Калинина О.С., Паникар И.И., Скибицкий В.Г. Ветеринарная вирусология

Подождите немного. Документ загружается.

Лабораторна діагностика вірусних хвороб

355

чином NaCl 15 хв, споліскують дистильованою водою, висушують і

розглядають у світловому мікроскопі під імерсією.

4. При наявності вірусу в дослідному матеріалі утворюються

складні комплекси: антиген – антитіло – антивидове антитіло (мі-

чене ферментом), і в результаті бензидиновий субстрат розклада-

ється з утворенням кольорового про-

дукту ферментативної реакції.

5. Одночасно ставлять контролі:

y заражені вірусом клітини, обро-

блені спочатку специфічною сирова-

ткою, а потім — антивидовим імуно-

пероксидазним кон’югатом;

y незаражені клітини, оброблені

спочатку специфічною сироваткою, а

потім — антивидовим імуноперокси-

дазним кон’югатом.

Методи твердофазного ІФА

Ці методи ґрунтуються на засто-

суванні антигенів або антитіл, фік-

сованих на нерозчинних носіях. Як

твердофазні носії в ІФА використо-

вують планшети, пробірки, плівки із

синтетичних полімерів, що мають

високу сорбційну здатність, — полі-

стиролу, поліакриламіду, поліпропі-

лену тощо, а також гранули із сефа-

рози, целюлози, карбоксиметилце-

люлози, нітроцелюлозні мембрани

(фільтри). Особливо широкого засто-

сування набули полістиролові

планшети. Використання їх та ав-

томатизація процесу постановки й

обліку результатів реакції дають

змогу за короткий час дослідити ве-

лику кількість проб сироваток крові

на наявність антитіл або вірусовміс-

ного матеріалу на наявність вірус-

них антигенів.

У твердофазному ІФА використо-

вують пероксидазні та лужнофос-

фатазні кон’югати.

Для дослідження великої кілько-

сті проб за допомогою твердофазного

ІФА потрібно мати: полістиролові

планшети з плоским дном, автома-

Рис. 106. Схема твердофазного

ІФА: ELISA-метод (сандвіч-метод,

або метод подвійних антитіл;

В.М.Сюрін та ін., 1986):

1 — адсорбція антитіл; 2 — внесен-

ня дослідного антигену; 3 — вне-

сення мічених ферментом антитіл;

4 — додавання субстрату та утво-

рення кольорового продукту фер-

ментативної реакції

Розділ 11

356

тичні піпетки з перемінним або постійним об’ємом від 50 до 200

мкл, автоматичне або напівавтоматичне промивне обладнання,

спеціальну реєструвальну апаратуру. При відсутності такого облад-

нання продуктивність методу значно знижується.

Найпоширенішим методом твердофаз-

ного ІФА є

ЕLISA-метод (enzyme-linked

immunosorbent assay

— реакція ензимо-

мічених антитіл). Існує кілька варіантів

постановки ELISA. Для ідентифікації ві-

русів найчастіше використовують

санд-

віч-метод

, або метод подвійних ан-

титіл

(рис. 106). Для цього лунки полі-

стиролових планшетів сенсибілізують

імуноглобуліном, виділеним із специфіч-

ної до дослідного антигену сироватки. У

лунки додають спочатку вірусовмісний

матеріал, а потім після відмивання — мі-

чені ферментом антитіла (гомологічні ан-

тигену) і нарешті — субстрат: ортофеніле-

ндиамід або 5-аміносаліцилова кислота

(для пероксидази) і р-нітрофенілфосфат

(для лужної фосфатази). Якщо в дослід-

ному матеріалі є відповідний антиген, він

зв’язується з адсорбованими в лунках ан-

титілами, до утворених імунних комплек-

сів приєднуються мічені ферментом анти-

тіла. Таким чином, утворюються складні

комплекси: антитіло – антиген – мічене

антитіло, які виявляють за допомогою

субстрату. Під дією ферменту субстрат

розкладається з утворенням кольорового

продукту ферментативної реакції: орто-

фенілендиамід дає оранжево-коричневе

забарвлення, 5-аміносаліцилова кисло-

та — інтенсивно-коричневе, а р-нітрофе-

нілфосфат — жовте. Результати реакції

враховують візуально за інтенсивністю

забарвлення або з допомогою спектрофо-

тометрів за оптичним поглинанням. За

позитивний результат приймають підви-

щення оптичної щільності дослідних проб

над контрольними в 5 – 10 разів.

