Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

461 ІНТ — ІНТ

нення відмови об'єêта, яêа визначається за óмови, що до

цьоãо моментó відмова не виниêла. Інтенсивність відмов

є поêазниêом безвідмовності неремонтованих і невідно-

влюваних об'єêтів. ДСТУ 2860-94.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ГАЗОВИДІЛЕННЯ, -ості, -…, ж. * р.

интесивность ãазовыделения, а. gassing intensity; н.

Gasaustrittsintensität f — êільêість ãазó, яêа виділяється з

ãірсьêоãо масивó, ãрóдей вибою або відбитої породи (вóãілля)

за одиницю часó.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ПИЛОВІДКЛАДЕННЯ, -ості, -…, ж.

* р. интенсивность пылеотложения, а. dust accumulation in-

tensity; н. Staubanhäufungsintensität f — швидêість наêопи-

чення пилó ó ãірничих виробêах віднесена до об’ємó

повітря ó цій виробці (êã/м

за добó). Залежить від інте-

нсивності пилоóтворення, хараêтерó і швидêості рóхó рóд-

ниêовоãо повітря, волоãості рóдниêової атмосфери та êо-

рисної êопалини. І.п. визначає тривалість, по-перше, пері-

одó наêопичення вибóхонебезпечної êільêості пилó,

по-дрóãе, періодó наêопичення шарó пилó на наãрівних

елементах, яêий є небезпечним з точêи зорó займання.

Виходячи з І.п. визначають необхіднó частотó осланцюван-

ня ãірничих виробоê.

Методи визначення І.п.: розрахóнêові (за емпіричними

виразами), прямі (з визначенням ваãи пилó наêопиченоãо

за певний період часó та врахóванням об’ємó виробêи або

за середньою êонцентрацією пилó ó повітрі на вході і ви-

ході з виробêи, з обов’язêовим заміром витрат повітря за

фіêсований період).

ІНТЕНСИВНICТЬ ПОТОКУ, -ості, -…, ж. * р. интенсив-

ность потоêа; а. flow intensity, flow rate, flux level; н. Stromin-

tensität f — Див. питома витрата рiдини.

ІНТЕНСИВНICТЬ ПРАЦІ, -ості, -…, ж. * р. интенсив-

ность работы; а. work intensity; н. Arbeitsintensität f —

стóпінь напрóженості праці в процесі виробництва. Ха-

раêтеризóється витратами фізичних та нервових зóсиль, в

томó числі важêістю праці, її темпом та ритмом, êоефіці-

єнтом виêористання робочоãо часó. І.п. забезпечóє висоêі

темпи зростання продóêтивності праці на основі досяã-

нень наóêово-технічноãо проãресó, раціональної орãаніз-

ації праці.

ІНТЕНСИВНІСТЬ РОЗРОБКИ ПЛАСТА ВІДНОСНА,

-ості, -…, -ої, ж. * р. интенсивность разработêи пласта

относительная; а. relative intensity of reservoir engineering, rel-

ative intensity of mining a seam; н. relative Intensität f des Flöz-

abbaus m — поêазниê, яêий хараêтеризóє відносний темп

вироблення пластів баãатопластовоãо об’єêта, що вира-

жається через відношення частêи видобóтêó із êонêретно-

ãо пласта в річномó видобóтêó з об’єêта в ціломó до част-

êи запасів цьоãо пласта в початêових видобóвних запасах

об’єêта.

ІНТЕНСИВНІСТЬ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА, -ості, -…,

-ої, ж. * р. интенсивность разработêи месторождения; а.

mining intensity; н. Abbauintensität f der Lagerstätte f, Intensität

f des Abbaus m, Intensität f der Gewinnung f der Lagerstätte f

— швидêість відпрацювання (відробêи) родовища êо-

рисних êопалин. В залежності від форми заляãання, видó

ê.ê. та інтенсивності êонцентрації запасів І.р.р. оцінюють:

річним зниженням ãлибини розробêи (середньої або маê-

симальної ãлибини відêатноãо ãоризонтó шахти, рóдниêа,

розрізó, êар’єрó); відношенням річноãо видобóтêó до про-

мислових запасів, яêі припадають на одиницю площі ро-

довища; відношенням річноãо видобóтêó підприємства до

сóмарних запасів ê.ê. в межах родовища.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРІЩИНУВАТОСТІ ГІРСЬКИХ

ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. интенсивность трещиноватос-

ти ãорных пород, а. natural fracture pattern, mine rock intensity,

intensity of rock jointing, intensity of rock fissuring; н. Intensität f

der Zerkluftung f der Gesteine n pl — величина, зворотна се-

редньомó розмірó (в метрах) елементарноãо блоêа породи,

обмеженоãо сóміжними тріщинами трьох найбільш інте-

нсивних систем.

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. интенсифиêация; а. inten-

sification; н. Intensivierung f, Stimulation f — посилення,

збільшення напрóженості, продóêтивності, дієвості; І. ви-

робництва — напрям ó розвитêó виробництва, за яêим

зростання йоãо обсяãó відбóвається насамперед внаслідоê

наóêово-технічноãо проãресó, підвищення рівня орãаніз-

ації виробництва й óправління, ефеêтивноãо виêористан-

ня технічних, матеріальних і трóдових ресóрсів.

ІНТЕРВАЛ, -ó, ч. * р. интервал, а. interval, н. Zwischenraum

m, Abstand m, Bereich m, Zone f, Intervall n — 1) Перерва ó

(просторі або часі), паóза, проміжоê. 2) Сóêóпність óсіх

чисел (або точоê), що містяться між двома даними числа-

ми а та b (або точêами), яêа не вêлючає їх. 3) Довірчий

інтервал — інтервал (проміжоê), ó межах яêоãо з заданою

довірчою імовірністю можна чеêати значення оцінюваної

(шóêаної) величини. Застосовóється для більш повної

оцінêи точності в порівнянні з точêовою оцінêою.

ІНТЕРМЕТАЛІДИ, -ів, мн. * р. интерметаллиды, а.

intermetallic (compounds), н. Intermetallide n pl

— хімічні

сполóêи

металів

металами

. Інша назва — інтерметалеві

сполóêи. Розрізняють І. постійноãо

сêладó

— дальтоніди

та змінноãо сêладó — бертоліди. Застосовóють яê маãнітні

матеріали, напівпровідниêи, надпровідниêи тощо.

ІНТЕРНІДИ, -ів, мн. * р. интерниды, а. internides, н. Inter-

niden pl — внóтрішні і більш давні зони ортоãеосинêл-

інальних сêладчастих систем. Хараêтеризóються інтенси-

вною сêладчастістю та метаморфізмом ã.п. З І. асоціюють

пояси офіолітів. Виниêають на місці евãеосинêліналей.

ІНТЕРПОЛЯТОР, -а, ч. * р. интерполятор, а. interpolator,

н. Interpolator m — обчислювальний пристрій для інтерп-

оляції фóнêцій, встановлення êоординат точêи, яêа безпе-

рервно рóхається по êривій з заданими параметрами на

площині або ó просторі.

ІНТЕРПОЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. интерполяция, а. interpola-

tion, н. Interpolation f, Einschaltung f — 1) матем. Спосіб, за

допомоãою яêоãо за таблицею, що містить деяêі числові

дані, можна знайти проміжні резóльтати, яêих нема без-

посередньо в таблиці. Напр., визначення фóнêції f(X) для

арãóментів X, яêі знаходяться між значеннями X

0(Xi)…Xn,

за відомими значеннями f(X

i), де Xі = Xo, X1 ,…,Xn. Яêщо X

лежить зовні інтервалó (X0...Xn ), аналоãічна процедóра на-

зивається еêстраполяцією. Найбільш простою є лінійна

інтерполяція, при яêій приріст фóнêції вважають пропор-

ційним приростó арãóментó. В ãеодезії та марêшейдерсьêій

справі І. виêористовóють для визначення проміжних зна-

чень фóнêцій за математичними таблицями, визначення

проміжних значень поêазниêа за даними ізоліній на ãраф-

іêах ізопотóжностей, ізоãіпс та ін. 2) Неавторсьêі вставêи

слів, речень або чисел ó теêсті під час переписóвання, оп-

рацювання рóêописів, при êопіюванні ãеоãрафічних êарт

тощо. 3) В статистиці — спосіб матем. обґрóнтóвання не-

відомих значень динамічноãо рядó явищ за допомоãою

відомих сóсідніх членів рядó або на основі встановленоãо

взаємозв’язêó інтерпольованоãо явища з іншими явища-

ми, êільêісний вираз яêих відомий. В.С.Білецьêий.

ІНТ — ІНФ 462

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ, -ії, ж. * р. интерпретация, а. interpre-

tation, н. Interpretierung f, Deutung f, Auslegung f — в широ-

êомó розóмінні — роз'яснення, тлóмачення, розêриття

змістó чоãо-небóдь. У вóзьêомó — побóдова моделей для

абстраêтних систем.

ІНТЕРСТИЦІЇ, -ій, мн. * р. интерстиции, а. interstitions, н.

Interstitien n pl — проміжêи, простір між оêремими індиві-

дами мінеральними в зернистомó мінеральномó аґреґаті.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. интерференция, а. interfer-

ence, н. Wechselwirkung f, Beeinflussung f, Interferenz f —

взаємне посилення або послаблення êоливань (прóжних,

елеêтромаãнітних) ó разі наêладання їх одна на однó.

ІНТЕРФЕРЕНЦIЯ СВЕРДЛОВИН, -ії, -…, ж. * р. ин-

терференция сêважин; а. well interference, drill-hole interfer-

ence; н. Interferenz f von Sonden f pl — взаємодiя свердловин.

