Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

431 ЗМІ — ЗМО

ералів. Зміна може бóти фізичною (поява тріщин, обточó-

вання зерен та ін.), хімічною (альбітизація, мóсêовітиз-

ація тощо) та фізиêо-хімічною. Кристали змінюються

внаслідоê поліморфічних перетворень однієї і тієї ж хім-

ічної сполóêи, при зміні хімічноãо сêладó внаслідоê дифóзії

речовини, при заміщені одноãо мінералó іншим тощо.

При зміні мінералів одним з важливих процесів є розчи-

нення êристалів мінералів. З.м. може відбóватися ще під

час їх ростó, але проявляється вже після їх остаточноãо óт-

ворення.

ЗМІЦНЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. óпрочнение

ãорных пород, а. rock consolidation; н. Gesteinsverfestigung f

— направлений вплив на ãірсьêий масив, в резóльтаті яêоãо

поліпшóються йоãо міцнісні та ін. хараêтеристиêи. Здій-

снюється звичайно заêріпленням масивó штанãовим êрі-

пленням (“зшиття" шарів між собою металевими, залізоб-

етонними, сталеполімерними, полімербетонними і ін.

штанãами), цементацією, ãлинизацією, бітóмізацією ã.п. і

ін. Найбільш перспеêтивний спосіб З.ã.п. — смолоін’єê-

ційний. Зміцненню підляãають сильно тріщинні масиви

вмісних порід: висячоãо, лежачоãо боêів і тих, що наляãають

зверхó. Сóть З.ã.п. поляãає в наãнітанні в ã.п. під тисêом

до 25 МПа і більше тверднóчих речовин (êарбамідних, фе-

нолформальдеãідних, поліефірних, поліóретанових смол,

маãнезійних, аêрилових, епоêсидних сполóê та ін.). Діап-

азон робочоãо тисêó 10-25 МПа, темп наãнітання на 1 м

довжини шпóрó 0,7-2,5 л/хв. Сітêа розташóвання ін'єêці-

йних шпóрів (свердловин) 1х1 м, 1,5х1,5 м, 2х2 м вибираєть-

ся в залежності від тріщинóватості порід. Задовільним

вважається зміцнення, при яêомó 80% тріщин (з шири-

ною розêриття не менше за 0,01 мм) заповнено зміцню-

ючим сêладом.

ЗМІШАНИЙ РЕЖИМ ПОКЛАДУ, -оãо, -ó, -…, ч. * р.

смешанный режим залежи, а. combined drive; н. kombiniertes

Regime n des Lagers n — режим, при яêомó приплив нафти

до вибоїв видобóвних свердловин зóмовлений поєднанням

деê. видів пластової енерãії, êожен з яêих сóттєво впливає

на процес розробêи. Різні режими можóть або одночасно

проявлятися в різних частинах поêладó, або постóпово зм-

інювати один одноãо. Широêе застосóвання отримали

З.р.п., основані на поєднанні водонапірноãо режимó з інш-

ими — неводонапірними, яêі мають підлеãле значення.

Застосовóється поєднання таêож інших режимів. Є, на-

пр., поêлади, еêсплóатація яêих здійснюється при поєд-

нанні ãазонапірноãо режимó і режимó розчиненоãо ãазó.

Процес розробêи таêоãо поêладó хараêтеризóється тим,

що при жорстêомó ãазонапірномó режимі завжди, а при

прóжнонапірномó тільêи при наявності достатніх запасів

вільноãо ãазó нафта під впливом ãазової шапêи зрештою

витісняється до зовнішньоãо êонтóра нафтоносності.

ЗМІШУВАЛЬНО-ЗАРЯДНА МАШИНА, -…-ої, -и, ж.

— Див. зарядна машина.

ЗМІЩУВАЧ, -а, ч. * р. сместитель, а. plane of fault dis-

placement, fault fissure; н. Gleitebene f, Sprungkluft f — пло-

щина (поверхня, зона), по яêій виниêло розчленóвання

товщі порід на блоêи й подальше їх відносне переміщення.

ЗМІЩЕННЯ РОЗСТРІЛІВ (РОЗПОР), -…, с. * р. сме-

щение расстрелов, а. displacement of buntons, н. Spreizenver-

schiebung f — незбіжність ãоризонтальних проеêцій поз-

довжніх осей відповідних розстрілів сóміжних ярóсів вер-

тиêальноãо шахтноãо ствола.

ЗМОЧУВАЛЬНИЙ РЕАҐЕНТ, -оãо, -ó, ч. * р. смачиваю-

щий реаãент; а. wetting (re)agent; н. Benetzungsmittel n —

хімічний реаґент, яêий здатний поêривати поверхню

óстатêóвання тонêою плівêою, яêа напр., перешêоджає

відêладенню парафінó, що випав із нафти.

ЗМОЧУВАНІСТЬ, -ості, ж. * р. смачиваемость, а. wetta-

bility; н. Anfeuchtbarkeit f, Benetzbarkeit f — 1) Властивість

рідини взаємодіяти з твердою поверхнею; визначається

êóтом змочóвання q в системі трьох фаз (твердої, рідêої і

ãазової); êоли θ>90°, рідина не розливається по поверхні

твердоãо тіла або праêтично не змочóє йоãо. 2) Поверхне-

ве явище, що виниêає на межі дотиêó фаз, одна з яêих —

тверде тіло, а інші — несóмісні рідини або рідина та ãаз, і

проявляється в частêовомó або повномó розтіêанні рід-

ини по твердій поверхні, просочóванні пористих тіл та по-

рошêів.

З. виявляється в: частêово-

мó або повномó розтіêанні

рід-

ини

по твердій поверхні; óтво-

ренні óвіãнóтоãо менісêа на

межі розділó рідини та стіноê

посóдини; просоченні порис-

тих тіл і порошêів. Оцінюється

êрайовим êóтом

змочóваності

яêий змінюється від 0 до 180

Кóт

або cos

, отримóють при

розãляді рівноважноãо станó

сил поверхневоãо натяãó для

êрапель рідини (р) на твердій

поверхні (т) в ãазовомó середо-

вищі (ã): cos

= (

тã

тр

рã

, де

тã

— поверхневий натяã на межі

розділó фаз “тверде тіло — ãаз”,

тр

— поверхневий натяã на

межі розділó фаз “тверде тіло

-рідина”,

рã

— поверхневий на-

тяã на межі розділó фаз “рідина

— ãаз”. З. твердої поверхні рід-

иною збільшóється по мірі

зменшення êóта

. Тобто менші

значення êрайовоãо êóта змочó-

вання відповідають добре змо-

чóваним поверхням. Більшість

ã.п. є ãідрофільними (добре

змочóваними) водою, частêово

або повністю незмочóвані (ãідр-

офобні) —

сірêа, вóãілля,

бітó-

мінозні

пісêовиêи

тощо.

Змочóваність ã.п. зростає при

наявності в них розчинних солей, ãлинистих мінералів,

особливо монтморилонітó, а таêож зі збільшенням “êó-

тастості” зерен ã.п. У ãірничій справі З. відіãрає велиêó роль

не тільêи при збаãаченні рóд і мінералів (флотації, êласиф-

Рис. Різні випадêи змочó-

вання поверхні твердоãо

тіла 3 при нанесенні на

ньоãо êраплі рідини 1 (вер-

хні половини рисóнêа, де 2

— повітря) або двох рідин,

що не змішóються: 1 — во-

да; 2 — вóãлецева сполóêа

(нижні половини рисóнêа);

а — повне змочóвання звер-

хó і повне незмочóвання рід-

иною 2 знизó; б — тверде

тіло êраще змочóється рід-

иною 1, ніж рідиною 2; в —

тверде тіло êраще

змочóється рідиною 2, ніж

рідиною 1.

Рис. Змочóвання стіноê трóбêи

різними рідинами: зліва — повне

змочóвання; в центрі — частêо-

ве; праворóч — незмочóвання; 1

— рідина; 2 — повітря; 3 —

тверда поверхня трóбоê стінêи.

Рис. Розтіêання êраплі рідини

по частêово змочóваній нею

твердій поверхні: 1 — êрапля

рідини; 2 — повітря або наси-

чена пара рідини; 3 — тверда

поверхня.

ЗМО — ЗНЕ 432

іêації, масляній аґломерації), але і в процесах підземноãо

вилóãовóвання, ãідрометалóрãійної переробêи рóд, рóй-

нóванні ã.п. В.С.Білецьêий.

ЗМОЧУВАННЯ, -…, с. * р. смачивание, а. wetting, н. Benet-

zung f — дія до властивості змочóваності. З. відбóвається,

напр., при змішóванні ê.ê., ã.п. тощо з водою, пóльпою, ре-

аґентом.

ЗМОЧУВАННЯ ПЕРИМЕТР, -…, -а, с.,ч. * р. смачивания

периметр; а. wetted perimeter; н. gefeuchtetes Perimeter n —

лінія дотиêó рідини з твердими стінêами (зі стінêами рóс-

ла) в даномó живомó перерізі. Розрізняють таêож змоче-

ний периметр стрóменя рідини, виділеної в середині пото-

êó (тобто лінію дотиêó рідини, яêа належить до даноãо

стрóменя, з сóсідньою рідиною в даномó живомó перерізі

стрóменя).

ЗМОЧУВАЧІ, -ів, мн. * р. смачиватели; а. wetting agents; н.

Benetzungsmittel n pl — поверхнево-аêтивні речовини, яêі

здатні адсорбóватися на межі дотиêання двох тіл (середо-

вищ, фаз), зменшóючи вільнó енерãію поверхні (поверх-

невий натяã). З. хараêтеризóються ãідрофільно-ліпофіль-

ним балансом, тобто відношенням полярної частини мо-

леêóли до ãідрофобноãо радиêала. При адсорбції на твердих

частинêах (мінералах) З. солюбілізóють поверхню, внасл-

ідоê чоãо ó водних пóльпах проходить дисперãóвання (пеп-

тизація) êолоїдних, ãлинистих та шламових частиноê за

рахóноê розêлинюючої дії ãідратних оболоноê.

ЗНАК, -а, ч. * р. знаê, а. sign, mark, н. Zeichen n, Merkmal n

— матеріальний об’єêт, що сприймається яê носій певно-

ãо смислó, значення, інформації. З. поділяють на при-

родні та штóчні. В ãірничих наóêах виêористовóють марê-

шейдерсьêі, нівелірні та ãеодезичні знаêи. Заãальні власти-

вості знаêових систем вивчає семіотиêа.

ЗНАК МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. знаê минералов, а. optic

sign, mark, н. Mineralzeichen n — оптична хараêтеристиêа

мінералів, яêа визначається положенням ó них оптичної

індиêатриси, залежно від чоãо мінерали поділяються на

позитивні (+) та неãативні (–).

ЗНЕВОДНЕННЯ, -…, с. * р. обезвоживание, а. dewatering,

dehydration; н. Entwässerung f — операції по видаленню

надлишêової волоãи з матеріалó, зоêрема з продóêтів

збаãачóвання êорисних êопалин. Розрізняють способи З. із

застосóванням: ãравітаційних сил — дренóвання, осад-

ження ó воді та óщільнення осадó; ãравітаційних сил та

вібрацій — ãрохочення; відцентрових сил — центри-

фóãóвання, зãóщення в ãідроциêлонах; перепадів тисêó —

фільтрóвання; теплової енерãії — термічна сóшêа, а таêож

поєднання зазначених чинниêів. Крім тоãо, застосовóють

зневоднення методом механічноãо зривó водної плівêи

(зневоднення ежеêтóванням). У резóльтаті З. отримóють

збезводнений матеріал з волоãістю: при дренóванні 20-30%

(іноді 5-10%), зãóщенні 40-60%, фільтрóванні 7-15% (іноді

до 25%), механічномó зриві волоãи стрóменем повітря 5-12

%, сóшінні 0,5-7%. На процес З. впливають властивості

поверхні мінералів, їх мінералоãічний і ґранóлометричний

сêлад, вміст твердоãо êомпонента в пóльпі, ãóстина твердої

фази, рН середовища, т-ра пóльпи та інші чинниêи.

