Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Оригінал карти..

390

му носії, що слабо деформується: кресляр-

ський папір, наклеєний

на

тверду основу -

алюміній, авіаційний дикт, пластик; про-

зорий пластик, лавсанову плівку. О. к. з. є

основою для подальших видавничих кар-

тографічних робіт і технологій. 8.

ОРИГІНАЛ КАРТИ ОСНОВНИЙ

(іосновной оригинал карты; main map pre-

image; Hauptkartenoriginal

n):

оригінал кар-

ти, зміст

якого

у вигляді картографічно-

го зображення складено та оформлено

згідно з настановами і рекомендаціями

нормативних документів (напр., інструк-

цій), редакційного плану чи редакційних

вказівок. Те ж саме, що й оригінал кар-

ти складальний. 5.

ОРИГІНАЛ КАРТИ СКЛАДАЛЬНИЙ

(ісоставительский оригинал карты; com-

pilation sheet of map; Aufnahmekarte f Auf-

nahmeblatt n): отриманий у результаті

складання карти. Увесь його зміст, як і

графічне оформлення, повинен відповіда-

ти настановам і вимогам програми кар-

ти (плану редакційного), включаючи

застосування умовних знаків і принципів

картографічної генералізації. Виго-

товлення О. к. с. починається з побудови

основи карти математичної. Далі

інформацію переносять на цей оригінал і

графічно опрацьовують з урахуванням ви-

мог картографічної генералізації. Поточ-

ний і остаточний редакторський контроль,

коректура О. к. с. і затвердження його у

відділі технічного контролю завершують

роботи з виготовлення оригіналу. О.к.с. ви-

готовляють у м-бі видання, або в дещо

збільшеному щодо останнього м-бі за до-

помогою туші і акварельних фарб. Кольо-

ри фарб добирають близькими до кольо-

рів, якими буде надрукована карта, і водно-

час придатними для фотографування. Він

є основою для виготовлення оригіналу

видавйичого штрихового карти. (Див.

Способи виготовлення складаль-

них оригіналів). 5.

ОРИГІНАЛ КАРТИ ФАРБОВИЙ (кра-

сочный оригинал карты; ink (color) map

original; Farbenkartenoriginal

n):

допоміж-

ний оригінал карти, виконаний у прийня-

тих для видання кольорах. Є еталоном для

вибору заходів відтворення фонового роз-

фарбовування карти під час її друкування.

Його виготовляють у м-бі видання на від-

битку проби карти штрихової, зафар-

бовуючи суцільно відповідними кольора-

ми акварельних фарб окремі ареали зміс-

ту карти. Під час підбору кольорів для роз-

фарбування враховують призначення кар-

ти, вимоги щодо наочності

читаності всіх

фонових елементів змісту

карти,

гармоній-

ність поєднання фарб тощо. Враховують

можливості поліграфічного виробництва

відтворення фарб та їх поєднання під час

друкування. Для складних за фоновим змі-

стом карт,

також інколи виготовляють де-

кілька О. к. ф. для пошуку найкращого ва-

ріанта. Використовуючи

О.

к. ф., складають

графік тонового оформлення кар-

ти. 5.

ОРИГІНАЛ КАРТИ ФОНОВИЙ (фоно-

вый оригинал карты; background map ori-

ginal; Hintergrundkartenoriginal n): див.

Оригінал карти фарбовий. 5.

ОРИҐІНАЛ ПІДПИСІВ

(оригинал

подпи-

сей; layout of lettering; JJnterschreibung-

soriginal

Unterschreibensoriginal

n):

окре-

мий оригінал, на якому є лише підписи

на карті. Якщо видавничий О. п. виго-

товляють на непрозорій основі (див. Ви-

готовлення видавничих штрихових

оригіналів), то на копії з оригіналу

карти складального за його абрисним

рисунком наклеюють усі підписи, виготов-

лені фотонабором на фотопапері. Якщо

ж О. п. виготовляють на прозорій основі,

то гранки фотонабору отримують на фо-

томатеріалах, покритих шаром, який перед

наклеюванням знімають. 5.

