Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

 доверителем — у договорі доручення;

 перевізником — у договорі перевезення;

 експедитором — у договорі транспортноекспедиторсь

кого обслуговування;

 страхувальником — у договорі страхування;

 кредитором — у договорі кредитування тощо.

Залежно від виду зовнішньоекономічного договору

здійснюється вибір того чи іншого застосуваного права. Так,

до зовнішньоекономічних договорів:

 про виробниче співробітництво, спеціалізацію та коо

перування, виконання будівельномонтажних робіт за

стосовують право країни, де здійснюється така

діяльність або де створюються передбачені договором

результати, якщо сторони не погодили інше;

 про створення СП застосовується право країни, на те

риторії якої СП створюється та офіційно реєструється;

 укладених на аукціонах, торгах або на біржі застосо

вується право країни, на території якої проводиться

аукціон, торги або знаходиться біржа.

До інших контрактів застосовується право країни, де за

снована чи має місце проживання або основне місце діяль

ності сторона, яка здійснює виконання такого договору, що

має вирішальне значення для його змісту.

При прийманні виконання за контрактом береться до ува

ги право місця проведення такого приймання, оскільки сторо

ни не погодили інше.

Структура зовнішньоекономічного договору

визначена Положенням про форму

зовнішньоекономічних договорів (кон

трактів) [43].

Для укладання договору необхідна згода

сторін за всіма істотними умовами, тобто умовами, без яких

він не має юридичної чинності. Договір вважається укладе

ним, якщо між сторонами в належній формі досягнуто згоди з

311

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)

Структура

зовнішньо

економічного

договору

усіх істотних умов. При невиконанні одним з партнерів

суттєвих умов друга сторона може стягнути збитки.

До істотних умов відносяться:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його

укладення.

2. Преамбула.

У преамбулі зазначається повне найменування сторін

учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони

офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене виз

начення країн як контрагентів ( “Продавець”, “Покупець”,

“Замовник”, “Постачальник тощо”), особа, від імені якої укла

дається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найме

нування документів, якими керуються контрагенти при укла

денні договору (контракту) (установчі документи тощо).

3. Предмет договору (контракту).

У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послу

ги) один з контрагентів зобов’язаний поставити (здійснити)

іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту

або кінцевого результату роботи, що виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору (контрак

ту) або контракту на перероблення давальницької сировини

визначається також точне найменування (марка, сорт)

зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою

перероблення давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної

характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) до

сить велика, то все це зазначається в додатку (специфікації),

який має бути невід’ємною частиною договору (контракту),

про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (кон

тракту).

Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту)

згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується іще

за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, по

слуг).

312

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

У додатку до договору (контракту) про перероблення да

вальницької сировини зазначається відповідна технологічна

схема такого перероблення.

Технологічна схема перероблення давальницької сирови

ни повинна відображати:

 усі основні етапи перероблення сировини та процес пе

ретворення сировини на готову продукцію;

 кількісні показники на кожному етапі перероблення з

обґрунтуванням технологічних витрат сировини;

 втрати виконавця перероблення на кожному з його

етапів.

4.Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, на

дання послуг).

У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури,

одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у

тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та

якісні характеристики.

У тексті договору (контракту) про виконання робіт (на

дання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг)

та термін їх виконання.

5. Базисні умови поставки товарів (прийманняздавання

виконаних робіт або послуг).

У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні

умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил

інтерпретації комерційних термінів, які визначають обов’язки

контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент

переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкрет

ний строк поставки товару (окремих партій товару).

У випадку укладення договору (контракту) про виконан

ня робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умо

ви та строки виконаних робіт (послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару

та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (на

313

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)

даних послуг), що поставляються згідно з договором (кон

трактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за

формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором

(контрактом) поставляються товари різної якості та асорти

менту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кож

ного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту)

зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показ

ники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на

які робиться посилання в тексті договору (контракту).

При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою

зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на да

ту його укладення.

У договорі (контракті) про перероблення давальницької

сировини крім того зазначається її заставна вартість, ціна та

загальна вартість готової продукції, загальна вартість перероб

лення.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) за

значається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що екс

портуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що

імпортуються за цим договором (контрактом), з обов’язковим

вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним

банком України до першої групи Класифікатора іноземних ва

лют.

7. Умови платежів.

Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та

строки фінансових розрахунків і гарантії виконання сторона

ми взаємних платіжних зобов’язань. Залежно від обраних сто

ронами умов платежу в тексті договору (контракту) зазнача

ються:

 умови банківського переказу до (авансового платежу)

та/або після відвантаження товару або умови докумен

тарного акредитиву, або інкасо (з гарантією);

 умови за гарантією, якщо вона є або коли вона не

обхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та

314

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

термін дії гарантії, можливість зміни умов договору

(контракту) без зміни гарантій.

