Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

421

12. Тенденція міністеріалізації системи влади спостерігається....................... Але

більш загального характеру вона набула................, коли.......................... уряди дістають

так зване право........................, яке стає неодмінною частиною законодавчого процесу.

13. У післяреволюційний період в Англії з’явилися нові, характерні для буржуазної

держави поліцейські установи, —.............., які знайшли юридичне закріплення в актах

парламенту..............................................

14. Початком процесу утворення поліції штатів у США вважається..........., ко-

ли..............................................................................................................

15. Вищою для федерального рівня поліцейською інстанцією США стало.........

........................., яке виникло....................................................

16. Характерною рисою поліції за часів Наполеона І була її.........................

17. Основними відмінностями поліцейської системи сучасної Франції є

її....................................................................................................................

18. Найбільш досконалою поліцейською системою в об’єднаній Німеччині була по-

ліцейська система....................., котра проявилася в тому, що...........................................

......................................................................

19. Організація поліції в сучасній Німеччині врегульована такими положеннями

Конституції 1949 р:.............................................................

20. Кримінальна юстиція в Англії в післяреволюційній період здійснювалася......

......................................................................................

21. Основною судовою реформою в Англії середини ХІХ ст. стало створен-

ня.....................................................................................................

22. Система судів цивільної юрисдикції в Англії в післяреволюційній період відзна-

чалася.....................і була представлена...........................

23. У 1873, 1875 рр. в Англії були прийняті Закони про судоустрій, що привели

до.................................................................................................

24. Закон про судоустрій, прийнятий Конгресом США,................, передба-

чав..................................................................................................

25. До сучасної федеральної системи судів у США входять.........................

26. Нові принципи судоустрою Франції епохи становлення держави громадянського

суспільства були закріплені......................... і зводилися до того, що:...................................

...............................................................

27. Остаточне становлення нової юстиції у Франції припало на епоху.......................і

ґрунтувалося на........................................................

28. Однією з найважливіших історичних особливостей судової системи нової

Франції стало........................, характерними рисами якої були..........................................

....................................................................

29. Унікальність сучасної юстиції Німеччини виявляється у..........................

Завдання 5. Схарактеризуйте:

1. Основні тенденції розвитку функцій держави в епоху громадянського суспіль-

ства.

2. Законодавчі органи та основні тенденції їх розвитку в епоху становлення грома-

дянського суспільства.

3. Виконавчі органи та основні тенденції їх розвитку в епоху становлення грома-

дянського суспільства.

4. Інститут глави держави та його специфіку в епоху громадянського суспільства.

5. Основні тенденції розвитку урядової влади в епоху становлення та розвитку гро-

мадянського суспільства.

6. Поліцейські органи Великобританії та покажіть їх наступність з поліцейськими

органами Англії добуржуазній епохи.

7. Систему організації поліцейських органів у державному механізмі США, визна-

чивши її характерні риси.

8. Систему поліцейських органів у державному механізмі Франції в їх історичному

розвитку.

422

9. Судові органи Великобританії в їх історичному розвитку.

10. Судові органи США в їх історичному розвитку.

11. Судові органи Франції в їх історичному розвитку.

12. Процес утворення сучасної судової системи в розвинутих зарубіжних країнах та

визначте її особливості.

Завдання 5. Використовуючи текст:

1. документа № 1, визначте:

а) конституційні принципи організації й діяльності судової влади у Франції за Кон-

ституцією 1791 року;

б) функції держави, що знайшли закріплення в Конституції Франції 1791 року.

2. документа № 2, виділіть основні повноваження президента США щодо регулю-

вання відносин у сфері підприємницької діяльності.

3. документів № № 2,3,4:

а) покажіть посилення ролі держави в регулюванні суспільних відносин у США;

б) визначте основні напрямки діяльності держави (функції), що були спрямовані на

вихід США з світової кризи 1929—1933 рр.;

Готуйтеся до вивчення матеріалу 15-ої теми

Завдання. Повторіть матеріал з «Теорії держави і права», зокрема згадайте прин-

ципи права, зміст таких понять як «система права» та «правова система».

Джерела

Документ № 1

КОНСТИТУЦІЯ ФРАНЦІЇ (3 вересня 1791 р.)

(витяги)

РОЗДІЛ ІІІ. ПРО ДЕРЖАВНІ ВЛАДИ

Глава 5. Про судову владу

1. Влада судова... не може здійснюватися ні законодавчим корпусом, ні королем.

2. Правосуддя буде чинитися безмитно суддями, що обираються народом і затвер-

джуються на посаді королем... Судді не можуть бути усунуті інакше, як за посадові

злочини, що належним чином встановлені в судовому порядку, ні тимчасово усунені з

посади інакше, як унаслідок порушення проти них звинувачення. Громадський обвину-

вач призначається народом.

3. Суди не можуть ні втручатися у здійснення законодавчої влади, ані призупиняти

застосування законів, ані втручатися в діяльність органів управління...

9. У справах кримінальних жоден громадянин не може бути судимий інакше, як за

обвинуваченням, порушеним присяжними чи законодавчим корпусом у випадках, коли

останньому надане право порушувати обвинувачення. Після віддання до суду фактич-

ний склад діяння надходить на розгляд і судження присяжних... Присяжні, котрі вста-

новлюють фактичний склад діяння, не можуть засідати в числі менше від 12. Застосу-

вання закону провадиться суддями. Судове слідство повинно бути публічним.

Обвинувачуваним не може бути відмовлено у сприянні повірника. Жодна особа, виправ-

дана законним складом присяжних, не може бути знову притягнута до відповідальності

чи піддана обвинуваченню з приводу того ж діяння.

423

10. Ніхто не може бути затриманий чи ув’язнений інакше, як у силу повноважень

органів поліції, наказу суду про взяття під варту, обвинувальної постанови законодав-

чого корпусу у випадках, коли йому надано право видавати таке, чи ж судового вироку,

що присуджує до тюремного чи виправного ув’язнення.

19. При законодавчому корпусі засновується один касаційний суд для всього коро-

лівства. …

20... У касаційному судочинстві касаційний суд у жодному разі не розглядає суть

справи, але при скасуванні вироку, ухваленого з порушенням порядку судочинства або

такого, що містить явне порушення закону, касаційний суд направляє справу на новий

розгляд, власне кажучи, до того суду, котрому справа підсудна.

21. Верховний національний суд, до складу якого входять члени касаційного суду й

верховне журі, розбирає провини міністрів та головних агентів виконавчої влади, а та-

кож злочини, що загрожують загальній безпеці держави, по винесенні законодавчим

корпусом постанови про обвинувачення...

США

Документ № 2

ЗАКОН ПРО ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

(16 липня 1933 р.)

(витяги)

Цим визнається, що країна перебуває у стані загального бідування, яке загрожує по-

дальшим поширенням безробіття й дезорганізацією промисловості, що у свою чергу тя-

гарем лягає на міжштатну та зовнішню торгівлю, завдає збитків народному добробутові

та підриває життєвий рівень американського народу. Цим оголошується також, що

Конгрес буде проводити політику, спрямовану на усунення труднощів, що стоять на

шляху вільного розвитку міжштатної та зовнішньої торгівлі, яка сприяє послабленню

цього напруженого становища; на досягнення загального добробуту шляхом заохочен-

ня організації промисловості і спільних дій різних професійних груп; на те, щоб сприя-

ти й підтримувати спільні дії працівників і підприємців на основі рівного їх визнання з

боку уряду й під його наглядом; на знищення несправедливої практики в діловій діяль-

ності; на заохочення найбільш повного використання наявних виробничих потужнос-

тей; на те, щоб уникати непотрібних обмежень виробництва (за винятком тих випадків,

коли це буде тимчасово необхідним); на збільшення споживання промислових і сільсь-

когосподарських продуктів шляхом підвищення купівельної спроможності населення;

на зменшення безробіття й надання тут необхідної допомоги і на покращення умов

праці; а також будь-якими іншими способами прагнути до оздоровлення промисловості

і збереження природних багатств...

Після надходження на ім’я президента відповідних прохань від однієї або більше

професійних ж промислових асоціацій чи груп, президент може затверджувати кодекс

або кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію для певної професії або галузі про-

мисловості, або їх окремих організацій, відповідно до внесених прохачем або прохача-

ми пропозицій, якщо він виявить: (1) що ці асоціації або групи не ставлять нікому нерів-

них обмежень при прийнятті своїх членів і що вони дійсно є представниками за-

значених у проханні професій або галузей промисловості, або організацій, що входять

до них; (2) що запропоновані кодекс або кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію

не спрямовані на розвиток монополій або на знищення, або придушення дрібного під-

приємництва, і що вони будуть сприяти втіленню в життя політики, передбаченої цим

законом...

