Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

521

Джерела

Документ № 1

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС ФРАНЦУЗІВ (1804 Р.)

(витяги)

[Закон 30 вентоза XII року (21 березня 1804 р.) про об’єднання цивільних законів у

єдиний звід законів за назвою «Цивільний кодекс Французів»]

Вступний титул. Про опублікування, дію й застосування законів узагалі...................

........................................ (ст. 1—6)

КНИГА ПЕРША. ПРО ОСІБ

Титул I. Про користування цивільними правами і про позбавлення цих прав

Глава I. Про користування цивільними правами ................................................(7—16)

Глава II. Про позбавлення цивільних прав........................................................ (17—33)

Титул II. Про акти цивільного стану

Глава I. Загальні постанови................................................................................. (34—54)

Глава II. Про акти народження ...........................................................................(55—62)

Глава III. Про акти про шлюб .............................................................................(63—76)

Глава IV. Про акти про смерть............................................................................ (77—92)

Глава V. Про акти цивільного стану, що стосуються військовослужбовців та

моряків у деяких спеціальних випадках.................................................................... (93—98)

Глава VI. Про виправлення актів цивільного стану........................................ (99—101)

Титул III. Місце проживання ......................................................................... (102—111)

Титул IV. Про відсутніх

Глава I. Про припущення відсутності ............................................................ (112—114)

Глава II. Про оголошення відсутності............................................................ (115—119)

Глава III. Про наслідки відсутності................................................................ (120—140)

Глава IV. Про догляд за неповнолітніми дітьми, батько яких зник ............ (141—143)

Титул V. Про шлюб

Глава I. Про якості й умови, необхідні для укладення шлюбу .................... (144—164)

Ст. 144. Чоловік до досягнення повних 18 років, жінка до досягнення повних

15 років не можуть брати шлюб.

Ст. 146. Шлюб відсутній, якщо відсутня згода.

Ст. 147. Не можна брати другий шлюб, не розірвавши перший.

Ст. 148. Син, котрому не виповнилося 25 років, дочка, яка не досягла 21 року,

не можуть брати шлюб без згоди їх батька й матері; у випадку незгоди між ними

досить згоди батька.

Глава II. Про формальності стосовно укладення шлюбу .............................(165—171)

Глава III. Про заперечення проти шлюбу...................................................... (172—179)

Глава IV. Про вимоги щодо визнання шлюбу недійсним ............................ (180—202)

Глава V. Про зобов’язання, що виникають із шлюбу ................................... (203—211)

Ст. 203. Власне фактом шлюбу подружжя спільно зобов’язується годувати,

утримувати, виховувати своїх дітей.

Глава VI. Про права та обов’язки подружжя................................................. (212—226)

Ст. 213. Чоловік зобов’язаний надавати захист своїй дружині, дружина —

слухатися чоловіка.

Ст. 214. Дружина зобов’язана жити разом з чоловіком і слідувати за ним

всюди, де він вирішить перебувати; чоловік зобов’язаний прийняти її й надати їй

усе, що потрібно для життя, відповідно до своїх можливостей і свого становища.

522

Ст. 215. Дружина не може виступати в суді без дозволу свого чоловіка, хоча

б вона була купцем, або не мала спільного майна з чоловіком, або хоча б відо-

кремлено майно дружини.

Ст. 226. Дружина не може заповідати без дозволу свого чоловіка.

Глава VII. Про розірвання шлюбу............................................................................(227)

Ст. 227. Шлюб розривається: 1) зі смертю одного з подружжя; 2) розлучен-

ням, здійсненим у законному порядку; 3) карою, на основі вироку, що набув чин-

ності стосовно одного з подружжя, яка потягла за собою громадянську смерть.

