рóхомих (сêладчастих) зон земної êори

(Урал, Кавêаз тощо), а таêож зеленоêам’яних поясів до-

êембрію (Півд. Африêа, Австралія та ін.). 3.п. — один з

пошóêових êритеріїв на мідно-êолчеданні родовища.

ЗЕЛЕНОРУДЬ, -і, ж. * р. пироморфит, а. pyromorphite, н.

Pyromorphit m — стара óêр. назва піроморфітó.

ЗЕЛЕНЬ, -і, ж. * р. зелень, а. green, н. Grün n — хараêтер-

на частина назви деяêих мінералів зеленоãо êольорó.

Розрізняють: зелень ãірсьêó (êолоїдний різновид малахітó і

деяêих ін. мінералів, що містять мідь); зелень êорсіêансьêó (мін-

ерал, подібний до баститó — псевдоморфози мінералів ãрóпи сер-

пентинó по ромбічномó піроêсенó); зелень малахітовó (малахіт);

зелень міднó (1. — застаріла назва хризоêоли; 2. — землистий різн-

овид малахітó); зелень мінеральна (малахіт); зелень ніêелевó

(анаберґіт); зелень óрановó (êóпросêлодовсьêіт).

ЗЕМЕЛЬНИЙ ВІДВІД, -оãо, -ó, ч. * р. земельный отвод,

а. grant of land, н. Bodenabsonderung f — ділянêа земної по-

верхні, надана ó встановленомó порядêó підприємствам і

орãанізаціям під бóдівництво (реêонстрóêцію) промисло-

вих і цивільних об'єêтів, спорóд. У ãірничій промисловості

затвердження 3.в. виробляється Радами депóтатів ó вста-

новленомó порядêó, після оформлення ãірничоãо відводó.

ЗЕМЛЕРИЙНІ МАШИНИ, -их, -н, мн. * р. землеройные

машины, а. earth-moving machines, н. Erdbaugeräte n pl, Erd-

bewegungsgeräte n pl, Bagger m pl, Erdausheber m pl, Bodenbe-

arbeitungsmaschinen f pl — машини, що виêонóють земляні

роботи при видобóтêó ê.ê., бóдівництві автомоб. і заліз.

доріã, ãідротехн. спорóд, проêладанні підземних êомóніê-

ацій тощо. 3.м. розробляють породи всіх êатеãорій, в т.ч.

мерзлі і сêельні. Розрізняють таêі З.м.: виїмно-наванта-

жóвальні (еêсêаватори, шнеêово-бóрові, обвало-наванта-

жóвальні), виїмно-транспортні (бóльдозери, сêрепери, ґрей-

дери, ґрейдер-елеватори, стрóãи), підãотовчі (розпóшó-

вачі та ін.), а таêож спеціальні плавóчі 3.м. (землесосні і

землечерпальні снаряди, драãи та ін.).

ЗЕМЛЕСОС, -а, ч. * р. землесос, а. dredge pump, suction

dredge, slurry pump; н. Erdpumpe f, Schlammpumpe f — ґрóн-

товий насос, призначений для переêачóвання по трóбах

пóльпи. Яê правило, відцентровоãо типó.

ЗЕМЛЕСОСНА УСТАНОВКА, -ої, -и, ж. * р. землесо-

сная óстановêа, а. excavating pump, dredge pump plant; н.

Saugbagger m, Saugbaggeranlage f, Saugpumpbagger m, Saug-

pumpanlage f

—

аґреґат

, що сêладається з

ґрóнтовоãо

насо-

са

і допоміжних

пристроїв

для переêачóвання

ãідросóміші

Застосовóється при

ãідромеханізації

на

ãірн. роботах

, ó ãідр-

отехн. та ãідромеліорат. бóдівництві. 3.ó. поділяються на

дві ãрóпи: вібійні, що працюють з

ãідромонітором

, і переêа-

чóвальні, яêі виêористовóються для підвищення

тисêó

системі за схемою послідовної роботи

ґрóнтових

насосів

. В

оêр. випадêах 3.ó. можóть бóти плавóчими (на понтонах).

ЗЕМЛЕСОСНИЙ СНАРЯД, -оãо, -а, ч. * р. землесосный

снаряд, а. suction-tube dredge, н. Saugbagger m, Nassbagger m,

Erdsaugbagger m, hydraulischer Schlammbagger m, Erdbagger

m — плавóча машина із всмоêтóвальним пристроєм, яêою

з-під води видобóвають ґрóнт. Робочим орãаном землесо-

сноãо снаряда є насос (землесос) із всмоêтóвальною трóбою,

обладнаною механічним або ãідравлічним розпóшóвачем.

Землесосний снаряд застосовóють для днопоãлиблюваль-

них робіт, зведення насипів тощо. 3.с. з поршневими на-

сосами óперше застосований ó Франції в 1859 р. для дно-

поãлиблюваних робіт. Осн. параметри сóчасних 3.с. змін-

юються в широêих межах. Глибина розробêи 2-60 м, по-

тóжність елеêтродвиãóнів 10-10000 êВт, продóêтивність —

8-10000 м

ґрóнтó за ãодинó. Перспеêтивною сферою за-

стосóвання З.с. в ãірн. справі є розробêа ê.ê. на шельфі, що

потребóє створення спец. ãлибинних З.с. В Уêраїні є

розробêи З.с. на основі ерліфтів, яêі забезпечóють піднім-

ання ê.ê. з ãлибин до 6000 м.

