Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Планети

420

лінією червоного кольору. В точках пово-

роту траси стрілками вказують її нові на-

прями. 7.

ПЛАНЕТИ (планеты; planets; Planeten т

pi, Wandelsterne m pi): небесні тіла, що

рухаються в полі притягання Сонця по

еліптичних орбітах і світяться відбитим

сонячним промінням. Сонячна система

складається з 9 великих П. (деякі їх харак-

теристики подані

табл.). За фізичними ха-

рактеристиками

П.

Сонячної системи мож-

на поділити на дві групи: планети типу

Землі та планети-гіганти. До першої на-

лежать Меркурій, Венера, Земля і Марс, до

другої - Юпітер, Сатурн, Нептун. Най-

віддаленіша П. - Плутон радше належить

до першої групи, але вивчена ще недостат-

ньо. Планетам цієї групи властиві порів-

няно невеликі розміри і маси, велика се-

редня густина, тверда поверхня, повільне

обертання навколо своєї осі та невелика кі-

лькість супутників або їх відсутність. Пла-

нети-гіганти розташовані на більших від-

станях від Сонця, мають великі радіуси та

маси, малу густину. їм притаманне швидке

обертання навколо своїх осей і, очевидно,

вони взагалі не мають твердих поверхонь.

Крім великих П., до складу Сонячної сис-

теми входять малі П., або астероїди, - не-

бесні тіла, які рухаються між орбітами

Марса та Юпітера (їх сотні тисяч). Від-

крито майже 4 тис. малих планет. Найбіль-

шою малою П. є Церера (діаметр близько

1 тис. км). Усі малі П. світяться слабше за

6 зоряну величину, тому їх не використо-

вували

геодезичній астрономії. До малих

П. відносять тіла з поперечником не менше

1 км. Дрібніші тіла наз. метеороїдами. 18.

ПЛАНЕТИ-ГІГАНТИ (планеты-гиган-

ты;

planets-giants; Rieseplaneten т р): див.

Планети. 11.

ПЛАНЕТИ ЗЕМНОЇ ГРУПИ (планеты

земной группы; planets of Earth group; Pla-

neten m pi der Erdgruppef): див. Плане-

ти. 11.

ПЛАНЕТИ МАЛІ (малые планеты; pla-

netoids; kleine Planeten m рї): див. Асте-

роїди, Планети. 5.

ПЛАНІКОМП С-100 (планикомп С-100;

ріапісотр С-100; Planikomp С-100): бага-

топланова аналітична фотограмметрична

система опрацьовування знімків для отри-

мання цифрових моделей місцевос-

ті, створення карт

профілів, побудови ме-

реж фототріангуляції; розробник - фірма

К. Цайсс (Німеччина). Оператор виконує

вимірювання за допомогою оптико-меха-

нічного блоку; точність вимірювань

мкм.

Результати вимірювань автоматично вво-

дяться в ЕОМ, яка може розв'язувати фо-

тограмметричні задачі (внутрішнього, вза-

ємного, зовнішнього орієнтування, фото-

тріангуляції

та

ін.). Результати опрацюван-

ня виводяться на координатограф з точ-

ністю 0,01 мм. Розмір знімків до 23x23 см,

обмежень на фокусну віддаль та кути на-

хилу немає. Співвідношення м-бів знімок-

план від 9:1 до 1:9. 8.

Характеристики планет Сонячної системи

Назва планети

Сер.відстань від

Сонця, млн.

Період обер-

тання навколо

Сонця

Період обертан-

ня навколо осі

відносно зірок,

од.серед. часу

Екваторіальний

діаметр, км

Кількість супут-

ників

Меркурій

59,7

58,6 діб 58,6 діб

4 878 0

Венера 108,2 224,7 діб

243 доби 12 100

Земля

149,6 365,26 діб

23,93 години 12 756,34

Марс

227,94

686,98 діб 24,62 години

6 786 2

Юпітер

778,4

11,86 років 9,8 годин

142 984

Сатурн 1423,6 29,46 років 10,2 годин

120 536

Не менше 19

Уран 2867,0

84 роки

17,9 годин

51 108

Нептун

4488,4 164,8 років

19,1 годин

49 538

Плутон

5909,6 247,7 років

6,39 діб

2 350 1

Планіметр

421

ПЛАНІМЕТР (планиметр; planimeter;

Planimeter п): прилад для вимірювання

площ

на

картах, профілях тощо. Див. Спо-

соби визначення площ. 14.

ПЛАНШЕТ (планшет; chart board; Tab-

lettn): 1. Основа з малою деформацією, ви-

готовлена з прозорих пластичних матеріа-

лів або високоякісного креслярського па-

перу (фотопаперу), що наклеєний на

жорстку основу. На П. виконують топогра-

фічне знімання.

2. Назва мензульної дошки (рідко). 14.

ПЛАСТИК (пластик; plastic; plastischer

Kunststoff т): те ж, що й пластична маса -

матеріал, основою якого є природні та син-

тетичні високомолекулярні сполуки, що за

певних умов виявляють пластичність. П.

використовують

як

підкладку

для

нанесен-

ня гравіювального чи світлочутливого ша-

ру, як основу для креслення, як основу для

оригіналів підписів і оригіналів відмиван-

ня тощо. П. мусять мати властивість не за-

горятись, не деформуватись, бути термо-

стійкими, прозорими, еластичними, гідро-

фільними а також такими, щоб їх можна

було б зафарбовувати. У картографічному

виробництві застосовують П. у рулонах з

глянсовою і матованою поверхнею зав-

товшки 0,05-0,10 мм, шириною 620-

1480 мм, з коефіцієнтом лінійного роз-

ширення на 1°С-3-10~

і термостійкістю до

150°С. 5.