Глава VIII. Про другі шлюби.................................................................................... (228)

Титул VI. Про розлучення

Глава I. Про причини розлучення...................................................................(229—233)

Глава II. Про порядок розлучення.................................................................. (234—274)

Глава III. Про розлучення в силу взаємної угоди ......................................... (275—294)

Глава IV. Про наслідки розлучення................................................................ (295—305)

Глава V. Про окреме проживання................................................................... (306—311)

Титул VII. Про батьківство та про ставлення дітей до батьків

Глава I. Про зв’язок між батьками й дітьми, законними або такими, що наро-

дилися у шлюбі........................................................................................................ (312—318)

Ст. 312. Батьком дитини, зачатої у шлюбі, вважається чоловік (матері). Проте

чоловік матері може відмовитися від визнання дитини, якщо він доведе, що у промі-

жок між трьохсотим і сто вісімдесятим днем до народження дитини він перебував у

стані фізичної неможливості фізичних стосунків зі своєю дружиною, або з причини

свого перебування в іншому місці, або внаслідок якихось (інших) обставин

Глава ІІ. Про докази походження законних дітей......................................... (319—330)

Глава III. Про позашлюбних дітей ................................................................. (331—342)

Титул VIII. Про всиновлення та про узаконення, що здійснене шляхом всино-

влення

Глава І. Про всиновлення ................................................................................ (343—367)

Глава II. Про узаконення, здійснене шляхом всиновлення.......................... (368—370)

Титул IX. Про батьківську владу .................................................................. (371—387)

Ст. 371. Діти в будь-якому віці повинні проявляти до свого батька і матері

шану і повагу.

Ст. 372. Діти залишаються під владою батьків до досягнення повноліття або

до звільнення з-під їх влади.

Ст. 373. Батько один здійснює цю владу під час шлюбу.

Ст. 376. Якщо дитина не досягла 16 років, то батько може позбавити її волі на

термін не більше одного місяця: з цією метою голова трибуналу округу має, на

прохання батька, видати ордер на арешт.

Ст. 377. З досягненням дитиною 16-літнього віку та до повноліття або до

звільнення її від влади батька він може лише вимагати позбавити дитину волі

на період не більше 6 місяців; він звертається до голови зазначеного трибу-

налу, котрий, обговоривши питання з прокурором республіки, видає ордер

про арешт або відмовляє в ньому, і може, у першому випадку, скоротити те-

рмін ув’язнення, який вимагає батько.

Титул X. Про неповноліття, про опіку і про звільнення з-під влади

Глава I. Про неповноліття .........................................................................................(388)

Ст. 388. Неповнолітньою є особа тієї чи іншої статі, котра ще не досягла 21 року.

Глава II. Про опіку ........................................................................................... (389—475)

Ст. 389. Батько у шлюбі управляє особистим майном його неповнолітніх ді-

тей. Він має дати звіт стосовно власності, якщо мова йде про майно, на яке закон

надає йому узуфрукт.

Ст. 390. Після розривання шлюбу, через природну або громадянську смерть

одного з подружжя, опіка над неповнолітніми й не звільненими від влади дітьми

належить, відповідно до закону, одному з батьків

523

Глава III. Про звільнення з-під батьківської влади....................................... (476—487)

Титул XI. Про повноліття, про позбавлення дієздатності і про радника,

призначуваному судом

Глава I. Про повноліття .............................................................................................(488)

Глава II. Про позбавлення дієздатності .........................................................(489—512)

Глава III. Про радника, який призначається судом ...................................... (513—515)

КНИГА ДРУГА. ПРО МАЙНО ТА ПРО РІЗНІ

ВИДОЗМІНИ ВЛАСНОСТІ

Титул I. Про відмінності майна ...............................................................................(516)

Ст. 516. Усе майно є рухомим або нерухомим.

Глава I. Про нерухомість................................................................................. (517—526)

Ст. 517. Майно є нерухомим або за своєю природою, або за його призначе-

ним, або за належністю предмета, частиною якого воно є.

Ст. 518. Земельні ділянки й будівлі є нерухомим майном за їх природою.

Ст. 520. Незібраний врожай і фрукти на деревах є нерухомим майном; з того

моменту, як колоски зріжуть, а фрукти зірвуть, хоча й не було зібрано врожай,

вони є рухомим майном.

Ст. 524. Предмети, які власник землі встановив на своїй ділянці для її обслу-

говування та експлуатації, є нерухомостями через їх призначення. Отже, нерухо-

мостями, відповідно до їх призначення, є такі предмети, котрі власник встановив

на своїй ділянці для її обслуговування й експлуатації: тварини, люди для оброб-

лення землі; землеробське знаряддя; насіння, дані фермерам або особам, яким зе-

млю здано, з покладенням на них обов’язку віддавати частину врожаю; голуби в

голуб’ятнику; кролики у клітках; вулики; риба у ставках; преси, котли, апарати

для перегонки, діжки...