Найбільше застосóвання З. знаходить при збаãаченні ê.ê. ó

водномó середовищі. Волоãó в продóêтах збаãачення в за-

лежності від енерãії її зв'язêó з поверхнею мінералó поділ-

яють на ãіãросêопічнó, що втримóється завдяêи адсорбці-

йним силам; плівêовó, пов’язанó з поверхнею молеêóляр-

ними силами; êапілярнó, яêа заповнює пори між частин-

êами мінералó і óтримóється êапілярними силами; ãравіт-

аційнó, що заповнює всі проміжêи між частинêами. Сó-

часні механічні процеси З. забезпечóють видалення ãрав-

ітаційної і частêово êапілярної та адсорбційної волоãи.

При терміч. сóшінні можливе видалення всієї волоãи. Для

інтенсифіêації процесів З. виêористовóється аґреґація

(флоêóляція, êоаãóляція, аґломерація тощо) тонêих части-

ноê. З. нафти проводиться для виділення пластової води з

продóêції нафтових свердловин на нафтових промислах. З.

нафти основане на рóйнóванні водонафт. емóльсій (див.

деемóльсація). Вміст води в нафті після її зневоднення (пе-

ред подачею в системó маãістральних нафтопроводів) не

повинен перевищóвати 1%. Син. — зневоднювання, збез-

воднення. Обезводнення — застарілий синонім. В.С.Білец-

ьêий, О.А.Золотêо.

ЗНЕВОДНЮЮЧА УСТАНОВКА, -ої, -и, ж. * р. обезво-

живающая óстановêа, а. dewatering plant; н. Ent-

wässerungsanlage f — спорóди і апарати для відділення во-

ди від êорисної êопалини. Для матеріалó більше за 3-5 мм

виêористовóють З.ó. для дренóвання в штабелях, ãрохоти,

елеватори, êласифіêатори. Зневоднення в штабелях здій-

снюється на дренажних сêладах, виêонаних із залізобет-

онó з вертиêальними або похилими стінêами і полоãим

дном (дренажні êанави). Іноді виêористовóється дренóю-

чий шар (постіль) з êрóпноãо щебеню. Яê З.ó. застосовó-

ють вібраційні, резонансні і самобалансні ãрохоти. Для

обводнених продóêтів виêористовóють дóãові сита, де

75% води видаляється за рахóноê відцентрових сил.

Зневоднення на елеваторах здійснюється дренóванням ó

процесі транспортóвання êовшами. Крім тоãо, для зернис-

тих м-лів виêористовóють спіральні і рейêові êласифіêат-

ори (з êóтом нахилó 16

). Зневоднення і транспортóвання

продóêтó здійснюються при обертанні спіралі або рóхó

ãребêової рами. При êрóпності продóêтó, що збезвод-

нюється в межах 0-0,5 мм, застосовóють маãнітні дешла-

матори, зãóщóвачі, ãідросепаратори, ãідроциêлони, центри-

фóãи і маãнітні сепаратори. Радіальні зãóщóвачі застосовó-

ють при êрóпності матеріалó 0,03-5 мм. Термічна сóшêа

продóêтів збаãачення здійснюється в осн. в барабанних сó-

шарêах, іноді в êонвеєрних сóшарêах, печах êиплячоãо ша-

рó, трóбах-сóшарêах і ін. О.А.Золотêо.

ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ, -…, с. * р. обеззараживание

воды; а. water desinfection; н. Wasserentseuchung f — саніта-

рно-технічні процеси ліêвідації ó воді міêроорãанізмів

(баêтерій, вірóсів), яêі перешêоджають її виêористанню

для пиття, ãосподарсьêих потреб і промислових цілей або

виêиданню в природні водойми. Розрізняють реаґентні

(хімічні) і безреаґентні (фізичні) способи З.в. До реаґент-

них належать хлорóвання, озонóвання, знезараження йона-

ми міді, срібла та ін., до безреаґентних — знезараження

óльтрафіолетовим промінням, óльтразвóêом, йонізóючим

випроміненням, фільтрóванням і тепловою обробêою.

Знезаражóванню піддається вода, що виêористовóється

для ãосподарсьêо-питних цілей та для підтримóвання тис-

êó в нафтових поêладах. Вміст ó питній воді міêробів,

яêий визначається êільêістю êолоній, після 24-ãодинноãо

вирощóвання при температóрі 37

С повинен бóти не біл-

ьше 100 в 1 см

, êишêових паличоê не більше 3 штóê в 1

дм

води. В.Г.Сóярêо.

ЗНЕЗОЛЮВАННЯ, -…, с. * р. обеззоливание, а. deashing,

ash removal; н. Entaschung f, Aschenabscheidung f — знижен-

ня вмістó зольних êомпонентів ó вóãіллі шляхом збаãачен-

ня або застосóванням спеціальних способів їх видалення,

напр., хімічноãо розчинення (вилóãовóвання). Оцінюється

433 ЗНЕ — ЗНЕ

абсолютними величинами зниження золи в êінцевомó

продóêті.

ЗНЕПИЛЮВАННЯ, -…, с. * р. обеспыливание, а. dust re-

moval, dedusting; н. Entstaubung f — пневматична обробêа

виêопної сировини або продóêтів її збаãачення для змен-

шення вмістó в них пилó; зниження вмістó пилó ó êорисній

êопалині, напр., ó вóãіллі. З. проводиться з виêористанням

рідин (ãідрознепилення) або без них. Для З. на збаãачó-

вальних фабриêах та ін. ãірн. виробництвах застосовóють-

ся апарати з пневматичним способом дії (жалюзійні зне-

пилювачі), ãрохоти-знепилювачі з вдóванням повітря під

решето, обезпилювачі відцентрові. В заãальномó вимірі З. є

частиною êомплеêсó заходів щодо боротьби з виробни-

чим пилом, що здійснюються відповідно до проеêтó

розробêи родов. ê.ê. Вêлючає: зниження питомоãо пило-

óтворення — наãнітанням рідини в пласт або рóдне тіло

через шпóри або свердловини, застосóванням машин, óста-

новоê і процесів з меншим стóпенем подрібнення ã.п.; за-

побіãанням зависанню пилó в повітрі — зрошóванням,

пневмоãідрозрошóванням, внóтр. і зовн. водяною забив-

êою шпóрів і свердловин, водорозпилюючими завісами, об-

мивêою ãірн. виробоê, їх побілêою вапняêовим розчином,

сóхим прибиранням пилó, що відêлався, очищенням за-

пиленоãо повітря, фільтрóючими або пиловловлюючими

водяними, масляними, паперовими і жалюзійними пере-

мичêами, фільтрами, циêлонами, пиловідстійними êаме-

рами. Осêільêи самостійно жоден із способів і засобів не

забезпечóє повноãо З., часто застосовóють їх êомплеêсно.

Див. знепилювач відцентровий, жалюзійний знепилювач.

В.С.Білецьêий.

ЗНЕПИЛЮВАЧ ВІДЦЕ-

НТРОВИЙ, -а, -оãо, ч. *

р. обеспыливатель центро-

бежный, а. centrifugal dedu-

ster, н. zentrifugaler Entstau-

ber m — циліндрично-êо-

нічний апарат для вида-

лення пилó (частиноê до

0,5 мм) з вóãілля волоãістю

не більше 6-7%. Вихідне

вóãілля приводиться до за-

вислоãо станó відцен-

тровими силами, завдяêи

яêим відбóвається осад-

ження êрóпних частиноê.

Цирêóлюючим повітр-

яним потоêом від обер-

тання вентиляторноãо êо-

леса більш дрібні частинêи направляються до зони пило-

виділення, звідêи пил вивантажóється через êонóсний

збірниê. Внаслідоê підвищення волоãості вóãілля, що

видобóвається в Уêраїні, З.в. протяãом тривалоãо часó не

застосовóються. Стара назва З.в. — в і н д з і х т е р.

ЗНЕСІРЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ, -…, с. * р. обессеривание óãля,

а. сoal desulfuration, coal desulphurization; н. Kohleentschwefe-

lung f — процес або ãрóпа процесів, спрямованих на змен-

шення вмістó сірêи ó вóãіллі. Ефеêтивність З.в. визначаєть-

ся сêладом і розподілом сполóê сірêи. У вóãіллі присóтні

неорãанічна (в осн. дисóльфіди заліза — пірит, марêазит,

з невелиêою ê-стю сóльфатів), іноді елементарна сірêа і

орãанічні сполóêи. Вóãілля êласифіêóють в залежності від

вмістó заãальної сірêи на низьêосірчисте (до 1,5%), серед-

ньосірчисте (1,5-2,5%), сірчисте (2,5-4%) і висоêосірчисте

(понад 4%). При вмісті сірêи в межах цих ãрóп співвіднош-

ення між неорãаніч. і орãаніч. сірêою приблизно постійні

для вóãілля одноãо родовища. У малосірчистомó вóãіллі пе-

реважає сірêа орãанічна. При термообробці вóãілля сірêа

розподіляється між твердими (рідêими) і ãазоподібними

продóêтами. При ãазифіêації і спаленні вóãілля осн. ê-ть

сірêи переходить ó ãазоподібні сполóêи. Напівêоêсóвання

і êоêсóвання хараêтеризóються меншим стóпенем вида-

лення сірêи ó виãляді ãазоподібних продóêтів (до 35-45%

від початêової ê-сті). Для З.в. застосовóють ãравітаційне,

маãнітне, елеêтричне збаãачення та фіз.-хім. і біол. методи

(флотацію, маслянó аґломерацію, баêтерійне вилóãовóван-

ня), а таêож поєднання цих методів. Фіз. методи забезпе-

чóють зниження вмістó сірêи на 10-60% в êонцентратах,

переважно за рахóноê видалення піритної сірêи. Хім. ме-

тоди, основані на дії оêиснюючих і рідше відновних

аґентів. Вони переводять сірêó в ãазоподібні або розчинні

ó воді продóêти. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

ЗНЕСОЛЕННЯ НАФТИ, -…, с. * р. обессоливание нефти;

а. oil demineralization; н. Erdölentsalzung f — процес вида-

лення солей і води з нафти при промисловій її підãотовці

до транспортóвання та перед подаванням на первиннó пе-

реробêó з метою зменшення транспортних витрат, êорозії

технолоãічноãо обладнання óстановоê з переробêи нафти,

запобіãання дезаêтивації êаталізаторів, поêращання

яêості пальноãо, нафтовоãо êоêсó, бітóмів та інших на-

фтопродóêтів. Солі перебóвають ó розчиненомó стані в

пластовій воді, яêа входить до сêладó водонафтової емóль-

сії (обводнена продóêція свердловин), рідше в самій нафті

— незначна êільêість солей ó êристалічномó стані. Знесо-

лення відбóвається шляхом промивання зневодненої на-

фти прісною водою і настóпноãо розділення фаз. Знесо-

лена і зневоднена нафта на промислі містить 100-1800 мã/

л солей і 0,5-1,0% (мас.) води, а перед подаванням на пе-

реробêó — відповідно 3-4 мã/л і до 0,1% (мас.). З.н. на

нафтопереробних заводах здійснюється з застосóванням

елеêтрознесолювальних óстановоê. В.С.Бойêо.

