Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

слуг, вироблених за рахунок місцевих ресурсів у межах

прикордонних областей та призначених для споживан

ня на території цих областей;

 здійснення прикордонної торгівлі на підставі безпосе

редньої домовленості, яка оформляється договорами

(контрактами) між господарюючими суб’єктами неза

лежно від їх форм власності та підпорядкованості, з до

триманням національних законодавств та міждержав

них угод. Відповідальність за виконання договорів не

суть суб’єкти, які їх уклали;

 розрахунки за поставки продукції між підприємствами

та організаціями, розташованими в прикордонних об

ластях, здійснюються за договірними цінами, за винят

ком розрахунків за поставки окремих видів товарів,

ціни на які встановлюються нормативними розрахун

ками;

 при виробництві та торгівлі специфічними товарами,

які підлягають нетарифним засобам регулювання і виз

начаються окремими міжурядовими угодами і

національним законодавством (наприклад, зброя,

військова техніка та технологія подвійного призначен

ня, надання пов’язаних з цим послуг, золото, срібло,

інші дорогоцінні метали та коштовне каміння), не

обхідно дотримуватися заходів їх державного регулю

вання;

 забезпечення сприятливих умов для взаємних інвес

тицій та нормального функціонування вже діючих, а та

кож тих підприємств та організацій, що створюються на

територіях цих областей;

 здійснення скоординованих структурних перетворень

економіки прикордонних областей на підставі утворен

ня в різних її галузях міжрегіональних акціонерних

компаній, фінансовопромислових груп, спільних

підприємств та інших типів підприємств (об’єднань);

301

Ðîçä³ë 7. Ï³äïðèºìñòâî ó ñïåö³àëüíèõ ïðàâîâèõ ðåæèìàõ ...

 створення сприятливих умов для функціонування всіх

видів транспорту, який здійснює перевезення вантажів

та пасажирів між прикордонними областями, а також

транзитом через її території;

 спільне розроблення відповідними органами виконав

чої влади прикордонних областей пропозиції за законо

давчих економічних зв’язків між прикордонними обла

стями й суб’єктами господарювання, які розташовані на

їх території, з таких питань:

 спрощення процедур прикордонного, митного та

інших видів контролю щодо товарів, які виробляють

ся в прикордонних регіонах;

 здійснення спільного прикордонного та митного кон

тролю, організації нових пунктів контролю для то

варів прикордонної торгівлі;

 застосування пільгових умов оподаткування;

 урегулювання питань міграції трудових ресурсів (ма

ятникової та сезонної) з метою ефективного викорис

тання наявного виробничого потенціалу та збільшен

ня торгівлі послугами;

 створення лізингових компаній;

 створення інформаційномаркетингової мережі для

потреб прикордонних регіонів тощо [37].

У торговельноекономічному прикордонному співробіт

ництві України з країнами СНД беруть участь області, перелік

яких наведено в табл. 7.3.

У прикордонній співпраці України з країнами СНД перше

місце належить Росії, з якою межують 7 із 25 адміністративних

одиниць нашої країни. На їх частку в 2001 р. припадало майже

половина обсягів промислового виробництва, понад третину

сукупної валової доданої вартості України. Але поступово ча

стка товарообігу прикордонних областей знижувалася і нині

складає близько 1,5% сумарного російськоукраїнського това

рообігу. Це значною мірою пов’язано з недостатністю повнова

302

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

жень місцевих органів влади обох держав у боротьбі з прикор

донними, митними, торговельними обмеженнями.

Програма міжрегіональної і прикордонної співпраці Росії

та України на 2001–2007 рр., підписана президентами Росії та

України в лютому 2001 р., не забезпечила коригування струк

турних змін в економіці прикордонних регіонів, спрощення

прикордонних і митних процедур; торгівля продовжує мати

переважно сировинний характер.

На активізацію процесу прикордонного співробітництва

суттєво впливає розвиток ЄС, оскільки західний регіон Ук

раїни до нього наблизився безпосередньо. Найближчим часом

це стане головною причиною зростання частки цього регіону в

обсягу зовнішньоторговельного обігу України. Вже зараз ха

рактер зовнішньоекономічної діяльності регіону відрізняється

від загальноукраїнського. Темпи зростання експорту та імпор

ту тут набагато вищі, ніж середньоукраїнські. Експорт регіону

303

Ðîçä³ë 7. Ï³äïðèºìñòâî ó ñïåö³àëüíèõ ïðàâîâèõ ðåæèìàõ ...