---=

427 ЗЕМ — ЗЕМ

ЗЕМЛЕТРУС, -ó, ч. * р. землетрясение, а. earthquake,

earth shock, н. Erdbeben n, unterirdischer Stoss m — підземні

поштовхи та êоливання земної поверхні, зóмовлені рап-

товим звільненням потенціальної енерãії земних надр.

Виниêнення землетрóсó пов’язóють ãоловним чином з

теêтонічними процесами. Протяãом роêó на Землі фіêс-

óються бл. 1 млн землетрóсів. Виділяють ãіпоцентр та еп-

іцентр землетрóсó. Від них ó всі сторони розходяться сейс-

мічні хвилі. Осередêи землетрóсів перебóвають на ãлибині

30-60 êм, а інêоли на ãлибині до 700 êм.

Залежно від причин і

місця виниêнення, зем-

летрóси поділяються на

теêтонічні, вóлêанічні,

обвальні та моретрóси.

Землетрóси охоплюють

велиêі території і хараêте-

ризóються: рóйнóванням

бóдівель і спорóд, під

óламêи яêих потрапляють

люди; виниêненням ма-

сових пожеж і виробни-

чих аварій; затопленням

населених пóнêтів і цілих

районів; отрóєнням ãаза-

ми при вóлêанічних

виверженнях; óраженням

людей і рóйнóванням бóд-

івель óламêами вóлêанічних ãірсьêих порід; óраженням

людей і виниêненням осередêів пожеж ó населених пóнê-

тах від вóлêанічної лави; провалом населених пóнêтів при

обвальних землетрóсах; рóйнóванням і змиванням населе-

них пóнêтів хвилями цóнамі; неãативною психолоãічною

дією. За історичний період 3. не раз виêлиêали рóйнóван-

ня і жертви. Напр., ó 1290 р. в р-ні затоêи Бохайвань (Ки-

тай) заãинóло бл. 100.000 чол., ó 1556 р. в провінції Шаньсі

— 830.000 чол., ó 1737 р. ó Кальêóтті (Індія) — 300.000, ó

1908 р. в Мессіні (Італія) -120.000, ó 1923 р. в Тоêіо —

143.000, ó 1976 р. в Тяньшані (Китай) — бл. 240.000 чол., в

1999 р. в Тóреччині — бл. 40.000 чол., в 2001 р. в Індії — бл.

30.000 чол.

У зв'язêó з цим однією з

аêтóальних завдань є про-

ãнозóвання місця і сили

3., основане на спостере-

женнях за флóêтóаціями

полів Землі. Більш

фóндаментальне завдання

— проãноз не тільêи місця

і сили, але і часó 3. виріш-

ена тільêи в деêільêох ви-

падêах. З. можóть виêли-

êатися штóчно (напр.,

ядерними вибóхами). Оці-

нêа дії З. з 2-ї половини

ХІХ ст. здійснюється за

допомоãою спеціальних

сейсмічних шêал.

Найбільш поширена з них

12-бальна шêала, варіанти

яêої прийняті в Європі,

США. В деяêих êраїнах, зоêрема Лат. Америêи, прийнята

10-бальна шêала, в Японії — 8-бальна. В Уêраїні прийнято

12-бальнó шêалó визначення сили

землетрóсó

. Вивчає зем-

летрóси

сейсмолоãія

, спостереження за ними здійснює спе-

ціальна

сейсмічна

слóжба

Сейсмоаêтивні зони оточóють Уêраїнó на південномó заході і

півдні. Це зони: Заêарпатсьêа, Вранча, Кримсьêо-Чорно-

морсьêа та Південно-Азовсьêа. Жертв та значних рóйнóвань не

зареєстровано. У сейсмічномó плані найбільш небезпечними об-

ластями в Уêраїні є Заêарпатсьêа, Ів.-Франêівсьêа, Черні-

вецьêа, Одесьêа та Автономна Респóбліêа Крим. На теренах За-

êарпаття відзначаються осередêи землетрóсів з інтенсивністю

6-7 балів (за шêалою Ріхтера) ó зонах Тячів-Сиãет, Мóêаче-

во-Свалява. Заêарпатсьêа сейсмоаêтивна зона хараêтеризóється

проявом

землетрóсів

, що відбóваються ó верхній частині

земної

êори

на ãлибинах 6-12 êм з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що

швидêо затóхає на близьêій відстані. Шестибальні

землетрóси

зафіêсовані таêож ó Приêарпатті (Бóêовина). Приêарпаття відч-

óває вплив районó Вранча (Рóмóнія). В 1974-76 рр. тóт мали

місце

землетрóси

інтенсивністю від 3 до 5 балів. Уніêальна на

Європейсьêомó êонтиненті сейсмоаêтивна зона Вранча, розта-

шована на ділянці стиêóвання Південних (Рóмóнія) та Східних

(Уêраїнсьêих) Карпат. В її межах осередêи

землетрóсів

розташо-

вані в êонсолідованій êорі, а таêож ó верхній

мантії

на ãлибинах

80-160 êм. Найбільшó небезпеêó становлять таêі, що виниêають

на велиêих ãлибинах. Вони спричиняють стрóси

ґрóнтів

до 8-9

балів в епіцентрі в Рóмóнії, Болãарії, Молдові. Глибоêофо-

êóсність

землетрóсів

зони Вранча обóмовлює їх слабêе затóхання

з відстанню, томó що більша частина Уêраїни перебóває в

4-6-бальній ділянці впливó цієї зони. У ХХ ст. в зоні Вранча ста-

лося 30

землетрóсів

з маãнітóдою 6,5 балів. Катастрофічні

зем-

летрóси

ó 1940 та 1977 рр. мали маãнітóдó в епіцентрі 7 балів. Пі-

вденно-західна частина Уêраїни, що підпадає під безпосередній

вплив зони Вранча, потенційно може бóти віднесена до 8-баль-

ної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна

вважати таêож Бóêовинó, де в 1950-1976 рр. зафіêсовано 4 зем-

летрóси інтенсивністю 5-6 бала. Сейсмонебезпечність Одесьêої

області зóмовлена осередêами

землетрóсів

ó масиві ãір Вранча та

Східних Карпат в Рóмóнії. Починаючи з 1107 роêó до сьоãодні

там мали місце 90

землетрóсів

з інтенсивністю 7-8 балів. Карпат-

сьêі

землетрóси

поширюються на значнó територію. У1940 році

êоливання відчóвалися на площі 2 млн êм. Кримсьêо-Чорно-

морсьêа сейсмоаêтивна зона оãинає з півдня Кримсьêий піво-

стрів. Воãнища сильних êорових землетрóсів тóт виниêають на

ãлибинах 20-40 êм та 10-12 êм на відстані 25-40 êм від óзбережжя

з інтенсивністю 8-9 балів. Південне óзбережжя Кримó належить

до реґіонів дóже сейсмонебезпечних. За останні два століття тóт

зареєстровано майже 200

землетрóсів

від 4 до 7 балів. Півде-

нно-Азовсьêа сейсмоаêтивна зона виділена зовсім недавно. У

1987 році бóло зафіêсовано êільêа

землетрóсів

інтенсивністю 5-6

балів. Крім тоãо, за палеосейсмотеêтонічними та архео-

лоãічними даними встановлено сліди давніх

землетрóсів

інте-

нсивністю до 9 балів з періодичністю близьêо одноãо разó на

1000 роêів. У платформній частині Уêраїни виділено ряд потен-

ційно сейсмотеêтонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 бала. На те-

риторії Кримсьêоãо півострова зафіêсовано понад 30

зем-

летрóсів

. Таê, êатастрофічний землетрóс 1927 р. мав інте-

нсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінêами, приріст

Наслідêи землетрóсó на

Алясці.

Тріщина на вóлицях Сан-Фран-

цисêо після землетрóсó.

Рис. Хвилі землетрóсó в середині Землі.

ЗЕМ — ЗЕН 428

сейсмічності на півдні Уêраїни перевищóє 1,5 бала, і ó зв'язêó з

цим бóло визначено, що в оêремих районах 30-50% забóдови не

відповідає сóчасномó рівню сейсмічноãо та інженерноãо ризиêó.

Попередити землетрóси точно поêи що неможливо.

Серед óсіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетрó-

си займають перше місце в світі за заподіяною еêономі-

чною шêодою і êільêістю заãиблих. В.С.Білецьêий.

ЗЕМЛЕЧЕРПАЛЬНИЙ СНАРЯД, -оãо, -а, ч. * р. земле-

черпальный снаряд, а. dredge, shallow dredge, sea-going dredge,

single-bucket dredge, navvy; н. Schlammbagger m, Erdbagger

m — плавóча машина з черпаêовим пристроєм, яêою з-під

води видобóвають ґрóнт. Робочим орãаном земле-

черпальноãо снаряда є êівш (або êільêа êовшів) чи ґрейфер.

Землечерпальний снаряд застосовóють для днопоãлиблю-

вальних робіт, риття êотлованів.

ЗЕМЛЯ, -і, ж. * р. земля, а. the Earth, earth; н. Erde f — 1)

Планета — див. т. 3. 2). Хараêтерна частина назви деяêих

мінералів.

Розрізняють: земля баритова (барит); земля бернсьêа

(виêопні смоли); земля веронсьêа (селадоніт — залізистий різн-

овид ґлаóêонітó шарóватої бóдови); земля ãірêо-солона (застаріла

назва доломітó); земля дивна (сóміш êаолінітó з êварцом, слюдою і

лімонітом); земля залізиста зелена (заãальна застаріла назва роê-

бриджитó і дюфренітó); земля залізна зелена (бісмóтин); земля

залізна синя (застаріла назва вівіанітó); земля зелена (заãальна

застаріла назва селадонітó і ґлаóêонітó); земля ітрова фосфорно-

êисла (застаріла назва êсенотимó); земля ретинова (застаріла наз-

ва ретинітó — виêопної смоли); земля свинцева (сóміш землисто-

ãо церóситó з ãлинистими мінералами); земля сієннсьêа (землиста

сóміш ãалóазитó з ãідрооêсидами заліза [оêолиці Сієнни, Італія]);

земля стронцієва (стронціаніт); земля фарфорова (чистий білий

êаолініт); земля хризопразова (1. — серпентиніт ніêелистий; 2. —

хлорит ніêелистий); земля хризопразова зелена (хлорит ніêели-

стий); земля червона (землистий ãематит); земля янтарна (зем-

листий різновид янтарю).

ЗЕМНА КОРА, -ої, -и, ж. * р. земная êора, а. Earth’s crust,

Earth shell; н. Erdkruste f — зовнішня тверда оболонêа

Землі, верхня частина літосфери. Від мантії Землі відоêре-

млена Мохоровичича поверхнею. В основі сóчасних óявлень

про стрóêтóрó З.ê. лежать ãеофіз. дані про швидêість по-

ширення прóжних (в осн. поперечних) хвиль. Виділяють

два ãол. типи 3.ê.: êонтинентальнó і оêеанічнó, що розрі-

знюються за сêладом, бóдовою, потóжністю і ін. хараêте-

ристиêами. Потóжність êонтинентальної êори в залеж-

ності від теêтоніч. óмов сêладає від 25-45 êм (на платфор-

мах) до 60-80 êм (в областях ãороóтворення). У êонтинен-

тальній êорі розрізняють осадовий (до 20-25 êм), “ґрані-

тний" або “ґранітно-метаморфічний” (в сер. 15 êм, ãóсти-

на порід 2,6-2,7 т/м

) і “базальтовий" (20-35 êм, ãóстина

порід 2,7-3,0 т/м

) шари. Назви “ґранітноãо" і “базальто-

воãо" шарів óмовні й історично пов'язані з виділенням

межі Конрада, яêа їх розділяє. Обидва ці шари іноді об'єд-

нóють в поняття êонсолідованої êори.

Осн. відмінності оêеанічної êори від êонтинентальної

— відсóтність “ґранітноãо" шарó, істотно менша по-

тóжність (2-10 êм), більш молодий віê (юра, êрейда, êай-

нозой), велиêа латеральна однорідність. Оêеанічна êора

сêладається з трьох шарів. Перший шар, або осадовий,

має потóжність до 1-2 êм. Дрóãий шар — вóлêанічний, або

аêóстичний підмóрівоê, має в сер. потóжність 1-2 êм (за

ін. даними, 1,2-1,8 êм). Детальні дослідження дозволили

розділити йоãо на три ãоризонти (2А, 2В і 2С). Третій шар

оêеанічної êори — “базальтовий” потóжністю 4-8 êм

(інші дані — від 2 до 5 êм).

Глибинними розломами З.ê. розділена на блоêи. Віê най-

древніших порід З.ê. досяãає 4,0-4,1 млрд роêів. Протяãом

перших 2 млрд роêів, можливо, сформóвалося від 50% до

70-80% всієї сóчасної êонтинентальної êори, в настóпні 2

млрд роêів — щонайбільше 40%, і лише бл. 10% — за ос-

танні 500 млн роêів, тобто ó фанерозої. Переломний мо-

мент в розвитêó 3.ê. мав місце ó пізньомó доêембрії, êоли

в óмовах існóвання велиêих плит вже зрілої êонтинен-

тальної êори стали можливі велиêомасштабні ãоризон-

тальні переміщення, що сóпроводжóвалися сóбдóêцією та

обдóêцією новоóтвореної літосфери. З цьоãо часó óтворен-

ня і розвитоê З.ê. відбóвається в ãеодинаміч. обстановці,

зóмовленій механізмом теêтоніêи плит.

ЗЕМНИЙ МАГНЕТИЗМ, ГЕОМАГНЕТИЗМ, -оãо, -ó,

-ó ч. * р. земной маãнетизм, ãеомаãнетизм, а. Earth’s magne-

tism, terrestrial magnetism; н. Erdmagnetismus m — 1) Влас-

тивість Землі яê небесноãо тіла, що зóмовлює існóвання

навêоло неї маãнітноãо поля. 2) Розділ ãеофізиêи, яêий

вивчає маãнітне поле Землі. Розрізняють постійне маãні-

тне поле, зóмовлене маãнетизмом самої земної êóлі, та

змінне поле, пов’язане з елеêтричними стрóмами ó верх-

ніх шарах атмосфери і за її межами. Вивчення земноãо маã-

нетизмó має велиêе значення для навіãації, радіозв’язêó,

ãеолоãічних досліджень.

ЗЕМНИК (ПРИЗЕМНИК, ДОЛІВКА, ВУГІЛЬНА

ДОЛІВКА), -а, ч. (-а, ч., -и, ж., -ої, -и, ж.) * р. земниê, а.

floor coal, cropper coal; н. Sohlenkohle f — пачêа вóãілля не-

значної потóжності, що залишається біля підошви після

роботи виêонавчоãо орãанó ãірничої машини.

ЗЕНІТ, -ó, ч. * р. зенит, а. zenith, н. Zenit m — óмовна точ-

êа перетинó вертиêальної лінії чи нормалі до поверхні

земноãо еліпсоїда з небесною сферою. У першомó випад-

êó цю точêó називають зенітом астрономічним, ó дрóãо-

мó — зенітом ãеодезичним.

ЗЕНІТНИЙ КУТ, -оãо, а, ч. * р. зенитный óãол, а. zenithal

angle, н. Zenitwinkel m — êóт між вертиêальною лінією і

напрямом лінії візóвання на ціль. Між зенітним êóтом (Z)

та êóтом нахилó лінії візóвання (δ) існóє співвідношення

Z=90

ЗЕНІТ-ПРИЛАД, -…-а, ч. * р. зенит-прибор, а. zenith-de-

vice, н. Zenit-Apparat m, Zenit-Gerät n — прилад вертиêаль-

ноãо (прямовисноãо) візóвання; застосовóється при бóді-

вництві спорóд для передачі планових êоординат з одноãо

монтажноãо ãоризонтó на інший, а таêож для êонтролю

вертиêальності êонстрóêції при бóдівництві висотних

об’єêтів; ó ãірничій праêтиці зеніт-прилад виêористо-

вóється при бóдівництві баштових êопрів. Існóють мо-

дифіêації зеніт-приладів з рівнем та з êомпенсатором. 3-п.

з рівнем сêладається з ламаної зорової трóби зі спрямова-

ною вãорó візирною лінією, двох взаємно перпендиêóляр-

них висоêоточних рівнів і підставêи з оптичним цент-

риром. У 3-п. з êомпенсатором виêористовóють серійно

виãотовлені висоêоточні нівеліри з êомпенсаторами, що

пристосовані для візóвання вãорó (прилад PZL підприєм-

ства К. Цейс, Йена, ФРН, вітчизняні прилади ОЦП, зеніт

ОЦП, ПОВП та інші). Візóвання 3-п. виêонóється на êо-

ординатнó палетêó, що заêріплюється на монтажномó ãо-

ризонті, при чотирьох положеннях трóби приладó. За ци-

ми відліêами обчислюють êоординати х, ó, за яêими спро-

еêтованó точêó вертиêалі наносять на палетêó.

Яê зеніт-прилад може бóти виêористано і лазерний про-

мінь з оптичною системою ó виãляді зорової трóби нівеліра

з êомпенсатором, яêий спрямовóє лазерний промінь в

зеніт при забезпеченні візóальної та фотоелеêтричної інд-

иêації йоãо осі на монтажномó ãоризонті.

В.В.Мирний.

429 ЗЕР — ЗЙО

ЗЕРНИСТІСТЬ, -ості, ж. * р. зернистость, а. grain, grain-

iness; н. Körnung f, Körnigkeit f — êрóпність зерен мінералів,

яêі óтворюють породи. Розрізняють êрóпнозернисті поро-

ди з зернами діаметром понад 5 мм, середньозернисті —

1-5 мм і дрібнозернисті — з зернами діаметром менше 1

мм. Чим менше зерно матеріалó і чим міцніші цементóючі

зерна речовини, тим важче рóйнóється порода при бóрінні,

вибóхó, в дробарêах, млинах і т.і.

ЗЕРНО, -а, с. * р. зерно, а. grain, corn, н. Korn n — 1) Оê-

рема дрібна частинêа ê.ê. 2) Порóвата, однорідна за

êрóпністю маса дрібних частиноê (зернистий шлам) — на

відмінó від тонêодисперсної маси мóлоподібних шламів.

3) Застарілий термін, що вживається для розмежóвання за

êрóпністю матеріалó відсадêи: “відсадêа êрóпноãо зерна”

(для êл. понад 13 мм), “відсадêа дрібноãо зерна” (для

êл.0,5-13(10) мм). В інших випадêах ãраниця êрóпності

для поняття З. — óмовна.

ЗЕРНОҐРАНУЛІТИ, -ів, мн. — ВР, те ж саме, що й ãра-

моніти.

ЗІҐЕНСЬКИЙ ЯРУС, ЗІҐЕН, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. зиãенс-

êий ярóс, зиãен; а. Siegenian, н. Siegenien n, Siegenium n —

середній ярóс нижньоãо відділó девонсьêої системи. Від на-

зви м. Зіґен (Siegen) ó Німеччині.

ЗІНКВЕРК, -ó, ч. * р. зинêверê, н. Salzstube f — соляна

виробêа. Застарілий термін.

З’ЇЗД, -ó, ч. * р. съезд, а. cross-over, н. Rampe f — в ãірн-

ичій справі — відêрита розêривна êапітальна або тимчасо-

ва виробêа ó виãляді напівтраншеї або насип змінноãо пе-

ретинó, призначена для забезпечення вантажотранспорт-

ноãо зв’язêó одноãо робочоãо ãоризонтó з іншим. За фор-

мою траси трансп. êомóніêацій і óмовами еêсплóатації З.

поділяють на спіральні, петлеподібні, тóпиêові і ін. Само-

стійно З. різних типів застосовóють відносно рідêо, на

êар'єрах частіше зóстрічаються їх êомбінації.

