Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств
Подождите немного. Документ загружается.
лист про наміри, яким покупець інформує продавця
про прийняття в принципі пропозиції і угоді почати пе
реговори про укладення контракту;
замовлення (у нього включається інструкція щодо по
стачання замовлених товарів: кількість і розмір частко
вих постачань, їхніх умов, адреса експедитора, засіб
транспорту, найменування перевізника, а також
інструкція з упакування);
тендерна документація.
Етап укладення контракту включає переддоговірний
період, комерційні переговори, парафування тексту контрак
ту, підписання контракту.
Протягом переддоговірного періоду ведуться попередні
переговори про майбутню угоду й узгоджуються, уточнюють
ся її основні умови, щоб умови договору мали конкретний і
точний характер, який не допускає різночитання.
Переговори ведуться шляхом переписування, особистих
зустрічей, розмов телефонуванням чи в сполученні їхніх
різних комбінацій.
У переддоговірний період складається проект контракту.
У ньому враховується фактична домовленість, досягнута сто
ронами в ході переговорів.
При укладанні контракту сторонам, щоб уникнути поми
лок та збитків, слід враховувати низку важливих моментів [49,
с.405; 79, с. 6–9]:
1. Обсяг договору. Договір може бути коротким чи до
кладним.
Короткий договір містить мінімум умов: предмет контрак
ту, який включає найменування та кількість товару; ціну з ука
занням базисних умов постачання; умови платежу). При його
укладенні необхідно уявляти, чим будуть заповнюватися про
галини контракту.
Докладний договір передбачає значну кількість додатко
вих умов. Недоліки цих договорів:
321
Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)
контракт, як правило, складається за допомогою типо
вих договорів, які недостатньо враховують вид товару.
У цьому випадку однакові умови передбачаються як
відносно всіх видів масових продовольчих та промис
лових товарів, так і відносно машин та устаткування.
Типові договори складаються незалежно від того з
партнером якої країни вони укладаються, а також без
врахування застосовуваного права;
порівняно рідко використовуються посилання на стан
дартні умови купівліпродажу, які застосовуються в
міжнародній торгівлі;
у договорі намагаються передбачити умови на всі ви
падки, що можуть виникнути під час його виконання.
Це ускладнює переговорний процес при укладанні до
говору та обтяжує контракт великою кількістю загаль
них положень.
2. Договір повинен бути укладений із дотриманням інте
ресів обох партнерів і складатися згідно з чинним законодав
ством. Тому цю операцію слід доручити юристам.
3. У договорі не повинно бути будьяких суперечностей
чи недомовок. Суперечності між окремими умовами контрак
ту, нечітко сформульовані умови породжують заперечення
щодо їх тлумачення і це може дорого коштувати одній із
сторін. Тому в договорі треба звести до мінімуму фрази, які
можна тлумачити неоднозначно.
4. Якщо договір складено контрагентом, необхідно чітко
визначити сутність тих чи інших фраз, їх смислове наванта
ження.
5. Найменування та інша інформація про контрагентів.
Якщо у договорі немає юридичної адреси сторін або є фіктив
на юридична адреса зарубіжного партнера, або тільки поштова
адреса для направлення кореспонденції до запитання, то в
цьому випадку немає можливості знайти партнера для вручен
ня йому позовних матеріалів та повістки щодо виклику його в
322
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
арбітраж. Тому необхідно перевіряти правовий статус партне
ра (що юридично він собою являє, де зареєстрований, який об
сяг його правоздатності), його фінансове положення, ко
мерційну репутацію, повноваження його представника щодо
укладення договору. Якщо це не перевірити, то в ряді випадків
експортер може не одержати оплату за свій товар, або не змо
же добитися повернення коштів, які були сплачені за імпортні
товари, що не були поставлені, або поставлені не в повному об
сязі чи із суттєвими недоліками.
Необхідно також перевіряти, щоб найменування за
рубіжного партнера у преамбулі відповідало наведеному у
розділи “Місцезнаходження сторін”. Це пов’язано з тим, що
фірма, яка указана у преамбулі, може бути не зареєстрована у
торговому реєстрі і відповідно не визнається юридичною осо
бою країни, яка названа місцем її знаходження. А фірма, юри
дична адреса якої указана в контракті, може заперечувати, що
вона уклала контракт.