Глава II. Про рухомість ................................................................................... (527—536)

Ст. 527. Майно є рухомим за його природою або за законом.

Ст. 528. За своєю природою є рухомістю предмети, котрі можуть змінити

своє місце знаходження, зокрема, коли вони рухаються самі, як, наприклад, тва-

рини, або ж коли вони не можуть змінити свого місця самостійно, а тільки під

упливом сторонньої сили, як, наприклад, неживі предмети.

Ст. 529. Є рухомістю за законом зобов’язання й позови, що мають предметом

сплату грошових сум або (право на) рухомі речі, акції або частки у фінансових,

торгівельних або промислових компаніях, навіть якщо компаніям належало б не-

рухоме майно, пов’язане з цими підприємствами.

Глава III. Про майно стосовно тих, хто ним володіє.................................... (537—543)

Ст. 537. Приватні особи мають право вільного розпорядження майном, яке їм

належить...

Ст. 543. На майно можна мати або право власності, або просте право корис-

тування, або тільки право вимагати виконання земельних повинностей (сервіту-

тів).

Титул II. Про власність .................................................................................. (544—546)

Ст. 544. Власність є правом користуватися й розпоряджатися речами абсолют-

ним чином з тим, щоб користування не було таким, яке заборонено законом або ре-

гламентом.

Ст. 545. Нікого не можна змушувати поступатися своєю власністю, якщо це

тільки не робиться з причин суспільної користі та за справедливого й попере-

днього відшкодування.

Ст. 546. Власність на річ як рухому, так і нерухому дає право на все, що ця

річ виробляє, і на те, що природно або штучно з’єднується з цією річчю як її не-

від’ємність. Це право називається «правом приєднання».

524

Глава I. Про право приєднання стосовно до того, що виробляється річчю...................

................................................................................................................................... (547—550)

Глава II. Про право приєднання стосовно до того, що з’єднується з річчю і

входить до її складу................................................................................................. (551—577)

Ст. 552. Власність на землю включає і власність на те, що знаходиться звер-

ху, і на те, що знизу.

Власник може... зводити будівлі на свій розсуд, за винятком того, що встанов-

лено в титулі «Про сервітути і земельні повинності».

Титул III. Про узуфрукт, користування та проживання

Глава I. Про узуфрукт ...................................................................................... (578—624)

Глава II. Про користування та про проживання............................................ (625—636)

Титул IV. Про сервітути або земельні повинності...................................... (637—639)

Глава I. Про сервітути, що походять з розташування ділянок..................... (640—648)

Глава II. Сервітути, встановлені законом ...................................................... (649—685)

Глава III. Про сервітути, встановлені дією людини ..................................... (686—710)

КНИГА ТРЕТЯ. ПРО РІЗНІ СПОСОБИ, ЯКИМИ ЗДОБУВАЄТЬСЯ ВЛАСНІСТЬ

Загальні правила ............................................................................................. (711—717)

Ст. 711. Власність на майно набувається й передається шляхом успадкування,

дарування між живими або за заповітом відповідно до зобов’язань.

Ст. 712. Власність набувається також шляхом приєднання або включення до

складу іншої речі і через давність.

Ст. 713. Майно, яке не має господаря, належить державі.

Титул I. Про спадкування

Глава I. Про відкриття спадщини та перехід його до спадкоємців ............. (718—724)

Ст. 718. Спадщина відкривається внаслідок природної смерті і внаслідок

громадянської смерті.

Ст. 723. Закон регулює порядок успадкування між законними спадкоємцями;

за їх відсутності майно переходить до позашлюбних дітей, потім до живого по-

дружжя, а якщо таких немає, до держави.

Глава II. Про якості, необхідні для спадкування........................................... (725—730)

Глава III. Про різні порядки спадкування .....................................................(731—765)

Ст. 756. Позашлюбні діти не є спадкоємцями; закон надає їм право на майно

померлих батька або матері лише в тому разі, якщо вони були визнані в законно-

му порядку.

Глава IV. Про спадкування поза правилами.................................................. (766—773)

Глава V. Про прийняття спадщини і про відмовлення від спадщини ......... (767—814)

Глава VI. Про розділення (спадщини) і про повернення (спадкоємної маси)...............

