Ільчук М.М., Іщенко Т.Д. (ред.) Підприємницька діяльність та агробізнес

Подождите немного. Документ загружается.

180

 нереалістичне сприйняття ринкового середовища, завищені

очікування;

 нездатність до системної діяльності.

8.2. Етапи та сêладові підприємницьêої діяльності

Як і продукт підприємництва, будь-яка підприємницька діяль-

ність та підприємницькі структури передбачають у своєму розвит-

ку певні етапи, які формують історичний розвиток суб’єкта під-

приємництва. Сукупність етапів розвитку суб’єкта підприємницт-

ва називають «життєвим циклом» підприємництва (рис. 8.5).

Основними етапами підприємницької діяльності є:

I II III IV V VI

Рис. 8.5. «Життєвий цикл» підприємництва

 організаційно-підготовчий (І);

 зародження та становлення (ІІ);

 розвиток та поглиблення діяльності (ІІІ);

 стагнація (відсутність зростання) (ІV);

 занепад підприємства (V);

 ліквідація і припинення існування (VІ).

Не всі етапи «життєвого циклу» для конкретного суб’єкта під-

приємництва є обов’язковими, деяких вдається уникати (наприк-

лад, стагнації або занепаду), певні етапи можуть періодично по-

вторюватися (наприклад, стагнація та період розвитку). За харак-

тером і періодичністю проходження етапів визначають схему ево-

люції підприємства.

Виділяють такі різновиди схем еволюції:

 повний цикл (І – VІ);

 неповний замкнений (І – ІІ – ІІІ – V);

 періодичний (І – ІІ – ІІІ – ІV – ІІІ...);

 інші (різні варіанти).

Кожний етап розвитку підприємництва потребує своєї тактики,

господарської і маркетингової поведінки, залучення виробничих

та фінансових ресурсів тощо. Тому під час діагностики та евалюа-

ції бізнесів важливо чітко визначити етап його розвитку та про-

стежити попередній «життєвий цикл».

Розділ 8

Суб’єкт підприємництва може обрати одну з трьох базових

стратегій розвитку, зокрема, стратегію:

181

і риття В дê власної справи на селі

 виживання;

 стійкого розвитку;

 зростання.

Усі етапи життєвого циклу підприємства однаково важливі

і потребують специфічних підходів. Нехтування будь-яким ета-

пом або його особливостями може спричинити значні матеріа-

льні втрати і дестабілізацію підприємницької діяльності.

8.3. Орãанізаційно-підãотовчі заходи

та підãотовêа до реєстрації

Створенню підприємства та започаткуванню підприємницької

діяльності завжди передують організаційно-підготовчі заходи.

Основне завдання цього етапу — підготовити нормативну базу

для реєстрації суб’єкта підприємництва та опрацювати загальну

модель його діяльності.

До основних організаційно-підготовчих заходів належать:

 вироблення підприємницької ідеї (наміру);

 експертне оцінювання і самоаналіз підприємницької ідеї;

 добір (уявний) складових підприємництва (люди, продукт,

ринок, фінанси, партнери тощо);

 розроблення засновницьких документів та державна реєстрація;

 розроблення бізнес-плану або іншого плану діяльності та спо-

собів (варіантів) реалізації їх.

Підприємницька ідея — уявні дії та способи здійснення під-

приємництва. Підприємець формує ідею, намір, уявлення про

майбутню підприємницьку діяльність.

Для опрацювання підприємницької ідеї найкращим є метод

«мозкової атаки», за якого всі думки, навіть, на перший погляд,

безглузді та абсурдні, повинні бути вислухані, записані та розгля-

нуті, а критика неприпустима. Навіть дуже вдала, на перший по-

гляд, ідея має пройти своєрідну експертизу і самооцінку. Адже

якщо підприємницька ідея не підтвердиться на практиці, то під-

приємець зазнає значних збитків.

Підприємницькі ідеї, за незначним винятком, можна згрупува-

ти у певні напрями, зокрема, ідея:

 вирішує певну споживчу проблему;

 задовольняє потребу клієнта, купівельну тенденцію чи конк-

ретний сектор ринку;

 додає вартість;

 пов’язана із законодавчими змінами;

 є результатом удосконалювання підприємцем своїх навичок і

ресурсів.

Доволі часто підприємницькі ідеї формуються навколо певного

продукту у формі своєрідного «дерева ідей» (рис. 8.6). Більш склад-

182

ні ідеї побудовані за принципом синергії. Основу «дерева ідей»

формує виробництво продукту (з можливими технологічними змі-

нами і модифікованими споживчими властивостями), а «крону» —

можливості доданої вартості, дистрибуції та надання додаткових

послуг.

