Галушка Є.О. (ред) Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

У вересні 1996 р. (завершальний етап) деноміновано український карбованець,

запроваджено національну грошову одиницю – гривню, змінено масштаб цін – 100 тис.

крб. – 1 грн., без обмежень проведено обмін старої грошової одиниці на нову,

встановлено новий курс гривні до долара – 1.76.

Грошова реформа є завжди вимушеною і її успішне проведення вимагає

створення відповідних економічних умов як до, так і в процесі її проведення.

Основні поняття та терміни:

Галопуюча інфляція – вид інфляції, яка викликає стрибкоподібне щорічне

зростання цін на 10-15%, а інколи і до 100%. Нині властива країнам, що розвиваються

та країнам з перехідною економікою.

Гіперінфляція - вид інфляції, найвища стадія розвитку інфляційного процесу,

при якій темп росту цін може перевищувати 50% за місяць.

Грошова інфляція - теорія, за якою інфляція пов'язана з розширенням грошової

маси в обігу.

Грошова реформа - комплекс монетарних, економічних і організаційних

заходів, спрямованих на повну чи часткову перебудову грошової системи, її

оздоровлення та поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Дефіцит бюджетний - перевищення видаткової частини державного бюджету

над дохідною.

Девальвація - офіційне зниження державного металевого вмісту та валютного

курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Депозитний процент - ставка процентна, яка виплачується по вкладах

населення та юридичних осіб.

Дефлятор - один із індексів цін, що використовується як коефіцієнт для

перерахування в незмінні ціни.

Інфляція - знецінювання нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок

надмірної їх емісії і переповнення ними каналів грошового обігу. Проявляється в

загальному тривалому і нерівномірному зростанні цін, стихійному перерозподілі

ресурсів між соціальними групами населення, падінні матеріальних стимулів до праці і

скороченні масштабів та показників технічного рівня виробництва.

Нуліфікація - оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними

або обмін знецінених паперових грошей на нові знаки за надзвичайно низькою

пропорцією, так що плата за такі гроші має суто символічне значення.

Ревальвація - офіційне підвищення державного золотого вмісту та валютного

курсу або тільки валютного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют.

Повзуча інфляція - щорічне інфляційне зростання цін на 3-4%. У

високорозвинених країнах є додатковим фактором зростання виробництва і харак-

теризується як відкритий тип інфляції.

Прихована (придушена) повзуча інфляція - проявляється через зростання

попиту на товари і посилення товарного дефіциту, зменшення виробництва товарів,

погіршенням якості, обмеженням асортименту товарів та ін. Оцінюється як

найдеструктивніша, оскільки позбавляє товаровиробників економічних стимулів.

Стагфляція - застійний стан економіки, що супроводжується одночасним

зростанням цін і безробіття.

Література: 22, 42-49, 51, 54, 55, 60, 63

Питання для самопідготовки та самоперевірки:

1. Поясніть суть інфляції і проаналізуйте форми її прояву.

2. Назвіть основні причини виникнення інфляції.

3. Які чинники впливають на розвиток інфляції.

4. Назвіть основні типи інфляції.

5. Поясніть закономірність Філліпса та її практичні наслідки.

6. Чому хронічне знецінення властиве паперовим грошам?

7. Які практичні механізми використовуються для подолання інфляції?

8. Яка теорія і яким чином забезпечила можливість подолання інфляції?

9. Як впливає інфляція на виробництво, зайнятість та життєвий рівень?

10. Поясніть вплив інфляції на кон’юнктуру грошового ринку.

11. Назвіть основні соціально-економічні наслідки інфляції.

12. Охарактеризуйте суть та основні складові антиінфляційної політики.

13. Назвіть особливості інфляційного процесу в Україні

14. У чому полягає зміст і функції грошових реформ?

15. Які особливості грошових реформ у вузькому і широкому їх розумінні?

Тести:

1. При номінальній процентній ставці 20% і темпі росту інфляції 8% за рік

реальна процентна ставка буде:

1) 28% річних;

2) 12% річних;

3) обидві відповіді неправильні.

2. При зниженні темпу інфляції до 5 % в місяць, інфляція стане:

1) помірною;

2) галопуючою;

3) гіперінфляцією.

3. Падіння темпів інфляції призводить до зниження цін:

1) так;

2) ні;

3) ці процеси не пов'язані між собою.

4. Інфляція найменше впливає на гроші у функції:

1) міри вартості;

2) засобу обігу;

3) засобу нагромадження;

4) засобу платежу;

5) світових грошей.

5. Інфляція найбільше впливає на гроші у функції:

1) міри вартості;

2) засобу обігу;

3) засобу нагромадження;

4) засобу платежу;

5) світових грошей.

6. Купівельна спроможність грошей:

1) завжди постійна;

2) зростає із ростом цін;

3) похідна від здатності грошей обмінюватися на товар;

4) знижується з часом.

7. Офіційне зниження та збільшення курсу грошової одиниці:

1) ревальвація;

2) інфляція;

3) девальвація;

4) дисконтування.

8. Стагфляція означає:

1) викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту;

2) визначається пропорційною зміною цін на різні товари;

3) супроводжується одночасним підвищенням рівня цін і рівня

безробіття;

4) викликана підвищенням цін під впливом сукупної пропозиції;

5) характеризується повільним зростанням цін (до 10 % на рік).

9. Явище дезинфляції це:

1) підвищенням цін і зниження безробіття;

2) зниження цін і зниження безробіття;

3) одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття;

4) всі відповіді неправильні.

10. Причиною інфляції є:

1) неправильний державний устрій країни;

2) схильність людей до накопичення паперових грошей;

3) недотримання вимог закону вартості;

4) недотримання вимог закону грошового обігу;

5) всі відповіді неправильні.

11. Закон грошового обігу визначає:

1) величину грошової маси;

2) рівень інфляції;

3) швидкість обігу грошей;

4) купівельну спроможність грошей.

12. Інфляція проявляється в:

1) рості купівельної спроможності грошей;

2) зниженні купівельної спроможності грошей;

3) зростанні безробіття;

4) інших ознаках.

13. Повзуча інфляція є:

1) непередбачуваною;

2) прихованою;

3) не прогнозованою;

4) різновидом інфляції попиту.

14. Реальна (справжня) інфляція це зростання цін:

1) відображене у офіційній статистиці;

2) з темпом росту більше 10% на місяць;

3) після того, як вичерпані екстенсивні чинники розвитку економіки.

15. Політика доходів передбачає:

1) зменшення доходів фізичних та юридичних осіб;

2) контроль за доходами фізичних та юридичних осіб;

3) підвищення доходів фізичних та юридичних осіб.

16. Дефляційна політика спрямована на:

1) зниження безробіття;

2) підвищення платоспроможного попиту;

3) скорочення платоспроможного попиту;

4) посилення кредитної експансії.

17. Кредитна рестрикція це:

1) посилення рефінансування НБУ інших банків;

2) надання державою кредитів суб’єктам господарювання;

3) обмеження кредитування;

4) всі відповіді неправильні.

18. Головне завдання грошової реформи:

1) стримування інфляції;

2) заміна масштабу цін;

3) конфіскація грошей у населення;

4) стабілізація грошового обігу;

5) обмін зношених грошових купюр.

19. Основною функцією структурної грошової реформи є:

1) забезпечення сталості грошового обігу;

2) забезпечення грошима сфери обігу;

3) формування нової грошової системи країни чи її радикальної

перебудови;

4) стримування інфляції;

5) нагромадження ресурсів для фінансування соціальних програм;

6) боротьба з інфляцією.

20. Завданням деномінаційної реформи є:

1) стримування інфляції;

2) заміна масштабу цін;

3) конфіскація грошей у населення;

4) стабілізація грошового обігу;

5) обмін зношених грошових купюр.

Задачі:

Задача 1

Вартість споживчого кошика станом на 01.01. становила 220 грн., станом на

01.04. - 320 грн., станом на 01.07. - 300 грн.

Визначити рівень та індекси інфляції.

Задача 2

ВВП в умовах повної зайнятості становить З0 млрд. дол., а фактичний обсяг

ВВП становить 25 млрд. дол. Податки складають 25% від величини ВВП, а державні

витрати і послуги - 6,5 млрд. дол.

Визначити як балансується державний бюджет - з дефіцитом чи профіцитом?

Як зміниться сальдо державного бюджету при досягненні повної зайнятості?

Задача З

Визначити темп інфляції, якщо обсяг грошової маси порівняно з минулим роком

зріс на 75%, швидкість обігу грошей зросла на 15 %, а приріст товарної маси - 20%.

Задача 4

Визначити очікуваний річний індекс інфляції при темпі інфляції за місяці у 8%

та 12%.