Для виявлення антитіл у сироватках

крові найчастіше використовують

не-

пряму ЕLISA

(рис. 107). Для цього лунки

Рис. 107. Схема твердо-

фазного ІФА: непряма

ELISA (В.М. Сюрін та ін.,

1986):

1 — адсорбція антигену; 2

—

внесення дослідної сироват-

ки; 3 — внесення антивидо-

вого кон’югату; 4 — додаван-

ня субстрату та утворення

кольорового продукту фер-

ментативної реакції

Лабораторна діагностика вірусних хвороб

полістиролових планшетів сенсибілізують антигеном, до якого ви-

значають антитіла. У лунки додають спочатку дослідні сироватки, а

потім після відмивання — антивидовий кон’югат і нарешті — суб-

страт. Якщо в дослідній сироватці є антитіла, утворюються складні

комплекси: антиген – антитіло – антивидове антитіло (мічене фер-

ментом), і в результаті субстрат розкладається з утворенням кольо-

рового продукту ферментативної реакції.

Для проведення ІФА на полістиролових планшетах зарубіжні фі-

рми випускають комплекти приладів. Основна частина комплектів —

обладнані мікрокомп’ютерами спектрофотометри, за допомогою яких

вимірюють оптичну щільність продукту ферментативної реакції без-

посередньо в лунках планшетів. Зчитування результатів досліджен-

ня 96 проб триває всього 1 хв. Ці прилади дають змогу проводити до-

слідження як у лабораторіях, так і в польових умовах. Для великих

клінічних центрів розроблено повністю автоматизоване устаткування

для проведення твердофазного ІФА, в якому антигени або антитіла

адсорбційно фіксовані на поверхні полістиролових пробірок або ж у

лунках планшет. Ці системи, які обслуговують два спеціалісти, дають

можливість аналізувати щоденно до 4000 проб.

При відсутності спеціального обладнання ІФА можна ефективно

проводити на спектрофотометрах, флуориметрах або фотоелектро-

колориметрах. Правда, при цьому дещо знижується достовірність і

продуктивність методу.

РАДІОІМУННИЙ АНАЛІЗ (РІА)

Радіоімунний аналіз (РІА) (

син.: радіоімунний метод —

РІМ)

ґрунтується на використанні антитіл або антигенів, мічених

ізотопом

125

І. У присутності гомологічних імунореагентів утворюють-

ся імунні комплекси з радіоактивною міткою, які виявляють за до-

помогою гамма-лічильника. РІА використовується для діагностики

хвороби Ауєскі, лейкозу ВРХ, лейкозу птиці та ін.

Приготування імунореагентів для РІА

У вірусологічній практиці застосовують твердофазний варіант

РІА, при якому специфічні антигени або антитіла фіксують на тве-

рдій основі: полістиролових кульках, пробірках або планшетах. Ад-

сорбцію імунореагентів проводять упродовж 18 – 24 год за кімнатної

температури, рН 6,0 – 10,0, у ФБР (рН 7,4) з додаванням 0,5 – 1 %

сироваткового альбуміну ВРХ або 10 – 20 % ембріональної сироват-

ки ВРХ. Тверду основу з адсорбованими антитілами можна зберіга-

ти 2 – 3 тижні при +4 ºС, а з вірусними антигенами — до 1 року.

Крім фіксованих на твердій основі антитіл і антигенів, для по-

становки РІА потрібно також мати імунореагенти з радіоактивною

міткою, в ролі якої виступає ізотоп

125

І. Для кон’югації антитіл або

вірусних антигенів із

125

І застосовують різні методи (перйодатний,

Розділ 11

358

альдегідний тощо). Маркірують переважно антитіла, оскільки це

значно простіше зробити порівняно з міченням вірусних антигенів.

Виділені зі специфічної сироватки імуноглобуліни додають до су-

міші

125

І і хлораміну Т, через 2 хв реакцію зупиняють за допомогою

NaHSOз або проводять швидке розділення міченого білка і вільного

125

І на колонці із сефадексом. Мічені імуноглобуліни зберігають у

ФБР (рН 7,2) з додаванням 40 % інактивованої ембріональної сиро-

ватки ВРХ (або 2 % сироваткового альбуміну ВРХ), 42 % гліцерину і

0,2 % NaNз. Строк зберігання міченого імуноглобулінового препа-

рату — 3 – 5 міс за умови його перевірки за стандартом перед по-

становкою РІА.