ПЛАСТИНКА ПЛОСКОПАРАЛЕЛЬ-

НА (пластина

плоскопараллельная;

plane-

parallel plate; planparallele Platte f): деталь

оптичних систем у вигляді прозорого тіла,

робочі поверхні якого є плоскими і пара-

лельними. 8.

ПЛАСТИЧНІСТЬ ПОРОДИ 0пластич-

ность породы; rock plasticity; Felsenplasti-

zitatf): здатність породи

під

дією зовнішніх

зусиль змінювати форму без руйнування

чи розриву і зберігати її після усунення дії

зовнішньої сили. 4.

ПЛАТФОРМИ (платформы; platforms;

Platform f): основний елемент структури

континентів, що протиставляється гео-

синкліналям і відрізняється від них знач-

но спокійнішим тектонічним режимом. У

сучасному рельєфі П. здебільшого вираже-

ні материковими рівнинами і шельфовими

морями. Гравітаційні аномалії в межах П.

невеликі за амплітудою і градієнтом, сей-

смічна активність понижена порівняно з

геосинкліналями. В межах П. виділяють

щити і плити. Ці ознаки характерні для

континентальних П., земна кора яких має

значну товщину з наявністю в ній „граніт-

ного" шару. Крім цих П., виділяють П., що

характеризуються плоским рельєфом.

Земна кора в них невеликої товщини (5-

7 км), без „фанітного" шару. 4.

ПЛИТА ДЛЯ ЦЕНТРУВАННЯ (плита

центровочная;

centring plate;

Zentrierungplat-

te f): підставка зі шпичастими опорами, за

допомогою якої встановлюють прилад на

стовпі

або на столику

геодезичного

знака.

14.

ПЛОСКІ ЗВЕДЕНІ КУТИ {плоские при-

веденные углы; plane reduced angles; ebe-

ner reduzierter

Winkel m,

reduzierter Flache-

winkelm): див. Розв'язування сферої-

дних трикутників. 17.

ПЛОТЕР (плоттер; plotter; Plotter, Ver-

schwdrer m): пристрій для виведення гра-

фічної інформації на тверді носії (папір,

кальку, плівку, тощо). Класифікують П. на

векторні (олівцеві) і растрові (струминні,

термічні, електростатичні та лазерні). 21.

ПЛОЩА ВОДОЗБІРНА (водосборная

площадь; drainage area; Wassersammlungs-

flache f): водозбір обмежений вододіль-

ними лініями басейну водозбору і напря-

мом створу вибраної в проекті споруди

(гребля, насип тощо). Визначається на то-

пографічній карті; використовується в гід-

рологічних обчисленнях під час визначен-

ня величини створів мостів, водопропуск-

них труб, зливної каналізації тощо. 1.

ПЛОЩА ВОДОСХОВИЩА (площадь

водохранилища; storage pond area; Wasser-

behaltersflache f): площа акваторії певного

рівня води. 4.

ПЛОЩА ЖИТЛОВА (жилая

площадь;

li-

ving space;

Wohnflache

f): сумарна' площа

житлових приміщень будинку чи кварти-

ри. 4.

Площа розсіювання..

422

ПЛОЩА РОЗСІЮВАННЯ ЦІЛІ ЕФЕК-

ТИВНА (эффективная площадь рассеива-

ния цели; effective area of target dispersion;

effektive

Zielezerstreuungsflachef): величина,

яка характеризує здатність різних об'єктів

відбивати потік електромагнетної енергії,

що падає на них. Обчислюється за форму-

лою а = 4лd

(s/s'), де d - віддаль від

приймача енергії до об'єкта, s

/ - щільності

потоків відбитої і випромінюваної енергій.

Для квадратного метра залісеної поверхні

а =

1СГ

-1СГ

водної -а = 2(10^-10^) м

літака - а дорівнює 20 - 50 м

. 8.

ПЛОЩИНА (У ФОТОГРАММЕТРІЇ І

ТЕОРІЇ ПЕРСПЕКТИВИ) (плоскость (в

фотограмметрии и теории перспекти-

вы); plane

(in

photogrammetry and perspec-

tive theory); Ebenef(in Fotogrammetrief und

Perspektivtheorie/)): такими площинами є:

базисна - проходить через базис фотогра-

фування; головна базисна - базисна пло-

щина, що проходить через головний про-

мінь; головна

вертикальна

- проходить че-

рез головний промінь перпендикулярно до

предметної площини і площини знімка;

істинного горизонту

—

проходить через

центр проекції паралельно до предметної

площини; картинна

—

площина в якій бу-

дується зображення об'єкта (предмета); у

фотограмметрії це площина фотознімка;

надирна базисна - базисна площина, що

проходить через надирний промінь; пред-

метна - горизонтальна площина, що про-

ходить через будь-яку точку місцевості чи

об'єкта; прикладної рамки фотокамери -

фокальна площина у вигляді металевої

рамки, в якій вміщено фотоплівку (фото-

пластинка) та координатні позначки (мета-

леві зубчики або скляні пластинки з на-

гравійованими перехрестями) для фіксації

системи координат фотознімка. 8.

ПЛОЩИНА ВЕРТИКАЛЬНА (верти-

кальная плоскость;

vertical plane;

senkrech-

te Ebene f): площина, в якій є прямовисна

лінія заданої точки. 7.

