Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

5) на стратегічному рівні КС підприємства характери

зується інвестиційною привабливістю, критерієм якої є зрос

тання вартості бізнесу.

411

Ðîçä³ë 11. Ì³æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà

îí

í³

ÊËÞ×ÎÂ² ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÈ ÑÒÀÍÓ

1. Ïëàòîñïðîìîæí³ñòü

2. Ïðèáóòêîâ³ñòü

3. Ñòðàòåã³÷í³ñòü óïðàâë³ííÿ

4. Àäàïòèâí³ñòü ñèñòåìè

óïðàâë³ííÿ

5. Ô³íàíñîâà òà óïðàâë³íñüêà

ïðîçîð³ñòü

6. Êåðîâàí³ñòü á³çíåñó

7. ²íâåñòèö³éíà

ïðèâàáëèâ³ñòü

Îïåðàòèâíèé ð³âåíü óïðàâë³ííÿ ÊÑ

ÊÑ ïðîäóêö³¿

Òàêòè÷íèé ð³âåíü óïðàâë³ííÿ ÊÑ

²íòåãðàëüíèé ïîêàçíèê ô³íàíñîâî -

ãîñïîäàðñüêîãî ñòàíó ï³äïðèºìñòâà

Ñòðàòåã³÷íèé ð³âåíü óïðàâë³ííÿ ÊÑ

Çðîñòàííÿ âàðòîñò³ ï³äïðèºìñòâà

Рис. 11.4. Ключові характеристики стану підприємства

Конкурентоспроможність продукції є важливим показни

ком КС підприємства, тому що виробництво і збут конкурент

носпроможної продукції забезпечують наявність грошового

потоку.

Існуючі методики комплексного оцінювання фінансово

господарської діяльності підприємства дозволяють характери

зувати КС підприємства на тактичному рівні. Але, як відміча

ють дослідники, немає єдиних стандартів оцінювання і єдиної

методики. На Заході немало підприємств користуються вла

сними методиками оцінювання.

У методології вартісного підходу до забезпечення конку

рентоспроможності важливу роль відіграє власне оцінювання

412

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü

ïðîäóêö³¿

Çàãàëüíèé ñòàí

ï³äïðèºìñòâà

²íâåñòèö³éíà

ïðèâàáëèâ³ñòü

Êðèòåð³é: ïîêàçíèê ÊÑ

ïðîäóêö³¿

Êðèòåð³é: êîìïëåêñíèé

ïîêàçíèê ñòàíó

ï³äïðèºìñòâà

Êðèòåð³é: çðîñòàííÿ

âàðòîñò³ ï³äïðèºìñòâà

Ìåòîäè îö³íþâàííÿ:

x Åâðèñòè÷íèé

(åêñïåðòíèé) ìåòîä

x Êâàë³ìåòðè÷íèé

(ê³ëüê³ñíå

îö³íþâàííÿ ÿêîñò³)

ìåòîä

x Êîìïëåêñíèé

(³íòåãðàëüíèé) ìåòîä

Ìåòîäè îö³íþâàííÿ:

Ìåòîäèêè êîìïëåêñíèõ

îö³íîê ô³íàíñîâî -

ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³

ï³äïðèºìñòâà

Ï³äõîäè äî îö³íþâàííÿ:

x Ïîð³âíÿëüíèé

x Çàòðàòíèé

x Äîõîäíèé

x Îïö³îííèé

Çàáåçïå÷åííÿ ÊÑ

ï³äïðèºìñòâà

Òàêòè÷íèé ð³âåíü Ñòðàòåã³÷íèé ð³âåíü Îïåðàòèâíèé ð³âåíü

Рис. 11.5. Критерії та показники конкурентоспроможності підприємства

вартості підприємства (бізнесу). Як у теорії, так і на практиці

існує три підходи до оцінювання бізнесу:

 доходний;

 порівняльний (ринковий);

 затратний (на підставі активів).

У зарубіжній практиці поширений ще один підхід, який

грунтується на оцінюванні майнових (реальних) опціонів.

Вважається, що найбільш адекватним підходом до оціню

вання вартості бізнесу є доходний. Цей підхід грунтується на

допущенні того, що вартість підприємства може бути визначе

на як сума доходів, які воно приносить своєму власникові.

Таким чином, головним завданням і результатом

функціонування системи забезпечення конкурентоспромож

ності повинно бути збільшення вартості підприємства [69, с.

59–67].

Вирішальні чинники високої конкурентоспроможності

фірми:

 переваги її товару над товарами конкурентів;

 нижчі витрати і, відповідно, ціни;

 переваги над конкурентами щодо рівня управління

маркетингом — швидкість реагування на зміни попиту,

виходу на ринок і доставки споживачеві.

Усі ці чинники в сукупності визначають лідируючу конку

рентну позицію фірми серед конкурентів у просторі ємності

ринку [64, с. 66].

11.5. Îñíîâí³ íàïðÿìè ³ ïðîãðàìè ï³äâèùåííÿ

ì³æíàðîäíî¿ êîíêóðåíòîñïðîìîæíîñò³ ï³äïðèºìñòâà

Для того щоб зберегти і зміцнити свої позиції на міжна

родному ринку, підприємству необхідно не тільки підтримува

ти високу конкурентоспроможність, а й постійно її підвищува

ти, оскільки конкуренти не “дрімають”.

413

Ðîçä³ë 11. Ì³æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà

Для вирішення цієї проблеми необхідно насамперед виз

начити чинники, які сприяють підвищенню міжнародної кон

курентоспроможності.

Якщо фірмавиробник сприяє одержанню інституційним

споживачем прибутку, то таким чином вона добивається висо

кої конкурентоспроможності своєї продукції.

Прибуток — це різниця між валовим доходом і валовими

витратами. Іншими словами, це — сума всіх грошових надход

жень, які одержані в результаті діяльності компанії, за відра

хуванням тих витрат, яких ця діяльність потребувала. А тому

прибуток і разом з тим конкурентоспроможність можуть бути

підвищені за рахунок двох чинників: зниженням витрат або за

допомогою підвищення доходу.

Витрати споживача можуть бути знижені внаслідок:

1) зниження ціни на товар, який споживається;

2) зменшення вартості його доставки, установки, налагод

ження та ін.;

3) скорочення вартості експлуатації продукту.

Витрати на більшість видів складного устаткування і на

деяку просту продукцію не завершуються в момент її купівлі.

Наприклад, автомобіль потребує догляду, обслуговування, ре

монту, може зношуватися з різною швидкістю та ін. Якщо ви

робник поставляє товар, який знижує витрати при експлуа

тації то тим самим він знижує витрати фірмиспоживача;

4) зниження ризику виготовлення неякісної кінцевої про

дукції. За рахунок високої якості комплектуючих може бути

послаблена небезпека випуску неякісної продукції і знижені

спричинені цим витрати на гарантійний ремонт та зміну браку.

Такий самий важливий вплив, як витрати на рівень при

бутковості фірмиспоживача, має підвищення валового дохо

ду внаслідок використання даного товару.

Зокрема, доход споживача може зрости:

1) через підвищення цін на його готову продукцію, якщо

використані комплектуючі:

414

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

 дали можливість підвищити якість. Наприклад, нові

властивості шин поліпшили якісні характеристики

велосипеда і створили передумови для підвищення

його ціни;

 дали можливість випустити принципово нову про

дукцію. Так, поштовх до створення нового типу

літаків дуже часто дає появу (і відповідно закупку)

більш досконалих двигунів, яких авіабудівельні

фірми зазвичай не виробляють;

 дозволили виробити продукт, який більше відповідає

запитам споживачів. Наприклад, завдяки викорис

танню нових надлегких акумуляторів з’явилася мож

ливість випустити портативні комп’ютери (ноутбуки)

із вбудованим обладнанням електронного зв’язку , що

зробило їх більш зручними для споживачів, зокрема

бізнесменів;

 підвищили престижність продукції. Цю функцію, на

приклад, виконують написи “Інтел інсайд” на

комп’ютерах. Вони засвідчують, що при виробництві

цих машин було використано високоякісний мікро

процесор американської фірми “Інтел”, що піднімає

довіру до всього комп’ютера;

2) через зростання кількості продаваних товарів (послуг).

Так, поява банкоматів дозволила їх покупцям — банкам роз

ширити обсяг операцій за рахунок цілодобового надання по

слуг своїм клієнтам [92, с. 54–57].

В умовах формування ринкової економіки виникають спе

цифічні проблеми щодо визначення основних напрямів підви

щення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних

підприємств, які увійшли в цей період реформ зовсім непідго

товленими до конкурентної боротьби. А тому насамперед не

обхідно навести елементарний ринковий порядок на

підприємстві: відновити трудову дисципліну, запровадити

прості заходи щодо підвищення якості продукції та контроль

за фінансовими показниками.

415

Ðîçä³ë 11. Ì³æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà

Головною причиною збереження низької дисципліни є

слабка мотивізація праці через низьку і несвоєчасну оплату в

поєднанні із стихійним характером скорочення персоналу.

Справа в тому, що дирекції приватизованих фірм воліють за

краще очікувати, поки зайві робітники звільняться самі, не ви

тримавши низької і нерегулярно виплачуваної зарплати. В ре

зультаті відбувається погіршення якості персоналу тому, що

першими звільняються кращі — їм легше знайти гарну роботу,

а залишаються гірші, яким ні на що більше розраховувати.

Вихід полягає в тому, щоб зробити процес звільнення ке

рованим. Звільняти тих, хто того заслуговує. Таку політику

можна реалізувати лише в тому випадку, якщо рядовим

робітникам стає зрозумілою перспектива розвитку фірми і

доцільність жорстких дисциплінарних заходів.

Друга типова проблема — нехтування якістю продукції.

Мається на увазі не проблема підвищення якісних характери

стик продукції у всій її повноті і складності, а усунення відвер

того браку. Відсутність елементарного рівня якості просто ви

кидає виробника за межі ринку.

Велику користь у первинному поліпшенні якості прино

сить проста процедура порівняння власної продукції з ана

логічними товарами конкурентів. Також проблема

вирішується за рахунок переходу на нові, більш якісні ком

плектуючі, зміни дизайну, більш точного додержання норм

технологій, тобто практично без додаткових витрат. Конку

рентоспроможність неможлива без встановлення у фірмі духу

боротьби з браком.

Ще одним загальнопоширеним джерелом низької конку

рентоспроможності вітчизняних підприємств є відношення до

бухгалтерії як до чогось другорядного, необхідного лише “для

звіту”, ніж для вирішення життєво важливих завдань фірми.

Поперше, на багатьох заводах зберігається старий підхід

до управління фінансами, який зовсім не пристосований до

ринкових умов (вільних цін, різноманітних норм платежу, ко

416

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

мерційних ризиків тощо). Наприклад, продовжуються постав

ки неплатоспроможним клієнтам, ціни встановлюються на од

ному рівні незалежно від форми оплати, не контролюється ви

користання тимчасово вільних коштів тощо. Це призводить до

повного безладдя, величезних зловживань у фінансах

підприємств і, як наслідок, надмірно високих затрат.

Оздоровлення фінансів починається тоді, коли директор

починає особисто слідкувати за раціональністю фінансових

потоків.

Подруге, на більшості підприємств бухгалтерія не націле

на на допомогу управлінню, не дає керівництву даних про еко

номічну ефективність тих чи інших видів діяльності. Між тим,

при правильній постановці справа бухгалтерський облік доз

воляє відповісти на найважливіші питання: випуск яких типів

виробів на даний момент збитковий, а яких — виключно

вигідний? На яких стадіях виробництва підприємство несе ос

новні витрати? Які закуповувані ресурси обходяться особливо

дорого? Можуть бути й інші критерії.

Маючи таку інформацію, керівництво легше зможе прий

мати правильні рішення і, тим самим, значно поліпшити ста

новище фірми [92, с. 343–348].

Крім того, треба мати на увазі, що сьогодні на світовому

ринку поступальні процеси пошуку нових машин і технологій,

досконаліших товарів не припиняються ні на мить. А тому ук

раїнським підприємцям, щоб не відстати від цього стрімкого

руху, необхідно постійно підвищувати рівень своїх конкурент

них можливостей. Цього можна досягти шляхом одержання

згоди провідних міжнародних фірм не тільки придбавати у

них продукцію, а й активно співробітничати з ними на взаємо

вигідних умовах. Саме так формується сучасний потенціал

підприємства і підвищуються його конкурентні можливості.

Наявність таких можливостей, їх розвиток по горизонталі

і якісні характеристики по вертикалі створюють новий рівень

конкурентоспроможності підприємства, який у стратегічному

417

Ðîçä³ë 11. Ì³æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà

плані й забезпечує необхідні, реальні та важливі передумови

для стабільної роботи на рівні світових стандартів.

Вважається, що в сучасних умовах не конкуренція, а коо

перація і співробітництво є фундаментальним джерелом при

бутку компаній та економічного добробуту суспільства.

Для підтримання високого рівня конкурентних переваг

використовується такий напрям як державний вплив на про

цес забезпечення високого рівня конкурентоспроможності

підприємств і галузей національної економіки.

Конкурентний статус фірми (підприємства) формується

за рахунок внутрішніх і зовнішніх чинників. Про використан

ня внутрішніх чинників фірма повинна потурбуватися сама. А

створення умов для виникнення і підтримки конкурентних

переваг національної економіки в цілому — найважливіше за

вдання держави, її законодавчої та виконавчої влади.

Це повинно вирішуватися на основі державної програми

забезпечення конкурентоспроможності національної еко

номіки. Основні зусилля держави повинні бути спрямовані на

пошук та “витягування” потенційно конкурентоспроможних

галузей і підприємств, тобто таких підприємств, які більше,

ніж інші, мають необхідних умов для досягнення (за допомо

гою державної підтримки) в короткі строки конкурентних пе

реваг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Державна програма повинна бути орієнтована на вирішен

ня трьох основних проблем:

1) створення сприятливих передумов для досягнення

конкурентних переваг у всіх детермінантах “національного

конкурентного ромбу”;

2) пошук конкурентноспроможних галузей

(підприємств);

3) організація процесу раціонального використання

коштів державного бюджету на поетапне перетворення цих га

лузей у галузі, які володіють реальними конкурентними пере

вагами [88, с.67].

418

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Прикладом такої програми можуть бути “Основні напря

ми конкурентної політики на 2002–2004 роки”, схваленої Ука

зом Президента України 19 листопада 2001 р.

Çàïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. У чому полягають особливості міжнародного конкурентного

середовища підприємства?

2. Які основні чинники конкурентного середовища

підприємства?

3. Які умови визначають силу впливу споживачів на інтен

сивність конкуренції?

4. Як само впливають постачальники на інтенсивність конку

ренції?

5. Як визначається коефіцієнт рентабельності ринку?

6. Якими принципами керуються при визначенні конкурентос

проможності товару?

7. Як визначається конкурентоспроможність товару та фірми?

8. Які ключові характеристики стану підприємства?

9. Які основні принципи концепції забезпечення конкурентос

проможності підприємства?

10.Які критерії та показники конкурентоспроможності

підприємства?

11.Які чинники сприяють підвищенню міжнародної конкурен

тоспроможності підприємства?

12.Які основні проблеми покликана вирішувати державна про

грама забезпечення конкурентоспроможності національної

економіки?

419

Ðîçä³ë 11. Ì³æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà

Ðîçä³ë 12. Êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü

óêðà¿íñüêèõ ï³äïðèºìñòâ íà ì³æíàðîäíèõ

ðèíêàõ

Ключові терміни: радикальна трансформація українсько1

го суспільства; лібералізація зовнішньоекономічних відносин;

інтернаціоналізація української економіки; внутрішні та

зовнішні умови міжнародної конкурентоспроможності ук1

раїнських підприємств (організацій); національні конкурентні

переваги.

12.1. Ìîäèô³êàö³ÿ ôîðì ³ ìåòîä³â êîíêóðåíö³¿ ó

òðàíñôîðìàö³éíèé ïåð³îä

З утвердженням України як самостійної, незалежної дер

жави були створені необхідні передумови для формування в

країні національної економіки і органічного включення її в

міжнародний економічний простір.

Разом з тим успішна перебудова національної економіки

як складової частини світового господарства неможлива без

радикальної трансформації всього суспільного життя країни

на основі лібералізації і створення сприятливого інвес

тиційного клімату.

Відбувається перехід від командноадміністративної сис

теми господарювання до системи відкритої економіки.

Внаслідок цього ліквідується монополія держави, і фор

мується система зовнішньоекономічних відносин на основі

принципу свободи конкуренції.

Усе це потребує відповідної модифікації форм і методів

конкуренції українських підприємств (організацій), які висту

пають на міжнародному ринку.

Модифікація означає зміну, появу нових якостей у тому

чи іншому явищі. У трансформаційний період, в якому знахо

420

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