8. Умови прийманняздавання товару (робіт, послуг).

У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної

передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

Прийманняздавання проводиться за кількістю згідно з

товаросупровідними документами, за якістю — згідно з доку

ментами, що засвідчують якість товару.

9. Упаковка та маркування.

Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики,

мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне марку

вання (найменування продавця та покупця, номер договору

(контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови

складування і транспортування та інше), а за необхідності та

кож умови її повернення.

10. Форсмажорні обставини.

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умо

ви договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами

(стихійні лиха, воєнні дії, ембарго з боку влади та інше). При

цьому сторони звільняються від виконання зобов’язань на

строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання

договору (контракту) частково або в цілому без додаткової

фінансової відповідальності. Строк дії форсмажорних обста

вин підтверджується торговопромисловою палатою

відповідної країни.

11. Санкції та рекламації.

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних

санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару

(робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати

штрафів — від якого терміну вони встановлюються та протя

гом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протя

гом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов’язки

сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулюван

ня рекламацій.

315

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)

12. Урегулювання спорів у судовому порядку.

У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішен

ня спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання

та/або неналежного виконання договору з визначенням назви

суду або чітких критеріїв визначення суду будьякого зі сторін

залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений

сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке

буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судово

го урегулювання.

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та

платіжні реквізити сторін.

При цьому зазначаються місцезнаходження (місце прожи

вання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, на

зва та місцезнаходження банку), контрагентів договору (кон

тракту).

У договорі за домовленістю сторін можуть визначатися

несуттєві (додаткові) умови. При їх порушенні однією із

сторін інша сторона не має права відмовитися від прийняття

товару та розірвати контракт, а може тільки вимагати вико

нання зобов’язань та відшкодування збитків.

До додаткових відносяться умови: страхування, гарантії

якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту),

агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розван

таження), умови передачі технічної документації на товар, збе

реження торгових марок, порядок сплати податків, митних

зборів, різного рода захисні застереження, з якого моменту до

говір (контракт) починає діяти, кількість підписаних

примірників договору (контракту), можливість та порядок

унесення змін до договору (контракту) та ін.

Питання форми, порядку укладання та виконання

зовнішньоторговельних договорів регулюють такі норматив

ноправові акти: Цивільний кодекс України, Закон України

“Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про порядок

здійснення розрахунків в іноземній валюті”, “Про операції з

316

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відноси

нах”, “Про регулювання товарообмінних (бартерних) опе

рацій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, Указ Прези

дента України № 556/94 від 4 жовтня 1994 р. “Про заходи що

до впорядкування розрахунків за договорами, що укладають

суб’єкти підприємницької діяльності України”, Указ Прези

дента України № 567/94 від 4 жовтня 1994 р. “Про застосу

вання Міжнародних правил інтерпретації комерційних

термінів”, Указ Президента України № 124/96 від 10 лютого

1996 р. “Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурноціно

вої політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності”, Дек

рет Кабінету Міністрів України № 1593 від 19 лютого 1993 р.

“Про систему валютного регулювання та валютного контро

лю”, Постанова Кабінету Міністрів України і Національного

банку України № 444 (44495п) від 21 червня 1995 р. “Про

типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (кон

трактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньое

кономічних договорів (контрактів), які передбачають розра

хунки в іноземній валюті”.

8.2. Åòàïè óêëàäàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîãî äîãîâîðó

êóï³âë³-ïðîäàæó

Проведення експортноімпортних операцій по купівлі

продажу включає етапи:

 підготовка до укладення договору (контракту);

 укладення договору (контракту);

 виконання договору (контракту).

Етап підготовки до укладення контракту на основі прямих

зв’язків включає:

1. Вибір контрагента. При виборі контрагента врахову

ються фактори:

 характер і предмет угоди;

 країна укладення і виконання контракту;

317

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)

 місткість ринку і кон’юнктура на ринку;

 ступінь монополізації ринку великими фірмами;

 можливість проникнення на ринок;

 тривалість торгових відносин з тією чи іншою фірмою;

 характер діяльності фірми (виробник, споживач чи тор

говий посередник);

 зв’язки, рекомендації.

2. Установлення контакту з потенційним покупцем. При

встановленні контакту можна використати такі способи:

 направити пропозицію (оферту) одному чи декільком

іноземним покупцям;

 прийняти і підтвердити замовлення покупця;

 направити покупцеві пропозицію у відповідь на його

запит;

 узяти участь у міжнародних торгах, виставках, ярмар

ках, а також використовувати засоби реклами;

 направити покупцеві комерційний лист про наміри по

чати переговори щодо укладення контракту.

Пропозиція однієї сторони іншій укласти контракт у тор

говій практиці називається офертою. Оферта — це письмова

пропозиція продавця (оферента), спрямована можливому по

купцеві про продаж товару на встановлених продавцем умовах.

В оферті вказуються основні умови угоди: найменування

товару, кількість, якість, ціна, умови постачання, термін поста

чання, умови платежу, характер тари й упаковки, порядок

прийманняздачі, загальні умови постачання.

Розрізняють два види оферти: тверду і вільну.

Тверда оферта — це письмова пропозиція експортера на

продаж визначеної партії товару, послана оферентом одному

можливому покупцеві, з указівкою терміну, протягом якого

продавець зв’язаний своєю пропозицією і не може зробити

аналогічну пропозицію іншому покупцеві.

Акцепт — це дія іншої сторони, з якої очевидно, що вона

приймає умови, запропоновані оферті.

318

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Якщо імпортер приймає умови оферти, він посилає імпор

теру письмове підтвердження, що містить беззастережний ак

цепт, тобто згоду прийняти всі умови твердої оферти.

При незгоді імпортера з окремими умовами оферти він по

силає експортеру контроферту (тобто нову оферту) з

указівкою своїх умов і терміну для відповіді.

До умов, у відношенні яких будьяке доповнення чи зміна

розглядається як істотна відмінність акцепту від оферти,

відносяться: ціна, умови платежу, якість і кількість товару,

місце і термін постачання, обсяг відповідальності однієї зі

сторін перед іншою, порядок вирішення спорів.

Якщо покупець не дасть відповіді протягом встановленого

в оферті терміну, то це рівнозначно його відмовленню від ук

ладення угоди на запропонованих умовах і звільняє експорте

ра від зробленої ним пропозиції.

Вільна оферта — це пропозиція на ту саму партію товару

декільком можливим покупцям. У ній не встановлюється

термін для відповіді і тому оферент не зв’язаний своєю пропо

зицією. Згода покупця з умовами, викладеними у вільній

оферті, підтверджуються твердою контрофертою. Після ак

цепту контроферти продавцем угода вважається укладеною.

Експортер акцептує ту контроферту, яка отримана раніше від

того покупця, з яким угода вигідніша.

Використання вільної оферти для покупця менш зручне,

ніж твердої оферти, оскільки вона не створює в імпортера по

вної впевненості в тому, що, пославши контроферту, він стане

власником товару. Така оферта застосовується рідко.

Досить часто в міжнародній торговій практиці використо

вується спосіб підготовки угоди на основі вивчення умов за

мовлення на постачання товарів, отриманих від покупця.

Замовлення може бути підтверджене і прийняте до вико

нання чи відхилене (причини пояснювати не обов’язково).

Підтвердження замовлення є комерційним документом,

що являє собою повідомлення експортера про прийняття умов

замовлення без застережень.

319

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)

У випадку, якщо ініціатива укладення угоди виходить від

покупця, то його звертання до продавця з проханням надісла

ти оферту (пропозицію) називається запитом.

Мета запиту — одержати від експортних фірм низки кон

курентних пропозицій, з яких на основі аналізу вибирається

найкраща. Тому запити посилаються не одній, а декільком

фірмам різних країн. У запиті вказується точне найменування

потрібного товару, його якість, сорт, кількість, термін поста

чання. Ціна, по якій імпортер готовий купити даний товар, у

запиті, звичайно, не вказується, а обумовлюється лише спосіб

її фіксації.

Переговори між контрагентами ведуться шляхом обміну

листами, телефонуванням, телеграфом, телетайпом, телефак

сом тощо, однак особисті контакти, як правило, відіграють

вирішальну роль.

При підготовці до укладення експортної угоди оформля

ються документи:

 пропозиція (оферта);

 контракт;

 підтвердження замовлення;

 рахунокпроформа (документ, що виступає як попе

редній рахунок, але не є основою для оплати);

 заявка на інструкції з постачання (видається поста

чальником і містить прохання до покупця повідомити

інструкції у відношенні умов постачання замовлених

товарів);

 тендер (пропозиція оферента, який бере участь у тор

гах, що відповідає вимогам замовника, і підтверджує

згоду оферента взяти на себе виконання позначених у

технічних умовах робіт і містить вказівку пропонованої

ціни чи вартості робіт).

При підготовці до укладення імпортної угоди оформля

ються документи:

 запит;

320

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