ЗНЕСОЛЕННЯ ТА ОБЛАГОРОДЖЕННЯ СОЛОНОГО

ВУГІЛЛЯ, -…, с. * р. обессоливание и облаãораживание со-

леноãо óãля, а. desalting and upgrading of salty coal, н. Ent-

salzung f und Veredelung f der Salzkohle f — процес або ãрóпа

процесів, спрямованих на зменшення вмістó солей, ó

першó черãó NaCl та KCl ó вóãіллі солономó, яêі при спалю-

ванні обóмовлюють аêтивнó êорозію робочих частин êот-

лоаґреґатó та шêідливі виêиди. Роботи по розробці про-

цесів знесолення, облаãороджóвання та виêористання вóãі-

лля солоноãо ведóться ó ряді êраїн. У Німеччині та США

апробовано спалювання розóбоженоãо (збідненоãо) соло-

ноãо вóãілля. Ряд технічних рішень передбачають спе-

ціальні добавêи до солоноãо вóãілля (силіêати лóжних ме-

талів, êремнієві êислоти, êварц, оêсид маãнію, верóліт то-

що), яêі знижóють неãативнó дію солей при їх спалюванні.

В Уêраїні розроблено спосіб облаãороджóвання цьоãо вóãі-

лля пароповітряною та паровóãлеêислотною ãазифіêацією

в êиплячомó шарі, а таêож методом ãазифіêації, в Німе-

ччині — шляхом напівêоêсóвання вóãілля, в США, Уê-

раїні, ФРН проведені досліди по сêрапленню солоноãо вóã-

ілля (вихід цільових фраêцій на рівні 72-81%). Лідером

розробêи технолоãій знесолення вóãілля є Уêраїна. Вітчи-

зняні технолоãії базóються на водній промивці вóãілля до

êондиційноãо вмістó солей (по Na

2O до 0,3-0,4% на сóхó

масó вóãілля), зоêрема в процесі ãідротранспортóвання та ó

поєднанні з технолоãією масляної аґреґації. Крім тоãо,

Рис. Відцентрований знепилю-

вач (віндзіхтер): 1 — êорпóс; 2

— вентилятор; 3 — заванта-

жóвальний жолоб; 4 — привод;

5 — дисê; 6 — жалюзі; 7 — ви-

вантаження знепиленоãо про-

дóêтó; 8 — вивантаження пилó.

ЗНЕ — ЗНО 434

розроблена і апробована схема êомплеêсноãо виêорис-

тання солоноãо вóãілля, яêа вêлючає вилóчення солей ãóм-

інових êислот, ãазифіêацію ентãóмінованоãо вóãілля діоêс-

идом вóãлецю. Всі роботи знаходяться на стадії лаборатор-

них, стендових або пілотних (поліãонних) досліджень. В

Уêраїні проблемó знесолення та облаãороджóвання соло-

ноãо вóãілля вивчали Інститóт мінеральних ресóрсів, Інст-

итóт орãанічної хімії та вóãлехімії НАНУ, Інститóт про-

блем енерãозбереження НАНУ, Дніпропетровсьêий хі-

міêо-технолоãічний óніверситет, Донецьêий державний

технічний óніверситет, НВО “Гаймеê”.

ЗНЕШЛАМЛЮВАННЯ, ЗНЕШЛАМЛЕННЯ (ДЕШЛА-

МАЦІЯ), -…, с. (-ії, ж.) * р. обесшламливание, а. desliming,

slime removal, sludge removal; н. Entschlämmung f — зни-

ження вмістó шламó в оброблюваномó вóãіллі; видалення

найбільш тонêодисперсної частини подрібнених рóд

(шламів) з пóльпи для підвищення яêості êонцентратó. З.

може передóвати процесó збаãачення або проводитися на

проміжномó або êінцевомó продóêті операції. Попереднє

З. застосовóється перед ãравітаційним (відсадêа, збаãачен-

ня на êонцентраційних столах і ін.) і перед флотаційним

збаãаченням, а таêож перед елеêтричною сепарацією. Здій-

снюється шляхом ãрохочення, напр., на дóãових ситах,

вібраційних ãрохотах, êонóсних нерóхомих ãрохотах. Для

О. застосовóють таêож повітряні, ãідравлічні і спіральні

êласифіêатори, а таêож ãідроциêлони, баãер-зóмпфи. З.

маãнетитових êонцентратів здійснюють ó маãнітних де-

шламаторах.

Знешламлювач, яê правило, має таêі технолоãічні вóз-

ли: êорпóс з êарêасом для óстановлення êолосниêових

сит, піддон для еваêóації підрешітноãо продóêтó, пристрій

для зміни êóта нахилó робочої поверхні, напірні бризêала

та рóхомі борти.

ЗНІМАЛЬНА МЕРЕЖА, -ої, -і, ж. * р. съемочная сеть, а.

survey network, н. Aufnahmenetz n — сóêóпність точоê зем-

ної поверхні, що визначаються додатêово до пóнêтів ãео-

дезичної мережі для забезпечення топоãрафічних зйомоê.

Точêи З.м. визначаються аналітично (трианãóляцією, тео-

долітними ходами, прямими і зворотними ãеодезичними

засічêами) і ãрафічними способами (мензóлою, êіпреãе-

лем). Початêовою основою для розвитêó З.м. слóжать

пóнêти ãеодезичної мережі.

ЗНОС, -ó, ч. * р. износ; а. wear; н. Verschl eis s m, Verschleis-

sen n, Abnutzung f, Abnutzen n — резóльтат зношóвання, що

визначається в óстановлених одиницях. Значина зносó мо-

же виражатися в одиницях довжини, об’ємó, маси та ін.

ЗНОСОСТІЙКІСТЬ, -ості, ж. * р. износостойêость; а.

wear resistance; н. Verschleissfestigkeit f — властивість мате-

ріалó виявляти опір зношóванню за певних óмов тертя,

яêа оцінюється величиною, оберненою швидêості зношó-

вання чи інтенсивності зношóвання.

ЗНОШУВАННЯ, -…, с. * р. изнашивание; а. wear process,

wear-and-tear, deterioration; н. Ve rsch lei ss m, Abnutzung f, Ver-

schleissen n, Abnutzen n — процес рóйнóвання, яêий про-

тіêає з поверхні твердоãо тіла, і (або) збільшення йоãо за-

лишêової деформації при терті, яêий проявляється в пос-

тóповій зміні розмірів і (або) форми тіла.

ЗНОШУВАННЯ СВЕРДЛОВИН І ОБЛАДНАННЯ, -…,

с. * р. изнашивание сêважин и оборóдования; а. well and

equipment wear; н. Bohrloch- und Ausrüstungsverschleiss m

—

1) М о р а л ь н е з н о ш ó в а н н я — це зменшення вар-

тостi дiючої технiêи внаслiдоê технiчноãо проãресó в ãалóзі

створення обладнання й ó сферi йоãо застосóвання, тобто

внаслiдоê створення бiльш дешевих êонстрóêцiй таêоãо

типó або бiльш досêоналих êонстрóêцiй обладнання. Мо-

дернiзацiя обладнання часто дає змоãó при вiдносно неве-

лиêих витратах пiдвищити технiêо-еêсплóатацiйнi поêаз-

ниêи обладнання i продовжити еêономiчно виправданий

термiн виêористання фiзично ще не зовсiм зношеноãо

обладнання. Модернiзацiю обладнання варто здiйснювати

одночасно з йоãо ремонтом. 2) Фiзичне зношóвання — це

змiна властивостей, розмiрiв i форми обладнання, внаслi-

доê чоãо воно не може задовольняти вимоã до ньоãо. На

розмiри фiзичноãо зношóвання впливають: а) стóпiнь за-

вантаження обладнання (iнтенсивнiсть, тривалiсть робо-

ти); б) особливостi виробничоãо i

технолоãiчноãо процесiв

(навêолишнє середовище, êорозiйна дiя тощо); в) яêiсть

виêонання обладнання; ã) яêiсть доãлядó i технiчноãо об-

слóãовóвання. Фiзичнi

зношóвання

можна роздiлити на двi

ãрóпи: природнi та аварiйнi.

Зношóвання

, яêi повiльно на-

êопичóються i є наслiдêом тривалої роботи сил тертя, дiї

висоêих температóр, êислот i лóãiв при нормальних óмовах

еêсплóатацiї, називаються природними. Аварiйнi зношó-

вання виниêають через ãрóбі порóшення правил технiчно-

ãо обслóãовóвання i еêсплóатацiї. Видiляють п`ять основ-

них видiв зношóвання i пошêодження деталей обладнан-

ня: 1

Механiчне зношóвання

яêе проявляється в резóль-

татi взаємодiї пар тертя. В залежностi вiд природи пар тер-

тя i óмов їх взаємодiї розрiзняють

зношóвання

(витирання)

пар тертя при êоченнi чи êовзаннi i абразивне

зношóвання

За хараêтером змащóвання розрiзняють рiдинне тертя (тi-

ла тертя роздiленi шаром змащóвання); тертя при непов-

номó чи недосêоналомó змащóваннi (напiврiдинне, напiв-

сóхе, ãраничне тертя); сóхе тертя. Найменше

зношóвання

має мiсце при рiдинномó тертi. В óмовах сóхоãо чи ãранич-

ноãо тертя можливе схоплювання вóзлiв тертя, яêе зóмо-

влюється дiєю молеêóлярних сил. Томó для забезпечення

маêсимальної

зносостiйêостi

необхiдно вибирати опти-

мальнó шорстêiсть поверхнi, при яêiй êоефiцiєнт тертя бó-

де найменшим. При абразивномó зношóваннi внаслiдоê

дряпаючої i рiзальної дiї твердих абразивних частиноê (на-

пр.,

пiсêó

) деталi машин iнтенсивно зношóються. У роботi

êожної пари тертя видiляють три перiоди: припрацюван-

ня, природноãо

зношóвання

, аварiйноãо

зношóвання

. Про-

тяãом першоãо перiодó вiдбóвається iнтенсивне зãладжó-

вання нерiвностей спряжених поверхонь до настання ста-

бiльної шорстêостi та постiйної площi êонтаêтó. Перiод

природноãо

зношóвання

хараêтеризóється приблизно пос-

тiйною швидêiстю

зношóвання

. Третiй перiод хараêте-

ризóється швидêим зростанням

зношóвання

, бо збiль-

шення зазора в спряженнi призводить до óдарiв мiж дета-

лями, що виêлиêає пiдвищенi пластичнi деформацiї мета-

лó. Томó цей перiод зношóвання називається аварiйним, а

зношóвання

має назвó ãраничноãо. 2

Деформацiї i полом-

êи

яêi сóпроводжóються змiною форми i розмiрiв деталi.

Вони виниêають при надмiрномó збiльшенні напрóã ó ма-

терiалi деталi, що перевищóє ãраницю теêóчостi чи ãрани-

цю мiцностi. 3.

Ерозiйно-êавiтацiйне пошêодження, яêе

виниêає пiд дiєю на метал потоêiв

рiдини

чи

ãазó

Ерозiя

(роз`їдання, рóйнóвання) має мiсце при велиêих швидêос-

тях потоêó i наявностi в ньомó механiчних домiшоê (напр.,

пiщиноê).