Після затвердження президентом якого-небудь із зазначених кодексів про справе-

дливу (чесну) конкуренцію положення цього кодексу будуть вважатися нормами, що

регулюють справедливу конкурентну практику для цієї професії або галузі промисло-

вості, або організацій, що входять до неї. Будь-яке порушення цих норм при укладен-

424

ні якої-небудь міжштатної або зовнішньо-торговельної угоди, таке, що торкається цієї

угоди, буде розглядатись як нечесна комерційна конкуренція, при розгляді цього тер-

міна так, як він тлумачиться в чинному законі про права Федеральної торговельної

комісії.

Розділ 7. (а). Усі кодекси про справедливу конкуренцію, а також угоди або ліцензії,

схвалені, укладені або видані відповідно до цього закону, мають передбачати:

(1) що всі особи, які працюють за наймом мають право на організацію й на укла-

дення колективних договорів через обраних ними представників, і що роботодавці

або їх представники не можуть втручатися, здійснювати тиск або іншим чином обме-

жувати їх спільні дії при обранні ними своїх представників чи самоорганізації з ме-

тою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодо-

помоги або захисту;

(2) що жодному працюючому або шукачеві роботи не буде обумовлено його працю

вступом до того чи іншого компанійського союзу або утримання від вступу, організації

чи надання допомоги обраному ним за власним бажанням робітничому союзу;

(3) що підприємці згодні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рів-

нем оплати та іншими умовами найму, схваленими або зазначеними президентом...

Маючи на увазі втілення в життя цього закону, президент вповноважується створи-

ти надзвичайне федеральне управління громадських робіт, усі повноваження якого бу-

дуть здійснюватися федеральним надзвичайним адміністратором громадських робіт...

Документ № 3

КОДЕКС ПРО СПРАВЕДЛИВУ КОНКУРЕНЦІЮ ДЛЯ БАВОВНЯНОЇ

ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ (17 липня 1933 р.)

(витяги)

Від набуття чинності цього кодексу про справедливу конкуренцію встановлюється,

що всі підприємці в бавовняній текстильній промисловості зобов’язані виплачувати

всім працюючим особам найманої праці, за винятком учнів протягом шести тижнів їх

навчання, робітникам, котрі очищують бавовник, і сезонним робітникам мінімум заро-

бітної плати у 12 доларів на тиждень у південному поясі і 13 доларів на тиждень у пів-

нічному поясі за 40 годин роботи.

Від дня набуття чинності кодексу про справедливу конкуренцію встановлюється,

що підприємці бавовняної текстильної промисловості мають планувати роботу всіх

працюючих найманих осіб, за винятком ремонтних робітників, механіків, електриків,

пожежників, службовців, а також управлінського апарату, транспортних, сторожових та

інших бригад, що працюють за межами території підприємства таким чином, щоб їх

праця не перевищувала 40 годин на тиждень, і роботу механічного обладнання так, щоб

для його обслуговування не потрібно було вводити більше двох змін, кожна з яких ста-

новила б 40 годин на тиждень...

Документ № 4

ЗАКОН ВАГНЕРА (5 липня 1935 р.)

(витяги)

Відмова роботодавців визнавати право працюючих найманих осіб організовуватися

або укладати колективні договори веде до виникнення страйків та інших форм конфлік-

тів і неспокою у промисловості, що ускладнює або просто заважає діловій активності,

оскільки всі ці конфлікти:

а) порушують ефективну роботу ділових підприємств та їх надійність;

б) ускладнюють ділову діяльність;

425

в) обмежують та ускладнюють рух сировини, напівфабрикатів і готової продукції,

впливають на їх вартість;

г) знижують зайнятість населення й ведуть до зниження заробітної плати...

Існуюча при укладенні трудових угод нерівність між особами, котрі працюють за

наймом і не користуються повною свободою асоціації або укладення контрактів, і ро-

ботодавцями, які об’єднані в корпорації або інші форми асоціацій власників, суттєво

заважає діловій активності й веде до загострення постійно повторюваних депресій,

оскільки ця нерівність спричиняє зниження рівня заробітної плати й купівельної спро-

можності осіб, що працюють за наймом у промисловості, заважає стабілізації конкуру-

ючих між собою рівнів заробітної плати та умов праці в окремих галузях промисловості

й між ними...