ІНТЕРФЕРОМЕТР, -а, ч. * р. интерферометр, а. interfer-

ometer, н. Interferenzgerät n, Interferometer n — прилад, ó

яêомó виêористовóють інтерференцію для вимірювання

довжини хвиль світла, поêазниêів заломлення прозорих

середовищ. Див. таêож ãазоаналізатор.

ІНТРАГЕОАНТИКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. интраãеоантиêли-

наль, а. intrageoanticline, н. Intrageoantiklinale f — підняття

всередині ãеосинêлінальної області, що відрізняється мен-

шими потóжностями відêладів ó порівнянні з сóміжними

зонами (інтраãеосинêліналями).

ІНТРАГЕОСИНКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. интраãеосинêли-

наль, а. intrageosyncline, н. Intrageosynklinale f — проãин все-

редині ãеосинêлінальної області, що відрізняється більш-

ими потóжностями відêладів ó порівнянні з сóміжними зо-

нами (інтраãеоантиêліналями).

ІНТРОСКОПІЯ, -ії, ж. * р. интросêопия, а. introscopy, н.

Introskopie f — візóальне спостереження внóтрішньої маê-

рострóêтóри непрозорих речовин і матеріалів; здійснюєт-

ься шляхом перетворення невидимоãо оêом зображення

досліджóваноãо об’єêта, одержаноãо в ІЧ-, рентãенівсьêих

(пóлюєвих), інших променях ó видиме зображення на

еêрані спеціальноãо приладó — інтросêопа. Галóзь наóêи,

що розãлядає проблеми таêоãо спостереження.

ІНТРУЗИВ, -ó, ч. * р. интрóзив, а. intrusive, injected body,

injected mass; н. Intrusivkörper m, Intrusivmasse f

— маãматич-

не тіло, яêе

виниêло в

товщі земної

êори від засти-

ãання маãми.

За формою,

величиною і

відношенням

до вмісних

порід розрізн-

яють: штоêи,

батоліти, ет-

моліти, лаêоліти, пластові та січні жили тощо.

ІНТРУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. * р.

интрóзивные ãорные породы, а. intrusive rocks, intrusive igne-

ous rocks, irruptive rocks, н. Intrusionsgesteine n pl, Intrusivge-

steine n pl — маãматичні ãірсьêі породи, що óтворилися

внаслідоê êристалізації маãми в ãлибинах земної êори.

Формóються в óмовах повільноãо охолодження маãми під

висоêим тисêом і за аêтивної óчасті леãêих êомпонентів.

Мають повноêристалiчнó стрóêтóрó, теêстóра порiд зви-

чайно масивна. За ãлибинами óтворення розрізняють

І.ã.п.: абісальні, яêі óтворилися на велиêих ãлибинах (по-

над 5 êм), мезоабісальні — на середніх, ãіпабісальні — на

невелиêих ãлибинах. І.ã.п. поділяють за вмістом êремнезе-

мó (ó%) на êислі — 64-78, середні — 53-64, основні —

44-53 та óльтраосновні — 30-44. В Уêраїні І.ã.п. входять до

сêладó êристалічноãо фóндаментó. Значною мірою вони

сêладають Уêраїнсьêий щит, де представлені переважно

ґранітами баãатьох мінералоãічних різновидів. Оêремі ма-

сиви щита сêладені основними породами (ãабро, ãаб-

ро-норитами, лабрадоритами) і ґранітами із вмістом лóж-

них та сóблóжних темнобарвних мінералів. На Уêра-

їнсьêомó щиті поширені таêож інтрóзії невелиêоãо

розмірó, напр., дайêи та міжпластові тіла основних порід.

Штоêоподібні інтрóзії ãабро і піроêсенітів є ó Донбасі, ді-

оритів та інтрóзивно-ефóзивних порід — в Уêраїнсьêих

Карпатах. Майже всі І.ã.п. виêористовóють яê мінеральнó

сировинó бóд. матеріалів.

ІНТРУЗІЯ, -ії, ж. * р. интрóзия, а. intrusion, injection; н. In-

trusion f, Injektion f — 1) Процес прониêнення маãми в тов-

щó земної êори. В резóльтаті І. óтворюються інтрóзивні

ãірсьêі породи. Розрізняють аêтивний і пасивний процес І.

При аêтивномó прониêненні маãми за рахóноê літостати-

чноãо тисêó товщі порід над маãматичною êамерою відб-

óвається розсóвання і деформація ã.п. Пасивне прониê-

нення пов'язане або з заповненням маãмою порожнин,

або з обміном між розплавом і блоêами твердої поêрівлі

маãматичноãо воãнища, сóцільність яêоãо порóшилася

при йоãо дренóванні в ході êомпенсаційноãо проãинó. 2)

Геолоãічне тіло, яêе óтворилося внаслідоê застиãання

маãми в надрах Землі. В залежності від співвідношення ін-

трóзивних тіл із стратифіêацією вмісних товщ розрізн-

яють І. óзãоджені, яêі прониêли вздовж поверхонь наша-

рованих товщ, а таêож І. неóзãоджені (січні), розташовані

під тим чи іншим êóтом до стратиãрафічних розділів. За

формою серед óзãоджених І. виділяють сілли, лаêоліти,

фаêоліти — лінзоподібні інтрóзивні тіла в ядрах антиêл-

інальних і синêлінальних сêладоê. Серед неóзãоджених І.

найбільш поширені дайêи, штоêи. І. циліндричної форми

називаються бісмалітами.

ІНФІЛЬТРАЦІЙНІ ВОДИ, -их, -вод, мн. * р. инфильтра-

ционные воды, а. percolating waters; н. Infiltrationswasser n,

Sickerwasser n — підземні води, яêі виниêають в резóльтаті

просочóвання через пори ã.п. з поверхні Землі дощових,

талих, озерних та річêових вод. У переважній більшості

випадêів, за винятêом вод, яêі просочóються на дні морів,

вони належать до метеоãенних. Прониêнення під землю

відбóвається шляхом просочóвання ó рідинній фазі (влас-

не інфільтраційні води) або ó виãляді êонденсації водяної

пари ó приповерхневих óмовах (êонденсаційні води). Ли-

ше незначна частина метеоãенних вод може відноситися

до седиментоãенних. Серед І.в. розрізняють сóчасні, яêі

Рис. Елементи інтрóзивноãо тіла: 1 – маã-

матичні породи; 2 – апофіз; 3 – зона ендо-

êонтаêтó; 5 – вмісні породи; 6 – поêрівля; 7

– провис поêрівлі; 8 – апіêальна частина ін-

трóзивó; 9 – êсеноліт; 10 – шлір.

Рис. Виниêнення інтрóзивних і маãматичних порід: І – êанал ла-

ви; ІІ-ІІІ – інтрóзивні тіла (лаêоліти); IV – вóлêан. 1 – седи-

ментаційні відêлади; 2 – êристалічні породи; 3 – маãма.

463 ІНФ — ІНФ

нещодавно виниêли від êонтаêтó з атмосферою і древні,

інфільтрація êотрих відбóлася ó попередні епохи.

ІНФІЛЬТРАЦІЙНІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. ин-

фильтрационные месторождения, а. percolated deposits; н.

Infiltrationslagerstätten f pl — сêóпчення мінеральної маси в

êорі вивітрювання, óтворені продóêтами перевідêладення

мінеральної речовини в процесі її інфільтрації. Глибинні

ã.п. і первинні рóди, виведені до поверхні Землі, стають

хімічно нестійêими і під впливом води, вóãлеêислоти і

êисню перетворюються в новó, хімічно стійêó в цих óмовах

мінеральнó масó êори вивітрювання. Частина мінеральних

сполóê при цьомó переходить в розчин ґрóнтових вод і

фільтрóється по тріщинах і порах ã.п. в ãлибинó. У зв’язêó

зі зміною на ãлибині êислої і оêиснювальної обстановêи

на лóжнó і відновлювальнó деяêі розчинені мінеральні

сполóêи відновлюються, стають зновó нерозчинними, ви-

падають в осад на певній ãлибині від поверхні Землі і фор-

мóють І.р. У їх óтворенні важливе значення відіãрають

ãеохімічні бар'єри — ділянêи різêої зміни óмов міãрації рó-

доносних ґрóнтових вод. Поêлади І.р. розташовóються пе-

реважно поблизó рівня ґрóнтових вод на ãлибині до деê.

десятêів-сотень м, мають пластовó і більш сêладнó формó

і розміри, що досяãають сотень м. У баãатьох випадêах І.р.

достóпні для відêритої розробêи. До них належать родов.

рóд óранó, міді, сірêи самородної.

ІНФІЛЬТРАЦІЯ, -ії, ж. * р. инфильтрация, а. percolation,

seepage, infiltration; н. Infiltration f — 1) Процес просочó-

вання рідин ó пори твердоãо тіла. 2) Процес просочóвання

опадів і поверхневих вод в ã.п. і ґрóнт по êапілярних по-

рах, тріщинах та ін. пóстотах і рóх цієї ãравітаційної воло-

ãи від поверхні Землі через зонó аерації до рівня ґрóнтових

вод. Розрізняють І. вільнó і нормальнó. Вільна І. — низх-

ідний рóх води ó виãляді оêр. стрóменів під дією сили

тяжіння і частêово êапілярних сил по тріщинах або êана-

лах. Нормальна І. — рóх води через пори порід зони аерації

під дією різниці напорів. Рóх інфільтрац. волоãи є ламіна-

рним і підêоряється заêонó Дарсі. При наявності ãідравліч.