ОРИҐІНАЛ СЛУЖБОВОЇ ІНФОРМА-

ЦІЇ (оригинал служебной информации;

original of service information; Original

der

Dienstinformationf(Amtsinformation j))\ спе-

ціальний графічний документ, який визна-

чає черговість ручного цифрування об'єк-

тів, що входять у номенклатурний аркуш

цифрової карти місцевості. 5.

Оригінали..

391

ОРИГІНАЛИ ВИДАВНИЧІ НАПІВТО-

НОВІ (полутоновые издательские ориги-

налы; halftone clean copy; Halbtonreinzei-

chnungen fpl): виготовляються для зобра-

ження рельєфу відмиванням зде-

більшого фотографуванням моделі ре-

льєфної місцевості, освітленої під пев-

ним кутом. О. в. н. зі зображенням рельє-

фу відмиванням у виробничих умовах ча-

сто наз. оригіналами відмивання. Рельєф,

зображений на карті відмиванням, поліп-

шує його наочність,

тому підвищує якість

карти. Застосовується здебільшого у дріб-

номасштабному картографуванні, часто в

поєднанні з горизонталями. 5.

ОРИҐІНАЛИ ВИДАВНИЧІ ШТРИ-

ХОВІ (штриховые издательские оригина-

лы; line publish original, dashed clean copy;

Strichreinzeichnungen fpl): містять усі

штрихові елементи карти. За методом

виготовлення - такі, які отримують за до-

помогою викреслювання тушшю на папе-

рі (тобто на непрозорій основі) чи на про-

зорому пластикові, або гравіювання на про-

зорому пластикові, але покритому відпо-

відним непрозорим шаром. Згідно з техно-

логічною схемою друкування карти,

враховуючи навантаження, О. в. ш. поді-

ляють на такі:

Суміщений О. в. ш. - оригінал, на якому

відтворюється зображення всіх штрихових

елементів, які є на оригіналі карти

складальному незалежно від кольорів,

якими вони будуть показані на тиражному

відбитку карти. Виготовляють один сумі-

щений О. в. ш. Якщо на карті є багато під-

писів, то виготовляють ще окремий ори-

гінал підписів.

Розчленований О. в. ш. - оригінал, який

отримують для кожного за своїм кольором

штрихового елемента, тобто за кольором

цього елемента в друці, і які наз. оригіна-

лом контуру, гідрографії, рельєфу і

т.

д. На

частково розчленованих О. в. ш. містять-

ся два і більше за кольорами штрихові еле-

менти, напр., гідрографія

рельєф на одно-

му оригіналі, контур і підписи -

на

іншому

іт. д. (Див. Виготовлення видавничих

штрихових оригіналів). 5.

ОРІЄНТИР-БУСОЛЬ (ориентир-

буссоль; box-compass; Orientierbussole f):

бусоль, робоча міра якої обмежена діаме-

трально протилежними секторами або

штрихами. 14.

ОРІЄНТУВАННЯ АСТРОНОМІЧНО-

ГО ПРИЛАДУ (ориентирование астро-

номического инструмента; astronomical

instrument orientation; Orientierung f des

astronomischen Gerats n pi): встановлення

астрономічного приладу в меридіані. Для

О. а. п. переважно використовують Поляр-

ну зорю, горизонтальні координати якої

попередньо обчислені для заданих момен-

тів часу і широти місця спостережень. 18.

ОРІЄНТУВАННЯ БАЗИСУ КОСМІЧ-

НОГО ЗНІМАННЯ (ориентация базиса

космической съемки; orientation of bases of

space surveying; Basenorientierung f der

kosmischen Aufnahmef): фіксація положен-

ня базису

системі координат плане-

тоцентричній, зв'язаній із планетою, що

обертається. 8.

ОРІЄНТУВАННЯ ЗНІМКІВ ВЗАЄМНЕ

(взаимное ориентирование снимков; rela-

tive orientation of images; gegenseitige (rela-

tive) Orientierung f): процес відтворення

моделі об'єкта з використанням двох знім-

ків; зводиться до встановлення пари знім-

ків і базису проектування в таке взаємне

положення, яке вони займали під час фо-

тографування об'єкта. Залежно від мето-

ду опрацювання знімків розрізняють ана-

літичне взаємне орієнтування або О. з. в.

на універсальних приладах. 8.

ОРІЄНТУВАННЯ КАРТИ (ориентиро-

вание карты; map orientation; