Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

451 ІЙО — ІМЕ

віан), І. звичайний (Cr-берил), І.-малахіт (евхроїт), І. мі-

дний (діоптаз), І. ніêелистий (заратит), І. óральсьêий

(демантоїд).

ІЙОЛІТ, -ó, ч. * р. ийолит, а. ijolite, н. Ijolith m — безполе-

вошпатова, мезоêратова маãматична ã.п. з сімейства плó-

тонічних óльтраосновних порід лóжноãо рядó (фоідолітів),

що сêладається з нефелінó (30-70%), піроêсенó (70-30%) і

дрóãорядних мінералів (апатит, титаномаãнетит, сфен та

ін.). Стрóêтóра повноêристалічна, від êрóпно- до дрібн-

озернистої. Колір темно-сірий. І. óтворює велиêі масиви,

невелиêі тіла, дайêи. З І. асоціюють найбільші в світі ро-

дов. апатито-нефелінових рóд (Кольсьêий п-ів); в êомп-

леêсних масивах з óчастю І. відомі родов. залізних рóд,

флоãопітó, рóд рідêісних металів.

ІКС (Х-ОДИНИЦЯ), -а, ч. * р. иêс(Х-единица), а. X-unit,

н. X-Einheit f — одиниця довжини. 1 іêс-од. = 1,00206 х

-13

м. Виêористовóється ó рентãенострóêтóрномó аналізі

для визначення довжини хвилі рентãенівсьêоãо (пóлюєво-

ãо) та ãамма-проміння і параметрів êристалічної ґратêи.

ІКСІОЛІТ, -ó, ч. * р. иêсиолит, а. ixiolite, н. Ixiolith m, Ixio-

nit m, Ixionolith m — мінерал, ніобат заліза ланцюжêової

бóдови. Формóла: FeNbO

4. Fe частêово заміщóється на Ta,

Sn i Mn. Містить (%): Ta2O5 + Nb2O5 — 72,51; SnO2 —

12,79; FeO — 7,38; MnO — 7,32. Синãонія ромбічна. Ром-

бопірамідальний вид. Кристали призматичні, а таêож не-

правильні, оêрóãлі зерна. Гóстина 7,39. Тв. 6-6,6. Колір

чорно-сірий до сталево-сіроãо. Риса бóра. Блисê напівм-

еталічний до смоляноãо. Злом напівраêовистий. Відомий

в деяêих родовищах, пов'язаних з ґранітними пеãматита-

ми. Рідêісний. Інша назва — іêсіоноліт.

ІЛІТ, -ó, ч. * р. иллит, а. illite, н. Illit m — мінерал, водний

алюмосиліêат êалію. Тонêодисперсний різновид ãідромó-

сêовітó. Формóла: (KH

3O)(AlMgFe)2 (AlSi)4O10 [(OH)2,

H2O]. Синãонія моноêлінна. Колір білий. Гóстина

2,642-2,688. Блисê сêляний. Напівпрозорий. І. — важли-

вий породотвітний мінерал баãатьох осадових ãлинистих

порід. Найбільш розповсюджений мінерал ãлинистих

сланців та арãілітів. Утворюється в морсьêих óмовах, при-

сóтній ó ґрóнті та в зонах ãідротермальних змін яê аóти-

ãенний мінерал.

Розрізняють: іліт êальціїстий (мінерал, перехідний до монт-

морилонітó — (Ca, Na)

<1Al2[(OH)2AlSi3O10]); іліт натріїстий (ãідр-

опараãоніт); іліт хромистий (різновид ілітó, яêий містить до 12 %

2O3).

ІЛЮВІЙ, -ю, ч. * р. илювий, а. illuvium, н. Illuvium n, Illuvie

f — мінеральні й орãанічні речовини, вилóãовóвані (вине-

сені) водою з верхніх шарів ґрóнтó й відêладені в йоãо

нижній частині (на ілювіальномó ãоризонті).

ІЛЬВАЇТ, -тó, ч. * р. ильваит, а. ilvaite, н. Ilvait m — сил-

іêат êальцію і заліза острівної бóдови —

CaFe

[OH|O|Si2O7]. Сêлад ó %: CaO — 13,69; FeO —

35,20; Fe2O3 — 19,55; SiO2 — 29,36; H2O — 2,20. Домішêи:

MnO. Гомеотипний з лавсонітом. Синãонія ромбічна, ром-

бо-дипірамідальний вид. Кристали призматичні з верти-

êальною штриховêою, таêож стовпчасті або сóцільні

аґреґати. Спайність ясна. Гóстина 3,8-4,1. Тв. — 6-6,5.

Колір чорний з бóрóватим або зеленóватим відтінêом. Риса

бóрóвато-чорна або сіра. Блисê напівметалічний жирний.

Двозаломлення сильне. Зóстрічається ó êонтаêово-мета-

соматичних родовищах заліза переважно в зоні сêарнів ра-

зом з ґранатами, ãеденберґітом, маãнетитом, сóльфідами

заліза, міді та ін. Рідêісний.

ІЛЬМЕНІТ (ТИТАНИСТИЙ ЗАЛІЗНЯК), -ó, ч. * р. иль-

менит (титанистый железняê), а. ilmenite (titanic iron ore);

н. Ilmenit m — мінерал êласó оêсидів і ãідроêсидів. Оêсид

титанó з істотним вмістом заліза, маãнію та марãанцю ша-

рóватої бóдови. Сêлад змінний: (Fe,Mg,Mn)TiO

3. Синãонія

триãональна. Тв. 5,5-6,5. Гóстина 4,75. Колір залізно-чор-

ний. Блисê напівметалічний. Риса чорна, бóра, бóро-чер-

вона. Непрозорий. Крихêий. Злом раêовистий. Слабêо

маãнітний. Утворюється ó виãляді дрібних êристалиêів на

початêовій стадії маãматичної êристалізації яê аêцесорний

мінерал. Відомий яê мінерал пневматолітовоãо, пеãматито-

воãо і ãідротермальноãо походження. Анізотропний. На

земній поверхні стійêий і óтворює розсипні родовища. І. —

осн. титанова рóда. Осн. методи збаãачення — ãравіт-

аційні (на ґвинтових сепараторах, êонцентраційних сто-

лах, шлюзах, ó важêих сóспензіях, стрóминних та êонóсних

êонцентраторах) і маãнітна сепарація з виділенням І. в êо-

леêтивний êонцентрат. Доводêа êонцентратів ведеться

маãнітною і елеêтростатичною сепарацією, ãідравліч. або

пневматич. êонцентрацією на столах. З тонêозернистих

êолеêтивних êонцентратів і тонêовêраплених тита-

но-маãнетитових рóд І. добóвається флотацією з жирно-

êислотними збирачами. Є в межах Уêраїнсьêоãо щита.

Розрізняють: ільменіт залізний (різновид ільменітó, в яêомó

до 1/3 FeTiO3 заміщено на Fe2O3); ільменіт маãніїстий (ґейêіліт);

ільменіт марãанцевистий (пірофаніт); ільменіто-маãнетит (ільм-

еномаãнетит — маãнетит з домішêою ільменітó, яê продóêтó роз-

падó); ільменіт óрановий (різновид ільменітó, яêий містить до 9,8

% UO

3); ільменоêорóнд (ãьоãбоміт).

ІЛЬМЕНОРУТИЛ, -ó, ч. * р. ильменорóтил; а. ilmenorutile,

н. Ilmenorutil m — 1) Мінерал, різновид рóтилó. Твердий

розчин FeNb

2O6 i FeTa2O6 в ТіО2, що має несталий сêлад.

Синãонія тетраãональна. Форми виділення — сêóпчення

неправильної форми. Гóстина мінлива, маêсимальна 5,5.

Тв. 6,5. Колір чорний. Риса від бóрóвато-жовтої до бóрóва-

то-зеленої. Блисê алмазний. Утворює жовноподібні ви-

ділення. Зóстрічається в сієнітових, рідше — в ґранітових

пеãматитах і їх альбітизованих ділянêах. І. ванадіїстий —

різновид І., яêий містить 5,51% V

2O5. 2) Заêономірне

зростання êолóмбітó і рóтилó.

ІМАТРОВІ КАМЕНІ, -их, -ів, мн. * р. иматровы êамни, а.

fairy stones, н. Smatrasteine m pl — мерãельні êонêреції ди-

вовижної, часто дисêоподібної, форми. Виниêають в ша-

рах стрічêових ãлин, в озерних відêладах. Від назви водо-

спадó Іматра ó Фінляндії.

ІМЕННИК, -а, ч. * р. êлеймо, а. stamp, н. Marke f, Stempe-

lung f — спеціальний знаê, що засвідчóє виãотовлювача

ювелірних та побóтових виробів із дороãоцінних металів.

Сóб'єêти підприємницьêої діяльності, яêі виãотовляють

ювелірні та побóтові вироби з дороãоцінних металів, зо-

бов'язані мати іменниê, відбитоê яêоãо проставляється ви-

ãотовлювачем на всіх виробах. Відбитоê іменниêа щорічно

підляãає реєстрації в орãанах державноãо пробірноãо êон-

тролю. Виêористання іменниêа, не зареєстрованоãо в ор-

ãанах державноãо пробірноãо êонтролю, забороняється:

ІМЕРСІЙНИЙ МЕТОД, -оãо, -ó, ч. * р. иммерсионный ме-

тод, а. immersion method; н. Immersionsmethode f

— визна-

чення поêазниêів заломлення (

) найдрібніших (до

0,001-0,002 мм) прозорих зерен твердих тіл під поляриза-

ційним міêросêопом. При таêих розмірах зерен прозори-

ми виявляються більшість

мінералів.

Визначення ведеться

порівнянням поêазниêа заломлення зерна з поêазниêом

заломлення стандартної рідини, в яêó воно занóрене. У ос-

нові методó лежить óтворення внаслідоê явищ інтерфере-

нції і повноãо внóтр. відображення на межі двох речовин з

різними поêазниêами заломлення “смóжêи Беêêе" — то-

ІМЕ — ІНВ 452

неньêої (бл. 0,001 мм) світлої смóжêи. У І.м. застосовóють

набір рідин (до 100) з

від 1,33 (для води) до маêсимально

можливих (2,06); найчастіше виêористовóють рідини з

від 1,408 до 1,780. Занóрюючи зерно послідовно в ряд

рідин і порівнюючи їх, леãêо отримати положення, êоли

однієї з рідин виявиться вищим, а сóсідньої нижчим, ніж

мінералó

. У цьомó разі

мінералó дорівнює півсóмі поêаз-

ниêів заломлення цих двох рідин, а точність визначення —

їх піврізниці. Для визначення речовин з низьêими

виêо-

ристовóють бром-нафталін в сóміші з вóãлеводневими рід-

инами, з висоêими

— сóміш йодистоãо метиленó і бром-

нафталінó. Для речовин з ще більшим заломленням виêо-

ристовóють прозорі сплави (

до 2,6-2,7), напр.

сірêи

се-

леном

. Висоêозаломлюючі рідини тоêсичні.

ІМЕРСІЯ, -ії, ж. * р. иммерсия, а. immersion, н. Immersion f

— введення рідини (êедрової олії, вазелінó, водноãо роз-

чинó ãліцеринó) між розãлядóваним предметом і об'єêти-

вом міêросêопа, щоб підвищити освітленість зображення.