6. У договорах, що передбачають поставку товару в
декілька етапів, часто не вказують кількість товару та час по
ставки на кожному етапі.
7. Іноді допускаються неточності щодо застосування ба
зисних умов поставки товару. Це може призвести до труд
нощів при вирішенні суперечок, наприклад, щодо питання про
момент, у який товар вважається поставленим, про момент пе
реходу ризику з продавця на покупця.
8. При складанні договору слід враховувати, що відноси
ни між контрагентами визначаються не тільки умовами дого
вору, а й нормами права, яке застосовується. Невідповідність
умов контракту імперативним наказуванням закону призво
дить до визнання договору в цілому (або відповідної його умо
ви) недійсними. Якщо у контракті немає умови з якогонебудь
питання, то прогалина контракту заповнюється за допомогою
норм застосованого права. У цьому випадку контрагент не
завжди зможе виконати умову контракту.
323
Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)
9. У контракті доцільно передбачити можливість та поря
док внесення доповнень та змін до контракту.
У період комерційних переговорів вивчаються аргументи
сторін і знаходяться компромісні рішення. При узгодженні
умов контракту одна сторона відсилає другій проект контрак
ту. Після вивчення і знаходження компромісних рішень скла
дається остаточний текст контракту. На цій стадії складають
ся предконтрактні документи: протокол розбіжностей, прото
кол узгодження розбіжностей, протокол про залік взаємних
вимог, угода про зміну договору, супровідний лист до проекту
договору, договір (контракт) купівліпродажу.
Підготовлений остаточний текст контракту візується кож
ною стороною підписами уповноважених представників
сторін (попереднє підписання чи парафування тексту кон
тракту), а потім підписується, що є останньою стадією укла
дення контракту.
Отже, контракт вважається укладеним, якщо він підписа
ний сторонами, юридичні адреси яких у ньому зазначені, чи
якщо він підписаний особами, що мають право підпису таких
документів.
Якщо сторонами контракту виступають два контрагенти,
то він підписується обома сторонами в двох примірниках, а як
що три і більше контрагентів, то контракт складається в
декількох примірниках і підписується кожною стороною. Як
що сторони знаходяться в різних географічних пунктах і не
можуть одночасно підписати контракт, то спочатку всі
примірники контракту підписує одна сторона, пересилає їх
іншій стороні, яка потім повертає першій стороні необхідну
кількість примірників із двома підписами.
Контракт купівліпродажу може бути укладений у пись
мовій, усній, (телефонуванням, на аукціонах, на біржах), част
ково в письмовій і частково в усній формі.
У більшості випадків національні законодавства вимага
ють тільки письмову форму договору. При цьому в письмовій
формі надається оферта й акцепт.
324
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Права й обов’язки контрагентів виникають з моменту ук
ладення контракту. Момент укладення контракту визна
чається порізному в різних країнах.
Якщо контракт підписується присутніми сторонами, то він
вважається укладеним з моменту його підписання, якщо в цьо
му документі не зазначений інший термін вступу його в дію.
Якщо контракт укладається між відсутніми сторонами, то
моментом укладення вважається:
момент відсилання письмового акцепту (в Англії,
США, Японії, Швейцарії);
момент одержання експортером акцепту (у Франції,
Німеччині, Італії, Австрії).
Усна домовленість повинна обов’язково надалі підтверд
жуватися письмовим контрактом.
Контракт укладається двома мовами, якщо задіяні два
контрагенти, а якщо їх більше, то всіма необхідними мовами.
Текст контракту друкується спочатку однією мовою,
потім іншою. Або кожна сторінка тексту поділяється верти
кально на дві частини: на одній текст друкується мовою одно
го, а на іншій — мовою іншого партнера.
Виконання контракту — це процес реалізації узятих на се
бе зобов’язань: з боку продавця — у постачанні покупцеві това
ру, що є предметом контракту, з боку покупця — у сплаті вста
новленої ціни.