ПЛОЩИНА ВИМІРНА (измерительная

плоскость; measuring plane; Messebenef):

площина, в якій лежать дві задані точки і

прямовисна лінія однієї з цих точок, наз.

створом або площиною вертикаль-

ною; площина, що збігається з пло-

щиною горизонтальною однієї з

точок, наз. площиною віднесення цієї

точки. Площина, задана трьома точками,

що не лежать в горизонтальній або верти-

кальній площині однієї з точок, наз. похи-

лою площиною. 14.

ПЛОЩИНА ГОРИЗОНТАЛЬНА (гори-

зонтальная плоскость;

horizontal plane; Но-

risontalebene f): площина, перпендикуляр-

на до прямовисної лінії заданої точки. 7.

ПЛОЩИНА ЕКВАТОРА (плоскость

экватора; equator plane; Aquatorsebene f):

див. Еліпсоїд земний. 17.

ПЛОЩИНА ЕКЛІПТИКИ (плоскость

эклиптики; ecliptic plane; Ekliptikebene f):

див. Небесна сфера. 10.

ПЛОЩИНА КАРТИННА (картинная

плоскость;

picture plane, perspective plane;

Bildebene f): площина, на якій відобража-

ються об'єкти за законами проективної гео-

метрії (див. Перспектива точки). 5.

ПЛОЩИНА КОЛИВАНЬ ПРОМЕНЯ

(плоскость колебания

луча; plane of ray vib-

ration; Ebene fder Strahlschwingungf): пло-

щина, в якій відбуваються коливання век-

тора електричної напруженості в плоско-

поляризованому промені. Площиною по-

ляризації променя наз. площину, перпен-

дикулярну до П. к. п. 13.

ПЛОЩИНА КОЛІМАЦІЙНА

(коллима-

ционная

плоскость; collimationplane; Kol-

limationsebene f): площина, яку описує ві-

зирна вісь, коли вона перпендикулярна до

осі обертання труби. 14.

ПЛОЩИНА МАГНЕТНОГО МЕРИДІ-

АНА (плоскость магнитного меридиана;

plane of magnetic meridian; Ebene fdes mag-

netischen Meridians m): див. Меридіан

магнетний Землі. 14.

ПЛОЩИНА МЕРИДІАННА ПРИЛА-

ДУ (меридиональная плоскость прибора;

meridional plane of instrument; Meridianse-

bene f des Gerats n): площина, яка про-

ходить через оптичну вісь системи. 14.

Площина нормальна

423

ПЛОЩИНА НОРМАЛЬНА

(нормальная

плоскость; normal plane; Normalebene f)\

площина, що містить нормаль до поверхні

в її заданій точці, тобто перпендикулярна

до дотичної площини в цій точці повер-

хні. 17.

ПЛОЩИНА ОФОРМЛЮВАЛЬНА

(оформляющая плоскость; alignment pla-

ne, string-plane; gestaltete Ebene f): площи-

на, до якої максимально наближається сі-

мейство реальних точок плоскої конструк-

ції. Мірою такого наближення є сума мо-

дулів або квадратів відхилень точок реаль-

ної конструкції від площини. Параметри

площини визначають методом найменших

квадратів або лінійного програмування.

Використовується для апроксимації повер-

хонь стін, будинків, шлюзових камер, архі-

тектурних пам'яток

тощо

для

оцінки

їх

яко-

сті, спостережень за деформацією, у рес-

таврації, а також для шліфування монтаж-

них столів і опорних плит у машинобуду-

ванні. 1.

ПЛОЩИНА ПОЛЯРИЗАТОРА {поляри-

затора плоскость; polarizer plane; Ebene

f der Polarisationsplatte f {des Polarisators

m))\ див. Поляризатор. 13.

ПЛОЩИНА СВІТЛОВА {светловая

плоскость; light plane; Lichtebene f): пло-

щина, утворена джерелом світла (лазером)

для побудови площинних поверхонь під

час розпланування чи контролю будівель-

но-монтажних робіт. 1.

ПЛОЩИНА СИНХРОННА {синхронная

плоскость; synchronic plane; Synchroebe-

nef): миттєва площина, що під час син-

хронного спостереження ШСЗ з двох на-

земних пунктів проходить через ці пункти

і супутник. 9.

ПЛОЩИНА СПОСТЕРЕЖЕНЬ {пло-

скость

наблюдений;

observation plane; Ebe-

ne f der Beobachtung f): вертикальна пло-

щина вимірна, може

бути

утворена візир-

ною віссю зорової труби кутомірного при-

ладу як площина колімаційна, а горизон-

тальна -

під

час обертання нівеліра навколо

вертикальної осі. 1.

ПЛОЩИНА ФОКАЛЬНА {фокальная

плоскость; focal plane; Fokalebene f): див.

Кардинальні елементи оптичної

системи. 14.

ПЛОЩИНА ЦЕНТРАЛЬНА {цент-

ральная плоскость; central plane; zentrale

Ebene f): площина, що проходить через

центр еліпсоїда. 17.

ПЛОЩОВА ФОРМА УМОВНОГО

РІВНЯННЯ ТРИЛАТЕРАЦІЇ {площад-

ная форма условного уравнения трилате-

рации; area form of conventional equation

of trilateration; Ebenheitsform f der Bedin-

gungsgleichung f der Trilateration f): може

використовуватись у трипроменевих цент-

ральних системах та геодезичних чотири-

кутниках. Умовне рівняння центральної

системи отримують на основі того, що су-

ма площ трьох малих трикутників дорів-

нює загальній площі центральної системи.