Методи РІА

Розроблено два основні варіанти постановки РІА: прямий і не-

прямий. При прямому методі використовують мічені

125

І противі-

русні антитіла, при непрямому — мічені антивидові (антиглобулі-

нові) антитіла. Оскільки прямий РІА потребує маркірування анти-

тіл до кожного вірусу, непрямий варіант постановки реакції має

явну перевагу, адже з допомогою однієї міченої антивидової сиро-

ватки можна виявити антигени різних вірусів (за умови, що про-

тивірусні сироватки одержані шляхом імунізації тварин одного

виду).

За

прямого методу РІА дослідні вірусовмісні суспензії інкубу-

ють з адсорбованими на полімерному носію антитілами, потім після

відмивання додають мічені

125

І антитіла. У разі позитивної реакції

утворюються складні комплекси: антитіло – антиген – мічене

125

антитіло, які виявляють за допомогою гамма-лічильника. За не-

прямого РІА дослідний вірусний антиген інкубують з адсорбовани-

ми на твердій основі противірусними антитілами, потім після від-

мивання додають незв’язані специфічні антитіла і нарешті — міче-

ні

125

І антивидові антитіла. Якщо в дослідному матеріалі є гомоло-

гічний вірус, утворюються складні комплекси: антиген – антитіло –

мічене

125

І антивидове антитіло, які виявляють за допомогою гамма-

лічильника.

Непрямий РІА використовують також для виявлення антитіл.

З цією метою відомий вірусний антиген адсорбують на твердій осно-

ві, додають дослідну сироватку, а потім після відмивання — мічені

125

І антивидові антитіла. За наявності в дослідній сироватці гомоло-

гічних антитіл утворюються складні комплекси: антиген – антиті-

ло – мічене

125

І антивидове антитіло, які виявляють за допомогою

гамма-лічильника.

РІА характеризується високою чутливістю (в 5 – 10 разів вищою

за чутливість ІФА), специфічністю, можливістю стандартизації,

швидкістю отримання результатів. Недоліком реакції є відносно

короткий термін зберігання мічених реагентів, оскільки

125

І має пе-

ріод напіврозпаду 60 діб.

Лабораторна діагностика вірусних хвороб

359

? Контрольні запитання

1. Які загальні принципи лабораторної діагностики вірусних хвороб?

2. Назвіть основні вимоги при відборі клінічного і патологоанатомічного

вірусовмісного матеріалу. 3. У чому полягає підготовка вірусовмісного ма-

теріалу для дослідження? 4. Які ви знаєте методи експрес-діагностики вірус-

них хвороб? 5. Розкажіть про культивування вірусів на лабораторних тва-

ринах. 6. Що ви знаєте про культивування вірусів на курячих ембріонах?

7. Схарактеризуйте культуру клітин як найдосконаліший об’єкт для куль-

тивування вірусів. 8. Розкажіть про титрування вірусів. 9. Схарактеризуй-

те загальні принципи серологічних реакцій, що використовуються в лабо-

раторній діагностиці вірусних хвороб. 10. Розкажіть про суть і методику

постановки найбільш актуальних для вірусологічної практики серологіч-

них реакцій.

СХЕМИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВІРУСНИХ ХВОРОБ ТВАРИН

Вірусологічні методи

Матеріал для до-

слідження

Експрес-

методи

Ізоляція та індикація вірусу

Іденти-

фікація

вірусу

Ретро-

спектив-

на діаг-

ностика

Диференціальна

діагностика

ПОКСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ

Віспа корів

Ураження шкіри

на стадіях папули,

везикули, пустули

і струпа, везику-

лярна та пусту-

льозна рідини,

парні сироватки

крові

Вірусоско-

пія, цито-

плазмати-

чні вклю-

чення

типу ті-

лець Гва-

рнієрі

(вірус віс-

повакци-

ни), РДП

1) КЕ 10 – 12 днів, зараження на ХАО і в алан-

тоїсну порожнину. Через 3 – 6 діб загибель,

на ХАО віспини – геморагічні (вірус віспи

корів) або білі (вірус вісповакцини); при за-

раженні в алантоїсну порожнину через

3 дні загибель (вірус віспи корів)

2) КК нирок телят або ембріона корови, фібро-

бластів курячого ембріона. Через 3 доби

ЦПД: округлення клітин, цитоплазматичні

тільця-включення

3) Кролі, зараження в скарифіковану шкіру або

рогівку ока. Через 3 – 5 діб на шкірі інфільт-

рати (з некрозом і геморагіями від вірусу ві-

спи корів) і віспяні ураження; на рогівці че-

рез 2 – 3 доби плями і крапки, оточені вінчи-

ком, і цитоплазматичні включення типу ті-

лець Гварнієрі (вірус вісповакцини)

4) Телята, зараження в скарифіковану шкіру.

Через 3 – 9 діб віспяні ураження шкіри

Вірусо-

скопія,

РІФ, РДП

РДП

Ящур, паравак-

цина, везикуляр-

ний стоматит

Віспа овець

Ураження шкіри на

стадіях папули,

пустули і струпа,

пустульозна рідина,

парні сироватки

крові

Вірусоско-

пія, ЕМ,

цитоплаз-

матичні

тільця-

включення

1) КК нирок і сім’яників ягнят та козенят.

Через 2 – 4 доби ЦПД: округлення клітин,

цитоплазматичні тільця-включення

2) Вівці, зараження в/ш у безшерсту ділянку

хвоста. Через 6 – 8 діб віспяні ураження

шкіри

Вірусо-

скопія,

РІФ, РДП

РДП Контагіозна екти-

ма, парша, корос-

та, пустульозна

екзема

Віспа кіз

Ураження шкіри

на стадіях папули,

пустули і струпа,

пустульозна

ріди-

на, парні сироват-

ки крові

Вірусоско-

пія, ЕМ,

цитоплаз-

матичні

тільця-

включення

1) КК нирок і сім’яників козенят та ягнят.

Через 2 – 4 доби ЦПД: округлення клітин,

цитоплазматичні тільця-включення

2) Козенята, зараження в скарифіковану

шкіру. Через 6 – 8 діб віспяні ураження

шкіри

Вірусо-

скопія,

РІФ, РДП

РДП Ящур, контагіозна

ектима

Віспа свиней

Ураження шкіри

на стадіях папули,

пустули і струпа,

пустульозна ріди-

на

Вірусоско-

пія, ЕМ,

цитоплаз-

матичні

тільця-

включення

Поросята, зараження в скарифіковану

шкіру. Через 6 – 8 діб віспяні ураження

шкіри

Вірусо-

скопія

— Ящур, везикуляр-

на хвороба, вези-

кулярна екзанте-

ма, стригучий

лишай, екзантеми

при сальмонельо-

зі, стрептококозі,

ензоотичній пне-

вмонії, екзантеми

неінфекційної

етіології (авітамі-

нози, гіпокальце-

мія, гіперкерато-

зи)

Віспа коней

Ураження шкіри і

слизової оболонки

рота на стадіях

папули, везикули

і пустули

Вірусоско-

пія

1) Кролі, зараження в скарифіковану шкіру

або рогівку. Через 3 – 5 діб на шкірі інфі-

льтрати (з некрозом і геморагіями від ві-

русу віспи корів) і віспяні ураження; на

рогівці через 2 – 3 доби плями і крапки,

оточені вінчиком, і цитоплазматичні

включення типу тілець Гварнієрі (вірус

вісповакцини)