ЗЙОМКА (ЗНІМАННЯ), -и, ж. (-…, с.) * р. съемêа, а. sur-

vey, н. Aufnahme f — визначення відносноãо положення

точоê та ліній на місцевості, в підземних або поверхневих

ãірничих виробêах тощо для сêладання планó, êарти. Див.

таêож аерозйомêа, депресійна зйомêа шахти, ãамма-зйом-

êа, ãідроãеолоãічна зйомêа, інженерно-ãеолоãічна зйомêа,

маãнітна зйомêа, мензóльна зйомêа, стереофотометрична

зйомêа, тахеометрична зйомêа, теодолітна зйомêа, а та-

êож зйомêа бóсольна, зйомêа вертиêальна ãірничих виробоê,

зйомêа вертиêальна з’єднóвальна, зйомêа ãазова (ãазова

зйомêа, ãазова зйомêа шахт), зйомêа ãеолоãічна, зйомêа

ãідроãеохімічна, зйомêа ãравіметрична, зйомêа з’єднóвальна,

зйомêа марêшейдерсьêа êар’єрів, зйомêа марêшейдерсьêа

підземна, зйомêа оêомірна, зйомêа профільна.

ЗЙОМКА АЕРОМАГНІТНА, -и, -ої, ж. — Див. аеромаã-

нітна зйомêа.

ЗЙОМКА БУСОЛЬНА (ЗНІМАННЯ БУСОЛЬНЕ), -и,

-ої, ж. (-…, -оãо, с.) * р. съемêа бóсольная, а. survey with dip-

ping compass, compass survey; н. Boussolenaufnahme f — вид

напівінстрóментальної зйомêи, при яêій маãнітні азимóти

сторін ходó визначають бóсоллю або ãірничим êомпасом,

довжинó сторін — рóлетêою, êóти нахилó — півêрóãом.

ЗЙОМКА ВЕРТИКАЛЬНА (ЗНІМАННЯ ВЕРТИКАЛЬ-

НЕ) ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -и, -ої, -…, ж. (-…, -оãо, с.)

*р. съемêа вертиêальная ãорных выработоê, а. vertical survey

of workings, н. vertikale (seigere) Aufnahme f des Grubengebäu-

des n — êомплеêс вимірювань та обчислень для визначен-

ня висот пóнêтів марêшейдерсьêих опорних мереж, реперів і

ін. Резóльтати З.в.ã.в. застосовóються при побóдові проф-

ілю виробоê або рейêової êолії, сêладанні вертиêальних

розрізів товщ ãірсьêих порід, задаванні напрямів ãірничим

виробêам ó вертиêальній площині та ін. З.в.ã.в. виêонóють

способом ãеометричноãо нівелювання при êóтах нахилó ви-

робоê до 8° і способом триãонометричноãо нівелювання

при більших êóтах нахилó.

ЗЙОМКА ВЕРТИКАЛЬНА З'ЄДНУВАЛЬНА (ЗНІМА-

ННЯ ВЕРТИКАЛЬНЕ З'ЄДНУВАЛЬНЕ), -и, -ої, -…, ж.

(-…, -оãо, -…, с.) *р. съемêа вертиêальная соединительная,

а. vertical instrumental survey; н. vertikale (seigere) Verbin-

dungsaufnahme f des Grubengebäudes n — êомплеêс марê-

шейдерсьêих вимірювальних та обчислювальних операцій,

яêий пов'язóє в єдинó системó висот пóнêти на земній по-

верхні і в підземних ãірничих виробêах; виêонóється через

вертиêальні, похилі та ãоризонтальні ãірничі виробêи. З.в.з.

(інаêше — передача висотної відмітêи) через вертиêаль-

ний ствол виêонóється за допомоãою спеціальної довãої

стрічêи або спеціальноãо приладó — довжиноміра; через

ãоризонтальні виробêи — способом ãеометричноãо нівел-

ювання, через похилі (при êóтах нахилó понад 8

) — спосо-

бом триãонометричноãо нівелювання. В резóльтаті цих

робіт марêшейдерсьêі пóнêти або репери одержóють висо-

тні відмітêи (позначêи).

ЗЙОМКА ГАЗОВА (ЗНІМАННЯ ГАЗОВЕ), -и, -ої, ж.

(-…, -оãо, с.) * р. съемêа ãазовая, а. gas survey, н. Gasaufnah-

me f — метод польових досліджень з метою виявлення

летêих хімічних елементів ó приповерхневомó шарі (до

0,5-1 м) літосфери і ãідросфери. На базі цьоãо методó засто-

совóється ãазоãеохімічний метод пошóêів, при яêомó

об’єêтами вивчення є, яê правило, пари ртóті, ãелій, ме-

тан. З.ã. призначена для êартóвання зон розломів, ãідроте-

рмальної, особливо ртóтної, мінералізації та сêóпчень вóã-

леводнів.