Задача 5

За наведеними нижче індексами цін по роках

Рік Індекс цін, %

1. 100,00

2. 115,00

3. 131,00

4. 135,00

розрахувати:

а) темп інфляції для кожного року;

б) кількість років для подвоєння цін, використовуючи „правило 70”;

в) зміну реального доходу, якщо номінальний дохід у другому році збільшився

на 17 % проти першого, а протягом третього року - на 5 % проти другого;

г) величину реального доходу у другому та третьому році при номінальному

доході у ці роки - 20 000 грн..

Задача 6

Знайдіть теперішню вартість грошей, які при 8% інфляції через 6 місяців

складуть суму у 200 гривень.

Задача 7

Розрахувати купівельну спроможність гривні через 2 роки, якщо інфляція

складає 8% за рік.

Задача 8

Індекс цін зріс із 108% до 112%.

Розрахувати динаміку індексу цін та динаміку купівельної спроможності грошей.

Задача 9

Для неінфляційного обігу грошей їх маса повинна складати 150 млрд. грн..

Що станеться, якщо в обіг надійде 180 млрд. грн..

Задача 10

Сума цін реалізованих товарів і послуг – 400 млрд. грн., проданих в кредит – 20

млрд. грн., платежі за кредитами – 5 млрд. грн., платежі, що взаємно погашаються – 5

млрд. грн.. Тривалість обороту грошової одиниці – 3 місяці.

Розрахувати кількість грошей необхідну для неінфляційного обігу грошей в

економіці.

ТЕМА 7. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

1. Поняття ринку цінних паперів, його суб'єкти та об'єкти

2. Характеристика цінних паперів

3. Професійна діяльність на РЦП

4. Фондова біржа

1. Ринок цінних паперів (РЦП) є специфічною сферою грошового ринку, де

об’єктом операцій є цінні папери (ЦП), де ЦП опосередковують інші операції

грошового ринку. РЦП забезпечує емісію, купівлю-продаж, формує ціну, врівноважує

попит та пропозицію на ЦП.

Основні функції РЦП:

- регулювання сфери грошового обігу та кредиту;

- забезпечення переливу капіталу між галузями та сферами економіки;

- розподіл і перерозподіл капіталу корпорацій (АТ), контроль за їхньою

діяльністю;

- залучення капіталу та забезпечення його ефективного використання;

- забезпечення оперативної інформації про рух індивідуальних капіталів.

На РЦП акумулюються вільні грошові кошти юридичних осіб, держави та

заощадження приватних осіб, які спрямовуються на споживання. Функціонування РЦП

здійснюється за наступними принципами (міжнародними стандартами): прозорість,

відкритість, доступність, впорядкованість, конкурентність.

Розрізняють такі РЦП:

- за сферою поширення - світові, національні, регіональні та місцеві;

- за стадією обігу - первинний (первинні угоди купівлі-продажу тільки-що

випущених ЦП) і вторинний (подальший обіг ЦП);

- за формою організації вторинного ринку – біржовий і позабіржовий

(вуличний);

- за емітентами - ринок корпоративних ЦП, випущених юридичними особами;

ринок муніципальних ЦП, випущених органами місцевого самоврядування;

ринок державних ЦП, випущених державою;

Суб'єкти РЦП:

- емітенти (компанії, товариства, підприємства, держава) – випускають ЦП;

- інвестори (фізичні та юридичні особи) покупці ЦП;

- посередники (брокери, ділери, андеррайтери);

- органи регулювання (ДКЦПФР, біржі, асоціації брокерів та ділерів тощо);

- інфраструктурні учасники (депозитарії, зберігачі, реєстратори, трасти,

продавці інформації про РЦП).

Крім власників ЦП, що мають право володіння, користування та

розпорядження ЦП, є ще номінальні держателі ЦП - агенти, на яких здійснена

реєстрація акцій.

2. Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами,

що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи,

яка їх розмістила(видала), і власника та передбачають виконання зобов’язань згідно з

умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих

документів, іншим особам.

ЦП є об’єктами РЦП і поділяються на:

- емісійні (акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов’язання) та

неемісійні (визнаються такими ДКЦПФР);

- пайові (акції, інвестиційні сертифікати);

- боргові(облігації, казначейські зобов’язання, ощадні(депозитні) сертифікати,

векселі);

- іпотечні(іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати

ФОН);

- приватизаційні;

- похідні ЦП - деривативи (опціони, форварди, ф'ючерси, варанти, райти);

- товаророзпорядчі.