Ì³æóðÿäîâ³ óãîäè ïðî

ñï³âðîá³òíèöòâî ïðèêî-

ðäîííèõ îáëàñòåé

Ïðèêîðäîíí³ îáëàñò³ òà àäì³í³ñòðàòèâíî-

òåðèòîð³àëüí³ îäèíèö³

1. Óãîäà ì³æ Óðÿäîì

Ðîñ³éñüêî¿ Ôåäåðàö³¿ òà

Óðÿäîì Óêðà¿íè

Â Óêðà¿í³: Äîíåöüêà, Çàïîð³çüêà, Ëóãàíñüêà,

Ñóìñüêà, Õàðê³âñüêà, ×åðí³ã³âñüêà, ÀÐ Êðèì

Ó Ðîñ³¿: Áºëãîðîäñüêà, Áðÿíñüêà, Âîðîíåçüêà,

Êóðñüêà, Ðîñòîâñüêà, Êðàñíîäàðñüêèé êðàé

2. Óãîäà ì³æ Óðÿäîì

Óêðà¿íè òà Óðÿäîì Ðåñ-

ïóáë³êè Á³ëîðóñü

Â Óêðà¿í³: Âîëèíñüêà, Æèòîìèðñüêà, Êè¿âñüêà,

Ð³âíåíñüêà, ×åðí³ã³âñüêà

Ó Ðåñïóáë³ö³ Á³ëîðóñü: Áðåñòñüêà, Ãîìåëüñüêà

3. Óãîäà ì³æ Óðÿäîì

Óêðà¿íè òà Óðÿäîì Ðåñ-

ïóáë³êè Ìîëäîâà

Â Óêðà¿í³: Â³ííèöüêà, Îäåñüêà, ×åðí³âåöüêà

Ó Ðåñïóáë³ö³ Ìîëäîâà: Áðè÷åíñüêèé, Îêíèöü-

êèé, Ñîðîêñüêèé, Äîíäóìåíñüêèé, Êàì`ÿíñüêèé,

Ðèáíèöüêèé, Äóáîñàðñüêèé, Ãðèãîð³îïîëüñüêèé,

Ñëîáîç³éñüêèé, Øòåôàí-Âîäå, Êåóøåíñüêèé,

Áåññàðàáñüêèé, ×àäèð-Ëóãàíñüêèé, Òàðàêë³éñü-

êèé, Âóëêóíåøòñüêèé ðàéîíè

Таблиця 7.3

Прикордонне співробітництво України з країнами СНД

складається здебільшого з продукції деревообробної, легкої,

харчової та машинобудівної промисловості. Обсяги продукції

цих галузей збільшуватимуться й надалі з огляду на підвищен

ня ділової активності в регіоні українського прикордоння й

зростання зовнішнього попиту, зокрема з боку країн Європи.

Передбачається також збільшити експорт послуг внаслідок

розвитку готельного та туристичного бізнесу. Прикладом роз

витку прикордонної торгівлі може бути Закарпатська область.

Одним з найважливіших її комерційних партнерів є Угорщи

на. Частка Угорщини в товарообігу зовнішньої торгівлі Закар

паття становить 25–26% і є найбільшою за обсягом серед усіх

інших країн. Торгівля цього регіону з Угорщиною дуже важ

лива, якщо брати до уваги економічні можливості краю. Обсяг

товарообігу між Закарпаттям та Угорщиною перевищує 100

млн дол. США, а обсяг послуг перевищує 3,5 млн дол. США.

За оцінками експертів приблизний обсяг “сірої” напівлегаль

ної торгівлі, що проводиться в приватному порядку людьми,

які проживають по обидва боки кордону, становить додатково

10–15 млн дол. [80, с.17]. Серед товарів експорту переважають

деревина, машини й обладнання, предмети одягу, взуття тощо,

а серед товарів імпорту — текстильні, пластикові, гумові виро

би, миючі засоби.

Ключовими чинниками, що стимулюють прикордонну

торгівлю між західним регіоном України та країнами ЄС, є

різниця цінових рівнів, податкових систем, середнього рівня

доходів, через що створюється нерівний доступ до товарів і по

слуг, а також різниця в загальному рівні соціального й еко

номічного розвитку. Внаслідок зростання заробітної плати у

Польщі, Словаччині, Угорщині як країн ЄС їх виробники бу

дуть скоріше за все переносити свою діяльність з території цих

країн у прикордонні райони України. Тож у Західному регіоні

активно зростатиме кількість спільних підприємств, і як

наслідок — зростуть зайнятість і доходи населення, що сприя

тиме розширенню імпорту товарів споживчого попиту.

304

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Однак сусідство з країнами ЄС має й негативні сторони.

