Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Координатограф

280

- з ноніусами, точність яких 0,1-0,05 мм;

їх деталі розбірні і такі К. використовують-

ся здебільшого в польових умовах;

- зі шкаловими мікроскопами для від-

ліку;

- з барабаном і зубчастою рейкою для від-

ліку (див. Координатограф Кораді);

- з мікрометровими гвинтами для відліку

пересування кареток (відмічування здій-

снюється за кількістю обертів цих гвинтів).

Такий пристрій має, напр., координатограф

БК-2, в якому також є електромагнетні на-

колювачі та лічильники для пересування

кареток у різних м-бах (1:25000, 1:50000,

1:75000, 1:100000 і 1:150000). 5.

КООРДИНАТОГРАФ КОРАДІ (коорди-

натограф Коради; coordinatograph Сога-

di; Koordinatograph п von Koradi): коор-

динатограф для нанесення плоских пря-

мокутних координат, лічильник якого скла-

дається з відлікового барабана і зубчастої

рейки. Відліковий барабан К. К. розташо-

ваний на одній осі з трибкою, яка під час

його роботи зчіплюється зі зубчастою рей-

кою, прикріпленою до лінійки приладу.

Трибка розрахована так, що пересування

каретки на 1 см відповідає одному оберту

барабана, на якому є 100 поділок, тобто

1 мм відповідає одна поділка. Якщо на око

оцінювати десяту частину цієї поділки, то

можна отримати відлік з точністю 0,1 мм.

КОПІЯ АРХІВНА СЕМАНТИЧНА {се-

мантическая архивная копия; semantic

archives copy; semantische Archivkopie j)\

табличний документ для візуального кон-

тролю повноти і якості опрацювання се-

мантичної інформації карти цифро-

вої. 5.

КОПІЯ ЦИФРОВОЇ КАРТИ АРХІВНА

ГРАФІЧНА (графическая архивная копия

цифровой карты; graphic archives copy of

digital map; grafische Archivkopie f der

Digitalekarte f): графічна копія карти

цифрової для візуального контролю пов-

ноти і якості опрацювання цифрової кар-

тографічної інформації перед розташуван-

ням її в банку цифрових карт. 5.

КОПІЯ ЦИФРОВОЇ КАРТИ КОНТ-

РОЛЬНА ГРАФІЧНА (контрольная гра-

фическая копия цифровой карты; control

graphic copy of digital map; grafische Archiv-

kopie f der Digitalekarte f): графічна копія

карти цифрової для візуального конт-

ролю повноти змісту і точності місця роз-

ташування об'єктів цифрової карти. 5.

КОРЕКТУРА {корректура; proof; Korrek-

turf): процес виправлення помилок напи-

сання та ін. недоліків, помічених у тексто-

вому та графічному матеріалах, підготов-

лених для друкування. К. це також відби-

ток з друкарського набору, призначений

для виправлення помилок (див. Коректу-

ра карти). 5.

КОРЕКТУРА КАРТИ (корректура кар-

ты; map proof-sheet; Kartenkorrektur f):

здійснюється на всіх етапах виготовлення

карти. Передбачає технічний контроль за

якістю виконання робіт і повною відповід-

ністю та реалізацією положень і вимог, що

викладені в програмі карти чи її плані

редакційному або в інших нормативних

документах, інструкціях тощо. К. К. здійс-

нюють висококваліфіковані спеціалісти -

коректори. Позаяк найвідповідальнішим і

найважливішим етапом у процесі створен-

ня карти є виготовлення оригіналу карти

складального, то й коректура має бути

виконана скрупульозно. 5.

КОРЕКТУРА МОДЕЛІ (корректура мо-

дели; model correction; Modellkorrektur f):

усунення деформації моделі об'єкта, побу-

дованої за фотознімками аналітичним спо-

собом або на фотограмметричних прила-

дах зміною положення центрів проекцій і

кутів нахилу фотознімків. 8.

КОРЕКТУРА СКЛАДАЛЬНОГО

ОРИҐІНАЛУ (корректура составитель-

ного оригинала; proof of original drawing;

Korrektur des Verfassungsoriginales n): ви-

конує коректор під час складання оригі-

налу карти основного. Ознайомив-

шись зі змістом плану редакційного,

вивчивши призначення карти і вимоги до

неї, переглянувши потрібну спеціальну лі-

тературу, використовуючи керівні доку-

Коректура..

281

менти (інструкції, настанови, умовні поз-

начення тощо), передусім редакційний

план та рекомендовані цим планом кар-

тографічні матеріали, коректор кон-

тролює роботу на всіх етапах, роблячи від-

повідні зауваження укоректурномули-

сті. Під час К. с. о. коректор контролює по-

будову основи карти математичної,

зокрема монтажу блідо-голубих копій; з'я-

совує наскільки вдало використані реко-

мендовані картографічні матеріали під час

складання і наскільки повно зміст карти

відповідає вимогам редакційного плану; чи

вдало виконані відбір і узагальнення кар-

тографічних об'єктів, тобто їх генераліза-

ція; контролює на будь-якій карті, а

особливо на карті політичній і карті

політико-адміністративній, правиль-

ність

точність зображення державних кор-

донів; взаємоузгодженість різних елемен-

тів змісту карти, особливо у випадку бага-

тоаркушевої карти; перевіряє правильність

компонування і відповідність змісту ле-

генди карти інформації, що подана на

карті; оцінює якість оформлення всіх еле-

ментів карти тощо. Виконуючи К. с. о., ко-

ректор мусить керуватись єдиним прави-

лом: оцінити, наскільки правильно, повно

і точно виконані вимоги редакційного пла-

ну та ін. нормативних документів під час

виготовлення складального оригіналу. Ко-

ректор також перевіряє правильність запи-

сів та їх повноту у формулярі карти. 5.

