Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Падіння поверхні..

400

ПАДІННЯ ПОВЕРХНІ ВОДОТОКУ

(падение поверхности водотока; dip of

waterway surface; Senkung f der Wasserflufl-

flache f): різниця висот поверхні води на

кінцях відповідної ділянки річки. 4.

ПАЛЕТКА (палетка; measuring grid; Pa-

lette f): пристосування

для:

1) вимірювання

площ на карті, виготовлене з прозорого ма-

теріалу, на якому нанесена сітка квадратів

або прямокутників чи кривих ліній, кожній

із цих фігур відповідає певна площа (м

);

2) графічного інтерполювання горизонта-

лей, виготовлене

на

прозорому матеріалі, на

якому нанесено декілька паралельних ліній

віддаль між якими вибрана з урахуванням

найбільшої різниці висот між сусідніми

пікетами. 5; 14.

ПАНЕЛЬ ПРИЛАДУ (панель прибора;

display board; Panell ndes Gerates n): час-

тина приладу, на якій розташовані індика-

торні, контрольно-вимірювальні та ін. при-

строї і ручки керування приладом. 13.

ПАНТОГРАФ (пантограф; pantograph;

Storchschnabel

т,

Pantograph

от):

прилад для

викреслювання графічних документів зі

зміною або без зміни м-бу. П. складається з

чотирьох попарно паралельних лінійок,

шарнірно з'єднаних у т. А, В, С, Д, і які

утворюють модель ромба.

Т.

А є нерухомим

полюсом П., у т. F міститься обвідний

шпиль, а в т. Q - олівець (коли треба змен-

шити фігуру) і олівець у т. F, а обвідний

Е<>

шпиль у

т. Q

(для

збільшення фігури). Під

час обведення шпилем F(Q) ліній оригіналу

олівець Q(F) викреслює відповідно його

зменшену чи збільшену копії. Щоб досяг-

нути подібності оригіналу та копії, т. F, Q,

А мають бути на одній прямій. М-б панто-

графування задається пересуванням лінійки

СД уздовж АЕ та BF. 12.

ПАНТОГРАФ ҐРАВІЮВАЛЬНИЙ ГО-

РИЗОНТАЛЬНИЙ (горизонтальный гра-

вировальный пантограф; horizontal cutting

pantograph; horizontaler Gravurspanto-

graph

m):

пантограф, що використовують

для г'равіювання за допомогою відповідних

шаблонів фігурних умовних позначень,

числових характеристик чи підписів гори-

зонталей на оригіналах карт. 5.

ПАНТОГРАФУВАННЯ (пантографиро-

вание; pantography; Pantographieren п):

один зі способів складання оригіналу карти

за допомогою пантографа, якщо проекції

матеріалу картографічного вихідно-

го і карти, що складається, -

однакові.

Ґрун-

тується на

перетворенні подібності. П. ви-

конують так. Знаючи м-би картографічно-

го матеріалу і оригіналу складальної карти

і використовуючи позначення (див. Панто-

граф), визначають величину Y= CQ =АС -

= BD за формулою Y = DM/m, де М і т -

відповідно знаменники м-бів картматеріа-

лу та створюваного оригіналу карти, D -

довжина лінійок пантографа. Значення Y

відкладають на лінійках АЕ і BF та на лі-

нійці з олівцем CQ. Якщо, напр., складають

П. аркуш карти м-бу 1:50000 за картмате-

ріалом м-бу 1:10000 і довжина лінійки

D = 900

мм, то

7= 180 мм. Завдяки верньє-

рам у точках С, D, Q можна встановити Y

на лінійках з точністю 0,1 мм. Якщо під-

класти під обвідний шпиль ^картматеріал,

а під олівець у

т.

Q зорієнтований оригінал

і пересувати обвідний шпиль по штрихо-

вих елементах картматеріалу, олівець рів-

ночасно рисуватиме у зменшеному вигляді

Пара сил

401

ці елементи. Спосіб П. дає змогу здійсню-

вати картографічну генералізацію.

Точність П. невисока, хоч деколи можна

добитись точності 0,3-0,5 мм (зі зменшен-

ням рисунка від двох до п'яти разів). Цей

спосіб застосовують рідко і здебільшого в

невеликих відомчих установах. 5.

ПАРА СИЛ

(пара

сил; force couple; Krafte-

paar

и):

система двох сил F' і F", прикла-

дених до твердого тіла, які рівні за абсо-

лютною величиною і спрямовані паралель-

но, але

протилежні сторони, тобто F'

—

F".

П. с. не має рівнодійної, тобто її не можна

замінити однією силою. Віддаль І між лі-

ніями дії П. с. наз. плечем П. с. Дія П. с. на

тверде тіло характеризується моментом

пари сил. 8.

ПАРАЛАКС АСТРОНОМІЧНИЙ

(астро-

номический параллакс; astronomical para-

llax; astronomische Parallaxe f): зміна на-

пряму на об'єкт при спостереженнях його

з різних точок простору. Розрізняють такі

П. а:

Добовий - зміщення світила внаслідок до-

бового обертання Землі довкола осі або під

час спостереження світила

різних пунктів

земної поверхні. Добовий паралакс Сонця

дорівнює 8,5", а Місяця - 57'02". Добові

паралакси зір, через їх велику від даленість

від Землі, майже дорівнюють нулеві.

Річний

- зміщення світила, зумовлене пере-

міщенням спостерігача, пов'язане з обер-

танням Землі навколо Сонця. Відчутне зна-

чення річного паралакса мають лише зорі,

розташовані недалеко від Землі. Паралакс

найближчої від Землі зорі сЩентавра

дорівнює 0,76". 10.