истрибуція

і додана

вартість

Послуги та

споживчі

властивості

Продукт

Виробництво

Рис. 8.6. «Дерево ідей» — схема формування підприємницьких ідей

навколо певного продукту підприємництва

Опрацювання та експертне оцінювання підприємниць-

кої ідеї можуть бути здійснені:

 на офіційному рівні, із залученням спеціалізованих фірм та

експертів;

 на рівні внутрішніх дискусій і контактів;

 самоосмислення та критичний самоаналіз.

Під час експертизи на цьому етапі мають всіляко заохочувати-

ся критика та конструктивізм. Коли підприємницька ідея пройш-

ла експертизу та набула певних конкретних обрисів, потрібно ви-

значити, якими ресурсами вона реалізовуватиметься на практиці.

Йдеться про так званий добір складових підприємництва.

Деякі дослідники вважають, що добір складових доцільно роз-

глядати в розрізі таких основних рубрик:

 персонал;

 продукт підприємництва;

 середовище;

 фінанси.

Добір складових підприємництва (особливо в індивідуаль-

ному підприємництві) часто буває підсвідомим, без чіткого усвідом-

лення цього процесу. Він передбачає:

 оцінювання продукту підприємництва, його характеристик та

перспективності;

 добір персоналу (включаючи керівника-менеджера);

 оцінювання реакції середовища на створення підприємства і

появи на ринку продукту підприємництва;

 маркетингове оцінювання підприємницького середовища;

Розділ 8

 оцінювання власних та залучених фінансових можливостей;

 вибір організаційної форми підприємства;

 визначення місця локалізації підприємства і його підрозділів;

 пробні контакти із замовниками (споживачами), партнерами.

183

Одночасно із добором складових підприємництва здійснюють

розроблення й апробацію установчих і реєстраційних документів.

Розроблення установчих документів, на перший погляд,

не є відповідальним моментом. Адже в розумінні широкого загалу

в документи завжди можна внести зміни, доповнення. Проте це

пов’язано із бюрократичними процедурами, інколи досить трива-

лими і складними, дезорієнтацією підприємства від конфліктів та

непродуманих записів.

Зрештою, внесення будь-яких змін до установчих та реєстра-

ційних документів потребує певних витрат і чимало часу й енергії.

Невдало опрацьовані установчі документи можуть ускладнити, а

іноді унеможливити діяльність підприємства, зумовити безліч абсолют-

но непотрібних проблем, необґрунтованих витрат, більше того — на-

віть спричинити ліквідацію підприємства або його банкрутство. Не-

вдало опрацьованими документами завжди спробують скористатися

нес

млінні працівники, конк

ренти, любителі легкої наживи.

Особливу увагу необхідно приділити підготовці установчого до-

говору та статуту, які є своєрідною «внутрішньою конституцією»

юридичної особи.

Для реєстрації необхідно підготовити 5 примірників статуту

(власне для реєстрації — 2 оригінали і 1 нотаріально завірену ко-

пію) та 3 примірники установчого договору (2 оригінали і 1 копію).

Від селі

Згідно з Господарським і Цивільним кодексами України юри-

дичні особи — підприємці діють на основі установчих документів,

які затверджують засновники цих підприємств. Для приватного

підприємства таким установчим документом є статут. Відповід-

но до ст. 82 Господарського кодексу установчими документами пов-

ного і командитного товариства є засновницький договір. Установ-

чими документами акціонерного товариства, товариства з обме-

женою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальніс-

тю є також статут.

Установчі документи оформлюють українською мовою, доклад-

но вивіряють і зшивають у вигляді окремого зошита. Всі оригіна-

ли та копії повинні мати однакове виконання й оформлення.

на êриття власної справи

Досить часто засновники нової юридичної особи добре опрацьо-

вують статут, однак поверхово ставляться до підготовки установ-

чого (засновницького) договору. Тим більше, що вимоги щодо ста-

туту докладно визначені законодавством, а вимоги щодо установ-

чого договору не деталізовано. Однак установчий договір (угода)

виконує важливу регулювальну роль, оскільки діє до реєстрації та

після зняття з реєстрації підприємства, а також регламентує пи-

тання, які не висвітлюють у статуті.

У статуті необхідно передбачити такі розділи:

 Загальні положення.