КОРЕКТУРА ЦИФРОВОЇ КАРТОГРА-

ФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

(Ікорректура

ци-

фровой картографической информации;

correction of digital cartographical informa-

tion; Korrekturf der Digitalkarteninformation

f): перевірка повноти змісту

точності циф-

рової картографічної інформації щодо до-

тримання положень нормативних докумен-

тів під час створення карти цифрової і

виправлення помилок. 5.

КОРЕКТУРА ШТРИХОВОЇ ПРОБИ (ко-

рректура штриховой пробы; proofing of line

print; Schtrichprobekorrekturf): виконується

як для нерозчленованої, так і для розчле-

нованої проби. Коректура нерозчленованої

проби зводиться до визначення за даними

суміщення її штрихових елементів узгод-

ження між собою всіх (для кожної фарби)

оригіналів видавничих штрихових,а

також до визначення якості відтворення

штрихових елементів під час друкування

карти. К. ш. п. здійснюється за допомогою

оригіналів карти видавничих, але мо-

же бути використаний і оригінал карти

складальний, якщо виникає сумнів щодо

відповідності у деяких місцях рисунка ви-

давничого оригіналу рисунку складально-

го. Коректура розчленованої проби зводи-

ться до перевірки повного і правильного

виправлення штрихових видавничих оригі-

налів за результатами коректури нерозчле-

нованої проби і правильного розчленуван-

ня окремих штрихових елементів і присво-

єння цим елементам відповідних фарб для

друкування. 5.

КОРЕКТУРНИЙ ЛИСТ (Ікорректурный

лист; proof-sheet; Korrekturblatt п): доку-

мент, у якому коректор фіксує зауваження

під час контролю картоскладальних і кар-

товидавничих робіт. К. л. є основою для

усунення недоліків на оригіналі карти

складальному. Крім зауважень, у К. л.

даються рекомендації, як виправити ці не-

доліки. Після врахування зауважень ко-

ректури складальний оригінал перевіря-

ють редактор і коректор; і якщо він відпо-

відає потрібним вимогам, підписують його.

Далі виготовляють оригінал карти ви-

давничий. 5.

КОРЕКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ (коррек-

ционные механизмы; correction mechanisms;

Kompensationsmechanismuss

m):

у фотограм-

метричних приладах це механізми:

стереографа - два ідентичні механізми для

лівого і правого знімків, які трансформують

координати нахилених знімків у координа-

ти горизонтальних знімків безперервною

зміною фокусних віддалей проектувальних

камер;

стереометра -призначені для трансформу-

вання виміряної різниці поздовжніх паралак-

сів (за парою нахилених знімків) у різницю

паралаксів, що відповідає ідеальному випад-

Корелати

282

ку аерофотознімання (знімки і базис фо-

тографування горизонтальні).

(Див.

Меха-

нізми поздовжньої і поперечної ко-

рекції);

стереопроектора - два ідентичні меха-

нізми для лівого і правого знімків, кожний

з яких враховує поправку за перехід від на-

хиленого знімка до горизонтального змі-

щенням об'єктива на визначену величину.

Ці зміщення відбуваються безперервно під

час переходу від однієї до іншої

точки

знім-

ка. 8.

КОРЕЛАТИ

(коррелатьі;

indefined multip-

lier ofLagrang; Korrelatenfpl): неозначені

множники Лагранжа, які вводяться під час

складання функції Лагранжа. У корелат-

ному методі вирівнювання ця функція

записується як:

ф = 2 РУЇ +1 а,К

+ 2

K„

• •• ••

+1 r

Функція Лагранжа дає змогу звести зада-

чу

на

умовний екстремум до задачі

на

абсо-

лютний екстремум. Знаходячи абсолютний

екстремум цієї функції, отримують систе-

му нормальних рівнянь корелат. 20.

КОРЕЛАТНИЙ МЕТОД (коррелатный

метод; correlative method; Korrelatmethode

J): один з двох основних методів вирів-

нювання. Система рівнянь умовних у

лінійному вигляді однозначно не роз-

в'язується, бо кількість рівнянь

менша від

кількості шуканих поправок п.

Іау+Щ= 0,

=0.

(1)

Їгу + К

Щоб отримати єдиний розв'язок, систему

(1) розв'язують за таких

умов:

[VV]

—

min

для вимірів рівноточних i[pW\-mm

для вимірів нерівноточних, тобто потрібно

знайти мінімум функції F = [pW] за

умов (1). Це задача на умовний екстремум.

Розв'язуючи її, отримують таку систему

нормальних рівнянь корелат:

+ W

{

= 0;

~ab

~ъъ~

•

'br'

Р р

.P.

аг

+•

•

_Р

.p.

аа

+- +

Р .

_Р

. P.

+ W

+W= 0,

де К

, К

, ..., К

- корелати. Розв'язуючи

цю систему певним способом, одержують

корелати К

, К

, ..., К

. Шукані поправки

до результатів вимірів визначаються з

такої системи рівнянь:

={a

)lP, (3).