ПАРАЛАКС АСТРОНОМІЧНИЙ ДО-

БОВИЙ (суточный астрономический

параллакс; diurnal parallax; astronomische

tagliche Parallaxe f): див. Паралакс

астрономічний. 10.

ПАРАЛАКС АСТРОНОМІЧНИЙ РІЧ-

НИЙ (годичный астрономический парал-

лакс; annual parallax; astronomische jahr-

liche Parallaxe f): див. Паралакс астро-

номічний. 10.

ПАРАЛАКС МІСЯЦЯ СЕРЕДНІЙ (сре-

дний параллакс Луны;

mean

parallax of the

Moon; mittlere Mondparallaxe f): величина,

яка характеризує віддаль А від центра мас

Землі до центра мас Місяця

= arcsin(r

/z\),

і, по суті, є кутом, під яким із центра мас

Місяця було б видно радіус Землі г

. Уна-

слідок руху по орбіті віддаль від Землі до

Місяця змінюється, тому паралакс зобра-

жають у вигляді суми періодичних членів

і постійної величини Р = 3422,70", яку наз.

П. м. с. 11.

ПАРАЛАКС СІТКИ НИТОК {параллакс

сетки

нитей; parallax of wires; Fadenkreuz-

parallaxe f): зміщення зображення спо-

стережуваного предмета відносно сітки

ниток під час переміщення ока

межах ви-

хідного отвору. Воно виникає, коли пло-

щина зображення, яке створює об'єктив,

не лежить у площині сітки ниток. Усуває-

ться переміщенням зображення

за

допомо-

гою фокусувальної лінзи. 14.

ПАРАЛАКС ФОТОГРАММЕТРИЧ-

НИЙ (фотограмметрический параллакс;

photogrammetric parallax; photo grammetri-

sche Parallaxe f): коли деяка точка об'єкта

зобразилась на лівому знімку стереопари і

координати її дорівнюють х, у (у плоскій

прямокутній системі координат цього знім-

ка)

ця

точка на

правому знімку має коор-

динати х', у', то: поздовжній П. ф.

—

різ-

ниця абсцис цих точок р = х

—

х'\ попе-

речний П.ф. - різниця ординат цих точок

q = у

—

у'\

фізіологічний—величина,

анало-

гічна до поздовжнього паралакса, з тою

особливістю, що зображення точки об'єкта

побудоване на сітківках лівого і правого

ока; залишковий поперечний —

поперечний

паралакс, що спостерігається на контроль-

ній точці після виконання взаємного орієн-

тування на стереофотограмметричному

приладі. 8.

ПАРАЛЕЛЬ

{параллель;

parallel; Parallel-

kreis m, Parallele f): див. Еліпсоїд зем-

ний. 17.

15 745-1

Паралель.

402

ПАРАЛЕЛЬ ГЕОДЕЗИЧНА (,геодези-

ческая параллель; geodetic parallel; geoda-

tische Parallelef): якщо з кожної точки до-

вільної кривої на поверхні еліпсоїда пер-

пендикулярно до неї провести геодезич-

ні лінії однакової довжини, то, з'єднав-

ши кінці цих ліній, отримаємо лінію дво-

якої кривини -

П. г.

Вона

усіх точках пер-

пендикулярна до геодезичних ліній, що її

утворюють. 17.

ПАРАЛЕЛЬ ГОЛОВНА (главная парал-

лель; standard parallel; Hauptparallele f):

паралель сітки нормальної (див. Сіт-

ка картографічна) проекції карто-

графічної, вздовж якої зберігається ве-

личина головного м-бу. 5.

ПАРАЛЕЛЬ СВІТИЛА ДОБОВА

(суточ-

ная параллель светила; diurnal parallel of

star; tagliche Himmelskorperparallelef): див.

Небесна сфера. 10.

ПАРАМЕТР ОРБІТИ ФОКАЛЬНИЙ

(іфокальный

параметр орбиты; focal para-

meter of orbit; Brennbahnparameter

m):

від-

різок перпендикуляра

OD\

рис. Ан о м а -

лія істинна) до лінії апсид, від фокуса

до перетину з орбітою небесного тіла.

П. о. ф. характеризує розмір орбіти і може

використовуватися серед елементів орбі-

ти замість великої півосі а: р= а-(

- е

де е

—

ексцентриситет орбіти. 9.

ПАРАМЕТР ПЛАНЕТИ ГРАВІТАЦІЙ-

НИЙ (гравитационный параметр плане-

ты; gravitational parameter of planet; Gra-

vitationsparameter m des Himmelskdrpers m):

або стала гравітаційна геоцентрична

/л

- стала для кожної планети величина, що

дорівнює добутку сталої гравітаційної

універсальної

на

масу планети. Для Зем-

лі

u = 3986005-10

/с

. 9.

ПАРАМЕТРИ ОБЕРТАННЯ ЗЕМЛІ

(параметры

вращения Земли;

rotational pa-

rameters of the Earth; Erddrehungspara-

meterm): див. Параметри орієнтації

Землі. 18.

ПАРАМЕТРИ ОРІЄНТАЦІЇ ЗЕМЛІ

(параметры вращения Земли;

parameters

the Earth orientation; Erdorientierungspara-

meter

m):

визначають зв'язок між земною

(тобто пов'язаною з тілом Землі) та небес-

ною (пов'язаною з об'єктами на небесній

сфері) системами координат. До основних

типів П. о. 3. належать: координати полю-

са, час всесвітній, прецесія і нутація.

Врахування

П.