 Мета та завдання діяльності.

184

 Функції та види діяльності.

 Формування та використання коштів і майна підприємства.

 Управління.

 Засновники, їхні права та обов’язки.

 Звітність та контроль.

 Створення та використання фондів.

 Виробнича, комерційна та зовнішньоекономічна діяльність.

 Повноваження трудового колективу.

 Реорганізація і ліквідація.

На особливу увагу в статуті заслуговують такі питання:

 докладний опис власників і засновників із зазначенням їх

юридичної адреси або паспортних даних;

 описання можливих видів діяльності, навіть — потенційних.

Подальші записи потребуватимуть внесення змін до реєстрацій-

них документів;

 описання юридичного статусу підприємства та питань,

пов’язаних з реєстрацією прав власності (записи, цінні папери,

незалежний реєстратор, емісії тощо);

 поділ майна і активів на власні та у тимчасовому викорис-

танні, повноваження щодо набуття або продажу майна, розподіл

прибутків і збитків;

 докладне описання органів управління та їх компетенції.

Компетенції органів управління не повинні дублюватися. Поря-

док призначення керівника, бухгалтера. Контрольні або ревізійні

органи, права їх та обов’язки;

 трудові відносини та їх регламентація, повноваження трудо-

вого колективу і ради підприємства, профспілкової організації;



порядок внесення змін до статуту.

В установчому договорі необхідно передбачити такі розділи:

Приватні підприємства, в тому числі селянські (фермерські)

господарства, можуть не укладати установчий договір.

1. Предмет угоди засновників:

 Термін дії та мета створення підприємства.

 Дочірні підприємства, філії, представництва, участь в

об’єднаннях.

 Права засновників із зазначенням їх участі в управлінні,

контролі, розподіленні прибутків, отриманні інформації.

 Обов’язки та взаємні зобов’язання засновників.

2. Внески засновників до статутного фонду та порядок його

формування:

Розділ 8

 Розмір та порядок зміни розміру статутного фонду.

 Фонди підприємства та розмір відрахувань у них. Обов’язково

створюється резервний фонд у розмірі не менше ніж 25 % розміру

статутного фонду.

185

Відêриття власної справи на селі

 Порядок розподілення прибутків та інших ресурсів.

 Порядок реорганізації, ліквідації та розподілення майна і

коштів при цьому.

 Органи управління та їх компетенція, представництво інте-

ресів засновників.

Алгоритм розроблення установчих документів може бути та-

ким:

1. Консультації з юристом, іншими підприємцями, які працю-

ють у подібній сфері.

2. З’ясування порядку реєстрації відповідного підприємства,

кошторису витрат на це та переліку необхідних документів.

3. Розроблення установчих документів, погодження їх з юрис-

том, майбутнім керівництвом, засновниками.

4. Державна реєстрація.

5. Подальше після реєстрації оформлення в інших органах

державної влади згідно з вимогами закону.

В умовах правової держави та структуризованого підприємни-

цького середовища розроблення установчих документів доручають

спеціалізованим юридичним фірмам або адвокатським конторам.

У багатьох випадках практикується «купівля» підприємства «під

ключ», коли підприємець купує не лише вже діюче підприємство,

а й спеціально зареєстроване іншою особою нове підприємство. В

Україні така практика не набула поширення і не може бути реко-

мендованою з огляду на низку причин.

8.4. Державна реєстрація сóб’єêтів

підприємництва

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб —

підприємців — це засвідчення факту створення або припинення

юридичної особи, набуття або позбавлення статусу підприємця

фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, пе-

редбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридич-

них осіб та фізичних осіб — підприємців», внесенням відповідних

записів до Єдиного державного реєстру. Державною реєстрацією

не вичерпується процес створення власної справи. Ці процедури є

необхідними не лише за започаткування власної справи способом

створення бізнесу, а й у разі купівлі бізнесу або франчайзі.

Останнім часом процедури державної реєстрації та післяреєст-

раційного оформлення зазнали істотних змін у бік спрощення.

Фактично діють єдині державні реєстратори, у багатьох місцевос-

тях функціонують єдині реєстраційні вікна (офіси). Процедури

державної реєстрації дедалі спрощуватимуться і вдосконалювати-

муться.

186

Розділ 8

8.4.1. Реєстрація фізичної особи — підприємця

Державна реєстрація фізичної особи — підприємця про-

водиться державним реєстратором винятково у виконавчому ко-

мітеті міської ради міста обласного значення або у районній дер-

жавній адміністрації за місцем проживання цієї фізичної особи

(житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для

проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному на-

селеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, пере-

важно або тимчасово, розташоване за певною адресою).