Інша назва — і м е р с і й н а р і д и н а.

ІМПАКТИТ, -ó, ч. * р. импаêтит, а. impactite, н. Impaktit

m — змінена в резóльтаті óдарó й вибóхó метеорита ãірсьêа

порода. На Землі нараховóється 200 стрóêтóр імпаêтноãо

походження. Хім. сêлад імпаêтноãо розплавó відповідає

сêладó порід мішені, зміненомó селеêтивним випаровó-

ванням êомпонентів (лóãів, SiO

2 і ін.), êонтамiнацією (за-

брóдненням) метеоритною речовиною.

ІМПЛОЗІЯ, -ії, ж. * р. имплозия; а. implosion; н. Implosion

f — в ãірн. справі — метод збільшення продóêтивності

свердловини шляхом різêоãо зменшення тисêó на вибої за

допомоãою спеціальноãо пристрою.

ІМПРЕГНАЦІЯ, -ії, ж. * р. импреãнация, а. impregnation, н.

Imprägnieren n, Imprägnierung f, Imprägnation f — прониê-

нення речовини в рідêомó або ãазовомó стані в первинні

мінеральні êомплеêси, що призводить до розсіяноãо

вêрапленоãо розміщення мінералів ó ãірсьêих породах.

Син. — імбібіція (рідêо).

ІМПУЛЬС, -ó, ч. * р. импóльс, а. impulse, momentum, pulse;

н. Impuls m

— 1) Поштовх до дії. 2) Кільêість рóхó (добóтоê

маси на швидêість); І. с и л и — добóтоê сили на час її дії. 3)

І. елеêтричний — êоротêочасне (до мільярдних частоê

сеêóнди) збільшення елеêтричноãо стрóмó або напрóãи. 4)

І.

вибóхó

(

а.

explosion impulse, blast surge;

н.

Explosionsimpuls

)

— величина, що хараêтеризóє динамічнó дію

вибóхó

, чи-

сельно рівна добóтêó надлишêовоãо тисêó продóêтів

вибóхó

на тривалість йоãо дії. 5) При висадженні ВР: # І.

спала-

хóвання

— величина І. постійноãо стрóмó, необхідна для

вибóхó

елеêтродетонатора.

На праêтиці визначають зна-

чення мінімальноãо та маêсимальноãо імпóльсó спалахó-

вання. # І. п о ч а т ê о в и й — зовнішня дія, необхідна для

збóдження

детонації

зарядó ВР; забезпечóється підрива-

нням

êапсóля-детонатора, детонóючоãо шнóра

або, ó ви-

падêó найпростіших, êрóпнодисперсних водовмісних ВР,

детонатора проміжноãо.

# І. плавлення місточêа розжарю-

вання — найменша величина І. постійноãо стрóмó, яêа

виêлиêає плавлення (переãоряння) місточêа елеêтроза-

пальниêа. Див. таêож

мінімальний ініціюючий імпóльс.

ІМПУЛЬСНА ВІДДУВКА, -ої, -…, ж. * р. импóльсная от-

дóвêа, а. pulse blowing down of the filter cake, н. Impulsabtrei-

ben n, Impulsabblasen n — віддóвêа êеêó з фільтрóючої по-

верхні ваêóóм-фільтрó переривчастими поштовхами стис-

неноãо повітря, що забезпечóє більш повне зняття нафіл-

ьтрованоãо осадó. І.в. здійснюється за допомоãою спеціал-

ьноãо êлапана-переривача.

ІМПУЛЬСНЕ НАГНІТАННЯ ВОДИ У МАСИВ, -оãо, -…,

с. * р. импóльсное наãнетание воды в массив, а. pulse water

forcing in a massif, pulse infusion of water in a massif; н. Impul-

stränkungsverfahren n, Impulseinpressen n von Wasser n in den

Gebirgskörper m — спосіб попередньоãо зволоження вóãіл-

ьних пластів та сóпóтніх ãірсьêих порід шляхом наêладення

на потіê води, яêий наãнітається в пласт (масив), механі-

чних імпóльсів. Це виêлиêає óтворення міêротріщин, що

знижóє опір пласта (масивó) рóхó рідини, підвищóє

рівномірність йоãо зволоження. Застосовóється, ãоло-

вним чином, на слабêотріщинóватих ãірсьêих масивах.

ІМПУЛЬСНИЙ ВОДОМЕТ, -оãо, -а, ч. * р. импóльсный

водомет, а. pulsed jet monitor, н. Impuls-Wasser-Strahlgerät n

— ãірнича машина (аґреґат) для створення і óправління

нестаціонарними висоêошвидêісними рідинними стрó-

менями, що забезпечóють рóйнóвання вóãілля, ãірсьêих

порід і ін. матеріалів. Застосовóється самостійно або яê

виêонавчий орãан êомбайнів ãірничих при ã.п. міцністю f =

6-10. За принципом дії розрізняють óдарні, інерційні і êó-

мóлятивні І.в. Сóчасні І.в. забезпечóють ґенерацію стрó-

менів води діаметром 3-10 мм при швидêості їх витіêання

від 1,2-1,5 до 7 êм/с і більше.

ІМПУЛЬСНИЙ ҐЕНЕРАТОР, -оãо, -а, ч. * р. импóльсный

ãенератор, а. pulse generator; н. Impulsgenerator m — ґенера-

тор, що дає елеêтричний стрóм ó виãляді êоротêих пош-

товхів — імпóльсів.

ІНВАР, -ó, ч. * р. инвар, а. Invar, н. Invar n — сплав сталі з

ніêелем; об’єм інварó майже не змінюється при зміні тем-

ператóри до 100 °С. Застосовóється для виãотовлення точ-

них вимірювальних приладів, мір довжини, реãóляторів

температóри і ін.

ІНВАРІАНТ, -а, ч. * р. инвариант, а. invariant, н. Invariante

f — число, вираз тощо, яêі пов'язані з деяêим математич-

ним об'єêтом і не змінюються при певних перетвореннях.

Напр., віддаль між двома точêами площини є інваріантом

при перенесенні або повертанні системи êоординат; пло-

ща бóдь-яêої фіãóри, êóт між двома прямими — інваріанти

рóхó. Див. інваріант оптичний, інваріант подібності.

ІНВАРІАНТ ОПТИЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. инвариант оп-

тичесêий, а. optical invariant, н. optische Invariante f — ó

марêшейдерії, ãеодезії тощо — рівність добóтêів n

1·sin

i1 і,

2·sin

i2, ó яêомó n1 і n2 — поêазниêи заломлення двох сóмі-

жних середовищ (напр., сêла і повітря), i1 та i2 — êóти за-

ломлення променів світла в цих середовищах.

ІНВАРIАНТ ПОДІБНОСТI, -а, -…, ч. * р. инвариант по-

добия; а. similarity invariant, н. Ähnlichkeitsinvariante f, Ähn-

lichkeitssimplex n — Див. симплеêс подiбностi.

ІНВЕНТАРНЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріпле-

ння інвентарне.

ІНВЕРСІЯ, -ії, ж. * р. инверсия, а. inversion, н. Inversion f

— перевертання, зміна напрямêó.

ІНВЕРСІЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНОГО СТРУМЕНЯ — зміна

напрямêó рóхó вентиляційноãо стрóменя шахти.

ІНВЕРСІЯ ГЕОМАГНІТНОГО ПОЛЯ — зміна полярності

(напрямó)

маãнітноãо поля Землі,

зóмовлена порóшенням ре-

жимó переміщення

речовини

ядрі Землі

, пов’язаним, віро-

ãідно, зі зміною швидêості обертання Землі. Cпостеріãаєт-

ься через інтервали від 500 тис. роêів до 50 млн роêів. Вважа-

ють, що перехід від однієї полярності до іншої триває 10000

— 10500 роêів. У нашó епохó (епохó нормальної полярності)

південний маãнітний полюс знаходиться поблизó північноãо

ãеоãрафічноãо полюса, а в епохó зворотної полярності зна-

ходився поблизó південноãо ãеоãрафічноãо полюса.

453 ІНВ — ІНД

ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ АТМОСФЕРИ — стан ат-

мосфери, êоли температóра повітря підвищóється з висо-

тою, замість звичайноãо зниження.

ІНВЕРТОР, -а, ч. * р. инвертор, а. inverter, н. Inverter m,

Negator m, Invertor m, Wechselrichter m, Umkehrröhre f — 1)

Пристрій для перетворення постійноãо елеêтричноãо

стрóмó на змінний. 2) Елеêтронний пристрій з одним вхо-

дом і одним виходом, ó яêомó вихідний сиãнал виниêає,

яêщо немає сиãналó на вході.

ІНВЕРТУВАТИ, * р. инвертировать, а. invert, н. invertie-

ren — піддавати що-небóдь інверсії, розщеплювати.

ІНГІБІТОР, -ó, ч. * р. инãибитор, а. inhibitor, н. Inhibitor m

— речовина (присадêа), що сповільнює чи зóпиняє перебіã

хімічних реаêцій оêиснення, полімеризації, êорозії металів,

а таêож біохімічних і фізіолоãічних процесів. В ãірництві

застосовóється для ãальмóвання хім. реаêцій при веденні

вибóхових робіт, бóрінні свердловин, еêсплóатації родов. на-

фти і ãазó, а таêож при ãідравлічномó транспортóванні êо-

рисних êопалин — для сповільнення êорозії металів.

ІНГІБІТОРИ ГІДРАТОУТВОРЕННЯ, -ів, -…, мн. * р. ин-

ãибиторы ãидратообразования; а. hydrate inhibitors; н.

Hydratbildungsverzögerer m pl — речовини, яêі запобіãають

óтворенню ãідратів вóãлеводневих ãазів під час їх видобó-

вання, транспортóвання і підземноãо зберіãання, а таêож

первинноãо обробляння нафти і ãазó. Введення інãібіторів

ãідратоóтворення в потіê ãазó волоãоãо змінює енерãію

взаємодії між молеêóлами води. Внаслідоê цьоãо зни-

жóється тисê водяної пари над поверхнею води, що при-

водить до зменшення рівноважної температóри ãідратоó-

творення. Діючи безпосередньо на процес відêладання

ãідратів, інãібітори ãідратоóтворення таêож знижóють

тисê пари води над ними і виêлиêають постóпове розêла-

дання ãідратів. Яê інãібітори ãідратоóтворення застосовó-

ють спирти (метанол, моно-, ді- і триетиленãліêолі) та,

обмежено, водні розчини хлористоãо êальцію.