Продавець, щоб виконати свої зобов’язання, повинен у
встановлений термін підготувати товар до відвантаження й
оформити документацію, необхідну для відправлення товару
й одержання платежів.
При підготовці товару до відвантаження продавець пови
нен виконати ряд вимог, пропонованих до:
а) упакування товару. Ці вимоги враховують:
умови транспортування (приймається до уваги спосіб,
відстань і тривалість транспортування, можливість пе
ревантаження товару в дорозі, температурний режим і
325
Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)
вологість при транспортуванні, погодні умови, способи
оплати транспортування, сумісність із іншими ванта
жами та ін.);
кліматичні умови (при постачанні товарів у тропічні
країни, де високі вологість і температура, упаковка по
винна бути особливо міцною, просочена особливими
речовинами, виготовлена зі спеціальних матеріалів; як
упаковка використовуються металеві контейнери, запа
яні ящики і т. ін.);
специфіку митного режиму країни призначення товару.
Упаковка повинна бути пристосована до відповідних
вказівок, що містяться в митному тарифі. Наприклад,
упаковка повинна бути якомога більш легкою при стя
гуванні специфічного мита з ваги брутто товару. При
стягуванні митних податків з ваги нетто вага нетто виз
начається вирахуванням з ваги брутто ваги упаковки з
урахуванням встановленої в митному тарифі шкали
знижок на окремі види упаковки (бочки, ящики, кліті,
барабани). Це називається тарним тарифом;
положення законодавчих актів країни призначення то
вару щодо упаковки. Так, може бути заборонене ввезен
ня товарів у певній упаковці; введено імпортні мита на
окремі види пакувальних матеріалів;
б) маркірування товару. Під маркіруванням розуміються
необхідні написи, зображення, умовні позначки, що поміща
ються на упаковці. Маркірування повинне містити позначку
країни походження товару, відповідати вимогам митниці щодо
розміру напису і його нанесення. Маркірування потрібно для
належного перевезення і здачі вантажу одержувачу, для полег
шення перевантажень товару в дорозі, кількісного добору ок
ремих штук, для запобігання непорозумінь при видачі товару
різним адресатам.
Залежно від виконуваних функцій зовнішньоторговельні
документи, що підтверджують виконання контракту, можна
розподілити на групи:
326
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
1. За забезпеченням виробництва експортного товару:
доручення на покупку (для покупки виробів чи ма
теріалів, необхідних для виробництва товарів, замовле
них покупцем);
інструкція з виготовлення;
наряд на вивезення зі складу;
таблиця фактурування (містить відомості про продані
товари, використовується для складання комерційного
рахунка);
інструкція з упакування;
наряд на внутрішнє транспортування;
статистичні й адміністративні документи.
2. За підготовкою товарів до відвантаження:
заявка на фрахтування;
інструкція з відправлення;
доручення на відвантаження (повітряні перевезення);
ордер на перевезення (місцеві перевезення);
повідомлення про готовність до відправлення;
ордер на відправлення;
повідомлення про відправлення;
повідомлення про розподіл документів;
дозвіл на постачання.
3. Фінансові документи (з платіжнобанківських опе
рацій):
інструкція з банківського переведення;
заявка на банківську тратту;
повідомлення про інкасовий платіж;
повідомлення про платіж по товарному акредитиву;
заявка на банківську гарантію;
банківська гарантія;
гарантійний лист по товарному акредитиву;
інкасове доручення;
форма надання документів;
заявка на товарний акредитив;
327
Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)
товарний акредитив;
повідомлення про відкриття товарного акредитиву;
повідомлення про переведення товарного акредитиву;
повідомлення про зміну товарного акредитиву;
банківська тратта;
перевідний вексель;
простий вексель;
боргове зобов’язання.
4. Товаросупроводжувальні документи.
4.1. Комерційні документи.
4.1.1. Комерційний рахунок. Основний розрахунковий до
кумент, містить вимогу продавця до покупця про сплату зазна
ченої суми платежу за поставлений товар. У ньому вказується
ціна за одиницю товару, загальна сума платежу, базисні умови
постачання товару, спосіб платежу і форма розрахунку, найме
нування банку, де повинний бути зроблений розрахунок, відо
мості про оплату вартості перевезення і про страхування. За
здійсненими функціями рахунки поділяються на такі види:
рахунокфактура — вимога оплати за проданий товар.
