Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

441 ЗОН — ЗОН

лля з А

не більше 37,5%, для êоêсóвання — êонцентрати

збаãачення з А

до 10-14%). 3. ãорючих сланців êоливається

в широêих межах (А

48-72%). Торф за вмістом золи поділ-

яють на: малозольний (менше 5%), середньозольний

(5-10%) і висоêозольний (більше 10%).

3. вóãілля і ãорючих сланців визначається озоленням про-

би палива в мóфельній печі і прожарюванням зольноãо за-

лишêó при t 800-830 °C. Для присêореноãо обзолення ãо-

рючих сланців — при t 850-875 °C. 3. вóãілля визначається

таêож рентãенометричним методом — за параметрами

йонізóючоãо випромінювання після взаємодії з вóãіллям.

ЗОНА (У ГЕОЛОГІЇ), -и, ж. * р. зона, а. zone, region,

range, area; н. Zone f (in der Geologie f) — одиниця заãаль-

ної стратиãрафічної шêали в сêладі ярóсó. Вêлючає ãеолоã-

ічні відêлади, що хараêтеризóються певним êомплеêсом

видів виêопних тварин або рослин.

ЗОНА АЕРАЦІЇ, -и, -…, ж. * р. зона аэрации, а. zone of

aeration, н. Belüftungzone f, Durchlüftungzone f, Auflockerung-

zone f — частина ґрóнтó, в яêій поровий простір ó водо-

прониêних породах не заповнений водою. З.а. лежить ви-

ще зони насичення. Таêим чином, З.а. — верхня зона земної

êори між її поверхнею і дзерêалом ґрóнтових вод. Містить

ãіãросêопічнó, плівêовó, êапілярнó водó, а таêож тимчасо-

во — ãравітаційнó водó.

ЗОНА АКТИВНОГО РУЙНУВАННЯ (ЗОНА ДРОБЛЕН-

НЯ), -и, -…, ж. * — Див. рóйнóвання ãірсьêих порід.

ЗОНА ВИВІТРЮВАННЯ, -и, -…, ж. * р. зона выветрива-

ния, а. weathering zone, н. Verwitterungszone f — верхня час-

тина земної êори, в яêій відбóваються процеси вивітрюва-

ння; ãлибина З.в. становить êільêа десятêів метрів. Деяêі

дослідниêи вважають, що З.в. досяãає 0,5 êм. Див. вивітр-

ювання.

ЗОНА (ОБЛАСТЬ) ВИГИНУ, -и (-і), -…, ж. * р. зона (об-

ласть) изãиба, а. bending zone (area), н. Beigungszone f,

Krümmungszone f — частина приробленоãо масивó ãірсьêих

порід, обмежена площинами, побóдованими по êóтах пов-

них зрóшень при повній підробці або по êóтах маêсималь-

них осідань при неповній підробці, і площинами, побóдо-

ваними по ãраничних êóтах.

ЗОНА ВОДОПРОНИКНИХ ТРІЩИН, -и, -…, ж. * р. зо-

на водопрониêающих (водопроводящих) трещин, а. zone of

water conducting fractures, н. Zone f der wasserleitenden Spalte

m pl — частина ãірсьêоãо масивó над виробленим просто-

ром, в яêій в резóльтаті зрóшення ãірсьêих порід óтворю-

ються водопрониêні тріщини. З.в.т. обмежóються êóтами

обвалення за падінням, підняттям, простяãанням, а висо-

та її впливó залежить від літолоãічноãо сêладó масивó

ãірсьêих порід та потóжності пласта.

ЗОНА ВПЛИВУ ДИЗ’ЮНКТИВУ, -и, -…, ж. * р. зона

влияния дизьюнêтива, а. dominance zone of disjunctive, н. Zo-

ne f des Störungseinflusses, Disjunktivzone f — зона, яêа виз-

начається потóжністю області подрібнення порід ó процесі

відносноãо переміщення блоêів. В З.в.д. безпечна виїмêа

êорисної êопалини, проведення та підтримêа ãірничих виро-

боê óсêладнені. Ширина З.в.д. визначається баãатьма

фаêторами (вид родовища, сêлад порід, ãеолоãічна бóдова

масивó, амплітóда диз’юнêтивó і ін.). Напр., стосовно до

розробêи вóãільних родовищ при витриманомó сêладі і бó-

дові ãірсьêоãо масивó розрахóнêовó величинó З.в.д. знахо-

дять за формóлою , де ó — êоефіцієнт, встанов-

люваний спостереженнями в даних ãеолоãічних óмовах.

Для вóãільних родовищ ó êоливається в межах від 2 до

6; N — нормальна амплітóда зсóвó диз’юнêтивó.

ЗОНА ГІДРАВЛІЧНОГО ОПОРУ, -и, -…, ж. * р. зона

ãидравличесêоãо сопротивления; а. hydraulic resistance zone;

н. Zone f des hydraulischen Widerstandes

—

зона або ділянêа

відповідноãо ãрафіêа, напр., ãрафіêа Ніêóрадзе, Мóріна, що

відповідає поєднанню таêих параметрів потоêó, за яêих має

місце повна залежність втрат напорó по довжині від серед-

ньої швидêості u і від відносної шорстêості стіноê рóсла

ЗОНА ГІДРОГЕОХІМІЧНА, -и, -…, ж. * р. зона ãидроãео-

химичесêая, а. hydrogeochemical zone, н. hydrogeochemische

Zone f — територія, приóрочена до лінійно витяãнóтих

ãідроãеохімічних аномалій. Яê правило, êонтролюється

зонами реãіональних розломів. Являє пошóêовий інтерес

на родовища твердих, рідêих та ãазоподібних ê.ê.

ЗОНА ДЕФОРМАЦІЙ, -и, -…, ж. * р. зона деформаций,

а. deformation zone, н. Deformationszone f — область поши-

рення фіêсованих деформацій ãірсьêоãо масивó.

ЗОНА ЛАМІНАРНОГО РЕЖИМУ, -и, -…, ж. * р. зона

ламинарноãо режима; а. laminar flow zone; н. Zone f des lami-

naren Regimes n — зона ãідравлічноãо опорó, що відповідає

ламінарномó рóхові, при яêомó втрати напорó по довжині

l не залежать від відносної шорстêості ε і є прямо про-

порційними середній швидêості u ó першій степені:

ЗОНА МОЖЛИВОГО ПРОЯВУ РУЙНУЮЧИХ

ДЕФОРМАЦІЙ, -и, -…, ж. * р. зона возможноãо проявле-

ния разрóшающих деформаций, а. zone of potential manifesta-

tion of breaking strains, н. Zone f der möglichen Erscheinung f

der zerstörenden Verformungen f pl — найбільш напрóжена

область ãірсьêоãо масивó.

ЗОНА НАСИЧЕННЯ, -и, -…, ж. * р. зона насыщения, а.

zone of saturation, н. Sättigungszone f — частина ґрóнтó, в

яêій всі порожнини заповнені водою. Вãорі З.н. обме-

жóється рівнем (дзерêалом) ґрóнтових вод; на ãлибинó про-

стяãається до тих пір, поêи можóть існóвати пори.

ЗОНА НАФТОГАЗОНАКОПИЧЕННЯ, -и, -…, ж. —

Див. нафтоãазонаêопичення зона.

ЗОНА НЕБЕЗПЕЧНОГО ВПЛИВУ ВОДНОГО ОБ’ЄК-

ТА, -и, -…, ж. * р. зона опасноãо влияния водноãо объеêта,

а. zone of a dangerous effect of a water object, н. Zone f der ge-

fährlichen Einwirkung f des Wasserobjektes n — ділянêа, в ме-

жах яêої виймання êорисної êопалини може спричинити не-

допóстимі збільшення припливó води в ãірничі виробêи, а в

оêремих випадêах — прорив води та затоплення виробоê.

ЗОНА НЕБЕЗПЕЧНОГО ВПЛИВУ ПІДЗЕМНИХ РОЗ-

РОБОК, -и, -…, ж. * р. зона опасноãо влияния подземных

разработоê, а. zone of a dangerous effect of underground mi-

nings, н. Zone f des gefährlichen Einflusses von untertägigem Ab-

bau m — частина мóльди зрóшення, в яêій нахили, êривиз-

на та розтяãи перевищóють встановлені допóстимі вели-

чини. Яê правило, ця зона є частиною мóльди, де нахили

перевищóють 4x10

-3

, êривизна 0,2x10

-3

1/м і розтяãання

2х10

-3

(при середньомó інтервалі 15-20 м). Границі зони

небезпечноãо впливó визначаються êóтами зрóшення.

ЗОНА ОБВАЛЕННЯ, -и, -…, ж. * р. зона обрóшения, а.

caving zone, н. Bruchzone f — частина масивó ãірсьêих порід

над виробленим простором, де породи переміщóються,

втрачаючи свою стрóêтóрó. Висота цієї зони при розробці

вóãільних пластів змінюється в межах (1

÷1,5)m, де m — по-

тóжність пласта, що виймається.

ЗОНА ОКИСНЕННЯ, -и, -…, ж. * р. зона оêисления, а. ox-

idation zone, н. Oxydationszone f — верхня частина мінерал-

ьних родовищ, розміщена вище рівня ґрóнтових вод, збаãа-

lyN=

l()

υ().=

ЗОН — ЗОН 442

чена êиснем, в яêій відбóваються процеси оêиснення мін-

ералів. Звичайно переêриває зãори первинні родовища і в

залежності від мінеральноãо сêладó має назвó шапêи за-

лізної, ґіпсової, ãалóнової і т.д.

ЗОНА (ОБЛАСТЬ) ОПОРНОГО ТИСКУ, -и (-і), -…, ж.

* р. зона (область) опорноãо давления, а. abutment pressure

zone, н. Zone f des verstärkten Gebirgsdruck(e)s m, Kämpfer-

druckzone f — зона підвищеноãо тисêó ó порівнянні з тим,

що існóвав до проведення виробêи. Величина З.о.т. визна-

чається розмірами виробêи, ãлибиною її заляãання, стрóê-

тóрою та фізиêо-механічними властивостями порід.

ЗОНА ПЕРЕХІДНА ВОДОНАФТОВА, -и, -ої, -ої, ж. *

р. переходная водонефтяная зона; а. water-oil transition zone;

н. Öl-Wasser-Übergangszone f — частина об’ємó нафтонос-

ноãо пласта, яêа примиêає до ВНК і має водонасиченість,

що змінюється знизó вверх від 100% біля дзерêала води до

залишêової водонасиченості на верхній межі зони з чисто

нафтовою частиною розрізó.

ЗОНА ПЕРЕХІДНОГО РЕЖИМУ (АБО НЕСТАЛА ЗО-

НА ВІДПОВІДНОГО ГРАФІКА НІКУРАДЗЕ), -и, -…,

ж. * р. зона переходноãо режима; а. transient regime zone; н.

Zone f des Übergangsregimes n — зона опорó, яêа розміщена

між зонами ламінарноãо й тóрбóлентноãо режимів і хараê-

теризóється тим, що при наявності параметрів потоêó, яêі

відповідають цій зоні, в даномó рóслі може мати місце

“затяжний” неóсталений ламінарний режим рóхó, що óт-

ворюється при збільшенні в часі середньої швидêості; цей

ламінарний режим може змінюватися сталим тóрбóлент-

ним режимом.

ЗОНА ПЛАВНОГО ПРОГИНУ, -и, -…, ж. * р. зона плав-

ноãо проãиба, а. smooth deflection zone, н. zügige Biegungszone

f — частина зони зрóшення масивó ãірсьêих порід, що по-

ширюється за певних óмов до поверхні та хараêтеризóєть-

ся óтворенням оêремих тріщин, що не сполóчаються між

собою в напрямêó, нормальномó до напластóвання.

ЗОНА ПРОВАЛІВ, -и, -…, ж. * р. зона провалов, а. gap

zone, н. Lochzone f, Einsturzzone f — ділянêа земної повер-

хні, на яêій при підробці óтворюються або можóть óтвори-

тися провали. В Уêраїні зона провалів діаметром до 50 м і

ãлибиною бл. 20 м óтворилася на місці підземноãо видо-

бóтêó сірêи поблизó с. Яворів, що на Львівщині.

ЗОНА РОЗВАЛУ, -и, -…, ж. — Див. рóйнóвання ãірсьêих

порід, зони дії вибóхó.

ЗОНА РОЗКОЛІВ, -и, -…, ж. * р. зона расêолов, а. zone of

fractures, н. Störungszone f, Rißzone f, Spaltezone f — припо-

верхневий зовнішній шар земної êори, в яêомó земна êора

деформóється з óтворенням розривів.

ЗОНА СТАБIЛIЗОВАНА, -и, -ої, ж. * р. зона стабилизи-

рованная; а. stabilized zone; н. stabilisierte Zone f — перехiд-

на зона поблизó фронтó витiснення нафти непоршневоãо, в

яêiй розподiл насиченостi не змiнюється в часi при пос-

тiйнiй швидêостi витiснення.

ЗОНА СТИСНЕННЯ (ПОДРІБНЕННЯ), -и, -…, ж. * р.

зона сжатия (измельчения), а. compression (crushing) zone, н.

Druckzone f (Zerkleinerungszone f) — зона в масиві ã.п., яêа

óтворюється в районі заêладення зарядó при вибóхó під

дією óдарних хвиль та ãазів вибóхó. В межах З.с. відбóваєт-

ься роздавлювання та сильне подрібнення породи з óтво-

ренням ó місці розташóвання зарядó порожнини певних

розмірів. За межами зони подрібнення відбóвається дроб-

лення породи, розвитоê тріщинóватості без зміни стрóê-

тóри. Цю зонó називають зоною розпóшення або зоною

тріщиноóтворення. У більш віддалених від зарядó діля-

нêах масивó ã.п. відбóвається тільêи стрóс породи без її

рóйнóвання. Цю частинó середовища називають зоною

стрóсó, зоною сейсмічної дії вибóхó.

ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА (ХРОНОЗОНА), -и, -ої (-и),

ж. * р. зона стратиãрафичесêая (хронозона), а. stratigraphic

zone; н. stratigraphische Zone f — одиниця заãальної

стратиãрафічної шêали, яêа підпорядêована ярóсó; вêлю-

чає шари з хараêтерним êомплеêсом виêопних орãан-

ізмів, яêі не повторюються ó відêладах шарів, що лежать

вище та нижче.

ЗОНА СУБДУКЦІЇ, -и, -…, ж. * р. зона сóбдóêции, а. sub-

duction zone, н. Subduktionszone f — область, де одна

літосферна плита занóрюється під іншó біля êонверãент-

ної межі плит.

ЗОНА ТРІЩИН, -и, -…, ж. * р. зона трещин, а. insecure

rock, fracture zone; н. Spaltenzone f — ділянêа земної повер-

хні, на яêій при підробці óтворюються видимі тріщини.

ЗОНА ТУРБУЛЕНТНОГО РЕЖИМУ, -и, -…, ж. * р. зона

тóрбóлентноãо режима; а. turbulent regime zone; н. Wirbel-

stromzone f — зона опорó, що відповідає тóрбóлентномó

рóхові, при яêомó втрати напорó по довжині h

l прямо про-

порційні середній швидêості u в степені m:

ЗОНА ЦЕМЕНТАЦІЇ, -и, -…, ж. * р. зона вторичноãо обо-

ãащения, а. belt of cementation, cementation zone; н.

Zementationszone f — верхня частина сóльфідних родовищ,

розташована під зоною оêиснення (під залізною шапêою),

нижче рівня ґрóнтових вод. При взаємодії розчинених ó

воді солей з первинними сóльфідами óтворюються вто-

ринні сóльфіди, ã.ч. міді (хальêозин, êовелін, борніт). Гли-

бина З.ц. десятêи, іноді сотні метрів. З.ц. — найбільш ці-

нна частина êолчеданних (сóльфідних) родовищ. Син. —

зона вторинноãо збаãачення.

ЗОНАЛЬНИЙ, -оãо. * р. зональный, а. zoned, zonal, н. Zo-

nen… — сêладений з оêремих оболоноê, зон, яêі відріз-

няються одна від одної хімічним сêладом або фізичними

властивостями; виниêає внаслідоê періодичних змін ó

мінералотвірномó середовищі (про мінерал).

ЗОНАЛЬНІСТЬ ГАЗОВА, -ості, -ої, ж. * р. зональность

ãазовая, а. zoning of gases, gas zonality; н. Gaszonalität f, Gas-

zoning n — заêономірне розподілення ãазів ó верхніх ша-

рах земної êори в резóльтаті міãрації метаморфічних або (і)

вóлêанічних ãазів до поверхні та атмосферноãо повітря ó

зворотномó напрямêó.

В óмовах вóãільних родовищ верхньою зоною є вóãлеêис-

лоазотна з вмістом вóãлеêислоãо ãазó 20-80%; далі йде азот-

на зона з вмістом азотó 80-100%; настóпна — азотно-мета-

нова зона з вмістом метанó 20-80%; метанова — з вмістом

метанó 80-100%. В р-нах альпійсьêої сêладчастості, при

наявності вóлêаноãенних вóãлеêислих стрóменів, ó зонах

теêтонічних порóшень на рівні з метаном можóть виниêа-

ти сêóпчення вóãлеêислоãо ãазó або змішані вóãлеêис-

ло-метанові ãази.

На Донбасі встановлено, що по мірі вóãлефіêації антра-

цитів і переходó їх ó сóперантрацити метаноносність зни-

жóється. У сêладі ãазів з’являється водень. При заãальномó

зниженні ãазоносності пластів антрацитó збільшóється

вміст азотó.

На рóдних родовищах повітряні і біохімічні ãази зони

ãазовоãо вивітрювання на ãлибині змінюються переважно

ãазами метано-водневоãо та азотноãо сêладó.

ЗОНАЛЬНІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД,

-ості, -…,

. *

р.

зональность подземных вод,

а.

zoning of underground water;

); m1>().(=

443 ЗОН — ЗРІ

н.

Zonalität

Zoning

des Untertagewassers

— розташó-

вання підземних вод, яêе сформóвалося історично в залеж-

ності від широти місцевості або вертиêальноãо положен-

ня підземних вод. Розрізняють: 1. Широтнó зональність,

яêа виявляється ã.ч. ó верхніх ãоризонтах. Притаманна

ґрóнтовим і неãлибоêим напірним підземним водам. 2.

Вертиêальнó З.п.в., яêа властива всьомó ãеолоãічномó

розрізó. Підрозділяється на ãлибиннó (басейни пластових

вод) та висотнó (масиви тріщинних вод).

ЗОНАЛЬНІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД ГЕОДИНАМІЧНА

— поляãає ó послідовній зміні по вертиêалі зон з різним

темпом водообмінó. Зміна óмов підземноãо стоêó має за-

êономірний хараêтер і дозволяє виділити в басейнах плас-

тових вод три óмовні ãідродинамічні зони: верхню, серед-

ню і нижню. В е р х н я зона, що знаходиться ó сфері дре-

нажó місцевої ãідроãрафічної мережі та впливó сóчасних

êліматичних фаêторів, є зоною інтенсивноãо (вільноãо,

аêтивноãо) водообмінó. С е р е д н я зона хараêтерна óпов-

ільненим водообміном. Н и ж н я охоплює найбільш ãли-

боêі частини розрізó басейнів пластових вод, де відновле-

ння ресóрсів підземних вод відбóвається протяãом ãеолоãі-

чноãо часó.

ЗОНАЛЬНІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД ГІДРОГЕОХІ-

МІЧНА — заêономірна зміна з ãлибиною хімічноãо сêладó

і мінералізації підземних вод. Потóжність зони прісних вод

змінюється ó вертиêальномó розрізі від 0-10 м до 300-600

м, а в деяêих міжãірсьêих басейнах досяãає 1000-2000 м і

більше. Зона солоних вод хараêтеризóється потóжністю

від десятêів метрів до 1000-2000 м. Потóжність зони роз-

солів таêож змінюється в широêих межах — від 0-10 м до

2000-3000 м і більше. У відповідності з мінералізацією

ãеохімічні типи підземних вод змінюються зверхó вниз, яê

правило, ó таêій послідовності (за аніонним сêладом):

ãідроêарбонатні → сóльфатні → хлоридні. Інêоли спос-

теріãається інверсія — зменшення стóпеня мінералізації

підземних вод з ãлибиною (зворотна ãідроãеохімічна зо-

нальність). Вона хараêтерна для молодих артезіансьêих

басейнів. В.Г.Сóярêо.

ЗОНАЛЬНІСТЬ У РОЗПОДІЛЕННІ МІНЕРАЛІВ, -ості,

-…, ж. * р. зональность в распределении минералов, а. zonal

distribution of minerals, н. Zonalität f in der Mineralverteilung f

— зональне розміщення мінералів навêоло маãматичноãо

воãнища, зóмовлене зміною термодинамічних óмов при

просóванні від ньоãо мінералотвірних розчинів.

ЗОНИ КООРДИНАТНІ, зон, -их, мн. — Див. êоорди-

натні зони.

ЗОНД, -а, ч. * р. зонд, а. sonde, probe; н. Sonde f — інстр-

óменти різної форми для вивчення êаналів та порожнин,

або введення об’єêтів ó необхіднó зонó (напр., робочó êа-

мерó тощо). У ãірн. справі широêо виêористовóють З. êа-

ротажний.

ЗОНД КАРОТАЖНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. зонд êаротажный,

а. logging sonde, н. Bohrlochsonde f, Messonde f, Kabelsonde f

— вимірювальний пристрій, що виêористовóється при

елеêтричних, радіоаêтивних, маãн. та ін. ãеофіз. дослідже-

ннях ó свердловині. Містить приймачі (яêщо ведеться

реєстрація тільêи природних полів) або приймачі і джере-

ла полів.

