Хоменко Н.В., Мірошник В.О. Історія України-конспект лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

Товариство стало активним оборонцем прав української мови і

захисником українського шкільництва.

Початок національного відродження

1816 р. в Перемишлі виникає «Товариство священників»

Засновники – священик І,Могильницький. Членами товариства були

священики та інтелігенція.

Завдання

Наслідки діяльності

 Члени товариства сприяли прийняттю рішення в 1818 р. про викладання

українською мовою в початкових класах.

 Випустили граматики українською мовою: в 1822 р.- І.Могильницький, в

1833 р. – Й.Лозинський, в 1934 р.- Й.Левицький.

«Руська трійця» 1833 – 1837 рр.

Засновники

Завдання:

Випустили:

 збірник власних поезій та перекладів під назвою «Син Русі» 1833 р.

Закликали до народного єднання;

М.Шашкевич

(1811-1843 рр.)

І.Вагилевич

(1811–1866 рр.)

Я.Головацький

(1814-1888 рр.)

Студенти Львівського університету і греко-

католицької духовної семінарії

виступали за піднесення статусу української мови і розширення сфери

її вжитку;

сприяли пробудженню національної свідомості українського народу

 збірник народних пісень, історичних та публіцистичних матеріалів в

1834 «Зоря». Засуджували іноземне панування, прославляли визвольну

боротьбу народу і козацьких ватажків;

 в 1836 р. М.Шашкевич підготував для молодших школярів «Читанку»;

 в 1936 р. у Будапешті вийшла «Русалка Дністрова». Основні ідеї:

визнання єдності українського народу; позитивне ставлення до суспільних

рухів; пропаганда ідей власної державності.

Ці перші культурно-освітні організації сприяли зростанню національної

свідомості українського народу.

Вплив революції 1848-1849 рр. на розвиток національно-

визвольного руху

Наслідки революції 1848-1849 рр.

Головна Руська Рада видає маніфест

 розширення сфери вжитку української мови;

 українці Наддніпрянщини і Галичини – єдиний народ;

 пращури українці мали свою державність і були народом, який

рівнявся славі найзаможнішими народам Європи.

Гасло маніфесту: «Будьмо тим, чим бути можемо і повинні. Будьмо

народом».

Проголоше

но

конституці

йну

монархію

Декларова

но

демократи

чні

свободи

Ліквідова

но

кріпосне

право

Сприяла

пожвавленню

революційного

руху,

пробудженню

національної

свідомості.

В травні 1848 р. у Львові виникає перша русько-

українська організація – Головна Руська Рада

(1848-1851 рр.). Очолив її Р.Яхимович, згодом –

М.Куземський.

Активізується діяльність української інтелігенції

 В 1848-1852 рр. у Львові видавалася перша українська газета – «Зоря

Галицька».

Відбувся з’їзд науки та культури «Собор руських учених» (1848 р.).

Засновано культурно-освітнє товариство «Галицько-Руська матиця».

Відкрито у Львові Народний дія з українською бібліотекою, музеєм і

народним клубом;

В австрійському парламенті, скликаному у 1848р., інтереси

українського народу представляли 39 депутатів (27 з них селяни).

Наприкінці першої половини ХІХ ст. знову запанувала реакція, яка

перекреслила більшість революційних завоювань, посилився національний

гніт в другій половині ХІХ ст.:

 намісник призначався тільки з числа польської аристократії;

 не відбулося поділу Галичини на українську та польську частини;

 виборча система забезпечувала полякам відчутну перевагу в

крайовому сеймі;

 звужується сфера вжитку української мови.

Відповіддю на посилення польського впливу в західноукраїнських

землях стало виникнення москвофільської та народовської суспільно-

політичних течій.

Течії Керівники Соціальна база Мета діяльності

Москвофіли Д.Зубрицький

В.Додицький

М.Малиновський

Д.Добрянський

Духовенство,

поміщики,

чиновники,

інтелігенція

Виступали за

єдиний руський

народ, який

проживає від

Карпат до Уралу,

не визнавали

існування

українського

народу та його

мови. Видавали

періодичні

видання, відкрили

культурно-освітні

товариства

«Галицько-руська

матиця»,

товариство ім..

М.Качковського

Народовці В.Шашкевич Вчителі, адвокати, Виступали за

Ю.Романчук

О.Барвінський

К.Левицький

лікарі, священики розвиток

української мови,

піднесення

культури

українського

народу,

згуртування

національних сил.

Здобутками

народовців на

культурній ниві

були:

 заснування

культурно-

освітніх та

наукових

товариств:

«Руська бесіда»,

«Просвіта»,

Наукове

товариство ім.

Т.Шевченка;

 організація

професійного

театру;

 видання та

популяризація

творів

українських

письменників.

Радикальний

напрямок

Іван Франко,

Михайло Павлик,

Остап Терлецький

Широкі народні

маси

Виступали за

незалежність

України,

проповідували

необхідь переходу

до соціалізму,

закликали до

політичної

діяльності широкі

народні маси.

Видавали свої

часописи.

Починаючи з 90-х років ХІХ ст. суспільний рух в західноукраїнських

землях вступає у політичний етап свого розвитку.

в 1890 р. виникає перша в Галичині партія – Русько-українська

радикальна партія;

в 1899 р. – Українська національно-демократична партія;

в 1896 р. – Русько-український християнський союз;

в 1899 р. – Українська соціал-демократична партія.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель

в складі Австрійської імперії

 Господарство Західної України було аграрним. Більша кількість

землі знаходилася в руках поміщиків. Капіталізм в сільському

господарстві розвивався повільно, переважно пруським шляхом.

Селянські господарства розорювалися, селянські земельні наділи

зменшувалися, землі не вистачало щоб прогодувати сім’ю.

 Феодальні пережитки гальмували розвиток промисловості. Темпи

розвитку промисловості були низькими. Важкої промисловості

майже не існувало. Провідними галузями були нафтодобувна

промисловість, деревообробна та харчова промисловість.

Ситуація ускладнювалась і колоніальною політикою Австрійської

імперії, суть якої полягала у перетворенні західноукраїнських

земель на ринок збуту та джерело сировини і дешевої робочої

сили. Ці обставини привели до того, що виробництво на душу

населення в західноукраїнських землях було в 5 разів менше у

чеських та німецьких областях імперії.

 У промисловості панував іноземний капітал – австрійський,

німецький, англійський.

 Хижацька експлуатація природних багатств західноукраїнських

земель. Наприкінці ХІХ ст. щорічні вирубки лісів в Карпатах

перевищили 6 млн. м

. Площа лісів в Галичині за рік

скорочувалася на 1100 га. Були виснажені озокеритові поклади.

 Австро-угорська влада гальмувала впровадження технічних

новацій у промисловості. Тому в Галичині діяло лише 5,5%

парових двигунів, що функціонувало в Австро-Угорщині.

Запитання для самоперевірки

1. В складі яких держав були західноукраїнські землі та

Закарпаття в кінці XVIII – ХІХ ст.?

2. На які округи поділялася територія «Королівства Галіції і

Лодомерії»?

3. Конкретними фактами доведіть, що провідну роль в

національно-культурному русі на західноукраїнських землях

відігравало духовенство.

4. Хто заснував «Руську трійцю»?

5. Охарактеризуйте основні завдання «Руської трійці» і

діяльність членів «Руської трійці».

6. Чому саме мовна проблема була основою українського

національно-культурницького руху? Для пояснення

використайте факти з історії західноукраїнських земель.

7. Чому західноукраїнські землі вважалися колоніальним

придатком Австро-Угорської імперії?

8. Охарактеризуйте вплив революції 1848-1849 рр. на розвиток

національно-визвольного руху.

9. Розкрийте основні ідеї маніфесту, якого видала Головна Руська

Рада.

10. Що було різного і спільного у суспільно-політичний позиції

народовців і москвофілів?

Завдання

Складіть таблицю «Виникнення політичних партій в Західній Україні»

Рік заснування Засновники та лідери Програма і мета

діяльності

Доповніть текст:

1. «Маніфест, який видала 1848 р. ……………………., закінчувався

гаслом: «Будемо тим, чим бути можемо і повинні. Будемо…..»

2. Члени «Руської трійці» видали в 1833 р. збірник власних поезій під

назвою ……………. Наступним кроком «Руської трійці» став підготовлений до

друку в 1834 р. збірник ………………………

3. Поміркуйте над текстом «Минув той час, коли ми всі вкупі вагалися

виявити своє ім’я, - проголошував В.Подолинський у своєму публіцистичному

творі «Слово перестороги», - нині українець виявляє його світові, ніщо не

зможе спинити нас у загальних стремліннях Європи; всі хочемо бути нарівні з

іншими народами…. Що буде в Європі, те й нам буде».

На основі яких підстав зробив такий висновок В.Подолинський.

Відповідь аргументуйте фактичним матеріалом.

Тести

1. У Північній Буковині найбільшими були виступи селян в 1843 – 1844

рр. під керівництвом:

а) Л.Кобилиці;

б) Д.Якимчука;

в) І.Кокоша;

г) П.Мельничука.

2. У 1816 р. у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня

організація з ініціативи:

а) І.Могильницького;

б) Й.Лозинського;

в) М.Шашкевича;

г) І.Вагилевича.

3. Засновниками «Руської трійки» були:

а) Й.Лозинський;

б) М.Шашкевич;

в) І.Вагилевич;

г) Я.Головицький.

4. В 1834 р. члени «Руської трійки» підготували до друку:

а) збірник «Зоря»;

б) збірник «Син русі»;

в) «Русалку Дністрову»;

5. Члени москвофільської течії створили культурно-освітні товариства:

а) «Галицька-руська Матиця»;

б) «Руська бесіда»;

в) «Просвіта».

