1. Види та форми кредиту
2. Процентна ставка за кредитом
3. Основи банківського кредитування
1.  Розрізняють   тісно пов’язані   між  собою  дві  форми   кредиту  -   грошову та
товарну,   в   межах   яких   виокремлюють   достатньо   багато   видів   кредиту   за   значною
кількістю  критеріїв.   Основними  видами   кредиту  є   міжгосподарський,   банківський,
державний, міжнародний, виробничий, споживчий.
Міжгосподарський кредит – вид кредиту, що надається одним господарюючим
суб’єктом   іншому   без   участі   фінансових   посередників.   Функціонує   у  таких
різновидностях:   комерційний   кредит,   дебіторська   та   кредиторська   заборгованість,
аванс, тимчасова (зворотна) фінансова допомога, лізинг. 
Комерційний кредит надається продавцем покупцю у товарній формі у вигляді
продажу   товарів   з   відстрочкою   платежу.   Має   обмеження   за   строками   і   сумами
(можливості   і   розмір   резервного   капіталу   кредитора)   і,   як   правило,   оформляється
векселем. Основна мета - прискорення реалізації товарів і одержання прибутку. 
Банківський кредит  - це кредит, у якому однією із сторін є банк. Банк може
отримувати або надавати грошові позики юридичним та фізичним особам. 
Банківські кредити класифікують: 
- за строками користування (короткострокові – до 1 року, середньострокові –
до 3 років, довгострокові – понад 3 роки);
- за   забезпеченням   (забезпечені   заставою   (майно,   майнові   права,   ЦП),
гарантовані   (банками,   третьою   особою),   мають   інше   забезпечення
(поручительство, страховий поліс), незабезпечені (бланкові); 
- за   ступенем   ризику   (стандартні,   субстандартні,   під   контролем,   сумнівні,
безнадійні);
- за методами надання (у разовому порядку, кредитна лінія, гарантійні);  
- за  строками   погашення  (водночас,   у  розстрочку,   достроково,  з  регресією
платежів, після закінчення обумовленого періоду). 
Додатковими   класифікаційними   ознаками   можуть   стати   цільове   призначення
(формування основних засобів, поповнення обігових коштів, посередницькі операції);
характер процентної ставки (фіксована, плаваюча, облікова, базова); числом кредиторів
(один   банк,   синдиковані,   паралельні);   термін   користування   (строкові,   безстрокові,
прострочені, відстрочені) тощо.
Державний кредит - це сукупність кредитних відносин, в яких однією із сторін,
виступає   держава,   яка   може   бути   як   позичальником,   забезпечуючи   покриття
бюджетного дефіциту, так і кредитором, надаючи допомогу бюджетам нижчого рівня,
юридичним   і   фізичним   особам.   Запозичення   здійснюються,   як   правило,   шляхом
випуску   і   розміщення   державних   ЦП   і   утворюють   зовнішній   та   внутрішній   борг
держави. 
Державний кредит класифікується: 
- за суб'єктами кредитних відносин - центральні органи влади, органи місце-
вого самоуправління; 
- за місцем розміщення цінних паперів - внутрішній та зовнішній; 
- за строками залучення коштів – коротко - , середньо -, та довгостроковий; 
- за забезпеченістю боргових зобов'язань - закладний, беззакладний;
- за   характером   виплати   доходу   -   виграшний,   процентний,   з   нульовим
купоном; 
- за методом визначення доходу - з твердою та плаваючою ставкою; 
- за  умовами  погашення   -   з  правом  та   без  права   дострокового  погашення,
одночасно, частинами.