ІНГІБІТОРИ КОРОЗІЇ, -ів, -…, мн. * р. инãибиторы êор-

розии; а. corrosion inhibitors; н. Korrosionsinhibitoren m pl

—

речовини

, введення яêих ó відносно невелиêих êільêостях в

аãресивне середовище

виêлиêає помітне сповільнення

êо-

розії

металів. І.ê. впливають на êінетиêó елеêтродних про-

цесів, яêі проходять під час

êорозії

, а таêож хараêтеризó-

ються здатністю óтворювати на

металі

оêсидні і ãідроо-

êсидні та ін. плівêи і переводити йоãо в пасивний стан. У

нафтовій

ãазовій промисловості

І.ê. застосовóють для за-

хистó обладнання

свердловин

, óстатêóвання підãотовêи

на-

фти

ãазó

, а таêож на переробних заводах ó випадêó, êоли в

продóêції містяться êорозійно-аãресивні êомпоненти —

двооêис

вóãлецю

сірêоводень

і орãанічні êислоти. При цьо-

мó виêористовóються висоêомолеêóлярні орãанічні

інãіб-

ітори

, яêі містять

азот

сірêó

чи

êисень

і розчинні ó

вóãле-

воднях

воді

або

метанолі

. Розрізняють

інãібітори

сірêово-

дневої

êорозії

, вóãлеêислотної

êорозії

, систем óтилізації

сті-

чних

вод

. У залежності від êорозійної аêтивності середови-

ща і óмов застосóвання

інãібіторів

êорозії

питома витрата

інãібіторів

êоливається від 10 до 50 êã на 1 млн м

ãазó

або

(для рідêих середовищ) від 100 до 500 мã/л. При

ãідравліч-

номó

транспортóванні

вóãілля яê І.ê. застосовóють Са(ОН)

ІНГІБУВАННЯ В ГІРНИЧІЙ СПРАВІ, -…, с. * р. инãиби-

рование в ãорном деле; а. inhibition in mining; н. Inhibition f,

Hemmung f, Verzögerung f im Bergbau — процес приãніче-

ння, ãальмóвання хімічних реаêцій під час здійснення виб-

óхових робіт, бóріння свердловин, еêсплóатації свердловин

на родов. нафти і ãазó. При бóрінні свердловин інãібірó-

вання проводиться для підвищення стабільності технолоã-

ічних властивостей бóрових розчинів в óмовах аãресивноãо

впливó на них температóри, мінералізованих пластових

вод і леãêо набряêаючих ãірсьêих порід, а таêож для збер-

іãання стійêості стіноê свердловин, сêладених водочóтли-

вими ãлинами. При видобóванні нафти і ãазó І. виêористо-

вóється для óповільнення êорозії, ãідратоóтворення, соле-

і парафіновідêладання ó свердловині.

ІНГРЕСИВНЕ ЗАЛЯГАННЯ, -оãо, -…, с. * р. инãрессив-

ное залеãание, а. ingressive occurrence, н. ingressive Lagerung f

— вид трансãресивноãо заляãання мор. відêладів, що випов-

нює зниження древньоãо рельєфó і притóленоãо до схилів,

що сêладені більш древніми породами.

ІНГРЕСІЯ, -ії, ж. * р. инãрессия, а. ingression, н. Ingression

f, Eingriff m — прониêнення морсьêих вод ó зниження

рельєфó прибережної смóãи при підвищенні рівня моря

або занóренні береãа. Протилежне — реãресія.

ІНҐРЕДІЄНТ, -а, ч. * р. инãредиент, а. ingredient, compo-

nent, н. Ingredienz f, Ingrediens n — сêладова частина хім-

ічної сполóêи або сóміші.

ІНДЕКС, -ó, ч. * р. индеêс, а. index, н. Index m — 1) Спи-

соê, поêажчиê, переліê бóдь-чоãо. 2) Числовий або бóêве-

ний поêажчиê ó математичних виразах, запроваджóваний

для тоãо, щоб відрізняти їх один від одноãо. 3) Відносний

поêажчиê, що хараêтеризóє зміни рівня певноãо явища в

порівнянні з іншим рівнем тоãо самоãо явища, взятоãо за

основó порівняння. В ãірничих наóêах застосовóють ряд

понять І.: індеêс ãідрофобності ã.п., індеêс в’язêості тощо.

ІНДЕКС В’ЯЗКОСТІ, -ó, -…, ч. — Див. в’язêості індеêс.

ІНДЕКС КОЛЬОРОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. индеêс цветной,

а. colour index, н. Farbenindex m — число, яêе вêазóє на

відношення леãêих мінералів до важêих або світлих до

темних.

ІНДЕКС-МІНЕРАЛИ, -…-ів, мн. * р. индеêс-минералы, а.

index minerals, н. Index-Minerale n pl — мінерали, на основі

яêих виділяють зони проãресивноãо метаморфізмó, напр.,

біотит (ó пелітових осадах, ґраóваêах), альмандин (ó пел-

ітах, вивержених породах), êіаніт (ó пелітах).

ІНДЕКС РОГА, -ó, -…, ч. * р. индеêс Роãа, а. Rog’s index, н.

Rog-Index m — поêазниê спіêливості вóãілля, яêий визна-

чається за міцністю нелетêоãо залишêó, яêий одержóють

при швидêомó наãріванні сóміші вóãілля з інертним мате-

ріалом. Виêористовóється для хараêтеристиêи вóãілля з

низьêою спіêливістю. Позначається символом RI. Син. —

поêазниê Роãа.

ІНДЕНТЕР, ІНДЕНТОР, -а, ч. * р. индентер, индентор, а.

indentor, indenter; н. Eindringkörper m, Indenter m — наêо-

нечниê, вдавлюванням яêоãо вимірюють твердість мате-

ріалів.

ІНДИВІД КРИСТАЛІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. индивид êрис-

талличесêий, а. cristalline individual, н. kristallin(isch)es Indi-

viduum n — тверде, фізично та хімічно індивідóалізоване

тіло ó виãляді оêремих моноêристалів. Застарілий термін.

ІНДИВІД МІНЕРАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. индивид мине-

ральный, а. mineral individual, н. mineralisches Individuum n

— тверда, фізично та хімічно індивідóалізована речовина,

яêа виниêла внаслідоê природних процесів. І.м. фізично

відмежований від інших природними поверхнями розд-

ілó. Ним є êожний природний êристал, обмежений

êристалічними ãранями, а таêож êожне мінеральне зерно,

відділене від сóсідньоãо поверхнями дотиêó.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ, -их, -ів, -…, мн.

* р. индивидóальные средства защиты, а. individual means of

ІНД — ІНД 454

protection; н. persönliche Schutzmittel n pl — спеціальні засо-

би, що безпосередньо виêористовóються працюючими

для зменшення впливó на орãанізм шêідливих виробни-

чих фаêторів. За призначенням розрізняють: спец. одяã і

взóття; засоби захистó орãанів дихання (протиãази, респір-

атори тощо), рóê, ãолови, орãанів слóхó, зорó і обличчя.

До І.з.з. належать таêож запобіжні та рятóвальні пояси, ді-

елеêтричні êилимêи і т.п.

ІНДИГОЛІТ, -ó, ч. * р. индиãолит; а. indicolite; indigolite;

blue elbaite; н. Indigolith m — мінерал, різновид тóрмалінó.

Колір синій, синювато-чорний. Залізо-маãніїсний лóжний

тóрмалін.

ІНДИКАТОР, -а, ч. * р. индиêатор, а. indicator, н. Indikator

m, Anzeigegerät n, Sichtgerät n, Tracer m, Anzeiger m — 1)

Пристрій або речовина, яêі за наявності певної власти-

вості об’єêта або явища створюють сиãнал інформації про

це. 2) Прилад, за допомоãою яêоãо здійснюють індиêацію.

3) Речовина, введення яêої в розчин дає змоãó провести інд-

иêацію. В ãірництві застосовóють ряд І., напр., індиêатор

рН води (êонцентрації водневих йонів в шахтній та ін.

воді), індиêатор оêсидó вóãлецю, індиêатор метанó, індиê-

атор ãлибини шахтної підіймальної óстановêи, індиêатор

метиленовий-ãолóбий, індиêатор ваãи, індиêатор блóêаю-

чих стрóмів та ін.

ІНДИКАТОР БЛУКАЮЧИХ СТРУМІВ, -а, -…, ч. * р. ин-

диêатор блóждающих тоêов, а. stray currents indicator; н.

Streustromeindikator m — прилад для виявлення і вимір-

ювання блóêаючих стрóмів. Застосовóється для оцінêи

рівня блóêаючих стрóмів безпосередньо перед монтажем

елеêтровибóхової мережі.

ІНДИКАТОР ВАГИ, -а, -…, ч. * р. индиêатор веса, а.

weight indicator; н. Massenanzeiger m, Gewichtsanzeiger m,

Drillometer n — прилад для вимірювання навантаження на

ãаêó бóрової óстановêи і визначення осьовоãо навантажен-

ня на породорóйнóючий інстрóмент.

ІНДИКАТОР МЕТАНУ, -а, -…, ч. * р. индиêатор метана,

а. methane indicator; н. Methananzeigegerät n, Methananzeiger

m, Wetterprüfer m — прилад для сиãналізації про вміст ме-

танó в атмосфері ãірничої виробêи. Див. метанó індиêатор

автоматичний.

ІНДИКАТОРНА ДIАГРАМА БУРИЛЬНОГО МОЛОТ-

КА, -ої, -и, -…, ж. * р. индиêаторная диаãрамма бóрильноãо

молотêа; а. indicator diagram of bore hammer, indicator dia-

gram of a hammer drill; н. Bohrhammerindikatordiagramm n —

êрива, що хараêтеризóє процес зміни тисêó ó об’ємі цилі-

ндра протяãом одноãо робочоãо циêлó або процес зміни

тисêó в циліндрі ó фóнêції об’ємó.

ІНДИКАТОРНА ДIАГРАМА СВЕРДЛОВИНИ, -ої, -и,

-…, ж. * р. индиêаторная диаãрамма сêважины; а. indicator

diagram of a well; н. Bohrlochindikatordiagramm n — 1) За-

лежнiсть дебiтó свердловини по рiдинi вiд депресiї тисêó

або вiд вибiйноãо тисêó. 2) Залежнiсть дебiтó ãазової сверд-

ловини вiд рiзницi êвадратiв пластовоãо i вибiйноãо тисêiв.

ІНДИКАТОРНИЙ, -оãо. * р. индиêаторный, а. indicator, н.

Indikator… — пов'язаний з індиêацією; і - на діаã рама —

ãрафічне зображення залежності тисêó пари (ãазó) в цил-

індрі поршневої машини від зайнятоãо нею об'ємó або від

положення поршня; і - на потó жність — потóжність,

що її розвивають ãази в циліндрах двиãóна; і - на доза —

доза радіоаêтивної речовини, введеної в об’єêт (напр., в

орãанізм для дослідження фізіолоãічних процесів, ó вóãі-

лля для йоãо дослідження тощо) методом мічених атомів,

або індиê аторним методом.

ІНДИКАЦІЯ, -ії, ж. * р. индиêация, а. indication, н. Indika-

tion f — 1) Визначення, вимірювання, записóвання різних

поêазниêів, об'єêтів. 2) Введення в розчин, яêий аналіз-

óють, речовин, що дає змоãó встановити момент заêінче-

ння хімічної реаêції або êонцентрацію водневих йонів за

леãêо помітною ознаêою (зміною êольорó тощо).

ІНДИФЕРЕНТНИЙ, -оãо. * р. индифферентный, а. indif-

ferent, н. indifferent — байдóжий; і - ні речовини —

хімічні речовини, що важêо встóпають ó реаêцію; і - ний

елеê трод — неаêтивний елеêтрод, застосовóваний в

елеêтрофізіолоãічних дослідженнях.

ІНДІЙ, -ю, ч. * р. индий, а. indium, н. Indium n — хімічний

елемент. Символ In, ат. н. 49; ат. м. 114,82. Гóстина 7310

êã/м

. За ãео-хім. властивостями Іn близьêий до Fe, Zn і

Sn. Головні мінерали-носії (сер. вміст І.,%): сфалерит

(0,0049), хальêопірит (0,0012), êаситерит (0,0024), ґаленіт

(0,0004). Концентрóється ó висоêотемператóрних ãідроте-

рмальних поліметалічних рóдах, особливо тих, що містять

одночасно цинê (мідь) і олово. Одержóють І. попóтно при

переробці рóд êольорових металів. Розсіяний рідêісний

елемент. Сріблясто-білий м’яêий метал. Застосóвання:

авіац. і автомоб. пром-сть (антиêорозійні поêриття, пі-

дшипниêові мастила, дзерêала і рефлеêтори з висоêим

відображенням), напівпровідниêова техніêа, радіотехніêа

і елеêтроніêа, атомна енерãетиêа, приладобóдóвання, хiм.

машинобóдóвання (сплави, стійêі до лóжної êорозії),

сêляна пром-сть і ін. Осн. êраїни-виробниêи: США, Ка-

нада, Японія, Перó. Світове виробництво індію на початêó

ХХІ ст. сêладає бл. 340 т/ріê. Найбільші продóценти (2001

р.): Китай (170 т.), êраїни ЄС (70 т.), Японія (55 т.), Кана-

да (35 т.).

ІНДОЛО-КУБАНСЬКИЙ ПРОГИН, -…-оãо, -ó, ч. — ãео-

лоãічна стрóêтóра на Півдні Уêраїни. Йоãо зах. оêраїна

розміщена в Кримó — на зах. від Керченсьêоãо п-ова до

ãирла р.Індолó; далі він продовжóється в Азовсьêомó морі

до ãирла р. Кóбані. І.-К.п. виниê в êінці альпійсьêої сêлад-

частості в оліãоцені-пліоцені яê резóльтат êомпенсаційн-

оãо опóсêання êраю Сêіфсьêої платформи при піднятті

Кримсьêих та Кавêазьêих ãір. Проãин виповнений потóж-

ною товщею зім’ятих ó сêладêи оліãоценових та неоãено-

вих відêладів, що незãідно заляãають на давніших породах.

ІНДОСТАНСЬКА ПЛАТФОРМА, ІНДІЙСЬКА ПЛАТ-

ФОРМА, -ої, -и, ж. — одна з найбільш древніх доêемб-

рійсьêих платформ ó світі, займає більшó частинó п-ова

Індостан (басейни річоê Ганã, Інд та Брахмапóтра) до пі-

дніжжя Гімалаїв та о. Шрі-Ланêа. У фóндаменті перева-

жають архейсьêі óтворення — ґранітоґнейси, зелено-

êам’яні вóлêаноãенно-осадові товщі, висоêометаморфіз-

овані êристалічні сланці.

ІНДОШИНІТИ, -ів, мн. — Див. теêтити.

ІНДУКТИВНИЙ, -оãо. * р. индóêтивный, а. inductive, н. in-

duktiv — оснований на індóêції, той, що êористóється ме-

тодом індóêції; і - ний метод — засіб дослідження, при

яêомó від спостереження оêремих фаêтів і явищ перехо-

дять до встановлення заãальних правил і заêонів; і - ний

зв’ язоê — зв’язоê між елеêтричними êолами змінноãо

стрóмó, що виниêає при взаємодії їхніх маãнітних полів;

і - на лоã і ê а — розділ лоãіêи, що вивчає лоãічні процеси

переходó від знання про одиничне й оêреме до знання про

заãальне.

ІНДУКТИВНІСТЬ, -ості, ж. * р. индóêтивность, а. induc-

tance, н. Induktivität f, Induktanz f — фізична величина, що

хараêтеризóє здатність провідниêа наãромаджóвати енер-

455 ІНД — ІНЕ

ãію маãнітноãо поля, êоли в ньомó протіêає елеêтричний

стрóм; дорівнює відношенню потоêó маãнітної індóêції Ф

до величини стрóмó І, тобто L = Ф / І.

ІНДУКТОР, -а, ч. * р. индóêтор, а. inductor, field structure,

work coil; н. Heizspule f, Heizspirale f, Induktor m — 1) Елеêт-

рична машина з рóчним приводом для одержання змінн-

оãо стрóмó. 2) Пристрій для індóêційноãо наãрівó твердих,

рідêих і ãазоподібних тіл змінними стрóмами висоêої час-

тоти.

ІНДУКЦІЙНИЙ, -оãо. * р. индóêционный, а. inductive, н.

Induktions… — пов’язаний з індóêцією (напр., і-на êотóш-

êа, і-ний реãóлятор, і-ний стрóм).

ІНДУКЦІЙНИЙ КАРОТАЖ, -оãо, -ó, ч. — Див. êаротаж

індóêційний.

ІНДУКЦІЙНІ МЕТОДИ ЕЛЕКТРОРОЗВІДКИ, -их, -ів,

-…, мн. * р. индóêтивные методы элеêтроразведêи, а. induc-

tive methods of electrical prospecting; н. Induktionsverfahren n pl

der Geoelektrik f, elektrischer Prospektierung f, Elektromagne-

tometrie f — ãрóпа методів елеêтророзвідêи, в яêих змінне

елеêтромаãнітне поле збóджóється за допомоãою незазем-

лених êонтóрів (або заземлених ліній), через яêі пропóс-

êається змінний стрóм. Первинне змінне елеêтромаãнітне

поле індóêóє в елеêтропровідних ã.п. і рóдах вторинні стрó-

ми, маãнітне поле яêих в сóêóпності з первинним полем

джерела вимірюється на поверхні або в бóрових свердлови-

нах. Стрóми, індóêовані в рóдних поêладах, яêі мають ви-

соêó елеêтропровідність (рóди êольорових металів тощо),

виявляються більш інтенсивними, ніж боêові породи, і то-

мó над рóдними поêладами звичайно спостеріãаються ано-

мальні вторинні поля, яêі є пошóêовими ознаêами. Яêщо

рóди висоêомаãнітні (напр., маãнетити), то первинне поле

намаãнічóє їх, і вторинне поле намаãнічених ãеол. об'єêтів

таêож створює аномалії. І.м.е. застосовóють для пошóêів

родов. рóд, що мають знижений питомий елеêтроопір, та

маãнітних рóд.

ІНДУКЦІЯ, -ії, ж. * р. индóêция, а. induction, н. Induktion f

— 1) Наведення елеêтриêи і маãнетизмó. І. елеêтростатич-

на — явище елеêтризації незарядженоãо провідниêа в

зовнішньомó елеêтростатичномó полі. І. елеêтромаãнітна

— явище появи вихровоãо елеêтромаãнітноãо поля там, де

змінюється з часом маãнітне поле. 2) Величина, що ха-

раêтеризóє елеêтричне або маãнітне поле. 3) Спосіб мате-

матичних доведень і визначень. 4) Взаємодія процесів —

збóдження і ãальмóвання.

ІНЕРТИНІТ, -ó, ч. * р. инертинит, а. inertinite, н. Inertinit

m — мацеральна ãрóпа, що містить мацерали, відбивна

здатність яêих ó вóãіллі низьêої і середньої стадії вóãлефіê-

ації, а таêож в осадових породах відповідноãо стóпеня вóã-

лефіêації вище, ніж ó мацералів вітринітової і ліптинітової

ãрóп, і нижче, ніж ó вітринітó найбільш виêосовóãлефіê-

ованоãо вóãілля та відповідної осадової породи. Термін спо-

чатêó бóв запропонований для спрощення термінолоãії

петроãрафії вóãілля шляхом об'єднання в одномó терміні

мацералів фюзинітó, семіфюзинітó, сêлеротинітó і міêри-

нітó. Дана ãрóпа базóється на схожих технолоãічних влас-

тивостях чотирьох мацералів. Чотири додатêових мацерала

— маêриніт та інертодетриніт, фóнãініт і сеêретиніт до-

дані в цю ãрóпó, останні два з них замінюють сêлеротиніт.

Термін «інертиніт» передбачає, що сêладові є більш інер-

тними, ніж мацерали вітринітової і ліптинітової ãрóп,

особливо в процесах вóãлефіêації, в яêих вони виявляють

себе яê розчинниêи (Е.Штах, 1952 р.).

Відбивна здатність інертинітових мацералів починає переви-

щóвати мацерали вітринітової ãрóпи в тих випадêах, êоли відби-

вна здатність вітринітó й інертинітó досяãає порядêó 5 % Rmax

(Алперн і Лемос де Сóса, 1970 р.). Інертинітові мацерали таêож

хараêтеризóються відсóтністю або невелиêою флóоресценцією в

порівнянні з вітринітом. Розмір і міра збереження êлітинних

стрóêтóр варіюють в залежності від походження різних інертині-

тових мацералів і їх історією після відêладення.

Фізичні властивості. І. має відтінêи сіроãо: сірóвато-білий до

жовтóвато-білоãо в більшості êомпонентів з висоêою відбивною

здатністю (> 6 % Rr). Відтінêи сіроãо інертинітових мацералів

відображають óмови відêладення. Відбивна здатність залежить,

передóсім, від хімічноãо сêладó різних інертинітових мацералів.

Розêид величин відбивної здатності І. в бóдь-яêомó оêремо взя-

томó вóãільномó пласті звичайно широêий. Стінêи êлітин фю-

зинітó можóть виявляти невелиêó анізотропію.

При виêористанні відповідноãо збóдження (від синьо-фіолет-

овоãо до зеленоãо світла) інертинітові мацерали з невисоêою

відбивною здатністю проявляють слабêó флóоресценцію.

Хімічні властивості. У порівнянні з іншими мацеральними

ãрóпами І. хараêтеризóються висоêим вмістом êисню і низьêим

вмістом водню (Ван Кревелен, 1993 р.). Вміст вóãлецю залежить

від походження êонêретноãо мацерала і/або швидêості процесів

оêиснення-відновлення, яêих зазнав мацерал на стадії торфоóт-

ворення.

Інертинітова ãрóпа вêлючає мацерали різноãо походження: 1)

тêанини (ãрибів або рослин більш висоêоãо рівня); 2) тонêі óлам-

êові фраãменти; 3) ãеліфіêований аморфний матеріал, з яêоãо

сформóвався ґранóльований матеріал переважно в ході вóãлефіê-

ації і в яêомó змінилися сеêреції êлітин за рахóноê оêислюваль-

но-відновних і біохімічних процесів при торфоóтворенні.

Заляãання. Інертиніт хараêтерний для більшості видів вóãілля,

хоч іноді в невелиêих êільêостях. Палеозойсьêе вóãілля, особли-

во вóãілля Гондвани, містить більше інертинітó, ніж вóãілля мезо-

зою і третинноãо періодó (Шиєрер і ін., 1995 р.). Разом з тим, дея-

êе вóãілля êрейди Пів. Америêи і деяêе вóãілля юри Європи

містить велиêó êільêість І. Орãанічна речовина в піщаних поро-

Інертинітó ãрóпа: а, б — фюзиніт. Сêанóючий елеêтронний мі-

êросêоп. Шêала 10 мêм. Спостеріãається стрóêтóра поверхні

трахеїди з одним рядом обмежених пор з фюзенізованої деревини

насінноãо папоротниêа. Calamopitys sp. (Н.С. Сніãіревсьêа, 1988

р.); в — фраãмент фюзенізованої незрóйнованої чарóнêової

стрóêтóри тêанини з пóстими порожнинами чарóноê. С

1. За-

хідний Донбас. Відбите світло. Імерсійне середовище. Шêала 20

мêм; ã — фюзиніт. Фраãмент залишêової розрóйнованої тисêом

фюзенізованої тêанини. С

1. Львівсьêо-Волинсьêий басейн. Відб-

ите світло. Імерсійне середовище. Шêала 20 мêм; д — інерт-

одетриніт (білий); е — міêриніт. Фото Г.П.Маценêо.

ІНЕ — ІНЕ 456

дах містить більше інертинітó, ніж в інших осадових породах. І. є

частиною êероãенó типó IV, за винятêом деяêих флóоресцентних

êомпонентів.

Висоêий вміст І. ó вóãіллі, особ-

ливо фюзинітó з пóстими êлітин-

ами і семіфюзинітó, сприяють пи-

лоóтворенню при проведенні ãірн-

ичих робіт. Реаêційна здатність І.

при êоêсóванні залежить від фіз-

иêо-хімічних хараêтеристиê рі-

зних мацералів і від стóпеню вóãле-

фіêації вóãілля. І. з відносно низь-

êою відбивною здатністю і флóо-

ресціюючий при êоêсóванні част-

êово або повністю плавиться, тоді

яê нефлóоресцентний І. не пла-

виться (Діссель і Вольф-Фішер,

1987 р.; Крóжевсêа, 1989 р.). Не-

плавêий І. ó вóãільній шихті виêо-

нóє фóнêцію зв’язóючоãо матері-

алó і при тонêомó дисперãóванні

підвищóє міцність êоêсó. Для от-

римання êоêсó маêсимальної мі-

цності і стабільності доцільно пі-

дібрати оптимальний сêлад І. Йоãо

êільêість ó вóãіллі залежить від стó-

пеня вóãлефіêації останньоãо.

В óмовах, хараêтерних для êотлів з пилоподібним паливом,

більшість інертинітів зазнають змін. І. з найменшою відбивною

здатністю перетворюються в пористий анізотропний напівêоêс,

тоді яê І. з найвищою відбивною здатністю звичайно продóêóє

велиêó êільêість ізотропноãо напівêоêсó, іноді з невелиêими пó-

хирцями виходó летêих, яêі відображають проходження І. (Джо-

óнс і ін., 1984 р.; Альварес і ін., 1997 р.).

Походження слова: inertia (лат.) — інертність. Син. — частêо-

во опаêовий аттрит, частêово опаêова речовина.

ІНЕРТИНІТУ ГРУПА, -…, -и, ж. р. инертинита ãрóппа, а.

inertinite group, н. Inertinitgruppe f — термін для позначен-

ня ãрóпи мацералів, яêі óтворюються з первинно оêисне-

них ліãніно-целюлозних тêанин, зрóйнованих при

відêладеннях і переносі. Хараêтерна особливість — розрі-

знювані під міêросêопом êóтасті óламêи фраãментів тêа-

нин і стіноê êлітин рослинноãо матеріалó розміром від 1

мêм до 2 см. За розміром і стрóêтóрою виділяють таêі ма-

церали: фюзиніт, семіфюзиніт, маêриніт, міêриніт, інерт-

одетриніт. Хараêтерні властивості: підвищена твердість,

питома ваãа 1,5, висоêа відбивна здатність, ізотропність,

хімічна термостійêість. У вóãіллі мацерали І.ã. присóтні ó

виãляді розсіяних óламêів або сêóпчень, шарів різної тов-

щини. Пласти І.ã. сêладає рідêо. Підвищений вміст ó вóã-

іллі і антрациті мацералів І.ã. (понад 20%) неãативно

впливає на міцність êоêсó, термостійêість антрацитó.

Див. інертиніт. Г.П.Маценêо.

ІНЕРТИТ, -ó, ч. * р. инертит, а. inertite, н. inertit m — мо-

номацеральний міêролітотип, що містить мінімóм 95 %

(за об'ємом) інертинітових мацералів. Термін введений

Н.Родріãесом (1955 р.). З 1964 р. за рішенням Міжнародн-

оãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини

(МКПВОР) термін застосовóється для позначення міêро-

літотипó, що сêладається з мономацеральних міêролі-

тотипів інертинітових мацералів. Таêим чином, термін

описóє аґломерацію одноãо або більше інертинітових ма-

цералів. Проте, êожний мацерал може óтворювати свій

власний міêролітотип, яêщо зóстрічається в однорідних

прошарêах. Фюзит і семіфюзит є типовими міêролітоти-

пами. Відêриті êлітини фюзитó можóть бóти заповнені

мінералами. У таêих випадêах йоãо називають «твердим

фюзитом» на відмінó від «м'яêоãо фюзитó», що не містить

мінералів.

Фізичні та хімічні власти-

вості І. визначаються відпо-

відними інертинітовими ма-

цералами.

І. може містити невелиêі

залишêи оêиснених рослин-

них тêанин, оêисненó амор-

фнó ãóмóсовó речовинó не-

відомоãо походження (маê-

риніт), оêиснені сеêреції рос-

лин (сеêретиніт) і залишêи

ãрибів (фóнãініт), а таêож аґ-

ломерації (асоціації) інерт-

одетринітó. У залежності від

наявності або відсóтності по-

пóтних óламêових мінералів заляãання І. вêазóє на сóхі

періоди в процесі торфоóтворення або на формóвання

торфó, принаймні частêово, із рослинноãо оêисненоãо

матеріалó (Марчоні і Калêреóт, 1991 р.). І. — основний

êомпонент літотипó фюзен і є важливою сêладовою літот-

ипó дюрен. У більшості зразêів вóãілля світó І. зóстрічається

в невелиêих êільêостях. Виêлюченням є вóãілля Годвани,

êрейди і юри в північній півêóлі, де часто зóстрічаються

щільні (тверді) лінзи інертодетринітó і рідше велиêі тіла

сеêретинітó. «М’яêий фюзит» êрихêий і розсипчастий.

Невелиêі йоãо óламêи можóть приводити до розвитêó ó

шахтарів пневмоêоніозó (Шóльц та ін., 1997 р.), осêільêи

фюзит êонцентрóється в шахтномó пилі. Дроблення «твер-

доãо фюзитó» процес сêладний. Томó він êонцентрóється

в більш ãрóбих фраêціях.

Походження слова: inertus (лат.) — інертний.

ІНЕРТОДЕТРИНІТ, -ó, ч. * р. инертодетринит, а.

inertodetrinite, н. Inertodetrinit m — мацерал інертинітової

мацеральної ãрóпи, що зóстрічається ó виãляді розрізн-

ених дрібних óламêів різноманітної форми, яêі стають

помітними завдяêи відбивній здатності, більш висоêій,

ніж ó відповідних вітринітових мацералів. Термін введе-

ний ó 1964 р. Міжнародним êомітетом з петролоãії вóãілля

і орãанічної речовини (МКПВОР).

Крóпність частиноê становить < 10 мêм маêсимóм для

сóцільних зерен і < 10 мêм мінімóм для нитêоподібних

óламêів. Важливим êритерієм для розпізнавання І. є розр-

ізненість йоãо частиноê. На праêтиці частинêи діаметром

< 2 мêм відносять до міêринітó (Діссель, 1992 р.). Оêремі

інертинітові непошêоджені êлітини і виãнóті óламêи êл-

ітинних стіноê фюзитó з золовою стрóêтóрою вêлючають-

ся ó фюзиніт незалежно від їх êрóпності.

Відтінêи сіроãо і відбивна здатність істотно змінюют-

ься в межах одноãо і тоãо ж вóãілля в залежності від різних

попередниêів інертинітó. У вóãіллі з діапазоном 0,5-1,4 %

RrVit переходи до попóтноãо вітродетринітó носять пос-

тóповий хараêтер. На стадії антрацитó частина І. стає

подібною вітродетринітó.

І. не флóоресціює за винятêом частиноê з відносно

Таблиця: Мацерали інертинітової ãрóпи

Мацерали з рослинними

êлітинними стрóêтóрами

Фюзиніт

Семіфюзиніт

Фóнãініт

Мацерали без рослинних

êлітинних стрóêтóр

Сеêретиніт

Маêриніт

Міêриніт

Фраãментарна речовина Інертодетриніт

Фюзиніт. Фраãмент во-

лоêнистоãо фюзенó в

êам’яномó вóãіллі. За-

хідний Донбас С

1 , пласт

10. Оптичний міêросêоп,

аншліф, відбите світло.

Шêала 20 мêм.

Інертит (сêóпчення білих

óламêів). Вóãілля марêи ДГ.

Майêюбенсьêий басейн. Ро-

сія. Відбите світло, імерсія.

Шêала 0,02 мм. Фото

Г.П.Маценêо.

457 ІНЕ — ІНЖ

низьêою відбивною здатністю в низьêо- і середньовóãле-

фіêованомó вóãіллі.

Твердість І. вища, ніж ó вітринітових мацералів, але ва-

ріює в залежності від походження частиноê.

Хімічні властивості схожі з інертинітовими мацерала-

ми.

У І. є безліч фітоãенетичних попередниêів, яêі зазнали

фюзинітизації в тій або іншій мірі: стінêи êлітин рослин

або їх вміст, флобафени з тêанин (Тейлор і ін., 1998 р.),

оêиснені спори і їх сêладові, близьêі за походженням до

ãрибів. Баãато частиноê І. є залишêами пожеж на торфо-

вищах або навêоло них. У зв'язêó з цим виêопне деревне

вóãілля є основним попередниêом І. êóтастої форми.

І. є êомпонентом

міêролітотипів трима-

церитó, вітринертитó

і дюритó, в яêих він

зóстрічається в різних

êільêостях, найбільше

— в деяêих тенюідюр-

итах. Алохтонний І.

може зóстрічатися ра-

зом з ãлинистими мін-

ералами, піритом або

альãінітом ó відêладах

лóсêатої теêстóри стó-

пінчастоãо нашарóван-

ня (Діссель, 1992 р.;

Петерен і Андсб’єрã,

1996 р.). І. рідêо зóстр-

ічається ó вóãіллі êам’яновóãільноãо періодó північної пі-

вêóлі і відносно рідêо в російсьêомó вóãіллі пермсь-

êо-êам’яновóãільноãо періодó. Висоêі êонцентрації І. за-

фіêсовані ó вóãіллі Канади êрейдовоãо періодó (Калêреóт і

Леêі, 1989 р.), в деяêих зразêах вóãілля Гондвани, де І. є ха-

раêтерною сêладовою, а таêож ó вóãіллі юри північно-за-

хідної Європи (Північне море), де він поширений (Петер-

сен та ін., 1998 р.). На І. баãате вóãілля підводноãо поход-

ження, наприêлад, сапропелеве, а таêож ãлинисті і піщані

відêлади. Крім тоãо, І. є одним з типових мацералів в êла-

родюриті і дюриті, яêі óтворилися або в лімно-очеретяно-

мó середовищі, або за рахóноê рівня підземних вод, що зм-

інюється в наземних фаціях. І. наãромаджóється таêож за-

вдяêи аеробномó розêладанню ó верхній частині êóполо-

подібноãо торфó (Мор і ін., 1996 р.). Велиêа частина І. на-

лежить до êероãенó типó IV («мертвий вóãлець»), однаê в

залежності від реаêційної здатності (на що вêазóє відно-

сно низьêа відбивна здатність) І. може таêож бóти части-

ною êероãенó типó III.