ЗЙОМКА ГЕОЛОГІЧНА (ЗНІМАННЯ ГЕОЛОГІЧНЕ),

-и, -ої, ж. (-…, -оãо, с.) *р. съемêа ãеолоãичесêая, а. geologi-

cal survey, н. geologische Aufnahme f — êомплеêс робіт по

сêладанню ãеол. êарт певноãо р-нó з метою виявлення

особливостей ãеол. бóдови, заêономірностей розміщення

родовищ ê.ê. і перспеêтив території на всі види мінеральної

сировини. Знімальні роботи проводяться перев. на почат-

êових стадіях ãеол.-розвідóвальноãо процесó, попередніх

стадіях пошóêових робіт. У залежності від масштабó З.ã.

поділяється на дрібномасштабнó (1:1000000,1:500000),

середньомасштабнó (1:200000, 1:100000), êрóпномасштаб-

нó (1:50000, 1:25000) і детальнó (1:10000 і êрóпніше). За ре-

зóльтатами З.ã. сêладають остаточні ãеол. êарти, звіти або

пояснювальні записêи.

ЗЙОМКА ГЕОХІМІЧНА, -и, -ої, ж. (-…, -оãо, с.) * р. сь-

емêа ãеохимичесêая, а. geochemical survey, н. geochemische

Aufnahme f — сêладання ãеохім. êарт на основі ãеохім.

випробовóвання території. Гóстота відборó проб при З.ã.

залежить від детальності êарти.

ЗЙОМКА ГІДРОГЕОХІМІЧНА (ЗНІМАННЯ ГІДРО-

ГЕОХІМІЧНЕ), -и, -ої, ж. (-…, -оãо, с.) *р. съемêа ãидро-

ãеохимичесêая, а. hydrogeochemical survey, н. hydrogeochemi-

sche Aufnahme f — один з основних методів вивчення ãеох-

імічних особливостей підземних вод. Оêрім ãеохімічноãо

типó, вмістó міêроелементів, ãазів мінералізації та ін. фіз.

та хім. параметрів вод, вивчаються ãеолоãічні, стрóêтóрні,

фізиêо-ãеоãрафічні, техноãенні та ін. фаêтори формó-

вання сêладó вод. З.ã. проводиться, яê правило, в масшта-

бах 1:200 000-1:10 000. Резóльтатом З.ã. є проãнозні ãідроã-

еохімічні êарти, за яêими оцінюють можливість виявлен-

ЗЙО — ЗМІ 430

ня різних видів ê.ê. ó межах ãідроãеохімічних проãнозних

зон, діляноê, вóзлів тощо.

ЗЙОМКА ГРАВІМЕТРИЧНА (ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТ-

РИЧНЕ), -и, -ої, ж. (-…, -оãо, с.) * р. съемêа ãравиметри-

чесêая, а. gravimetris survey, gravity survey; н. gravimetrische

Aufnahme f — êомплеêс польових та обчислювальних

робіт, яêі виêонóються з метою визначення сили тяжіння

в точêах земної поверхні при заданій щільності їх розта-

шóвання. Резóльтати З.ã. виêористовóють для вивчення

фіãóри і ãеолоãічної бóдови Землі.

ЗЙОМКА З'ЄДНУВАЛЬНА, ЗНІМАННЯ З'ЄДНУ-

ВАЛЬНЕ (ОРІЄНТУВАННЯ), -и, -ої, ж. (-…, -оãо, с.) *

р. съемêа соединительная, а. instrumental survey; н. Verbi n-

dungsmessung f, Verbindungsaufnahme f — сóêóпність êóто-

вих та лінійних вимірювань і подальших обчислень, яêі

забезпечóють поєднання в єдиній системі êоординат мар-

êшейдерсьêоãо знімання, виêонóваноãо на земній повер-

хні і в підземних ãірничих виробêах. Проводиться при пі-

дземній розробці родов. ê.ê. з метою сêладання планів

земної поверхні і підземних ãірничих виробоê в єдиній сис-

темі êоординат. З.з. вêлючає орієнтóвання сторін підзе-

мної марêшейдерсьêої опорної мережі відносно ãеодезичної

мережі на поверхні; центрóвання підземної марêшей-

дерсьêої опорної мережі шляхом визначення êоординат од-

ноãо або деê. пóнêтів ó системі, прийнятій на поверхні;

передачó висотних відмітоê з земної поверхні в ãірничó ви-

робêó на ãоризонти ãірничих робіт.

ЗЙОМКА МАРКШЕЙДЕРСЬКА КАР’ЄРІВ (ЗНІМА-

ННЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ КАР’ЄРІВ), -и, -ої, -…, ж.

(-…, -оãо, с.) *р. съемêа марêшейдерсêая êарьеров, а. open

pit survey, н. markscheiderische Aufnahme f der Tagebaue m pl,

Tagebauaufnahme f — êомплеêс польових і êамеральних

робіт, яêі мають своєю метою зображення на папері

óмовними знаêами місцевих предметів, ãірничих виробоê

êар’єрó та рельєфó ділянêи земної поверхні.

ЗЙОМКА МАРКШЕЙДЕРСЬКА ПІДЗЕМНА (ЗНІМА-

ННЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ ПІДЗЕМНЕ), -и, -ої, -ої, ж.