Умовне рівняння геодезичного чотирикут-

ника складають, виходячи з того, що його

загальна площа дорівнює сумі площ двох

трикутників, на які поділяється чотири-

кутник однією або другою діагоналлю. То-

му суми площ обох

пар

трикутників мають

бути однаковими. Умовні рівняння скла-

дають на основі формул, які виражають за-

лежність площі трикутника від виміряних

довжин сторін мережі. Для отримання віль-

ного члена рівняння обчислюють за вимі-

ряними сторонами площі всіх трикутників

у мережі і визначають на скільки не вико-

нується геометрична умова, що є основою

умовного рівняння. 13.

ПЛУТОН

{Плутон;

Pluto; Pluto

т):

дев'я-

та, найвідцаленіша від Сонця планета, від-

крита 1930. П. обертається по орбіті з вели-

ким ексцентриситетом (е = 0,249) унаслі-

док чого буває деколи ближче до Сонця ніж

Нептун. Надійних даних про величину ма-

си і радіуса планети поки що не має. За на-

земними даними планетоцентрична граві-

таційна стала системи Плутон-Харон

(супутник) близько 900 км

/с

. Має один

природний супутник - Харон. Період його

обертання навколо планети 6,3872 діб, сер.

Поверхня відліку

424

відстань від планети 19,6 тис. км, ексцент-

риситет орбіти 0,001, маса (маса П. -

1,3-10

кг) - 0,22 маси П., радіус 593 км,

видима зоряна величина 16,8 (див. Пла-

нети). 11; 18.

ПОВЕРХНЯ ВІДЛІКУ (РЕФЕРЕНЦ-

ПОВЕРХНЯ) (поверхность отсчета, ре-

ференц-поверхность, поверхность отно-

симости; surface of reading, reference-sur-

face; Bezugsebene

Bezugsflachef, Referenz-

ebenef): уявна, проста для математичного

описання поверхня із заданими парамет-

рами, від якої відлічують фізичні та гео-

метричні характеристики планети. Цю по-

верхню слід добирати

так,

щоб відхилення

значень характеристик на ній від реальних

були найменшими. Для різних планет і їх

супутників П. в. є сфера, еліпсоїд обертан-

ня, тривісний еліпсоїд. 11.

ПОВЕРХНЯ ВІДНЕСЕННЯ (поверх-

ность относимости; pertinence surface;

Bezugsebene

Bezugsflache f): див. Еліп-

соїд земний. 17.

ПОВЕРХНЯ ВІДНЕСЕННЯ УМОВНА

(условная поверхность

относимости;

con-

ditional surface of pertinence; bedingte

Refe-

renzflachef, bedingte Beziehungsflachef): по-

верхня рівнева, вибрана для невеликої те-

риторії, і прийнята умовно за площину, ко-

ли нехтують кривиною Землі. У спорудах -

це площина рівня першого поверху або

ярусу. 1.

ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ МАТЕМАТИЧНА

(математическая

поверхность

Земли;

ma-

thematical Earth s surface; mathematische

Erdobetflache f): поверхня еліпсоїда обер-

тання з полярним стисненням, що найкра-

ще виражає дійсну поверхню Землі - по-

верхню геоїда. Цю поверхню, на відміну

від поверхні геоїда чиквазігеоїда, можна

визначити за результатами геодезичних,

астрономічних, гравіметричних, супутни-

кових вимірювань; вона описується рівнян-

ням еліпсоїда. На П. 3. м. редукують ви-

міряні на земній поверхні високоточні гео-

дезичні величини. Нехтуючи значенням

полярного стиснення, деколи за П. 3. м.

приймають кулю певного радіуса. 5.

ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ ФІЗИЧНА (фи-

зическая поверхность Земли; physical

Earth's surface; physische Erdoberflache f):

зовнішня поверхня планети, яка охоплює

на певний момент сукупність усіх природ-

них твердих і рідких її мас. Деколи за

П. 3. ф., приймають поверхню, яка прохо-

дить через центри всіх пунктів опорної гео-

дезичної мережі. 15.

ПОВЕРХНЯ ІЗОБАРИЧНА {изобаричес-

кая поверхность;

conditional surface of per-

tinence; isobarische Flache f): поверхня,

утворена сукупністю точок з однаковим

атмосферним тиском. У низці прикладних

задач геодезії та фотограмметрії допус-

кається, що П. і. є площиною, з деяким на-

хилом стосовно рівневої поверхні або ж па-

ралельна до неї. 8.

ПОВЕРХНЯ РІВНЕВА (поверхность уро-

венная; daturence surface; Aquipotentialfla-

che f, Niveauflache f): поверхня, у всіх точ-

ках якої потенціял Wсили ваги gсталий,

W = const. Робота з переміщення одинич-

ної маси на віддаль s по П. р. дорівнює ну-

леві,

сила спрямована по нормалі до П. р.

dW = -gcos(s,g)ds,

[0, dW = 0

11, ds = dh, dW = gdh

Для будь-якої об'ємної маси можна побу-

дувати множину

П.

р. У загальному випад-

ку

П.

р. об'ємного тіла мають складну фор-

му (не паралельні між собою), оскільки

від даль між двома нескінченно близькими

П. p. dh не залишається сталою через зміну

потенційної сили g під час переходу від

однієї

точки

П. р. до іншої, П. р. не можуть

перетинатися або дотикатися, оскільки по-

тенціял W однозначно визначається коор-

динатами точок П. р. 15; 18.

ПОВЕРХНЯ ТОПОГРАФІЧНА МОРІВ

І ОКЕАНІВ (топографическая поверх-

ность морей и океанов; topographical sur-

face of seas and oceans; topographische

Flache der Meere npi und der Ozeane

pi):

див. Геоїд (Геоїда поверхня). 17.

ПОВНА ГРУПА ПОДІЙ (полная группа

событий; complete group of events; totale

Повне внутрішнє..

425

Ereignisgruppen fpl):

така

група подій, коли

результаті випробування хоча б одна

цих

подій обов'язково з'явиться. Напр., подія

А - поява чорної кулі, подія В - поява чер-

воної кулі, подія С - поява білої кулі під

час одного виймання кулі з урни, в якій є

чорні, червоні та білі кулі. Події А, В і С є

П. г. п., тому що під час одного виймання

однієї кулі одна з цих подій обов'язково

з'явиться. 20.

ПОВНЕ ВНУТРІШНЄ ВІДБИВАННЯ

(,полное

внутреннее отражение; complete

internal reflection; totale innere Reflexion/,

Riickwurfm): явище, яке відбувається

на

по-

верхні розділення двох оптичних середо-

вищ із показниками заломлення

п,

п. Якщо

промені виходять із середовища

більшою

оптичною щільністю (п > п) під кутами і

до нормалі, які перевищують деяке гранич-

не значення і' (і > і'), то немає втрат світла

при відбитті променів. Граничний кут об-

числюється

так:

sin

г"

= п/п . Це явище ши-

роко використовується

призмових оптич-

них системах; при цьому відбивальні грані

призм не треба покривати сріблом. 8.

ПОГЛИНАННЯ СЕЙСМІЧНИХ ХВИЛЬ

{поглощение

сейсмических волн;

absorption

of seismic waves; Absorption f der seismi-

schen Wellenfpl): явище зменшення енергії

сейсмічних коливань під час внутрішнього

тертя і розсіяння на різних неоднорідно-

стях і границях усередині Землі. 4.

ПОГОДЖЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ І

ОПТИЧНИХ УМОВ ТРАНСФОРМУ-

ВАННЯ (согласование геометрических и

оптических

условий трансформирования;

matching of geometrical and optical conditi-

ons of transformation; Ubereinschtimmung f

der geometrischen und optischen Bedingun-

gen der Entzerrung f): одночасне виконан-

ня геометричних та оптичних умов під час

трансформування, яке усуває невизначе-

ність взаємного розташування

площин екра-

на

та знімка

висуває додаткові вимоги що-

до положення головної площини об'єкти-

ва, а саме: фокальна площина об'єктива

має проходити через точку сходу знімка. 8.

ПОДВІЙНЕ ПРОМЕНЕЗАЛОМЛЕН-

НЯ (двойное лучепреломление; double ref-

raction; Doppelstrahlbrechung f): відкрив

18.70 E. Бартоломін в ісландському шпаті.

Суть П. п. полягає в тому, що світловий

промінь під час проходження крізь деякі

кристали розщеплюється

на

два плоскопо-

ляризовані промені, площини коливань

яких взаємно перпендикулярні. П. п. спо-

стерігається в усіх прозорих кристалах, за

винятком тих, що належать до кубічної

системи. Напрям, уздовж якого два проме-

ні, одержані внаслідок розщеплення, не

розділяються в просторі і проходять крізь

кристал з однаковою швидкістю, наз.

оптичною віссю кристала. Кристали з

одним таким напрямом наз. одновісними

(кварц, турмалін, ісландський шпат), а з

двома - двовісними (слюда, гіпс). Площи-

на, яка проходить через оптичну вісь кри-

стала і промінь, є головною площиною

кристала. В одновісних кристалах один із

променів, одержаних під час розщеплення,

підкоряється закону заломлення. Кут за-

ломлення другого променя залежить від

кута падіння, тобто він не підкоряється за-

кону заломлення. Перший із променів наз.

звичайним, а другий - незвичайним. Пло-

щина коливань звичайного променя пер-

пендикулярна до головної площини кри-

стала,

незвичайного - паралельна до неї.

Швидкості променів у кристалі в усіх на-

прямах, крім напряму, збіжного з напрямом

оптичної осі, неоднакові. їх швидкості най-

більше відрізняються між собою вздовж

напряму, перпендикулярного до оптичної

осі кристала. У двовісних кристалах обид-

ва промені не підкоряються закону залом-

лення, тобто обидва промені незвичайні.

В деяких кристалах один із променів по-

глинається більше ніж другий. Це явище

наз. дихроїзмом і використане

поляроїдах

для поляризації світла, бо за певної товщи-

ни кристала один із променів поглинається

повністю і з кристала вийде один плоско-

поляризований промінь. Дихроїзм дуже

сильний в геропатиті, який вперше одер-

жав (1850) англ. хемік Геропат, діючи йо-

дом на хінін. 13.

Подібна геометрична..

426

ПОДІБНА ГЕОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ

(подобная геометрическая модель; similar

geometrical model; geometrisches Ahnlich-

keitsmodell n): модель об'єкта, створена

двома або декількома подібними пучками

проектувальних променів, тобто такими,

які подібні до тих, що існували під час фо-

тографування об'єкта. На відміну від пе-

ретвореної геометричної моделі тут

коефіцієнт перетворення пучками дорів-

нює одиниці, а горизонтальний і вертика-

льний м-би моделі однакові. 8.