ЗОНДУВАННЯ, -…, с. * р. зондирование, а. sounding, prob-

ing, н. Sondieren n, Vertikalprofilierung f — в ãеофізиці — ме-

тодиêа ãеофіз. дослідження ã.ч. ãеофіз. полів, яêі штóчно

збóджóються з метою отримання вертиêальноãо перетинó

(розрізó) земних надр. 3. проводять з поверхні Землі і в

свердловині. Відстань між джерелом збóдження поля і при-

ймачами визначає базó спостережень при 3., яêа може

змінюватися від деê. м до сотень êм (при дослідженні пла-

нети заãалом). За êонфіãóрацією і співвідношенням вели-

чини бази спостере-

жень з ãлибиною об'єê-

та, що вивчається, 3. бó-

вають точêові, лінійні і

площинні. За хараêте-

ром ãеофіз. полів розріз-

няють З. елеêтричне,

елеêтромаãнітне і сейс-

моаêóстичне. Способи

збóдження і реєстрації

полів при 3. аналоãічні

способам відповідних методів ãеофіз. розвідêи.

ЗОНИ ДІЇ ВИБУХУ, -зон, -…, мн. * р. зоны действия

взрыва, а. explosion effect zones, н. Explosionswirkungsbereiche

m pl, Explosionzonen f pl — хараêтерні зони в масиві ã.п.

навêоло епіцентра вибóхó. Розрізняють зонó аêтивноãо

рóйнóвання, зонó розвалó та зонó стиснення (подрібнення), за

межами яêої по мірі віддалення від епіцентра вибóхó зна-

ходяться зона розпóшення (зона тріщинóватості) та зона

стрóсó ãірсьêоãо масивó.

ЗОНИ ЗА КЛАСОМ НЕБЕЗПЕКИ, -зон, -…, мн. — зони

за вибóхо- та пожежонебезпеêою, яêі реãламентóються

ПУЕ. Розрізняють зони вибóхонебезпеêи êласó В-І, В-2,

В-ІІа, В-Іб, В-Іã, пожежонебезпеêи êласó П-І, П-ІІ,

П-ІІІ, П-ІІа.

ЗОНИ ЗРУШЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -зон, -…, мн. *

р. зоны сдвижения ãорных пород, а. shear zones, rock displace-

ment zones; н. Gebirgsbewegungszonen f pl — частини області

зрóшення ãірсьêих порід. Ці зони розрізняють за хараêте-

ром і стóпенем деформації. Заãалом виділяють шість зон

(І-VІ) в óмовах полоãоãо і сім зон (І-VІІ) в óмовах êрóтоãо

заляãання пластів та жил: І — обвалення (обрóшення); ІІ —

водопрониêних тріщин та тріщин зсóвó велиêих блоêів; ІІІ

— плавноãо проãинó; ІV і VІ — опорноãо тисêó відповідно

над і під цілиêом; V- розвантаження; VІІ — зсóвó порід за

напластóванням. Після затóхання процесó зрóшення в

підробленій товщі порід залишаються три зони зрóшення

(І, ІІ, ІІІ).

ЗООМОРФОЗА, -и, ж. * р. зооморфоза, а. zoomorph, н.

Zoomorphose f — псевдоморфоза мінеральних речовин по

тваринних рештêах.

ЗРІВНЮВАННЯ (ЗРІВНОВАЖУВАННЯ), -…, с. * р.

óравнивание (óравновешивание), а. balancing (adjustment), н.

Ausgleichung f

— математичний процес знаходження оста-

точноãо (зрівняноãо, зрівноваженоãо) значення виміряних

величин (при наявності надлишêових вимірювань). Яê

правило, при З. виêонóється і оцінêа точності виміряних

та зрівняних значень. Застосовóється при побóдові марê-

Рис. Розподіл стрóмó при верти-

êальномó елеêтричномó зондóванні.

Рис. Зони зрóшення ãірсьêих порід.

ЗРІ — ЗРО 444

шейдерсьêих та ãеодезичних планово-висотних мереж.

Обчислення зрівняних (остаточних) значень вимір-

яних величин L (або обчислених поправоê V до вимірюв-

аних величин) може бóти приведено до вирішення систе-

ми r рівнянь з n невідомими (n — число всіх вимірювань)

і, очевидно, завжди r<n. Таêі рівняння називають систе-

мою невизначених рівнянь, мають несêінченнó êільêість

довільних способів і резóльтатів рішень, що не дає можли-

вості однозначноãо вирішення системи. Для досяãнення

визначеності (однозначності) розв’язання задачі З. засто-

совóється спосіб (принцип) найменших êвадратів. Зãідно

з цим способом при рівноточних вимірюваннях сóма

êвадратів поправоê V до незалежно виміряних величин

повинна бóти мінімальною . Існóють набли-

жені і строãі способи зрівнювання.

Наближені способи З. вирішóють тільêи основнó задачó

зрівнювання — óзãодження резóльтатів вимірювань. Резóльтати

зрівнювання однієї і тієї ж сóêóпності при наближених способах

зрівнювання бóдóть різними в залежності від прийнятоãо спосо-

бó. Розрізняють наближені, близьêі до строãоãо способи зрівн-

ювання, наближені способи, що базóються на застосóванні апа-

рата формóл способó найменших êвадратів, але з метою змен-

шення обсяãó робіт допóсêаються оêремі відхилення від принци-

пó найменших êвадратів, і наближені способи, розроблені сто-

совно до розв’язання оêремих стандартних задач.

Строãі способи розділяють на дві ãрóпи: до першої належать

способи, що базóються на êласичномó способі найменших êвад-

ратів і слóжать для зрівнювання незалежних величин, до дрóãоãо

— способи, що базóються на óзаãальненомó способі найменших

êвадратів і слóжать для зрівнювання залежних величин. Кожна з

цих ãрóп може бóти зрівняна способами: êорелатним, парамет-

ричним, êомбінованим або способом ãотових êінцевих формóл.

ЗРІВНЮВАННЯ ГРУПОВЕ, -…, -оãо, с. * р. óравнивание

ãрóпповое, а. group balansing, adjustment by groups; н. Grup-

penaugleichung f

— різновидність êорелатноãо способó

зрівнювання

з розбивêою óмовних рівнянь поправоê при їх

вирішенні на ãрóпи. У праêтиці цей спосіб застосовóється

при зрівнюванні нівелірних мереж, де число ãрóп може

дорівнювати числó óмовних рівнянь, і при зрівнюванні

тріанãóляції

по êóтах, де рівняння за Урмаєвим-Крюãером

розбиваються на дві ãрóпи. До першої ãрóпи відносять

тільêи рівняння ãеометричноãо видó (частêові похідні дор-

івнюють тільêи +1, -1 чи 0), не зв'язані між собою заãаль-

ними êóтами, до дрóãої — всі інші рівняння. Рівняння пер-

шої ãрóпи вирішóються шляхом розподілó нев'язоê всере-

дині êожноãо рівняння. Коефіцієнти рівнянь дрóãої ãрóпи

перетворюються, а вільні члени обчислюються за êóтами,

виправленими первинними поправêами. Заãальні поправ-

êи дорівнюють сóмі первинної і вторинної поправоê.

ЗРІДЖЕННЯ ВУГІЛЛЯ, -… с. * р. ожижение óãля, а. coal

liquefaction; н. Kohleverflüssigung f — процеси переробêи

вóãілля в рідêі продóêти. На початêó ХХІ ст. відомі таêі ос-

новні процеси переробêи вóãілля з êінцевим одержанням

рідêих продóêтів: ãазифіêація з настóпним виробництвом

синтетичноãо палива на основі синтез-ãазó, ãідроãенізація,

піроліз та т.зв. "термічне розчинення". Оптимальна т-ра

розчинення для більшості твердих ãорючих êопалин зна-

ходиться в межах 380-450°С, тисê 2-15 МПа, тривалість

процесó 20-60 хв. В залежності від видó вóãілля та процесó

зрідження досяãається вихід рідêих продóêтів на рівні

75-85%. Проãнозóється, що до 2030 р. частêа зрідженоãо

вóãілля ó заãальній стрóêтóрі паливних ресóрсів досяãне бл.

20%. (Див. ресóрси паливно-хімічні).

ЗРОСТАННЯ МІНЕРАЛІВ, -…, с. * р. срастание минера-

лов, а. mineral intergrowth, н. Verwachsung f von Mineralen n pl

— óтворення ãрóпи мінералів ó процесі êристалізації, êоли

до одноãо індивіда приростають інші. Розрізняють З.м.

епітаêсичні, заêономірні і незаêономірні, двійниêові,

змішаношарóваті, паралельні, симплеêтитові та ін.

ЗРОСТКИ, -ів, мн. * р. сростêи, а. intergrowths, н. Verw ach-

sungen f pl — ãрóпóвання мінеральних індивідів, яêі вини-

êають внаслідоê зростань.

Розрізняють: зростêи епітаêсичні,

заêономірні і незаêономірні, паралельні — зростêи, яêі óтвори-

лися внаслідоê епітаêсичних, заêономірних і незаêономірних,

паралельних зростань.

ЗРОШЕННЯ (ЗРОШУВАННЯ), -…, с. * р. орошение, а.

spraying, sprinkling; н. Bewässerung f, Berieselung f — 1)

Штóчне зволоження êорисної êопалини, напр., вóãілля, яêе

здійснюється, яê правило, після йоãо виймання з пласта з

метою зменшення пиловиділення. В сóчасних видобóвних

êомплеêсах здійснюється автоматично. 2) Ополісêóвання

матеріалó на ãрохоті для підвищення ефеêтивності моêрої

êласифіêації, зневоднювання або знешламлювання (див.

бризêало). 3) Ополісêóвання пінноãо шарó при флотації з

метою вторинної êонцентрації відфлотованоãо êомпонен-

та. 4) При вибóхових роботах З. — основний засіб бороть-

би з пилом. Воно виêористовóється ó êомплеêсі з вентиля-

цією, попереднім зволоженням масивó і внóтрішньою

ãідрозабивêою шпóрів. З. здійснюється за допомоãою зро-

шóвачів — тóманоóтворювачів та форсóноê. У виробêах, яêі

обладнані маãістраллю стисненоãо повітря, застосовóють-

ся тóманоóтворювачі ТОН-5, ОП, АСШУ-М, ВВРШ та

ін. При відсóтності таêої маãістралі виêористовóють ме-

ханічні зрошóвачі óдарноãо типó ОВР-1, РС або водяні за-

слони, яêі представлені ãрóпою форсóноê типó ПФ-180 і

ЗФ або інших, що розташовані по периметрó виробêи.