За формою випуску ЦП можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.

Акція(А) – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його

власника(акціонера), що стосуються акціонерного товариства(АТ), включаючи право на

отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та право отримання частини

майна АТ у разі його ліквідації, право на управління АТ, а також немайнові права,

передбачені чинним законодавством України.

Розрізняють А паперові і непаперові(електронні), сертифікатні і безсертифікатні,

прості(звичайні) і привілейовані (преференційні), іменні і на пред’явника, зворотні і

незворотні, конвертовані і кумулятивні, вітчизняні та іноземні, деноміновані у

національній та іноземній валютах, оплатні та преміальні, пільгові та безпільгові.

Привілейовані А можуть бути різних класів(різний обсяг прав) і можуть

конвертуватися: А одного класу в А іншого. частка привілейованих А в статутному

капіталі АТ не може перевищувати 25%.

Кожна емісія А підлягає реєстрації в ДКЦПФР. Проспект емісії (дані про

емітента, його засновників, обсяг підписки, ціна А, термін підписки, інші умови емісії)

публікується у пресі.

Обіг А дозволяється після реєстрації ДКЦПФР звіту про результати розміщення

А та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску А.

А мають номінальну вартість (частина статутного фонду, яка припадає на одну

А); емісійну вартість (більша від номінальної, принаймні, на суму витрат по підписці);

ринкову (курсову) вартість (поточна ціна А на РЦП) і балансову (вартість майна,

коштів, нерозподіленого прибутку в розрахунку на одну А). Номінальна вартість А

встановлюється в національній валюті і не може бути меншою 1 копійки.

Оцінка А проводиться в основному за їхньою доходністю, тобто, розміром

дивідендів – частина чистого прибутку, визначена загальними зборами до розподілу,

ділиться на кількість випущених А. За привілейованими А встановлюється фіксований

дивіденд (відсоток від номінальної вартості або сума грошей на одну А), який

виплачується незалежно від остаточних фінансових результатів діяльності АТ.

Вкладення в прості А (одна А - один голос) є достатньо ризикованими, оскільки

розмір дивідендів за ними сплачується за рішенням загальних зборів АТ (в Україні

повальною є практика прийняття рішень про невиплату дивідендів) і в останню чергу

(після сплати податків та фіксованих дивідендів).

Облігація(О) – ЦП, що посвідчує внесення її власником грошей, визначає

відносини позики між власником О та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента

повернути власникові О. її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення О

строк та виплатити доход за О, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Після закінчення строку обігу О підлягають викупу емітентом, який виплачує

власнику номінальну вартість О та дохід у вигляді відсотка.

О розміщуються у документарній або бездокументарній формі. Емітенти можуть

розміщувати відсоткові, цільові (погашаються товарами, послугами) та дисконтні

(ціна розміщення нижча номінальної вартості) О у національній чи іноземній валюті.

О можуть мати фіксований термін погашення, бути іменними і на пред'явника;

емітуються державою (державні) або юридичними особами (корпоративні); можуть

мати вільний обіг – ринкові (публічні) і обмеження по реалізації – неринкові;

розміщуються на добровільній основі або примусово.

За строками погашення розрізняють поточні (до року), короткострокові ( 1-3

роки), середньострокові (3-10 років) і довгострокові ( 10 і більше років); за способом

виплати доходів - лотерейні - періодично розігруються виграші, процентні -

забезпечують власнику регулярні фіксовані доходи, дисконтні О – реалізуються нижче

номіналу а викуповуються за номіналом, безпроцентні - при погашенні власнику

виплачується певний товар.

Крім цього виділяють О заставні і беззаставні, з правом дострокової оплати і

без такого, конвертовані (обмінюються на прості акції того ж АТ) і неконвертовані.

Номінальна вартість О визначається емітентом і вказується на бланку О і не

може бути меншою 1 копійки. Ціна, за якою О випускається в обіг складає її емісійну

вартість, а на РЦП формується її ринкова вартість.

Доходність О визначається річним відсотком (від номінальної вартості), який

отримує інвестор.

Сертифікат О містить визначені ДКЦПФР реквізити, ім’я власника, а сертифікат

процентної О ще й купон (купонний лист).

Формування капіталу шляхом випуску О є більш вигідним для підприємств ніж

за допомогою А, оскільки відсотки за О сплачуються з прибутку корпорації до

оподаткування, а власники О є кредиторами корпорації і не мають права голосу.