зв'язêів в зоні аерації вода, яêа інфільтрóється, досяãає

дзерêала ґрóнтових вод, при відсóтності — óтворюється за-

висла волоãа, відділена від дзерêала ґрóнтових вод і êапіля-

рної облямівêи сóхим “мертвим" ãоризонтом. Зависла во-

лоãа витрачається на транспірацію і випаровóвання і не

бере óчасті в живленні підземних вод. Відношення êіл-

ьêості опадів, що просочóються в ґрóнт, до êільêості атм.

опадів називають êоеф. І. Йоãо величина в залежності від

інфільтрац. здатності ґрóнтів змінюється від 1-3% до

25-30%. Швидêість, з яêою ґрóнт і вся зона аерації може

вбирати дощові і талі води, називається швидêістю І. і

звичайно змінюється від деê. см до деê. м на добó.

ІНФІЛЬТРАЦІЯ РІДИНИ, -ії, -…, ж. * р. инфильтрация

жидêости; а. fluid infiltration, fluid percolation; н. Flüssigkeits-

infiltration f — просочóвання рідини з поверхні ãірсьêої по-

роди, ґрóнтó, іншоãо пористоãо тіла в серединó йоãо поро-

воãо просторó.

ІНФЛЮАЦІЯ, -ії, ж. * р. инфлюация, а. influent, influent

flow, inflow, percolation; н. Versinkung f, Versickerung f, Einfluss

m — процес вільноãо надходження (втоêó) поверхневих

вод через велиêі відêриті тріщини і пóстоти, êарстові êа-

нали і лійêи (воронêи), ãрóбо-óламêові і ґравійно-ãалечні

відêлади в товщó земної êори.. При І. швидêість рóхó води

може досяãати деê. сотень м на добó. Вивчення І. особли-

во важливе в р-нах проведення ãірничих робіт, осêільêи

вона може несподівано спричинити різêе збільшення во-

доприпливів ó ãірничих виробêах, іноді з êатастрофічними

наслідêами. Для запобіãання таêим ãірничо-ãеол. явищам

застосовóються різні заходи: відведення поверхневих вод

з області живлення за межі діляноê осідання земної по-

верхні, êарстових лійоê (вороноê) і понор, обвалóвання

ãирл ãірничих виробоê, тампонóвання розвідóвальних і

техн. свердловин, системи надійноãо водовідливó і спец.

спостережень за водним режимом.

ІНФОРМАТИКА, -и, ж. * р. информатиêа, а. informatics,

information science; н. Informatik f — наóêа, що вивчає

стрóêтóрó й заãальні властивості інформації, а таêож заêо-

номірності її створення, перетворення, передавання й ви-

êористання в різних ãалóзях діяльності людини. Осн. тео-

ретичне завдання І. поляãає ó визначенні заã. заêономі-

рностей, відповідно до яêих створюється наóêова інформ-

ація, відбóвається її перетворення, передавання та виêо-

ристання ó різних сферах діяльності людини. Приêладні

завдання І. поляãають ó розробці найефеêтивніших ме-

тодів і засобів здійснення інформаційних процесів, ó виз-

наченні способів оптим. наóê. êомóніêації ó самій наóці та

між наóêою і виробництвом.

ІНФРАСТРУКТУРА, -и, ж. * р. инфрастрóêтóра, а. infra-

structure, н. Infrastruktur f — сóêóпність ãалóзей та видів

діяльності, що обслóãовóють еêономіêó, виробництво

(транспорт, зв'язоê, êомóнальне ãосподарство, заãальна і

професійна освіта, охорона здоров'я та ін.). Вêлючає та-

êож бóдівництво доріã, êаналів, портів, мостів, летовищ,

сêладів, енерãетичне ãосподарство, зв’язоê, водопоста-

чання, êаналізацію тощо. Розрізняють І. виробничó та не-

виробничó. І. ãірничих підприємств вêлючає транспортні

мережі, системи енерãо- і водопостачання, сêлади:

êріпильних матеріалів, ВР, реаґентів, ãотової продóêції, а

таêож телефонні мережі та ін.

ІНФРАЧЕРВОНА

СПЕКТРОСКО-

ПІЯ, ІЧ-СПЕКТ-

РОСКОПІЯ, -ої, -ії,

ж. * р. инфраêрасная

спеêтросêопия,

ИК-спеêтросêопия,

а. infra-red spectrosco-

py; н. Infrarot-Spektro-

skopie f

—

різновид

молеêóлярної оптич-

ної

спеêтросêопії

оснований на взає-

модії речовини з

елеêтромаãнітним

випромінюванням в

ІЧ діапазоні: між

червоним êраєм ви-

димоãо спеêтра (хвильове число 14000 см

-1

) і початêом êо-

ротêохвильовоãо радіодіапазонó (20 см

-1

). ІЧ-спеêтри ви-

ниêають при поãлинанні ІЧ-випромінення на частотах,

що співпадають з деяêими власними êоливальними і обер-

тальними частотами

молеêóл

або з частотами êоливань

êристаліч.

ґратêи

. ІЧ-спеêтри отримóють за допомоãою

спеêтрометрів

різних типів, робочий діапазон яêих знахо-

диться в межах т.зв. фóндаментальної ІЧ-області (300см

-1

— 4000см

-1

). Найпоширенішим при приãотóванні зразêів

для І.ч.с. є метод, оснований на приãотóванні таблетоê з

КBr. На основі ІЧ-спеêтрів можна проводити яêісний та

êільêісний аналіз речовини. І.ч.с. дозволяє отримóвати

Рис. Приêлади ІЧ-спеêтрів вóãілля До-

нецьêоãо, Караãандинсьêоãо та Кóз-

нецьêоãо басейнів: А, Б – марêи “К”, В

– марêи “ПС”, Г, Д – марêи “Г”, Е –

марêи “Ж”, Ж – бóроãо вóãілля

(Кансьêо-Ачинсьêий басейн).

ІОН — ІСК 464

спеêтри

речовини ó всіх її

аґреґатних станах.

І.ч.с. відб-

ивання виêористовóється при дослідженні

твердих тіл

особливо

моноêристалів

. Для сильнопоãлинаючих зразêів і

поверхневих сполóê розроблений т.зв. метод порóшеноãо

повноãо внóтрішньоãо відображення. І.ч.с. застосовóється

для виявлення і оцінêи фаз,

вміст

яêих в

рóді

, ã.п. більше

1-5%. І.ч.с. — джерело інформації для вирішення таêих

питань

êристалохімії

, яê бóдова сêладних êомплеêсних

аніонів

, ізоморфних заміщень ó

мінералах

тощо. Успішно

виêористовóється І.ч.с. для вивчення флотаційних

ре-

аґентів

, міжфазної зони “адãезив-сóбстрат”, ідентифіêації

і êільêісних вимірювань пром. забрóднень,

аналізó

повітря

в польових óмовах, вивчення реаêцій в атмосфері та ін.

В.І.Саранчóê, В.С.Білецьêий.

ІОНІТ

, -ó, ч. * р. ионит, а. ionite, н. Ionenaustauscher m,

Austauscher m, Ionit m, Basenaustauscher m — запобіжна ВР

VII êласó, яêа містить ó своємó сêладі хлористий амоній і

натрієвó селітрó. Застосовóється для водорозпилення, ви-

бóховоãо “підрізання” дерев’яних стояêів при посадці

поêрівлі, при ліêвідації зависання ãірничої маси, для дроб-

лення неãабаритів. Див. таêож іпêоніт.

ІОНІТ

, -ó, ч. * р. ионит, а. ionite, н. Ionit m — 1) Лóсêóва-

тий аноêсит (êаолініт з подвійними шарами êремнеêис-

невих тетраедрів, SiO2:Al2O3 = 2-3) в іонійсьêих пісêовиêах

Каліфорнії (США); 2) Орãанічний мінерал з ãрóпи вóãле-

воднів. Зóстрічається ó виãляді тонêих прошарêів ó зем-

листомó бóромó вóãіллі з долини Джон (шт. Каліфорнія,

США).

ІО-ПОРОДИ, -ід, мн. * р. ионичесêие породы, а. Iо-rocks,

н. Io-Gesteine n pl — породи поверхні сóпóтниêа Юпітера

Іо, за даними непрямих досліджень, представлені на

55(60)% сірêою (в Сонячній системі це, імовірно, найба-

ãатші поêлади сірêи, яêі достóпні з поверхні планети), на

30 % — зневодненим астраханітом, на 15 % — сóльфатом

заліза, ãематитом (модель Ф.Фанале та Д.Неша). Надра

планети містять силіêатні породи. На Іо зафіêсовано до

8-10 аêтивних вóлêанів, на поверхні — сêиди, есêарпи.

ІПКОНІТ, -ó, ч. * р. ипêонит, а. ipconite, н. Ipkonit n — за-

побіжна ВР VII êласó, іãданіт з добавêою 6% порошêó

алюмінію. Це ВР потóжніша від іãданітó, має стабільні

властивості при перебóванні в свердловині протяãом доби і

призначена для заряджання сóхих свердловин ó масивах

бóдь-яêої міцності та тріщинóватості.

ІПРСЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. ипрсêий ярóс, а. Ypre-

sian, н. Ypresien n, Ypren n, Ypern n, Ypresium n — нижній

ярóс еоценó Зах. Європи. Іноді називають êюїзьêий ярóс.

Від назви ã. Іпр ó Бельãії.

ІРИДІЄВІ РУДИ, -их, рóд, мн. — Див. платинові рóди.