................................................................................................................................... (815—892)

Титул II. Про дарування між живими та про заповіти

Глава I. Загальні постанови............................................................................. (893—900)

Ст. 893. Розпоряджатися своїм майном без вигоди можна лише через дару-

вання між живими або через заповіт

Ст. 894. Дарування між живими є дією, через яку дарувальник позбавляє се-

бе, реально й остаточно подарованої речі на користь того, кому ця річ дарується і

хто її приймає.

Ст. 895. Заповіт є дією, через яку заповідач дає розпорядження на той період,

коли він уже помре, про все своє майно або частину майна, і який він може ска-

сувати.

Глава II. Про здатність робити розпорядження або одержувати в силу дару-

вання між живими або на підставі заповіту.......................................................... (901—912)

525

Глава III. Про частину майна, якою можна розпоряджатися, і про її зменшен-

ня............................................................................................................................... (913—930)

Ст. 913. Безкорисливе надання (майна) через укладання угод між живими або

через заповіт не може становити більше половини майна, яке належить особі, ко-

тра здійснює розпорядження, якщо вона залишає після своєї смерті лише одну за-

конну дитину; третини — якщо вона залишає двох дітей; чверті — якщо вона за-

лишає троє або більшу кількість.

Ст. 916. За відсутності висхідних і спадних ліній споріднення, безкорисливі

надання, здійснені через угоди між живими або через заповітні акти, можуть ви-

черпувати все майно.

Глава IV. Про дарування між живими............................................................ (931—952)

Глава V. Про заповідальні розпорядження .................................................. (967—1047)

Глава VI. Про розпорядження, що допускаються на користь онуків або дару-

вальника, або заповідача дітей його братів і сестер......................................... (1048—1074)

Глава VII. Про розділи, здійснені батьком, матір’ю або іншими висхідними

між їх спадними [рідними] ................................................................................. (1075—1080)

Глава VIII. Про дарування, зроблені в силу шлюбного договору дружинам і

дітям, що народяться у шлюбі............................................................................ (1081—1090)

Глава IX. Про розпорядження, зроблені одним чоловіком на користь іншого

на підставі шлюбного договору або під час шлюбу......................................... (1091—1100)

Титул III. Про договори або про договірні зобов’язання взагалі

Глава I. Вступні постанови............................................................(1101—1107)

Ст. 1101. Договір є угодою, через яку одна або декілька осіб зобов’язуються

один перед іншим або перед декількома іншими особами дати що-небудь, зроби-

ти що-небудь або не робити чогось.

Глава II. Про суттєві умови дійсності угод ............................................... (1108—1133)

Ст. 1108. Чотири умови є суттєвими для дійсності угоди:

― згода сторони, яка зобов’язується;

― здатність укладати договір;

― певний предмет, що становить зміст зобов’язання;

― дозволене обґрунтування зобов’язання.

Ст. 1109. Дійсна згода відсутня, якщо вона була дана лише внаслідок помил-

ки або якщо вона була вирвана насильно або обманом.

Ст. 1115. Договір не може відхилятися з причини насилля, якщо, після того, як

насилля припинилося, цей договір було схвалено або прямо, або мовчазно, або через

пропущення терміну, встановленого законом для надання вимоги про відновлення.

Ст. 1123. Будь-яка особа може укладати договори, якщо вона не оголошена

неспроможною відповідно до закону.

Ст. 1124. Неспроможними для укладання договору є: неповнолітні; особи,

позбавлені дієздатності; (одружені жінки у випадках, зазначених у законі); всі ті,

кому закон забороняє деякі договори.

Ст. 1126. Предметом договору є те, що одна сторона зобов’язується дати, або

те, що одна сторона зобов’язується зробити, або що вона зобов’язується не робити.

Ст. 1131. Зобов’язання, яке не має основи або має неправдиву основу, або має

недозволену основу, не може бути чинним.

Глава III. Про силу зобов’язань.................................................................. (1134—1167)

Ст. 1134. Угоди, укладені на основі закону, посідають місце закону для тих,

хто їх уклав.

Вони можуть бути скасовані лише за взаємною згодою сторін або з причин,

відповідно до яких закон дозволяє скасування (зобов’язання).

Вони мають бути виконані сумлінно.

Ст. 1135. Угоди зобов’язують не тільки до того, що в них закладено, але й до

всіх наслідків, які справедливість, звичай або закон пов’язують з цим зо-

бов’язаним, відповідно до його природи.