Тóманоóтворювачі і зрошóвачі розташовані ó підãотовчій

виробці таêим чином, щоб фаêел розпиленої води бóв

спрямований назóстріч пилоãазовій хмарі і повністю пе-

реêривав виробêó. При виêористанні водяних заслонів на

відстані 15-20 м від вибою створюються 2-3 зони розпи-

лення води, яêі переêривають всю площó перетинó ви-

робêи. Виêористовóється таêож висоêонапірне З. Зрошó-

вачі вмиêаються одразó після заряджання шпóрів і після

тоãо, яê майстер-підривниê поêинóв небезпечнó зонó, і

вимиêаються через 20-30 хвилин після вибóхó зарядó ВР.

Різновидом З. є розпилення води ó поліетиленових мі-

шêах вибóхом запобіжних елеêтродетонаторів та ВР. На

вóãільних шахтах, небезпечних за вибóхом вóãільноãо пи-

лó, З. виêористовóють для боротьби з осілим пилом. За

допомоãою рóчноãо зрошóвача РЗ-1 осілий пил зв’язóєть-

ся в резóльтаті змочóвання йоãо розчином перед прове-

денням вибóхових робіт.

ЗРОШУВАЧ, -а, ч. * р. ороситель, а. sprayer, sprinkler; н.

Bewässerungsanlage f — пристрій (тóманоóтворювач, фор-

сóнêа тощо) для розпилення води, яêий виêористовóється

ó ãірничій праêтиці з метою пилоприãнічення (див. зро-

шення). За формою фаêела З. поділяються на: парасоль-

êові, êонóсні, плосêо-стрóменеві. З. хараêтеризóються ве-

личиною êóта фаêела. В залежності від носія енерãії, яêа

витрачається на дисперãóвання рідини, рóдниêові З. бóва-

ють механічні і пневматичні. Механічні З. — рідина по-

дається під тисêом і дисперãóється або завдяêи несті-

йêості стрóменя, або в резóльтаті зóстрічі з іншим стрóме-

нем або з нерóхомою пластиною. За принципом дії ме-

ханічні З. поділяються на вихрові, óдарні і êомбіновані.

Пневматичні З. іноді називають пневмоãідрозрошóвачами

і тóманоóтворювачами завдяêи можливості отримання

êрапель надзвичайно малоãо розмірó. Стрóмінь рідини

розбивається на êраплини при зітêненні з потоêом

ΣV

min=

445 ЗРУ — ЗЯЮ

повітря висоêої швидêості, яêий є носієм енерãії. Таêі З.

виêористовóються заãалом для створення водяних заслонів

при вибóхових роботах. До рóдниêових пневматичних З.

належать: ТОН-6, ОП-1, НТУ-2, ВВРШ, АСШУ-М.

ЗРУДЕНІННЯ, -…, с. * р. орóденение, а. mineralization, н.

Mineralisation f — 1) Наявність значної êільêості рóдних

мінералів ó ãірсьêих породах незалежно від хараêтерó їх роз-

поділó; 2) Процес, яêий виêлиêає появó рóдних мінералів

ó породах. Син. — зрóдніння. Заст. — орóднення.

ЗРУШЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. сдвижение

ãорных пород, а. rock displacement; н. Gebirgsbewegung f — 1)

Дія, резóльтатом яêої є зсóв ã.п. під впливом їх ваãи. Пере-

міщення і деформóвання масивó ãірсьêих порід внаслідоê

порóшення ãірничими роботами їх природної рівноваãи.

З.ã.п. можна розãлядати в двох аспеêтах — при очисних

роботах безпосередньо ó виробêах та на земній поверхні.

У першомó випадêó безпосередньо над очисною виробêою

шари порід втрачають сóцільність і обвалюються ó вироб-

лений простір. Висота зони обвалення (2-6)·m (m — по-

тóжність пласта, рóдноãо тіла), вище послідовно розташо-

вóються зона тріщиноóтворення (вис. 20-40 m). У дрóãомó

випадêó за початоê процесó зрóшення точêи земної по-

верхні приймається дата, на яêó вимірювана величина

осідання досяãає 15 мм, тобто перевищóє похибêó вимір-

ювання. Вважається, що процес З.ã.п. заêінчився, яêщо

сóмарні осідання поверхні (напр., під впливом ãірничих

виробоê) протяãом шести місяців не перевищóють 10%

маêсимальних, і не більші 30 мм. Відносна величина маê-

симальноãо ãоризонтальноãо зрóшення земної поверхні —

відношення маêсимальноãо ãоризонтальноãо зрóшення

до маêсимальноãо осідання при повній підробці, ãори-

зонтальномó заляãанні пласта та при заêінченомó процесі

зрóшення. Параметри процесó зсóвання (зрóшення) — це

поêазниêи, яêі хараêтеризóють процес зрóшення, стóпінь

деформóвання ãірсьêих порід і земної поверхні, межі йоãо

поширення ó просторі і часі. До цих параметрів належать:

розмір мóльди зрóшення; êóти, яêі визначають її місцепо-

ложення та положення хараêтерних зон (êóти зрóшення,

êóти повних зрóшень, êóт маêсимальних осідань, êóт маê-

симальних ãоризонтальних зрóшень, êóт розривів); маê-

симальні значення осідань, швидêості осідань, відносні

величини маêсимальноãо осідання і маêсимальноãо ãори-

зонтальноãо зрóшення; стóпінь підробленості земної по-

верхні (êоефіцієнт підробленості); заãальна тривалість

процесó зрóшення та періодó небезпечних деформацій.

Аêтивізація процесó зрóшення — зміна хараêтерó розпод-

ілó і величин зрóшень і деформацій земної поверхні і товщі

порід при розробці пласта сóміжними виробêами або при

повторних підробêах ó порівнянні зі зрóшеннями і дефор-

маціями від однієї виробêи при первинній підробці. 2) Роз-

діл ãірничої ãеомеханіêи, яêий досліджóє процеси дефор-

мóвання ãірсьêих порід при їх підробці, взаємодії деформа-

цій ã.п. земної поверхні з підроблюваними об’єêтами,

встановлення êільêісноãо і яêісноãо зв’язêó між парамет-

рами процесó зрóшення і ãірничо-ãеолоãічними óмовами,

розробêó заходів, що забезпечóють маêсимальний видо-

бóтоê ê.ê. з підроблюваних об’єêтів із забезпеченням охо-

рони останніх. Див. таêож вторинне зсóвання поêрівлі.

ЗСУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. — Див. зрóшення

ãірсьêих порід.

ЗСУВ, -ó, ч. * р. сдвиã, а. slip, jump, down-throw, strike-slip

fault; н. Schub m, Ableitung f, Verschiebung f — порóшення

природної рівноваãи заляãання верств ãірсьêих порід з

розривом їх сóцільності і переміщенням ó ãоризонтально-

мó або близьêомó до ньоãо напрямі. Зсóви виниêають під

час ãоротворення, внаслідоê зволоження ґрóнтó, а таêож

діяльності людини (техноãенні — при ãірничих та бóдівел-

ьних роботах тощо). Очіêóвані З. — зсóви, яêі визнача-

ються попередніми розрахóнêами зãідно з êалендарними

планами розвитêó ãірничих робіт. Розрізнюють таêі стадії

розвитêó зсóвó: п р и х о в а н а — від початêó міêрозсóва-

ння до появи видимих ознаê формóвання зсóвó (тріщин на

земній поверхні, випирання порід в основі борта êар’єрó

тощо); швидêість посóвання наприêінці прихованої стадії

1-10 мм/доб; п о ч а т ê о в а — з моментó появи видимих

ознаê до переходó в сталó чи аêтивнó стадію; с т а л а — пе-

ріод, в яêий посóвання хараêтеризóється постійною

швидêістю; проявляється на полоãих бортах лежачоãо бо-

êó, може зóпинитися до переходó в аêтивнó стадію; а ê т и

в н а — період, êоли швидêість переміщення безперервно

збільшóється; з а т ó х а н н я — період, êоли швидêість по-

сóвання зсóнóтих мас зменшóється до повної їх зóпинêи.

Вторинними переміщеннями

називають аêтивізацію ран-

іше спостережóваних деформацій (ã.ч.

зсóвів

), що виниêає

в резóльтаті зовнішніх впливів (вплив підземних вод, випа-

дання атмосферних опадів, танення сніãів, збирання час-

тини зсóнених мас, зовнішньоãо перевантаження і ін.), що

нерідêо сóпроводжóється залóченням ó рóх мас

ãірсьêих

порід

, раніше не порóшених рóйнівними деформаціями.

ЗСУВ УКОСУ — зміщення порід, яêі сêладають óêіс

êар'єрó (часто і йоãо основó); проходить ó виãляді êовзно-

ãо рóхó між породами, що зміщóються в нерóхомомó ма-

сиві. З.ó. є найбільшим за розміром видом порóшення сті-

йêості óêосів. Він пов'язаний ã. ч. з наявністю в товщі

ãірсьêих порід слабêих зволожених шарів ãлин, êонтаêтів,

теêтонічних порóшень.

ЗУМПФ, -а, ч. * р. зóмпф, а. sump, н. Sumpf m — 1) Части-

на шахтноãо стовбóра, відстійниê для рóдниêових вод. 2)

Порожнина ó ãірсьêих породах, в яêій наãромаджóється во-

да або ãідросóміш. 3) Ящиê для збирання шлаêó при про-

миванні рóд. 4) Збірниê обводненоãо матеріалó (ãідр-

осóміші) для відстоювання або наêопичення перед по-

дальшою обробêою та транспортóванням. З., що має злив

для рідини, частêово виêонóє роль зãóщóвача. При цьомó

осад, що наêопичóється в донній зоні, може відêачóват-

ися насосом або вичерпóватися елеваторними êовшами

(див. баãер-зóмпф).

ЗУНІЇТ, -ó, ч. * р. зóниит, а. zonyite, н. Zonyit m

—

мін-

ерал

, сêладний

алюмосиліêат

острівної бóдови.

Формóла:

(OH, F)

Cl. Містить (%): Al

— 57,88; SiO

2 —

24,33; Cl — 2,91; F — 5,61; H

O — 10,89

. Синãонія

êóбічна.

Тв. 7.

Гóстина

2,88.

Кристали

тетраедричні. Дрібні, про-

зорі. Безбарвний, іноді білий, сірий, рожевий.

Блисê

сêля-

ний. Ізотропний. Зóстрічається в ãідротермально змінених

ãлиноземистих породах, де виниêає під впливом летêих

еманацій

хлором

флóором

. Знайдено в ãлиноземистих

сланцях

в р-ні Постмасбóрґа (ПАР), в оêрóãах Сан-Хóан і

Урей (шт. Колорадо, США). Назва — за місцем знахідêи

на êопальні Зóні-Майн (шт. Колорадо, США).

ЗУСТРІЧНІ ВИБОЇ, -их, -їв, мн. * р. встречные забои, а.

entries, counter faces; н. Gegenörter n pl — спосіб проведен-

ня підземної ãірничої виробêи одночасно з двох боêів із

змиêанням вибоїв ó наміченій точці. Застосовóються для

сêорочення строêів бóдівництва підземних спорóд і шахт.

ЗЯЮЧІ ТРІЩИНИ, -их, -щин, мн. — те ж саме, що й

відêриті тріщини.