Цим проголошується, що Сполучені Штати будуть провадити політику, спрямовану

на знищення причин, що ведуть до виникнення певних важливих перешкод, котрі зава-

жають вільному розвиткові бізнесу, і прагнуть усунути ці перешкоди в разі їх виник-

нення, заохочуючи практику та процедуру укладання колективних договорів, а також

захищаючи право робітників на повну свободу асоціації, самоорганізації й обрання

своїх представників для ведення переговорів про умови найму та праці або для досяг-

нення інших цілей взаємодопомоги й захисту...

Цим передбачається організація спеціального управління, яке буде називатися Наці-

ональним управлінням з трудових відносин і складатися з трьох членів, котрі призна-

чаються президентом за порадою та згодою сенату...

Особи, що працюють за наймом, мають право на самоорганізацію, створення робо-

чих організацій, вступ до цих організацій або надання їм допомоги, укладання колекти-

вних договорів через ними самими обраних представників і на спільні дії з метою ве-

дення переговорів про укладення колективних договорів або з іншими цілями

взаємодопомоги або захисту.

Дії роботодавця будуть розцінюватись як несумісні з практикою трудових взаємо-

відносин, якщо він:

1) через втручання в дії осіб, що працюють у нього за наймом буде чинити їм пере-

шкоди в реалізації прав, гарантованих цим законом.

2) буде втручатись у їх дії, спрямовані на створення якоїсь робітничої організації

або не допускати, щоб вони надавали фінансову або якусь іншу необхідну підтримку

такій організації...

5) відмовиться вести переговори про укладання колективного договору з представ-

никами осіб, що працюють за наймом...

Представники, призначені або обрані для ведення переговорів про укладання ко-

лективного договору більшістю осіб, від імені яких ведуться ці переговори, вважа-

ються виключними представниками всіх цих осіб при веденні переговорів про укла-

дання колективного договору, про розмір заробітної плати, тривалість трудового дня

тощо...

У випадку незаконних дій у трудовій практиці Управління має право звернутись з

цього приводу до будь-якої виїзної сесії окружного суду Сполучених Штатів, до будь-

якого апеляційного суду Сполучених Штатів або, якщо всі апеляційні суди перебува-

ють на канікулах, до будь-якого районного суду Сполучених Штатів...

Кожен, хто навмисно буде чинити опір, заважати або перешкоджати будь-якому йо-

го агентові або агентствам у виконанні ними своїх обов’язків, спрямованих на реаліза-

цію цього закону, буде оштрафований на суму до п’яти тисяч доларів або ув’язнений на

термін більше року, або ж будуть застосовані обидва види покарань...

Жодне з положень цього закону не може бути витлумачене як таке, що перешкод-

жає або обмежує якоюсь мірою право на оголошення страйків...

Примітка:

Документи № 1—4 використані з: Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. — К.: Ін

Юре, 1998. — Т. ІІ. — С. 94—104, 366—369, 369, 371.

Готуйтеся до проміжного контролю

Тести для самоконтролю

1. Суспільство, де людина визнається вищою соціальною цінністю, враховуєть-

ся й забезпечується здійснення різноманітних інтересів індивідів та соціальних

груп, гарантується економічна, політична та ідеологічна свобода громадян і їх

об’єднань, називається:

1) буржуазним суспільством;

2) феодальним суспільством;

3) громадянським суспільством.

2. Політико-правову ідеологію буржуазії, згідно з якою державі відводилася

роль «нічного охоронця», що здійснює тільки лише охоронні функції, не втручаю-

чись у приватноправові відносини, називають:

1) лібералізмом;

2) капіталізмом;

3) соціалізмом.

3. Характерною особливістю «поліцейської держави» є:

1) здійснення лише охоронної функції в державі;

2) захист прав і свобод громадян;

3) загальний державний контроль за населенням.

4. Держава, зміст і призначення якої є захист прав людини, що даються їй від

природи як «невід’ємні», називається:

1) поліцейською державою;

2) правовою державою;

3) демократичною державою.

5. Забезпечення соціально орієнтованої економіки характеризує:

1) буржуазну державу на етапі виникнення;

2) буржуазну державу на ІІ етапі історії громадянського суспільства;

3) сучасну, соціально орієнтовану державу;

6. XVII—XVIII ст. — сер. ХХ ст.; сер. ХХ ст. — до сьогодення — це загальна

періодизація:

1) історії становлення та розвитку громадянського суспільства;

2) історії нового часу;

3) історії становлення та розвитку колоніальних імперій.

7. На відміну від станово-кастового суспільства, громадянське суспільство за-

сноване на:

1) визнанні соціальної нерівності людей;

2) визнанні загальної правової рівності людей;

3) визнанні всеохоплюючої регламентації суспільного життя.