Якщо виміри рівноточні, то

рівняннях си-

стеми (2) всі

ваги

р- 1. 20.

КОРЕЛЯЦІЙНА ФУНКЦІЯ

(ікорреляци-

онная

функция;

correlative function; Korre-

lationsfunktionf): K. ф. випадкової функ-

ції X(t,t') наз. невипадкову функцію двох

значень змінної t, t\ що дорівнює кореля-

ційному моментові відповідних перетинів

випадкової функції, тобто

{t,t') = M[X(t)X{t')l

де X(t) = X(t)-m

(t);

X(t') = X(t')-m

(ty,

(t) - математичне сподівання перетину

(/')

- математичне сподівання перети-

ну /'. 20.

КОРЕЛЯЦІЯ (корреляция; correlation;

Korrelation f): зв'язок між випадковими ве-

личинами, який полягає в тому, що одна з

них реагує на зміну інших зміною свого

математичного сподівання. 20.

КОРЕЛЯЦІЯ ВІДЕОСИГНАЛІВ

(корре-

ляция

видеосигналов; video signals correla-

tion; Korrelation f der Sehsignale npi): про-

цес опрацювання електричних сигналів (ві-

деосигналів) для автоматичної ідентифіка-

ції однойменних точок лівого і правого фо-

тознімків стереопари. В цифрових фото-

грамметричних системах порівнюються

оптичні щільності точок лівого і правого

знімків і використовується метод обчислен-

ня коефіцієнтів кореляції: ідентични-

ми вважаються дві точки, для яких коефі-

цієнт кореляції максимальний. 8.

Корисні копалини

283

КОРИСНІ КОПАЛИНИ (полезные иско-

паемые; minerals (treasures of the soil);

Bodenschatze m pi): земні надра, придатні

для використання як сировина в товарно-

му виробництві і для життєвих потреб на-

селення. К. к. поділяють на групи: палив-

но-енергетичні, рудно-металургійні, гірни-

чо-хемічні, природно-будівельні, гідромі-

неральні. 4.

КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІ-

ЛЯНКАМИ ДНА РІЧОК, ОЗЕР, ВО-

ДОСХОВИЩ МОРІВ ТА ІНШИХ

ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ (использование зе-

мельных участков дна рек, озер, водохра-

нилищ, морей и других водных объектов;

use of land parcels of bottom of rivers, lakes,

ponds, seas and other water objects; Grund-

stuckbenutzung f der Fltissenboden m pi,

Seenboden m pi, der Wasserbehalternboden

m pi und Boden m pi anderer Wasserobjekte

n рї): згідно з „Водним кодексом України"

можна проводити роботи, пов'язані з бу-

дівництвом гідротехнічних споруд, поглиб-

ленням дна для судноплавства, видобуван-

ням корисних копалин (крім піску і гравію

в руслах малих та гірських річок), прокла-

данням кабелів, трубоводів, ін. комуніка-

цій, а також із виконанням свердлильних

та геолого-розвідувальних робіт. Місця і

порядок виконання робіт визначають згід-

но з проектами, погоджують з державни-

ми органами охорони довкілля, водного

господарства та геології. 4.

КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОД-

НОГО ФОНДУ (пользование

землями

во-

дного фонда; use of water fund land; Benut-

zungfmit dem Wasserbodenbestand

mi):

по-

рядок надання земель водного фонду

ко-

ристування та припинення права користу-

вання визначається земельним законодав-

ством. Для постійного користування землі

водного фонду надають водогосподарсь-

ким спеціалізованим організаціям, в яких

є служби догляду за водними об'єктами,

прибережними захисними смугами, смуга-

ми відведення, береговими смугами вод-

них шляхів, гідротехнічними спорудами та

підтримання їх у належному стані. У

тимчасове користування, за погодженням

із постійними користувачами, земельні ді-

лянки прибережних захисних смуг, смуг

відведення та берегових смуг водних шля-

хів можуть надаватися підприємствам,

установам, організаціям, об'єднанням гро-

мадян, релігійним організаціям, громадя-

нам України, іноземним юридичним і фі-

зичним особам для сіножатей, рибогоспо-

дарських, культурно-оздоровчих, рекреа-

ційних, спортивних і туристичних потреб,

а також для виконання науково-дослідних

робіт. 4.

КОРИСТУВАННЯ МАЛИМИ РІЧКА-

МИ (пользование малыми реками; use of

small rivers;

Benutzung

f der kleinen Fliisse

m pi): для охорони водності малих річок

чинне законодавство забороняє: змінюва-

ти рельєф басейнів річок; руйнувати рус-

ла

річок, струмків та водотоків; випрямля-

ти русла річок та поглиблювати їх дно ни-

жче природного рівня або перекривати їх

без улаштування водостоків, перепусків чи

акведуків; зменшувати природний рослин-

ний покрив і залісненість басейну річки;

розорювати заплавні землі та застосовува-

ти на них засоби хемізації; проводити осу-

шувальні меліорації

на

заболочених ділян-

ках та урочищах у верхів'ях річок; нада-

вати земельні ділянки у заплавах річок для

будь-якого будівництва (крім гідротехніч-

них, гідромеліоративних та лінійних спо-

руд), а також для садівництва і городницт-

ва; здійснювати інші роботи, що можуть

негативно впливати чи впливають на вод-

ність річки і якість води в ній. 4.

КОРІОЛІСОВА СИЛА (Кориолиса сила;

кориолисовая сила; Coriolis' force; Corio-

lissche Kraft f): сила інерції, за допомогою

якої враховується вплив обертання систе-

ми відліку на відносний рух матеріальної

точки. Напр., добове обертання Землі при-

водить до того, що річки, які течуть у ме-

ридіанному напрямі на північ, підмивають

у Північній півкулі правий за течією берег,

а в Південній ті, що течуть на південь, -

лівий. К. с. враховують у балістиці, метео-

рології, техніці. 6.

Коробка швидкостей..

284

КОРОБКА ШВИДКОСТЕЙ СТЕРЕО-

ПРИЛАДУ (коробка скоростей стерео-

прибора; speed gear-box of stereometer;

Gangschaltungfdes Stereometers): гермети-

зований механізм для ступеневої зміни пе-

редавального відношення від тягового до

тягненого вала. Складається з декількох ва-

лів, на кожному з яких встановлюють одну

або декілька триб, що можуть переміща-

тися на валі. Змінюючи комбінації зачеп-

лень трибових коліс, можна змінювати пе-

редавальне відношення. Використовуєть-

ся в універсальних стереофотограммет-

ричних приладах. 8.

КОРОЗІЯ (коррозия; corrosion; Korro-

sionf): механічна денудаційна (див. Дену-

дація) дія твердого уламкового матеріалу

на поверхню гірських порід аж до появи

на ній штрихів, борозенок, жолобків та ін.

В процесі К. утворюються т. зв. форми

рельєфу еолові зі своєрідними обриса-

ми. 4.

КОРОТКОПЕРІОДИЧНІ ЧЛЕНИ НУ-

ТАЦІЇ (короткопериодические члены ну-

тации; short-period terms of nutation; klein-

periodische Nutationsgliedernpi) див. Ну-

тація. 18.

КОСИНЕЦЬ ПЕРЕВІРНИЙ (угольник

поверочный; verifying triangle): інструмент

для перевірки взаємної перпендикулярно-

сті напрямних прямолінійного руху. Це дві

лінійки, жорстко скріплені між собою під

кутом 90°. Робочі грані косинця 1 кл. точ-

ності утворюють прямий кут з точністю 3-

5'. 8.

КОСМІЧНА ФОТОГРАММЕТРІЯ У

ВИВЧЕННІ МІСЯЦЯ І ПЛАНЕТ (кос-

мическая фотограмметрия при изучении

Луны

и планет;

space photogrammetry when

study of Moon and planet; kosmische Photo-

grammetrie f bei Mond- und Planetenerlehr-

nungf): розв'язує такі завдання: визначен-

ня елементів зовнішнього орієнтування

космічних знімків Місяця і планет за зоря-

ними знімками і взаємної орієнтації гра-

фічних та зоряних знімків; побудови та

врівноваження маршрутних і блочних ме-

реж космічної фототріангуляції із визна-

ченням елементів зовнішньої орієнтації

знімків; визначення координат точок по-

верхні в системі координат плането-

центричній і початкових умов руху кос-

мічного апарата; використання даних ра-

діопрофілювання для визначення висот то-

чок планет; дешифрування знімків

космічних, отриманих у різних зонах спек-

тра, а також радіолокаційних зображень;

створення спеціальних дешифрувальних

еталонів для елементів планет. До задач К.

ф. у в. М. і п. ще належить опрацювання

способів і методики використання матеріа-

лів знімання невеликих ділянок поверхні

планети, отриманих з посадкових апаратів

автоматичних міжпланетних станцій. Пер-

спективою розширення програми косміч-

ного знімання вважають створення опор-

ної мережі для Сонячної системи. 3.

КОСМІЧНА ФОТОГРАФІЯ (космиче-

ская

фотография; space photography;

Welt-

raumaufnahme, kosmische Aufnahme f): фо-

тографічне знімання з космічних літальних

апаратів за допомогою спеціальної апара-

тури. Космічні знімки використовують для

створення топографічних і географічних

карт, дослідження природних ресурсів,

вивчення геологічної будови Землі, метео-

рологічних процесів в атмосфері, знаход-

ження родовищ корисних

копалин тощо.

КОСМІЧНА ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЯ

(космическая фототриангуляция; space

phototriangulation; kosmische Phototriangu-

lation f): сукупність способів визначення

координат точок планети, кутових елемен-

тів зовнішнього орієнтування топографіч-

них знімків і початкових умов руху ШСЗ

та поправок у моменти фотографування з

використанням синхронних знімків плане-

ти і зоряного неба. 3.

КОСМІЧНА ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЯ

НА МІСЯЦІ (космическая фототриангу-

ляция на Луне; space phototriangulation on

the

Moon; kosmische Phototriangulation f am

Mond m): сукупність методів, за якими

можна побудувати єдину систему селено-

центричних координат, орієнтувати і роз-

ташовувати її

інерційному просторі, уточ-

Космічний корабель

285

нити параметри обертання Місяця і його

гравітаційного поля. Крім рівнянь колі-

неарності, які зв'язують координати зобра-

ження точки місячної поверхні

на

топогра-

фічному знімку з її динамічними селено-

екваторіальними координатами і коорди-

натами центра проекції, у фототріангуля-

цію включають динамічні рівняння руху

штучного супутника

Місяця, а також

траєк-

торних змін, керованих із Землі. Останні

дають змогу виконати масштабування ме-

режі та визначення положення точок у фо-

тотріангуляційній системі координат, зв'я-

заній з центром мас Місяця. 3.

КОСМІЧНИЙ КОРАБЕЛЬ (космический

корабль;

spaceship; Weltraumschiff

n):

ШСЗ,

в якому є герметична кабіна з системами

життєзабезпечення; може здійснювати зна-

чні маневри, а також посадку своєї спус-

кової частини. 3.

КОСМІЧНИЙ ЛІТАЛЬНИЙ АПАРАТ

{космический

летательный аппарат; spa-

ceship; Weltraumschiff

kosmischer Flug-

apparate m): носій засобів реєстрації і пе-

редавання інформації з космосу, запуще-

ний на спеціально призначену орбіту. 3.

КОСМІЧНІ АПАРАТИ ГЛОНАСС (кос-

мические аппараты ГЛОНАСС; GLONASS

Spase Vehicle; kosmischer Flugapparate m

GLONASS): ШСЗ, що утворюють косміч-

ний сегмент (КС) глобальної позиційної си-

стеми ГЛОНАСС, створеної на замовлення

міністерства оборони Російської федерації

(МО РФ). їх призначення - неперервне

одночасне транслювання навігаційних ра-

діосигналів, що пересилають пакети стабі-

льної частоти, позначки часу, бортову ефе-

мериду свого космічного апарата (КА), па-

раметри орбіт усіх КА системи (альманах)

та ін. інформацію, потрібну для визначен-

ня топоцентричних віддалей від них до

станцій приймання сигналів і обчислення

координат цих станцій. Згідно з Російським

радіонавігаційним планом (1994), КС

ГЛОНАСС має складатися з 24 робочих і

трьох резервних КА. Запуск першого КА

(Космос-1413) здійснено 12.10.1982. Термін

активного існування супутників - три ро-

ки. До 2001 запущено в космос майже сто

супутників, більшість із яких виведено з

експлуатації. КА ГЛОНАСС розташовані в

от = 1, ... 24 робочих точках свого сузір'я і

рухаються, не змінюючи взаємного розта-

шування, по трьох колових орбітах на ви-

соті 19100 км, з нахилом до площини еква-

тора 64,8°. У складеному вигляді КА має

форму ромбічної призми. МасаКА 1415 кг.

Середньодобове споживання електроенер-

гії 1000 Вт. Бортові системи живляться від

акумуляторних (ємність 45 Атод, вихідна

напруга 27±1 В) і сонячних (чотири пря-

мокутні панелі, об'єднані попарно

в два кри-

ла, сумарна площа 23,6 м , робоча потуж-

ність 1250 Вт) батарей. Система орієнтації

та стабілізації КА забезпечує напрям його

поздовжньої осі на центр Землі з точністю

0,5-1°, орієнтування сонячних панелей з

точністю 5°, вектора

тяги

коректуючих дви-

гунів на час дії імпульсу корекції в потріб-

ному напрямі з точністю 5—11°.

Бортова апаратура розташована в цилінд-

ричному герметичному контейнері з відпо-

відним терморегулюванням. Вона складає-

ться з таких комплексів і систем: частотно-

часового (КЧ), бортового керівного (КК),

формування та випромінювання радіонаві-

гаційних сигналів (KB), орієнтації, стабілі-

зації, електроживлення тощо.

КЧ складається з атомного стандарту час-

тоти (три комплекти) з номінальними пара-

метрами: вихідна частота /

= 5 МГц, точ-

ність

шкали

часу 20 не, відносна добова не-

стабільність частоти (1—5)10

-13

, енергоспо-

живання 100 Вт, маса 207 кг.

КК

складається з процесора; блока керуван-

ня вмиканням основних систем і розподі-

лом електроживлення між ними після ви-

ходу КА

на

орбіту, під

час

корекції орбіт або

в аварійних ситуаціях тощо; командної

системи для вимірювання параметрів орбі-

ти КА в радіо- та оптичному діапазоні, ви-

конання команд керування бортовими сис-

темами, опрацювання певних програм та

видачі навігаційної інформації, формуван-

ня

та передавання сигналів бортової шкали

Космічні апарати..

286

часу, передавання телеметричної інформа-

ції, ретрансляції сигналів обміну з назем-

ним комплексом.

KB містить апаратуру,

що

генерує навігацій-

ні сигнали на двох високостабільних час-

тотах L1 і L2. Сигнал L1 несе два від дале-

мірні коди - загальнодоступний стандарт-

ної точності (СТ) і доступний тільки з до-

зволу МО РФ код високої точності (ВТ), а

також бортову шкалу часу і навігаційне по-

відомлення (ефемеридні

дані:

поправки ча-

су, частот та фази бортового частотно-

часового стандарту тощо). Сигнал L2 несе

тільки віддалемірний код ВТ, що забезпе-

чує санкціонованим користувачам уникати

йоносферних похибок у вимірюваних від-

далях „КА - пункт". Вихідна потужність си-

гналу

- 64 дБ-Вт, сигналу £2-10 дБ-Вт.

До складу KB входять також аппаратура

формування навігаційних сигналів і антен-

но-фідерні пристрої. Енергоживлення KB

530 Вт.

На поверхні КА встановлені відбивачі для

лазерних спостережень з наземних контро-

льних станцій. Несучі частоти навігаційних

сигналів утворюються множенням /

, змен-

шеної

метою компенсації релятивістських

ефектів на 2,8-10~

Гц. Кожному КА нада-

ються власні

канали частоти.

В діапазоні L1:

(

і) = (1602+0,5625/с) МГц, у діапазоні L2:

(2)

= (1246 +0,4375^) МГц, де

= 0,..., 24

- номер каналу. Супутники, що перебува-

ють в антиподних точках орбіти (Am = 4),

тобто їх не можуть одночасно спостерігати

одні й ті ж спостерігачі, для раціонального

використання частотного діапазону можуть

працювати на однакових каналах. Відомо-

сті про розподіл частотних каналів між КА

містяться

альманасі навігаційного повідо-

млення. Канал

= 0 призначений лише для

перевірки резервних орбітальних КА назе-

мним контрольним сегментом. Фактичне

значення робочих частот сигналів може від-

різнятися від номінальних на відносну ве-

личину <±2-10~

. Віддалемірні коди всіх

КА однакові. В діапазоні L1 тактова часто-

та їх формування

511

кГц, період повторен-

ня

мс. Навігаційне повідомлення модулю-

ється

двійковим кодом з тактовою частотою

50 Гц. Уся його інформація сформована в

один неперервно повторюваний великий

блок - суперкадр об'ємом 7500 біт (з них

620 біт резервні) і тривалістю передачі

2,5 хв, поділений на 5 кадрів по 1500 біт

(30 с). Кожний кадр складається з 15 ряд-

ків по 100 біт (2 с). Рядки 1-5 однакові в

усіх п'яти кадрах. Вони несуть повний

об'єм оперативної інформації про свій су-

путник (оцифрування позначок часу бор-

тової шкали, поправку бортової шкали від-

носно ситемного часу ГЛОНАСС, зсув ча-

стоти^ відносно номінального значення,

бортові ефемериди КА). Рядки 6-15 не по-

вторюються, мають неоперативну інфор-

мацію -

кожному кадрі міститься альма-

нах для п'яти супутників системи: кален-

дарний номер доби

чотирирічному періо-

ді, починаючи

високосного

року;

поправ-

ка

системного часу ГЛОНА СС відносно ча-

су UTC(SU); умовний номер КА, що відпо-

відає номеру робочої точки орбіти т; но-

мер частотного

каналу;

елементи його орбі-

ти і поправка бортового годинника віднос-

но системного часу (з меншою точністю,

ніж у бортових ефемеридах); параметр ста-

ну КА тощо. В бортових ефемеридах пода-

ються з кроком 30 хв прогнозовані просто-

рові декартові координати КА в системі

координат

ПЗ-90 і їхні перші та другі похі-

дні

за часом з

точністю,

що

забезпечує впро-

довж 30 год. прогнозування позиції супут-

ника (та вектора швидкості) зі сер. кв. по-

хибкою в напрямі радіуса-вектора 5 м

(0,3 см/с), уздовж орбіти 20 м (0,05 см/с),

по напрямку бінормалі 10 м (0,1 см/с). Не-

синхронність бортових годинників КА

ГЛОНАСС становить < 20 не. Якість ефе-

меридного

частотно-часового забезпечен-

ня,

також формат віддалемірного коду за-

безпечують вимірювання топоцентричних

віддалей „пункт-супутник"

із

точністю 7 м.

Неоперативна інформація прогнозується

на 30 діб з кроком

доби.

За

даними альма-

наху „віком" 1-10 діб топоцентрична від-

стань до КА і його радіальна швидкість

Космічні апарати..

287

обчислюються з похибками 1-2 км та 3,3—

3,7 м/с відповідно. Службова інформація,

потрібна для оновлення навігаційних пові-

домлень, пересилається з командних стан-

цій наземного КС спеціальним радіокана-

лом у бортовий процесор щодоби.

Згодом планують замінити КА ГЛОНАСС

супутниками другого покоління ГЛОНАСС-

М з терміном дії > 5 років, обладнаних це-

зієвими стандартами частоти

добовою не-

стабільністю <±1-10"

. Сигнал L2, буде

модифіковано загальнодоступним кодом

СТ, таким як у діапазоні L1. У навігаційне

повідомлення вводитимуть параметр, який

характеризуватиме різницю апаратної за-

тримки віддалемірного коду в діапазонах

L1 і L2, і ще декілька параметрів, ураху-

вання яких поліпшить якість геодезичних

і навігаційних визначень користувачами.

Супутники ГЛОНАСС-М обладнуватимуть

засобами міжсупутникових вимірювань,

що підвищить надійність системи, збіль-

шить час автономної роботи КС, точність

бортових ефемерид і відповідно стандарт-

ну точність абсолютних визначень плано-

вих координат і висот пунктів до 10 м, ча-

су до

0,1

не. Для розширення спільного ви-

користання ГЛОНАСС і НАВСТАР ГПС

планується включити в навігаційне пові-

домлення параметр різниці шкал їхнього

системного часу, до яких прив'язані фази

віддалемірних кодів. 9.