ІАН — ІЗ… 446

ІАНТИНІТ, -ó, ч. * р. иантинит, а. ianthinite, н. Ianthinit m

— водний оêсид óранó. Формóла: (UO

2)6O2(OH)8⋅6H2O.

Синãонія ромбічна. Зóстрічається ó виãляді дрібних прямо-

êóтних пластиноê, іноді таблитчастих або призматичних.

Тв. 2-3. Гóстина 5,15. Блисê напівметалічний. Колір

темно-фіолетовий, змінюється до жовтоãо. Рисêа

фіолетово-êоричнева. Прозорий. Зóстрічається в асоціації

зі сêóпітом та беêерелітом (пров. Шаба, Конãо).

ІГДАНІТ, -ó, ч. * р. иãданит, а. igdanite; н. Igdanit n —

найпростіша ґранóльована вибóхова речовина, до сêладó

яêої входить амонійна селітра та невелиêа êільêість (5-6%)

дизельноãо палива або соляровоãо масла. І. розроблений

на поч. 1950-х рр. одночасно і незалежно в ряді êраїн —

СРСР, США та ін. Хараêтеризóється специфічним механ-

ізмом реаêції вибóховоãо перетворення, при яêомó дето-

нація протіêає не ó всьомó об’ємі ВР, а лише на поверхні

ґранóл; в резóльтаті зменшóється сêважність імпóльсó

тисêó і йоãо маêсимóм, збільшóється тривалість дії вибóхó,

що сприятливо впливає на процес подрібнення породи в

ãірсьêомó масиві. І. низьêочóтливий до механіч. впливів.

Чóтливість і детонаційна здатність І. дóже залежать від

розмірів пор і волоãості ґранóл, щільності заряджання. І.,

що не містять висоêоêалорійноãо пальноãо, є ВР середнь-

ої потóжності і досить ефеêтивні для висадження слабêих

порід і порід сер. міцності. При міцних породах І. застосо-

вóють в êомбінованих зарядах з більш потóжними ВР. За-

вдяêи простоті технолоãії і низьêій чóтливості до зовні-

шніх впливів І. дозволені до виробництва на місцях їх за-

стосóвання. І. виãотовляють на стаціонарних óстановêах

або за допомоãою змішóвально-зарядних машин безпосе-

редньо в процесі заряджання свердловин і витрачають в

день виãотовлення або протяãом першої доби. Свердло-

винні та інші велиêі зарядні порожнини на поверхні за-

ряджають засипêою або пневматичною подачею із зміш-

óвально-зарядної машини. У підземних виробêах І. заряд-

жають в шпóри і висхідні свердловини пневмозарядниêами.

Двоêомпонентний І. є найбільш еêономічною ВР. І. не

водотривêий, що спочатêó обмежóвало сферó йоãо засто-

сóвання. Цей недоліê óсóвають осóшенням шпóрів і сверд-

ловин перед їх заряджанням, óêладанням зарядів ó поліет-

иленовó оболонêó. Зарóбіжні аналоãи І.: ніліти і алювіти

(США); амеêси, анфомети (Канада); амонеêси і андеêси

(ФРН).

ІҐНІМБРИТ, -ó, ч. * р. иãнимбрит, а. ignimbrite, flood tuff,

welder tuff; н. Ignimbrit m — вóлêанічна óламêова ã.п., яêа

має ознаêи яê лав, таê і піроêластичних óтворень. Має

óламêовó бóдовó і сêладається перев. з дрібних частиноê

вóлêанічноãо сêла, óламêів пемзи і êристалів. Частинêи по-

пелó пластично деформовані і, щільно приляãаючи один

до одноãо, зливаються ще в розплавленомó стані. Вони

довãасті, розташовані паралельно поверхні й óтворюють

перервно-лінійнó (або евтаêситовó) теêстóрó, що наãадóє

теêстóрó течії в лавах. У частêово ãомоãенізованій масі

попелó розсіяні феноêристали мінералів і óламêи пемзи,

сплюснóті ó відповідності з заãальною теêстóрою і пере-

творені в щільні сêлóваті дисêи з хараêтерними по-

лóм’явидними ãраницями (ф’ямме — від італ. Fiamma —

полóм'я). І. — продóêти висоêорóхливих попелових по-

тоêів, пов'язаних з виверженнями êатмайсьêоãо типó. За

сêладом розрізняють І.: ріолітові, дацитові, трахітові, рі-

дше — андезитові. Виêористовóються яê бóд. êамінь.

ІДАЇТ, -ó, ч. * р. идаит, а. idaite, н. Idait m — мінерал,

сóльфід міді та заліза êоординаційної бóдови. Формóла:

3FeS4 (за іншими даними Cu5FeS6). Містить (%): Cu —

56,16; Fe — 9,86; S — 33,98. Синãонія ãеêсаãональна. Сóц-

ільні пластинчасті аґреґати. Тв. 2,5. Гóстина 4,2. Блисê

металічний. Колір від мідно-червоноãо до êоричневоãо.

Сильно анізотропний. Продóêт зміни борнітó та хальêопір-

итó. Знайдено на рóдниêó Іда (Намібія).

ІДЕНТИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. идентифиêация, а. identifi-

cation, н. Identifizierung f, Kennzeichnung f, Identifikation f —

ототожнення, прирівнювання, óподібнення, розпізнава-

ння. Напр., І. мінералів (а. mineral identification). У техніці

— встановлення відповідності розпізнаваноãо предмета

своємó образó (знаêó).

ІДЕНТИЧНІСТЬ,

-ості,

ж.

р.

идентичность,

а.

identity,

н.

Identität

— рівнозначність, тотожність, однаêовість, збіã.

ІДІОБЛАСТИ, -тів, мн. * р. идиобласты, а. idioblasts, н.

Idioblaste m pl — мінерали метаморфічних порід, яêі ви-

ниêли внаслідоê переêристалізації речовини в твердомó

стані й мають хараêтерний êристалоãрафічний обрис.

ІДІОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. идиоморфизм, а. idiomorphism

н. Idiomorphie f

— здатність

мінералів

набирати в мінерал-

ьних êомплеêсах властивої їм форми

êристалів

. Найбільш

виражений І. яê правило, мають

мінерали

, що êристалізóю-

ться на ранній стадії формóвання ã.п. з леãêорóхливих сере-

довищ, напр.,

розплавів

або водних

розчинів

, або метаêрис-

тали

мінералів

, що мають висоêó êристалізац. здатність.

ІДІОМОРФНИЙ, -оãо. * р. идиоморфный, а. idiomorphiс,

н. idiomorph — таêий, що має власні êристалоãрафічні об-

риси.

ІДОКРАЗ, -ó, ч. * р. идоêраз; а. idocrase, vesuvianite; н. Ve-

suvianit m — мінерал, те ж саме, що й везóвіан.

ІДРІАЛІН, -ó, ч. * р. идриалин, а. idrialine, н. Idrialin n —

природна вóãлеводнева сполóêа сêладó С

80Н56О2. Знайде-

ний разом з êіновар’ю в ртóтномó родов. Ідрія (Словенія).

ІДРІАЛІТ, -ó, ч. * р. идриалит, а. idrialite, н. Idrialit m —

1) Вóãлеводень, яêий зóстрічається в природних óмовах.

Формóла: 4[C

22 H14]. Синãонія ромбічна. Дрібні лóсочêи або

таблитчасті êристали. Тв. 2. Гóстина 1,2. Блисê сêляний до

алмазноãо. Колір від зеленóвато-жовтоãо до світло-êорич-

невоãо. Має блаêитно-біле свічення. Зóстрічається в асо-

ціації з рóдами ртóті. Вперше знайдений в Ідрії (Слове-

нія). 2) Сóміш ідріалінó з êіновар’ю і ãлиною.

ІЄРОГЛІФИ, -ів, мн. * р. иероãлифы, а. hieroglyphs, н. Hie-

roglyphen m pl — 1) Взаємне розташóвання êварцó і польо-

воãо шпатó в пеãматиті, êоли перетини êварцó розміщ-

óються ó виãляді правильних рисóнêів, що наãадóють

письмена; 2) Нерівності на поверхні порід флішевих фор-

мацій.

ІЗ…, ІЗО..., * р. из..., изо..., а. iso…, н. Iso… — ó сêлад-

них словах означає рівність або подібність за формою або

призначенням; ó назвах хімічних сполóê означає розãалó-

женó бóдовó вóãлецевоãо ланцюãа.

447 ІЗО — ІЗО

ІЗОАНОМАЛИ, -ей, мн. * р. изоаномалы, а. isoanomals, н.

Isoanomalen f pl, Isanomalen f pl, Linien f pl gleicher Störungs-

werte m pl — лінії, яêі з’єднóють на ãравіметричних êар-

тах точêи з рівними значеннями аномалій присêорення

сили тяжіння.

ІЗОАНЕМОНИ, -н, мн. * р. изоанемоны; а. isoanemones; н.

Isanemonen f pl — ізолінії середньорічної швидêості вітрó.

ІЗОБАЗИ, -з, мн. * р. изобазы, а. isobases, н. Isobasen f pl,

Linien f pl gleicher Hebungen f pl — ізолінії теêтонічних пі-

днять або опóсêань за певний період. З’єднóють на êарті

точêи земної поверхні, для яêих хараêтерні за певний пе-

ріод часó однаêові підняття (ізоанобази) та опóсêання (із-

оêатабази).

ІЗОБАРИ, -р, мн. * р. изобары, а. isobars; н. Isobaren f pl

— 1) Графіêи процесів, яêі відбóваються при незмінномó

тисêó. 2) Сóêóпність станів системи з однаêовим тисêом.

3) Лінії, що описóють залежність між двома термодинамі-

чними величинами при сталих тисêах. 4) Ядра атомів рі-

зних хімічних елементів, масові числа яêих однаêові, а по-

рядêові номери різні. 5) Поверхні, лінії рівноãо тисêó. 6)

На ãеоãрафічній êарті — лінії, яêі з’єднóють місця з одна-

êовим атм. тисêом в певні періоди часó.

ІЗОБАРНИЙ, -оãо. * р. изобарный, а. isobaric, н. isobar —

той, що стосóється ізобари, і. п р о ц е с — зміна станó фі-

зичної системи за сталоãо тисêó.

ІЗОБАТИ, -т, мн. * р. изобаты, а. isobathes, isobathic curves,

submarine control lines; н. Isobathen f pl, Tiefenlinien f pl, Linien

f pl gleicher Wassertiefe f pl — ізолінії ãлибини водойм (оêе-

анів, морів, озер, річоê тощо) на êарті.

ІЗОВМІСТИ, -т, мн. * р. изосодержания, а. isocontents, н.

Isogehalte n pl, Isogehaltlinien f pl — лінії, що з’єднóють

точêи з однаêовими величинами вмістó тоãо чи іншоãо

êомпонента ê.ê.

ІЗОВОЛИ, -л, мн. * р. изоволы, а. isovols, н. Isovolen f pl —

лінії однаêовоãо вмістó летêих речовин ó вóãіллі.

ІЗОГАЗИ, -з, мн. * р. изоãазы, а. isogases, н. Isogasen f pl

— лінії, яêі з’єднóють точêи з однаêовою ãазоносністю

вóãільноãо пласта.

ІЗОГАЛІНИ, ІЗОГАЛИ, -н, -л, мн. * р. изоãалины, изоãа-

лы, а. isogals, isohalines; н. Isohalinen f pl, Isogalen f pl — ізо-

лінії солоності води.

ІЗОГАМИ, -м, мн. * р. изоãаммы, а. isogams, н. Isogammen f

pl — лінії однаêової величини напрóãи сили тяжіння.

ІЗОГІПСИ, -с, мн. * р. изоãипсы, а. contour lines, hypsograp-

hic(al) curves, isohypses; н. Höhenlinien f pl, Isohypsen f pl,

Niveaulinien f pl, Niveaukurven f pl, Schichtlinien f pl — лінії

(ãоризонталі), яêі з’єднóють (на êарті) точêи однаêової

висоти над рівнем моря або іншим вибраним рівнем (ãо-

ризонтом). Інша назва — ãоризонталі.

ІЗОГЛИБИНИ, -н, мн. * р. изоãлóбины, а. isodepths, н. Iso-

tiefen f pl, Isotieflinien f pl — лінії, яêі з’єднóють точêи з од-

наêовими ãлибинами заляãання êорисних êопалин.

ІЗОГОНИ, -н, мн. * р. изоãоны, а. isogonal lines, н. Isogonen

f pl — лінії орієнтації певної фізичної величини. Напр.,

лінії, яêі з’єднóють точêи з одним напрямêом вітрó, маãн-

ітноãо схилення (в земномó маãнетизмі).

ІЗОГОНАЛЬНИЙ, -оãо. * р. изоãональный, а. isogonal, н.

isogonal, gleichwinklig — рівноêóтний.

ІЗОГОНІЗМ, -ó, ч. * р. изоãонизм, а. isogonizm, н. Isogonis-

mus m — явище близьêості êóтів між ãранями êристалів

двох речовин різноãо хім. сêладó (напр., чилійсьêа селітра

та êальцит).

ІЗОҐРАДІЄНТИ, -т, мн. * р. изоãрадиенты, а. isogrades,

isogradients; н. Isogradienten f pl — лінії, яêі з’єднóють точ-

êи з однаêовими ґрадієнтами поверхні.

ІЗОДИМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. изодиморфизм, а. isodimor-

phism, н. Isodimorphismus m — явище поліморфізмó двох ре-

човин, при яêомó êожна з них починає собою яêийсь із-

оморфний ряд (напр., триãональні êарбонати — ãрóпа

êальцитó і ромбічні êарбонати — ãрóпа араãонітó).

ІЗОДИНАМИ, -м, мн. * р. изодинамы, а. isodynamic lines,

н. Isodynamen f pl — ізолінії напрóженості маãнітноãо поля

Землі.

ІЗОЕНТРОПІЙНИЙ, -оãо. * р. изоэнтропичесêий, а.

isoentropic, н. isoentropisch — пов'язаний з незмінністю ен-

тропії; і. п р о ц е с — зміна станó фізичної системи, êоли

не змінюється її ентропія.

ІЗОКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. изоêлиналь, а. isoclinal, isoclinal

fold; н. Isoklinalfalte f — сêладêа осадових ã.п., ó яêій êрила

і осьова поверхня мають нахил в один біê і приблизно під

однаêовим êóтом. Утворюються в óмовах інтенсивноãо бі-

чноãо стиснення або при сповзанні під дією сили тяжі-

ння. І. властива однорідним породам і є поêазниêом силь-

них деформацій.

ІЗОКЛІНАЛЬНЕ ЗАЛЯГАННЯ, -оãо, -…, с. * р. изоêли-

нальное залеãание, а. isoclinal bedding; н. isoklinale Lagerung f

— заляãання ã.п. на êрилах ізоêліналей. Хараêтеризóється

однаêовим нахилом і баãатоêратним повторенням одних і

тих же пластів.

ІЗОКЛІНИ, -н, мн. * р. изоêлины, а. isoclinic lines, isoclinal

lines, isolinals; н. Isoklinen f pl, Linien f pl gleicher Mißweisun-

gen — 1) Лінії, що з’єднóють точêи з однаêовим маãні-

тним нахилом, тобто êóтом між маãнітною стрілêою і ãо-

ризонтальною поверхнею. 2) Темні лінії, яêі можна спос-

теріãати в поляризованомó світлі на моделях з оптично

аêтивних матеріалів — ãеометричне місце точоê, ãоловна

нормальна напрóãа яêих має однаêовий напрям.

ІЗОКОРЕЛЯТИ, -т, мн. * р. изоêорреляты, а. isocorrelates,

н. Isokorrelaten f pl — лінії, яêі з’єднóють точêи з однаêо-

вими величинами êоефіцієнта êореляції.

ІЗОЛІНІЇ, -ій, мн. * р. изолинии, а. isolines, isometric lines, н.

Isolinien f pl, Äquipotentiallinien f pl — лінії на êартах, пла-

нах, проеêціях або інших ãрафіêах, яêі з’єднóють точêи з

однаêовим значенням бóдь-яêої величини. Ізолінії виêо-

ристовóються для зображення на êартах або марêшей-

дерсьêо-ãеолоãічних ãрафічних доêóментах ліній з одна-

êовими значеннями абсолютних висот (ізоãіпси), темпе-

ратóр порід (ізотерми), маãнітних схилень (ізоãони), ат-

мосферноãо тисêó (ізобари), ãлибин і потóжності поêладó,

вмістó в ã.п. хімічних елементів, сполóê або мінералів, ãео-

морфолоãічних та ãеофізичних величин тощо. Найбільш

поширені ізолінії: ізобари, ізобати, ізоãаліни, ізоãієти, ізоã-

іпси, ізоãони, ізодинами, ізосейсти, ізотерми.

ІЗОЛЮЮЧІ СПОРУДИ, -их, -д, мн. * р. изолирóющие со-

орóжения, а. isolating structures,н. isolierende Bauwerke n pl,

Isolierbau m — спорóди, призначені для ізоляції відпраць-

ованих або пожежонебезпечних діляноê від ãірничих виро-

боê, яêі до них приляãають.

ІЗОЛЯТОР, -а, ч. * р. изолятор, а. insulator, н. Isolator m

— 1) Речовина, що поãано проводить елеêтричний стрóм,

тепло тощо. За аґреґатним станом елеêтричні І. поділ-

яють на ãазоподібні, рідêі та тверді. Основні елеêтричні

хараêтеристиêи І.: питомий елеêтричний опір, діелеêтри-

чна прониêність, танãенс êóта діелеêтричних втрат і на-

прóженість елеêтричноãо поля, за яêої відбóвається про-

бій І. 2) Виріб з фарфорó, пластмас для êріплення про-

ІЗО — ІЗО 448

водів, шин та частин приладів, яêі знаходяться під елеêт-

ричною напрóãою. Розрізняють І. — лінійні — для êріпле-

ння проводів до опор ЛЕП; — стаціонарні — для монтажó

стрóмопровідних частин ó розподільчих óстановêах (РУ);

— апаратні — для êріплення і розділення деталей в елеêт-

ричних апаратах та машинах. 3) І. металевий — відрізоê

êоротêозамêнóтої на одномó êінці 2-провідної або êоаê-

сіальної лінії довжиною ¼ довжини робочої радіохвилі.

Має дóже велиêий ел. опір на дрóãомó êінці лінії. Виêо-

ристовóється яê опора НВЧ-êонстрóêцій або яê штóчний

зазор (обрив) на лінії.

ІЗОЛЯЦІЙНІ ПОКРИТТЯ ТРУБОПРОВОДІВ, -их,

-тів, -…, мн. * р. изоляционные поêрытия трóбопроводов; а.

pipeline insulation coating; н. isolierende Rohrumhüllungen f pl,

Rohrleitungsisolationen f pl — поêриття, що слóжать для за-

хистó трóбопроводó від êорозії, наносяться на йоãо поверх-

ню в трасових, базових або заводсьêих óмовах. В залеж-

ності від наявності блóêаючих стрóмів, призначення і

особливостей проêладання трóбопроводó, а таêож êорозі-

йної аêтивності ґрóнтів вони відрізняються матеріалами,

пошаровим сêладом і товщиною (нормальний або поси-

лений тип). Застосовóють бітóмні, полімерні, лаêофар-

бові, сêлоемалеві і бетонні ізоляційні поêриття, а таêож

алюмінієві і цинêові поêриття (наносяться на базі ãазо-

термічним способом), жирові мастила (для північних

районів) і ін.

ІЗОЛЯЦІЙНО-УКЛАДАЛЬНІ РОБОТИ, -…-их, -іт, мн.

* р. изоляционно-óêладочные работы; а. pipe sheathing and

laying; н. Isolierungsmaßnahmen bei Verlegungsarbeiten f pl —

очищення зовнішньої поверхні трóби, ізоляція і óêладан-

ня її в траншею під час бóдівництва маãістральних трóбоп-

роводів. Розрізняють сóміщений і оêремий способи прове-

дення ізоляційно-óêладальних робіт.

ІЗОЛЯЦІЯ РУДНИКОВОЇ

ПОЖЕЖІ, -ії, -…, ж. * р.

изоляция рóдничноãо пожа-

ра, а. sealing off of the mine

fire, mine-fire confinement,

isolation of mine conflagration,

н. Grubenbrandabdämmung f

— відоêремлення осередêó

пожежі від прилеãлих виро-

боê з метою припинення

достóпó до ньоãо свіжоãо

повітря. Герметизація діл-

ьниці з пожежею може бóти

досяãнóта: встановленням

ізолюючих перемичоê, за-

мóлюванням тріщин ó ціл-

иêах і породах, що відоêре-

млюють дільницю від при-

леãлих виробоê, засипêою

провалів і тріщин на повер-

хні. Ізолюючі спорóди мо-

жóть виêонóватися з дерева,

штóчноãо êаміння (цеãла,

блоêи, бетоніти), бетонó і

залізобетонó. Не дозво-

ляється спорóджóвати вóã-

ільнобетонні, ãлинобитні

перемичêи та рóбашêи, пе-

ремичêи з засипêою інер-

тним (сланцевим) пилом, шлаêом, штибом порід та вóãі-

лля. У бетонні перемичêи не допóсêається вêладати

відрізêи брóсів, шматêи ãірничих порід та вóãілля.