ПОДІБНІСТЬ (подобие; similarity; Ahn-

lichkeit f): геометричне поняття, що харак-

теризується наявністю однакової форми у

геометричних фігурах, незалежно від їх

розмірів. Дві фігури F, і F

подібні, якщо

між їх точками можна встановити одно-

значну взаємну відповідність,

при якій

від-

ношення віддалей між будь-якими парами

відповідних точок цих фігур дорівнює

одній і тій же сталій к, яку наз. коефіцієн-

том П. Кути між відповідними лініями по-

дібних фігур рівні (на рис.

Z.B

СС

/.B^AjC^). Див. Гомотетія. 5.

ПОДІЇ НЕСУМІСНІ (несовместимые

события; incompatible events; unvereinbare

Ereignissen n pi): події, коли поява однієї

з них виключає появу іншої; навпаки, події

сумісні, якщо поява однієї з них не виклю-

чає можливості появи іншої. Напр.: 1) По-

дія А - поява додатної похибки під час

одного вимірювання. Подія В - поява

від'ємної похибки під час одного вимірю-

вання. Ці події несумісні. 2)

Подія А

поява

герба, подія В - поява цифри під час ки-

дання двох монет. Ці події сумісні. 20.

ПОДІЇ ПРОТИЛЕЖНІ (противополож-

ные события; opposite (contraryj events;

entgegengesetzte (alternative) Ereignissen n

pi): дві події, якщо вони утворюють повну

групу подій і є несумісними. Напр., подія

А - поява додатної похибки під час одного

виміру, подія В

—

поява від'ємної похибки

під час одного виміру. Ці дві події несумісні

(одна виключає появу іншої) і складають

повну групу подій (одна з них обов'язково

з'явиться), тому вони протилежні. 20.

ПОДІЇ РІВНОМОЖЛИВІ (равновоз-

можные события; equally possible events;

gleichmogliche Ereignissen

pi): такі події,

про які наперед можна сказати (виходячи

із симетрії випробувань), що можливості

їх появи однакові; навпаки, нерівномож-

ливі -

це такі

події, можливості появи яких

неоднакові. Напр. 1. Подія

- поява

очок

підчас одного кидання грального кубика,

подія В - поява 3 очок; А і В - рівномож-

ливі. 2.

Подія А

- поява 4 очок під час одно-

го кидання кубика, подія В

—

поява числа

очок кратного 2; події

і В - нерівномож-

ливі, тому що можливості їх появи підчас

одного кидання кубика неоднакові. 20.

ПОДИ СУМІСНІ (совместимые собы-

тия;

compatible events; vereinbare Ereignis-

sen npi): див. Події несумісні. 20.

ПОДІЛКА ШКАЛИ (деление

шкалы;

sca-

le graduation; Teilstrich m): проміжок між

двома сусідніми відмітками шкали. 14.

ПОДІЯ (событие; event; Ereignis

п):

факт,

який у результаті випробування може з'я-

витись або не з'явитись. Напр.: 1.

Подія А

поява додатної похибки під час одного ви-

мірювання. 2. Подія

поява

короля серед

24 карт. 20.

ПОДІЯ ВИПАДКОВА (случайное собы-

тие; random event; Zufallereignisn): подія,

яка

результаті випробування може з'яви-

тись або не з'явитись. Імовірність П. в. -

між Oil. Напр.: 1) Подія

- поява чорної

кулі з урни, в якій є чорні та білі кулі. 2)

Подія В - поява додатної похибки під час

одного вимірювання. 20.

ПОДІЯ ДОСТОВІРНА (достоверное со-

бытие;

persistent, authentic event; zuverlas-

siges Ereignis

n):

подія, яка

результаті ви-

пробування обов'язково з'явиться. Імовір-

ність події

дорівнює 1. Напр.: 1) Подія

Подія залежна

427

- поява дня після ночі. 2) Подія В ( поява

додатної або від'ємної похибки під час

одного вимірювання. 20.

ПОДІЯ ЗАЛЕЖНА (зависимое событие;

dependent event; abhangiges Ereignis

n):

по-

дія, коли поява однієї події змінює імовір-

ність появи інших. Напр., подія А - поява

короля під час першого виймання карти з

24 карт, подія В - поява короля під час дру-

гого виймання карти. Якщо після першого

виймання карта в колоду не повертається,

то

і В - П. з. 20.

ПОДІЯ НЕЗАЛЕЖНА (независимое со-

бытие; independent event; unabhangiges

Ereignis

n):

подія, коли поява однієї з подій

не змінює ймовірність появи інших. Напр.,

подія

поява короля

під час першого вий-

мання карти з 24 карт, подія

поява

коро-

ля під час другого виймання карти. Якщо

після першого виймання карта

колоду по-

вертається, то А і В

—

П. н. 20.

ПОДІЯ НЕМОЖЛИВА {невозможное со-

бытие; impossible event;

unmogliches

Ereig-

nis

n):

подія,

яка в

результаті випробування

не може з'явитись. Імовірність П. н. дорів-

нює 0. Напр.: 1) Подія

- поява червоної

кулі з урни, в якій є білі та чорні кулі.

Подія

В -

поява

семи очок під час одного

кидання грального кубика. 20.

ПОЗАМАСШТАБНІ КАРТОГРАФІЧНІ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ {внемасштаб-

ные картографические условные знаки;

off-scale conventional cartographic symbols;

aufierhalb des Massstabs stehende Kartenzei-

chen n pi): умовні позначення для зобра-

ження об'єктів, які не виражаються або не-

достатньо виражаються в м-бі карти. 5.