2) Лошата, зараження в скарифіковану шкі-

ру або в слизову оболонку рота. Через 2 –

4 доби віспяні ураження шкіри або сли-

зової оболонки рота

Вірусо-

скопія

— Везикулярний

стоматит, сап,

епізоотичний лі-

мфангіт, незараз-

ний міхурцевий

стоматит

Продовження

Вірусологічні методи

Матеріал для до-

слідження

Експрес-

методи

Ізоляція та індикація вірусу

Іденти-

фікація

вірусу

Ретро-

спектив-

на діаг-

ностика

Диференціальна

діагностика

Віспа кролів

Ураження шкіри

на стадіях папули,

везикули, пустули і

струпа, паренхіма-

тозні органи, голо-

вний мозок

Вірусоско-

пія, РДП

1) КЕ, 10 – 12 днів зараження на ХАО. Через

3 доби загибель, геморагічні віспини на

ХАО, крововиливи на тілі зародка

2) 2) Кролі, зараження в/ш або в скарифіко-

вану шкіру. Через 5 – 6 діб набряк і некроз

шкіри

Вірусоско-

пія, РДП

— Виразковий сто-

матит, кокцидіоз

Віспа птиці

Віспяні ураження

з гребеня, борідок і

сережок, дифтери-

тичні ураження

гортані й трахеї,

парні сироватки

крові

Вірусоско-

пія, ЕМ,

цитоплаз-

матичні

тільця-

включення

Боллінге-

ра, РДП,

РІФ

1) КЕ 10 – 12 днів, зараження на ХАО. Через

3 – 6 діб загибель, віспини на ХАО

2) КК фібробластів курячого ембріона. Через 3

доби ЦПД: округлення клітин, симпласти

3) Курчата, зараження в скарифіковану шкіру

гребеня і борідок або в пір’яні фолікули го-

мілки. Через 5 – 6 діб віспяні ураження

шкіри гребеня і борідок, на гомілці фолі-

куліт

Вірусо-

скопія,

РІФ, РДП

РДП,

РНГА,

ELISA

Інфекційний ла-

ринготрахеїт, ін-

фекційний брон-

хіт, пастерельоз,

аспергільоз, пар-

ша, респіраторний

мікоплазмоз, кан-

дідамікоз, авіта-

міноз А

Нодулярний дерматит ВРХ

(шкірна бугорчатка ВРХ)

Вузликові ура-

ження шкіри, по-

верхневі лімфати-

чні вузли, слина,

сперма, кров

Цитоплаз-

матичні

тільця-

включення,

РІФ

1) КК нирок і сім’яників телят або ягнят. Че-

рез 1 – 5 діб ЦПД: округлення клітин, ци-

топлазматичні тільця-включення

2) КЕ 5 – 7 днів, зараження на ХАО. Віспини

на ХАО

3) Морські свинки або кролі, зараження в/ш.

Через 6 – 9 діб внутрішньошкірні некроти-

чні вузлики

4) Телята, зараження в/ш. Внутрішньошкірні

некротичні вузлики.

РІФ, РН — Ефемерна гаряч-

ка, ящур, віспа,

кропивниця, тубе-

ркульоз (шкірна

форма), стрепто-

кокоз, дерматофі-

льоз, лімфангіт,

демодекоз, ура-

ження, спричине-

ні личинками

овода, укусами

кліщів і комах

Папульозний стоматит ВРХ

(папулоерозійний стоматит ВРХ)

Вузликові ура-

ження слизової

оболонки рота

Цитопла-

зматичні

тільця-

вклю-

чення

КК сім’яників телят або нирок ембріона ко-

рови. ЦПД: округлення клітин, цитоплаз-

матичні тільця-включення

ЕМ — Ящур, везикуляр-

ний стоматит,

папіломатозний

стоматит, інфек-

ційний ринотрахе-

їт, незаразний

стоматит

Паравакцина (псевдовіспа корів, вузлики доярок)

Вузликові ура-

ження шкіри

Вірусоско-

пія

КК сім’яників телят або нирок ембріона коро-

ви. Через 8 – 10 діб ЦПД: округлення клітин,

цитоплазматичні тільця-включення

ЕМ — Віспа корів,

вісповакцина

Ізоляція та індикація вірусу

Іденти-

фікація

вірусу

Контагіозна ектима овець і кіз (контагіозний пустульозний дерматит овець і кіз )

Ураження шкіри

на стадіях папули,

пустули і струпа,

везикулярна та

пустульозна ріди-

ни

Вірусоско-

пія, ЕМ,

цитоплаз-

матичні

тільця-

включен-

ня

1) КК нирок, сім’яників або щитовидної залози

ягнят. Через 4 – 14 діб ЦПД: округлення

клітин, цитоплазматичні тільця-включення

2) Кроленята або кошенята, зараження в ска-

рифіковану шкіру. Через 2 – 5 діб гіпер-

емія, припухлість і папули на шкірі

3) Ягнята, зараження в скарифіковану шкіру.