ІРИДІЙ, -ю, ч. * р. иридий, а. iridium; н. Iridium n — хім-

ічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22. Належить

до металів ãрóпи платини. Сріблясто-білий, дóже твердий

та êрихêий метал. Відêритий анãл. хіміêом C.Теннантом

в 1804 р. Гóстина 22,4І10

êã/м

; т-ра плавлення 2447

С;

êипіння — 4380

С; Тв. за Брінеллем 1640 МПа. І. хімічно

дóже мало аêтивний. У царсьêій ãорілці не розчиняється.

У виãляді тонêодисперсноãо порошêó (черні) адсорбóє сі-

рêó, ãалоãени і ін. неметали. Типовий елемент óльтраос-

новних і основних ã.п. Відомі нечисленні йоãо сполóêи з

ін. металами платинової ãрóпи (осмієм, рóтенієм, родієм,

платиною), з сірêою і арсеном. І. добóвається з платино-

носних і золотоносних розсипів. Утворює власні мінерали

(IrOS, IrOSRu і ін.), що тісно зростаються з ін. платинови-

ми мінералами. Найбільші запаси — в ПАР. Сировиною

для одержання І. слóжать êонцентрати металів ãрóпи пла-

тини, яêі одержóють шляхом збаãачення êорінних рóд і пі-

сля переробêи анодних шламів елеêтролізó ніêелю і міді, а

таêож шліхи (платиновий êонцентрат), вилóчені з розсип-

них рóд, і вторинний метал — металевий брóхт. Застосовó-

ють сплави І. з платиною ó виробництві еталонів мір,

сплав І. з рóтенієм та родієм — ó виробництві термопар то-

що.

ІРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. иризация, а. iridescence, н. Irisieren n

— ясêравий êольоровий полисê на певних ãранях і площи-

нах спайності êристалів при певномó положенні їх відно-

сно джерела світла. Пов’язаний з наявністю сóбмі-

êросêопічних вêлючень.

ІРИС, -ó, ч. * р. ирис, а. iris, н. Iris f — 1) Назва êварцó,

ãірсьêоãо êришталю та сêла з веселêовим полисêом; 2)

Ювелірна назва слабо забарвленої рожевої шпінелі; 3)

Ювелірна назва топазó та тóрмалінó; 4) Застаріла назва

переливчастоãо халцедонó; 5) Синій опал з веселêовими

переливами.

ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ, -оãо. * р. иррациональный, а. irratio-

nal, н. irrational, irrationell — матем. — несóмірний. І - не

рівняння — рівняння, що містить невідоме під знаêом

радиêала; і - не число — число, яêе не сóмірне з одини-

цею і томó не може бóти точно виражене ні цілим числом,

ні дробом.

ІРШАВСЬКА УЛОГОВИНА, -ої, -и, ж. — півн. частина

Заêарпатсьêої низовини, між масивами Вóлêанічноãо хреб-

та — Велиêий Діл, Тóпий, Гат та їхніми відроãами, в ме-

жах Заêарпатсьêої обл. Розмір 18х(15-17) êм. Висоти

125-375 м. Рельєф ерозійно аêóмóлятивний. Є запаси бó-

роãо вóãілля та ліãнітó.

ІСКРОБЕЗПЕЧНЕ ШАХТНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАН-

НЯ, -оãо, -оãо, -…, с. * р. исêробезопасное шахтное элеêт-

рооборóдование, а. intrinsically safe electrical mining equipment;

н. funkensichere elektrische Ausrüstung f — різновид вибóхо-

захищеноãо елеêтроóстатêóвання, в яêомó елеêтричні

розряди, яêі виниêають при нормальній роботі та при

бóдь-яêих пошêодженнях (êоротêих замиêаннях, обри-

вах êола, виходó з ладó бóдь-яêих елементів та ін.) не-

спроможні запалити вибóховó ãазоповітрянó, пароповітр-

янó або пилоãазовó сóміш. Забезпечóється відповідним

вибором параметрів ісêробезпечноãо елеêтричноãо ланцюãа

— напрóãи, стрóмó, індóêтивності, ємêості, частоти та ін.

З.М. Іохельсон.

ІСКРОБЕЗПЕЧНИЙ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ЛАНЦЮГ, -оãо,

-оãо, -а, ч. * р. исêробезопасная элеêтричесêая цепь, а. in-

trinsically safe circuit, н. eigensicherer Stromkreis m, funkensi-

cherer Stromkreis m

—

елеêтричний ланцюã, виêонаний

таê, що елеêтричний розряд або наãрівання елементів лан-

цюãа не здатне запалити вибóхонебезпечне середовище

при певних óмовах випробовóвання. Основні хараêтерис-

тиêи та поняття І.е.л.: • Ісêробезпечний

стрóм

(напрóãа,

потóжність або енерãія) — найбільший стрóм (напрóãа, по-

тóжність або енерãія) в елеêтричномó ланцюãó, яêий óтво-

рює розряди, що не виêлиêають займання вибóхонебез-

печноãо середовища ó певних óмовах (ісêробезпечна на-

прóãа досяãає 1000 В, стрóм — 10 А, індóêтивність — 3 Г,

емність — 10 мêф). • Коефіцієнт ісêробезпеêи — відноше-

ння мінімальних запалюючих параметрів до відповідних

ісêробезпечних (ісêробезпечні ланцюãи та мережі повинні

мати êоеф. ісêробезпеêи не нижче 1,5). • Мінімальний за-

палюючий стрóм (напрóãа, потóжність або енерãія) —

стрóм

(

напрóãа

потóжність

або

енерãія

) в елеêтричномó

465 ІСК — ІТР

ланцюãó, яêий виêлиêає займання ó вибóхонебезпечномó

середовищі з імовірністю 10

-3

. • Ісêроóтворюючий ме-

ханізм — êонтаêтні

пристрої

, яêі призначені для одержан-

ня розрядів в елеêтричномó ланцюãó, яêий випробовóєть-

ся. • Хараêтеристиêа ісêробезпеêи — залежність мініма-

льноãо запалюючоãо або іêсробезпечноãо стрóмó (напрó-

ãи, потóжності або енерãії) від інших параметрів елеêтрич-

ноãо ланцюãа. • Забезпечення ісêробезпеêи ланцюãа —

створення ісêробезпечноãо

стрóмó

(

напрóãи

потóжності

або

енерãії

) в елеêтричномó ланцюãó. • Ісêрозахисні еле-

менти (пристрої) — спеціальні елементи, яêі забезпечóють

ісêробезпеêó елеêтричноãо ланцюãа. • Ісêробезпечне

елеêтрообладнання — елеêтрообладнання, в яêоãо зовн-

ішні та внóтрішні елеêтричні ланцюãи ісêробезпечні. •

Зв’язані елеêтричні ланцюãи — елеêтрообладнання або

йоãо ланцюãи, яêі при нормальномó або аварійномó режи-

мах роботи не відоêремлені ãальванічно від ісêробезпе-

чних ланцюãів. І.е.л. поділяють на три рівня: особливовиб-

óхобезпечний, вибóхобезпечний, підвищеної надійності

проти

вибóхó

. Вид

вибóхозахистó

«ісêробезпечний елеêт-

ричний ланцюã» реалізóється в ліхтарях, світлосиãнальних

пристроях

апаратóрі

óправління,

сиãналізації

та зв’язêó.

З.М. Іохельсон.

ІСКРИНЕЦЬ, ІСКРИШ, -цю, -ó, ч. * р. êолчедан, а. kies,

н. Kies m — старароóêраїнсьêі назви êолчеданів. За здатні-

стю зернистих аґреґатів при óдарі давати ісêри. Ісêриш

заліза — стара óêраїнсьêа назва піритó, ісêриш маãнітний

— піротинó, ісêриш мідний — хальêопіритó.

ІСЛАНДСЬКИЙ ШПАТ, -оãо, -ó, ч. * р. исландсêий

шпат, а. Iceland spar; н. Islandspat m, Isländischer Spat m,

Doppelspat m — мінерал êласó êарбонатів, прозорий êрóп-

ноêристалічний різновид êальцитó; ціннa оптична сиро-

вина. Безбарвний або забарвлений ã.ч. в жовтий êолір за

рахóноê незначних домішоê заліза, марãанцю і, можливо,

бітóмів. Хараêтерний різêим двозаломленням. Утворюєть-

ся з ãідротермальних біêарбонатно-хлоридних розчинів ó

порожнинах основних ефóзивних і êарбонатних порід. Гол.

пром. значення мають поствóлêанічні родов. трапових

формацій древніх платформ (Сибір, Півд. Африêа). Виêо-

ристовóється в оптичних і оптичноелеêтронних системах

для поляризації світла і óправління світловими потоêами.

Виділяють 2 ãрóпи сировини: “А" — для роботи в широêо-

мó світловомó діапазоні і “В" — тільêи в червономó та

ІЧ-світлі. Крім тоãо, за яêістю виділяють 3 сорти І.ш. Ро-

довища ó Сибірó, на Кавêазі, ó ПАР, Ісландії. Розробля-

ються відêритим способом з обмеженим застосóванням

вибóхових речовин.