Юридична особа має право розміщувати О на суму, що не перевищує

трикратного розміру власного капіталу чи забезпечення від третіх осіб (з 2008 р).

Казначейське зобов’язання України – державний ЦП, що розміщується

виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості

Державного бюджету України перед власниками казначейського зобов’язання, дає

власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов

розміщення.

Інвестиційні сертифікати – ЦП, які розміщується інвестиційними фондами

(компаніями) та посвідчує право власності інвестора на частку інвестиційному фонді,

взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Ощадний(депозитний) сертифікат – ЦП, який підтверджує суму вкладу,

внесеного у банк, і права вкладника(власника сертифіката) на отримання зі спливом

встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку,

який його видав. Можуть бути іменними (розміщуються в бездокументарній формі) та

на пред’явника ( документарні), деномінуватися в національній та іноземній валюті,

використовуватися як засіб розрахунків і предмет застави, можуть передаватися новим

власникам через відповідний договір (відступлення).

Ос бувають іменними і на пред’явника, можуть даруватися, передаватися і

продаватися іншій особі.

Вексель – ЦП, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця,

або його наказ третій особі, сплатити після настання строку платежу визначену суму

власнику векселя (векселедержателю).

Класифікація векселів:

- за емітентом - казначейські, приватні;

- за угодами, що обслуговуються - фінансові, товарні або комерційні;

- за суб'єктами, що здійснюють оплату - простий, переказний;

- за наявністю застави - забезпечений, незабезпечений;

- за порядком платежу - на пред'явника, строковий;

- за можливістю передачі іншій особі - індосований, неіндосований;

- за місцем платежу - доміцильований, недоміцильований;

- за формою пред'явлення - паперовий, безпаперовий.

Приватизаційні папери(ПП)– ЦП, різновид державних ЦП, які засвідчують

право власника на безплатне одержання у процесі приватизації частини майна

державних підприємств, державного житлового чи земельного фонду.

В Україні ПП не підлягають вільному обігу, обмінюються на акції, паї та інші

документи підприємств, що приватизуються, дивіденди не нараховуються і не

сплачуються, не приймаються в розрахунки чи заставу, вважаються недійсними, якщо

виявлені порушення у їх придбанні.

Компенсаційні сертифікати - ЦП, право на отримання яких мають громадяни,

що мали заощадження в Ощадбанку або страховий поліс з Укрдержстрахом на

01.01.92р.

Деривативи – похідні ЦП, контракти, вартість яких залежить від вартості ЦП, з

приводу яких укладаються ці контракти, або від величини курсу цих ЦП.

Ф’ючерси – стандартизовані контракти, в яких одна сторона зобов’язується

продати, а інша купити ЦП у певній кількості, за визначеною ціною та в певний строк у

майбутньому. Торгують на фондових біржах. Можуть багатократно перепродаватися.

Передбачають внесення певного страхового депозиту. На момент підписання контракту

продавець не розпоряджається ЦП.

Форварди – укладаються економічними суб’єктами поза біржею - єдине, що

відрізняє їх від ф’ючерсів.

Опціони – стандартизовані угоди продажу-придбання ЦП, ф’ючерсів у

майбутньому, у певній кількості, у певний день, за визначеною ціною. Інвестор купляє

право на купівлю-продаж пакету ЦП, вказаного в опціонному контракті і може

відмовитись від опціону на відміну від автора. У цьому основна відмінність від

ф’ючерса. На Заході використовуються різноманітні види ф’ючерсних та опціонних

контрактів та їх комбінації.

Варанти – ЦП, за яким їх власник отримує право придбати нові А чи О на 3,6,12

місяців за пільговою ціною. Часто випускаються разом із А та О і забезпечують не так

мобілізацію як перерозподіл діючих капіталів. Дозволяється подальша перепродаж

варантів.

Райти – ЦП, які надають їх власникам лише окремі права (власники акцій –

отримують дивіденди і не голосують на загальних зборах).

3. Професійна діяльність на РЦП – це діяльність юридичних осіб з надання

фінансових та інших послуг у сфері розміщення а обігу ЦП, обліку прав за ЦП,

управління активами інституційних інвесторів.

До видів професійної діяльності відноситься: торгівля ЦП; управління активами

інституційних інвесторів, депозитарна діяльність, організація торгівлі на фондовому

ринку.

Торгівлею ЦП займаються торговці ЦП – господарські товариства, для яких ці

операції є виключним видом діяльності і банки.