ПОЗДОВЖНІ І ПОПЕРЕЧНІ ЗСУВИ

ПУНКТІВ {продольные и поперечные

сдвиги

пунктов;

longitudinal and lateral dis-

placement of geodetic points; Langs- und

Querpunktenrutsche m pi): характеризують

точність положення пункту геодезичної ме-

режі. Поздовжнім зсувом наз. сер. кв. по-

хибку положення пункту вздовж напряму

витягнутого полігонометричного ходу, або

діагоналі окремого чи виділеного з мережі

ряду трикутників. Поперечний зсув - це

сер. кв. похибка положення пункту в на-

прямі, перпендикулярному до поздовжньо-

го зсуву. Поздовжній зсув виникає насам-

перед через похибки виміряних або визна-

чених за виміряними кутами сторін. По-

перечний зсув є наслідком впливу похибок,

виміряних або обчислених за виміряними

сторонами мережі кутів. У мережах тріан-

гуляції поздовжній зсув більший від попе-

речного, а в мережах трилатерації - мен-

ший. 13.

ПОЗНАЧКА БУДІВЕЛЬНОГО НУЛЯ

{отметка

строительного

нуля;

mark of bu-

ilding zero; HohefderBaunullf): висота рів-

ня

чистої підлоги першого поверху. Цю ви-

соту задають у проекті. П. б. н. передають

на будівельний майданчик геометричним

нівелюванням. 7.

ПОЗНАЧКИ НА ПРОФІЛІ {отметки на

профиле; altitudes on profde; Hohe f von

Profil n): на профілі розрізняють такі ви-

соти та позначки: а) фактичні висоти то-

чок земної поверхні над рівнем моря;

б) проектні висоти проектної лінії на всіх

пікетних і плюсових точках;

в)

робочі поз-

начки

- різниці фактичних і проектних ви-

сот у відповідних точках; г) висоти в точ-

ках нульових робіт - точок перетину по-

верхні землі з проектною лінією. 12.

ПОКАЖЧИК ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

(указатель географических названий; ga-

zeetteer; Anzeiger m der geografischen Be-

nneniingen f pi): складений за алфавітом

список назв усіх географічних об'єктів, які

зображені

на карті чи

картах атл а с а з пояс-

нювальними даними, що полегшують по-

шуки цих об'єктів та їх місцеположення на

кожній конкретній карті. П. г. н. залежно

від навантаження карти можуть бути

невеликі за обсягом і розташовані, напр.,

на

лицьовій та оберненій стороні карти, але

можуть бути й великими за обсягом і об'є-

мом окремими книгами, як, напр., додатки

до атласів (див. Класифікація атла-

сів). 5.

ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ

{показатель

преломления; refraction index; Brechungs-

zahlf): величина, яка характеризує зміну

Показник заломлення..

428

напряму світлового променя, що проходить

межу двох різних оптичних середовищ. Роз-

різняють П. з: відносний - п = sin і

/sin і

абсолютний - п

=sim'

/sinz

(для середо-

вища а), п

= sin і

/sin i

(для середовища

Ь)',

тут

кут

точці

падіння променя між ним

і нормаллю до поверхні, на яку падає про-

мінь. Йдеться про оптичне середовище а\

- аналогічний кут, коли промінь іде у

вакуум (див. Абсолютний показник

заломлення, Показник заломлення

повітря). 8.

ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ ПОВІТРЯ

(показатель преломления воздуха; air ref-

raction index; Brechungszahl f der Luft f):

показник заломлення, що дорівнює

відношенню швидкості с електромагнет-

них коливань у вакуумі до їх швидкості

v в

повітрі, тобто п = c/v. П. з. п. залежить від

густини повітря і довжини хвилі електро-

магнетних коливань. Густина повітря зу-

мовлена його температурою, тиском і воло-

гістю. Оскільки дисперсія радіохвиль у по-

вітрі майже відсутня, то П. з. п. для радіо-

хвиль залежить лише від метеорологічних

величин. XII Генеральна асамблея Міжна-

родного геодезичного і геофізичного союзу

(1960) рекомендувала

для

обчислень

П.

з. п.

для радіохвиль сантиметрового і децимет-

рового діапазонів формулу Фрума

Ессена

(и-І)-ІО

=77,64^^-+

64,88 5748.

+ —(1 + )е,

Т Т

де Т - температура повітря за шкалою

Кельвіна, Р - атмосферний тиск гПа, е -

парціальний тиск водяної пари, гПа. Коли

ж тиски задано в мм рт. ст., то формула на-

буває вигляду

(п-1)-10

= 103,49^^ +

82,26 5748

+ —

—(1 + )е.

Т Т

За цими формулами можна визначити

П. з. п. з точністю 0,5'10

-6

Фазовий П. з. п. можна використовувати

для монохроматичного випромінювання

світлового діапазону.

Знаючи

довжину хви-

лі випромінювання, визначають

за

диспер-

сійною формулою Коші (див. Дисперсія

світла) фазовий П. з. п. для стандартних

умов,азаформулою Баррелля і Сірса

одержують його для заданих температур,

атмосферного тиску і парціального тиску

водяної пари. Для немонохроматичного

або модульованого монохроматичного ви-

промінювання, тобто для групи хвиль, ви-

користовують груповий П. з. п. (див. Гру-

пова швидкість). Його обчислюють так

само, як фазовий, тільки попередньо виз-

начають ефективну довжину хвилі групи

хвиль. 13.