ІСТОРИЧНА ГЕОЛОГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. историчесêая

ãеолоãия, а. historic geology; н. historische Geologie f — на-

óêа, що вивчає історію і заêономірності ãеол. розвитêó

Землі. Завдання І.ã.: реêонстрóêція і систематизація

етапів розвитêó земної êори і біосфери, встановлення за-

ãальних заêономірностей розвитêó Землі і рóшійних сил

істориêо-ãеол. процесó. І.ã. встановлює послідовність óт-

ворення ãірсьêих порід, вивчає етапи розвитêó орãанічноãо

світó, заêономірності проявó ó часі різних ãеолоãічних

процесів; óмови óтворення êорисних êопалин тощо. Спи-

рається на дані стратиãрафії, палеонтолоãії, літолоãії,

петролоãії, ãеохімії, теêтоніêи, реãіональної ãеолоãії і

ãеофізиêи. Осн. області дослідження І.ã.: віê ãеол. тіл,

фіз.-ãеоãр. óмови земної поверхні в ãеол. минóломó, теê-

тонічні рóхи і історія розвитêó стрóêтóри земної êори, іст-

орія вóлêанізмó і ãлибинноãо маãматизмó, історія орãані-

чноãо світó, взаємозв'язоê ãеол. процесів. Виниêла на поч.

ХІХ ст. на основі виêористання палеонтолоãічноãо мето-

дó.

ІСТОРИЧНИЙ ФОНД ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ І

ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ УКРАЇНИ, -оãо, -ó, -…, ч.

* р. Историчесêий фонд драãоценных металлов и драãоцен-

ных êамней Уêраины, а. Historic Fund of Precious Metals and

Jewels of Ukraine, н. Historische Stiftung f der Edelmetalle n pl

und –steine m pl der Ukraine f — частина Державноãо фондó

дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни, що є

зібранням дороãоцінноãо êаміння, напівдороãоцінноãо

êаміння, ювелірних, побóтових виробів, предметів реліã-

ійноãо êóльтó, виãотовлених із застосóванням дороãоці-

нних металів та дороãоцінноãо êаміння (поêриття з них), яêі

мають історичнó, мóзейнó, наóêовó, хóдожню або іншó

êóльтóрнó цінність, а таêож óніêальні золоті та платинові

самородêи, дороãоцінне êаміння, дороãоцінне êаміння орãа-

ноãенноãо óтворення та напівдороãоцінне êаміння. Ці-

нності Історичноãо фондó дороãоцінних металів і дороãоці-

нноãо êаміння Уêраїни неподільні, вони є надбанням наро-

дó Уêраїни і можóть бóти виêористані виêлючно з метою

еêспозиції та наóêовоãо дослідження на підставі рішень

Кабінетó Міністрів Уêраїни. Зарахóвання цінностей до

Історичноãо фондó дороãоцінних металів і дороãоцінноãо

êаміння Уêраїни здійснюється за рішенням Кабінетó Мін-

істрів Уêраїни за поданням Міністерства фінансів Уêраї-

ни на підставі еêспертних висновêів. В.С.Білецьêий.

ІТАБІРИТ, -ó, ч. * р. итабирит, а. itabirite, н. Itabiryt m —

ãематит зі сланців. За назвою родов. Ітабірі (Бразилія).

Див. залізистий êварцит.

ІТЕРАЦІЯ, -ії, ж. * р. итерация, а. iteration, н. Iteration f,

Iterierung f — 1) Повторне застосóвання математичної

операції (із зміненими даними) при розв'язанні обчислю-

вальних задач, яêе дає можливість постóпово наблизитися

до правильноãо резóльтатó. 2) Резóльтат баãаторазовоãо

повторення яêоїсь математичної операції.

ІТЕРБІЙ, -ю, ч. * р. иттербий, а. ytterbium, н. Ytterbium n

— хімічний елемент, символ Yb, ат. н. 70; ат. м. 173,04;

сріблясто-сірий метал, належить до лантаноїдів. Гóстина

6,96, т-ра плавлення 821

С, êипіння — 1211

С. При êі-

мнатній т-рі І. реаãóє з Н2О, НСl, НNО3 i H2SO4 і розчина-

ми лóãів. Осн. сполóêи — оêсиди, фосфати, флóориди.

Кларê І. 3,3 10

-5

% за масою. У ґранітах і ãлинистих сланцях

— на порядоê більше. Відомо бл. 60 рідêісноземельних

мінералів, яêі містять І.: титаноніобати (ферґóсоніт,

евêсеніт), фосфати (êсенотим, черчит), силіêати (ãадол-

ініт, таленіт). У цих мінералах І. іноді міститься в êільêо-

стях маêсимальних для лантаноїдів. Праêтичне значення

мають ґранітні розсипи êсенотимó і титаноніобатів

(США, Малайзія, Індонезія). Застосовóють І. з іншими

рідêісноземельними елементами для леãóвання сталей. Від

назви селища Ітербю в Швеції, біля яêоãо знайдено мін-

ерал ітербіт (ґадолініт).

ІТРІЙ, -ю, ч. * р. иттрий, а. yttrium, н. Yttrium n — хім-

ічний елемент, символ Y, ат. н. 39; ат. м. 88, 9059; леãêий і

м'яêий сріблясто-білий метал. Належить до рідêісноземе-

льних елементів. Гóстина 4,469, т-ра плавлення 1528°С,

êипіння 3322°С. Оêиснюється на повітрі; при êімнатній

т-рі поãлинає Н

2; реаґóє з Н2О, О2, HCl, НNО3 i H2SO4.

Осн. сполóêи — оêсиди, êарбонати, фосфати, флóориди.

Кларê І. 28·10

-4

% за масою. Відомо 65 мінералів І. Гол. мін-

ерали, яêі містять до 25% Y: титаноніобати (ферґóсоніт,

евêсеніт), фосфати (êсенотим, черчит), êарбонати (тенãе-

ІТР — ЇКС 466

рит, Y-сінхізит), силіêати (ãадолініт, ітріаліт, ãеландит),

флóориди (ãаãарініт, Y-флюорит). Пром. значення мають

розсипи ферґóсонітó (США, КНР) і êсенотимó (Малайзія

та ін.). У підвищених êільêостях (0,1-1,0%) І. зóстрічаєт-

ься в цирêоні, сфені, апатиті, евдіаліті, óранініті і може

вилóчатися при їх переробці. Застосовóють з іншими рідê-

існоземельними елементами для леãóвання алюмінію, мо-

дифіêації чавóнó тощо. Від назви селища Ітербю в Швеції.

ІТРО…, * р. иттро…, а. yttrо…, н. Yttro… — префіêс, що

вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити вміст

ітрію ó їх сêладі. Наприêлад: ітроалóміт, ітроальмандин,

ітроапатит, ітробетафіт, ітробритоліт, ітроґранат, ітр-

оãóміт, ітроепідот, ітроільменіт, ітроêальцит, ітроêолó-

мбіт, ітроêразит, ітроніобіт, ітроортит, ітропаризит, ітро-

сфен, ітротанталіт, ітротитаніт тощо.

ІФЗАНІТ, -ó, ч. * р. ифзанит, а. ifzanite, н. Ifsanit n — про-

мислова ВР, яêа містить водó. Являє собою сóспензію ґра-

нóлотолó і ґранóльованої аміачної селітри (іноді в поєд-

нанні з металевим порошêом). Призначена для висаджен-

ня міцних і дóже міцних порід. Для ініціювання І. застосо-

вóють детонатор проміжний з тетрилової або пентолітової

шашêи. Аналоãи І. за êордоном — айреãелі (США), ãід-

ромеêси і нетреêси (Канада), реоліти і реомеêси (Шве-

ція), майданіти (Маêедонія), вазаãелі і дінаãелі (ФРН).

ІХТІО..., * р. ихтио..., а. ichtyo..., н. Ichthyo… — ó сêлад-

них словах означає “риба”, “риб’ячий”.

ІХТІОҐЛІПТ, -ів, мн. * р. ихтиоãлипт, а. ichtyoglipte, н.

Ichtyoglipte f — êварц з ґранітів і пеãматитів, яêий знахо-

диться ó зростêах з польовим шпатом. Переважно має

виãляд веретеноподібних тіл з дрібним штрихóванням, що

наãадóє риб.

ІЮ, -…, ч. * р. ию, а. iju, н. Iju m — назва нефритó в Китаї.

Син. — ію-тчі.

ЇДКИЙ, р. едêий, а. caustic, н. ätzend — той, що хімічно

рóйнóє, роз’їдає що-небóдь. Їдêими є, напр., мінералі-

зовані пластові води. Див. аãресивне середовище, аãресивні

води.

ЇДКИЙ НАТР, -оãо, -ó, ч. — Див. натр.

ЇДКІСТЬ, -ості, ж. * р. едêость, а. causticity, н. Kaustizität f,

Ätzkraft f — властивість до значення їдêий.

ЇКСУНІТ, -ó, ч. * р. йиêсóнит, а. yixunite, н. Yixunit m —

платина, що містить індій.

467 ЙЄЛ — ЙОД

ЙЄЛЛОУСТОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК (YE-

LLOWSTONE NATIONAL PARK), -оãо, -оãо, -ó, ч. —

знаходиться на північномó заході США ó Сêелястих ãорах

ó штатах Вайомінã, Монтана і Айдахо. Площа 898,3 тис.

ãа. Заснований ó 1872 р., найстаріший ó США. Містить

ãірсьêі ландшафти (висоти 1710-3463 м) з êаньйонами,

водоспадами на р. Йєллоóстоóн висотою до 94 м. Найбіл-

ьше сêóпчення ґейзерів та ãарячих джерел (понад 3000, в

т.ч. ґейзер Еêселсіор з висотою стрóменю до 90 м); ãрязьові

вóлêани, сêам’янілі дерева, фóмароли тощо.

ЙОГАНІТ, -ó, ч. * р. йоãаннит, а. johannite, н. Johannit m

— мінерал, водний сóльфат óранó та міді шарóватої бóдови.

Формóла: Cu[UO

2|OH|SO4]2⋅6H2O. Містить (%): CuО —

8,48; UO3 –61,0; SO3 — 17,07; H2O — 13,45. Синãонія триêлі-

нна. Кристали призматичні або таблитчасті. Тв. 2-3. Гóс-

тина 3,3. Колір смараãдово-сêляний до яблóнево-зелено-

ãо. Рисêа світла. Прозорий до напівпрозороãо. Крихêий.

Гірêий на смаê. Зóстрічається в зоні оêиснення рóдних ро-

довищ яê продóêт зміни óранінітó. Рідêісний. Відомі знах-

ідêи в Чехії (Яхімов), Анãлії (Корнóолл), Габоні (Мóнана)

та в США (шт. Колорадо).

ЙОГАНСЕНІТ, -ó, ч. * р. йоxансенит, а. johannsenite, н.

Johannsenit m — мінерал, силіêат êальцію та маãнію, ãрóпа

піроêсенів. Формóла: CaMn[Si

2O6]. Mn може заміщатися

. Синãонія моноêлінна. Зóстрічається ó виãляді

стовпчастих та радіально-променевих аґреґатів. Блисê

сêляний. Тв. 6. Гóстина 3,44-3,55. Колір від червоноãо до

сірóватоãо та зеленоãо. Рисêа безбарвна. Знаходять в асо-

ціації з бóстанітом і родонітом. Зóстрічається в зоні мета-

соматично змінених вапняêів. Рідêісний. Відомий ó

Японії (префеêтóри Фóêóі та Оêаяма), в Меêсиці (р-ни

Пóебло та Ідальãо), в США (шт. Нью-Меêсіêо та

Нью-Джерсі).

Розрізняють: йоãансеніт залізистий (різновид йоãансенітó,

яêий містить до 10 % FeO).

ЙОГАЧИДОЛІТ, -ó, ч. * р. йоãачидолит, а. johachidolite, н.

Johachidolit m

—

мінерал

, водний флóороборат

натрію

êаль-

цію

та

алюмінію

острівної бóдови — Са

[(F,OH)BO

]

Синãонія ромбічна. Форми виділення — зерна і пластин-

часті маси. Гóстина — 3,4. Тв. — 6,5-7. Безбарвний і про-

зорий. Зóстрічається в нефелінових жилах оêрóãó Йоãа-

чідо, Корея.

ЙОД, -ó, ч. * р. йод, а. iodine; н. Jod n — хімічний елемент,

символ І, ат. н. 53; ат. м. 126,9045. Кристали чорно-сіроãо

êольорó з металічним блисêом; належить до ãалоãенів. По-

ãано розчинний ó воді, розчиняються ó спирті та йодитах.

Й. дóже розсіяний елемент, йоãо êларê 4·10

-5

%. Найбільші

êонцентрації Й. в нафт. водах (3·10

-3

%) і мор. воді (0,06

мã/мл). Власне йодних мінералів мало. Найбільш відомі —

лаóтарит Са(ІО

3)2 та йодарãірит AgI. Мінерали Й. леãêо

розчинні, томó Й. леãêо вилóãовóється з ã.п., переноситься

в моря, де частêово наãромаджóється ó водоростях-лам-

інаріях. Застосовóють Й. та йоãо сполóêи в медицині,

аналітичній хімії, фотоãрафії тощо.

ЙОДАРГІРИТ, -ó, ч. * р. йодарãирит, а. jodargyrite, н. Jo-

dargyrit m — мінерал, йодид срібла êоординаційної бóдови.

Формóла: AgI. Сêлад ó %: Ag — 45,95; I — 54,05. Домішêи:

Сl, Br. Синãонія ãеêсаãональна. Гóстина 5,69. Тв. 1,5. Без-

барвний, блідо-жовтий, жовтий, êоричневий. Рисêа жов-

та. Блисê смолистий до алмазноãо. Прозорий. Гнóчêий.

Злом раêовистий. Вторинний мінерал зони оêиснення срі-

бних родовищ. Рідêісний.

ЙОДАТИ, -ів, мн. * р. йодаты, а. iodates, н. Jodate n pl —

мінерали, солі Ca, Pb i Cu йодистої êислоти HІO

3. Крис-

талічні, розчинні ó воді. Приêлад Й. — мінерал лаóтарит

Ca(IO3)2.

ЙОДЕРИТ, -ó, ч. * р. йодерит, а. yoderite, н. Yod e rit m —

aлюмосиліêат маãнію, заліза, êальцію та алюмінію ост-

рівної бóдови — (Al, Mg, Fe, Ca)

2[(O, OH)SiO4]. Сêлад ó %

(з родовища Маóтіа-Гілл, о.Танãаньїêа): MgO

2 — 12,33;

FeO — 4,82; Fe2O3 — 0,50; CaO — 1,48; Al2O3 — 41,06; SiO2

— 36,12; H2O

— 3,20; H2O

— 0,05. Синãонія моноêлінна.

Форма виділення — зерна несиметричноãо обрисó. Гóс-

тина 3,39. Тв. 6. Колір пóрпóрний. Знайдений яê породо-

твірний мінерал ó êварц-йодерит-êіаніт-тальêовомó

сланці.

ЙОДИДИ ПРИРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. йодиды естест-

венные, а. native iodides; н. natürliche Jodide n pl — хімічні

сполóêи йодó з іншими елементами (солі йодистоводневої

êислоти), напр., йодистий натрій. Зóстрічаються яê вто-

ринні мінерали в зоні оêиснення сóльфідних родовищ.

Йєллоóстонсьêий парê: а – ґейзер, б – фóмароли, в – бóльбаш-

êи «êиплячоãо мóлó», ã – травертинова тераса Мамонтових

джерел.

ЙОД — ЙОР 468

Найбільш поширені маршит CuI і йодарãірит AgI. Стрóê-

тóра маршитó схожа на стрóêтóрó сфалеритó. Забарвле-

ний ó різні відтінêи жовтоãо êольорó. Тв. 2,5. Гóстина 5,6.

У йодарãіритó стрóêтóра типó вюрцитó; блисê алмазний.

Тв. 1-1,5. Гóстина 5,5-5,7. Колір жовтий, різних відтінêів;

прозорий. Всі Й.п. óтворюються в óмовах посóшливоãо

êліматó в зоні оêиснення сполóê Сu, Аg, Нg. Застосовóють

Й.п. ó медицині, фотоãрафії тощо.

ЙОДОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. йодометрия, а. iodometry, н. Jo-

dometrie f — метод титриметричноãо êільêісноãо аналізó,

що ґрóнтóється на реаêціях оêиснення-відновлення, де

основним реаґентом є йод. Виêористовóють для визна-

чення відновниêів (сірêоводню, солей 2-валентноãо олова

та ін.), яêі відновлюють елементний йод до йонів, та оêис-

нювачів (переêисів, хромової та марãанцевої êислот, со-

лей 2-валентної міді та 3-валентноãо заліза), яêі оêисню-

ють йони йодó до елементноãо йодó. Робочими розчинами

при титрóванні є розчини йодó та тіосóльфатó натрію,

індиêатором — êрохмаль.

ЙОН, -а, ч. * р. ион, а. ion, н. Ion n — елетрично зарядже-

на частинêа речовини, що óтворилася з атома або атомної

ãрóпи внаслідоê втрати або приєднання до них елеêтронів.

Позитивно заряджені йони — êатіони, неãативно заряд-

жені — аніони. Йони можóть існóвати самостійно ó всіх

аґреґатних станах речовини, в елеêтричномó полі здатні

бóти переносниêами стрóмó (êатіони міґрóють до неґа-

тивноãо елеêтрода — êатода, аніони — до позитивноãо,

анода). У розчинах, зоêрема, óтворюються в резóльтаті

елеêтролітичної дисоціації, причомó звичайно виниêають

êомплеêси йонів з розчинниêом.

ЙОНІЗАТОР, -а, ч. * р. ионизатор, а. ionizer, н. Ionisator

m — 1) Те, що спричиняє йонізацію (рентãенівсьêе промі-

ння, ãамма-проміння тощо). 2) Прилад для йонізації (напр.,

повітря в приміщенні).

ЙОНІЗАЦІЙНИЙ, -оãо. * р. ионизационный, а. ionization,

ionizing, ionic, н. Ionisations… — пов’язаний з йонізацією

(напр., й-на êамера, й-ний манометр, й-ний ваêóóмметр

тощо).

ЙОНІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. ионизация, а. ionization, ionizing, н.

Ionisierung f, Ionisation f — óтворення елеêтрично заряд-

жених частиноê — йонів з елеêтрично нейтральних части-

ноê середовища. Може здійснюватися шляхом відривó від

молеêóлярної частинêи одноãо або деêільêох елеêтронів з

óтворенням йона або за рахóноê переходó елеêтрона

(елеêтронів) від однієї частинêи до іншої з набóттям ними

зарядів. Стóпінь Й. — відношення числа йонів до числа

нейтральних частиноê в одиниці об’ємó. Енерãія, необхі-

дна для відривó елеêтрона, називається енерãією йонізації.

Потенціал Й. — фізична величина, що визначається відн-

ошенням енерãії, необхідної для одноразової йонізації

атома (молеêóли), до зарядó елеêтрона; хараêтеризóє

міцність зв’язêó елеêтрона. Й. в елеêтролітах відбóваєт-

ься в резóльтаті розчинення при розпаді молеêóл розчине-

ної речовини на йони (елеêтролітична дисоціація); в ãазах —

в резóльтаті відривó від атома або молеêóли одноãо або

деêільêох елеêтронів під впливом зовнішніх чинниêів; ó

твердих тілах — в резóльтаті переходó елеêтронів з валент-

ної зони або з домішêових рівнів ó зонó провідності. Й.

виêлиêається дією світла (фотойонізація), елеêтронним

óдаром, тепловим рóхом (термойонізація), дією ел. поля

та ін. В.С.Білецьêий.

ЙОНІЗУЮЧИЙ, -оãо. * р. ионизирóющий, а. ionizing, н. io-

nisierend — той, що спричинює йонізацію; й - че випро-

мінювання — потоêи елеêтромаãнітних хвиль або час-

тиноê речовини, що здатні при взаємодії з речовиною óтво-

рювати в ній йони. До йонізóючоãо випромінення відносять

альфа-, бета-, ãамма-проміння, рентãенівсьêе (пóлюєве)

проміння.

ЙОНІТИ, -ів, мн. * р. иониты, а. ionites, ion exchangers; н.

Ionenaustauscher m pl, Ionite m pl — тверді нерозчинні при-

родні або штóчні матеріали, здатні до обмінó йонами в роз-

чинах елеêтролітів. За типом йоноãенних ãрóп розрізн-

яють ê а т і о н і т и та а н і о н і т и. Й. виêористовóють

для вилóчення або розділення різних елементів, очищен-

ня води та в аналітичних дослідженнях. Найважливіша

ãрóпа синтетичних Й. — йонообмінні смоли. Інша назва

— й о н о о б м і н н и ê и. Див. сорбенти.

ЙОННА ФЛОТАЦІЯ, -ої,-ії, ж. — Див. флотація йонна.

ЙОННИЙ ЗВ’ЯЗОК, -оãо, -ó, ч. * р. ионная связь, а. ionic

bond, н. Ionenbindung f — вид хімічноãо зв’язêó, зóмовлений

перенесенням валентних елеêтронів з одноãо атома на

інший (з óтворенням йонів) і елеêтростатичною (êóлонівс-

ьêою) взаємодією між ними. Утворюється між атомами

або ãрóпами атомів зі значною різницею в елеêтронеãа-

тивностях. Хараêтерний для сполóê металів з найтипов-

ішими неметалами.

ЙОНОСЕЛЕКТИВНО-ЕЛЕКТРОДНІ МЕТОДИ АНАЛІ-

ЗУ ВОД, -…-их, -ів, -…, мн. * р. ионоселеêтивно-элеêтро-

дные методы анализа вод, а. ionoselective-electrode methods of

water analysis, н. ionoselektive Elektroden-Wasseranalyseverfah-

ren n pl — базóються на явищі вибірêової реаêції мемб-

ранних елеêтродів, виãотовлених із спеціальних (для да-

ноãо елемента) речовин. Після занóрення елеêтродів ó

розчин, яêий аналізóється, внаслідоê рóхó йонів ó мембрані

виниêає потенціал, яêісна хараêтеристиêа яêоãо залежить

від êонцентрації йона, яêий визначається.

ЙОРДАНІТ, -ó, ч. * р. иорданит, а. jordanite, н. Jordanit m

— арсенова сóльфосіль свинцю êоординаційної бóдови —

5As2S8. Сêлад ó %: Pb — 71,90; As — 10,30; S — 17,80. Син-

ãонія моноêлінна. Гóстина — 6,38. Тв. — 3,5. Колір свинце-

во-сірий. Блисê металічний. Злом раêовистий. Крихêий.

Рисêа чорна. Непрозорий. Рідêісний ãідротермальний

мінерал.

ЙОРЖ, -а, ч. * р. ерш; а. grab, brush; н. Rohrreiniger m —

інстрóмент ó виãляді стержневої щітêи для послаблення

спресованоãо êлóбêа êанатó (êабелю) ó свердловині шля-

хом йоãо обертання за невелиêих навантажень.

469 КАБ — КАБ

КАБЕЛЕУКЛАДАЧ, -а, ч. * р. êабелеóêладчиê, а. ca-

ble-laying machine, н. Kabelverlegemaschine f, Kabelverleger

m — пристрій, розташований на êонвеєрі з боêó

виробленоãо просторó і призначений для автоматичноãо

óêладання (при рóсі ãірничої машини) елеêтричноãо êабелю

та інших êомóніêацій ó спеціальний жолоб. К. сóчасних

êомбайнів розраховані на один-два êабелі і шланã, що підв-

одить водó для зрошóвальної системи ãірничої машини. На

полоãих і похилих пластах застосовóють автоматичні лан-

цюãові і безланцюãові К., а таêож К. з рóчним підбира-

нням êабелю і шланãа. К. вêлючає лебідêó (встановлюється

на штреêó), до êінця êаната яêої приêріплено возиê з ро-

лиêом. При рóхó êомбайна до лебідêи петля ланцюãа К. ви-

тяãóється ролиêом; при посóванні êомбайна від лебідêи êа-

нат вільно розмотóється з її барабана. Автоматичні лан-

цюãові К. постóпово витісняють безланцюãові типи цих

пристроїв. Ланцюã К. виêонóє роль несóчоãо елемента і

óнеможливлює розрив êабелю. К. з рóчним óêладанням

вêлючають приєднанó до êомбайна платформó з розташо-

ваними на ній бóхтами êабелю і шланãа. Витêи їх по мірі

переміщення виймальної машини óêладаються на плат-

формó або сêидаються з неї.

КАБЕЛІ ДЛЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ, -ів, -…, мн. * р. êабели

для ãорных работ, а. cables for mining, н. Kabel m pl für Ber-

garbeiten f pl — êабелі призначені для енерãопостачання

видобóвноãо та прохідницьêоãо ãірничоãо óстатêóвання,

приєднання до джерел елеêтричної енерãії різних пере-

сóвних машин і механізмів, що застосовóються при видо-

бóтêó залізних, марãанцевих, ін. рóд, вóãілля, торфó і ін. êо-

палин. Подаємо опис найбільш поширених êабелів, яêі

виêористовóвалися на вітчизняних ãірничих підприєм-

ствах ó 1991-2002 рр. (позначення зãідно з ГОСТ та ТУ,

чинних на вêазаний період).

А. Кабелі для відêритих ãірничих робіт

Кабелі марêи КГЭ, КГЭТ призначені для живлення еêс-

êаваторів, відвалоóтворювачів, добóвних машин і т.і. в

елеêтричних мережах з ізольованою нейтраллю змінної

напрóãи до 6 êВ частоти 50 Гц, обладнаних апаратóрою

автоматичноãо відêлючення при однофазномó замиêанні

на землю. Вони працюють при температóрі оточóючоãо

середовища від — (40-60)°С до +50°С і відносній волоãості

98% при 25°С. Кабелі мають три основні, однó заземлюю-

чó і однó допоміжнó жили. Елеêтричний опір ізоляції ос-

новних жил при температóрі 20°С: 200⋅10

Ом⋅êм êабелю

КГЭТ і 50⋅10

Ом⋅êм — КГЭ. Кабелі стійêі до знаêозмі-

нних виãинів навêоло ролиêів на êóт ±π рад з розтяжним

зóсиллям 196 Н. Кабелі з ãóмовим еêраном перетином

10-50 мм

на ролиê діаметром 400 мм витримóють 40000

виãинів, а перетином 70-50 мм

на ролиê діаметром 600

мм — 30000 виãинів.

Кабель марêи КШВГТ-10 призначено для стаціонарної

і пересóвної проêладêи і приєднання рóхомих механізмів

до елеêтромереж змінної напрóãи 10 êВ частоти 50 Гц при

температóрі від — 50 до +85 °С. Кабель КШВГТ-10 виãо-

товляють з трьома основними жилами перетином від 25

до 150 мм

і трьома заземлюючими жилами перетином

6-25 мм

в залежності від перетинó основних жил. Ізоль-

овані жили після триãодинноãо перебóвання ó воді випро-

бовóють змінною напрóãою 20 êВ частоти 50 Гц протяãом

15 хв. Елеêтричний опір ізоляції за нормальних êлімати-

чних óмов не менше 100⋅10

Ом⋅êм, при відносній воло-

ãості повітря 98% та температóрі 35°С — 75⋅10

Ом⋅êм.

Кабелі витримóють 50 циêлів знаêозмінних виãинів на êóт

π/2 рад по радіóсó не менше 6 d êабелю; 250 циêлів пере-

мотóвань на барабан з діаметром шийêи не менше 15 d.

Вони стійêі при впливі: вібраційних навантажень в діап-

азоні частот 1-5000 Гц з присêоренням до 392 м/с

; баãато-

разових óдарів з присêоренням до 1470 м/с

; поодиноêих

óдарів з присêоренням до 9800 м/с

; лінійних навантажень

з присêоренням 4900 м/с

Б. Шахтні êабелі

За існóючою схемою елеêтропостачання вóãільних

шахт елеêтроенерãія від підземноãо шахтноãо трансфор-

матора передається по шахтномó силовомó êабелю пері-

одичноãо перенесення і шахтномó ãнóчêомó êабелю з ґó-

мовою ізоляцією до шахтних пересóвних машин і механ-

ізмів. Кабелі еêсплóатóють при навêолишній температóрі

від — 40 до +50°С, відносній воãêості 98% при темпера-

тóрі +35°С.

Кабель силовий шахтний для періодичноãо перенесення

марêи ЭВТ виãотовляють на номінальні напрóãи 1,14 і 6,0

êВ з числом жил: основних — 3 шт, заземлених — 1 шт.,

допоміжних — 0 або 4 шт. з діапазоном перетинів відпо-

відно 16-35 і 16-120 мм

. У ãотовомó виãляді êабелі на на-

прóãó 6,0 êВ випробовóють протяãом 5 хв змінною напрó-

ãою 12 êВ; êабелі на напрóãó 1,14 êВ випробовóють напрó-

ãою 4 êВ, а допоміжні жили випробовóють змінною на-

прóãою 2 êВ. Після проêладêи основні жили êабеля на на-

прóãó 6,0 êВ можóть бóти випробóвані постійною напрó-

ãою 36 êВ, а êабелі на напрóãó 1,14 êВ — напрóãою 8 êВ

протяãом 10 хв. Кабелі витримóють 400 подвійних виãинів

на радіóс 10 d при одночасномó приêладенні номінальної

напрóãи.

Гнóчêі êабелі мароê

КГЭШ, КГЭШТ при-

значені для живлення

вóãледобóвних машин і

механізмів, що працю-

ють ó вибоях і очисних

лавах, при змінній на-

прóзі 1,14 êВ (до-

поміжні жили при на-

прóзі до 220 В) з три-

вало допóстимою тем-

ператóрою наãрівання

жил до 75 °С. Температóра навêолишньоãо середовища

при еêсплóатації від –30°С до +55°С. Кабель КГЭШТ має

підвищенó наãрівостійêість. Кабелі виãотовляють з трьома

основними і однією заземлюючою (чотирижильний) або з

трьома основними, однією заземлюючою і трьома до-

поміжними жилами (семижильний).

Параметри чотирижильноãо êабелю — êільêість жил,

площа перетинó жил (мм

), напрóãа êабелю (êВ): 3х(4; 6;

10; 16; 25; 35; 50; 70; 95)+1х(2,5; 4; 6; 10). Параметри семи-

Рис. Кабель КГЭШ: 1, 2, 3 — мідні

стрóмопровідні жили, відповідно ос-

новна (1), допоміжні (2) і заземлен-

ня (3); 4 — ґóмова ізоляція; 5 — ґó-

мовий еêран; 6 — ґóмова оболонêа.

КАБ — КАБ 470

жильноãо êабелю — êільêість жил, площа перетинó жил

(мм

), напрóãа êабелю (êВ): 3х(4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70;

95) + 1х(2,5; 4; 6; 10) + 3х(1,5; 2,5) — 1,2. У ãотовомó виã-

ляді êабелі випробовóють змінною напрóãою 3,5 êВ, при-

êладеною між основними жилами, і напрóãою 1,5 êВ між

допоміжними жилами протяãом 5 хв. Елеêтричний опір

ізоляції перерахований на 1 êм довжини êабелю і темпе-

ратóрó 20°С не менше 100 МОм. Елеêтричний опір

еêранів основних жил при температóрі 20°С не більше 1,5

êОм. Кабелі витримóють 3000-4000 виãинів з осьовим êрó-

ченням.

Гнóчêий шахтний еêранований êабель марêи ГРШЭП

призначений для живлення êомбайнів на êрóтих пластах

при температóрі оточóючоãо середовища від — 30 до +50

°С і відносній волоãості повітря до 98% при температóрі

20°С. Кабель має три основні жили перетином від 10 до 70

мм

, однó заземлюючó і п’ять допоміжних. У ãотовомó

виãляді êабелі випробовóють між основними жилами змі-

нною напрóãою 2,5 êВ, а між допоміжними жилами на-

прóãою 2 êВ. Кабелі витримóють до 2000 циêлів знаêозмі-

нних виãинів на êóт ±π/2 рад навêоло ролиêів радіóсом

5d.

Гнóчêий шахтний êабель марêи КГВЭУШ призначений

для систем елеêтропостачання з випереджальним відêл-

юченням, для приєднання вóãільних êомбайнів і інших пе-

ресóвних машин до мережі змінної напрóãи (660 В для ос-

новних і 380 В для допоміжних жил). Кабелі виãотовляють

з шістьма основними жилами перетином від 6 до 50 мм

однією заземлюючою і п’ятьма допоміжними. Основні

жили êабелю випробовóють змінною напрóãою 2,5 êВ

протяãом 10 хв і допоміжні жили — напрóãою 2 êВ. Кабель

стійêий до виãинó на êóт π/2 рад і витримóє 800 циêлів ви-

ãинó навêоло ролиêа діаметром 400 мм.

Кабелі силові ãнóчêі еêрановані на напрóãó 1140 В підв-

ищеної міцності марêи КГЭШУ призначені для живлення

шахтних пересóвних машин та механізмів ó мережах змі-

нної напрóãи 1140 В (основні жили) і 220 В (допоміжні

жили) частоти 50 Гц при температóрі середовища від -30

до +50 °С. Кабелі виãотовляють з трьома основними жила-

ми перетином 50-95 мм

з ґóмовою ізоляцією, однією за-

землюючою і шістьма, дев’ятьма допоміжними жилами.

Основні жили êабелю випробовóють змінною напрóãою

3,5 êВ частоти 50 Гц протяãом 5 хв, допоміжні — 2,0 êВ.

Кабелі стійêі до виãинó з осьовим êрóтінням витримóють

не менше 2000 циêлів при êóті заêрóчення ±3π рад. Обо-

лонêа êабелів не розповсюджóє ãоріння.

Кабелі шахтні

ãнóчêі з ґóмовою із-

оляцією марêи

КОГВЭШ при-

значені для приєд-

нання бóрильноãо

інстрóмента в

шахтах до мережі

змінної напрóãи

660 В з ізольов-

аною нейтраллю.

Кільêість жил,

площа перетинó

жил (мм

), номінальна напрóãа êабелю (êВ): 3х(1,5; 2,5;

4;6) + 1х(1; 2,5; 4) + 1х(1,5; 2,5) — 0,66.

Температóра навêолишньоãо середовища від — 30 до

+50 °С, а тривало допóстима температóра на жилах 75 °С.

У ãотовомó виãляді êабелі випробовóють змінною нап-

рóãою 2,5 êВ протяãом 5 хв. Температóра навêолишньоãо

середовища при еêсплóатації від –30

С до +55

С. Елеêт-

ричний опір ізоляції жил при температóрі +20°С не менше

5 МОм⋅êм. Елеêтричний опір еêранів при температóрі

С не більше 300 Ом. Кабелі з жилами перетином 1,5 мм

витримóють не менше 35000 циêлів виãинів з осьовим

êрóтінням; перетином 2,5 мм

— не менше за 28000 циêлів

і перетином 4 і 6 мм

— не менше за 22000 циêлів.

Кабелі шахтні

ãнóчêі марêи КГВШ

призначені для при-

єднання óстановоê

дистанційноãо êерó-

вання, автоматиêи і

êонтролю. Кабелі

виãотовляються з

êільêістю жил від 2

до 36 перетином 1 і

1,5 мм

. Розрахóнêо-

ва напрóãа — 380 В. Жила — мідна, баãатодротова. Ізо-

ляція з полівінілхлоридноãо пластиêатó. Температóра

навêолишньоãо середовища при еêсплóатації від –30°С до

+50°С. У ãотовомó виãляді êабелі випробовóють змінною

напрóãою 2 êВ. Елеêтричний опір ізоляції перерахований

на 1 êм довжини êабелю і температóрó 20°С не більше ніж

14,5 Ом.

Кабелі шахтні силові броньовані еêрановані марêи КШВ-

ПбШв призначені для стаціонарної проêладêи по ãори-

зонтальних, похилих і вертиêальних виробêах вóãільних

шахт. Кільêість жил, площа перетинó жил (мм

), ном-

інальна напрóãа êабелю (êВ): 3х(35; 50; 70; 95; 120)+

1х(6;10) — 6. Кабель має три основні ізольовані жили, по-

верх яêих наêладено еêран з мідної фольãи, заземлюючó

жилó, броню (зі сталевих оцинêованих стрічоê — для ãо-

ризонтальної та похилої проêладêи і зі сталевоãо оцинêо-

ваноãо дротó — для вертиêальної проêладêи), захиснó

зовнішню оболонêó із полівінілхлоридноãо (ПВХ) плас-

тиêатó.

Кабелі шахтні силові броньовані ãнóчêі еêрановані марêи

КГЭБУШВ призначені для приєднання шахтних самох-

ідних ваãонів та ін.ін. самохідних пересóвних машин і ме-

ханізмів при роботі в óмовах баãаторазових зãинів з êрó-

ченням. Кільêість, площа перетинó жил (мм

), номінал-

ьна напрóãа êабелю (êВ): 3х(4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70;

95)+1х(2,5; 4; 6; 10) + 3х(1,5; 2,5) —1,2. Виãотовляється

двох типорозмірів — з трьома та шістьма основними жи-

Рис. Кабель КОГВЭШ: 1 — мідна стрóмо-

провідна жила; 2 — ізоляція з ПВХ плас-

тиêатó; 3 – ãрафітополімерний еêран; 4

— осердя з поліефірних нитоê і ПВХ плас-

тиêатó; 5 — сепаратор; 6 — ãóмова обо-

лонêа.

Рис. Кабель КГВШ: 1 — мідна стрóмо-

провідна жила; 2 — ізоляція з ПВХ

пластиêатó; 3 — осердя з поліефірних

нитоê і ПВХ пластиêатó; 4 — оболон-

êа з ПВХ пластиêатó.

Рис. Кабель КШВПбШв: 1 — оболонêа захисна; 2 — стрічêа

сталева; 3 — броня (дротова); 4 — поясна ізоляція; 5 —

еêран з мідної фольãи; 6 — ізоляція ПВХ; 7 — стрóмопровідна

жила; 8 — жила заземлення розщеплена.