Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Клиноподібність..

260

стовують для вимірювання крену конст-

рукції або споруди з опорною плитою. 1.

КЛИНОПОДІБНІСТЬ СВІТЛОФІЛЬТ-

РА

(клинообразность

светофильтра; wed-

ge-stripness of light filter; Keilahnlichkeit f

des Lichtfilters m): відхилення світлофільт-

ра від форми плоскопаралельної пластин-

ки. К. с. порушує геометричну схему фор-

мування зображення ідеальною фотозні-

мальною системою, а під час фотографу-

вання з малих віддалей відбувається роз-

фокусування фотокамери. Допустимий кут

К. с. визначається за формулою і = 6700 А//,

де/- фокусна віддаль об'єктива, А - макси-

мально допустимий зсув зображення. Кут

К.с. не має перевищувати 2', а відхилення

від площинності - 1 мкм (для аерофотоа-

парата). 8.

КЛОТОЇДА (клотоида; clothoid; Spirale

fvon Kornu, Klothoidef): крива перехід-

на на дорогах для забезпечення плавного

руху транспорту при переході з прямої ді-

лянки на криву колову радіуса

За умо-

вою переходу радіус г на початку перехід-

ної кривої повинен дорівнювати а в кін-

ці - радіусу колової кривої R. Цій умові від-

повідає рівняння г

С/1, де І - віддалення

біжучої точки перехідної кривої від її по-

чатку, С - параметр перехідної кривої,

/(gi) = RL. Тут а - база вагона (авто-

мобіля), v - швидкість його руху, g - при-

скорення сили ваги (g = 9,81 м/с

), і - по-

здовжній ухил відгону віражу (в практи-

ці він дорівнює 0,001-0,002 для залізниць

і 0,005-0,010 - для автодоріг), L - довжи-

на перехідної кривої. Описаному рівнян-

ню відповідає крива - радіоїдальна спіраль

або клотоїда, параметричне рівняння якої:

2С(р,

де (р - кут між дотичною до бі-

жучої точки кривої і напрямом тангенса.

В обчисленнях кожна біжуча точка К., від-

далена від її початку на відстань /, визна-

чається прямокутними координатами

X = 1(1- Ґ/40С

+ /

/345С

-...);

Y = 1(1- Ґ/56С

+ /

/7040С

-...).

У практиці зазначені координати беруть із

спеціальних таблиць. 1.

КОАКСІАЛЬНА ОПТИЧНА СИСТЕ-

МА (коаксиальная оптическая система;

coaxial optical system; koachsiale optisches

System n): див. Оптична система спів-

вісна. 13.

КОБИЛІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

(18.02.1902-26.08.1974). Закінчив Полтав-

ський межовий технікум (1922) та Харків-

ський геодезично-землевпорядний ін-т

(1926). Після закінчення працював началь-

ником знімання Луганська, 1928-29 - нач.

знімання Харкова, опісля - інспектором ос-

новних геодезичних робіт Українського

геодезичного управління. Брав участь у

створенні тріангуляції Криворізького залі-

зорудного басейну, а також у роботі Укра-

їнської державної експедиції в централь-

ному Тянь-Шані. Паралельно з 1927 - ви-

кладач Харківського геодезичного ін-ту, з

1934 - викладач Харківського інженерно-

будівельного ін-ту. 1939 йому присвоєне

звання доцента. 1937 захистив кандидат-

ську, а 1956-докторську (Уравновешива-

ние геодезической основы маркшейдерс-

ких съемок) дисертації. З 1945 - зав. кафе-

дри астрономії і вищої геодезії Львівсько-

го політехнічного ін-ту, з 1949 - доц. Хар-

ківського гірничого ін-ту, з 1956 - зав. ка-

федри маркшейдерської справи Харківсь-

кого гірничого ін-ту. В 1962-67 - зав. ка-

федри геодезії Харківського ін-ту інжене-

рів комунального будівництва. З 1967 -

проф. кафедри інженерної геодезії та авто-

матизації геодезичних вимірювань Київсь-

кого інженерно-будівельного ін-ту. Автор

понад 70 наукових праць, монографії „Гру-

повое уравнивание рудничной триангуля-

ции" (1956), з них 30 % - рукописні, які

присвячені методам проектування, побудо-

ви та врівноваження тріангуляції, поліго-

нометрії, засічок, бездіагональних чотири-

кутників, нівелірних мереж, теорії та пра-

ктики використання проекції Ґавсса-

Крюгера.

Ковзання

261

КОВАЛЕНКО ВОЛОДИМИР ОПАНА-

СОВИЧ (7.04.1924-31.05.1995). Учений в

галузі геодезичної астрономії. Ініціатор

наукових досліджень та практичного впро-

вадження фотографічного методу спосте-

режень у практику вітчизняних астроно-

мо-геодезичних визначень. У 1952 закін-

чив геодезичний факультет Львівського

політехнічного ін-ту і розпочав науково-

педагогічну діяльність на кафедрі астроно-

мії та вищої геодезії (з 1960 - доц.). 1959

захистив кандидатську дисертацію з пи-

тань визначення азимута за спостережен-

нями зір. 1961-66 - декан геодезичного фа-

культету; 1964-в. о. зав. кафедри геодезії;

1967-68 - проректор з питань роботи зі

студентами - іноземцями; 1968-78 - про-

ректор з навчальної роботи; 1974-85 - зав.

кафедри вищої геодезії і астрономії. Опу-

блікував майже 40 наукових праць.

КОВАРІАЦІЯ (ковариация; covariance;

Kovariation f): син. кореляційний момент.