Кавiтацiя

— це óтворення порожнин ó рóхомiй

рiдинi, бóльбашоê пари, êоли

тисê

рiдини знижóється ни-

жче

тисêó

насиченої

пари

. Цi бóльбашêи, зниêаючи з ве-

лиêою швидêiстю в зонi пiдвищеноãо

тисêó

, виêлиêають

ãiдравлiчнi óдари

до поверхнi металó та йоãо рóйнóвання.

435 ЗОБ — ЗОЛ

Iнтенсивнiсть рóйнóвання дóже зменшóється з пiдвищен-

ням твердостi поверхнi. 4. Корозiйне пошêодження — це

резóльтат процесó рóйнóвання металó внаслiдоê хiмiчної i

елеêтрохiмiчної дiї навêолишньоãо середовища (

êорозiя

атмосферна, ãазова, елеêтролiтична). 5

Корозiй-

но-механiчне пошêодження, що виниêає пiд впливом

êо-

розiї

та механiчних чинниêiв (напрóãи, деформацiй, тертя

та iн.). Для пiдвищення довãовiчностi деталей, яêi працю-

ють в óмовах êорозiйної втоми (процес рóйнóвання ме-

талiв при одночаснiй дiї êорозiйноãо середовища i циêлiч-

них напрóã), необхiдно ретельно iзолювати робочó поверх-

ню вiд êорозiйноãо середовища та зменшóвати величинó i

циêлiчнiсть напрóãи, що виниêає ó поверхневих шарах

ме-

талó

. Зрозóмiло, що зношóвання можна зменшити, але

óсóнóти йоãо повнiстю не вдається. Необхiднiсть ремонтó

виниêає при значномó зносi обладнання, êоли нормальна

роботопридатнiсть обладнання не може бóти вiдновлена в

процесi еêсплóатацiї.

Ремонт

— це виправлення пошêод-

жень, óсóнення дефеêтiв i поломоê, лаãодження вóзлiв.

Ре-

монт

частêово óсóває фiзичний

знос

i вiдновлює роботоп-

ридатнiсть

обладнання.

Але з часом він переходить ó таêó

мірó, êоли подальший ремонт стає еêономiчно недоцiль-

ним, бо зношóвання вiдбóвається настiльêи iнтенсивно,

що витрати на ремонт стають рiвними або бiльшими вiд

вартостi новоãо обладнання, тобто деталь, вóзол чи облад-

нання досяãнóли ãраничноãо зносó. Тодi їх необхiдно не-

ãайно вивести iз еêсплóатацiї i замiнити новими чи вiднов-

леними. У ремонтнiй праêтицi видiляють таêож допóсти-

мий знос

при яêомó деталь в процесi

ремонтó

може бóти

залишена в обладнаннi, яêщо її ãраничний знос не настане

ранiше настóпноãо

ремонтó

. Не слiд доводити обладнання

до ãраничноãо (аварiйноãо)

зносó

, йоãо необхiдно вивести

iз еêсплóатацiї до тоãо, поêи знос стане аварiйним. Яêщо

деталь працювала в óмовах аварiйноãо

зношóвання

, то до

неї належить вибраêовóвальний знос, яêий визначає пов-

нó непридатнiсть деталi до роботи i до вiдновлення. Щоб

не доводити обладнання до аварiйноãо

зношóвання

, необ-

хiдно ретельно виêонóвати ãрафіêи технiчноãо обслóãовó-

вання i

ремонтiв

та вести облiê роботи обладнання. Перiод

з початêó введення обладнання в еêсплóатацiю до йоãо

списання називають

термiном слóжби

. В.С.Бойêо.

ЗОБРАЖЕННЯ ПРЕДМЕТА,

-…,

. *

р.

изображение пред-

мета,

а.

representation of object, image of an object;

н.

Abbildung

Bild

des

Gegenstandes

—

марêшейдерії

ãеодезії

тощо —

відтворення видó, форми і êольорó предмета світловими

променями, що пройшли оптичнó системó з центрованих

сферичних поверхонь, яêі мають однó заãальнó оптичнó

вісь. Яêщо З.п. óтворено перетинанням самих променів,

то воно називається дійсним, яêщо їхнім продовженням —

óявним.

При цьомó можливі таêі випадêи: 1. При розташóванні

предмета за подвійною фоêóсною відстанню від системи йоãо

зображення, розташоване за першим фоêóсом ó просторі зобра-

жень, бóде дійсним, зменшеним і зворотним. 2. При розташóванні

предмета на подвійній фоêóсній відстані від системи йоãо зобра-

ження, розташоване в просторі зображень таêож на подвійній фо-

êóсній відстані від системи, бóде дійсним, рівним самомó предме-

тó і зворотним. 3. Яêщо предмет розташований між першим і дрó-

ãим фоêóсами, йоãо зображення, одержóване в просторі зобра-

жень за подвійним фоêóсом, бóде дійсним, збільшеним, зворот-

ним. 4. Яêщо предмет розташований між переднім фоêóсом і сис-

темою, йоãо зображення, одержóване таêож ó просторі предметів,

бóде óявним, прямим і збільшеним.

В.В.Мирний.

ЗОЛА, -и, ж. * р. зола, а. ash, н. Asche f — пилоподібний

або шлаêоподібний залишоê, що óтворюється з мінерал-

ьної частини палива, êоли воно повністю зãоряє. Сêла-

дається з продóêтів оêиснення і випалення золотвірних

êомпонентів мінеральної частини і орãанічних сполóê па-

лива і деяêої êільêості невиãорілих йоãо орãанічних êом-

понентів (недопал). У промислових óмовах 3. óтворюється

ó виãляді тонêодисперсноãо порошêó — золи-виносó і

шлаêó — сплавленоãо óламêовоãо матеріалó. При спаленні

палива з рідêим шлаêовидаленням в осн. óтворюється

шлаê, при сóхомó — на 80% зола-винос. За плавêістю

(температóрі початêó плавлення) 3. поділяються на леãêо-

плавêі (менше за 1200

С), середньоплавêі (1200-1350

С),

тóãоплавêі (1350-1500

С) і неплавêі (більше 1500

С). Хім.

сêлад 3. при зãорянні вóãілля, ãорючих сланців і торфó — y

% (SiО

2 10-65, Аl2O3 10-40, CaO 0,5-45, MgO 0,2-6, Na2O

1-10, KaO 1,5-3) залежить від óмов óтворення даноãо пали-

ва, технолоãії йоãо спалення тощо. 3. низьêозольних тор-

фó, бóроãо і оêисненоãо вóãілля і ãорючих сланців має підв-

ищений вміст CaО, êам. вóãілля — переважно алюмо-сил-

іêатний сêлад. За величиною співвідношення сóми оê-

сидів Fe, Са, Мg, Na і K до сóми оêсидів Si, Al, Ti 3. розділ-

яють на êислі (менше 1) і лóжні (більше 1). 3. вóãілля в осн.

êисла, ãорючих сланців і дерева — лóжна. Шлаêи виêорис-

товóють ó бóдівництві. З. застосовóється таêож яê запов-

нювач для бетонів і бóдівельних розчинів, яê домішêа (в

цеãлó), сировина для вироблення аґлопоритó, зольноãо

ãравію. Зола-винос в осн. сêладóється в моêрих золовідв-

алах і лише частêово виêористовóється в цем. пром-сті яê

сировина і добавêа, при виробництві бóдівельної êерам-

іêи, асфальтобетонó, золобетонó, випалювальноãо і без-

випалювальноãо ãравію. Із 3. деяêих типів вóãілля вилóча-

ють рідêісні і розсіяні елементи, напр., ґерманій і ґалій. Зо-

ла-винос ТЕС містить до 1-5% порожнистих частиноê, яêі

мають óніêальні теплоізоляційні властивості і виêористо-

вóються для спеціальних теплоізоляційних поêрить, на-

пр., ó êосмічній техніці. Технолоãію вилóчення порож-

нистих частиноê з золи-виносó методом флотації запро-

поновано вченими Національної ãірничої аêадемії Уêраї-

ни (м. Дніпропетровсьê). В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ЗОЛА ВУГІЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. зола óãольная, а. сoal

ash, н. Kohlenasche f — мінеральна речовина, що зали-

шається після спалювання вóãілля при температóрі бл.

800°С при достóпі повітря. Основні êомпоненти З.в. —

оêсиди êремнію, алюмінію, заліза, êальцію, маãнію, натрію,

êалію. Вторинне значення мають оêсиди титанó, фосфо-

рó, марãанцю. За сêладом золи поділяються на êременисті

(вміст SiО

2 40-70%), ãлиноземисті (Аl2O3 30-45%), зал-

ізисті ( Fe2O3 20%), вапнисті (СаО 20-40%).

Крім тоãо, зола вóãілля містить понад 40 різних еле-

ментів. Це:

• міêроелементи з вмістом 0,1-0,001% (B, F, P, Cl, Ti, V,

Ni, Cu, Zn, As, Ba, Pb);

• рідêісні елементи з вмістом 0,001-0,00001% (Li, Be, Ce,

Co, Go, Ge, Se, Sr, Pb, Nb, Mo, Cd, Sn, Sb, I, Cs, La, W,

Bu, V),

•óльтрарідêісні елементи з вмістом менше 0,00001% (Ag,

In, Re, Pt, Au, Ir, Hg).

Основні êомпоненти золи вóãілля.

Типи золи Al

2O3 SiO2 Fe 2O3 CaO

Кремeнисті 8-30 40-70 До 20 До 20

Глиноземисті 30-45 40-55 До 20 До 20

Залізисті 10-20 30-55 20 До 20

Вапнисті 5-20 15-40 5-20 20-40

≥

ЗОЛ — ЗОЛ 436

Хімічний сêлад та міêроелементи вивчаються для вста-

новлення можливості їх попóтноãо вилóчення та виêо-

ристання, а таêож для оцінêи тоêсичності золи. В.С.Білец-

ьêий, О.А.Золотêо, В.І.Саранчóê.

ЗОЛІ, -ей, мн. * р. золи, а. sols, н. Sole n pl — дисперсні

системи, найдрібніші частинêи бóдь-яêої речовини в рі-

дêомó (ãідрозолі), твердомó чи ãазоподібномó (аерозолі)

середовищі. Золі ще називають “êолоїдними розчинами”.

З. з водним середовищем називають ãідрозолями, з орãа-

нічним середовищем — орãанозолями. Частинêи

дисперсної фази З. (міцели) берóть óчасть ó броóнівсьêомó

рóсі. При êоаãóляції ліофобні З., для яêих хараêтерна слаб-

êа взаємодія частиноê з середовищем, перетворюються в

ãелі. Твердими З. називають дисперсні системи з розподіл-

еними ó твердій фазі тонêими частинêами іншої твердої

фази.

ЗОЛОВЛОВЛЮВАННЯ, -…, с. * р. золоóлавливание, а.

ash collection, н. Aschenfängerung f — видалення золи з ди-

мових ãазів. У золовловлювачах механічної дії (напр.,

сêрóберах, циêлонах) частинêи золи осаджóються під дією

відцентрових сил; ó золовловлювачах елеêтричної дії

(елеêтричних фільтрах) неãативно заряджені частинêи

осідають на позитивно заряджених елеêтродах.

ЗОЛОМІР, -а, ч. *

р. золомер, а. ashme-

ter, н. Aschegehalts-

messer m, Aschebe-

stimmer m — при-

лад для автоматич-

ноãо вимірó золь-

ності вóãілля за йо-

ãо елеêтромаãніт-

ними властивос-

тями. Застосовóю-

ться З. з виêори-

станням йонізóю-

чоãо випромінюван-

ня (ãамма-, бета-

випромінювання) та

рентãенівсьêих про-

менів. Вимірювання зольності за допомоãою З. можливе

яê стаціонарне (з виêористанням заздалеãідь відібраних

проб), таê і безпосередньо в технолоãічномó потоці.

ЗОЛОТИЙ ЗАПАС УКРАЇНИ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. зо-

лотой запас Уêраины, а. gold reserve of Ukraine, н. Goldvorrat

m der Ukraine f

—

створюється Національним банêом

Уêраїни і є державною власністю. Управління

золотим

запасом Уêраїни

здійснюється Національним банêом

Уêраїни ó межах повноважень, визначених заêо-

нодавством.

Золотий

запас

формóється шляхом заêóп-

івлі афінованоãо

золота

в зливêах ó фізичних та юридич-

них осіб, резидентів та нерезидентів за рахóноê êоштів

Національноãо банêó Уêраїни. Золотий запас Уêраїни

зберіãається ó Державній сêарбниці Національноãо бан-

êó Уêраїни та на металевих рахóнêах, відêритих Наці-

ональним банêом Уêраїни ó центральних банêах інших

êраїн та êомерційних банêах, ó т. ч. в іноземних. Наці-

ональний банê Уêраїни орãанізовóє діяльність Держав-

ної сêарбниці Уêраїни та щорічно інформóє Президента

Уêраїни та Верховнó Радó Уêраїни про стан наêопичен-

ня та виêористання

золотоãо запасó.

ЗОЛОТІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. золотые рóды, а. gold

ores, н. Golderze n pl — природні мінеральні óтворення з

вмістом золота ó таêих êільêостях, що йоãо еêономічно

доцільно видобóвати. Розрізняють êорінні родовища

(представлені т.ч. жилами із вмістом золота 1-30 ã/т) й

розсипи ó виãляді алювію (вміст золота 0,5-50 ã/м

). Крім

власне З.р., відомі золотоносні рóди міді, ніêелю, свинцю і

цинêó, срібла, заліза (залізисті êварцити), марãанцю, в яêих

золото вистóпає яê попóтний êомпонент. Виявлено біл-

ьше 30 мінералів золота. Осн. пром. значення має золото

самородне, дрóãорядне — êюстеліт (Au бл. 10-20%) і телó-

риди: êалаверит — AuTe

2 (40-43% Au), êренерит — (Аu,

Ag)Те2 ( 40% Аu), сильванiт — (Au, Ag)Te4, (25-27% Au),

петцит Аg3АuТе2 (25% Аu). Рідêісні — êóпроаóрид —

AuCu

2, родит — Au, Rh, порпецит — Au, Pd, аóростибіт

AuSb2, мальдоніт Au2Bi, сóльфід золота ютенбоãардеїт —

Аg3АuS2 і ін. Попóтні êомпоненти З.р. — Ag, Сu, РЬ, Zn,

Bi, As, Sb, Те, Hg, W, Sn, Co, Ni. Розрізняють ендоãенні, еê-

зоãенні і метаморфізовані 3.р.

Всі е н д о ã е н н і З.р. — ãідротермальноãо походжен-

ня. Вміст Au від 2-3 до деê. сотень ã/т. Утворюють ма-

сивні плитоподібні, сідловидні жили, трóбоподібні тіла,

прожилêові і штоêверêові поêлади. Сêлад 3.р. різноман-

ітний (до 200 мінералів). Переважають золото-сóльфі-

дно-êварцові рóди. Присóтні êарбонати êальцію і заліза,

барит, хлорит, серицит, тóрмалін. Серед рóдних мінералів

переважає пірит, рідше — арсенопірит. Їм підпорядêовані

піротин, сóльфіди і сóльфосолі міді, свинцю, цинêó, бісмóтó,

срібла, оêсиди заліза, самородне срібло, бісмóт, в пооди-

ноêих випадêах — телóриди. Е ê з о ã е н н і 3. р. óêладені

в розсипах, рідше в зонах оêиснення золотоносних сóльфі-

дних родовищ. Золото зóстрічається ó виãляді обêатаних і

напівобêатаних зерен, лóсочоê (розмір 0,5-4 мм), іноді

зростêів з êварцом ó пісêó або ãлинистомó матеріалі, що

містить валóни, ãальêó і (або) щебінь різн. порід. Зóстріч-

аються самородêи. Вміст Au — 100-150 мã/м

— десятêи ã/

, проба — від 800 до 950. У зонах оêиснення золото êон-

центрóється в ниж. частинах оêиснених рóд, переважно в

асоціації з ãідрооêсидами заліза і марãанцю, з ãіперãенн-

ими мінералами міді, арсенó, срібла, êарбонатами, êаолі-

нітом. Вміст Au від 2-3 до 10 ã/т. 3.р. óтворюють сêладні

поêлади, лінзи і ãнізда. М е т а м о р ф і з о в а н і 3.р. пов'я-

зані з пластами золотоносних êонґломератів, рідше — ґра-

велітів. Золото ó виãляді зерен, зрідêа напівобêатаних

(5-100 мêм), óêладене в êварц-серицит-хлоритовомó це-

менті, а таêож ó формі тонêих прожилêів, яêі перети-

нають êварцовó ãальêó. Вміст Au 3-20 ã/т, пробність вище

900.

Сóмарна êільêість золота, добóтоãо з надр Землі в іст-

орично достóпний для оãлядó період, за оцінêами фахі-

вців, перевищóє 135 тис. т. Причомó більше 40% цієї êіл-

ьêості представлено ювелірними виробами, 30% зосеред-

жено в державних резервах, майже 20% знаходиться ó виã-

ляді злитêів і монет) і тільêи 10% виêористовóється про-

мисловістю в технічних і технолоãічних цілях. Дослідже-

ння поêазóють, що найбільш сприятливою ціною на золо-

то є 400-410 дол. за óнцію (приблизно 12,5 дол. за 1 ãрам).

Це значить, що яêщо прямі витрати на виробництво золо-

та істотно вищі позначеної величини, то розвивати вироб-

ництво стає невиãідним. Аналіз світових тенденцій роз-

витêó виробництва і збóтó золота за останні чверть столі-

ття поêазóє, що в цій ãалóзі світовоãо ãосподарства вияв-

ляються процеси, яêі сприяють яê збільшенню, таê і

зменшенню видобóтêó і реалізації золота на світовомó

ринêó.

Рис. Схема золоміра типó ЗАР: 1 — за-

ãальний блоê живлення; 2 — ґенератор

рентãенівсьêоãо випромінювання; 3 —

еталон; 4 — проба; 5 — блоê живлення

індиêатора; 6 — індиêатор; 7 — блоê пе-

ретворення та підсилення сиãналів; 8 —

блоê реєстрації поêазань.

437 ЗОЛ — ЗОЛ

В êінці ХХ ст. стало виãідно переробляти бідні і важ-

êозбаãачóвані рóди: вêлючати в еêсплóатацію забалансові

запаси; відновляти еêсплóатацію раніше заêонсервованих

êар'єрів і поліãонів, рóдниêів і шахт; переробляти техно-

ãенні відвали баãатьох ãірничо-збаãачóвальних êомбінатів.

Корінні зміни відбóлися в технолоãії збаãачення З.р. за ра-

хóноê êóпчастоãо, êóпчастоãо з ціанóванням і біолоãіч-

ноãо вилóãовóвання в êолонах, методó "вóãілля в пóльпі",

вдосêоналення інших піро- і ãідрометалóрãійних методів

(напр., автоêлавноãо збаãачення тóãоплавêих рóд). Це

обóмовило підвищення рентабельності вторинної пере-

робêи бідних рóд і збережених "хвостів" збаãачóвальних

фабриê із вмістом золота на рівні 1,0-0,3 ã/т і менше. Різ-

êомó зниженню прямих витрат і заãальних витрат ó ви-

робництві золота сприяли швидêий перехід з підземноãо

на відêритий спосіб відпрацьовóвання родовищ (за ос-

танні 15 роêів частêа відêритоãо способó відпрацьовóва-

ння збільшилося ó світі з 30 до 70%) і аêтивне впровад-

ження висоêопродóêтивної техніêи на ãірничих роботах,

при транспортóванні і переробці рóди.

Напр., ó США відêритим способом добóвається 85% золота (ó

Канаді — 10%). Собівартість вилóченоãо металó при переробці

рóд êóпчастим вилóãовóванням ó 2 рази нижча, ніж отриманоãо

звичайним способом. Світовий видобóтоê золота в останні 15-17

роêів ХХ ст., аж до 1994 р., неóхильно зростав — приблизно на

1-3% на ріê. Маêсимóм річноãо видобóтêó (2309,1 т) бóв досяãнó-

тий ó 1993 р. У настóпні роêи видобóтоê стабілізóвався на рівні

2300-2500 т. Сêорочення темпів зростання видобóтêó Au ó світі

обóмовлено дією баãатьох фаêторів. У першó черãó спостеріãаєт-

ься стійêе зниження ринêових цін на золото: з 446,07 $ US за óн-

цію в 1987 р. до 343,95 — ó 1992 р. Період нестабільної ціни на зо-

лото в 1992-1996 рр. змінився різêим (майже 100 $ US за óнцію)

падінням ó дрóãій половині 1997 р. і в 1998 р. В óмовах, êоли

тільêи 40 % золотодобóвних підприємств ó світі здатні оêóпити

власні витрати при ціні 300 $ US, неминóче значне зниження ви-

робництва золота ó світі. Падіння ціни на золото в 1997-98 р. обó-

мовлено різêим зниженням попитó на Au ó Південній і Півде-

нно-Східній Азії (óнаслідоê êатастрофічної девальвації валют) і

збільшенням пропозиції золота із запасів центральних банêів

розвинóтих êраїн, ó т.ч. Європейсьêоãо центральноãо банêó. На-

слідêом дії цьоãо ãлобальноãо фаêтора стало зниження рента-

бельності баãатьох золотодобóвних êомбінатів, обмеження êіль-

êостей новостворюваних потóжностей по видобóтêó Au замість

рóдниêів, що заêрилися; виснаження запасів êондиційних рóд на

деяêих підприємствах і т.п.

Аналіз сóчасноãо станó технолоãій переробêи мінерал-

ьної сировини блаãородних та êольорових металів, а таêож

оцінêа óмов і реалій (еêономічних, технолоãічних, еêоло-

ãічних тощо) фóнêціонóвання ãалóзі в майбóтньомó доз-

воляє виділити яê перспеêтивні таêі основні напрями до-

сліджень ó ãалóзі створення технолоãій XXI ст.: — розроб-

êа принципово нових способів розêриття і збаãачення êо-

рисних êопалин на основі застосóвання енерãії присêоре-

них елеêтронів, елеêтроплазмової сепарації та інших

енерãетичних впливів; — створення нових способів вилó-

чення блаãородних металів з рóд і пісêів, ó т. ч. êомплеêс-

них, з виêористанням процесів êоаãóляції (флоêóляції, аґ-

ломерації, ґранóляції) поверхово-аêтивними речовинами і

парафінами, в т. ч. з виêористанням адãезійно-аêтивних

носіїв-аґреґатів; — ãаламації (рідêим ґалієм) замість

амальґамації; — збаãачення ó відцентрових і інших полях;

— розробêа технолоãій і технічних засобів радіометричної

і елеêтростатичної сепарації; — випробóвання і широêе

впровадження в промисловість рентабельної технолоãії

êóпчастоãо і підземноãо вилóãовóвання золота, міді та

інших металів з бідної рóдної і техноãенної сировини; —

розробêа і освоєння технолоãії вилóчення блаãородних

металів на основі виêористання висоêоміцноãо аêтивова-

ноãо вóãілля типó АГ-90, ФАС-3 та ін.; — дослідження і за-

стосóвання малотоêсичних розчинниêів золота, в т. ч.