Для проведення державної реєстрації підприємець має подати

особисто чи надіслати рекомендованим листом з описом вкладен-

ня державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

 заповнену реєстраційну картку на проведення державної ре-

єстрації фізичної особи — підприємця;

 копію довідки про включення до Державного реєстру фізич-

них осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

 копію квитанції, виданої банком, що підтверджує внесення

реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної

особи — підприємця.

Реєстраційний збір становить два неоподатковуваних мінімуми

доходів громадян (н.м.д.г.), тобто 34 грн. На сьогодні один н.м.д.г.

становить 17 грн.

Якщо документи для проведення державної реєстрації підпри-

ємець подає особисто, то він має пред’явити державному реєстра-

тору паспорт. Державному реєстратору забороняється вимагати

додаткових документів.

Документи, які подають для проведення державної реєстрації

фізичної особи — підприємця, приймають за описом, копію якого

видають (надсилають рекомендованим листом) у день надходжен-

ня документів із зазначенням дати надходження документів.

Після перевірки наведених у реєстраційній картці відомостей

щодо відповідності поданим документам державний реєстратор

вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення

державної реєстрації фізичної особи — підприємця на підставі ві-

домостей реєстраційної картки на проведення державної реєстра-

ції фізичної особи — підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про про-

ведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця є да-

тою державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

Термін державної реєстрації фізичної особи становить 2 робо-

чих дні з дати надходження документів для проведення держав-

ної реєстрації фізичної особи — підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — підпри-

ємця оформляється державним реєстратором і видається (надси-

лається рекомендованим листом) заявнику не пізніше від наступ-

ного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи —

187

Ві в дêриття ласної справи на селі

підприємця (важливо отримати також дві копії свідоцтва, завірені

державним реєстратором, оскільки вони знадобляться вам у орга-

ні податкової служби і для відкриття банківського рахунку. Засвід-

чення копій у нотаріуса обійдеться значно дорожче).

На практиці свідоцтво про державну реєстрацію на руки може

видаватися пізніше, ніж датована державна реєстрація новоство-

реного суб’єкта підприємницької діяльності. Тому в той самий

день, коли отримано свідоцтво про державну реєстрацію, бажано

відвідати податкову інспекцію.

Державний реєстратор не пізніше від наступного робочого дня

з дати державної реєстрації фізичної особи — підприємця передає

відповідним органам статистики, державної податкової служби,

Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування по-

відомлення про проведення державної реєстрації фізичної осо-

би — підприємця із зазначенням номера і дати внесення відповід-

ного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстра-

ційної картки на проведення державної реєстрації фізичної осо-

би — підприємця для взяття фізичної особи — підприємця на об-

лік. Наступним вашим кроком має бути звернення до вказаних

вище органів для реєстрації.

Взяття фізичної особи — підприємця на облік платників

податків в органі державної податкової служби. Чимало

підприємців-початківців помилково вважають, що державна ре-

єстрація завершується отриманням свідоцтва про державну реєст-

рацію. Не менш важливо здійснити й інші реєстраційні процеду-

ри, які іноді ще називають післяреєстраційними. Одна з найваж-

ливіших процедур, без якої неможливо починати діяльності, —

реєстрація платником податків. Принагідно зазначимо, що зде-

більшого підприємців реєструють як платників єдиного податку за

спрощеною процедурою.

Для постановки на облік платнику податку необхідно зверну-

тися до органу державної податкової служби за своїм місцем про-

живання (реєстрації) для взяття на податковий облік у

п’ятиденний термін після отримання свідоцтва про державну ре-

єстрацію.

Під час візиту до податкової інспекції треба з’ясувати час робо-

ти підрозділу з обліку платників податків та перелік документів,

необхідних для взяття на облік. Відповідно до законодавства для

взяття на податковий облік до податкової інспекції подають такі

документи:

 заяву за ф. № 5-ОПП;

 копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприєм-

ницької діяльності — фізичної особи, яку вам мали видати в орга-

ні державної реєстрації;

 документ, що засвідчує особу (паспорт). (Варто відразу зроби-

ти копію першої і другої сторінок та сторінки з пропискою).