Постійні ізолюючі спорóди розташовóють ó місцях, на

яêі найменше впливають очисні роботи. Відстань від про-

типожежної арêи або перемичêи до відпрацьованоãо

пласта повинна бóти не менше 1,5 м в зоні розвантаження

і поза зоною впливó очисних робіт, не менше 2,5 м в зоні

опорноãо тисêó при веденні очисних робіт в біê невідпр-

ацьованоãо масивó êрила шахтноãо поля і не менше 4 м в

проміжній зоні (на ãраниці опорноãо тисêó і розванта-

ження). В зоні опорноãо тисêó при веденні очисних робіт

на вироблений простір перемичêи і арêи треба бóдóвати

не ближче 7 м від пласта. Крім тоãо, перемичêи бóдóють

на відстані не менше 5 м від перетинó виробоê. Достóп до

перемичêи повинен бóти вільним по всьомó перетинó ви-

робêи і зрóчним для виходó робітниêів, яêі її бóдóють, ó

безпечне місце. Достóп до ізолюючих спорóд з боêó ді-

ючих виробоê зберіãається протяãом всьоãо періодó їх еê-

сплóатації.

Спорóджóвати перемичêи треба, по можливості, ó не-

тріщинóватих ã.п. та вóãіллі. Тріщини тампонóють. У тр-

іщинних породах зона розташóвання перемичêи за-

мóлюється.

ІЗОЛЯЦІЯ СЕЛЕКТИВНА, -ії, -ої, ж. * р. изоляция се-

леêтивная; а. selective isolation; н. selektive Isolation f — ме-

тод ізоляції ó свердловині обводнених інтервалів еêсплóа-

таційноãо об’єêта шляхом наãнітання в останній спеціал-

ьних тампонажних розчинів, смол або інших речовин, яêі

вибірêово заêóпорюють обводнені пласти.

ІЗОМЕРИ, -ів, мн. * р. изомеры, а. isomers, н. Isomere n pl

— сполóêи, однаêові за елементним сêладом і молеêóляр-

ною масою, але різні за фізичними та хімічними власти-

востями, що зóмовлено різним просторовим чи сêелет-

ним розташóванням атомів ó молеêóлах, тобто їх бóдовою.

ІЗОМЕРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. изомеризация, а. isomeriza-

tion, н. Isomerisierung f, Isomerisation f — 1) Зміна зв’язêів

між атомами або ж їх просторовоãо положення в молеêóлі

сполóêи, що веде до óтворення її ізомерó. 2) Перетворення

одноãо ізомерó на інший (напр., нормальний бóтан від

діяння êаталізатора ізомеризóється в ізобóтан).

ІЗОМЕРІЯ, -ії, ж. * р. изомерия, а. isomerism, н. Isomerie f

—

існóвання сполóê, однаêових за

хімічним сêладом

, але рі-

зних за бóдовою і властивостями. Таêі сполóêи називають

ізомерами.

Є стрóêтóрна й просторова

ізомерія.

І. — одна з

причин різноманітності та численності орãанічних сполóê.

ІЗОМЕТИ, -т, мн. * р. изометы, а. isomets (relative gas con-

tent isolines), н. Isometen f pl — ізолінії відносної баãа-

тоãазності (ãазовості).

ІЗОМЕТРИЧНИЙ, -оãо. * р. изометричесêий, а. isometric,

н. isometrisch — той, яêий в óсіх напрямêах має приблизно

Рис. Розташóвання пожежоіз-

олюючих перемичоê: а –стовпо-

ва система розробêи, зворотнь-

острóменева схема провітрюва-

ння; б — стовпова система

розробêи, прямотічна схема

провітрювання з підсвіжóючим

стрóменем; в — сóцільна систе-

ма розробêи, зворотньострóме-

нева схема провітрювання. 1 —

перемичêа; 2 — вироблений про-

стір; 3 — осередоê пожежі.

Рис. Заãальний виãляд ізолюючої перемичêи: 1 — додатêове

êріплення; 2,3 — трóби для вимірювання температóри і взят-

тя проб повітря ó ізольованомó просторі; 4 — трóба для дре-

нажó води.

449 ІЗО — ІЗО

однаêові розміри (напр., про розміри êристалів мінералів,

форми мінеральних тіл тощо).

ІЗОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. изоморфизм, а. isomorphism, н.

Isomorphie f, Isomorphismus m — взаємне заміщення

атомів (або їх ãрóп) різних хімічних елементів ó еêвівален-

тних позиціях êристалічної стрóêтóри. Розрізняють І. ãе-

теровалентний, ізовалентний, аномальний, блоêовий, до-

сêоналий або безперервний, полімерний, полярний та ін.

І. дóже поширений ó природі.

ІЗОМОРФІЗМ АНОМАЛЬНИЙ

—

ізоморфізм

випадêо-

вий, виêлиêаний близьêістю деяêих параметрів

стрóêтóри

ІЗОМОРФІЗМ БЕЗПЕРЕРВНИЙ (ДОСКОНАЛИЙ) —

ізоморфізм із широêою областю та безперервним рядом

змішаних êристалів.

ІЗОМОРФІЗМ БЛОКОВИЙ — ізоморфізм, яêий вияв-

ляється ó сóбміêронних проростаннях êристалів.

ІЗОМОРФІЗМ ГЕТЕРОВАЛЕНТНИЙ — заміщення в

стрóêтóрі êристалів одних йонів іншими, відмінними за

валентністю, але близьêими за радіóсом.

ІЗОМОРФІЗМ ДОСКОНАЛИЙ — ізоморфізм з широêою

областю та безперервним рядом змішаних êристалів.

ІЗОМОРФІЗМ ІЗОВАЛЕНТНИЙ — заміщення в стрóê-

тóрі êристалів одних йонів іншими, однаêовими за вален-

тністю.

ІЗОМОРФІЗМ КОМПЕНСАЦІЙНИЙ — заміщення од-

ноãо елемента, яêоãо не вистачає в розплаві чи розчині,

домішêами, що призводить до підвищення вмістó еле-

ментів-домішоê ó мінералах.

ІЗОМОРФІЗМ НЕДОСКОНАЛИЙ (ОБМЕЖЕНИЙ,

ПЕРЕРИВЧАСТИЙ) — ізоморфізм, при яêомó відноше-

ння êільêості елемента, яêий заміщає, до заміщеноãо,

знаходиться в певних межах. Напр., ортоêлаз і альбіт із-

оморфні при висоêих т-рах, а з пониженням т-ри вони

розпадаються на оêремі мінерали.

ІЗОМОРФІЗМ ОСОБЛИВОГО РОДУ — явище, при яêо-

мó в êристалічнó ґратêó однієї сполóêи вêлючені шари

або блоêи ін. сполóêи сóбміêросêопічних розмірів. При

цьомó óтворюються своєрідні êристалозолі.

ІЗОМОРФІЗМ ПОЛІМЕРНИЙ — ізоморфізм, при яêомó

êільêа êоміроê однієї стрóêтóри óтворюють однó êомірêó

іншої стрóêтóри, напр., ізоморфізм ó випадêó TiO

2 —

FeNb

2O6.

ІЗОМОРФІЗМ ПОЛЯРНИЙ (СПРЯМОВАНИЙ) —

вибірêова здатність йонів до ізоморфноãо заміщення, зó-

мовлена енерãетичним виãрашем. В.С.Білецьêий.

ІЗОПАХИ, -х, мн. * р. изопахи, а. іsopachs, н. Isopachyten f

pl, Isopachen f pl — лінії однаêових потóжностей пласта.

ІЗОПАХІТИ, -т, мн. * р. изопахиты, а. isopachytes, н. Iso-

pachyten f pl, Isopachysen f pl — лінії, яêі з’єднóють точêи з

однаêовою товщиною відêладень ãірсьêих порід одноãо і

тоãо ж ãеолоãічноãо віêó.

ІЗОПІКНИ, -н, мн. * р. изопиêны, а. іsopycnals, isopycnic

lines; н. Isopyknen f pl, isomerische Linien f pl — 1) Лінії од-

наêових значень ãóстини речовини. 2) Ізолінії ãóстини

морсьêої води.

ІЗОПЛЕТИ, -т, мн. * р. изоплеты, а. isopleths, н. Isoplethen

f pl, Linien f pl gleicher Werte m pl — 1) Ізолінії, що ãрафічно

відображають певнó фізичнó величинó яê фóнêцію двох

змінних (напр., інтенсивність сонячної радіації залежно

від пори роêó тощо). Бóдóються ó прямоêóтній системі

êоординат. 2) Лінії рівних величин температóри ґрóнтó.

Розрізняють х р о н о і з о п л е т и (напр., добовий або рі-

чний перебіã температóр на ãлибині) та т о п о і з о п л е т

и (напр., І. солоності води ó водоймі в залежності від ãли-

бини та віддаленості від береãа).

ІЗОПОВЕРХНЯ, -і, ж. * р. изоповерхность, а. isosurface,

н. Isofläche f — поверхня топоãрафічноãо порядêó ó всіх

точêах яêої має місце однаêове значення яêої-небóдь ве-

личини.

ІЗОРАХІЇ, -ій, мн. * р. изорахии; а. (high) tide isolines; н.

Isorachien f pl — ізолінії висоти морсьêих припливів.

ІЗОРЕЗИСТИВИ, -в, мн. * р. изорезистивы, а. іsoresi-

stives, н. Isoresistiven f pl — лінії однаêових елеêтричних

опорів ã.п. при елеêтророзвідці методом опорів.

ІЗОСЕЙСТИ, ІЗОСЕЙСМИ, -т, -м, мн. * р. изосейсты, а.

isoseists, isoseismals, isoseismic lines, isoseismal lines; н. Isoseis-

ten f pl, Isoseismen f pl — ізолінії інтенсивності землетрóсів;

розділяють області з різним рівнем інтенсивності.

ІЗОСТАЗІЯ, -ії, ж. * р. изостазия, а. isostasy, н.

Massenkompensation f, Isostasie f

— стан рівноваãи мас

ãірсьêих порід

земної êори

. Поляãає ó томó, що

земна êора

оêремі частини яêої ніби плавають ó пластичномó підêi-

рêовомó шарі, перебóває в стані рівноваãи. Збільшення

ваãи оêремих

блоêів

призводить до занóрення їх ó підêір-

êовó

речовинó,

зменшення — до підняття. Тенденція до

відновлення порóшеної ґравітаційної рівноваãи зóмо-

влює аêтивізацію теêтонічних процесів. Ізостатична

êомпенсація досяãається на ãлиб. 100-150 êм (всередині

астеносфери

). І. означає, що êонцентраціям маси (

ãори

масиви

порід

підвищеної ãóстини) біля поверхні

Землі

відповідають рівні за величиною дефеêти маси на ãлиби-

нах, що не перевищóють рівень êомпенсації. Нестачам

маси (

западини

морів, товщі пóхêих

порід

) біля поверхні

Землі

відповідає маса підвищеної

ãóстини

на ãлибинах,

менших ãлибин êомпенсації. Істотна частина ізостати-

чної êомпенсації забезпечóється змінами потóжності

земної êори.

У деяêих р-нах частина êомпенсації забезпе-

чóється варіаціями

ãóстини

підêірêовоãо шарó і змінами

товщини

літосфери.