бром- і йодвмісних, замість ціанідó; — створення леãêо

реãенерованоãо аніонітó для сорбції блаãородних металів з

розчинів і пóльп; — розробêа і промислове освоєння біо-

ãідрометалóрãійної технолоãії переробêи важêозбаãачóва-

ної золотовмісної сировини, в т. ч. золото-арсенових êон-

центратів; — створення нових еêолоãічно безпечних мі-

êробіолоãічних способів знешêодження ціанідів замість

хлоридної технолоãії; — випробóвання автоêлавної техно-

лоãії вилóãовóвання рóд і êонцентратів êольорових і блаãо-

родних металів для зниження виêористання тоêсичних

пірометалóрãійних способів, що дороãо êоштóють; —

розробêа новоãо способó флотації рóд в апаратах êолон-

ноãо типó; — дослідження і застосóвання ефеêтивних і

еêолоãічно безпечних флотаційних реаґентів; — біосор-

бція; — розробêа і виãотовлення модóльних пересóвних

óстановоê для освоєння дрібних і видалених родовищ; —

створення сóчасних êомп'ютерних технолоãій êонтролю і

óправління яêістю сировини, що переробляється. За оці-

нêами еêспертів, вдосêоналення традиційних технолоãій і

створення нових технолоãій дозволить ефеêтивно вилóча-

ти золото êрóпністю до 5-10 мêм і менше, зоêрема з бі-

дних і важêозбаãачóваних рóд, відвалів, хвостосховищ з мі-

німальним еêолоãічним впливом на довêілля. Успішна ре-

алізація наміченої проãрами розвитêó наóêових дослі-

джень дозволить підвищити технічний рівень вітчизняної

ãірничорóдної і металóрãійної промисловості і збільшити

виробництво золота ó XXI ст.

В Уêраїні розроблені таêі основні елементи технолоãічної ти-

пізації вітчизняних золотовмісних рóд.

Технолоãічний êлас

встановлюється в залежності від відно-

сної цінності золота в рóді в зіставленні з відносною цінністю

інших сóпóтніх золотó êорисних êомпонентів. В залежності від

величини відносної цінності золота ó вихідній сировині (СAu) óсі

золоті рóди Уêраїни розділені на три технолоãічних êласи:

I êлас — власне золотовмісні рóди (Pau), золото в яêих є ãоло-

вним цінним êомпонентом (СAu > Cn, де n — êожний, êрім зо-

лота, цінний êомпонент рóди) і при цьомó відносна цінність зо-

лота перевищóє величинó 75%;

II êлас — êомплеêсні золотовмісні рóди (Pau(n)), в яêих золо-

то залишається ãоловним цінним êомпонентом (СAu > Cn), од-

наê відносна цінність йоãо сêладає понад 50 %, але менше 75%;

III êлас — золотоносні рóди (Pn(au)), в яêих золото є цінним

побіжним êомпонентом (СAu < Cn), але відносна цінність йоãо

сêладає менше 50%.

Віднесення рóди до тоãо або іншоãо технолоãічноãо êласó дає

об'єêтивне óявлення про êомплеêсний хараêтер досліджóваної

сировини і дозволяє правильно визначити принциповó схемó її

переробêи. Золотовмісні рóди І-ãо технолоãічноãо êласó доціл-

ьно переробляти за технолоãією, що забезпечóє маêсимальне ви-

лóчення золота. Вилóчення інших цінних êомпонентів ó цьомó

випадêó здійснюється з відходів або проміжних продóêтів збаãа-

чення, по можливості без істотноãо порóшення режимів циêлó

вилóчення золота. Витрати на одержання додатêовоãо товарноãо

продóêтó повинні оêóпатися вартістю цьоãо продóêтó.

Для золотовмісних рóд ІІ технолоãічноãо êласó найбільш

ефеêтивними є êомбіновані технолоãічні схеми, ó яêих технолоãії

вилóчення золота поєднóються з елементами технолоãії вилóчен-

ня інших цінних êомпонентів.

Золотовмісні рóди ІІІ технолоãічноãо êласó повинні перероб-

лятися за технолоãічними схемами, застосовóваними для êонê-

ретних êорисних êомпонентів рóди, але враховóючи можливість

побіжноãо вилóчення золота на стадії збаãачення або металóрãі-

йної переробêи. Технолоãія збаãачення рóд даноãо технолоãічн-

оãо êласó спрямована на маêсимальне вилóчення основних ці-

нних êомпонентів і має свою специфіêó.

Технолоãічний тип рóди óстановлюється виходячи зі стóпеня

технолоãічної óпорності рóд. Основною êласифіêаційною озна-

êою, що дозволяє віднести рóдó до êатеãорії óпорної або неóпор-

ЗОЛ — ЗОЛ 438

ної, є значення стóпеня розêриття та відêриття золота. Гранич-

ним значенням стóпеня розêриття і відêриття золота прийма-

ють 90 % та êільêість золота, що вилóчається, êомбінацією ãрав-

ітаційноãо, флотаційноãо і ãідрометалóрãійноãо методів збаãа-

чення не нижче 90%. Визначення технолоãічноãо типó рóди за

значенням стóпенями розêриття та відêриття золота здійснюєт-

ься на підставі резóльтатів фазовоãо аналізó. Аналіз проводять за

схемою: проба рóди масою 1,2 êã, подрібненої до êрóпності 95 %

êл. -0,074 мм, амальґамóють за методом Шервóда. Хвости

амальґамації ціанóють ó стандартних óмовах. Пробó рóди масою

200 ã вилóãовóють в обертових стаêанах розчином NaCN (0,1 ã/л)

безóпинно протяãом 24 ãод. ó присóтності вапна (2,5 êã на 1 т рó-

ди). За резóльтатами вилóãовóвання золота робиться висновоê про

óпорність рóди. Яêщо сóма стóпеня розêриття і відêриття золота

сêладає 90% і більше, а застосóвання êомбінації ãравітаційноãо,

флотаційноãо і ãідрометалóрãійноãо методів збаãачення дозволяє

одержати вилóчення золота понад 90 %, то досліджóвана рóда на-

лежить до неóпорноãо — леãêозбаãачóвальноãо типó золотовмі-

сних рóд. Яêщо один з цих поêазниêів менший від вêазаноãо ãра-

ничноãо значення, то рóди належать до óпорноãо типó золотовмі-

сних рóд.

Технолоãічний різновид

— настóпна êласифіêаційна одиниця

золотих рóд, яêó виêонóють на основі визначення хараêтерó

форм óпорності для óпорних рóд і технолоãії вилóчення золота

для неóпорних леãêозбаãачóваних рóд. Приналежність золотовм-

існої рóди до êонêретноãо технолоãічноãо різновидó праêтично

визначає вибір раціональної схеми збаãачення, томó, з поãлядó

типізації золотовмісних рóд, технолоãічний різновид є ãоловною

êласифіêаційною одиницею, що визначає технолоãічні можли-

вості вилóчення золота. Для леãêозбаãачóваних рóд їх технолоãі-

чний різновид визначається в залежності від параметрів розêрит-

тя і відêриття золота в êласах êрóпності, яêі збаãачóють ãравіт-

аційним, флотаційним та ãідрометалóрãійним методом збаãачен-

ня. Для цьоãо êільêа проб вихідної рóди подрібнюють, розсіюють

на êласи êрóпності, що відповідають ãраницям êрóпності зазна-

чених методів збаãачення. Кожен êлас амальґамóють, êеê

амальґами ціанóють. За резóльтатами аналізів визначають

стóпінь розêриття і відêриття золота та знаходять залежність

між цими величинами і êрóпністю подрібнення. При досяãненні

стóпеня розêриття і відêриття золота понад 90% ó межах робочої

êрóпності ãравітаційноãо апарата рóдó відносять до різновидó L1-

золотовмісні, леãêозбаãачóвані ãравітаційним методом збаãачен-

ня. При досяãненні цьоãо стóпеня розêриття та відêриття золота

при флотаційній êрóпності та за óмови, що розêриття золота по-

чинається при ãравітаційній êрóпності, рóдó відносять до різнов-

идó L2 — золотовмісні, леãêозбаãачóвані рóди êомбінацією ãрав-

ітаційноãо і флотаційноãо методів збаãачення. У випадêó êоли

розêриття і відêриття золота досяãається тільêи при подрібн-

юванні нижче межі êрóпності збаãачення ãравітаційним методом

збаãачення, таêі рóди відносять до різновидó L3 — золотовмісні

леãêозбаãачóвані рóди флотаційним методом збаãачення. У ви-

падêó êоли застосóвання êомбінації ãравітаційноãо і флотаційн-

оãо методів збаãачення забезпечóє вилóчення менше 90% золота,

а тільêи їх êомбінація з ãідрометалóрãійним методом (ціанóва-

ння) дозволяє вилóчити більше 90% золота, рóди відносять до

різновидó L4 — золотовмісні леãêозбаãачóвані рóди з виêо-

ристанням ãідрометалóрãійноãо збаãачення (ціанóвання).

Для óпорних рóд віднесення їх до технолоãічноãо різновидó

здійснюється виходячи з óпорності Uвс, обóмовленої параметра-

ми речовинноãо сêладó рóди і êонцентратів, та óпорності Uau,

що визначається ґранóлометрією золота (параметрами розêрит-

тя та відêриття золота). Упорність Uвс залежить від наявності в

рóді або êонцентратах сêладових, яêі депресóють золото в про-

цесі ціаністоãо вилóãовóвання (Ud); наявності в рóді êомпонентів

сорбційно-аêтивних стосовно ціаністих êомплеêсів золота (Uc).

Упорність Uau обóмовлена тим, що при визначенні êрóпності

подрібнення та розмірó вêраплення золота частина золота не роз-

êрита для достóпó до ньоãо ціанистоãо êомплеêсó.

В.С.Білецьêий. І.В.Волобаєв.

ЗОЛОТО, -a, с. * р. золото, а. gold, zar; н. Gold n — хім-

ічний елемент. Символ Au, ат. н 79, ат.м. 196,9665. Нале-

жить до блаãородних металів. Вироби з 3. виявлені при

розêопêах найбільш древніх цивілізацій епохи неолітó в

ãорах Франції, в êельтсьêих моãильниêах, в давніх похо-

ваннях на території Уêраїни, додинастичних пам'ятниêах

Єãиптó, серед найбільш древніх êóльтóрних шарів в Індії і

Китаї. Рафінóвання 3. і відоêремлення йоãо від срібла по-

чалося ó 2-й половині ІІ тисячоліття до н. е. 3. — м'яêий

ясêраво-жовтий важêий метал. Кристалічна ґратêа 3.

êóбічна ґранецентрована. Фіз. властивості: ãóстина (при

20 °С) 19320 êã/м

; tпл = 1046,5 °С З; питома теплопров-

ідність (при 0 °С) 311,48 Вт/(м·К), пит. теплоємність (при

0 °С і тисêó 1 атм) 132,3 Дж/(êã·К); пит. опір (при 0 °С)

2,065·10

-8

Ом·см, елеêтропровідність по відношенню до

міді (при 0 °С) 75,0%; êоеф. лінійноãо розширення (0-100

°С) 14,6·10

-6

-1

; для випаленоãо 3. межа міцності при роз-

тяãненні 100-140 МПа; тв. за Брінеллем 18,9·10 МПа. 3.

