при бажанні, Лондон не міг вдатися до жорсткого силового варіанту придушення
терористичного руху в Палестині збройним шляхом — через ще свіжу в пам'яті
світу антисемітську політику гітлерівців. Щоб не наразитися на неприємні паралелі
та звинувачення в антисемітизмі, британцям довелося відмовитися від управління
Палестиною з позиції сили.
Починаючи з серпня 1945 р. до вирішення палестинської проблеми активно
підключилися США. До британського уряду звернувся Г. Трумен з особистим
проханням прийняти в Палестині додатково 100 тис. єврейських емігрантів. У
листопаді 1945 р. до Палестини скеровано спільну англо-американську слідчу
комісію, яка до квітня наступного року підготувала рекомендації про перспективи
надання країні незалежності. У першу чергу комісія радила скасувати обмеження на
купівлю землі євреями та еміграційні квоти для них.
Після невдалої спроби скликати у вересні 1946 р. в Лондоні арабо-єврейську
конференцію, британський уряд запропонував розділити Палестину на 4 частини:
округи Негев та Єрусалим під прямим британським контролем і дві (єврейську й
арабську) автономні держави гід загальним британським управлінням. Обидві
сторони конфлікту цей план відхилили.
На початку лютого 1947 р. Лондон запропонував арабам та євреям ще один
проект урегулювання, що полягав у відтермінуванні на 5 років вирішення питання
про існування національних держав у Палестині. Цей план також не знайшов
підтримки. Вичерпавши таким чином усі засоби порозуміння, в лютому 1947 р.
Великобританія передала вирішення палестинської проблеми на розгляд 00Н. У
квітні 1947 р. створено спеціальний комітет ООН у справах Палестини в складі 11
держав (Австралія, Гватемала, Індія, Іран, Канада, Нідерланди, Перу, Швеція,
Чехословаччина, Уругвай та Югославія). Висновки комісії представлено на Другій
сесії Генеральної асамблеї ООН (вересень — листопад 1947 р.). Більшість (7 із 11)
учасників комісії наполягали на поділі країни на дві самостійні держави зі
збереженням міжнародного статусу Єрусалима, а меншість (Індія, Іран та
Югославія) пропонували створити єдину федеративну державу. Австралія не
підтримала жодного з проектів.