КОСМІЧНІ АПАРАТИ NAVSTAR (кос-

мические аппараты

NAVSTAR;

NAVSTAR

Spase Vehicle; kosmischer Flugapparate m

NAVSTAR): космічні апарати (КА), що є

космічним сегментом глобальної позицій-

ної системи НАВСТАР GPS. Основне при-

значення цих КА - безперервне транслю-

вання навігаційних радіосигналів, що не-

суть пакети стабільної частоти, позначки

часу, елементи орбіти свого КА і необхідні

параметри для врахування їх збурень та ін.

інформацію, потрібну для визначення то-

поцентричних віддалей між КА та пунк-

тами GPS-спостережень і для обчислення

координат КА на моменти спостережень.

Перші КА NAVSTAR виведені на орбіти

1978. Вони належали до експерименталь-

ної серії Block І. 1989 розпочато запуски

КА основної серії Block

II.

Повна комплек-

тація основної серії космічного сегмента

КА завершена 1994. Він складається з КА

серій Block II, ПА (advanced - удоскона-

лений) і IIR

(replenishment —

поповнення).

Після 2000 планується запуск КА нової се-

рії Block IIF {follow on - наступний). Тер-

мін функціонування КА - 6-10 років, ма-

са 1,5-2 т. Джерелом енергії є сонячні ба-

тареї та акумулятори. КА обладнані сис-

темами стабілізації та орієнтації, рубідіє-

вими і цезієвими атомними годинниками,

процесорами, комплексом радіоелектрон-

ної апаратури для приймання інформації

від контрольного сегмента, для формуван-

ня і трансляції навігаційних сигналів то-

що. Обсяг електронної пам'яті КА вміщує,

про всяк випадок, запас екстрапольованих

ефемеридних даних („бортових ефеме-

рид"), отриманих від контрольного сегмен-

та, на 14 (Block II) або 180 (Block ПА, IIR)

діб. Оскільки точність цих даних з часом

погіршується, то для підтримання їх на ви-

щому рівні ефемериди оновлюють щодо-

би. Починаючи з серії Block IIR, КА осна-

щують високоточними стандартами часто-

ти - водневими мазерами, які забезпечу-

ють добову стабільність до 10~

. Відпра-

цьовуються система міжсупутникових від-

далемірних вимірювань та автономна бор-

това система визначення своїх орбіт, про-

гнозування ефемерид та генерування вла-

г-ЙІ

' .у

г І

Космогонія

288

сних навігаційних повідомлень. КА Block

I1F оснащуватимуться інерційними систе-

мами навігації. Вважається, що завдяки

цьому потреба зв'язку з контрольним сег-

ментом для оновлення бортових ефемерид

знизиться до одного разу на місяць. 9.

КОСМОГОНІЯ (космогония; cosmogony;

Kosmogonief): див. Астрономія. 10.

КОСМОЛОГІЯ (космология; cosmology;

Kosmologie f): див. Астрономія. 10.

КОСТИЛЬ НІВЕЛІРНИЙ (нивелирный

костыль; pointed spike; Nagel m, Bandstab

m, Riechtstab m): підставка з ручкою (або

без) і сферичною головкою у формі шпи-

чака для встановлення рейки нівелір-

ної. 14.

Бабка

Костиль

КРАВЦОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

(09.09.1938): нар. у с. Підкуйчанськ Сва-

тівського р-ну, Луганської обл. 1955 всту-

пив на геодезичний факультет Львівського

політехнічного ін-ту. Після його закінчен-

ня 1960-65 служив у армії. 1966 повернув-

ся в ін-т. Працював інженером НДС, асис-

тентом (із листопада 1966), старшим ви-

кладачем (1972), доц. кафедри геодезії

(1978). 1972 захистив канд. дисертацію

„Вплив зовнішніх умов на точність радіо-

віддалемірних вимірювань у полігономет-

рії". 1979-91 - декан геодезичного факуль-

тету. Має понад 50 наукових праць, серед

них два винаходи. Працює в галузі дослід-

ження впливу зовнішніх умов на точність

електромагнетних вимірювань.

КРАЙОВА ЗАДАЧА ДРУГА - ЗАДАЧА

НЕЙМАНА (вторая краевая задача

—

за-

дача Неймана; 2-nd boundary problem -

Neumann's problem; zweite extremale Auf-

gabe f - Aufgabe von Neumann)', потрібно

знайти функцію V, неперервну в середині

ділянки т, яка задовольняє рівняння Лап-

ласа або Пуассона, а на межі ділянки

<7 —

крайову умову

(dV/dn)

Якщо шукають гармонічну функцію, то

функція у/ має задовольняти рівність

J'ydo = 0.

Якщо ж функція V має задовольняти рів-

няння Пуассона, то функція

Ц/

- додаткову

умову

jy/du = -4n\5dr.

о г

(див. Крайові задачі теорії потенція-

лу). 15.

КРАЙОВА ЗАДАЧА ПЕРША - ЗАДАЧА

ДІРИХЛЕ (первая краевая задача - зада-

ча Дирихл е; 1-st boundary problem- Dirich-

let's problem; erste extremale Aufgabe f-

Aufgabe von Dirichlet)-. в якій треба знайти

функцію

V, яка в

ділянці т задовольняє рів-

няння Лапласа або Пуассона (див. Крайо-

ві задачі теорії потенціялу), є непе-

рервною

ділянці (/ +

<т)

і набуває на її гра-

ниці О заданих значень =(р. 15.