має найвищі в порівнянні з óсіма іншими металами плас-

тичність і êовêість. Леãêо розплющóється на найтонші

листочêи, таê, 1 ã 3. можна розплющити в лист пл. 1 м

Леãêо полірóється. 3. має виêлючнó хім. інертність, це ме-

тал, на яêий не діють розбавлені і êонцентровані êисло-

ти. При нормальних óмовах 3. не взаємодіє ні з êиснем, ні

з сірêою. 3. стійêе до дії атм. êорозії і різних типів природ-

них вод. 3. звичайно розчиняється ó водних розчинах, що

містять ліãанд (що створює з 3. êомплеêси) і оêиснювач,

але êожний з цих реаґентів, взятий нарізно, не здатний

розчинити 3. Таê, напр., 3. не розчиняється в соляній або

азотній ê-ті, але леãêо розчиняється в т.н. “царсьêій ãор-

ілці” (сóміші 3:1 HCl+НNО

3), в хромовій ê-ті в присóт-

ності хлоридів і бромідів лóжних металів, в ціанідних роз-

чинах ó присóтності повітря або пероêсидó водню з óтво-

ренням ціаноаóрó-тіонó. 3. розчиняється таêож в розчи-

нах тіосóльфатó, тіосечовини.

Поширеність 3. ó Всесвіті 5,34·10

-8

%. Відносний вміст

3. на Сонці становить 4,0·10

-6

%, що на порядоê вище, ніж

ó породах Землі. Сер. вміст йоãо в земній êорі 4,3·10

-7

%. За

зростанням êонцентрації 3. вибóдовóється таêий ряд при-

родних óтворень: мор. вода, осадові породи, êислі вивер-

жені породи, середні вивержені породи, основні і óльтраос-

новні вивержені породи, хроміти базальтоїдних порід, ãідр-

отермальні рóди. У ãідросфері вміст 3. 1,0·10

-9

%, тобто

більш ніж на два порядêи нижче середньоãо для земної êо-

ри. Однаê заãальна ê-ть З. в ãідросфері величезна і сêладає

бл. 5-6 млн т. Сер. вміст 3. для всіх видів прісних вод —

бл. 3,0·10

-9

%, вміст 3. в мор. воді непостійний: ó полярних

морях 5,0·10

-9

%, біля береãів Європи (1-3,0)·10

-7

%, в при-

бережних зонах Австралії до 5,0·10

-6

%. Вміст 3. в осадових

породах відносно низьêий. Найбільш поширеним є 3. в

ãідротермальних розчинах ó формі різних простих і зміш-

аних моноядерних êомплеêсів Аu. До них належать ãідро-

êсильні, ãідроêсохлоридні і ãідросóльфідні êомплеêси.

Для 3. хараêтерна різноманітність чинниêів, що приво-

дять до йоãо êонцентрóвання і фіêсації. У природі 3. ã.ч.

зóстрічається ó виãляді золота самородноãо, а таêож ó виã-

ляді твердих розчинів зі сріблом (елеêтрóм), міддю (êóпро-

аóрид), бісмóтом (бісмóтоаóрид), родієм (родит), іридієм

(ірааóрид) і платиною (платинисте 3.). Відомі телóриди 3.

AuTe

2 (êавалерит) і AuTe3 (монтбреїт).

Найбільш древні методи виділення 3. — ãравітаційний

— основний процес отримання золотоносноãо êонцент-

ратó та адãезійний. Починаючи з І тис. до н. е. при вилó-

ченні 3. з êонцентратів виêористовóвалося амальґамóван-

ня — розчинення З. ртóттю з подальшим вилóченням

(переãонêою) ртóті. У êінці ХVІІІ ст. і протяãом ХІХ ст.

поширився метод хлорóвання. Хлор пропóсêався через

подрібнений рóдний êонцентрат, і хлорид 3., що óтво-

рюється при цьомó, вимивався водою. У 1843 р. П.Р.Баã-

ратіоном запропонований ціанідний спосіб виділення 3.,

439 ЗОЛ — ЗОЛ

яêий широêо виêористовóється і дозволяє праêтично

повністю виділити 3. навіть з найбідніших рóд. Для вилó-

чення 3. рóдний êонцентрат обробляється при достóпі

повітря розбавленим розчином NaCN. При цьомó 3. пере-

ходить в розчин, з яêоãо потім виділяється дією металіч.

цинêó. Очищення отриманоãо тим або іншим шляхом 3.

від домішоê проводиться обробêою йоãо ãарячою сірч-

аною êислотою. В Уêраїні розроблені ориãінальні сóчасні

методи вилóчення З. — ґранóляційне адãезійне збаãачення

та біометоди, зоêрема: а) баêтеріальне вилóãовóвання (пе-

реведення З. в розчин); б) біосорбція (селеêтивне видален-

ня З. з розчинів); в) біофлотація (виêористання флоторе-

аґентів-міêробів). У техніці йоãо виêористовóють ó виã-

ляді сплавів з ін. металами. 3. застосовóють в авіац. та êос-

міч. техніці, елеêтроніці, медицині. І.В.Волобаєв,

В.С.Білецьêий.

ЗОЛОТО САМОРОДНЕ, -a, -оãо, с. * р. золото самород-

ное, а. native gold, н. gediegenes Gold n — мінерал êласó са-

мородних елементів. Формóла: 4 Au. 3. с. — природний

твердий розчин срібла (до 43%) в золоті. Домішêи Fe, Cu,

Mn, Pb, рідше — Bi, Sb, Hg, Тe, Se, Pt, ін. Cинãонія êóбічна.

Блисê ясêравий, металічний. Тв. 2-3. Гóстина 15,6-19,2 ã/

см

. Колір — блідо-жовтий, червоно-жовтий, зеленóватий.

Кристали З.с. в осн. дрібні — до 1-2 мм. Форма êристалів

оêтаедрична, додеêаедрична або êóбічна. Розрізнюють

З.с. тонêодисперсне (до 10 мêм), пилоподібне (5-50 мêм),

дрібне (0,05-2 мм). У більшості золоторóдних родов. пере-

важають частинêи 0,01-4 мм. Зóстрічається ó виãляді

двійниêів, а таêож прямоêóтних, дендритових, розãалóже-

них, листóватих або ãóбчастих аґреґатів. Приóрочене до

ãідротермальних жил, з êварцом та піритом. Присóтнє в

пеãматитах, чорних пісêах, розсипних родовищах.

Найбільші сóцільні сêóпчення масою понад 1-5 ã — само-

родêи. Найбільший з них “Плита Холтермана" з Австралії

важив 93,3 êã.

Розрізняють: золото бісмóтисте (різновид золота, яêий

містить до 4 % Ві); золото бісмóтове (мальдоніт); золото “в со-

рочці” (самородне золото із розсипноãо родовища, поверхня

яêоãо поêрита шаром бóроãо залізняêó); золото ãірчичне (вторин-

не тонêоêристалічне, а таêож щільне й êрихêе золото êоричнево-

ãо êольорó, подібноãо до êольорó сóхої ãірчиці); золото ãрафічне

(сильваніт, розміщення êристалів наãадóє письмові знаêи); золо-

то ãóбчасте (самородне золото ó виãляді ãóбчастих óтворень); зо-

лото зелене (елеêтрóм зеленóватоãо êольорó з родовища Балей,

Забайêалля); золото іридіїсте (різновид золота, яêий містить до

30,4 % Ir); золото êосове (дрібнолóсêóвате, добре відшліфоване

розсипне золото, яêе зóстрічається на річêових êосах); золото êо-

тяче (вивітрілий біотит ó формі бóрóвато-зелених плям); золото

мідисте (різновид золота, яêий містить до 20 % Cu); золото па-

ладіїсте (порпецит); золото парадоêсальне (середньовічна назва

телóрó); золото письмове (сильваніт); золото плавóче (тонêолóс-

êóвате золото, яêе тримається на поверхні води); золото плати-

нисте (різновид золота, яêий містить до 10,5 % Pt; знайдене ó

розсипах р.Чорох, Грóзія); золото платинове (золото платинис-

те); золото родіїсте (родит — різновид золота, яêий містить до

43% Rh); золото розсипне (золото, яêе зóстрічається в розсипах);

золото ртóтисте (різновид золота, яêий містить до 16,5 % Hg (при

С)); золото самородне (золото); золото сріблисте (елеêтрóм);

золото стибіїсте (аóростибіт — інтерметалічна сполóêа золота і

стибію острівної бóдови, AuSb

2, Au — 44,74%; Sb — 55,26%); зо-

лото телóристе (сильваніт); золото тривêе (золото “в сорочці”);

золото чорне (застаріла назва мальдонітó); золото шліхове (само-

родне золото, видобóте з розсипних родовищ та очищене від ме-

ханічних домішоê).

ЗОЛОТОДОБУВНА ПІДГАЛУЗЬ УКРАЇНИ, -ої, -зі,

-…, ж. * р. золотодобычная подотрасль Уêраины, а. gold

mining subindustry of Ukraine; н. Goldgewinnungsindustrie f der

Ukraine f — набрала розвитêó в останні роêи ХХ ст., за ра-

дянсьêої влади бóла відсóтня. Винятêом бóла розвідêа

Мóжіївсьêоãо родовища в Заêарпатсьêій області, відомоãо

ще з XII ст. Протяãом останньоãо десятиріччя в Уêраїні

відêрито більше тисячі золоторóдних об'єêтів (родовищ,

рóдопроявів точоê мінералізації): ó Карпатсьêій золотонос-

ній провінції — більше 300, в межах Уêраїнсьêоãо щита —

650, ó Донецьêомó реãіоні — близьêо 60, що засвідчóє

значний золоторóдний потенціал Уêраїни. За оцінêами

еêспертів, ó т.ч. заêордонних, знайдені та оцінені запаси

золота в Уêраїні сêладають близьêо $ 7 трлн. («Еêономі-

чний часопис» № 11-12, 1997).

Найбільш розвіданими на 1999 р. є золоторóдні райо-

ни, розташовані ó вóлêаноãенномó поясі Карпат, мета-

морфічних êомплеêсах Уêраїнсьêоãо щита, чорносланце-

вих формаціях Сêладчатоãо Донбасó, ó старовинних і сó-

часних рóслах ріê, êомплеêсних титано-цирêонієвих роз-

сипах, а таêож ó хвостах збаãачення залізних рóд. Перспеê-

тивними родовищами Уêраїнсьêих Карпат є Мóжіївсьêе,

Береãівсьêе, Саóляê, запаси яêих сêладають мільйони

тонн рóди, а середній вміст золота 6—8 ã/т. До світових

аналоãів êорінних родовищ Заêарпаття можна віднести:

Крипл-Кріê, США (запаси золота сêладають 594 т); Ба-

ãіо, Філіппіни (350 т), Хішіêарі, Японія (250 т). Більшість

значних родовищ на стародавніх щитах світó, до яêих на-

лежить і Уêраїнсьêий, приóрочені до ґраніт-зелено-

êам’яних поясів доêембрійсьêоãо періодó. На родовища

стародавніх щитів і платформ припадає 75 % світовоãо ви-

добóтêó золота. Аналоãами об'єêтів Уêраїнсьêоãо щита є

таêі óніêальні родовища, яê Калãóрлі, Австралія (1300 т);

Колар, Індія (990 т), Парê'юпайн (980 т), Хемло (750 т),

Керр-Едісон (340 т). Виявлені протяãом останніх роêів

родовища і прояви золота Середньоãо Придніпров'я (Сер-

ãіївсьêе, Балêа Золота, Балêа Широêа, Клинцівсьêе,

Майсьêе, Юріївсьêе) виявились висоêоперспеêтивними

— проãнозні ресóрси рóди на пошóêових площах сêлада-

ють сотні мільйонів тонн, а середній вміст золота êоли-

вається від 5 до 8 ã/т. Зоêрема Серãіївсьêе родов., пов’яза-

не з сóрсьêою зеленоêам’яною стрóêтóрою, має істотнó

подібність до золотоносних родов. Канади, Австралії та

Півд. Африêи. Розміри родов. 1х2 êм, виявлено 25 рóдних

тіл, проãнозні запаси — до 160 т золота. Попóтні рóди —

молібденові. Родов. Балêа Широêа має запаси до 130 т зо-

лота. Геолоãічна позиція донецьêих родовищ і рóдовиявів

подібна до родовищ чорносланцевоãо êомплеêсó, до яêоãо

належать: сóперóніêальні родовища-“тисячниêи” — Сó-

хий Лоã, Росія (1100 т) і Хоóмстейê, США (1200 т), óн-

іêальні — Ашанãі, Ґана (530 т) і Бендіãо, Австралія (700 т).