Глава IV. Про різні види зобов’язань .........................................................(1168—1233)

Глава V. Про погашення зобов’язань ......................................................... (1234—1314)

Глава VI. Про доказ існування зобов’язань і здійснення платежу .......... (1315—1369)

Титул IV. Про зобов’язання, що виникають без угоди...................................... (1370)

Глава I. Про ніби-то договори..................................................................... (1371—1381)

Глава II. Про правопорушення і ніби-то правопорушення ...................... (1382—1386)

Ст. 1382. Якою б не була дія людини, котра завдає іншій збитків, зобов’язує

ту, з вини якої сталися збитки, відшкодувати їх.

Ст. 1383. Кожен відповідальний за збитки, що їх він спричинив не тільки сво-

єю дією, але й своєю неохайністю або необережністю.

Титул V. Про шлюбний договір і про взаємні права подружжя

Глава I. Загальні постанови......................................................................... (1387—1398)

Ст. 1387. Закон регулює подружній союз стосовно майна лише за відсутності

спеціальних угод, які подружжя може укласти на власний розсуд з тим, щоб ці

угоди відповідали добрій моралі...

Ст. 1394. Усі шлюбні угоди мають бути викладені до шлюбу в акті, складе-

ному перед нотаріусом.

Ст. 1395. Шлюбні угоди не можуть ні в чому змінюватися після одруження.

Глава II. Про режим спільності................................................................... (1399—1539)

Глава III. Про режим при наявності приданого ........................................ (1540—1581)

Титул VI. Про продаж

Глава I. Про природу і про форму продажу............................................... (1582—1593)

Ст. 1583. Продаж є угодою, відповідно до якої один зобов’язується надати

річ, а інший — заплатити за неї

Ст. 1589. Обіцянка продати рівноцінна продажу, якщо є взаємна угода обох

сторін про річ та про ціну.

Ст. 1590. Якщо при обіцянці продати було дано завдаток, то кожному з тих,

хто домовляється, надається можливість відступити від обіцянки:

— тому, хто дав завдаток — втратою його;

— тому, хто одержав завдаток — поверненням його у подвійному розмірі.

Глава II. Особи, які можуть купувати або продавати............................... (1594—1597)

Глава III. Про речі, що можуть бути продані............................................ (1598—1601)

Глава IV. Про зобов’язання продавця ........................................................ (1602—1649)

Глава V. Про обов’язки покупця................................................................. (1650—1657)

Глава VI. Про незначність і про знищення продажу .......................................................

............................................................................................................................... (1558—1685)

Ст. 1674. Якщо продавець зазнав збитків у розмірі більше семи дванадцятих

ціни нерухомості, то він може вимагати визнання угоди недійсною

Глава VII. Про продаж з метою розподілу загальної власності (lisitation)....................

............................................................................................................................... (1686—1688)

Глава VIII. Про перехід вимог та інших безтілесних прав ...................... (1689—1701)

Титул VII. Про обмін................................................................................... (1702—1707)

Титул VIII. Про договір наймання

Глава I. Загальні постанови......................................................................... (1708—1712)

Глава II. Про наймання речей .................................................................... (1713—1778)

Глава III. Про наймання роботи й послуг.................................................. (1779—1799)

Ст. 1780. Можна брати на себе зобов’язання надати послуги лише на період

для виконання певної справи

Глава IV. Про наймання худоби ................................................................. (1800—1831)

Титул IX. Про договір товариства

Глава I. Загальні постанови......................................................................... (1832—1834)

Ст. 1832. Договір товариства є угодою, відповідно до якої двоє або більше

осіб погоджуються зробити щось спільним майном, маючи на увазі розподіляти

вигоди, які можуть із цього випливати.