ПОККЕЛЬСА ЕФЕКТ (Поккелъса эф-

фект; Pockels effect; Pockels-Ejfekt

m):

по-

лягає

тому, що

деяких одновісних крис-

талах під дією електричного поля, силові

лінії якого паралельні до осі кристала,

оптична вісь розщеплюється на дві і кри-

стал стає двовісним. Це явище спостеріга-

ють

у кристалах дигідрофосфату калію, ди-

гідрофосфату амонію, титанату барію та

ніобату літію. Коли плоскополяризований

промінь проходить крізь кристал парале-

льно до його природної оптичної осі, то він

не розщеплюється. Якщо кристал поміс-

тити в електричне поле, то промінь роз-

щеплюється

на два,

різниця показників за-

ломлення яких прямо пропорційна до на-

пруженості поля: n

— n

= кЕ, тому цей

ефект

наз.

лінійним. Якщо напрям променя

не збігається з напрямом оптичної осі крис-

тала, то плоскополяризований промінь роз-

щеплюється на два і за відсутності елект-

ричного поля. Різниця показників залом-

лення променів при цьому п

-п

= Ап

Якщо кристал помістити в електричне по-

ле, то різниця показників заломлення змі-

нюється на величину dn, пропорційну до

напруженості електричного поля:

dn = к'Е. Найбільша різниця показників

заломлення буде тоді, коли промінь про-

ходить крізь кристал перпендикулярно до

його природної оптичної осі. П. е. застосо-

вують в електрооптичних модуляторах, які

наз. комірками Поккельса. 13.

Поле зору..

429

ПОЛЕ ЗОРУ ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ

(поле зрения оптической

системы;

field of

vision of optical system; Sehfeld n des opti-

schen Systems n): круг, у межах якого

оптична система будує зображення. Кут

з вершиною в задній вузловій точці об'єк-

тива, створений крайніми променями, які

пропускає оптична система з боку спосте-

рігача (чи фотоплівки), наз. кутом поля

зору об'єктива (див. Оптичні характе-

ристики зорової труби). 8.

ПОЛЕ ПЛАНЕТИ ГРАВІТАЦІЙНЕ

ЗОВНІШНЄ (внешнее гравитационное

поле планеты; exterior gravitation field of

planet; ausseres Gravitationsfeld f des Pla-

netes m (Wandelsternes

m)):

навколопланет-

ний простір, у межах якого найбільшою з

гравітаційних сил, що діють на її супутни-

ки, є сила притягання планети. 9.

ПОЛІГОН (полигон; polygon; Polygon п,

Vieleck и): зімкнута геодезична побудова,

або хід, що починається і закінчується в

одному пункті. 19.

ПОЛІГОНІЗАЦІЯ (полигонизация; роїу-

gonization; Polygonierung f): функція про-

сторового аналізу, яка створює багатокут-

ники на карті (цифровій карті) з атрибутів

об'єктів на основі певних просторових, чи

статистичних критеріїв. 21.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ (полигонометрия;

ground surveying; Polygonisierungf): метод

побудови планової геодезичної основи. П.

прокладають окремими ходами (див. Хід

полігонометричний), полігонами (див.

Вимірювання кутові в полігономет-

рії. Вимірювання сторін полігоно-

метрії) або мережами,

яких вимірюють-

ся всі кути

лінії.

За

точністю П. поділяють

на 1,2, 3 і 4 класи та

і 2 розряди. Пункти

П. закріплюють центрами і знаками (див.

Закріплення пунктів полігономет-

рії). Метод П. використовують у закритій

місцевості і населених пунктах для ство-

рення планової геодезичної основи топо-

графічного знімання тощо. Залежно від

способу вимірювання сторін П., її точності

та призначення П. класифікують на полі-

гонометрію світловіддалемірну,

полігонометрію радіовіддалемірну,

полігонометрію траверсну, поліго-

нометрію паралактичну, поліго-

нометрію точну, розрядну, поліго-

нометрію міську, тунельну іт. ін. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ ВІДДАЛЕМІРНА

(дальномерная

полигонометрия;

range-fin-

der ground-surveying; Polygonisierungfmit

Seitenfpl, die mit dem Entfernungsmesser m

bestimmte

ist):

полігонометрія, коли сто-

рони вимірюють посереднім методом за

допомогою віддалемірів. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ КОРОТКОБА-

ЗИСНА ПАРАЛАКТИЧНА (паралакти-

ческая короткобазисная полигонометрия;

short-basis parallactic ground-surveying;

parallaktische Polygonisierung f mit Basis-

lattef): полігонометрія, в якій довжини

сторін визначають

за

допомогою короткого

(2-3 м) базису і виміряних паралактичних

кутів у побудованих на місцевості простих

або складних полігонометричних ланках

(див. Базис паралактичний. Жезл

базисний, Ланка полігонометрії).

Використовується при побудові полігоно-

метрії

і 2 розрядів. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ МІСЬКА (городс-

кая

полигонометрия;

urban ground-survey-

ing;

Stadtpolygonisierungf): полігонометрія,

що прокладається

містах для забезпечен-

ня великомасштабних знімань, потреб

проектування, будівництва, монтажу та

експлуатації різних інженерних споруд. У

невеликих містах прокладається полігоно-

метрія 4 кл.,

і 2 розрядів, яка часто є пер-

винною геодезичною основою. Зараз П. м.

створюють методом полігонометрії

світловіддалемірної. Для кращого збе-

реження пунктів П. м. використовують

стінні знаки. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ ПАРАЛАКТИЧ-

НА (параллактическая полигонометрия;

parallactic ground-surveying; parallaktische

Polygonierungf): полігонометрія,

якій

довжину сторони 5 визначають посереднім

методом за допомогою малого базису. Ма-

лий базис (найчастіше горизонтальна рей-

ка з відомою довжиною Ь) розташовують