Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств
Подождите немного. Документ загружается.
зростання прибутку фірми, створення нових і більших ком
паній.
Внутрішня конкуренція.
Жвава внутрішня конкуренція у
великій кількості галузей необхідна для стимулювання ново
введень і піднесення конкурентоспроможності.
Вдосконалення попиту.
Підвищення якості попиту ство
рює потенціал успішного розвитку передових галузей і
спеціалізованих сегментів. Попит розширюється, тому що
кожна галузь, яка домагається високої конкурентоспромож
ності, стає вимогливим покупцем продукції інших галузей.
Окремі факторні труднощі
. Окремі несприятливі умови
менш розвинутих факторів стимулюють зусилля на користь
підвищення продуктивності і конкурентоспроможності на
більш високий рівень.
Здатність до створення нового бізнесу.
Перехід до кожної
нової стадії потребує наявності ефективних механізмів ство
рення нового бізнесу або шляхом змін в існуючих фірмах, або
шляхом організації нових. Це необхідна і суттєва риса здоро
вої конкуренції.
Усі ці складові процесу вдосконалення взаємозалежні, то
му необхідна наявність усіх цих сил [75, с. 585–604].
Çàïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ
1. У чому полягає сутність поняття “конкуренція” та чотирьох
класичних моделей конкуренції?
2. У чому полягають особливості міжнародної конкуренції?
3. У чому сутність міжнародної конкурентоспроможності? Її
основні принципи.
4. Чим пояснюється існування міжнародного ринку?
5. Що таке ніша ринку і від чого залежить її вибір?
6. Які основні чинники визначають стан галузевої конкуренції?
7. Які існують стадії конкурентоспроможності національної
економіки?
8. Якими основними умовами визначається перехід від однієї
стадії до іншої?
381
Ðîçä³ë 10. ̳æíàðîäíà êîíêóðåíö³ÿ ³ êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü
Ðîçä³ë 11. ̳æíàðîäíà
êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà
Ключові терміни: міжнародне конкурентне середовище
підприємства;, маркетингове середовище підприємства; сере1
довище монополістичної конкуренції; середовище олігополістич1
ної конкуренції; середовище чистої монополії; конкурентоспро1
можність товару; споживча цінність товару.
11.1. ̳æíàðîäíå êîíêóðåíòíå ñåðåäîâèùå
ï³äïðèºìñòâà
Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому
середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середови
ще постійно змінюється. А тому й підприємству доводиться
постійно враховувати ці зміни. Це проявляється у застосу
ванні певних методів управління конкурентоспроможністю
підприємства. Виходячи з цього, аналіз міжнародної конку
рентоспроможності підприємств слід починати з характерис
тики конкурентного середовища підприємства.
Часто конкурентне середовище підприємства ототожню
ють з його маркетинговим середовищем, яке включає су
купність суб’єктів і факторів ринку, що впливають на відноси
ни між виробником (продавцем) і споживачем продукції, хоча
конкурентні відносини мають свою специфіку. Вони визнача
ють багато які маркетингові характеристики: обсяг продаж,
ціни, умови реалізації тощо. Особливості конкурентного ото
чення визначають ступінь розвитку ринку і складність роботи
на ньому. Через призму взаємовідносин між підприємствами
найчастіше проявляються зміни, які відбуваються на ринку,
тому що саме суперництво є основною рушійною силою рин
кових процесів.
382
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Особливості конкурентного середовища підприємства
визначаються типом конкуренції на даному ринку. Для визна
чення його особливостей доцільно зіставити характеристики
раніше розглянутих чотирьох моделей конкуренції з основни
ми параметрами ринку. Додатковими критеріями для визна
чення переважної моделі конкуренції, яка реалізується на рин
ку, можуть бути пріоритети маркетингової політики
підприємства. Для різних моделей конкуренції вони мають
специфічні особливості [47, с. 26–28].
При цьому типу конкуренції ринок характе
ризується чотирма основними рисами: по
перше, продукція фірм ідентична, а тому по
купцям байдуже, продукцію якої фірми їм
купувати. Покупець не бажає платити кон
кретній фірмі ціну більшу, ніж він платить її
конкурентам. Тобто різниця в цінах — єдина причина, за якої
покупець може надати перевагу певному продавцю.
Подруге, в умовах досконалої конкуренції ні покупці, ні
продавці не можуть впливати на поточну ринкову ціну товару.
А тому рішення будьякої фірми знизити або підвищити обсяг
виробництва не впливає помітно на ціну товару.
Потретє, на ринку досконалої конкуренції всі види ре
сурсів повністю мобільні. Не існує суттєвих обмежень щодо
свободи фірм входити в ринок або виходити з нього. Ресурси
досить легко переміщуються з одного виду діяльності на
інший. У зв’язку з появою нових можливостей зайнятості і ве
ликої заробітної плати робітники бажають і мають можливість
переїжджати з одного регіону в інший.
Почетверте, досконала конкуренція характеризується
станом досконалого знання. Рішення приймаються в умовах
визначеності. Фірми точно знають функції доходів та витрат.
Їм також відомі ціни всіх ресурсів і різні технології, які можуть
бути використані для виробництва продукції. Споживачі
поінформовані про ціни всіх фірм. Ринкова ціна на продукцію,
383
Ðîçä³ë 11. ̳æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà
Середовище
досконалої
(чистої)
конкуренції
яка превалює, встановлюється шляхом взаємодії ринкового
попиту і ринкової пропозиції [84, с. 284–285].
Такий тип конкуренції передбачає не
обхідність вирішення певних завдань у
маркетинговій політиці підприємства.
Розглянемо їх.
1. Створення умов для реалізації
ефекту економії від збільшення масштабів виробництва. Така
спроба буде найбільш вдалою, якщо підприємство зможе
здійснити:
технологічний прорив, завдяки чому різко подешевшає
випущена продукція;
підвищити ступінь стандартизації потреб ринку за ра
хунок створення нової продукції, яка задовольняє
різноманітні споживчі уподобання і на цій основі
відволікає споживачів від індивідуальних замовлень;
придбати дрібні компанії для досягнення критичної ма
си і за допомогою цього подолатия поріг, за яким ство
рюється можливість реалізувати переваги масштабного
виробництва;
використати систему привілеїв і торгівлі фірменими
товарами для ринків збуту достатньо великих для того,
щоб реалізувати ефект економії на масштабі.
2. Виключення зайвих витрат. Якщо цінова конкуренція
інтенсивна і прибуток постійно знаходиться під загрозою, ви
робництво, яке базується на низьких накладних витратах, вико
ристанні некваліфікованої праці, на жорсткому контролі за
пасів і в цілому — на строгому додержанні політики виключен
ня зайвих витрат, може дозволити підприємству зайняти кращу
позицію для ведення цінової гри, а також сприяти збільшенню
рентабельності вище від середнього галузевого рівня.
3. Інтеграція з ланками, яких не вистачає в технологічно
му ланцюгу “проектування—виробництво—реалізація” про
дукції.
384
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Середовище
монополістичної
конкуренції
Пряма інтеграція (у напрямку доведення продукції до
кінцевого споживача), зворотня (в напрямку створення умов і
передумов для виробництва продукції), а також селективна
(вибіркова) можуть розширити сферу впливу підприємства і
бути вигідними для споживача.
4. Спеціалізація на конкретному типі товару. В умовах, ко
ли підприємство зацікавлене у виробництві широкого асорти
менту різних виробів, стратегія обслуговування окремого сег
мента, яка заснована на спеціалізації у виробництві певної ча
стини всього асортименту, може принести значний доход.
5. Спеціалізація на індивідуальних замовленнях покупців.
Підприємство може спробувати справитися з інтенсивною мо
нополістичною конкуренцією шляхом спеціалізації на обслу
говуванні споживачів, які не чутливі до ціни, зацікавлені в до
датковому сервісі або в інших особливих умовах, на основі ви
конання індивідуальних замовлень.
6. Активні дії на регіональному ринку. Підприємству, яке
діє в умовах монополістичної конкуренції, досить складно
швидко захопити значну частину всього ринку. А тому воно
може реалізувати цю мету на локальному, місцевому ринку.
Особливості олігополістичного ринку виз
начають ряд можливих напрямів конку
рентної боротьби, серед яких на практиці
найчастіше реалізуються такі:
1. Агресивна реакція на зміни цін. У та
ких умовах основним завданням підприємства є постійне
слідкування за змінами цін конкурентів. Зміна цін негайно по
винна бути вирівняна таким чином, щоб перешкодити конку
ренту, який знижує ціну, захопити додаткову частку ринку.
2. Організація таємних альянсів. В умовах олігополії неве
лика кількість конкурентів сприяє створенню таємних аль
янсів. Це проявляється в тому, що підприємства досягають не
гласної угоди про фіксацію цін, розподілу ринків або іншим
чином обмежують конкуренцію між собою. Для конкурентів
385
Ðîçä³ë 11. ̳æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà
Середовище
олігополістичної
конкуренції
узгодження однакової ціни дає змогу здобувати максималь
ний прибуток та уникати зайвих витрат на “цінову війну”. Для
споживачів результат буде таким, якби на ринку замість
декількох підприємств діяла одна чиста монополія.
Але організація таємних альянсів не завжди можлива з ря
ду причин:
велика різниця у витратах олігополістів, яка перешкод
жає встановленню однакової ціни;
відповідна цінова реакція з боку підприємств, які не бе
руть участі в таємній змові;
суттєві витрати на блокування входження у галузь, для
того щоб нові конкуренти не збільшували ринкову про
позицію;
дія антимонопольного законодавства.
3. Лідерство у цінах. Засіб, який дозволяє олігополісту ко
ординувати свою цінову політику, не вступаючи в таємні аль
янси.
При такому варіанті за змінами цін провідного
підприємства галузі майже автоматично настає зміна цін
інших підприємств. Ціновий лідер, як правило, не реагує
змінами цін на невеликі повсякденні зміни в попиті і пропо
зиції. Підвищення ціни відбувається лише при суттєвих
змінах витрат виробництва в усій галузі внаслідок підвищення
цін на сировину, електроенергію, підвищення податків, за
робітної плати тощо;
4. Активна нецінова конкуренція визначається немож
ливістю досягати бажаних результатів за допомогою маніпу
ляції цінами, тому що конкуренти можуть швидко і легко
відповісти на зниження й підвищення цін. Одночасно значні
фінансові можливості олігополіста дозволяють йому проводи
ти широкомасштабну рекламу і просування товарів на ринку,
що дає значні результати та дозволяє уникнути “цінової
війни”.
386
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Існуюче теоретичне положення про те, що
чиста монополія ні в яких формах не сти
кається з конкуренцією і повністю контро
лює ціну виробленої продукції, в реальній
дійсності не зовсім точне. На практиці монополіст змушений
конкурувати за збереження свого привілейованого становища
на ринку. При цьому проводяться такі заходи:
1. Підвищення вхідних бар’єрів у галузь. Чим вищий при
буток монополіста, тим сильніша небезпека потенційної кон
куренції. Якщо бар’єри в галузь не є нездоланними, то завжди
існує можливість проникнення в галузь нових підприємств. А
тому монополіст намагається створити такі умови, при яких
вхід у бізнес, що “охороняється”, буде заблоковано, наприклад,
юридичними нормами.
2. Конкуренція з нововведеннями в суміжних галузях. Та
кими нововведеннями можуть бути: оновлення товарного
асортименту, поява нових технологій, скорочення життєвих
циклів продукції, що виробляється. У таких умовах моно
поліст повинен бути готовим до протидії нововведенням, які
можуть дестабілізувати його позицію на ринку. Це примушує
його постійно аналізувати можливості якісного вдосконален
ня продукції, запровадження нових технологій, зниження цін
та застосування інших заходів, які запобігають діям по
тенційних конкурентів.
3. Протидія товарамзамінникам. Монополізувати вироб
ництво всіх товарівзамінників практично неможливо. А тому
монополіст змушений вести гостру конкурентну боротьбу,
щоб захистити унікальність власної продукції та виключного
права на її виробництво.
4. Для монополіста, який діє на міжнародному ринку, кон
куренція з імпортною продукцією неминуча. В умовах вільної
зовнішньої торгівлі підприємство, яке монополізувало вироб
ництво в масштабах однієї країни, не буде захищено від конку
ренції і не доб’ється абсолютного контролю над ринком. Про
387
Ðîçä³ë 11. ̳æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà
Середовище
чистої
монополії
дукція іноземного виробництва завжди буде серйозним дес
табілізуючим фактором.
У цілому можна виділити 6 основних факторів конкурент
ного середовища підприємства (рис. 11.1).
Рис. 11.1. Структура конкурентного середовища підприємства
На рисунку показано такі фактори:
держава та її політика в галузі регулювання конку
ренції;
підприємства, які вступають на ринок і які загострюють
конкурентну боротьбу;
споживачі продукції, які чинять тиск на підприємства
галузі;
388
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Çàãðîçà íîâèõ
êîíêóðåíò³â
Äåðæàâà:
ïîë³òèêà â ãàëóç³ ðåãóëþâàííÿ êîíêóðåíö³¿
Ïîñòà÷àëüíèêè
ïðîäóêö³¿ íà ãà-
ëóçåâèé ðèíîê
Ñïîæèâà÷³
ãàëóçåâî¿
ïðîäóêö³¿
ϲÄÏÐȪÌÑÒÂÎ
ÃÀËÓDz
Êîíêóðåíö³ÿ
ç ï³äïðèºìñòâàìè
ãàëóç³
ϳäïðèºìñòâà,
ÿê³ âñòóïàþòü íà
äàíèé ðèíîê
ϳäïðèºìñòâà,
ÿê³ âèðîáëÿþòü
òîâàðè-
çàì³ííèêè
Çàãðîçà òîâàð³â-
çàì³ííèê³â
Òèñê
ïîñòà÷àëüíèê³â
Òèñê
ñïîæèâà÷³â
поставщики сировини, матеріалів, комплектуючих ви
робів на галузевий ринок;
виробники товарівзамінників, які займають частину
галузевого ринку;
безпосередньо підприємства виробники (продавці)
продукції.
Без аналізу цих факторів, які формують систему конку
рентного середовища підприємства, неможлива практична ро
бота на ринку [47, с.26–32].
11.2. Îö³íþâàííÿ ð³âíÿ òà ³íòåíñèâíîñò³ êîíêóðåíö³¿
íà ñâ³òîâèõ ðèíêàõ
Оцінювання стану конкурентного середовища полягає в
аналізі ключових характеристик визначених вище факторів і
складається з ряду взаємопов’язаних процедур.
При оцінюванні державної політики, яка ре
гулює конкуренцію, виділяються такі її ос
новні елементи:
1. Антимонопольна політика, яка визна
чає засоби і методи контролю та обмеження
існуючих природних і державних монополій;
умови кваліфікації домінуючого положення
на ринку і відповідні санкції держави (аж до примусового ро
зукрупнення підприємствмонополістів); порядок контролю
за злиттям і поглинанням підприємств, а також за ходом при
ватизації з метою запобігання появі нових монопольних
структур; межі державного втручання у зовнішню торгівлю;
умови прямого контролю за цінами і заробітною платою (в ек
стрених випадках); системи заохочення створення і
функціонування конкуруючих виробництв і підприємств; кво
тування і ліцензування певних видів діяльності; заходи щодо
стимулювання малого бізнесу шляхом надання податкових
389
Ðîçä³ë 11. ̳æíàðîäíà êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà
Характеристика
державної
політики в
галузі
регулювання
конкуренції
пільг, дотацій та пільгових кредитів; спрощення умов ор
ганізації бізнесу у даній галузі.
2. Фінансова політика стимулювання конкуренції, яка
включає: регулювання обсягів та умов надання кредитів, депо
зитні ставки, систему оподаткування, динаміку і розміри до
ходів суб’єктів ринку, норми рентабельності виробництва і ре
алізації продукції.
3. Регулювання експорту та імпорту продукції на основі
ліцензування і квотування, зміни митної політики.
4. Участь держави у виробництві й реалізації продукції за
рахунок підтримання певних часток державної власності в га
лузевих підприємствах, державних капітальних вкладень, дер
жавних замовлень та ін.
5. Державна стандартизація продукції, технологій, умов
безпеки і екологічності виробництва, охорона навколишнього
середовища.
6. Регулювання видобутку корисних копалин, цін на сиро
вину, матеріали, енергію, воду, землю.
7. Патетноліцензійна політика, яка законодавчо закріплює
виключні права на відкриття, винаходи, ноухау тощо.
8. Соціальний захист споживачів за допомогою законодав
чо закріплених прав споживачів.
Поява нових конкурентів призводить до пе
рерозподілу (зменшення) часток ринку, які
раніше належали підприємствам галузі. Це
тягне за собою загострення конкуренції і як
наслідок — до зменшення цін і зниження рен
табельності. Реальність такої загрози залежить від рівня
“вхідного бар’єру” в галузь і реакції діючих підприємств на по
яву нових конкурентів.
Рівень “вхідного бар’єру” — це сукупність економічних,
технічних і організаційних умов для створення нового вироб
ництва. Він визначається рядом факторів, які необхідно
виділити і оцінити.
390
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Оцінювання
можливості
появи нових
конкурентів