(-…, -оãо, -оãо, с.) *р. марêшейдерсêая съемêа подземная, а.

mine survey; н. untertägige markscheiderische Aufnahme f —

процес натóрних вимірювань підземних ãірничо-ãеолоãі-

чних об’єêтів та інженерних спорóд, настóпна обробêа от-

риманих резóльтатів і одержання ãірничої ãрафічної доêó-

ментації. Проводиться з метою точноãо визначення поло-

ження ãірничих виробоê і підземних спорóд по відношенню

до об'єêтів на земній поверхні (або під землею) для забез-

печення правильноãо і безпечноãо ведення ãірничих робіт.

Об’єêти З.м.п. — підãотовчі та очисні ãірничі виробêи, êаме-

ри і свердловини різноãо призначення, межі заêладання ви-

робленоãо просторó, транспортні шляхи, заãальношахтні

вентиляційні та протипожежні пристрої і спорóди, êонтó-

ри затоплених виробоê, місця обвалення ãірсьêих порід ó

підãотовчих виробêах, ãеолоãічні порóшення, хараêтерні

місця родовища та інші об'єêти, яêі підляãають зображен-

ню на êресленнях ãірничої ãрафічної доêóментації.

ЗЙОМКА ОКОМІРНА (ЗНІМАННЯ ОКОМІРНЕ), -и,

-ої, ж. (-…, -оãо, с.) *р. съемêа ãлазомерная, а. exploratory

survey, н. Augenmaßaufnahme f — спрощена зйомêа невели-

êих діляноê місцевості або ãірничих виробоê, яêа виêо-

нóється за допомоãою найпростіших приладів або при-

строїв (êомпаса, цирêóля, візирної лінійêи тощо).

ЗЙОМКА ПРОФІЛЬНА (ЗНІМАННЯ ПРОФІЛЬНЕ),

-и, -ої, ж. (-…, -оãо, с.) * р. съемêа профильная, а. profile

survey; н. Profilaufnahme f — спец. зйомêа марêшейдерсьêа,

що виêонóється для побóдови профілю, яêий відображає

êривизнó, міêрорельєф і відхилення від заданоãо напрямó

êонстрóêцій армóвання і стіноê êріплення шахтних стов-

бóрів, розвідóвальних і техн. свердловин, рейêових шляхів,

елементів ãірничо-трансп. машин і êомплеêсів обладнан-

ня.

ЗЛИВ, -ó, ч. * р. слив, а. discharge, overflow; н. Überlauf m,

Abfluß m, Ablauf m, Auslauf m — частина пóльпи, в яêій

вміст твердої фази нижчий, ніж ó вихідномó живленні.

Відоêремлюється від пóльпи, ãрóбодисперсної сóспензії

при зневодненні, êласифіêації, промивці (ó зãóщóвачах, êла-

сифіêаторах, ãідроциêлонах, відстійниêах, промивних апа-

ратах і т.і.). Напр., злив зãóщóвача.

ЗЛОМ (ЗЛАМ) МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. излом мине-

ралов, а. fracture of minerals, н. Mineralbruch m, Mineralkrüm-

mung f — одна з фізичних властивостей мінералó. З.м. ви-

ниêає внаслідоê розламóвання мінералó і хараêтеризóє по-

верхню розêолó, яêий пройшов не по спайності. Розрізн-

яють З.м. рівний, східчастий, нерівний, сêалêовий, раêо-

вистий.

ЗЛОТО, -а, с. * р. золото, а. gold, н. Gold n — стара óêр.

назва золота.

ЗЛУДЕНЬ, -дня, ч. * р. апатит, а. apatite, н. Apatit m —

стара óêр. назва апатитó.

ЗМЕРЗАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. смерзание

ãорных пород, а. congelation of rocks; н. Zusammenfrieren n der

Gesteine n pl — процес переходó мінеральної маси з сип-

êоãо станó в моноліт, пов'язаний з óтворенням льодоце-

ментó з волоãи, яêа міститься в породі. З.ã.п. óсêладнює

зберіãання, навантаження, транспортóвання і розванта-

ження сипêих і ãрóдêóватих матеріалів. Особливó

сêладність З.ã.п. являє при проведенні відêритих ãірничих

робіт в р-нах з сóворими êліматичними óмовами. При ць-

омó розрізняють власне змерзання мінеральної маси і

змерзання мінеральної маси з поверхнями трансп. за-

собів, фóндаментів, майданчиêів тощо. На ãірничодоб. і

переробних підприємствах застосовóють способи для за-

побіãання змерзанню мінеральної маси: видаляють волоãó

з матеріалó термічною сóшêою; зберіãають волоãó в рідêомó

стані добавêою важêозамерзаючих розчинів; ослаблюють

зв'язêи з поверхнею трансп. засобів застосóванням повер-

хнево-аêтивних речовин; зневоднюють матеріал на ãрохо-

тах, ó центрифóãах, фільтрóванням і т.ін.

ЗМІЙОВИК, -ó, ч. * р. змеевиê, а. serpentine, н. Serpentin m

— мінерал, те саме, що серпентин.

ЗМІНА МІНЕРАЛІВ, -и, -…, ж. * р. изменение минералов,

а. change of minerals, н. Änderung f der Minerale n pl — сó-

êóпність процесів, яêі спричинюють перетворення мін-

Рис. З’єднóвальна зйомêа (орієнтóвання).