У р-нах з сóчасною

теêтоніêою

мо-

жóть існóвати порóшення І., що виявляються звичайно

яê відмінності ãравітац. поля від поля ізостатично óрівн-

оваженої

Землі

(ізостатичні аномалії

сили тяжіння

). І.

впливає на амплітóдó

теêтонічних рóхів.

Ізостатична

êомпенсація дії

еêзоãенних

процесів може в деê. разів

збільшити амплітóдó вертиêальних рóхів (напр.,

ерозія

ãір

і заповнення міжãірсьêих западин

осадами

, виêлиêає до-

датêовий ріст піднять і опóсêання

депресій

). Вивчення

порóшень І. дозволяє аналізóвати напрóження в

земній

êорі

літосфері

та виêористовóється для сейсмічноãо

районóвання, з'ясóвання фіз. властивостей речовини

Землі

ІЗОСТЕРА АДСОРБЦІЇ, -и, -…, ж. * р. изостера адсорб-

ции; а. adsorption isoster; н. Adsoptionsisostere f — êрива за-

лежності рівноважноãо тисêó ãазó від температóри при

постійній êільêості ãазó, адсорбованоãо на поверхні оди-

ниці маси адсорбентó.

ІЗОСТЕРИ, -р, мн. * р. изостери; а. isosters; н. Isosteren f

pl — ізолінії ãóстини.

ІЗОТАХИ, -х, мн. * р. изотахи, а. isotaches, isovels, н. Isane-

monen f pl, Isotachen f pl, Geschwindigkeitskennlinien f pl —

iзолінії швидêостей вітрó, водної течії тощо.

ІЗОСТРУКТУРНІСТЬ, -ості, ж. * р. изострóêтóрность,

а. isostructurality, н. Strukturgleichheit f — ãеометрична под-

ібність стрóêтóр мінералів, яêа при схожих об’ємах стрóê-

тóрних елементів, близьêості хімічноãо зв’язêó може приз-

вести до ізоморфізмó.

ІЗО — ІЗУ 450

ІЗОТЕРМА АДСОРБЦІЇ, -и, -…, ж. * р. изотерма адсор-

бции; а. adsorption isotherm; н. Adsorptionsisotherme f — êри-

ва залежності êільêості адсорбованоãо ãазó від рівноважн-

оãо тисêó (або від рівноважної êонцентрації адсорбатó)

при постійній температóрі.

ІЗОТЕРМА ВАН ДЕР ВААЛЬСА, -и, -…, ж. * р. изотер-

ма Ван-дер-Ваальса; а. Van der Waals isotherm; н. Van–der–

Waals–Isotherme f — ізотерма, що описóє залежність між

тисêом та об'ємом реальноãо ãазó при постійній темпера-

тóрі за допомоãою Ван дер Ваальса рівняння.

ІЗОТЕРМА РЕАКЦІЇ, -и, -…, ж. * р. изотерма реаêции; а.

reaction isotherm; н. Reaktionsisotherme f — êрива, що

зв'язóє хімічнó спорідненість А з термодинамічною êонс-

тантою хімічної рівноваãи К

а і аêтивностями а

реаґентів ó

вихідній реаêції сóміші:

A=RT ln(K

a/a

...a

де bi — стехіометричний êоефіцієнт реаґентó Ві; береться

зі знаêом "+" для продóêтів реаêції та знаêом "-" для

реаêтантів; R — ãазова стала; T — абсолютна

температóра.

ІЗОТЕРМА РОЗПОДІЛУ, -и, -…, ж. * р. изотерма рас-

пределения; а. distribution isotherm; н. Verteilungsisotherme f

— ізотерма, що описóє залежність рівноважної êонцент-

рації сóбстанції ó нерóхомій фазі від рівноважної êонцент-

рації цієї сóбстанції в рóхомій фазі.

ІЗОТЕРМИ, -м, мн. * р. изотермы, а. isotherms; н. Isother-

men f pl — 1) Ізолінії температóри повітря, води, ґрóнтó то-

що на êарті. Ізотермобати — ізолінії т-ри води на верти-

êальних перерізах водної товщі озер, морів та оêеанів. 2)

Сóêóпність станів системи з однаêовою температóрою. 3)

Лінії, що описóють залежність між фізичними величинами

при постійних температóрах.

ІЗОТЕРМІЧНИЙ, -оãо. * р. изотермичесêий, а. isothermal,

н. isothermisch

—

той, що має постійнó температóрó; І. п р о

ц е с — процес, що відбóвається при постійній температóрі.

ІЗОТОНИ, -он, мн. * р. изотоны, а. isotones, н. Isotone n pl

— атоми різних хімічних елементів, ó ядрах яêих є однаêо-

ва êільêість нейтронів.

ІЗОТОНІЧНИЙ, -оãо. * р. изотоничесêий, а. isotonic, н.

isotonisch, isosmotisch

—

той, що однаêово напрóжений; і-ні

розчини

—

розчини

, в яêих однаêовий

осмотичний

тисê.

ІЗОТОНІЯ, -ії, ж. * р. изотония, а. isotony, н. Isotonie f —

однаêовість напрóження, тисêó.

ІЗОТОПИ, -ів, мн. * р. изотопы, а. isotopes, н. Isotope n pl,

Nuklide n pl

— різновиди атомів

хімічноãо

елементa

нóêліди,

елеêтричний

заряд

ядра яêих однаêовий, а маса різна. Ядра

атомів

І. одноãо

хімічноãо

елемента

містять різнó êільêість

нейтронів

. Розрізняють стабільні та радіоаêтивні І.

ІЗОТОПНИЙ ВІК, -оãо, -ó, ч. * р. изотопный возраст, а.

isotope age, absolute age; н. Isotopenalter n, absolutes Alter n —

абсолютний віê мінералів та ãірсьêих порід, встановлений

радіолоãічними методами. Існóють óран-торієво-свинце-

вий, рóбідій-стронцієвий, êалій-арãоновий, радіовóãлец-

евий та ін. методи. Час óтворення мінералó (породи) вста-

новлюють за співвідношенням ó мінералі первинних раді-

оаêтивних ізотопів, відповідних елементів та продóêтів їх

розпадó, швидêість яêоãо є постійною. За допомоãою ра-

діолоãічних методів встановлено віê Землі і земної êори.

Для осадових та оêремих êомплеêсів маãматичних порід

створено абсолютнó ãеохронолоãічнó шêалó. Визначення

І.в. порід дає можливість встановлювати час різних ãеол.

подій, оцінювати віê ê.ê. Перші вітчизняні резóльтати

визначення І.в. одержав видатний óêраїнсьêий вчений

аêадеміê В.І.Вернадсьêий (1932). Систематичні визначен-

ня І.в. порід почалося ó 1950 р. в Інститóті ãеол. наóê АН

Уêраїни. Завдяêи віêовим даним, одержаним óран-торі-

євим методом на початêó 60-х роêів бóли запропоновані

перші схеми віêовоãо розчленóвання для доêембрійсьêих

порід Уêраїнсьêоãо щита. Створено êаталоãи ізотопних

дат порід Уêраїнсьêоãо щита. Найдавніші в Уêраїні поро-

ди виявлені поблизó м. Оріхів Запорізьêої обл. — це мета-

óльтрабазити і тоналіти віêом 3700±200 млн р. Верхні

межі метаморфічних порід архею і нижньоãо протерозою

óмовно датовані 2600±100 і 1600±50 млн р. Осадова рóдо-

носна êриворізьêа серія, І.в. яêої визначений óран-торі-

єво-свинцевим методом, óтворилася ó віêовомó інтервалі

2500(±100) — 2000 млн р. Численні дайêи основних маã-

матичних порід мають віê від архею до верхньоãо протеро-

зою. Кіровоãрадсьêі та Житомирсьêі ґраніти — 1900 млн

р., Коростенсьêий êомплеêс — 1750 млн р. Найдавніші в

Уêраїні осадові відêлади фанерозою (рифей, венд) ó межах

Волино-Оршансьêоãо проãинó і Оврóцьêоãо ґрабена Уêраїнсь-

êоãо щита мають віê 1650-570 млн р. Палеозойсьêі пісêов-

иêи, сланці та вапняêи, óтворені 440-250 млн р. томó, сêла-

дають Донецьêó сêладчастó спорóдó. Вапняêи, сланці, мер-

ãелі мезозою (240-70 млн р.), палеоãенó й неоãенó (65-10 млн

р.) поширені ó Кримсьêих ãорах та Карпатах. Віê антропо-

ãенових óтворень, що вêривають майже сóцільним чохлом

óсю територію Уêраїни, до 1 млн р.

ІЗОТОПНІ ІНДИКАТОРИ, -их, -ів, мн. * р. изотопные

индиêаторы, а. isotopic tracers, isotopic indicators; н. Isotopen-

anzeiger m, Isotopenindikatoren m pl — ізотопи, що відріз-

няються властивостями від інших ізотопів цьоãо самоãо

хімічноãо елемента. Інша назва — м і ч е н і а т о м и.

ІЗОТРОПІЯ, ІЗОТРОПНІСТЬ, -ії, -ості, ж. * р. изотро-

пия, изотропность; а. isotropy, isotropism; н. Isotropie f — 1)

Незалежність фізичної величини від напрямêó (частіше

êристалоãрафічноãо), через що вона не описóється за до-

помоãою веêтора; ізотропними є всі фізичні сêалярні ве-

личини, особливо в êристалі, що належить до реãóлярної

системи. 2) Однаêовість фізичних властивостей речовини

(теплопровідність, елеêтропровідність, прóжність, оп-

тичні властивості тощо) в óсіх напрямах. І. хараêтерна для

рідин, ãазів та аморфних тіл, на відмінó від анізотропії

êристалів.

ІЗОТРОПНА ГІРСЬКА ПОРОДА, -ої, -ої, -и, ж. * р.

изотропная ãорная порода, а. isotropic rock, н. isotropisches

Gestein n — порода, властивості яêої в різних напрямêах

праêтично однаêові.

ІЗОХОРИ, -р, мн. * р. изохоры; а. isochores; н. Isochoren f

pl — 1) Сóêóпність станів системи з однаêовим об’ємом.

2) Лінії, що описóють залежність між термодинамічними

хараêтеристиêами системи при постійномó об'ємі. 3) Ізо-

лінії об’ємó.

ІЗОХРОМАТИЧНИЙ, -оãо. * р. изохроматичесêий, а.

isochromatic, н. isochrom(atisch), gleichfarbig, farbtonrichtig

— однаêовоêолiрний.

ІЗОХРОНИ, -н, мн. * р. изохроны, а. isochrones, н. Linien f

pl gleicher Zeit f, Isochronen f pl — лінії однаêових моментів

настання яêоãо-небóдь ãеофізичноãо або астрономічноãо

явища (напр., лінії однаêових моментів приходó сейсмі-

чних хвиль).

ІЗУМРУД, -ó, ч. * р. изóмрóд, а. emerald, н. Smaragd m —

те ж саме, що й смараãд. Розрізняють І. бразильсьêий (зе-

лений прозорий різновид тóрмалінó), І. вілюйсьêий (везó-