Через 2 – 4 доби везикулярно-пустульозні

ураження шкіри

Вірусо-

скопія,

РДП,

РЗК, РН,

РА еле-

ментар-

них ті-

лець

— Віспа, ящур, ін-

фекційна катара-

льна гарячка,

везикулярний

стоматит, некро-

бактеріоз, мікоти-

чний дерматит,

копитна гниль

Міксоматоз кролів

Уражені ділянки

шкіри з інфільтро-

ваною підшкірною

клітковиною

ЕМ, цито-

плазмати-

чні тільця-

включення

1) КЕ 10 – 12 днів, зараження на ХАО. Віспи-

ни на ХАО

2) КК нирок кролів, щурів, хом’яків або морсь-

ких свинок. ЦПД: округлення клітин, ци-

топлазматичні тільця-включення

3) Кролі, зараження в/ш і в кон’юнктивальний

мішок. Через 3 – 6 діб клінічні ознаки хво-

роби, загибель, патоморфологічні зміни

ЕМ, ІФА — Інфекційний фіб-

роматоз, стафіло-

кокоз, бродяча

піємія

Продовження

Вірусологічні методи

Матеріал для до-

слідження

Експрес-

методи

Ізоляція та індикація вірусу

Іденти-

фікація

вірусу

Ретро-

спектив-

на діаг-

ностика

Диференціальна

діагностика

Інфекційний фіброматоз кролів (фіброма Шоупа)

Пухлинні уражен-

ня шкіри

— Кролі, зараження п/ш. Через 2 – 3 доби на

шкірі пухлини з геморагіями і некрозом,

іноді загибель, патоморфологічні зміни

— — Міксоматоз

ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ

Хвороба Ауєскі

Носовий слиз, або-

ртований плід,

плацента, голо-

вний мозок, легені,

печінка, селезінка,

мигдалини, лім-

фатичні вузли,

парні сироватки

крові

РІФ,

РНГА,

РДП, РЗК,

ЗІЕФ, ІФА,

МГ, ПЛР

1) КК нирок або щитовидної залози поросят,

сім’яників телят, фібробластів курячого ем-

бріона, РК-15, ВНК-21. Через 4 – 5 діб

ЦПД: округлення клітин, симпласти, внут-

рішньоядерні, тільця-включення

2) Кролі, зараження п/ш або в/м. Через

2 – 3 доби збудження, свербіння, розчухи,

паралічі та загибель

РН, РІФ,

РНГА,

РДП,

РЗК,

ЗІЕФ,

ІФА

РН,

РНГА,

РДП,

РЗК,

ЗІЕФ,

РРІД,

РАЛ,

РІА,

ELISA

Сказ, хвороба Те-

шена, чума свиней,

грип свиней, саль-

монельоз, колібак-

теріоз (набрякова

хвороба), лістеріоз,

чума м’ясоїдних,

ензоотичний ен-

цефаломієліт ли-

сиць, енцефаломі-

єліти коней (схід-

ний, західний і

венесуельський),

кормові отруєння

Інфекційний ринотрахеїт ВРХ (інфекційний пустульозний вульвовагініт ВРХ)

Кров, змиви з носо-

вої порожнини,

кон’юнктиви, вагіни

і препуція, сперма,

слизові оболонки

носа, рота, перед-

шлунків, тонких ки-

шок, легені, трахея,

бронхи, лімфатичні

вузли (бронхіальні,

середостінні, бри-

жові), мигдалини,

селезінка, головний

мозок, абортований

плід, парні сирова-

тки крові

РІФ, РДП,

ІФА, МГ,

ПЛР, вну-

трішньоя-

дерні тіль-

ця-

включення

1) КК нирок або сім’яників телят, нирок емб-

ріона корови, MDВK. Через 2 – 4 доби

ЦПД: округлення клітин, симпласти, внут-

рішньоядерні тільця-включення; РГА

2) Телята, зараження і/н, в/в, внутрішньовагі-

нально або в кон’юнктиву. Через

1 – 4 доби клінічні ознаки, характерні для

респіраторної або генітальної форм хвороби

РН, РІФ,

РЗГА,

РДП, ІФА

РН,

РНГА,

РЗГА,

РДП,

РЗК,

ELISA

Вірусна діарея,

злоякісна катара-

льна гарячка,

ящур, парагрип-3,

аденовірусна ін-

фекція, респіра-

торно-синциті-

альна інфекція,

хламідіоз