Серед основних перешкод для прикордонного співробіт

ництва можна назвати такі: недосконале законодавство щодо

правового захисту бізнесу, неадекватні інституційні утворен

ня (неефективність митних служб, які паралізують малий

бізнес, діяльність місцевих органів влади, поліції, судів), не

розвинута інфраструктура (кількість пунктів перетину кордо

ну, транспортні мережі), труднощі із реєстрацією спільних

підприємств, корупція, недостатня капіталізація регіональних

підприємств тощо.

Через жорсткість прикордонного контролю, введення

візового режиму, обсяги прикордонної торгівлі можуть скоро

титися. Так, якщо Словаччина займала четверте місце за обся

гом зовнішньої торгівлі Закарпаття, то після запровадження

візового режиму вона стала п’ятим найважливішим ко

мерційним партнером цього регіону.

Візовий режим став тим чинником, який призвів до змен

шення кількості людей, які живуть із човникової торгівлі. Так,

українські громадяни перетинають спільний зі Словаччиною

кордон після запровадження візового режиму майже в 6 разів

менше. Запровадження віз знижує надходження до місцевих

бюджетів через імовірність банкрутств малого сімейного

бізнесу. Скорочення такої торгівлі матиме негативний вплив

не тільки на тих, хто безпосередньо займається нею. Справа в

тому, що з обох сторін кордону сформувалася певна інфраст

руктура такої торгівлі: складські приміщення, певна система

транспортних та маркетингових зв’язків тощо. А тепер вона

втрачає своє економічне значення з відповідними соціально

економічними наслідками, оскільки в цій сфері були зайняті,

як правило, дрібні підприємці і малі та середні фірми. Слід за

значити, що гарантування безпеки кордонів не матиме істот

ного впливу на зменшення транскордонної злочинності, а ли

ше знижує кількість дрібних підприємців.

305

Ðîçä³ë 7. Ï³äïðèºìñòâî ó ñïåö³àëüíèõ ïðàâîâèõ ðåæèìàõ ...

Здійснюючи прикордонну торгівлю з країнами ЄС, Ук

раїна повинна враховувати необхідність пристосування до ви

мог якості ЄС, що розповсюджується на товари, які потрапля

ють на ринок ЄС. Західні сусіди нашої країни слідують стан

дартам якості ЄС і будуть вимагати сертифікати якості для

імпортованих з України товарів.

Створення нових можливостей для співробітництва на

регіональному рівні у зв’язку з розширенням ЄС ставить пе

ред органами виконавчої влади всіх рівнів важливі завдання

щодо стимулювання та прискорення прикордонної торгівлі.

На це було звернено особливу увагу на Міжнародній конфе

ренції “Соціальноекономічний розвиток західного прикор

доння України в контексті сусідства з Європейським Сою

зом”, яка відбулася в Києві 2 квітня 2004 р. [80]. Прикордонне

співробітництво може стати одним з інструментів регіональ

ної політики. Його рівень значною мірою залежить від рівня

розвитку внутрішнього самоврядування. Лише за умови, що

місцева влада матиме певні повноваження в міжнародних

відносинах, можлива ефективна робота у сфері прикордонної

торгівлі. Це питання має бути вирішене в процесі удосконалю

вання законодавства щодо прикордонного співробітництва.

Çàïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Якими рисами характеризується регіон, що виділяється як

ВЕЗ?

2. Які основні функції ВЕЗ?

3. У чому полягають макроекономічні цілі та локальні завдання

функціонування ВЕЗ?

4. Які існують види ВЕЗ і в чому між ними різниця?

5. Які основні передумови для створення ВЕЗ в Україні?

6. Які заходи необхідно здійснити для залучення до ВЕЗ іно

земного капіталу?

7. Які основні джерела фінансування вільної зони?

306

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

8. Які податкові пільги можуть бути передбачені у ВЕЗ?

9. У чому полягають особливості митного оподаткування у

ВЕЗ?

10.Яка мета валютного механізму ВЕЗ?

11.Як повинно бути організовано матеріальне постачання і збут

у ВЕЗ?

12.Який застосовується логічний ланцюг створення ВЕЗ?

13.Які організаційні фактори створення ВЕЗ?

14.У чому полягає державне регулювання ВЕЗ?

15.У чому специфіка прикордонної торгівлі?

16.Які особливості торговельноекономічного співробітництва

України з країнамисусідами?

307

Ðîçä³ë 7. Ï³äïðèºìñòâî ó ñïåö³àëüíèõ ïðàâîâèõ ðåæèìàõ ...

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð

(êîíòðàêò)

Ключові терміни: зовнішньоекономічний договір; структу1

ра договору; істотні умови договору; несуттєві умови договору;

оферта, тверда оферта; вільна оферта; контро ферта; ак1

цепт; запит; статті укладання контракту; індекс економічної

свободи;реєстрація (облік) зовнішньоекономічних договорів.

8.1. Ñóòí³ñòü òà ñòðóêòóðà çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîãî

äîãîâîðó

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — це ма

теріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів

зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контра

гентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення

взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяль

ності [4].

Основні ознаки зовнішньоекономічного договору:

 контрагенти знаходяться в різних країнах;

 товар перетинає кордон, якщо це матеріальний об’єкт;

 розрахунки в іноземній валюті, за винятком товаро

обмінних операцій;

 комерційний характер.

Зовнішньоекономічний договір виконує функції:

 юридично закріплює відносини між партнерами, нада

ючи їм характер обов’язків, виконання яких захищено

законом;

 визначає порядок, способи і послідовність здійснення

дій партнерами;

 передбачає способи забезпечення обов’язків.

При складанні контрактів враховуються принципи міжна

родних комерційних договорів, які розроблені УНІДРУА:

308

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

1. Свобода договору та його форми. Це виражається у

свободі регулювання відносин відповідно до законодавчих

норм держави. Цей принцип передбачає:

 вільне рішення про укладення чи неукладення догово

ру;

 вільний вибір контрагентів;

 вільне визначення змісту договору;

 вільне вирішення питання про спосіб і форму укладен

ня контракту;

 свободу зміни договору в цілому чи окремих його поло

жень;

 право вирішувати питання про розірвання контракту.

2. Обов’язковість договору. Належним чином укладений

контракт є обов’язковим для сторін, що є наслідком свободи

укладення контракту. Сторони узгоджують волю і розроблю

ють для себе правило, яким врегульовують конкретні взаємні

відносини. При цьому відповідно до норм закону мають мож

ливість врегулювати свої відносини за власним бажанням, ви

ходячи зі своїх інтересів. Але цей контракт може бути зміне

ний або розірваний згідно з його умовами або за узгодженням

волі всіх сторін.

3. Добросовісність та чесна ділова практика. Кожна сто

рона протягом чинності договору повинна діяти відповідно з

прийнятою у практиці міжнародної торгівлі добросовісністю

та чесною діловою практикою, і не має права виключити чи об

межити цей принцип. Чесна ділова практика не повинна за

стосовуватися за стандартами, які звичайно використовують

ся в рамках окремих правових систем. Внутрішні стандарти

беруться до уваги, коли доведено, що вони загальноприйняті в

різних правових системах.

4. Звичай та практика. Контрагенти можуть бути

пов’язані будьяким звичаєм, відносно якого вони домови

лись, та практикою, яку вони встановили у своїх взаємовідно

синах. Під звичаєм розуміють широковідомий порядок діло

309

Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)

вих відносин визначеної сфери діяльності, якого постійно до

держуються в міжнародній комерційній практиці.

Зовнішньоекономічний договір укладається в простій

письмовій формі. Повноваження представника на укладення

договору випливає з доручення, статутних документів. Дії, які

здійснюються від імені іноземного суб’єкта ЗЕД уповноваже

ним суб’єктом ЗЕД України, вважаються діями цього інозем

ного суб’єкта.

Сторони договору мають бути здатними укласти його

відповідно до законодавства України та/або закону місця ук

ладання договору. Загалом зовнішньоекономічні угоди укла

даються відповідно до законодавства України з урахуванням

міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжна

родних організацій.

Для підписання зовнішньоекономічного договору

суб’єктам ЗЕД не потрібен дозвіл будьякого органу держав

ної влади. Вони мають право укладати різні види договорів,

крім тих, які заборонені законодавством України.

Якщо зовнішньоекономічний договір не відповідає вимо

гам українського законодавства або міжнародних договорів

України, то він може бути визнаний недійсним у судовому по

рядку.

Форма зовнішньоекономічного договору визначається

правом місця його укладання.

Права та обов’язки сторін за зовнішньоекономічними до

говорами (контрактами) визначаються правом країни, обраної

сторонами під час укладання договору, або внаслідок подаль

шого погодження. За відсутності такого погодження застосо

вується право країни, де заснована, має своє місце проживан

ня або основне місце діяльності сторона, яка є:

 продавцем — у договорі купівліпродажу;

 лізингодавцем — у лізинговій угоді;

 ліцензіаром — у ліцензійному договорі;

 комітентом (консигнатором) — у договорі комісії (кон

сигнації);

310

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