Те, що до сьоãодні на Донеччині не відêрито родовища зо-

лота, ãеолоãи пов'язóють з відсóтністю ãлибинної ãеолоãі-

чної розвідêи найбільш розвіданих рóдовиявів Донбасó —

Гостроãо Бóãра, Бобриêівсьêоãо виявó. Очіêóється, що ос-

новна частина золота зосереджена відповідно на ãлиби-

нах 400 і 1300

м.

Найбільш розвіданим і підãотовленим до еêсплóатації є

Мóжіївсьêе родовище із затвердженими запасами золото-

поліметалічних рóд. Генпроеêтóвальниêом Мóжіївсьêоãо

державноãо золото-поліметалічноãо êомбінатó є інститóт

"Кривбаспроеêт". У 1995 — 1996 рр. "Кривбаспроеêт" ра-

зом з інститóтами "Механобрчормет", біоêолоїдної хімії

НАН Уêраїни, мінеральних ресóрсів ("УêрДІМР"), "Ти-

танó", "Промтехнолоãії" виêонав техніêо-еêономічне

обґрóнтóвання (ТЕО) промисловоãо освоєння цьоãо ро-

довища. Збаãачення рóд в ТЕО передбачається на місці

видобóтêó, а ãідрометалóрãійна переробêа золоторóдних

ЗОЛ — ЗОЛ 440

êонцентратів — на Заêарпатті і на Придніпровсьêомó хім-

ічномó заводі (ПХЗ), Вільноãірсьêомó ãірничо-металóрãі-

йномó êомбінаті, Східномó ГЗК. Бóв розãлянóтий таêож

варіант прямоãо ціанóвання рóди на ПХЗ, на яêомó в óсіх

варіантах передбачається елеêтроліз і одержання товарно-

ãо злитêó. Переробêа золотополіметалічних êонцентратів

передбачена на Костянтинівсьêомó заводі "Уêрцинê". Усі

варіанти рентабельні. Інститóт "Кривбаспроеêт" виêонав

робочий проеêт бóдівництва Мóжіївсьêоãо державноãо

золото-поліметалічноãо êомбінатó. Мóжіївсьêий рóдниê

видав першó золотополіметалічнó рóдó в 1999 р. З пóсêом

дрóãої черãи Мóжіївсьêої êопальні потóжність золотозба-

ãачóвальної фабриêи становитиме щорічно 120 тис.т рóди,

середній вміст золота в ній 6-7 ã/т. За ріê тóт отримóвати-

мóть 800-1000 êã золота.

Оцінêа інших родов. — Саóляê, Серãіївсьêе, Балêа

Широêа, Балêа Золота, Клинцівсьêе, Юріївсьêе, Майсь-

êе, Бобриêівсьêе — бóла виêонана в 1996 р. óêрóпнено.

Вивчається Біãансьêе родов. та мідно-золотовмісне родо-

вище Рафаїлівсьêоãо мідно-рóдноãо вóзла. Збаãачення рóд

передбачається проводити за ãравітаційно-флотаційною

схемою на місці видобóтêó, а ãідрометалóрãійнó перероб-

êó та афінаж — на ПХЗ. Вилóчення золота в êонцентрат

проãнозóється залежно від типó рóд êожноãо родовища і

сêладає від 85,5 до 94,5%, вихід êонцентратó із рóди — від

4,7 до 9,7%, а золота ó товарнó продóêцію — 98%. Оêис-

нені рóди Бобриêівсьêоãо родовища передбачається пере-

робляти на ПХЗ без збаãачення за тією ж технолоãічною

схемою, що і êонцентрати. Заãальне вилóчення золота із

рóди проãнозóється на рівні 88,0%. У резóльтаті оцінêи за

діючою методиêою встановлено, що освоєння óсіх пе-

релічених родовищ еêономічно доцільне. Рентабельність

майбóтніх підприємств до основних виробничих фондів

êоливається від 7,2 до 34,1%, а êратність оêóпності êапіт-

аловêладень ó промислове освоєння — від 1,0 до 3,4 раза.

Капітальні вêладення не оêóпаються лише при розробці

Бобриêівсьêоãо родовища. Повна собівартість 1 ã золота

із рóд оцінених родовищ êоливається від 6,8 до 11,0 дол.

США. Вартість основних виробничих фондів для освоєн-

ня оцінених родовищ сêладе близьêо 700 млн дол. США.

Резóльтати êомерційної оцінêи свідчать про неприваб-

ливість деяêих об'єêтів при відоêремленомó їх oсвоєнні:

неãативна чиста поточна вартість проеêтó (NPV) і низь-

êий рівень внóтрішньої ставêи доходó (IRR) — нижчі 10%.

При спільномó відпрацюванні 2-3 родовищ із збаãаченням

рóд на одній збаãачóвальній фабриці праêтично óсі оцінені

родовища мають промислове значення в ринêових óмо-

вах. Одержані поêазниêи можóть бóти значно поêращені

при залóченні в еêсплóатацію для збаãачення золотих рóд

прилеãлих родовищ дослідно-промислової сеêції Кривор-

ізьêоãо ГЗК оêиснених рóд. Освоєння заêарпатсьêих зо-

лотих і золото-поліметалічних родовищ найбільш

ефеêтивне при збаãаченні рóд і переробці êонцентратів на

збаãачóвально-металóрãійномó êомбінаті, яêий доцільно

побóдóвати на промисловомó майданчиêó Затиснянсьêо-

ãо заводó.

Отже, Уêраїна має реальні ãеолоãічні передóмови і до-

статній наóêовий, проеêтний, ãеолоãорозвідóвальний, ãі-

рничовидобóвний, технолоãічний, машинобóдівний

потенціал та інфрастрóêтóрó для створення національної

золотовидобóвної та золотопереробної промисловості.

Для вдосêоналення і заêріплення існóючих потенціалів

(завершення ãеолоãічної розвідêи, розробêи і промисло-

вих випробóвань технолоãічних схем збаãачення золотовм-

існих рóд і переробêи êонцентратів, бóдівництва рóдниêів,

збаãачóвальних фабриê і хвостосховищ, реêонстрóêції ãідр-

ометалóрãійних цехів) оціночно необхідно до 5 роêів і

êапіталовêладення 700 — 800 млн дол.

За джерелом: А.І.Гамалінсьêий, І.А.Гамалінсьêий // Від-

омості Аêадемії ãірничих наóê, № 2. — 1998; Л.В.Бочай и

др. Карта золотоносности Уêраины. — Киев: Геоинформ,

1998. -101 с; І.В.Волобаєв, Збаãачóваність та технолоãічна

типізація золотовмісних рóд Уêраїни. — Кр. Ріã, 2003. -20 с.

ЗОЛОТОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -ості, ж.

* р. золотодобычная промышленность, а. gold mining indus-

try; н. Goldgewinnungsindustrie f — підãалóзь êольорової ме-

талóрãії з видобóтêó та вилóчення золота з рóд і розсипів.

Осн. центрами видобóтêó золота в старовинó бóли Верх.

Єãипет, Нóбія, Іспанія, Колхіда (Кавêаз), Індія, Алтай,

Казахстан, Китай, Центр. і Півд. Америêа. У VI-IV ст. до

н. е. почалися розробêи родов. золота в Зах. Карпатах.

Найбільш баãаті родов. золота бóли відêриті на тер. Ґани

(1471), Меêсиêи (1500), Перó, Чилі (1532), Бразилії

(1577), Росії (Урал, 1745), Канади (Квебеê, 1823), США

(Каліфорнія, 1848; Колорадо, 1858; Невада, 1859; Алясêа,

1890), Австралії (1851), ПАР (1884). Відêриття цих та ін.

золотоносних р-нів і заãальний розвитоê техніêи ó

ХІХ-ХХ ст. зóмовили велиêе зростання видобóтêó золота,

яêе сêлало ó ХVІ ст. 763 т, ó ХVІІ ст. 914 т, ó ХVІІІ ст. 1890

т, ó ХІХ ст. 11 616 т, ó ХХ ст. — бл.100 000 т. Найбільшими

постачальниêами золота на сóчасний світовий риноê є

ПАР, Канада, Австралія, êраїни Африêи і Азії, а спожива-

чами — êраїни Зах. Європи, США, Японія, êраїни Бл. і

Сер. Сходó. Світовий видобóтоê золота на початêó ХХІ ст.

сêладає 2500-2600 т/ріê. Найбільші продóценти (2001 р.):

Південна Африêа (394 т.), США (335 т.), Австралія (285

т.), Індонезія (183 т), Китай (173 т.), Росія (165 т.), Канада

(157 т.), Перó (134 т.).Узбеêистан (85 т.), Ґана (72 т.).

ЗОЛЬНІСТЬ, -ості, ж. * р. зольность, а. ash content, н.

Aschegehalt m, Aschehaltigkeit f — вміст ó відсотêах незãо-

ряючоãо залишêó (на безводнó масó), яêий óтворюється з

мінеральних домішоê палива при йоãо повномó зãорянні.

Позначається символом А і виражається ó відсотêах. Для

праêтичних цілей значення 3., визначене по аналітичній

пробі (А

), звичайно перераховóється на сóхó масó А

або

робочий А

стан палива. Для всіх типів твердих палив 3. —

один з осн. поêазниêів; виêористовóється яê обліêовий,

балансний та розрахóнêовий поêазниê ó праêтиці видо-

бóтêó, переробêи та споживання вóãілля. На поêазниêó З.

вóãілля ґрóнтóється більшість існóючих методів оцінêи

ефеêтивності процесів збаãачення вóãілля, а таêож діючий

прейсêóрант оптових цін на вóãілля та продóêти йоãо зба-

ãачення. Існóє тісний êореляційний зв’язоê між З. вóãілля

та теплотою йоãо зãоряння. Умови визначення 3. стан-

дартизовані. 3. вóãілля за рахóноê внóтрішньої золи (мате-

ринсьêої) звичайно êоливається в межах 1-15%, але при

тонêодисперсномó розподілі неорãанічноãо матеріалó до-

сяãає десятêів процентів з постóповим переходом вóãілля ó

вóãлисті породи (з А

до 60%). При звичайномó збаãаченні

вóãілля ця зола не видаляється. Яê правило, переважна

частина мінеральних домішоê, що сêладають зовн. золó,

може бóти видалена при збаãаченні. 3. палива нормóється

держ. стандартами. Найвища допóстима межа 3. рядовоãо

вóãілля, відсівів, штибів, промпродóêтó і шламів збаãачення

встановлена для óмов спалення ó пилоподібномó стані —

= 45%. Для шаровоãо спалення виêористовóється вóãі-