9. Основними факторами, що вплинули на становлення якісно нового стану

людського суспільства в епоху нового часу, слід вважати урбанізацію, поширення

нових суспільно-політичних ідей, демократизацію політичного життя та:

1) колективізацію;

2) мануфактурне виробництво;

3) індустріалізацію.

10. Початок становленню громадянського суспільства було покладено:

1) першими буржуазними революціями;

2) Великою Реформацією;

3) змінами в світі після другої світової війни.

11. У витоків руху за побудову безстанового (громадянського) суспільства стояли:

1) Австрія, Італія, Німеччина;

2) Англія, Франція, США;

3) США, Німеччина, Англія.

12. Республіканізм, федералізм, демократизм — принципи, на яких ґрунтува-

лися державні форми:

1) Англії;

2) Франції;

3) США.

13. Основною тенденцією розвитку форм державно-територіального устрою в

епоху становлення громадянського суспільства було домінування:

1) федералізму;

2) унітаризму;

3) конфедерації.

14. На відміну від епохи станово-кастового суспільства форма реалізації держа-

вної влади в епоху становлення і розвитку громадянського суспільства стала бі-

льше залежати від:

1) форми державного устрою;

2) форми державного правління;

3) форми політичного режиму.

15. Принципи індивідуалізму, свободи, рівності, законності, «верховенства пра-

ва і закону» — принципи, на яких:

1) ґрунтувалося право епохи станово-кастового суспільства;

2) ґрунтувалося право епохи громадянського суспільства;

3) ґрунтувався юридичний світогляд.

16. Історичне значення революції в Нідерландах (к. ХVІ ст.) для становлення

держави нового типу — буржуазної держави, полягає в тому, що при побудові ос-

нов «конституційного ладу» тут вперше було реалізовано:

1) принцип народного суверенітету;

2) ідею політичного договору;

3) ідею вільного волевиявлення народу.

17. Важливу роль для утвореної в Нідерландах Республіки Об’єднаних провін-

цій відіграв акт про укладання між ними Утрехтської унії від:

1) 17 квітня 1576 р.;

2) 23 січня 1579 р.;

3) 26 березня 1581 р.

18. Основними політичними течіями в англійській буржуазній революції були:

1) конституціоналісти, жирондисти, якобінці;

2) пресвітеріани, індепенденти, левеллери;

3) демократи, республіканці.

19. Державно-правова програма англійської буржуазії знайшла відображення в:

1) Великій хартії вільностей 1215 р.;

2) Петиції про право 1628 р.;

3) Трирічному акті 1641 р.

428

20. Роки 1629—1640 рр. — це роки:

1) правління Короткого парламенту в Англії;

2) роки правління Тривалого парламенту в Англії;

3) період безпарламентського правління в Англії.

21. Становлення «конституційної монархії» в Англії було закріплено:

1) парламентськими актами1641 р.: Трирічним актом, Актом про право розпуску парламенту

за власним бажанням;

2) «Великою ремонстрацією» (01.12.1641 р.);

3) Актом 19 травня 1649 р.

22. Конституційне закріплення республіканської форми правління в Англії пе-

ріоду буржуазної революції було здійснено:

1) 15 лютого 1641 р.;

2) 04 січня 1649 р.;

3) 19 травня 1649 р.

23. Форма правління Англії за конституцією «Знаряддя управління» (1653 р).

відома під назвою:

1) абсолютна монархія;

2) протекторат;

3) республіка.

24. «Знаряддя управління» Олівера Кромвеля заклало юридичні підвали-

ни для:

1) посилення республіканських тенденцій в державному розвитку;

2) реставрації монархії;

3) політичної стабілізації в країні.

25. Рушійними силами англійської буржуазної революції були:

1) буржуазія у союзі з селянством;

2) буржуазія у союзі з міською біднотою;

3) буржуазія у союзі з новим дворянством.

26. Основними питаннями буржуазних революцій ХVІІ—ХVІІІ ст. були:

1) питання про владу;

2) земельне питання;

3) територіальні питання.

27. За результатами вирішення основних питань буржуазної революції англій-

ську можна визначити як:

1) незавершену;

2) радикальну;

3) завершену.

28. Індепенденти — виразники інтересів:

1) великої буржуазії в англійській революції;

2) середньої буржуазії у Великій французькій революції;

3) середньої і дрібної буржуазії в англійській буржуазній революції.