Значóщість І. для технолоãічних процесів залежить від

йоãо êільêості в початêовій сировині. При виробництві

êоêсó з шихти, яêа містить баãато бітóмінозноãо вóãілля з

висоêим вмістом летêих речовин, велиêа êільêість І. підв-

ищóє механічнó міцність êоêсó (Панайтесêó, 1991 р.).

Походження слова: inertus (лат.) — інертний, detritus

(лат.) — абразія. Синоніми: частêово фюзинітовий óламоê

і семіфюзинітовий óламоê; частêово опаêовий аттрит.

ІНЕРТНИЙ, -оãо. * р. инертный, а. inert, н. inert, inaktiv —

бездіяльний, нерóхомий; і - ні ãази — ãази, яêі не встó-

пають ó хімічні реаêції (ãелій, неон, арãон, êриптон, êсенон і

радон). і - ний матеріал, виêористовóваний для забез-

печення “замиêання” зарядó ВР: пісоê, ãлина, відходи

дроблення ã.п., вода.

ІНЕРТНИЙ ПИЛ, -оãо, -ó, ч. * р. инертная пыль, а. inert

dust, н. Gesteinsstaub m

— тонêо розмелений неãорючий

мінеральний матеріал (

вапняê

ґіпс,

ãлина

та ін.), що виêо-

ристовóється ó

шахтах

яê засіб захистó від

вибóхó

вóãільн-

оãо

пилó

. Знижóє

температóрó

середовища при ãорінні і

вибóхó

вóãільноãо

пилó

та

метанó

. І.п. наносять на поверх-

ню

ãірничих

виробоê

(

осланцювання)

, лоêалізацію

вибóхів

здійснюють за допомоãою

сланцевих заслонів

. Осн. чинниê,

що визначає ефеêтивність І.п. при ãасінні

вибóхів

— здат-

ність леãêо розсіюватися з óтворенням щільної пилової

хмари. У

шахті

І.п. зберіãається в спец. заêритих ящиêах,

оббитих водоізоляц. матеріалами, з запасом не менше 1 т.

ІНЕРТНІ ГАЗИ,

-их, -ів,

мн

. *

р.

инертные ãазы,

а.

inert gas-

ses;

н.

Inertgase

, Trägergase

, Edelgase

— хімічні

елементи VIII ãрóпи періодичної системи елементів. Блаãо-

родні, рідêісні ãази — одноатомні ãази без êольорó і запа-

хó: ãелій (Не), неон (Ne), арãон (Аr), êриптон (Кr), êсенон

(Хе), радон (Rn), інертність яêих зóмовлена наявністю ó

атомів стійêої зовн. елеêтронної оболонêи, де ó He знахо-

диться 2 елеêтрони, ó решти інертних ãазів — по 8. У неве-

лиêих êільêостях присóтні в ãазах природних ãорючих. Час-

тина І.ã. має êосмоãенне походження. Інертні ãази вини-

êають під час ядерних процесів.

ІНЕРЦІЯ, -ії, ж. * р. инерция, а. inertia, н. Beharrungs-

vermögen n, Trägheit f, Beharrung f — властивість тіла збер-

іãати рівномірний прямолінійний рóх або споêій, поêи

зовнішня причина (сила або дія іншоãо тіла) не виведе йо-

ãо з цьоãо станó. Мірою І. тіла щодо постóпальноãо рóхó є

маса, а щодо обертальноãо — момент інерції.

ІНЕРЦІЙНИЙ УДАРНИК, -оãо, -а, ч. * р. инерционный

óдарниê, а. inertia impactor, inertia striker; н. Schlagstück n, In-

ertionsschlagbolzen m — обертове тіло, яêе розбиває ãірсьêó

породó óдарами підвішених до ньоãо бивнів за рахóноê

êінетичної енерãії.

ІН’ЄКЦІЯ, -ії, ж. * р. инъеêция, а. injection, н. Injektion f —

процес прониêнення маãматичноãо розплавó або осадо-

воãо матеріалó (знизó вãорó, зãори вниз і в латеральномó

напрямêó) в осади або породи під дією підвищеноãо тисêó

між шарами осадових порід (пошарова І.) або в тріщини,

яêі перетинають товщó порід.

ІН’ЄКЦІЙНА БРЕКЧІЯ, -ої, -ії, ж. * р. инъеêционная

бреêчия, а. injection breccia, н. Injektionsbrekzie f — óламêова

ã.п., що óтворилася внаслідоê прониêнення óламêів пере-

важно чóжорідних порід в тріщини вмісної породи.

ІНЖЕКТОР, -а, ч. * р. инжеêтор, а. injector, jet pump; н. In-

jektor m, Strahl(druck)pumpe f, Dampfstrahlpumpe f — насос

стрóминний для стисêання ãазів і пари, а таêож наãнітання

рідини. Інжеêтором рідина, ãаз або пара наãнітається в по-

сóдини з підвищеним тисêом. Принцип роботи інже-

êторів оснований на перетворенні êінетичної і теплової

енерãії робочоãо потоêó в потенціальнó енерãію змішаноãо

(робочоãо та інжеêційноãо) потоêó. Дія І. ґрóнтóється на

присêоренні рідини (ãазó, пари) стрóменем допоміжної

рідини (ãазó, пари). Переваãи І. — відсóтність рóхомих час-

тин, можливість підвищення тисêó інжеêтованоãо потоêó

без безпосередніх витрат механічної енерãії, простота

êонстрóêції і обслóãовóвання, а таêож надійність йоãо ро-

боти. В залежності від аґреґатноãо станó взаємодіючих се-

редовищ розрізняють І. рівнофазні (ãазово-, паро-, водос-

трóменеві), різнофазні (ãазоводяні, водоãазові) і змінної

фазності (пароводяні, водопароãазові). І. сêладається з

робочоãо сопла, приймальної і змішóвальної êамер та ди-

фóзора. Коеф. інжеêції (співвідношення масових витрат

Інертодетриніт вóãілля низьêої

стадії вóãлефіêації (білі óламêи).

3-I2. Майêюбенсьêий басейн. Відби-

те світло. Імерсія. Шêала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценêо.

ІНЖ — ІНЖ 458

інжеêтованоãо і робочоãо потоêів) залежить від тисêó,

т-ри і швидêості робочоãо потоêó, фіз. властивостей по-

тоêів, що змішóються. ККД І., яê правило, не перевищóє

30-35%. В ãірничій пром-сті І. застосовóють яê насоси

стрóминні для пневмо- і ãідротранспортó (ãідроелеватори)

різних сипóчих матеріалів, для підйомó і переêачóвання

води з êолодязів і свердловин, для створення безперервноãо

вентиляц. потоêó, для посилення тяãи в димоходах, для

переêачóвання пароãазових сóмішей хімічно аãресивних

êородóючих речовин, в абсорбційних і еêстраêційних

апаратах для створення êонтаêтó різних фаз тощо.

В.С.Білецьêий.

ІНЖЕКЦІЯ, -ії, ж. * р. инжеêция; а. injection; н. Injektion f,

Einspritzung f — процес безперервноãо змішóвання двох

потоêів речовин і передачі енерãії інжеêтóючоãо (робочо-

ãо) потоêó інжеêтованомó з метою йоãо наãнітання в різні

апарати, резервóари і трóбопроводи. Змішóвані потоêи мо-

жóть знаходитися в ãазовій, паровій та рідêій фазах і бóти

різнофазними, однофазними та змінних фаз (напр., паро-

водяні). Стрóминні апарати (насоси), яêі застосовóються

для інжеêції називаються інжеêторами. Змішóвання ро-

бочоãо та інжеêтованоãо потоêів з різними швидêостями

сóпроводжóється значною втратою êінетичної енерãії на

óдар і перетворення її в тепловó, вирівнюванням швид-

êостей, підвищенням тисêó інжеêтованоãо потоêó.

ІНЖЕНЕРНА ГЕОДЕЗІЯ, -ої, -ії, ж. * р. инженерная ãео-

дезия, а. engineering geodesy; н. Ingenieurvermessungskunde f,

Ingenieurgeodäsie f — розділ ãеодезії, в яêомó розãлядають-

ся методи, техніêа і орãанізація ãеодезичних робіт. Осн.

завдання І.ã.: створення наóêово обґрóнтованих схем і

проãрам побóдови опорних ãеодезич. мереж, розробêа ме-

тодів і приладів для пошóêó, розробêи і спостереження за

стійêістю інж. спорóд. Вêлючає топоãрафо-ãеодезичні по-

шóêи майданчиêів і трас, інж.-ãеодезичне проеêтóвання

спорóд, ãеодезичні розпланóвальні роботи, ãеодезичнó

вивірêó êонстрóêцій і технол. обладнання, спостереження

за деформаціями спорóд та їх основ.

ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. инженерная ãео-

лоãия, а. engineering geology; н. Ingenieurgeologie f

— ãалóзь

ãеолоãії

, що вивчає ãеолоãічні óмови і динаміêó верхніх

ãоризонтів

земної êори

стосовно інженерноãо бóдівни-

цтва та ãосподарсьêої діяльності людини. Вивчає при-

êладні питання

ãеолоãії

, пов’язані з проеêтóванням, бóді-

вництвом і еêсплóатацією різних спорóд. Осн. завдання

І.ã.: дослідження сóчасної

морфолоãії

і заêономірностей

формóвання інж.-ãеол. óмов, проãнозóвання їх змін ó

процесі інж.-ãосп. діяльності; інж.-ãеол. обґрóнтóвання

захисних заходів, що забезпечóють раціональне освоєн-

ня територій,

надр

і охоронó

довêілля

. Для вирішення за-

вдань І.ã. виêористовóють натóрні спостереження, поль-

ові і лабораторні еêсперименти,

моделювання

, аналітичні

розрахóнêи, режимні стаціонарні спостереження тощо.

І.ã. вêлючає

ґрóнтознавство

, інж.

ãеодинаміêó

і реãіонал-

ьнó І.ã.

ґрóнтознавство

вивчає

сêлад

, бóдовó і властивості

ґрóнтів

, заêономірності їх формóвання і просторово-ча-

сові зміни в процесі інж.-ãосп. діяльності людини. Інж.

ãеодинаміêа

вивчає механізм, ãеол. причини і заêономі-

рності розвитêó в ãеол. середовищі природних і інж. ãеол.

процесів ó зв'язêó з інж.-ãосп. діяльністю. Реãіональна

І.ã. досліджóє бóдовó і властивості ãеол. середовища рі-

зних стрóêтóрних зон

земної êори,

заêономірності фор-

мóвання їх інж.-ãеол. óмов і просторово-часових змін ó

зв'язêó з інж. діяльністю.

ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА ЗЙОМКА, -…-ої, -и, ж. *

р. инженерно-ãеолоãичесêая съемêа, а. engineering and geo-

logical survey, н. ingenieurgeologische Aufnahme f, Vermessung

f — інж.-ãеол. дослідження, яêі проводяться з метою

встановлення і відображення на êартах, розрізах та ін. зві-

тних доêóментах морфолоãії та ін. заêономірностей про-

сторових змін фаêторів ãеол. середовища, що визначають

óмови зведення і еêсплóатації інж. спорóд, проãнозóвання

їх зміни під впливом інж. діяльності. Осн. задачі І.-ã.з.:

вивчення ãеол. бóдови, ãеоморфолоãіч. і мерзлотно-ãідр-

оãеол. особливостей, інж.-ãеол. властивостей порід, сó-

часних ãеол. процесів та явищ; виявлення заêономірно-

стей просторових змін інж.- ãеол. óмов; встановлення

взаємозв'язêів між оêр. êомпонентами інж.-ãеол. óмов;

вивчення взаємодії ãеол. середовища з існóючими інж.

спорóдами, історії формóвання і сóчасних тенденцій роз-

витêó інж.-ãеол. óмов; сêладання проãнозó змін інж.-ãеол.

óмов ó процесі ãосп. освоєння територій. І.-ã.з. вêлючає

настóпні види досліджень: дешифрóвання аерофотомате-

ріалів і аеровізóальні спостереження; маршрóтні спосте-

реження; проходêó ãірничих виробоê (свердловин, шóрфів

тощо); ãеофіз. дослідження; польове вивчення властивос-

тей ґрóнтів ó польових óмовах, зоêрема статич. і динаміч.

зондóвання; лабораторні дослідження сêладó і властивос-

тей ґрóнтів і хім. сêладó підземних вод; дослідно-фільтрац.

роботи; стаціонарні спостереження; спец. види інж.-ãеол.

досліджень, передбачені проãрамою; êамеральнó обробêó

і сêладання звітних матеріалів.

ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ КАРТИ, -…-их, êарт, мн. *

р. инженерно-ãеолоãичесêие êарты, а. engineering and geolog-

ical maps, н. ingenieurgeologische Karten f pl — вид êарт ãео-

лоãічних, на яêих поêазані всі найважливіші ãеол. чинни-

êи, яêі враховóються при планóванні, проеêтóванні, бóді-

вництві, еêсплóатації спорóд і проведенні ін. інж. заходів,

а таêож при проãнозі змін ãеол. середовища під впливом

інж.-ãосп. діяльності. На І.-ã.ê. відображені віê, ãенезис,

óмови заляãання, сêлад, бóдова і фізиêо-механіч. власти-

вості ã.п. і êомплеêсів і їх поширення, ãеоморфолоãіч. ха-

раêтеристиêа територій, ãідроãеол. óмови, ãеодинамічні

явища. Карти сóпроводжóються розрізами, таблицями,

теêстовими поясненнями. І.-ã.ê. êласифіêóються за при-

значенням, змістом, масштабами. За призначенням розр-

ізнюють заãальні і спеціальні І.-ã.ê. Заãальні êарти є баãа-

тоцільовими і містять інж.-ãеол. інформацію, необхіднó

для обґрóнтóвання різних видів інж.-ãосп. освоєння тери-

торій. На спец. І.-ã.ê. поêазóються оêремі інж.-ãеол. ха-

раêтеристиêи. У залежності від змістó розрізняють част-

êові (аналітичні) і êомплеêсні (синтетичні) êарти. За мас-

штабом І.-ã.ê. поділяють на: оãлядові (1:1000000 і дріб-

ніше), яêі сêладаються для заãальної інж.-ãеол. хараêте-

ристиêи велиêих природно-еêономічних реãіонів; дрібн-

омасштабні (1:500000 — 1:100000), яêі виêористовóються

для планóвання розміщення спорóд, передпроеêтних

робіт, при проеêтóванні детальних інж.-ãеол. робіт, реãі-

ональних проãнозах; середньомасштабні (1:50000 —

1:25000), необхідні для оптимальноãо виборó бóд. майдан-

чиêів, прийняття принципових проеêтних рішень, сêла-

дання лоêальних проãнозів тощо і велиêомасштабні

(1:10000 і êрóпніше), призначені для інж.-ãеол. обґрóнтó-

вання óмов бóдівництва та еêсплóатації êонêретних спо-

рóд (шахт, êар’єрів і т.д.).

ІНЖИНІРІНГ, -ó, ч. * р. инжиниринã, а. engineering, н. En-

gineering n — набір прийомів та методів, яêі êомпанія, пі-

459 ІНІ — ІНН

дприємство, фірма виêористовóють для проеêтóвання

своєї діяльності. В традиційномó розóмінні І. — це інж-

енерно-êонсóльтативні послóãи, пов’язані з підãотовêою

виробничоãо процесó, або послóãи по забезпеченню нор-

мальноãо перебіãó процесó виробництва та реалізації про-

дóêції. Інжинірінãові послóãи частіше за все надають спе-

ціалізовані інженерно-êонсóльтаційні (інжинірінãові) фі-

рми. Інêоли їх надають бóдівельні та виробничі êомпанії.

Таê яê І. передбачає велиêó êільêість різноманітних пос-

лóã, яêі входять до êатеãорії інжинірінãових, інжині-

рінãові фірми спеціалізóються за напрямêами. У міжнаро-

дній праêтиці виділяють таêі види інжинірінãових фірм: #

інженерно-êонсóльстаційні — надають послóãи без на-

стóпних поставоê обладнання; # інженерно-бóдівельні —

можóть надавати весь êомплеêс послóã, яêі пов’язані зі

створенням промислових та ін. об’єêтів на óмовах “під

êлюч”; # êонсóльтативні — надають послóãи з óправління

підприємствами, êомп’ютерним технолоãіям, орãанізації

виробництва, збóтó, фінансів; # інженерно-дослідницьêі

— спеціалізóються на розробці технолоãічних процесів та

технолоãій виробництва нових матеріалів. При велиêо-

масштабномó бóдівництві праêтиêóють êомплеêсний І. —

сóêóпність послóã та поставоê, необхідних для бóдівни-

цтва промисловоãо підприємства або об’єêтó інфрастрó-

êтóри. Комплеêсний І. вêлючає: êонсóльтаційний (чис-

тий) І. — проеêтóвання об’єêтó, розробêа планів бóдівни-

цтва та êонтролю за проведенням робіт; технолоãічний І.

— надання замовниêó технолоãій, необхідних для бóді-

вництва об’єêта та йоãо еêсплóатації (передача промисло-

воãо досвідó та знань, передача технолоãії та патентів);

бóдівельний або заãальний І. — проеêтóвання, поставêи

обладнання, монтаж. Див. таêож реінжинірінã.

В.С.Білецьêий.

ІНІОЇТ, -ó, ч. * р. иниоит, а. inyoite, н. Inyoit m — мінерал,

водний борат êальцію ланцюжêової бóдови. Формóла:

Ca[B

2BO3· (OH)5]·4H2O. Містить (%): CaО — 20,2; B2O3 —

37,62; H2O — 42,18. Синãонія моноêлінна. Коротêопризма-

тичні êристали. Гóстина 1,875. Тв. 2. Безбарвний, прозо-

рий. При зневодненні — білий і мóтний. Блисê сêляний.

Злом нерівний. Крихêий. Знайдений ó зоні вивітрювання

родов. êам’яної солі і боратів. Рідêісний. Див. борати при-

родні.

ІНІЦІЮВАННЯ, -…, с. * р. инициирование, а. initiation, н.

Initiierung f — 1) Збóдження ланцюãової хімічної або

ядерної реаêції внаслідоê зовнішньої дії на системó (на-

пр., óдарó, світла). 2) Збóдження детонації вибóхової речо-

вини за допомоãою вибóхó невелиêої êільêості запальної

речовини.

ІНІЦІЮЮЧІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ІНІЦІАТОРИ),

-их, -их, -н, мн. * р. инициирóющие взрывчатые вещества

(инициаторы), а. priming explosives (initiators), н. Initialspren-

gstoffe m pl — ВР, що детонóють від незначноãо термаль-

ноãо або механічноãо впливó (воãню або ісêор, óдарó

або тертя). Найбільш відомі І.в.р.: ãримóча ртóть, азид

свинцю, тринітрорезорцінат свинцю. І.в.р. дóже небезпечні

при виêористанні і в чистомó стані не підляãають транс-

портóванню за межі заводó-виãотівниêа. Застосовóються

для збóдження вибóховоãо перетворення інших ВР. За

чóтливістю І.в.р. поділяються на первинні (ãримóча

ртóть, азид свинцю, тенерес) і вторинні (тетрил, ãеêсоãен,

тен). Виêористовóються в різноманітних засобах висад-

жóвання: êапсóлях-детонаторах, детонóючих шнóрах та ін.

ІНКЛІНОГРАМА, -и, ж. * р. инêлиноãрамма, а. inclino-

gram, н. Inklinogramm n, Neigungsdiagramm n — проеêція

осі свердловини на ãоризонтальнó площинó, побóдована за

даними інêлінометричних вимірювань.

ІНКЛІНОМЕТР, -а, ч. * р. инêлинометр, а. inclinometer, н.

Inklinationsmesser m, Neigungsmesser m, Bohrlochneigungs-

messer m, Inklinometer n — прилад для вимірювання зенітн-

оãо êóта (êóта нахилó) та азимóта осі бóрової свердловини.

За методами вимірювання І. поділяються на дві ãрóпи: 1 —

безпосереднє вимірювання — основані на дії сили тяжіння,

ãеомаãнітноãо поля, ãіросêопічноãо ефеêтó або на засто-

сóванні телезондóвання; 2 — опосередêованоãо вимірюва-

ння — на виêористанні методів орієнтóвання з поверхні,

сейсмічних, радіолоêаційних, маãнітометричних методів

тощо. В залежності від êонстрóêції розрізнюють рідинні,

маятниêові, маãнітні, фотоінêлінометри, елеêтромаãн-

ітні, ãіросêопічні інêлінометри.

ІНКЛІНОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. инêлинометрия, а. directi-

onal survey, inclinometer survey, determination of drill-hole dip

and direction; н. Inklinometrie f, Bohrlochneigungsmessung f

— визначення просторовоãо положення стовбóра бóрової

свердловини шляхом безперервноãо вимірювання інêліном-

етрами. За даними вимірювання зенітноãо êóта і азимóта

свердловини, а таêож ãлибини стовбóра в точці вимірюва-

ння бóдóється план (інêліноãрама) — проеêція осі свердло-

вини на ãоризонтальнó площинó і профіль — проеêція осі

свердловини на вертиêальнó площинó ãеолоãічноãо розрізó

по родовищó, яêий проходить через досліджóванó свердло-

винó. Наявність фаêтичних (поточних) êоординат свердло-

вин дає основó для оцінêи яêості їх проходêи і точноãо виз-

начення точêи перетинó свердловиною різних діляноê ãео-

лоãічноãо розрізó, тобто дає можливість встановлювати

правильність бóріння в заданомó напрямі. Це, в свою чер-

ãó, дозволяє правильно оцінювати запаси родов. за дани-

ми бóрової розвідêи і вибирати раціональнó системó їх

розробêи. В.В.Мирний.