6. Лідерами народовців були:

а) Д.Зубрицький;

б) Ю.Романчук;

в) К.Левицький;

г) В.Дідицький.

7. Культурно-освітнє товариство «Просвіта» у Львові було створено:

а) 1861 р.;

б) 1868 р.;

в) 1873 р.

8. Русько-українська радикальна партія виникла:

а) 1890 р.;

б) 1896 р.;

в) 1898 р.

9. М.Павлик, О.Терлецький були лідерами:

а) москвофільської течії;

б) народовської течії;

в) радикальної течії.

10. У 1899 р. на чолі з Є.Левицьким та В.Охримовичем утворилася:

а) Українська націонал-демократична партія;

б) Українська демократична партія;

в) Русько-український християнський союз.

Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія» 1999,

с. 206-215, 263-273.

2. Рибалка І.К. Історія України. Дорадянський період. – К.: Вища школа,

1978. с. 311-322.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий світ -

2000, 2002, с. 117-127.

ТЕМА 11: Україна в роки І світової війни

План

1. Причини, характер І-ої світової війни.

2. Ставлення до війни українських партій та громадських організацій.

3. Трагедія українського народу у роки Першої світової війни.

Методичні вказівки та конспективний виклад матеріалу

Ставлення до війни українських партій та громадських

організацій

Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднаково:

 керівництво товариства українських поступовців закликали українців

стати на захист російської держави;

 частина УС ДРП на чолі з С.Петлюрою закликала українців виконати

свій обов’язок громадян Росії;

 частина УС ДРП на чолі з В.Винниченком засудили війну і виступили

за поразку Росії;

 партії Західної України (радикальна, соціал-демократична та

націонал-демократична) в серпні 1914 р. у Львові утворили Головну українську

Раду, яка зайняла про австрійську позицію

6 серпня 1914 р. був сформований легіон Українських Січових

Стрільців, чисельністю 2,5 тисячі.

 серпень 1914 р. у Відні учасники „Спілки” організувати Союз

Визволення України (Д.Донцов, В.Дорошенко, О.Скоропис-Йолтуховський).

І світова війна (липень 1914 р. – листопад 1918 р.)

Причини: загострення суперечностей між

капіталістичними країнами за переділ світу. Війна

велася між Троїстим (Австро-Угорщина, Італія,

Німеччина), а згодом Четверним союзом (Австро-

Угорщина, Німеччина, Болгарія, Туреччина) та

Антантою (Англія, Франція, Росія).

Характер війни – загарбницький,

несправедливий.

Програма: проголошення самостійної України, встановлення

конституційної монархії, заснування демократичного ладу, рівність всіх

національностей.

Підтримувала цей союз Німеччина, надаючи допомогу, яка

зараховувалася як державний борг незалежної України.

Трагедія українського народу у роки Першої світової війни

 Всупереч своїй волі український народ був втягнутий у війну і вимушений

був вести братовбивчу війну (в російській армії перебувало 3,5 млн

українців, у австрійській – 250 тис.).

 Українські землі перетворилися на арену бойових дій. Війна принесла

українським землям руйнацію господарства, деформацію структури

виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу.

Так, у Галичині за роки війни було зруйновано понад 1,5 тис. промислових

споруд, зменшилося виробництво нафти на ⅓.

На Буковині зменшилося поголів’я коней, свиней на 60%, овець на 97%.

На Наддніпрянській Україні в 1913 р. працювало 3381 підприємство, а в

1915 – 2849 підприємств.

 Війна зумовила розкол національного руху: партії Західної України

підтримали Австро-Угорщину, Наддніпрянської України – Росію.

 Затяжний характер війни привів до посилення жорстокості режимів обох

імперій: зведення нанівець легальних можливостей політичної діяльності,

придушення опозиції. В Російській імперії закривалися демократичні

українські видання „Дзвін”, „Україна”, „Рідний край”.

Міністр закордонних справ Росії С.Сазонов відмічав: „Тепер настав

слушний момент, щоб раз і назавжди позбутися українського руху”.

Запитання для самоконтролю

1. Коли відбулася Перша Світова війна?

2. Які блоки приймали участь у війні?

3. Визначить характер війни.

4. Розкрийте причини Першої світової війни.

5. Проаналізуйте плани блоків щодо України.

6. Які обставини посилили трагізм тієї ситуації, в якій опинилася Україна

в період Першої світової війни.

Завдання

1. Поміркуйте над текстом.

В серпні 1914 р. виник Союз Визволення України (Д.Донцов,

Д.Дорошенко, О.Скоропис-Йолтуховський). Своєю метою СВУ проголосив

утворення самостійної української держави, встановлення конституційної

монархії, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей,

забезпечення самостійності української церкви. Для досягнення своєї мети

вирішили співробітничати з Німеччиною та Австрією.