29. Нові органи місцевого управління, які утворювались у багатьох провінцій-

них містах під час Великої буржуазної революції у Франції називалися:

1) установчими зборами;

2) муніципалітетами;

3) департаментами.

429

30. Палата общин проголосила себе носієм верховної влади в Англії, постанови

якої мали силу закону без згоди короля й палати лордів:

1) 4 січня 1649 року;

2) 19 травня 1649 року;

3) 7 листопада 1649 року.

31. Представники великої буржуазії й земельної аристократії в Англії, які про-

повідували ідею конституційної монархії, називались:

1) індепендентами;

2) левелерами;

3) пресвітеріанами.

32. Лорд-протектор Олівер Кромвель і Державна рада Англії, за конституцією

«Знаряддя управління», складали основу:

1) судової влади;

2) виконавчої влади;

3) законодавчої влади.

33. Форма державного правління Франції за Конституцією 1791 р. відома як:

1) президентська республіка;

2) абсолютна монархія;

3) конституційна монархія.

34. «Декларація прав людини і громадянина» була прийнята 26 серпня

1789 року у:

1) США;

2) Франції;

3) Англії.

35. Двопалатна структурна побудова парламенту отримала назву:

1) бікамералізм;

2) федералізм;

3) лібералізм.

36. Третім Континентальним конгресом США 04 липня 1776 р. був затвердже-

ний документ, який отримав назву:

1) Білль про права;

2) Версальський трактат;

3) Декларація незалежності.

37. Вищий законодавчий орган в США за Конституцією 1787 р., це:

1) конституційний конвент;

2) конгрес;

3) державна рада.

38. Першим президентом США був:

1) Джордж Вашингтон;

2) Авраам Лінкольн;

3) Томас Джефферсон.

39. Початок національно-визвольній війні англійських колоній в Північній

Америці було покладено:

1) рішеннями Першого Континентального конгресу 05 вересня 1774 р.;

2) рішеннями Другого Континентального конгресу 10 травня 1775 р.;

3) рішеннями Третього Континентального конгресу 04 липня 1776 р.

430

40. Особливістю американської революції було те, що вона набула характеру:

1) буржуазної;

2) національно-визвольної;

3) релігійної.

41. Історичне значення «Декларації незалежності» від 04 липня 1776 р. поляга-

ло у тому, що:

1) англійські колонії проголошувались вільними і незалежними;

2) закріплювався факт появи на Атлантичному узбережжі Північної Америки тринадцяти не-

залежних суверенних держав — штатів;

3) юридично закріплювалось створення суверенної незалежної держави США.

42. «Статті конфедерації» набули чинності:

1) 12.06.1776 р.;

2) 15.11.1777 р.;

3) 01.03.1781 р.

43. Історична роль «Статей конфедерації» полягала в тому, що:

1) вони набули значення «першої Конституції США»;

2) юридично оформили й закріпили створення «вічного Союзу між Штатами»;

3) заклали юридичні підвалини для створення в майбутньому держави США.

44. Органом влади конфедерації американських держав, за «Статтями конфе-

дерації», було визначено:

1) національний конвент;

2) конгрес;

3) сенат.

45. 03 вересня 1783 р.:

1) було підписано договір про вічний Союз між Штатами («Статті конфедерації»);

2) був підписаний Англією Версальський трактат про надання США незалежності;

3) прийнято Конституцію США.

46. Юридичне закріплення США як суверенної незалежної держави здійснено у

Конституції, прийнятій:

1) 25 травня 1786 р.

2) 17 вересня 1787 р.;

3) у серпні 1788 р.

47. Державні форми США за Конституцією 1787 р. ґрунтувалися на принципах:

1) республіканізму, федералізму, демократизму;

2) конфедералізму, республіканізму, демократизму;

3) лібералізму, республіканізму, унітаризму.

48. Позапарламентський шлях обрання президента, зосередження повноважень

глави держави й уряду в одних руках, відсутність посади прем’єр-міністра, відпо-

відальність уряду перед президентом, широкі повноваження президенти — це

ознаки:

1) президентської республіки США за Конституцією 1787 р.;

2) змішаної республіки у Франції за Конституцією 1958 р.;

3) суперпрезидентської республіки у Франції періоду Другої республіки.

49. Особливістю реалізації принципу поділу влади в організації державної вла-

ди США було:

1) надання широких повноважень президентові;

2) закріплення системи «стримувань та противаг»;

3) визнання пріоритету федеральної влади перед владою штатів.