188

Розділ 8

При цьому органові державної податкової служби забороняєть-

ся вимагати додаткових документів для взяття на податковий об-

лік. Радимо відразу придбати Книгу обліку доходів і витрат (якщо

ви не обираєте спосіб оподаткування за фіксованим або єдиним по-

датком). Оскільки її обов’язково треба оформляти, то краще її при-

дбати та зареєструвати під час взяття на податковий облік. Книгу

необхідно прошнурувати й пронумерувати в ній усі сторінки.

Після взяття підприємця на облік як платника податків орган

державної податкової служби видає довідку за формою № 4-ОПП,

яка підтверджує взяття на податковий облік. Якщо ви маєте намір

відкрити банківський рахунок або виготовити печатку, то для

пред’явлення в установу банку та до органу МВС обов’язково по-

просіть видати вам також копії цієї довідки.

Після взяття вас на облік як платника податків буде сформо-

вана облікова справа. На цьому ваші відвідини податкової інспек-

ції не закінчилися. Ви маєте прийняти надзвичайно важливе рі-

шення: обрати загальну систему оподаткування, обліку та звітнос-

ті чи спрощену систему. До спрощених систем, зокрема, належать

підприємницька діяльність за єдиним податком та за фіксованим

податком.

Реєстрація фізичної особи — підприємця в органі Пен-

сійного фонду України. Суб’єкти підприємницької діяльності —

фізичні особи, незалежно від того, використовують вони (або пла-

нують використовувати) працю найманих працівників чи ні, є

платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

і зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду Украї-

ни. Реєстрація відбувається в органі Пенсійного фонду України за

постійним місцем проживання в 10-денний термін від дня отри-

мання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — під-

приємця.

Облік в органах Пенсійного фонду України платників збору,

встановленого для підприємців — фізичних осіб, здійснюється на

підставі отриманого з органу державної реєстрації інформаційного

повідомлення.

Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності для ре-

єстрації в органах Пенсійного фонду подають заяву встановленої

форми, а також засвідчені копії таких документів:

 свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підпри-

ємця;

 довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Держав-

ного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших

обов’язкових платежів;

 угоди про наймання на роботу фізичної особи (для платників

збору, які використовують працю найманих працівників).

Потрібно мати паспорт для пред’явлення. (Бажано відразу зро-

бити ксерокопії першої і другої сторінок та сторінки з пропискою.)

189

Ві я дêритт власної справи на селі

Після реєстрації платникові збору видають повідомлення за

встановленою формою, де зазначають присвоєний платникові збо-

ру реєстраційний номер.

Реєстрація фізичної особи — підприємця в органі Фонду

загальнообов’язкового державного соціального страхуван-

ня України на випадок безробіття. Якщо підприємець має на-

йманих працівників і виступає в ролі роботодавця, то водночас він

є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового

державного соціального страхування України на випадок безро-

біття. У такому разі він повинен зареєструватися в центрі зайня-

тості (на який покладено функції робочого органу виконавчої ди-

рекції зазначеного Фонду) за місцем свого проживання (реєстра-

ції) в день укладання трудового договору з найманим працівни-

ком. Зазвичай, у Фонді реєструють підприємців лише за повідом-

ленням реєстратора. Однак інколи слід додати інші документи.

Для реєстрації до центру зайнятості подають заяву встановле-

ної форми, а також засвідчені відповідальною особою центру за-

йнятості копії таких документів:

 свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підпри-

ємця;

 довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Держав-

ного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших

обов’язкових платежів.

Після реєстрації центр зайнятості видає повідомлення про ре-

єстрацію платника страхових внесків, де зазначають реєстраційний

номер, присвоєний платникові страхових внесків. Цей реєстрацій-

ний номер необхідно зазначати в усіх документах, що стосуються

розрахунків за коштами Фонду. У повідомленні центру зайнятості

також вказують розмір та терміни перерахування страхових внес-

ків, реквізити банківського рахунку, на який необхідно перерахову-

вати страхові внески, та терміни подання розрахункової відомості

про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду.

Реєстрація фізичної особи — підприємця в органі Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на вироб-

ництві та професійних захворювань України. Фізичні осо-

би — підприємці, які використовують працю найманих працівни-

ків, зобов’язані зареєструватися в робочих органах виконавчої ди-

рекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України за місцем зна-

ходження в 10-денний термін після укладання трудового договору

(контракту) з першим із найманих працівників.

Для реєстрації необхідно подати заяву встановленої форми, а

також засвідчені нотаріально або відповідальною особою робочого

органу виконавчої дирекції Фонду копії таких документів:

 свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької

діяльності або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера