Хоменко Н.В., Мірошник В.О. Історія України-конспект лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

Запорізького козацтва

Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”,

1999, с. 109-129.

2. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі. // Український історичний

журнал. – 1999 - № 6.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ -

2000, 2002, с. 66-74.

4. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. У 3 т. – К.: 1990-1991.

ТЕМА 7: Соціально-економічний та

політичний розвиток України в другій половині

XVII – XVIII століття

Становище українських земель під владою Речі

Посполитої в XVII – XVIII ст.

План

1. Поділ України на Лівобережжя і Правобережжя.

2. Спроба об’єднання українських земель П.Дорошенком.

3. Соціально-економічний і політичний розвиток українських земель

під владою Польщі.

4. Визвольна боротьба на чолі з С.Палієм.

5. Гайдамацькі рухи 1730-1760 рр.

6. Коліївщина.

7. Рух опришків в західноукраїнських землях.

8. Поділ Речі Посполитої. Доля українських земель після поділу Речі

Посполитої.

1. Поділ України на Лівобережжя і Правобережжя

В ході визвольної війни 1648-1678 рр. формується Українська козацька

держава «Військо Запорізьке». Події 1663 р. привели до поділу України на

Правобережну і Лівобережну Україну. Лівобережжя перебувало у складі

Московії. Правобережжя знову перейшло під владу Польщі. Остаточний поділ

України відбувся за Андрусівським мирним договором, який був підписаний

між Росією і Польщею в 1667 р.

Зміст Андрусівського мирного договору

 За цим договором Російській державі поверталися Смоленськ і Сіверська

земля;

 Україна поділялася на дві частини по Дніпру – Лівобережжя залишалося у

складі Росії, Правобережжя, крім Києва, знову переходило під владу Польщі.

 Запоріжжя за Андрусівським договором, мало бути під владою обох держав і

допомагати їм під час війни.

Правобережна Україна в 1663-165 рр.

У 1663 р. гетьманом Правобережної України було обрано Павла

Тетерю. Він намагався відвоювати Лівобережжя при підтримці

Польщі, але зазнав поразки.

На Правобережжі були розміщені польські війська. Шляхта

захоплювала землю, грабувала місцеве населення, нищили

православні храми.

Проти гетьмана Тетері спалахнуло повстання, яке змусило його втекти

в Польщу в 1665 р.

2. Спроба об’єднання українських земель П.Дорошенком

З 1665 р. розвиток політичних подій на українських теренах значною

мірою був пов’язаний з діяльністю Петра Дорошенка (1665-1676 рр.)

Головна мета П.Дорошенка – об’єднати Україну.

З цією метою

Внутрішня політика П.Дорошенка спрямована була на зміцнення

позицій козацтва:

 підтримував козацькі господарства, не допускав до маєтків шляхти;

 відновив принцип призначення полковників і сотників;

 підтримував зусилля київського митрополита Йосипа Тукальського у справі

створення Українського патріархату;

 створює найманців (сердюків), що підпорядковувались йому особисто.

П.Дорошенко продовжує боротьбу за возз’єднання України. З цією

метою він зближується з Туреччиною.

У 1672 р. П.Дорошенко з Туреччиною веде боротьбу проти Польщі.

Польща вимушена була підписати 18 жовтня 1672 р. Бучацький мирний

договір:

 Польща відмовляється від Правобережжя;

 Поділля відходить до Туреччини;

 Українська держава утворюється в межах Брацлавського і Київського

воєводства.

Але Туреччина розпочала пограбування українського народу, вимагала

зруйнування фортець, роззброєння козаків. Спроба за допомогою Порти

домогтися створення незалежної соборної держави зазнала невдачі.

В 1673 р. П.Дорошенко починає переговори з Росією. Але Росія разом з

І.Самойловичем оволоділи новими містами Правобережжя. Турецько-татарські

війська в 1674 р. розпочали похід на Правобережжя, грабуючи український

народ.

Активізувала свої дії і Польща.

П.Дорошенко веде переговори з

Росією, але переговори зазнали

невдачі

Укладає союз з Кримом і йде на

зближення з Туре чинною

У 1668 р., після усунення І.Брюховецького, П.Дорошенку удалося об’єднати

Україну. У 1668 р. військова козацька рада обрала його гетьманом об’єднаної

України. Але Польща розпочала наступ на Правобережжя і Дорошенко повертається

на Правобережжя, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом

Д.Многогрішного, який переходить на бік Росії. Українська держава знову була

розділена.

У грудні 1674 р. П.Дорошенко пішов на переговори з Польщею, але

вони зазнали невдачі.

Шукаючи протекції різних союзників, П.Дорошенко не

зміг об’єднати Україну. П.Дорошенко змушений був

капітулювати перед Росією в 1676 році.

Україна залишилися поділеною на Правобережжя і

Лівобережжя. На Правобережжі була знищена українська

державність. Державність збереглася на Лівобережжі, яке

на правах автономії входило до складу Росії.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель під

владою Польщі

Посилення польського гноблення – головна причина повстань.

 1702 – 1704 рр. – повстання під проводом С.Палія, яке охопило Київщину,

Черкащину, Поділля. Повстання було придушено при допомозі

Росії і І.Мазепи.

 1734 р. – перше велике гайдамацьке повстання під керівництвом Верлана,

проголошенням гайдамаками полковником. Повстанням були

охоплені Київщина, Волинь, Поділля. Повстання було придушено.

 1750 р. – піднесення гайдамацького руху. Очолювали цей рух

О.Письменний, М.Сухий, П.Таран. Повсталі контролювали землі

Брацлавщини, Київщини, Східного Поділля. Захопили фортеці

Фастів, Лютичів, Вінницю. Спільними зусиллями польських і

російських військ повстання було придушено.

У 1699 р. польський сейм

скасував козацький устрій.

Козаками залишалися тільки

надвірні козаки, що були на

службі у польських магнатів.

Переслідувалася православна

церква і посилювало свій вплив

уніацтво.

Зростало землеволодіння польських

магнатів (40 магнатських родин

володіли 80% земель)

Зростала панщина. В деяких маєтках

вона становила 5-6 днів.

Гайдамак від тюркського «гайде» - гнати, чинити опір.

Соціальна база повстання: селяни-втікачі, найбідніша частина

населення, козацька сірома, наймити.

 1768 р. – селянсько-козацьке повстання, що отримало назву Коліївщина (від

слів «кіл», «колоти», «колій»).

Причини:

 Занепад панського господарства і посилення соціального гніту.

 Загострення релігійної ситуації, наступ уніатів, ув’язнення

православних священиків, розорення православних монастирів,

церков.

 Покарання різками.

 Боротьба за національне визволення.

Поштовхом до повстання було зрівняння у правах з католиками

віруючих православної та протестантської церкви. Польська шляхта,

створивши конфедерації, оголосила «хрестовий похід». Конфедерати кривавим

смерчем пройшлися Київщиною, Поділлям та Волинню і цим прискорили

народне повстання.

Вступ російських військ на Правобережжя, для боротьби з

конфедератами також сприяв розгортанню та поглибленню селянсько-

козацького виступу.

Повстання очолив Максим Залізняк – запорізький козак. На бік

повсталих перейшов уманський сотник Іван Гонта. Коліївщина охопила

Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь.

Серед учасників Коліївщини були селянство, козацтво, міщанство.

Повстання було жорстоко придушено Польщею і Росією. Лише в

містечку Кодні поляки знищили 3 тис. чоловік. І.Гонту після жахливих тортур

(здерто смуги шкіри) було порубано на частини, а його голову прибито до воріт

Могилева.

М.Залізняку Росія замінила смертельний вирок довічним засланням до

Сибіру.

Гайдамаччина відіграла важливу роль у розвитку визвольної боротьби

українського народу.

 У західноукраїнських землях розгорнувся рух опришків під керівництвом

Олекси Довбуша з 1738 – 1745 р.

Після смерті О.Довбуша рух опришків очолювали Василь Байрак,

Мирон Штола, Микита Швачка.

Рух опришків був придушений лише в ХІХ ст.

Коліївщина була спрямована проти польського гноблення, на

ліквідацію великого землеволодіння шляхти.

8. Поділ Речі Посполитої. Доля українських земель після

поділу Речі Посполитої

На долі українських земель три поділи Речі Посполитої позначилися

таким чином:

За першим поділом 1772 р. Галичина відійшла до Австрії.

За другим поділом 1793 р. Волинь, Київщина, Поділля відійшли до

Росії.

За третім поділом Волинь (Берестейщина) відійшла до Росії.

У 1797 р. на землях, які відійшли до Росії було створено Київську,

Подільську та Волинську губернії.

В 1775 р. Буковина була приєднана до Австрії.

На кінець ХVIII ст. українські землі опинилися в складі

Російської та Австрійської монархії. На початку ХІХ ст.

Російський уряд поділив українські землі на 9 губерній:

Київську, Волинську, Подільську, Харківську, Чернігівську,

Полтавську, Катеринославську, Таврійську, Миколаївську.

Запитання для самоконтролю

1. В яких роках відбувається національно-визвольна боротьба

українського народу за визволення з-під гніту Польщі?

2. Коли відбувся поділ Української держави на Правобережну і

Лівобережну Україну?

3. Назвіть гетьманів Правобережної України.

4. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток

Правобережжя в складі Речі Посполитої.

5. Розкрийте причини і форми боротьби народних мас у першій

половині XVIII ст. в Україні.

6. Коли відбулися три поділи Польщі?

7. Чому царський уряд підтримав боротьбу польського короля з

гайдамацьким рухом?

Завдання

1. Заповніть таблицю.

Народні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях у XVIII ст.

Народні рухи Хронологічні

рамки

Вимоги Керівники Хід і

результати

2. Із зазначених нижче імен відберіть учасників опришківського руху,

гайдамацького руху.

Опришки Гайдамаки

Верлан, Іван Гонта, Василь Баюрак, Микита Швачка, Мирон Штола,

Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Семен Гаркуша.

3. Пригадайте події, пов’язані з поділами Польщі, та запишіть їх до

таблиці.

Поділи Речі

Посполитої

Дата Землі, які відійшли за поділом до:

Росії Австрії

4. Висловіть свою точку зору

У другій половині XVIII ст. уніатів, очолюваних митрополитом

Ф.Володкевичем, на права православних на півдні Київщини посилився.

Заснування польських військ з метою перетворення православних на уніатів,

ув’язнення православних священиків, покарання різками – це методи, за

допомогою яких уніатство намагалося утвердитися в цьому краї.

Одним з натхненників боротьби за православ’я, енергійним та здібним

організатором мас став ігумен Мелхаседек Злачко-Яворський. Саме він зумів

добитися аудієнції у Катерини ІІ, під час якої вона пообіцяла підтримку

православним Польщі. Діючи через дипломатичні канали, російська цариця

здійснила свою обіцянку. У 1768 р. польський король С.Понятовський під

тиском Росії підписав трактат про формальне зрівняння у правах з

католиками віруючих православної та протестантської церков.

Чим можна пояснити цей крок Катерини ІІ?

Які він мав наслідки?

Тести

1. Поділ Української держави на Правобережжя і Лівобережжя відбувся:

а) за Андрусівським перемир’ям;

б) за Бучацьким мирним договором;

в)за Гадяцьким договором.

2. Гетьманами Правобережжя були:

а) Павло Тетеря;

б) Петро Дорошенко;

в) Дем’ян Многогрішний;

г) І.Самойлович.

3. П.Дорошенко об’єднав козацьку Україну:

а) в 1667 р.;

б) в 1668 р.;

в) в 1669 р.

4. Поділля відходило до Туреччини:

а) за Андрусівським мирним договором;

б) Бучацьким мирним договором;

в) Слободищенським трактатом.

5. Визвольна боротьба на чолі з Палієм відбувалася:

а) з 1702 – 1709 рр.;

б) з 1734 – 1738 рр.;

в) з 1750 – 1754 рр.

6. Перше велике гайдамацьке повстання розпочалося:

а) в 1734 р.;

б) в 1750 р.;

в) в 1768 р.

7. Коліївщина відбулася:

а) в 1768 р.;

б) в 1750 р.;

в) в 1755 р.

8. Коліївщину очолили:

а) І.Гонта;

б) М.Залізняк;

в) О.Довбуш;

г) В.Баюрак.

9. Перший поділ Польщі відбувся:

а) в 1772 р.;

б) в 1793 р.;

в) в 1797 р.

10. Рух опришків очолив:

а) І.Гонти;

б) М.Залізняка;

в) О.Довбуша.

Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”,

1999. с. 164-170.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ -

2000, 2002. с. 102-104.

ТЕМА 8, 9: Українські землі під владою Російської

та Австрійської імперій у першій половині ХІХ століття.

Українські землі в другій половині ХІХ століття.

План

1. Адміністративно-територіальний устрій і соціально-економічний

розвиток українських земель у складі іноземних держав.

2. Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин.

3. Скасування кріпосного права.

4. Буржуазні реформи 60-70-х років та їх здійснення в Україні.

5. Шляхи розвитку буржуазних відносин у сільському господарстві.

Конспективний виклад матеріалу

У першій половині ХІХ ст. Україна була аграрною країною. Політика

Австро-Угорщини і Росії була спрямована на те, щоб за Україною закріпити

статус аграрно-сировинного придатку. В українських землях, що належали

Росії, в аграрній сфері переважало поміщицьке землеволодіння (75% усієї землі

воно становило).

В 30-х роках ХІХ ст. відбувалася криза феодально-

кріпосницької системи.

Українські землі на початку ХІХ ст. перебували під владою

Російської і Австрійської імперії. Переважна частина українських земель

(Лівобережна, Слобідська, Правобережна та Південна Україна) належало

Російській імперії.

Австрійській імперії після першого (1772 р.) та третього (1795 р.)

поділів Польщі відійшла Галичина, а після укладення австро-турецької

Константинопільскої конвенції (1775 р.) – Буковина. З XVII ст. у складі

Австрійської монархії під владою Угорського королівства перебувало

Закарпаття.