о. 3. потрібне під час розв'я-

зування всіх астрономічних, геодезичних,

навігаційних задач, пов'язаних зі спостере-

женнями штучних і природних небесних

тіл

з поверхні Землі. Основні методи визна-

чення П. о. 3.: класичні астрооптичні (зас-

тосовувались

як

базові до 70-х

років

XX ст.),

допплерівські спостереження ШСЗ (на-

вігаційна система TRANSIT, супутникова

система DORIS), лазерні світловіддалемірні

спостереження ШСЗ (SLR), лазерні

світловіддалемірні спостереження Місяця

(LLR), радіотехнічні спостереження ШСЗ

(навігаційна система GPS, ГЛОНАСС),

радіоінтерферометрія з над довгими базами

(VLBI). Основним центром зведеного оп-

рацювання в світі є Міжнародна служба

обертання Землі (IERS), а в Україні -

Український центр визначення параметрів

орієнтації Землі (Головна астрономічна

обсерваторія НАН України). 18.

ПАРАМЕТРИЧНИЙ МЕТОД (парамет-

рический метод; parametric method; para-

met rische Methodef): один із двох еквіва-

лентних методів способу найменших

квадратів. Його суть полягає в наступ-

ному. Нехай

- виміряні значення функ-

цій Дх,);^ 1, 2, ..., к, і = 1, 2, ..., п. Тоді

одержимо систему рівнянь

Vj,

(1)

де V

- шукані поправки до L

, причому

п > к, тобто система не визначена. Розв'я-

зуючи її за умови

[р VV\

= min для нерівно-

точних вимірів, або [VV\ = min для рівно-

точних вимірів переходимо до системи рів-

нянь нормальних

[УЭУ/Эх

;

] = 0. (2)

Одержимо всі параметри х

}

. Підставивши

їх у систему (1), знайдемо поправки до ви-

міряних значень функцій. Якщо L

підпо-

рядковуються нормальному закону,то

одержані значення параметрів будуть на-

дійніші, 20.

Парсек

403

ПАРСЕК (парсек; par sec; Par sec

n):

з 1922

одиниця відстані в астрономії. Походить

від термінів пар (алакс) і сек(унда). 1 П -

відстань, з якої видно радіус орбіти Землі

під кутом Ґ. 1 П = 30,857-10

км. 18.

ПАРЦЕЛЛ (парцелла; parcel; Parzelle f):

невелика ділянка землі, яку приймають за

кадастрову облікову одиницю. Парцеляція

- поділ землі

на

дрібні ділянки (парцелі). 4.

ПАСАЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ (пассаж-

ный инструмент; transit instrument; Pas-

sageinstrument

Durchgangsinstrument n):

астрономічний інструмент, за допомогою

якого спостерігають проходження зір через

небесний меридіан (під час визначення

точного часу та прямих сходжень сві-

тил) або через вертикал перший (визна-

чаючи схилення світил та широти міс-

ця). 18.

ПАСОВИЩА (пастбища; pasture; Wei-

def): землі, вкриті багаторічною трав'яною

рослинністю, що систематично використо-

вуються для випасання тварин. 4.

ПАСПОРТ БУДІВНИЦТВА (паспорт

строительства; documentation of building;

Baupass

m):

схематичний графічно-цифро-

вий документ, в якому подаються дані про

виконані роботи на будівельному об'єкті,

напр., паспорт будинку, заводу, залізниці,

автодороги. 1.

ПАСПОРТ ЦИФРОВОЇ КАРТИ (пас-

порт цифровой карты; digital map pas-

sport; Pass m der digitalen Karte f): набір

службово-довідкової інформації, записа-

ний на машинному носієві

установлених

структурах і кодах. 5.

ПАЮВАННЯ (пай; sharing; Anteilung f):

процес роздержавлення і персоніфікації ко-

лективної власності на землю та інше май-

но, внаслідок цього визначається індивіду-

альна майнова частка кожного з членів ко-

лективних господарств. 4.

ПЕДОМЕТР (педометр; pedometer;

Schrittzahler т): прилад для відлічування

кількості кроків. Використовується в око-

мірному топографічному зніманні. 19.

ПЕНДАМЕТР (пендаметр; pendameter):

оптико-механічний прилад для вимірюван-

ня відхилення виска прямого в прямо-

кутних координатах під час визначення

крену споруди, опрацьований

Словацькій

Академії наук. Конструктивно П. складає-

ться з Г-подібної станини зі шкалами та

мікроскопами для вимірювання прямокут-

них координат струни виска і візирної тру-

би. Оптична схема труби зводить зобра-

ження струни, отримані двома мікроско-

пами, в одну фокальну площину, яка роз-

глядається через окуляр. Обидва зображен-

ня суміщають з перетином сітки ниток за

допомогою гвинтів, а координати відлічу-

ють на шкалах мікроскопів. Під час коли-

вань струни враховують її амплітуду. 1.

ПЕРЕВИЩЕННЯ (превышение; eleva-

tion; Hdhenunterschied т): різниця висот

точок. 14.

ПЕРЕВІРКА (проверка; examination, test;

Prufungf): 1. Сукупність експерименталь-

них операцій,

за якими

можна оцінити мет-

рологічну налагодженість приладу; конт-

ролювання механічних і геометричних

умов та його юстування. П. приладу вико-

нують до початку робіт, а дослідження

- після його отримання або перебування в

екстремальних умовах. 2. Визначення

метрологічною службою метрологічних

характеристик засобів вимірювань і вста-

новлення на основі результатів контролю

їх придатності до застосування за встанов-

леними вимогами. 21.

ПЕРЕВІРКА КІПРЕГЕЛЯ (проверка

кипрегеля; examination of telescopic alida-

de; Kippregelsprttfungf): зводиться до такої

перевірки:

Нижня поверхня лінійки має бути пло-

щиною, а скошений край - прямою лінією

(див. Кіпрегель). Нижню поверхню лі-

нійки перевіряють прикладанням до неї

ребра перевіреної лінійки. Допустимий

прогин лінійки опуклістю вверх 0,5 мм. За

більшої вигнутості або спрямованості опук-

лості прогину вниз лінійку виправляють.

Для перевірки прямолінійності скошено-

го краю лінійки вздовж нього прокреслю-

ють лінію. Позначають на краях цієї лінії

дві точки. Обертають лінійку на 180° і при-

клавши до цих

точок,

прокреслюють лінію;

Перевірка кіпрегеля

404

2. Додаткова

лінійка

має бути паралельна

до основної на різних віддалях від

неї.

Вста-

новлюють кіпрегель на планшет і прово-

дять лінії вздовж основної лінійки і до-

даткової, розташованої на різних віддалях

від основної. Якщо непаралельність ліній

додаткової і основної лінійок перевищує

0,2 мм, то лінійку ремонтують.

3. Вісь циліндричного рівня на лінійці має

бути паралельна до нижньої поверхні лі-

нійки. Перевірку виконують так, як і рівня

при алідаді горизонтального круга теодо-

літа (див. Перевірка теодоліта) з умо-

вою, що кіпрегель розташовують на сере-

дині дошки і вздовж лінійки прокреслю-

ють лінію, до якої прикладають кіпрегель

після обертання на 180°.

4. Візирна вісь зорової

труби

має

бути

пер-

пендикулярна до її горизонтальної осі

обертання. Спрямовують трубу на відда-

лену, розташовану приблизно

на

висоті кіп-

регеля, точку. Прокреслюють уздовж ліній-

ки лінію, позначивши точку на її початку.

Переводять трубу через зеніт, візують на

цю ж ціль, приклавши лінійку до позначе-

ної точки, і прокреслюють лінію. Якщо ці

лінії утворили кут, то прокреслюють бісек-

трису і прикладають до неї лінійку. Сітка

ниток при цьому зійде з точки візування і

в КА-2 її повертають на неї переміщенням

призми за допомогою виправного гвинта,

розташованого в передній фокальній пло-

щині окуляра; у КН - переміщенням сітки

ниток виправними гвинтами, розташова-

ними під накидною кришкою, що прикріп-

лює окуляр до труби. Призму і сітку пере-

сувають до збігу візирного променя з точ-

кою спостереження.

5. Вісь обертання труби має бути пара-

лельна до нижньої

площини

лінійки. Мен-

зулу з кіпрегелем встановлюють на віддалі

10-20 м від стіни і старанно горизонтують

дошку. Візують на точку, розташовану під

кутом нахилу 20-30° і проектують її на лі-

нійку з міліметровими поділками, що міс-

титься під цією точкою на висоті кіпреге-

ля. Відлічують лінійку і прокреслюють лі-

нію вздовж лінійки кіпрегеля. Обертають

трубу через зеніт, прикладають лінійку до

проведеної лінії

всі дії повторюють. Якщо

різниця відліків лінійки (за кута нахилу

труби 20-30° і віддалі до лінійки, яку відлі-

чують, 20 м), більше 4-7 мм, то кіпрегель

ремонтують.

6. Вертикальна нитка сітки (у КА-2 пра-

вий край посрібленої

пластинки)

має міс-

титися в колімаційній площині. Спрямо-

вують вертикальний штрих сітки ниток

труби кіпрегеля, встановленого

на

горизон-

тальній мензульній дошці, на нитку виска.

Якщо проекція сітки (краю пластинки) не

збігається з ниткою виска, то в КА-2 по-

слаблюють стопорні гвинти окулярного ко-

ліна

розвертають його до збігу

краю

плас-

тинки з ниткою виска. У КН розвертають

кріплення сітки ниток відносно корпуса,

відпустивши попередньо гвинти, якими во-

но з'єднане з корпусом. Гвинти розташо-

вані під накидною кришкою, якою окуляр

прикріплений до корпуса.

7. Колімаційна площина труби має прохо-

дити

через

скошений

край

лінійки

або бути

паралельною до нього. Трубу кіпрегеля,

розташовану приблизно горизонтально,

спрямовують

на

точку, видну неозброєним

оком. Біля кінців скошеного краю лінійки

встромлюють дві голки. Точка спостере-

жень має міститися у створі голок. Виправ-

ляють, розвертаючи лінійку відносно ко-

лонки. Порушення цієї умови впливає ли-

ше на орієнтування планшета.

8. Вісь реверсивного рівня при трубі має

бути паралельна до візирної осі. Спрямо-

вують трубу

на

рейку, розташовану на від-

далі близько 100 м. Приводять на середину

рівень при трубі і відлічують рейку при

двох кругах. Якщо різниця відліків більше

10 мм, то спрямовують трубу на середній

відлік рейки і виправними гвинтами рівня

бульбашку приводять на середину. Пере-

вірку можна також виконати подвійним ні-

велюванням, як у

н і в

е л і

і.

9. Місце нуля (М0) вертикального круга

має дорівнювати

для

КН-0°00',

для

КА-2

- 90°00'. Визначають МО (див. Перевір-

ка теодоліта), враховуючи, що точкою

Перевірка нівеліра

405

- 90°00'. Визначають МО (див. Перевір-

ка теодоліта), враховуючи, що точкою

візування у КА-2 є перетин основної кри-

вої з краєм посрібленої пластинки, а в КН

- перетин вертикального штриха сітки з

основною кривою. Для КА-2

МО

= 0,5-(У7 +

+ #-180°), а для КН - М0 = 0,5-(П-Л).

Якщо МО відрізняється від номінального

більш ніж на подвійну точність відліку (Ґ

для

КН,

2' для КА-2), то знаходять V =0,5-(/7-

-Л + 180°) для КА-2 і

= 0,5-(Л + П) для

КН і встановлюють ці значення навідним

гвинтом круга (рівня). Бульбашку приво-

дять на середину виправними гвинтами.

10. При горизонтальній візирній осі криві

перевищень +10 і -10 мають перетина-

тися на вертикальному штриху сітки ни-

ток. Установлюють відлік МО. При цьому

бульбашка рівня при вертикальному крузі

має бути на середині. Якщо криві не пере-

тинаються на вертикальному штриху, то

виправними гвинтами круга номограм, що

містяться під кожухом знизу циліндрич-

ного рівня круга, обертають круг на потріб-

ну величину.

11.

Номограма віддалей має

бути

нанесена

правильно. На віддалі більше 10 м підві-

шують рулетку з вантажем, яка має мілі-

метрові поділки. Вимірюють від осі обер-

тання труби кіпрегеля до рулетки віддаль

із точністю 1 см. За різних кутів нахилу

(від -35° до +35°) вимірюють кіпрегелем

не менше 30 разів віддаль 5,- до рулетки,

змінюючи кожного разу висоту наведення,

напр., на 10 см. Обчислюють коефіцієнт K

для кожного вимірювання за формулою

. = K

/SJ, ДЕК

=\00; 200 залежно від

кривої. Якщо різниці K

. - К

не пере-

вищують 0,2% К

, то номограма віддалей

нанесена правильно. Відносна похибка

визначення K

., обчислена за внутрішньою

збіжністю результатів, не має перевищу-

вати 1/1000.

12. Номограми перевищень мають відпові-

дати

номінальним значенням.

За описаною

в п. 11 методикою визначають для кожної

кривої перевищень не менше 10 різниць п

перевищень на рулетці між точкою візу-

вання і досліджуваною кривою. Під час ви-

мірювань щоразу змінюють висоту наве-

дення (напр., на 10 см), щоб охопити всю

криву. Обчислюють коефіцієнт кривої

=/го/п, де h

= 10, 20, 30,... см зі змі-

ною візування через 10 см. Якщо різниці

між визначеними і номінальними коефі-

цієнтами не перевищують 0,2 % K

для від-

повідної кривої, то номограми нанесені

правильно. Відносна похибка визначення -

коефіцієнтів, обчислена за внутрішньою

збіжністю результатів, не має перевищу-

вати 1/1000. 14.

ПЕРЕВІРКА НІВЕЛІРА (проверка ниве-

лира; level examination;

PrUfung

f des Ni-

vellieres n): зміст і порядок перевірки та

юстування залежать від типу нівеліра.

А. Основна перевірка нівеліра з ци-

ліндричним рівнем:

1. Вісь встанівного (циліндричного) рівня

має бути перпендикулярна до осі обертан-

ня нівеліра (для сферичного - паралельна).

Бульбашку

рівня

встановлюють на середи-

ну і обертають верхню частину нівеліра на

180°. Якщо бульбашка рівня змістилася із

середини, то її переміщують на половину

відхилення від середини за допомогою ви-

правних гвинтів рівня.

2. Сітка ниток труби має бути вста-

новлена правильно. Спрямовують горизон-

тальний штрих сітки на шкалу і спостері-

гають зміщення штриха відносно шкали

під час обертання труби за азимутом на-

відним гвинтом. Виправляють повертан-

ням сітки ниток відносно об'єктивної час-

тини труби.

3. Вісь рівня має бути паралельна до ві-

зирної осі труби. Перевірка складається з

двох частин: а) вертикальна площина, яка

проходить через вісь рівня, має бути пара-

лельна до вертикальної площини, що про-

ходить через візирну вісь труби. За допо-

могою підіймальних гвинтів нахиляють ні-

велір на невеликі кути впоперек осі рівня

у різні боки (водночас слідкують за незмін-

ністю відліку рейки). Якщо при цих нахи-

лах бульбашка зміщується (у протилежних

напрямах), то виправлення здійснюють бо-

ковими гвинтами

рівня;

б) візирна вісь тру-

би

має

бути паралельна до осі циліндричного

Перевірка мензули

406

рівня. Кут і між цими осями в проекції на

вертикальну площину визначають подвій-

ним нівелюванням між точками, віддале-

ними між собою на 50-75 м, з почерговим

встановленням нівеліра над точками; кут і

знаходять за формулою

_ + k

)-(n

+ п

) ,

де k

- висоти приладу над точками; и,,

- відліки рейок відповідно при уста-

новках к

]

і /с

; d - віддаль між точками;

р" = 206265". Виправлення у нівелірах з

елеваційним гвинтом виконують вста-

новленням цим гвинтом горизонтального

штриха сітки на відлік п + Л, де

(&,

+ к

)-(щ +п

Л = — ^^—

— і

виправними гвин-

тами рівня суміщають зображення кінців

бульбашки.

Б. Основна перевірка нівеліра з ком-

пенсатором:

1. Вісь встанівного сферичного рівня має

бути

паралельна,

а встанівного

циліндрич-

ного - перпендикулярна до осі обертання

приладу.

2. Штрих сітки ниток має бути горизон-

тальний.

3. Лінія візування має бути горизонталь-

на (головна перевірка).

Ці три перевірки виконують так, як і ніве-

ліра з циліндричним рівнем, з тією різни-

цею, що відлік п + Л встановлюють пере-

міщенням сітки ниток за допомогою її ви-

правних гвинтів.

4. Зі зміною нахилу труби у межах допус-

тимої

величини

відлік рейки

не

має зміню-

ватися. Нівелір розташовують так, щоб

один з підіймальних гвинтів (ПГ) був у ві-

зирній площині. Надають ПГ нівеліру поз-

довжній, або двома іншими ПГ попереч-

ний нахил доти, доки почнуть змінюватися

відліки рейки. Зміна відліку вказує межу

дії компенсатора. 16.

ПЕРЕВІРКА МЕНЗУЛИ (проверка мен-

зулы;

plane-table examination; Priifungf des

Messtisches m):

Мензула має бути стійка. Встановлю-

ють кіпрегель на мензулі, штатив якої стій-

кий, і спрямовують його трубу на віддалену

точку. Прикладають невеликі вертикальні

та горизонтальні зусилля до країв дошки.

Після

зняття

зусилля сітка ниток труби кіп-

регеля повинна повернутися на точку спо-

стереження. Якщо умова не виконується,

то усувають причини ненадійного скріп-

лення дошки з підставкою та хитання пі-

діймальних гвинтів (див. Мензула).

2. Поверхня мензульної дошки має бути

площиною. До мензульної дошки прикла-

дають вивірену лінійку

різних напрямах.

Щілина між лінійкою і дошкою не має пе-

ревищувати 0,5 мм.

3. Поверхня мензульної дошки має бути

перпендикулярна до її осі обертання. На

приведену в горизонтальний стан дошку

встановлюють кіпрегель і обертають її. Під

час обертання дошки бульбашка рівня на

лінійці кіпрегеля не має сходити із сере-

дини більше 2-3 поділок. 14.

ПЕРЕВІРКА ПЕРІОДИЧНА ЗАСОБІВ

ВИМІРЮВАННЯ (периодическая про-

верка средств

измерений;

periodical check

measurement means;

periodische Prufungf

der Messgarets

n):

перевірка,

яка

проводить-

ся через певні інтервали часу. 21.

ПЕРЕВІРКА ПРИЛАДЬ МЕНЗУЛИ

(проверка принадлежностей мензулы;

examination of plane-table instruments; Prii-

fungf der Messtischzubeharen

pi):

1. Стрілка бусолі має бути добре намаг-

нечена і достатньо чутлива (див. Мен-

зула). Встановлюють бусоль 3 на горизон-

тальну площину не ближче

5 м

від залізних

предметів і відкріплюють аретир. Відлічу-

ють шкалу по одному з кінців стрілки. Ви-

водять стрілку із рівноваги залізним пред-

метом і знову відлічують шкалу. Якщо від-

ліки відрізняються більше, ніж на їх под-

війну точність, то бусоль ремонтують.

2. Кінці стрілки бусолі мають міститися

у площині градусних кілець. Якщо умова

не виконується, то пересувають тягарець,

прикріплений до одного з кінців стрілки,

на потрібну величину.

Перевірка

теодолітів..

407

3. Магнетна стрілка бусолі не може ма-

ти ексцентриситет.

Відлічують шкалу по

обох кінцях стрілки. Якщо відліки відріз-

няються більше, ніж на їх подвійну точ-

ність, то стрілку вигинають

на

потрібну ве-

личину.

4. Нульовий діаметр градусних кілець має

бути паралельний

до робочих країв

корпуса

бусолі. Умову перевіряють вимірюванням

віддалі між поділками нульового діаметра

і робочими краями корпуса бусолі. Допус-

тиме розходження 0,1 мм.

5. При горизонтально розташованому вка-

зівнику центрувальної

вилки

4 його кінець

має збігатися з ниткою виска (див. Мен-

зула). Прикладають кінець вказівної план-

ки до точки на горизонтально розташова-

ному планшеті і позначають проекцію вис-

ка. Обертають центрувальну вилку на 180°

і прикладають до цієї ж точки на планше-

ті. Проекція виска має збігатися з поперед-

ньою. Якщо ні, то переміщають скріплення

виска з вилкою на половину розходження

віддалі між проекціями. 14.

ПЕРЕВІРКА ТЕОДОЛІТА (проверка

теодолита;

theodolite

examination;

Theodo-

litspriifung f):

1. Обертання підіймальних гвинтів у під-

ставці має бути

плавним, а хитання

їх не-

допустиме. Перевірку виконують так, як

для штатива, але теодоліт бажано вста-

новити на стовпі. При закріплених гори-

зонтальному крузі й алідаді зусилля при-

кладають до корпуса підставки. Під час

юстування шпилькою обертають регулю-

вальну гайку, добиваючись однакових мо-

ментів обертання у всіх підіймальних гвин-

тах.

2. Вісь циліндричного рівня при алідаді го-

ризонтального круга має бути перпенди-

кулярна до вертикальної осі обертання

теодоліта. Встановлюють вісь теодоліта

приблизно прямовисно, вісь рівня парале-

льно до двох підіймальних гвинтів, а його

бульбашку на середину. Обертають алідад-

ну частину на 180°. Якщо бульбашка зали-

шилася на середині, то умова виконується,

якщо ні, то половину відхилення усувають

виправними гвинтами рівня. Перевірку

повторюють до виконання умови. У теодо-

літів із сферичним встанівним рівнем пере-

віряють паралельність його осі до верти-

кальної осі обертання теодоліта. Перевірку

виконують так, як і циліндричного рівня.

3. Проекція вертикального штриха сітки

зорової труби при прямовисній вертика-

льній осі теодоліта має

бути

прямовисна.

Встановлюють вертикальну вісь теодоліта

прямовисно і спрямовують вертикальний

штрих сітки на нитку виска. Якщо штрих

не збігається з ниткою

точних теодолітах

більше ніж

на три

товщини штриха,

а в

тех-

нічних - на третину віддалі між подвійни-

ми нитками, то сітку розвертають. Для цьо-

го знімають ковпачок, що закриває юсту-

вальні гвинти сітки ниток, трошки відпус-

кають гвинти, які скріплюють окуляр з кор-

пусом труби, і розвертають окуляр разом

із сіткою ниток на потрібну величину.

Зміщення

зорової труби в горизонталь-

ній

площині

під час роботи навідним гвин-

том труби недопустиме. Визначають по

віддаленій точці, переміщаючи вертикаль-

ний штрих сітки ниток по ній на вгвинчу-

вання і вигвинчування на весь хід навід-

ного гвинта труби. Причиною зміщення

може бути зачіпання рухомих ланок навід-

ного пристрою за хомутик зорової труби.

5. Візирна вісь зорової

труби

має

бути

пер-

пендикулярною

до горизонтальної осі тео-

доліта. Спрямовують сітку ниток труби на

віддалену точку або сітку коліматора,

розташовані приблизно на висоті теодолі-

та. Відлічують горизонтальний круг Л. Пе-

реводять трубу через зеніт, спрямовують

на цю ж точку і знову відлічують горизон-

тальний

круг Я.

Обчислюють подвійну ко-

лімаційну похибку: 2с = Л-П+ 180°. У

теодолітах з односторонніми відліками для

вилучення ексцентриситету обертають тео-

доліт у підставці,

а в

теодолітах, де підстав-

ка не знімається, обертають разом з під-

ставкою на 180° і ще раз, після приведення

осі в прямовисний стан, відлічують гори-

зонтальний круг

—

і 77,.

2с

- +180°)+ (•#,-77,+180°)

~ 2

Перевірка

теодолітів..

408

Для виправлення навідним гвинтом алі-

дади встановлюють відлік

= JI

-с або Я

= Я, + с.

Сітка ниток зміститься зі спостережуваної

точки, тоді боковими виправними гвинта-

ми сітки ниток спрямовують її на цю точку.

В теодолітах серії 2Т2, 2Т5К повертають

усю зорову трубу відносно горизонтальної

осі за допомогою клиноподібного кільця,

що розташоване між корпусом труби і ко-

жухом горизонтальної осі. Після виправ-

лення потрібно знайти нове значення міс-

ця нуля.

6. Відлік місця нуля (МО) чи місця зеніту

(MZ) вертикального круга, при горизон-

тальному (вертикальному в теодолітах

типу Т2) розташуванні візирної осі труби,

коли вертикальна вісь теодоліта прямо-

висна,

має дорівнювати або наближатися

до нуля. Спрямовують трубу на віддалену

точку, розташовану приблизно

горизонті,

чи на сітку коліматора при двох кругах.

Перед кожним відліком (//, Я) рівень при

вертикальному крузі (в Т-30, 2Т-30, 2Т-

30П рівень при алідаді горизонтального

круга перед остаточним наведенням) при-

водять на середину.

М0(Мг) = (Л + П)/2.

Для виправлення знаходять відліки: Л

= Я - МО або Я] =

МО

- Я. Якщо основне

положення вертикального круга праворуч,

то у формулах відліки Л і Я міняють міс-

цями. Під час обчислень до відліків, які

0 °<Л;П<

90°, додають 360°, аякщо 90°

Л;

П< 180°, додають 180°. На вертикальному

крузі теодоліта, труба

якого

спрямована на

точку спостереження, встановлюють ці

відліки. В теодолітах з рівнем при верти-

кальному крузі це виконують навідним

гвинтом

рівня.

Виправляють M0(MZ) юсту-

вальними гвинтами рівня. В теодолітах з

компенсатором відлік встановлюють спе-

ціальними юстувальними гвинтами, що

містяться в тій же колонці, що й компен-

сатор. У теодолітах типу Т-30 відліки 77,

або Я, встановлюють навідним гвинтом

труби. Виправляють М0 переміщенням

(юстувальними гвинтами) сітки ниток на

спостережувану точку.

Величини

колімації та місця нуля, виз-

начені на різновіддалені предмети, не

мають змінюватися. Перевірку проводять

за описаною в попередніх пунктах мето-

дикою з тією різницею, що спостерігають

предмети, розташовані на різних віддалях

(напр., 15, 100, 500 м). Різниці величин

колімації на віддаллі до 10 м не мають пе-

ревищувати для теодолітів Т2 - 4,5", Т5 -

10" і Т30 - 20". Різниці у значеннях М0,

якщо потрібно, враховують для відповід-

них віддалей під час обчислень.

8. Вісь обертання зорової труби має бути

перпендикулярна

до вертикальної осі обер-

тання

теодоліта. Теодоліт встановлюють

поблизу споруди, на якій вибирають на

прямовисній лінії (±1°) три точки з кута-

ми нахилу V = 0°, V, > +20° і v

< -20°.

Двома або чотирма прийомами, обертаючи

алідаду в одному напрямі, вимірюють на

ці точки вертикальні V, V,, V

і горизон-

тальні кути та обчислюють відповідні зна-

чення колімації с, с

відповідно. Від-

хилення осей і від прямого кута визна-

чають за формулою

і = 0,5(c

ctgv

- ccosecVj +

+ с

ctgv

- ccosecv

Якщо v

то

і = 0,5(с, -c

)ctgv,.

Для теодолітів типу Т2-Т5 допуск стано-

вить 10-15". Виправляють обертанням

однієї з лаґер горизонтальної осі, зовніш-

ній діаметр якої ексцентричний відносно

внутрішнього посадкового діаметра.

9. Візирна вісь оптичного приціл має бу-

ти паралельна до візирної осі зорової тру-

би. Спрямовують зорову трубу на відда-

лений (не ближче 150 м), чітко видний

неозброєним оком предмет. Спостерігають

предмет крізь візир. Якщо перехрестя при-

ціла

збігається з предметом, то приціл вста-

новлено правильно. Якщо ні, то відпуска-

ють гвинти, якими приціл прикріплений до

труби, і, спрямувавши перехрестя на пред-

мет, гвинти затягують.

10. Візирна вісь оптичного центрира має

збігатися з вертикальною віссю обертан-

ня теодоліта.

Центрують теодоліт

над

точ-

Перевірка теодолітів..

409

кою і обертають алідадну частину навколо

вертикальної осі. Якщо під час обертання

центр сітки ниток сходить зі спостережу-

ваної точки, то

теодолітах ЗТ2КП, ЗТ2КА,

ЗТ5КП відпускають гвинти, якими окуляр-

на

частина центрира прикріплена до колон-

ки і, спостерігаючи

окуляр, переміщують

її на половину величини відхилення від

точки спостереження. В теодолітах 2Т2,

2Т2П, 2Т5К, 2Т5КП оптичні центрири ви-

правити складніше.

11. У теодолітах з

компенсатором

під час

нахилення вертикальної осі теодоліта на

1-2' відлік на вертикальному крузі при на-

веденні на одну й ту ж точку не має змі-

нюватися. Встановлюють вертикальну

вісь теодоліта прямовисно так, щоб колі-

маційна площина проходила через підій-

мальний гвинт

точку спостереження. Від-

лічують вертикальний круг. Нахиляють

трубу підіймальним гвинтом на 1-2' і на-

відним гвинтом знову спрямовують трубу

на цю ж точку. Тепер відлік не має відріз-

нятися від початкового для теодолітів типу

Т2 на

2",

а Т5 - на

5".

Виправляють зміною

моменту інерції маятника системи оптич-

ного компенсатора.

12. Робочий діапазон компенсатора при

вертикальному крузі не має бути менше

2-3'. Встановлюють підставку теодоліта

так, щоб один з підіймальних гвинтів був

у створі точки спостереження. Нахиляють

вертикальну вісь теодоліта цим гвинтом

доти, доки перестане працювати компенса-

тор. Тоді спрямовують трубу

на

точку і від-

лічують вертикальний круг. Обертають

гвинт ще на 2-3 оберти. Ще раз спрямо-

вують трубу на точки спостереження і від-

лічують удруге. Знаходять різницю між ци-

ми відліками Д

Обчислюють ціну поділки

1-го зубця гвинта ^ = Л

/пк, де п - кіль-

кість обертів,

А: - кількість зубців у підій-

мальному гвинті. Встановлюють вертика-

льну вісь теодоліта прямовисно. Спрямо-

вують трубу на точку і обертають гвинт до-

ти, доки почнуть змінюватися відліки вер-

тикального круга при спрямованій трубі на

точку спостереження. З'ясовують, на скіль-

ки

зубців обернули

гвинт,

і обчислюють кут

, на який діє компенсатор:^ =(3к .

Встановивши вісь теодоліта прямовисно,

обертають гвинт у протилежний бік і знову

обчислюють ак. 14.

ПЕРЕВІРКА ТЕОДОЛІТІВ АСТРОНО-

МІЧНИХ (проверка астрономических

теодолитов; examination of astronomical

theodolites; Prtifung f der astronomischen

Theodoliten mpi): виявлення відхилень від

геометричних та оптико-механічних вимог,

що покладені в основу конструкції теодо-

літа, і найповніше усунення цих відхилень.

Перед перевіркою теодоліт встановлюють

на стовпі. Її виконують так, як перевірку

теодоліта і додатково перевіряють або

інакше виправляють таке:

1. Перевірка розташування осі накладно-

го рівня в одній

площині

з горизонтальною

віссю обертання. Виконують похитуван-

ням

рами рівня, розташованого на цапфах.

У випадку зміщення бульбашки із середи-

ни, під час похитування, виконують юсту-

вання бічними виправними гвинтами рів-

ня. Після виконання юстування перевірку

повторюють, переклавши рівень на 180°.

2. Перевірка паралельності осі накладно-

го рівня до горизонтальної осі обертання

труби. Проводиться переставлянням рівня

на

горизонтальній осі. Непаралельність ви-

правляється вертикальними виправними

гвинтами рівня.

3. Перевірка перпендикулярності горизон-

тальної осі обертання зорової труби до

вертикальної осі обертання теодоліта.

Виконують після того, як алідада оберта-

тиметься навколо вертикальної осі легко і

без хитань. У цьому випадку перевірку

проводять за допомогою накладного рів-

ня, який встановлюють у напрямі одного з

підіймальних гвинтів, та обертанням верх-

ньої частини теодоліта на 180°. Виправля-

ється виправними гвинтами лагер (підста-

вок труби). Нерівність підставок труби не

має перевищувати двох поділок рівня.

4. Перевірка кута між мікроскопом-мік-

рометрами. Визначають кут між мік-

роскопом - мікрометрами горизонтального