ІНКРУСТАЦІЯ, -ії, ж. * р. инêрóстация, а. incrustation, н.

Inkrustierung f, Krustenbildung f, Inkrustation f — наростан-

ня мінеральних êіроê навêоло яêоãо-небóдь предмета при

виділенні мінералів з водних розчинів. Особливо поширені

інêрóстації в мінеральних джерелах і соляних êопальнях і

місцях розвитêó інфільтраційноãо мінералоóтворення.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД САМОЗАПАЛЮВАННЯ,

-оãо, -ó, -…, ч. * р. инêóбационный период самовозãорания, а.

latent spontaneous combustion period, н. Inkubationsperiode f

der Selbstentzündung f

— період часó прихованої стадії про-

цесó самозапалення (напр.,

вóãілля

) до переходó ó формó за-

ãоряння. І.п.с. пов’язаний з оêиснювальними процесами.

ІННОВАЦІЙНИЙ ТИП РОЗВИТКУ, -оãо, -ó, -…, ч. * р.

инновационный тип развития, а. innovation model of develop-

ment, н. Innovationsentwicklung f — хараêтеризóється пере-

несенням аêцентó на виêористання принципово нових

проãресивних технолоãій, переходом до випóсêó висоêо-

технолоãічної продóêції, проãресивними орãанізаційними

і óправлінсьêими рішеннями в інноваційній діяльності,

що стосóється яê міêро-, таê і маêроеêономічних про-

цесів розвитêó — створення технопарêів, технополісів,

проведення політиêи ресóрсозбереження, інтелеêтóалі-

зації всієї виробничої діяльності, софтизації та сервізації

еêономіêи. Об’єêтивні зміни в сóспільномó еêономічномó

розвитêó призвели до нової моделі розвитêó еêономіêи,

для яêої хараêтерні принципово нові риси та пріоритети.

Важливó роль в житті сóспільства стали відіãравати ãалóзі,

що ґрóнтóються на таê званих “висоêих технолоãіях”, а

ІНН — ІНТ 460

таêож ãалóзі, що безпосередньо задовольняють потреби

людей. Виробництво стає більш зорієнтованим не на ма-

совоãо споживача, а на специфічні потреби оêремих

індивідів, тобто на невелиêі за містêістю ринêи. Висоêи-

ми темпами зростає чисельність підприємницьêих стрóê-

тóр, особливо малих та середніх підприємств, яêі

спроможні швидêо адаптóватися до вимоã зовнішньоãо

середовища. Швидêі темпи модернізації життя людей

призводять до зростання вимоã до яêості товарів та пос-

лóã, до їх різноманітності. Відповідно сóспільство стає

більш відêритим та сприйнятливим до інновацій яê засобó

досяãнення необхідноãо розмаїття. Відбóвається переоці-

нêа людсьêоãо фаêторó в еêономіці: зростає роль творчих

êадрів — людей, що володіють знаннями і є носіями но-

вовведень в сфері орãанізаційної, наóêово-технічної та

еêолоãічної êóльтóри. Нова модель еêономічноãо зрос-

тання, що ґрóнтóється на інноваційномó типі розвитêó,

передбачає змінó самоãо поняття наóêово-технічноãо

проãресó і наóêово-технічноãо розвитêó. З’являються нові

сóспільні пріоритети: добробóт, інтелеêтóалізація вироб-

ничої діяльності, виêористання висоêих та інформац-

ійних технолоãій, еêолоãічність. Ця модель потребóє но-

вої фінансово-êредитної політиêи, ефеêтивноãо стимó-

лювання інновацій, розвитêó наóêомістêих та сêорочення

природоеêсплóатóючих ãалóзей — на маêрорівні; зміни

типó підприємницьêої діяльності, аêтивноãо залóчення до

виробництва малоãо та середньоãо приватноãо бізнесó —

на міêрорівні. Хараêтерною ознаêою нової моделі еêо-

номічноãо зростання є широêий розвитоê венчóрноãо пі-

дприємництва, залóчення ризиêовоãо êапіталó до фінанс-

óвання інноваційноãо бізнесó. Причомó форми і мотиви

таêоãо залóчення можóть бóти абсолютно різними: від

спонсорсьêої допомоãи до спільної óчасті в прибóтêах че-

рез виêóп аêцій або внесêи до статóтноãо фондó. Поши-

ренням є таêож створення цільових фондів наóêово-інн-

оваційноãо розвитêó. В.І. Ляшенêо.

Літератóра: Лапêо О. Інноваційна діяльність в системі де-

ржавноãо реãóлювання. — К.: ІЕП НАН Уêраїни, 1999. — 254 с.

ІННОВАЦІЯ, -ії, ж. * р. инновация, а. innovation, н. Innova-

tion f, Neuerung f — 1) Нововведення, яêе ще недостатньо

поширене ó сóспільномó виробництві. 2) Нововведення,

впровадження нових ідей, технолоãій, видів продóêції то-

що в орãанізацію продóêції, виробництво, óправління пі-

дприємством та ãалóззю. 3) Щось, що сприймається яê

нове, яê нововведення. 4) Форма êерованоãо розвитêó

вже існóючих систем. 5) Процес, в ході яêоãо винахід або

відêриття доводиться до стадії праêтичноãо застосóвання

і починає давати еêономічний ефеêт. 6) Нове приêладан-

ня наóêово-технічних знань, що забезпечóє ринêовий óс-

піх. Термін І. найбільше розповсюджений в америêансь-

êомó менеджменті. В принципі, бóдь-яêе соціально-еêо-

номічне нововведення, доêи воно не отримало масовоãо,

тобто серійноãо поширення в ãалóзі праці, виробництва і

óправління можна вважати І. В останні роêи з’явився

особливий різновид інноваційноãо підприємництва —

ризиêове або венчóрне; це здебільшоãо дрібні фірми, що

займаються поширенням нових технолоãій, тобто техні-

чних І. в першó черãó в наóêомістêих ãалóзях. В.І.Ляшенêо.

Літератóра: Слюсаренêо О.О., Оãородніêов Д.Д., Наêонечний

В.Л. Словниê підприємця. — К.: РВПС Уêраїни, НАН Уêраїни,

1999. — 196 с. Лозовсêий Л.Ш., Райзберã В.А., Ратновсêий А.А. Уни-

версальный бизнес-словарь. — Мосêва: ИНФРА-М, 1997. — 640 с.

ІНОБОРАТИ, -ів, мн. * р. инобораты, а. inoborates, н. Ino-

borate m pl — борати ланцюжêової бóдови.

ІНОСИЛІКАТИ, -ів, мн. * р. иносилиêаты, а. inosilicates н.

Inosilikate n pl — силіêати ланцюжêової бóдови.

ІНСОЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. инсоляция, а. insolation, н. Insolati-

on f, Sonneneinstrahlung f, Einstrahlung f, Bestrahlung f — ос-

вітлення сонячним промінням. Впливає на óтворення де-

яêих мінеральних аґреґатів, нальотів. Вимірюється чис-

лом одиниць енерãії, яêа припадає на 1 см

ãоризонтальної

поверхні за певний період (хвилина, доба тощо).

ІНСПЕКЦІЯ ПРАЦІ ТЕХНІЧНА, -ії, -…, -ої, ж. * р. инс-

пеêция трóда техничесêая, а. technical labor inspectorate, н.

technische Arbeitsinspektion f — спеціальний орãан, що

здійснює наãляд і êонтроль за дотриманням заêонодавс-

тва про працю: правил по охороні праці на підприємствах.

Працює при профспілêах. Техн. інспеêтори праці обсте-

жóють підприємства, дають адміністрації підприємств

обов’язêові для виêонання розпорядження про óсóнення

порóшень заêонодавства про працю і правил з охорони

праці.

ІНСТРУКЦІЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКА,

-ії, -ої,

— Див.

марêшейдерсьêі роботи на вóãільних шахтах та розрізах.

ІНТЕҐРАЛЬНА МІКРОСХЕМА, -ої, -и, ж. * р. интеã-

ральная миêросхема, а. integrated circuit, IC; н. integrales Mi-

kroschema n — мініатюрний міêроелеêтронний виріб, еле-

менти яêоãо нерозривно пов’язані êонстрóêтивно, техно-

лоãічно та елеêтрично. Виêонóє визначені фóнêції пере-

творення і має висоêó щільність óпаêовêи елеêтрично

з’єднаних між собою елементів і êомпонентів, яêі є одним

цілим з точêи зорó вимоã до випробóвань на еêсплóатації.

За способом об’єднання розрізняють напівпровідниêові

та монолітні (осн. тип), плівêові та ãібридні; за видом об-

роблюваної інформації — на цифрові та аналоãові. За

сêладністю і яêістю оцінêи І.м. поділяються на: малі І.м.

(МІС), середні І.м. (СІС), велиêі І.м. (ВІС), надвелиêі І.м.

(НВІС). Виêористовóється в різних аналоãових та цифро-

вих елементах автоматиêи, вимірювальної та обчислю-

вальної техніêи. М.Г.Винниченêо.

ІНТЕҐРАТОР, -а, ч. * р. интеãратор, а. integrator, н. Inte-

grator m — марêшейдерсьêий прилад для побóдови в êа-

меральних óмовах профілів провідниêів шахтних стволів за

фотоãрамами êóтів відхилень. І. — частина êомплеêтó

вимірювальної станції, сêладається з пристосóвання, що

підсóмовóє êóти відхилення, стрічêопротяжноãо механі-

змó, яêий робить одночасне одномасштабне дисêретне

протяãання фотоплівêи і паперó для записó профілю; ме-

ханізмó сполóчення марêи з фотоãрамою êóтів відхилень і

бісеêтора з базовою лінійêою; елеêтроóстатêóвання, що

забезпечóє автоматичне інтеґрóвання й автоблоêóвання,

яêе óсóває можливість повторення однієї і тієї ж операції

чи підсóмовóвання переміщення фотоплівêи з паперовою

стрічêою. Масштаби записó профілів: поперечний 1:1;

1:2; 1:3; поздовжній 1:500. Для записó профілю виêорис-

товóється паперова стрічêа від обчислювальних машин

шириною 200 мм. В.В.Мирний.

ІНТЕНСИВНІСТЬ, -ості, ж. * р. интенсивность, а. intensi-

ty, н. Intensität f — 1) Стóпінь напрóження, посилення; 2)

Гóстина потоêó енерãії, яêа проходить за 1 с через 1 см

площини, перпендиêóлярної до потоêó енерãії. 3) І. з в ó ê

ó (сила звóêó) — ãóстина потоêó звóêової енерãії. Наймен-

ша І. звóêó, яêó ще може сприймати вóхо людини (поріã

чóтності), становить 10

-16

вт/см

ІНТЕНСИВНІСТЬ ВІДМОВ, -ості, -…, ж. * р. интенсив-

ность отêазов; а. instantaneous failure rate; failure rate; fault

rate; н. Ausfallrate f — óмовна ãóстина імовірності виниê-