Ст. 1833. Кожен учасник товариства має внести до нього або гроші, або інше

майно, або свої спеціальні знання та вміння

Глава II. Про різні види товариств ............................................................. (1835—1842)

Глава III. Про зобов’язання учасників товариства між собою та стосовно до

третіх осіб............................................................................................................. (1843—1864)

Глава IV. Про різні засоби закриття товариства........................................ (1865—1872)

Постанова, що стосується торгових товариств...................................................... (1873)

Титул X. Про позику ................................................................................................(1874)

Глава I. Про позику для користування або про позичку .......................... (1875—1891)

Глава II. Про споживчу або просту позику................................................ (1892—1904)

Глава III. Про процентну позику................................................................ (1905—1914)

Титул XI. Про договір збереження та про секвестр

Глава I. Про збереження взагалі та його різні види .................................. (1915—1916)

Глава II. Про збереження у прямому змісті слова .................................... (1917—1954)

Глава III. Про секвестр ................................................................................ (1955—1963)

Титул XII. Про ризикові договори.........................................................................(1964)

Глава I. Про гру та парі................................................................................ (1965—1967)

Глава II. Про договір довічної ренти.......................................................... (1968—1983)

Титул XIII. Про доручення

Глава I. Про природу та про форму доручення .........................................(1984—1990)

Глава II. Про обов’язки довіреного ............................................................ (1991—1997)

Глава III. Про обов’язки довірителя........................................................... (1998—2002)

Глава IV. Про різні способи закінчення доручення .................................. (2003—2010)

Титул XIV. Про поручительство

Глава I. Про природу й обсяг поручительства........................................... (2011—2020)

Глава II. Про наслідки поручительства...................................................... (2021—2033)

Глава III. Про погашення поручительства................................................. (2034—2039)

Глава IV. Про законне поручительство та про судове поручительство.. (2040—2043)

Титул XV. Про мирові угоди....................................................................... (2044—2058)

Титул XVI. Про особисту затримку у цивільних справах ..................... (2059—2070)

Титул XVII. Про заставу .............................................................................. (2071—2072)

Глава I. Про заставу ..................................................................................... (2073—2084)

Глава II. Про бантихрезу ............................................................................. (2085—2091)

Титул XVIII. Про привілеї та іпотеки........................................................ (2092—2203)

Титул XIX. Про примусове відібрання власності та про черговість кредиторів

Глава I. Про примусове відібрання власності............................................ (2204—2217)

Глава II. Про черговість кредиторів та про розподіл ціни між кредиторами..... (2218)

Титул XX. Про давність

Глава I. Загальні постанови......................................................................... (2219—2227)

Глава II. Про володіння ............................................................................... (2228—2235)

Глава III. Про причини, що перешкоджають терміну давності..(2236—2241)

Глава IV. Про причини, які переривають або припиняють термін давності .................

............................................................................................................................... (2242—2259)

Глава V. Про час, який потрібен для закінчення давності........................ (2260—2281)

Документ № 2

ЦИВІЛЬНЕ УЛОЖЕННЯ НІМЕЧЧИНИ (1900 Р.)

(витяги)

КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ОСОБИ

Глава перша. Фізичні особи.................................................................................§§1—20

528

§1. Повноліття настає з досягненням 21 року.

Глава друга. Юридичні особи............................................................................§§21—89

I. Товариства

1.Загальні постанови ............................................................................................§§21—54

§21. Товариство, яке не має на меті ведення господарчого підприємства, набу-

ває громадянської правоздатності через унесення його до реєстру товариств у

відповідному суді.

§22. Товариство, яке має на меті ведення господарчого підприємства, набуває

правоздатності... через концесію від уряду. Право дарувати концесію належить

тій союзній державі, в межах котрої товариство має своє місцезнаходження.

§25. Устрій правоздатного товариства визначається уставом.

2. Зареєстровані товариства.................................................................................§§55—79

II. Установи ..........................................................................................................§§80—88

III. Юридичні особи публічного права...........................................................................§89

РОЗДІЛ ДРУГИЙ. РЕЧІ....................................................................................§§90—103

§90. Речами цей закон визнає тільки тілесні предмети.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ПРАВОВІ УГОДИ

Глава перша. Дієздатність .............................................................................§§104—115

§104. Позбавлені дієздатності особи: 1) які не досягли семирічного віку; 2) які

перебувають у стані хворобливовго душевного розладу, що виключає свободу

волевиявлення, якщо цей стан за своєю природою незмінної якості.

Глава друга. Волевиявлення ..........................................................................§§116—144

§119. Хто при волевиявленні хибив щодо змісту виявлення, або хто взагалі

не мав наміру здійснити виявлення такого змісту, той може оскаржити зроб-

лене виявлення, коли слід припустити при знайомстві зі справжним станови-

щем справи або при розумній оцінці положення він не здійснив би такого ви-

явлення.

Глава третя. Договір.......................................................................................§§145—157

§145. Якщо хто-небудь запропонує іншому укладення договору, то він

пов’язується з цією пропозицією, навіть якщо він особисто виказав, що не зв’язує

себе пропозицією.

§157. Договір слід тлумачити згідно з вимогами доброї совісті і з урахуванням

звичаїв цивільного обігу.

Глава четверта. Умовні та відстрочені угоди..............................................§§158—163

Глава п’ята. Представництво. Вповноваження............................................§§164—181

Глава шоста. Попередня згода. Наступна згода...........................................§§182—185

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ТЕРМІНИ.................................................................§§186—193

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ДАВНІСТЬ .......................................................................§§194—225

§195. Термін загальної давності витікає у 30 років.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ. ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВ. САМОЗАХИСТ. САМОДОПО-

МОГА ......................................................................................................................§§226—231

§227. Не вважається протизаконною дія, здійснена у стані необхідної оборони.

Необхідною обороною визнається той захист, який потрібен для відвернення від

себе або від іншого наявного неправомірного нападу.

§230. Самодопомога не повинна виходити за межі того, що необхідно для від-

вернення загрози.

РОЗДІЛ СЬОМИЙ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ...........................................................§§232—240

КНИГА ДРУГА. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ЗМІСТ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Глава перша. Задоволення по зобов’язаннях ...............................................§§241—292

529

§241. На основі зобов’язальних відносин кредитор має право вимагати від бо-

ржника задоволення, передбаченого умовою. Задоволення може полягати і в

утриманні від дії.

Глава друга. Прострочення кредитора..........................................................§§293—304

РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ДОГОВОРІВ

Глава перша. Установлення зобов’язань. Зміст договору ..........................§§305—319

Глава друга. Обопільний договір ..................................................................§§320—327

Глава третя. Обіцянка на користь третіх осіб..............................................§§328—335

Глава четверта. Задаток. Договірна неустойка............................................§§336—345

Глава п’ята. Відступ .......................................................................................§§346—361

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ПОГАШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Глава перша. Виконання................................................................................§§362—371

Глава друга. Внесок у присутнє місце ..........................................................§§372—386

Глава третя. Залік ...........................................................................................§§387—396

Глава четверта. Складання боргу .............................................................................§397

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ПЕРЕДАЧА ВИМОГИ ...........................................§§398—413

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ПЕРЕВЕДЕННЯ БОРГУ .................................................§§414—419

РОЗДІЛ ШОСТИЙ. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З БАГАТЬМА БОРЖНИКАМИ ТА ВІ-

РИТЕЛЯМИ ............................................................................................................§§420—432

РОЗДІЛ СЬОМИЙ. ОКРЕМІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Глава перша. Купівля. Обмін

I. Загальні положення.......................................................................................§§433—458

II. Відповідальність за недоліки проданої речі (очищення) ..........................§§459—493

§459. Продавець речі відповідає перед покупцем за те, що на час переходу ри-

зику на покупця річ вільна від таких недоліків, котрі б знищили або зменшили її

цінність або придатність до звичайного використання, або до такого використан-

ня, яке б передбачалось при укладанні договору. Незначне зменшення ціни або

придатності не береться до уваги.

Продавець відповідає й за те, що, на момент переходу страху річ має якості, за

які він прийняв на себе запоруку при продажу.

III. Особливі види купівлі..................................................................................§§494—534

Глава третя. Наймання. Оренда.....................................................................§§535—597

Глава четверта. Позичка................................................................................§§598—606

Глава п’ята. Позика ........................................................................................§§607—610

Глава шоста. Наймання послуг......................................................................§§611—630

Глава сьома. Підряд........................................................................................§§631—651

Глава восьма. Договір посередництва..........................................................§§652—656

Глава дев’ята. Оголошення про призначення нагороди .............................§§657—661

Глава десята. Доручення................................................................................§§662—676

Глава одинадцята. Провадження чужих справ без доручення...................§§677—687

Глава дванадцята. Поклажа ..........................................................................§§688—700

Глава тринадцята. Поміщення речей у власників готелів .........................§§701—704

Глава чотирнадцята. Товариство .................................................................§§705—740

Глава п’ятнадцята. Спільність права ...........................................................§§741—758

Глава шістнадцята. Довічна рента ...............................................................§§759—761

Глава сімнадцята. Гра. Парі ..........................................................................§§762—764

Глава вісімнадцята. Поручительство...........................................................§§765—778

Глава дев’ятнадцята. Мирова угода.........................................................................§779

Глава двадцята. Відвернена обіцянка сплати боргу. Визнання боргу.......§§780—782

Глава двадцять перша. Наказ .......................................................................§§783—792

Глава двадцять друга. Боргові документи на пред’явника........................§§793—808

Глава двадцять третя. Пред’явлення речей ................................................§§809—811

Глава двадцять четверта. Неправомірне збагачення .................................§§812—822

Глава двадцять п’ята. Недозволені дії.........................................................§§823—853

530

КНИГА ТРЕТЯ. РЕЧОВЕ ПРАВО

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ВОЛОДІННЯ ................................................................§§854—872

§859. Власник може силою протидіяти забороненому самоуправству

Якщо рухома річ була віднята у власника самоуправно, то він може силою

відняти її назад у порушника, якщо останнього було захоплено на місці або впій-

мано по свіжих слідах.

У разі захоплення володіння поземельною ділянкою засобом забороненого

самоуправства власник ділянки відразу після захоплення може відновити своє

володіння, силою усуваючи порушника.

РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВА НА ПОЗЕМЕ-

ЛЬНІ ДІЛЯНКИ......................................................................................................§§873—902

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Глава перша. Зміст права власності..............................................................§§903—924

Глава друга. Набуття і втрата права власності на поземельні ділянки......§§925—928

Глава третя. Придбання і втрата права власності на рухомі речі ..............§§929—984

Глава четверта. Домагання, засновані на праві власності........................§§985—1007

Глава п’ята. Загальна власність.................................................................§§1008—1011

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. СПАДКОЄМНЕ ПРАВО БУДІВНИЦТВА ......§§1012—1017

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. СЛУЖБОВОСТІ

Глава перша. Вотчинні службовості.........................................................§§1018—1029

Глава друга. Корисноволодіння.................................................................§§1030—1089

Глава третя. Обмежені особисті службовості..........................................§§1090—1093

РОЗДІЛ ШОСТИЙ. ПРАВО ПЕРЕВАЖНОЇ КУПІВЛІ ..........................§§1094—1104

РОЗДІЛ СЬОМИЙ. ВОТЧИННІ ПОВИННОСТІ .....................................§§1105—1112

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. ІПОТЕКА. ВОТЧИННИЙ БОРГ. РЕНТНИЙ БОРГ

Глава перша. Іпотека..................................................................................§§1113—1190

Глава друга. Вотчинний борг. Рентний борг............................................§§1191—1203

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ. ЗАСТАВНЕ ПРАВО НА РУХОМІ РЕЧІ І НА ПРАВА

Глава перша. Заставне право на рухомі речі............................................§§1204—1272

Глава друга. Заставне право на права .......................................................§§1273—1296

КНИГА ЧЕТВЕРТА. СІМЕЙНЕ ПРАВО

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ЦИВІЛЬНИЙ ШЛЮБ

Глава перша. Змова ....................................................................................§§1297—1302

Глава друга. Укладення шлюбу.................................................................§§1303—1322

§1303. Забороняється укладати шлюб — чоловікові, якщо він не досяг повно-

ліття, жінці — доки їй не виповниться 16 років.

§1305. Для укладання шлюбу законні діти, доки їм не виповниться 21 рік, ма-

ють отримати дозвіл від батька, а незаконні діти, доки вони не досягнуть того ж

віку, — дозволу матері.

Глава третя. Незначність і спірність шлюбу............................................§§1323—1347

Глава четверта. Взяття нового шлюбу по оголошенні одного з подружжя по-

мерлим.........................................................................................................................................

..............................................................................................................................§§1348—1352

Глава п’ята. Загальні наслідки шлюбу .....................................................§§1353—1362

§1353. Подружжя зобов’язані один перед одним до сумісного подружнього життя.

§1354. Чоловікові надається вирішувати всі питання, які стосуються спільного

подружнього життя, зокрема, він обирає місце проживання й місце переселення.

Дружина не зобов’язана підкорюватися рішенню чоловіка, якщо воно є зло-

вживанням з його боку своїм правом.

§1357. У межах домашнього господарства дружина має право вести справи

чоловіка замість нього та представляти його. Угоди, укладені нею, в межах цього