Виписується звичайно після остаточного приймання
товару покупцем (див. додаток Е);
рахунокспецифікація — поєднує реквізити рахунка і
специфікації. Виписується, коли партія містить різні за
асортиментом товари;
попередній рахунок — виписується, коли товар прий
мається в країні призначення чи при часткових поста
чаннях і коли контракт ще не підписаний. Після прий
мання товару чи постачання всієї партії продавець ви
писує рахунокфактуру, за яким здійснюється остаточ
ний розрахунок;
проформа рахунок — містить відомості про ціну і
вартість партії товару, але не є розрахунковим докумен
том, тому що не містить вимоги про сплату зазначеної в
ньому суми;
328
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
4.1.2. Документи, що дають кількісну характеристику то
вару: специфікація, технічна документація, пакувальний ар
куш.
4.1.3. Документи, що свідчать про якість поставлених то
варів: сертифікат якості, гарантійний лист, протокол випробу
вань, дозвіл на відвантаження.
4.2. Страхові документи:
страховий поліс (підтверджує договір страхування,
містить умови страхування);
страховий сертифікат (засвідчує, що страхування було
зроблено і був виданий поліс);
страхове оголошення (використовується, коли страху
вальник повідомляє страхувачу відомості про окремі
постачання, на які поширюється договір страхування);
рахунок страховика;
ковернот (страхувач сповіщає страхувальника про те,
що його інструкції зі страхування виконані).
4.3. Транспортні документи (виписуються вантажопе
ревізником у посвідчення того, що товар прийнятий ним до
перевезення).
4.3.1. При морських перевезеннях.
4.3.1.1. Коносамент — документ, що підтверджує прийнят
тя товару до перевезення морським шляхом і зобов’язує пе
ревізника видати товар законному власнику. Коносамент є:
розпискою, що підтверджує прийняття до перевезення
вантажу, позначеного на лицьовій стороні цього доку
мента (“вантаж на борті”, “вантаж завантажено”, “ван
таж прийнятий до навантаження”);
контрактом на перевезення товару на обговорених у
ньому умовах;
товаророзпорядчим документом, тобто надає право
власнику оригіналу розпоряджатися вантажем. Особа,
яка зазначена в коносаменті або має коносамент на
пред’явника, має право вимагати від вантажоперевізни
329
Ðîçä³ë 8. Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð (êîíòðàêò)
ка видачі товару і розпоряджатися ним. Для продажу
товару, що знаходиться в дорозі і наданого коносамен
том, товаророзпоряднику досить продати чи переусту
пити свої права по коносаменту (див. додаток Є).
Види коносаменту:
іменний, котрий виписується на конкретного одержу
вача товару. Товар видається особі, на чиє ім’я виписа
ний коносамент;
ордерний, відповідно до якого відправник вантажу мо
же передати свої права третій особі, здійснивши індок
сування коносаменту, тобто поставивши на звороті
підпис і печатку. Товар видається особі, на чиє ім’я
індоксований коносамент;
коносамент на пред’явника, відповідно до якого товар
передається будьякій особі — власникові коносаменту.
Коносаменти складаються в трьох і більше примірниках з
однаковим змістом і датою (для відправника вантажу, ванта
жоодержувача і вантажоперевізника). Усі примірники скла
дають повний комплект і є оригіналами. Однак товаророзпо
рядчим документом може бути тільки один оригінал коноса
менту. Після видачі вантажу за одним з оригіналів інші втра
чають силу.
4.3.1.2. Штурманська розписка.
4.3.1.3. Морська накладна.
4.3.1.4. Докова розписка.
4.3.2. При залізничних перевезеннях:
залізнична накладна;
дорожня відомість.
4.3.3. При повітряних перевезеннях:
авіавантажна накладна.
4.3.4. При автоперевезеннях:
автодорожна накладна;
бордеро (містить перелік вантажів, перевезених ван
тажівками).
330
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