Одна з числових характеристик ви-

падкової величини, яка характеризує як

розсіювання випадкових величин х

у, так

і їх взаємозв'язок. Для перервних випад-

кових величин К. обчислюється за форму-

лою

ху

= І І - т

ХУ

- т

)ру,

і=і ;=і

де fflj, Ttiy

—

математичні сподівання

величин Хі У відповідно; /^-ймовірність

сумісної появи г-го значення х та 7-го зна-

чення у. Статистичний аналог К„, обчис-

• лу

люється за формулою

ху

= —Ц- І - m

J?;

- т ),

п -1

і=і

де

т *

і т*

—

статистичні математичні спо-

дівання величин X

Y відповідно. 20.

КОВЗАННЯ (скольжение; sliding; Gleiten

п): пересування по горизонтальній площи-

ні тіла (ковзанця) під впливом сили, напрям

дії якої паралельний цій площині. Контак-

тна поверхня К. теж є горизонтальною пло-

щиною. Однією з найважливіших харак-

теристик цього пересування є тертя. 8.

КОД ОБ'ЄКТА ЦИФРОВОЇ КАРТИ

(код объекта цифровой карты; code of di-

gital map object; Objektcode f der Digital-

karte fy. умовне цифрове або літерне по-

значення, яке присвоюють об'єктові кар-

ти цифрової. 5.

КОДЕКС (кодекс; code; Kodex

т.):

єдиний

законодавчий акт, що містить у системно-

му викладі норми права, які регулюють пе-

вну галузь суспільних відносин (земельний

кодекс, цивільний кодекс та ін.). 4.

КОДОВА СИСТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ

НАПРЯМІВ (кодовая система определе-

ния направлений; coded system of direction

determination; Codensystem n der Richtungs-

bestimmungen f pi): електронна система ви-

значення напрямів на крузі теодоліта або

тахеометра, в якій замість градусних або

гонових поділок нанесена кодова систе-

ма. Відлік системи отримують автоматич-

но в кодовій формі за допомогою елект-

ронних зчитувачів, розташованих у теодо-

літі. Найпростішою К. с. в. н. є двійкова.

Вона передбачає нанесення на краю круга

декількох концентричних кілець (доріжок).

Кожне кільце поділене на 2

однакових се-

гментів. Тут k - номер кільця, нумерація

яких починається від центра круга. Перше

кільце поділене на два сегменти - прозо-

рий і непрозорий, друге - на чотири сег-

менти і

т.

д. Найбільше сегментів на остан-

ньому кільці. Один сегмент останнього

кільця є елементом квантування ку-

та. Його кутова величина дорівнює цент-

ральному кутові, який вирізає один сегмент

із останнього кільця. Якщо на крузі є 12

кілець, то на останньому кільці є 4096 сег-

ментів з кутовою величиною 9,766 санти-

гона, що дорівнює 5,27'. У такій системі

для кожного радіального напряму є набір

прозорих і непрозорих сегментів у непов-

торюваному порядку, тобто код. Усім на-

прямам, які лежать у межах одного елемен-

та квантування, відповідає однаковий код.

Така система дає змогу визначати напря-

ми з точністю, що дорівнює кутовій вели-

чині одного елемента квантування. Зчиту-

Коефіцієнт варіації

262

вач складається з окремих елементів, роз-

ташованих уздовж радіального напряму.

Один його елемент - це світлодіод з точ-

ковою діафрагмою і фотодіод, розташова-

ні по різні боки кільця на крузі: один з них

над кільцем, а інший - під ним. Кількість

елементів зчитувача дорівнює кількості кі-

лець на крузі. Якщо напрям проходить че-

рез прозорий сегмент кільця, то на фотоді-

од потрапляє випромінювання світлодіода

і в його колі утворюється струм. Коли ж на

цьому напрямі в кільці є непрозорий сег-

мент, то на фотодіод випромінювання сві-

тлодіода не потрапляє і в його колі струму

нема. Так одержуємо в двійковому коді ви-

значник напряму. Відсутність струму від-

повідає одиниці, а наявність його - нулю.

Дробові частини елемента квантування ви-

значають за допомогою електронних мік-

рометрів. Використовують також інші ко-

дові системи. Найвідоміші з них - кодова

система Грея, фірми К. Цайсс, фірми Х'ю-

летт-Паккард та ін. 13.

gravimeter; Temperaturgravimeterkoeffі-

zient от): величина залежності показів гра-

віметра від зміни температури, яку можна

виразити рівнянням квадратичної парабо-

ли Ag = к (t

—

?о)

, де Ag - уявна зміна си-

ли ваги; t

- температура, яка відповідає

вершині параболи; t - біжуча температу-

ра; к - температурний коефіцієнт.

Впливові зміни температури найкраще мо-

жна запобігти, якщо пружну систему Граві-

метра помістити в термостат. Вплив тем-

ператури враховують одночасно з поправ-

кою за зміщення нуль-пункту, намагаючись

водночас виконувати вимірювання впро-

довж коротких інтервалів часу з монотон-

ною зміною температури. 6.

КОЕФІЦІЄНТ ЗЕМНОЇ РЕФРАКЦІЇ

(коэффициент земной рефракции; coeffic-

ient of terrestrial refraction; Koeffizient m der

Erdrefraktion f): відношення радіуса кри-

вини перерізу нормального еліпсоїда

в заданому напрямі в точці спостереження

(наближено середній радіус Землі) R

до

радіуса кривини світлової траєкто-

рії Дсв

„ 2 R

КОЕФІЦІЄНТ ВАРІАЦІЇ (коэффициент

вариации; variation coefficient; Variations-

koeffizient от): відношення сер. кв. відхи-

лення величини випадкової до її ма-

тематичного сподівання. 20.

КОЕФІЦІЄНТ ГРАВІМЕТРА ТЕМПЕ-

РАТУРНИЙ (температурный коэффици-

ент гравиметра; temperature coefficient of

де r'-кут рефракції вертикальної;

S - віддаль на еліпсоїді між точками, для

яких визначають перевищення; р" - кіль-

кість секунд у радіані. Для деяких набли-

жених обчислень приймають середнє зна-

чення коефіцієнта рефракції £ = 0,14. 16.

КОЕФІЦІЄНТ КОНТРАСТНОСТІ ФО-

ТОМАТЕРІАЛУ (коэффициент контра-

стности фотоматериала; coefficient of

photomaterial contrast range; Kontrastkoe-

ffizient m der Bildstojf от): показник здатно-

сті шару фотоматеріалу реагувати на інтер-

вал освітленості більшим або меншим ін-

тервалом оптичної щільності. Визначаєть-

ся за величинами, які стосуються прямо-

лінійної ділянки характеристичної кривої

(див. Крива характеристична). К. к. ф.

№-ig я,

Коефіцієнт кореляції

263

де D

, D

{

- оптичні щільності кінцевої

по-

чаткової точок прямолінійної ділянки; Н

- експозиції, що відповідають цим точ-

кам. Значення К. к. ф. змінюється під дією

випромінювань різної довжини хвилі і за-

лежить від часу експонування. 3.

КОЕФІЦІЄНТ КОРЕЛЯЦІЇ (коэффици-

ент корреляции; coefficient of correlation;

Korrelationskoeffizient

m):

характеризує тіс-

ноту лінійного зв'язку між величинами Xі

Обчислюється за формулою r = К

ху

,„

де К

ху

—

кореляційний момент (див. Ко-

варіація) випадкових величин Xі Y;

<Уу

- сер. кв. відхилення величин X та Y.

Він може змінюватися в межах від -1 до

+1. r = ах + Ь, 0 <r<\, -\ <r<0, г = 0.

Якщо г = ±1, то між X і Y існує прямий або

обернений лінійний функціональний зв'я-

зок, якщо -1 < г < +1, то стохастичний. 20.

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ЗАКРИ-

ВАЧА (коэффициент полезного действия

затвора; coefficient of efficiency of shutter;

Koeffizient m der nutzlichen Wirkung f des

Verschlusses m): величина, що обчислює-

ться як відношення кількості світла, що

пройшла крізь закривач фотоапарата,

до кількості світла, яка пройшла крізь

об'єктив. 8.

КОЕФІЦІЄНТ МАЯТНИКА ТЕМПЕ-

РАТУРНИЙ (температурный коэффици-

ент маятника; temperature coefficient of

pendulum; Temperaturpendelkoeffizient

m): величина зміни періоду коливання

маятника залежно від зміни температури.

К. м. т. визначають за формулою

а = -АГ>

де а - лінійний температурний коефіцієнт

маятника; Я - коефіцієнт температурного

розширення; Т - період коливання маят-

ника. Температурні коефіцієнти сучасних

кварцових і латунних півсекундних маят-

ників відповідно дорівнюють 10

страд

-1

і 4,5-Ю

-6

страд*"

. Для зменшення впливу

температури використовують такі заходи:

1) виготовляють маятники із матеріалу з

малим температурним коефіцієнтом роз-

ширення (кварц, інвар, вольфрам); 2) шта-

тив з маятниками термостатують і накри-

вають кожухом з теплоізоляційного мате-

ріалу; 3) комбінуючи різні матеріали, на-

магаються виготовити маятник з близьким

до нуля температурним коефіцієнтом. Кое-

фіцієнт а визначають експериментально,

вимірюючи період коливання за різної тем-

ператури. 6.

КОЕФІЦІЄНТ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПУЧ-

КА (коэффициент преобразования пучка;

transformation connective coefficient; Koe-

ffizient m der Strahlenbiindelumformung f

(Strahlenbundelumbildung) f): відношення

фокусної віддалі проектувальної камери до

фокусної віддалі фотознімка. 8.

КОЕФІЦІЄНТ ПОПЕРЕЧНОЇ ДЕФОР-

МАЦІЇ (коэффициент поперечной дефор-

мации; coefficient of cross deformation; Koe-

ffizient m der Querdeformationf): величина

m, стала для певного матеріалу; характе-

ризує його під час стиснення чи розтягу-

вання: т

—

—s'Js, де s', s - відносна попе-

речна і поздовжня деформації. 8.

КОЕФІЦІЄНТ ТЕРТЯ КОВЗАННЯ (ко-

эффициент трения скольжения; coefficient

of sliding friction; Koeffizient m der Reibung

f -der Gleitens n): відношення сили тертя F

під час руху до сили нормального тиску Q,

так що K

—

FjQ. К. т. к. залежить від ма-

теріалу тіл, що труться, та фізичного ста-

ну їх поверхонь. 8.

КОЕФІЦІЄНТ ТЕРТЯ КОЧЕННЯ (коэф-

фициент трения качения; coefficient of ro-

lling friction; Koeffizient m der Reibung f- des

Schaukelns

n):

є плечем а, утвореним парою

сил, що виникає під час гойдання тіла, а са-

ме силою ваги тіла Q та силою реакції N;

виражається в метрах чи сантиметрах. Мо-

мент цієї пари М буде протидіючим момен-

том гойданню тіла, так що М = aN. 8.