КРАЙОВА ЗАДАЧА ТРЕТЯ (третья

краевая задача; 3-rd boundary problem; dri-

tte extremale Aufgabe f): на відміну від кра-

йової задачі першої-задачі Дірих-

ле крайова умова має такий вигляд:

[aV + p(dV/dn)l=

де a/fi = const >0 . 15.

КРАЙОВА ЗОНА МІСЯЦЯ (краевая зо-

на Луны; edge zone of the Moon; Randzonef

des Mondes m): частина поверхні на вид-

Крайових задач..

289

ному і зворотному боках Місяця по краях

його диска. Внаслідок лібрації оптич-

ної ця зона доступна для спостережень і

вивчення з Землі. К. з. М. займає майже

18% поверхні Місяця. Всі селенодезичні

та ін. дослідження, пов'язані з астромет-

ричними спостереженнями Місяця, зав-

жди, так чи інакше, опираються на вимі-

рювання краю диска, що вимагає знати фі-

гуру К. з. М. Перші уявлення про геомет-

ричну фігуру Місяця були пов'язані саме з

фігурою його

К.

з. М. Вивчення фігури

ре-

льєфу крайової зони становить цілу епоху

в розвитку селенодезії. На основі астроме-

тричних спостережень побудовано декіль-

ка карт рельєфу К. з. М. Детальними і най-

точнішими вважаються

карти Уоттса.

Однак

деякі дослідження свідчать, що висоти ре-

льєфу

на картах К.

з. М. є завищеними біль-

ше ніж на

км, а початок системи коорди-

нат, використаної

для

побудови

карт,

не збі-

гається з центром мас Місяця. 11.

КРАЙОВИХ ЗАДАЧ РОЗВ'ЯЗНІСТЬ

(разрешимость краевых задач; solvability

of boundary problems; Losungfder extrema-

len

Aufgabenfpl): крайовій задачі пер-

шій і крайовій задачі третій властиві

теореми єдиності. Теореми існування роз-

в'язку і його стійкості залежно від малих

змін крайових даних для цих задач спра-

ведливі тільки для таких т, які обмежені

поверхнями Ляпунова. У випадку внутрі-

шньої крайової задачі другої - зада-

чі Неймана для рівняння Лапласа, яке

розглядається у ділянці Т, обмеженій по-

верхнею

Ляпунова і для якої відома не-

перервна функція у/, розв'язок існує, але з

точністю до довільної сталої, тобто розв'я-

зок не єдиний. Однак розв'язок не буде не-

перервно залежати від крайової функції

Xjf,

якщо малі зміни цієї функції такі, що не

порушується рівність \\jfda = 0, а також

постійна стала, з точністю до якої існує

розв'язок задачі Неймана, вибрана так, що

Vda = 0. Опрацьовано багато методів роз-

в'язування крайових задач теорії потенція-

лу для різних видів тіл. Найсуттєвіші з них

- методи, в яких крайові задачі зводяться

до інтегральних рівнянь Фредгольма II ро-

ду і методу Фур'є розділення змінних з по-

дальшим використанням нескінченних ря-

дів. 15.

КРАЙОВІ ЗАДАЧІ ЗМІШАНІ (.смешан-

ные краевые задачи; mixed boundary prob-

lems; gemischte extremale Aufgaben f pi): у

теорії потенціялу досліджують і розв'язу-

ють також крайові задачі, в яких на різних

частинах крайової поверхні задаються умо-

ви різних типів. У сучасній фізичній геоде-

зії суттєвою є

задача з „похилою"

похідною,

тобто, коли значення похідної задані на по-

верхні О за напрямом, який відрізняється

від напрямів нормалі і дотичної. 15.

КРАЙОВІ ЗАДАЧІ ЗОВНІШНІ

{внешние

краевые задачи; external boundary prob-

lems; aufiere extremale Aufgaben f pi): кра-

йові умови (тільки для рівнянь Лапласа) в

цих задачах такі ж,

як і

для внутрішніх кра-

йових задач (див. Крайові задачі тео-

рії потенціялу). Але у випадку зовніш-

ніх задач на шукану

нескінченній поза

сг

ділянці гармонічну функцію V накладає-

ться ще вимога її регулярності в нескін-

ченності. Перетворення Кельвіна дає змогу

переходити від зовнішніх крайових задач

до внутрішніх. 15.

КРАЙОВІ ЗАДАЧІ ТЕОРІЇ ПОТЕНЦІ-

ЯЛУ {краевые задачи теории потенциа-

ла; boundary problems of potential theory;

extremale Aufgaben f pi der Potentialtheorie

f): потенціяли в ділянках, де немає притя-

гувальних мас, є гармонічними функціями,

тобто в цих ділянках вони задовольняють

рівняння Лапласа

AV =

У д

дх

2 +

ду

= 0,

а об'ємний потенціял всередині

тіла,

яке йо-

го створює, задовольняє рівняння Пуассо-

на AV = -4л8, де 8 - густина тіла. Ці два

рівняння з частковими похідними другого

порядку еліптичного типу часто наз. дифе-

ренційними рівняннями теорії потенціялу.

Задачі, в яких потрібно знайти функцію V,

яка

задовольняла б ці рівняння,

також пе-

вні додаткові умови, наз.

внутрішніми

кра-

йовими

задачами теорії потенціялу. 15.