Торговець може провадити:

- дилерську діяльність - укладати договори щодо ЦП від свого імені і за свій

рахунок для перепродажу, при сплаченому статутному капіталі – 120 тис.

грн.;

- брокерську діяльність - укладати договори щодо ЦП від свого імені (імені

іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи, якщо має сплачений

статутний капітал – 300 тис. грн.;

- здійснювати андеррайтинг (розміщення ЦП за дорученням, від імені та за

рахунок клієнта), якщо має сплачений статутний капітал - 600 тис. грн.;

- діяльність з управління ЦП(управління переданими торговцю установником

управління ЦП та грошовими коштами, що призначені для інвестування в

ЦП) на підставі договору і за винагороду, при сплаченому статутному

капіталі – 300 тис. грн.. Сума договору про управління ЦП має бути не

меншою 100 мінімальних заробітних плат.

Торговець ЦП зобов’язаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію

про всі правочини, які він вчинив.

Управління активами інституційних інвесторів це професійна діяльність

учасника РЦП – компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від

свого імені або на підставі відповідного договору.

4. Організація торгівлі на фондовому ринку полягає у створенні

організаційних, технологічних, технологічних, правових та інших умов для збирання та

поширення інформації стосовно попиту і пропозиції, проведення регулярних торгів

фінансовими інструментами, централізованого укладення і виконання договорів

(клірингів) та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора

торгівлі. Організаторами торгівлі є фондові біржі, які повинні підтримувати власний

капітал на рівні не меншому ніж 3 млн. грн., а для бірж, які здійснюють кліринг та

розрахунки – не меншому ніж 6 млн. грн..

Фондова біржа (Біржа) – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на

якому врівноважується попит та пропозиція на ЦП. Біржа утворюється та діє в

організаційно-правовій формі товариства або дочірнього підприємства об’єднання

торговців ЦП. Утворюється біржа не менш як 20 засновниками – торговцями ЦП,

частка одного з яких не може бути більшою 5% статутного капіталу біржі.

Право провадження діяльності з організації торгівлі біржа набуває з моменту

отримання ліцензії ДКЦПФР. Кожен член біржі повинен мати ліцензію на право

провадження професійної діяльності на фондовому ринку. У разі анулювання ліцензії

торговця ЦП його членство тимчасово призупиняється. Діяльність біржі

призупиняється ДКЦПФР, якщо кількість її членів стає меншою 20.

Біржа подає ДКЦПФР інформацію про торгівців ЦП, допущених до укладання

угод на біржі; про ЦП, що пройшли процедуру лістингу; про обсяги торгівлі ЦП за

період, визначений ДКЦПФР.

Біржа створює організаційні умови для укладання договорів з ЦП шляхом

котирування ЦП на основі даних попиту і пропозиції, отриманих від учасників торгів на

біржі. Торгівля на біржі здійснюються за правилами (затверджуються біржовою радою і

реєструються ДКЦПФР), які включають порядок:

- організації та проведення біржових торгів;

- лістингу та делістингу ЦП;

- допуску членів біржі та інших осіб до торгів;

- котирування ЦП та оприлюднення їх біржового курсу;

- розкриття інформації про діяльність біржі;

- розв’язання спорів між членами біржі;

- здійснення контролю за дотриманням цих правил;

- застосування санкцій за порушення цих правил.

У своїй роботі біржа керується чинним законодавством країни (Закон України

„Про цінні папери та фондовий ринок” 2006р.), нормативними документами ДКЦПФР),

Правилами біржі, своїм Статутом.

Заклади подібні до нинішніх бірж були в Вавилоні і Древньому Єгипті.

Прототип сучасної біржі появився у Франції у 12 ст., а першою вважається

Амстердамська біржа, яка працює з 1602 року. Свій бурхливий розвиток біржі

пережили у 19 ст. – період масового розвитку АТ.

Роботою біржі керує біржовий комітет (Рада керуючих у США). Членами біржі є

брокери, маклери, ділери тощо. Для вступу новий член повинен подати рекомендації

декількох членів біржа і сплатити значний членський внесок (для Нью-Йоркської біржі

– до 700 тис. $).

Операції біржі:

- проста операція купівлі-продажу ЦП через брокера;

- купівля ЦП з частковою оплатою (покупець сплачує 50%, решту сплачує

брокер). Оптимісти (“бики”) – впевнені у підвищенні курсу і купують з