КОЕФІЦІЄНТ ТРАНСФОРМУВАННЯ

(коэффициент трансформирования; trans-

formation ratio; Entzerrungsfaktor m): від-

ношення знаменників м-бів фотознімка і

топографічної карти, або відношення:

= а/Ь, де а - віддаль від центра об'єк-

тива до екрана вздовж конструктивної осі

Коефіцієнт.

264

трансформатора, b - віддаль від центра

об'єктива до касети вздовж цієї ж осі. 8.

КОЕФІЦІЄНТ ЧУТЛИВОСТІ ФОТО-

ЕЛЕКТРОННОГО ПОМНОЖУВАЧА

(коэффициент чувствительности фото-

электронного умножителя; coefficient of

sensibility ofphotoelectronic multiplier; Emp-

findlichkeitskoejfizient m des Photoelektro-

nenvervielfachers m): див. Фотоелект-

ронні помножувачі. 13.

КОЕФІЦІЄНТИ ВИПАДКОВОГО І

СИСТЕМАТИЧНОГО ВПЛИВІВ

(коэффициенты случайного и системати-

ческого влияния; coefficients of random and

systematic influence; Koeffizient m des zu-

falligen und systematischen Einflusses m):

критерії точності лінійних вимірів у полі-

гонометрії з використанням підвісних ви-

мірних приладів, а також у теодолітних хо-

дах під час вимірювання сторін стрічками.

К. в. і с. в. позначають [і та А. Для довжи-

ни вимірного приладу

визначаються за фор-

мулами: [і = т[ А/7, А = т

;

//. Похибка m

вимірювання сторони ходу т\.

sf,

а поздовжня похибка витягнутого полігоно-

метричного ходу визначається за формулою

[т]. ] =

[s]]

, де І - замикальна хо-

ду. Співвідношення Я і /і, змінюються від

Я = /г/40 до Я =/і/25. За результатами

опрацювання міської полігонометрії Украї-

ни визначено, що Я = ц/50. К. в. і с. в. ви-

користовують у проектуванні та зрівнова-

женні полігонометрії. 19.

КОЕФІЦІЄНТИ ҐАВССА (коэффициен-

ты Гаусса; Gauss's coefficients; Gaufi'sche

Koeffizient m): величини e, f g, які часто

використовуються в картографії мате-

матичній і записуються як

e=4

yl'f

y<pyi>

g = x\+y\,

де х

, Уц, у

}

- частинні похідні від рів-

нянь проекції х, у за змінними

(р

і А (напр.,

(р

= дх/д(р, х

= дх/дЛ). 5.

КОЛЕКТИВ (коллектив; collecting lens;

Kollektivlinse f): лінза, встановлена у пло-

щині зображення для спрямування світло-

вих променів до оптичної осі та поліпшен-

ня освітленості на краях поля зору. 8.

КОЛИВАННЯ ГАРМОНІЧНІ (гармони-

ческие колебания; harmonic oscillations;

harmonische Schwindungf, Oszilationf): гру-

па періодичних коливань, які відбуваються

за законом синуса або косинуса, тобто опи-

суються одним

з рівнянь:

х = A-cos(2nfi+tp

або х = A'sm(2nft+qf

). Тут А - амплітуда

К.г., аргумент косинуса або синуса - його

біжуча фаза, яка є лінійною функцією часу

t та частоти/і визначає стан К. г. у момент

часу t. Фаза коливання вимірюється в

кутових одиницях. Величини

(р

і (jf

- по-

чаткові фази, тобто значення фази, якщо

t = 0. Значення початкової фази зумовлене

початком відліку часу. Частота коливання

/- кількість циклів коливань, які здійсню-

ються за 1 с. Її вимірюють у герцах: 1 Гц

= 1/с. Час, за який здійснюється один цикл

коливання, наз. періодом коливання. Він

обернено пропорційний до частоти: T=\/f.

Відрізок, на який поширюється коливання

за час v, що дорівнює одному періодові,

наз. довжиною хвилі коливання, тобто

A = vT = v//. 13.

КОЛИВАННЯ ЗГАСАЮЧІ (затухающие

колебания; damped oscillations; erloschte

Schwindungen fpl, Oszilation f): коливання,

енергія яких зменшується з часом. К.з. по-

в'язані зі спадом механічної енергії колив-

ної системи за рахунок дії сил тертя та ін.

опору. Згасання сейсмічних хвиль - посту-

пове зменшення амплітуди хвиль з часом.

Швидкість згасання коливань характери-

зується декрементом згасання - натураль-

ний логарифм відношення амплітуд, за-

реєстрованих у двох точках на відстані дов-

жини хвилі. Замість декремента згасання

використовують поняття добротності - ве-

личина, що характеризує згасання процесу

коливань і визначає кількість періодів чи

циклів коливань, після яких амплітуда

зменшиться в е разів (е = 2,71828 - основа

натуральних логарифмів). 4.

КОЛИВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ (колебания

изображений; imagery oscillations; Abbil-

dungsschwindungen f pi, Abbildungsoszila-

Коливання когерентні

265

tionj): позірні коливання візирної цілі в по-

лі зору труби геодезичного приладу, зумов-

лені конвекційними рухами повітря. Вони

обмежують час проведення якісних геоде-

зичних вимірювань, бо тільки двічі впро-

довж доби є періоди, коли К. з. незначні.

Ці періоди наз. періодами спокійних зобра-

жень. Один із них, ранішній, починається

приблизно через півгодини після сходу

сонця і триває до 9-10 год за місцевим ча-

сом, а другий - вечірній, починається

близько 15-16 год за місцевим часом та за-

вершується за півгодини до заходу сонця.

У хмарну погоду та при слабкому вітрі пе-

ріоди спокійних зображень довші. Висо-

коточні геодезичні вимірювання рекомен-

дується виконувати в періоди спокійних зо-

бражень. 13.

КОЛИВАННЯ КОГЕРЕНТНІ (когерент-

ные колебания; coherent oscillations; koha-

rente Schwinyungenfpl, Oszilationf): рівно-

частотні коливання, різниця фаз яких стала

в часі. К. к. можуть інтерферувати. 13.

КОЛИВАННЯ МАСШТАБНІ (масш-

табные колебания; scale oscilations;

Mafistabschwingungen f pi): див. Від-

далеміри електронні. Фазовий ме-

тод визначення віддалей. 13.

КОЛІМАТОР (коллиматор; collimator;

Kollimator т): Оптичний пристрій або оп-

тична система для отримання пучків па-

ралельних променів із зорової труби з

об'єктивом, чи угнутого дзеркала, у фока-

льній площині яких вміщено сітку ниток

або інший освітлений предмет. Найчасті-

ше таким предметом є отвір точкової чи

щілинної діафрагми. Застосовується у

спектральних і вимірювальних приладах,

у контрольній оптичній апаратурі. В гео-

дезії К. найчастіше використовують для

отримання візирних цілей, що перебувають

у нескінченності. К. можуть бути теодолі-

ти 2Т2А і 2Т5А. 14.

КОЛІМАЦІЯ (коллимация; collimation;

Kollimationf): кут, на який відхиляється ві-

зирна вісь труби теодоліта від перпендику-

ляра до осі обертання труби. Для визначен-

ня К., після встановлення теодоліта в робо-

че положення, його трубу спрямовують на

добре видну точку розташовану приблиз-

но на висоті теодоліта

віддалену на 2-3 км.

Відлічують горизонтальний круг - М

. Пе-

реводять трубу через зеніт, знову спрямо-

вують її на ту ж точку й отримують відлік

. Подвійна колімаційна похибка З С =

= М

-М

± 180°. Допустиме значення 2С

для теодолітів типів: ТІ - 5", Т2 - 20", Т5

та Г10-0,5-1,0', 715 та Г30-2-3'. За-

галом 2С не має перевищувати

5[Х,

де /і -

ціна поділки шкали мікрометра. 13.

КОЛІР (цвет; colour; Farbef): відіграє ва-

жливу роль в оформленні карт, оскіль-

ки майже всі карти, і навіть рукописні,

створюються, а потім друкуються, з вико-

ристанням фарб, які, своєю чергою, кожна

зокрема і в комбінації з іншими допомага-

ють отримати широку гаму кольорів та їх

відтінків. З'ясовано, що зміст будь-якої

кольорової карти читається краще, ніж на-

друкованої одним кольором. К. є властиві-

стю світла зумовлювати певні зорові від-

чуття залежно від спектрального складу

відбитого або висланого проміння. Світло

різної довжини хвилі породжує різні колір-

ні відчуття. У світловому спектрі видного

світла розрізняють такі К.: червоний (дов-

жина хвилі 770-620 нм), оранжевий (620-

590), жовтий (590-560), жовто-зелений

(570-550), зелений (560-500), блакитний

(500-480), синій (480-450), фіолетовий

(450-380). У спектрі виділяють три осно-

вні К. - червоний, зелений і синій. Змішу-

ючи їх у різних пропорціях, можна отри-

мати безліч К. Тіла, які вибірково погли-

нають світло, наз. хроматичними; нехро-

матичними наз. предмети, що характери-

зуються невибірковим поглинанням. Від-

повідно є хроматичні та нехроматичні К.

Хроматичні К. розрізняють за колірним то-

ном, яскравістю і насиченістю. Колірний

тон залежить від складу променів, що

йдуть від предмета. Вважають, що за ко-

лірним тоном око розрізняє у спектрі

близько 130 кольорів. Хроматична і нехро-

матична яскравість - це відношення кіль-

кості відбитих променів до кількості па-

Колмогорова критерій

266

даючих. Яскравість - відносна величина,

яка виражається у відсотках. Насиченістю

наз. ступінь відмінності хроматичного К.

від нехроматичного, яскравість яких одна-

кова. Вважають, що за цими параметрами

можна назвати понад 150 кольорів, хоча

людське око здатне розрізняти їх 13000.

Для виконання відповідних робіт у карто-

графії, зокрема в друкуванні карт, ви-

користовують атлас кольорів. 5.

КОЛМОГОРОВА КРИТЕРІЙ (критерий

Колмогорова; Kholmohorov's criterion; Test

m von Kolmohorov): запропонував А. Кол-

могоров для перевірки гіпотези Н про те,

що величина випадкова ^підпорядко-

вується закону розподілу з заданою функ-

цією F(x). Схема застосування К. к. така:

1) обчислюють статистичне значення К. к.

за формулою

К =

4~п

max

F(x) -F*(x) |,

де F(x)

—

визначена наперед задана теоре-

тична функція розподілу; F*(x) - статисти-

чна функція розподілу, яку одержують за

статистичними даними; п - обсяг вибірки;

2) за заданим рівнем значущості L і обся-

гом вибірки п, використовуючи табл. кри-

тичних значень К. к., визначають К

кр

. Якщо

К < К

кр

, то гіпотеза Я приймається, в про-

тилежному випадку - відхиляється.

КОЛО ВИСОТ (круг высот; altitudes circ-

le; Hdhenkreism): див. Небесна сфера. 10.

КОЛО ГОДИННЕ (часовой круг; hour circ-

le; Uhrkreis пі): див. Небесна сфера. 10.

КОЛО СХИЛЕНЬ (круг склонений; decli-

nation circle; Deklinationskreis m): див. He -

бесна сфера. 10.

КОЛО ШИРОТ (круг широт; latitude circ-

le; Breitenkreis т): див. Координати не-

бесні. 10.

КОЛОВІ РАДІОГЕОДЕЗИЧНІ СИСТЕ-

МИ (круговые радиогеодезические систе-

мы; circular radio-geodetic systems; kreisfunk-

geodatisches System n): системи, в яких ви-

мірюють віддаль радіовідцалеміром і при-

ріст віддалі радіолагом. За допомогою

К. р. с., які складаються щонайменше з двох

наземних радіостанцій та однієї рухомої

станції, можна безпосередньо вимірювати

від даль від наземних станцій до рухомих то-

чок; це не вимагає початкової прив'язки ви-

мірів. Ними можна визначати координати

лише одного носія апаратури знімання. 6.

КОЛОНА МЕРИДІАННА (меридианная

колонна; meridian column; Meridiansaulef):

частина поверхні еліпсоїда, обмежена дво-

ма меридіанами, які збігаються в його по-

люсах. Розмір К. м. становить шість гра-

дусів по довготі, а її межові меридіани збі-

гаються з межовими меридіанами зони

меридіанної. Номер К. м. використо-

вують для визначення номенклатури кар-

ти м-бу 1:1000000. Нумерація К. м. почи-

нається від меридіана з довготою 180° і

зростає в східному напрямі так, що мери-

діан грінвіцький (Я = 0°) є одночасно

роздільним меридіаном 30-ї

31-ї колон. 5.

КОЛОНКА ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛА-

ДУ (колонка геодезического прибора; geo-

detic instrument pillar; Kolonne f des geodati-

schen Gerats n): стояк, що утримує горизон-

тальну вісь геодезичного приладу. 14.

КОЛОНТИТУЛ (колонтитул; colontitle):

заголовкові дані, розташовані над кожною

сторінкою тексту книжки, журналу (прі-

звище автора, назва книжки або журналу,

окремих статей, розділу книжки, початко-

вого і кінцевого слів на подвійному розго-

рнутому аркуші в словниках тощо). К.

переважно відділений від основного текс-

ту горизонтальною лінією, деколи худож-

ньо оформленою. До К. належать і колон-

цифра, художні рисунки тощо. 5.

КОЛОНЦИФРА (колонцифра; colonfigu-

ге): порядковий номер сторінки або стовп-

чика книжки, журналу тощо. К. розташо-

вується зверху або знизу шпальти чи сто-

рінки. 5.

КОЛЮР (колюр; colure; Kolurm): великий

круг небесної сфери, що проходить через

полюси Світу й точку весняного рів-

нодення та точку осіннього рівно-

дення (Колюр рівнодень) або через по-

люси Світу й точки літнього та зимового

сонцестоянь (Колюр сонцестоянь). 5.

Колюр рівнодень

267

КОЛЮР РІВНОДЕНЬ (колюр равно-

денствий', colure of equinox; Aquinoktialkolur

m): див. Сфера небесна; Колюр. 10.

КОЛЮР СОНЦЕСТОЯНЬ (колюр солн-

цестояний', colure of solstices; Solstitialkolur

m)\ див. Сфера небесна; Колюр. 10.

КОЛЬОРОВА ПЛАСТИКА (цветовая

пластика; colour plastic; Farbenplastik f):

хибне зорове сприйняття людиною по-

різному зафарбованих ділянок на площині,

коли великі ділянки глядач сприймає немов

віддаленими, не на однакових, а на різних

від далях від нього. Явище К. п. враховують

у гіпсометричному забарвленні, зокре-

ма під час опрацювання шкали цього за-

барвлення, що сприяє кращому зображен-

ню на карті об'ємно-просторових форм ре-

льєфу, завдяки цьому карта стає точні-

шою і зорово краще сприймається. 5.

КОМА (кома; сота; Кота п): див. Абе-

рація. 8.

КОМАСАЦІЯ ЗЕМЛІ (комасация земли;

land amalgamation; Flurbereinigung f,

Kommassierung): об'єднання малих земель-

них ділянок в один масив. Процес, зворот-

ний до парцеляції (див. Парцеля). 4.

КОМБІНОВАНИЙ ГЕОДЕЗИЧНИЙ

ПРИЛАД (комбинированный геодезиче-

ский прибор; combined geodetic device;

kombiniertes Vermessungsgerat n): прилад,

що поєднує функції декількох приладів. 14.

КОМЕТИ (кометы; comete;

Kometen

тpi):

один із класів малих тіл Сонячної сис-

теми. Вперше рух комет пояснив Е. Гал-

лей. Зареєстровано близько 1000 К. Деякі

з них поверталися до Сонця декілька разів

(їх відомо близько 80). Раз на 20 років з'я-

вляється К., яку добре видно неозброєним

оком, усі ж інші - це К., які видно лише в

телескоп. На значних відстанях від Сонця

К. є брилами твердої речовини - звичай-

ного льоду і льоду з метану та аміаку. У

них вморожені гірські породи і метали. Це

- ядро К. З наближенням К. до Сонця лід

починає випаровуватися, утворюючи голо-

ву К., а під дією сонячного вітру час-

тина речовини К. здувається вбік, утворю-

ючи хвіст, який деколи простягається на

відстань 150 млн км, утворюючи на небі

дугу до 300 млн км. Від астероїдів К. від-

різняються великою різноманітністю кутів

нахилу орбіти до площини екліптики.

К. виявляють недалеко від Сонця. їм при-

своюють імена відкривачів, тому й тепер

їх пошуками займаються багато аматорів.

У XIX ст. 98 %, а у XX ст. 74 % К. відкри-

ли аматори. 18.

КОМІРКИ КЕРРА (ячейки Керра; Kerr

cell; Kerrzelle f): див. Модулятори

електрооптичні. 13.

КОМІРКИ ПОККЕЛЬСА (ячейки Покке-

льса; Pockels cell; Pockels 'sche Zellef): див.

Модулятори електрооптичні. 13.

КОМПАРАТОР (компаратор; compara-

tor; Komparatorт): 1) контрольно-вимірю-

вальний пристрій для порівняння робочих

засобів лінійних вимірювань із взірцеви-

ми. К. є оптико-механічні та інтерферен-

ційні. У перших порівняння робочих та

взірцевих засобів виконується за допомо-

гою мікроскопів, взаємне положення яких

визначене із заданою точністю. В інтерфе-

ренційному К. застосовано абсолютний

інтерференційний метод визначення

віддалей; 2) комплекс обладнання, розта-

шованого в метрологічній лабораторії, на

якому надзвичайно точно відкладено від-

різок завдовжки 24 м для еталонування ви-

мірних дротів і стрічок. Функціонує Мос-

ковський К. у МІІГАІК. На дев'яти ізольо-

ваних один від одного і від підлоги примі-

щення кам'яних стовпах з глибоким фун-

даментом закріплені на кронштейнах де-

в'ять мікроскопів-мікрометрів, осі яких

розташовані в створі К. на відстані 3 м. Під

мікроскопами на кам'яних стовпах прокла-

дена пара рейок, що складається з метро-

вих відрізків, встановлених у робоче по-

ложення за допомогою туго натягнутої

линви і накладного рівня. По полотну ба-

зису під час компарування пересувається

візок з інварним 3-метровим взірцевим же-

злом І розряду №541 (див. Жезл взір-

цевий), який періодично зрівнюється з

вторинним еталоном довжини (див. Ета-

лон вимірювання довжини). У при-

Компарування..

268

міщенні, де є К., стабільна, річна темпера-

тура майже+15 °С. Довжину

К.

визначають

за спеціальною програмою. 19.

КОМПАРУВАННЯ ВИМІРНИХ ПРИ-

ЛАДІВ (компарирование мерных прибо-

ров; measuring instruments calibration;

Komparierungf, Etalonieren

Eichungfdes

Messgerats n): син. еталонування. Процес

порівнювання точних і робочих засобів ви-

мірювання довжин для забезпечення

єдності вимірів. Інтервали вимірних

дротів і стрічок еталонують на спеціаль-

ному компараторі, виміряному інварним

жезлом взірцевим І розряду № 541.

Інварні рейки і контрольні лінійки етало-

нують взірцевими штриховими мірами І

розряду. Віддалеміри різних типів етало-

нують на базисах взірцевих відповід-

них розрядів, а інші підвісні вимірні при-

лади, а також стрічки і рулетки - на взір-

цевих базисах або безпосереднім порівнян-

ням із взірцевими засобами вимірювання

відповідних розрядів. Переважно компару-

вання приладів виконують до початку і пі-

сля вимірювальних робіт за спеціальними

програмами. 19.

КОМПАС В АЕРОФОТОЗНІМАННІ

(компас в аэрофотосъемке; compass in

aerial survey; Luftbildaufnahmekompass m):

прилад для орієнтування. Є такі компаси:

астрономічний дистанційний - для визна-

чення істинного, або ортодромічного кур-

су літака. Принцип дії грунтується на ви-

значенні істинного курсу літака як різниці

між азимутом світила та курсовим кутом;

гіроіндукційний - для визначення магнет-

ного курсу, кутів розвороту літака, магнет-

них пеленгів радіостанції і літака;

гіромагнетний - комплекс магнетного і гі-

роскопічного курсових приладів, у яких да-

вачем є магнетний давач, а стабілізатором

- гіроскоп;

магнетний - для визначення компасного

курсу літака. Основною його складовою

частиною є магнетна стрілка, вміщена у

спеціальній камері, заповнененій рідиною,

яка компенсує температурні зміни та вга-

мовує коливання магнетної стрілки. Курс

можна визначити безпосереднім відлічу-

ванням шкали (в суміщених магнетних

компасах) або отримувати на деякій від-

далі (в дистанційних магнетних компа-

сах). 8.

КОМПАС МАГНЕТНИЙ (магнитный

компас; magnetic compass; Magnetkompass

т): прилад для визначення сторін світу, а

також вимірювання на місцевості магнет-

них азимутів. Основні частини К. м.: маг-

нетна стрілка, яка вільно обертається на

сталевій голці, та кільце-лімб із кутовими

поділками. Точність вимірювання магнет-

ного азимута 3-5°. 12.

КОМПЕНСАТОР (компенсатор; compen-

sator; Kompensator т): пристрій у само-

встанівних нівелірах для автоматичного

утримання лінії візування у горизонталь-

ному положенні. Під час нахилення зоро-

вої труби нівеліра на малий, до десятків

мінут, кут (кут компенсації) К. повертає лі-

нію візування в горизонтальне положення.

Якщо кут нахилу перевищує допустимуве-

личину кута компенсації, то К. не працює.

Аналогічні пристрої, але з метою автома-

тичного утримання лінії візування у пря-

мовисному положенні, мають самовстані-

вні оптичні центрири. Існують різні конст-

рукції К., але кожний з них є механічним

або рідинно-механічним маятником, який

розташований у зоровій трубі між об'єк-

тивом і окуляром. Крім маятника, у К. є

ще демпфер (гамівник коливань) - при-

стрій для гасіння коливань маятника. У від-

далемірних насадках К. - оптичний при-

стрій. При алідаді вертикального круга те-

одоліта К. - це оптичний пристрій, який

заміняє рівень і автоматично зберігає зна-

ченнямісця нуля круга вертикально-

го для малих нахилів вертикальної осі тео-

доліта. 16.

КОМПЕНСАТОР КУТІВ НАХИЛУ

(компенсатор углов наклона; compensator

of tilting angle; Neigungskompensator m):

пристрій, що автоматично встановлює ві-

зирну вісь чи відлікову систему вертикаль-

ного круга в робоче положення. К. к. н. кла-

сифікують за конструктивним оформлен-

Компенсаційна комірка..

269

ням і за місцем їх розташування відносно

елементів оптичної системи. 14.

КОМПЕНСАЦІЙНА КОМІРКА КЕРРА

(компенсационная ячейка Керра; Kerr's

compensating cell; Kerr'sche Kompensations-

zellef): див. Компенсаційні комірки. 13.

КОМПЕНСАЦІЙНА КОМІРКА ПОК-

КЕЛЬСА (компенсационная ячейка Пок-

кельса; Pockels' compensating cell; Pockel-

s 'sche Kompensationszellef): див. Компен-

саційні комірки. 13.

КОМПЕНСАЦІЙНИЙ СПОСІБ ВИЗ-

НАЧЕННЯ РІЗНИЦІ ФАЗ (компенсаци-

онный способ определения разности фаз;

compensating method of phases difference

determination; Kompensationsverfahren n der

Bestimmung der Phasendijferenzj): викорис-

товують в електронних віддалемірах з фа-

зометром аналоговим. Назва способу

пов'язана

тим, що фазообертач приводить

різницю фаз коливань, які подають на де-

текторфазовий,до заданого значення, ні-

би компенсуючи її. Цей спосіб відрізняєть-

ся від компенсаційного способу екс-

тремумів тим, що, по-перше, тут порів-

няння фаз виконується на низькій частоті, а

не на вимірювальній, по-друге, він дає змо-

гу знайти будь-яке значення фазового до-

міру в межах одного періоду, а не лише ну-

льове значення або значення, що дорівнює

половині періоду. 13.

КОМПЕНСАЦІЙНИЙ СПОСІБ ЕКСТ-

РЕМУМІВ (компенсационный способ

экстремумов; compensating method of ext-

remums; Kompensationsverfahren n des

Extrems n): спосіб реєстрації різниці фаз,

який використовують у світловіддалемі-

рах, де є компенсаційні комірки Кер-

ра або Поккельса. При цьому використо-

вують лише один вид екстремуму світло-

вого потоку після проходження компенса-

ційної комірки, а саме мінімум, бо він го-

стріший ніж максимум. Для встановлення

мінімуму змінюють різницю фаз (р

—

(р

(див. Фазовий метод визначення від-

далі), змінюючи вимірювальну частоту

або довжину шляху променів між модуля-

тором

демодулятором за допомогою опти-

чної системи, яку наз. оптичною лінією за-

тримки. Різницю фаз, що дорівнює цілому

числу періодів, реєструють компенсацій-

ною коміркою Керра та поздовжньою ко-

міркою Поккельса, якщо кристали в моду-

ляторі і демодуляторі встановлені так, що

їхні штучні оптичні осі, які з'являються під

впливом електричного поля, взаємно пер-

пендикулярні. Якщо кристали розташовані

так, що ці осі паралельні, то при мінімумі

світла (p

-(p

=(2N

1)л. У візуальній

реєстрації зазначені значення різниці фаз

реєструють з точністю 1,5°, а для підви-

щення точності використовують метод

мерехтіння. 13.

КОМПЕНСАЦІЙНІ КОМІРКИ (компен-

сационные ячейки; compensating cells;

Kompensationszellen f pi): оптичні фазоме-

три світловіддалемірів, що складаються з

поляризатора (рис., а), двох конденсорів

Керра (або Поккельса) та аналізатора. По-

ляризатор Я та конденсор К

є модулято-

ром еліптичної поляризації світла. Вони

розташовані в передавачі світловіддалемі-

ра. Другий конденсор К

і аналізатор А

розташовані у приймальному тракті відда-

леміра і є демодулятором. У компенсацій-

них комірках Керра конденсори розташо-

вують так, щоб їх силові лінії Е

, Е

були

перпендикулярні й утворювали з площи-

ною поляризатора кут 45° (рис., б). У по-

здовжніх компенсаційних комірках Покке-

льса кристали в конденсорах розташову-

ють так, щоб їх природні осі були парале-

льні, а штучні

—

теж паралельні або взаєм-

но перпендикулярні. Суть роботи компен-

саційних комірок зводиться до того, що

при певних значеннях різниці фаз конден-

сор демодулятора компенсує дію конден-

сора модулятора на світловий промінь. При

компенсації фазових зсувів компенсацій-

на комірка гасить світловий промінь. Це

використовують для реєстрації заданих

значень різниці фаз (р

—(р

компенса-

ційним способом екстремумів. К. к.

є у світлові ддалемірах :мекометрах,гео-

ранах та геоменсорах. 13.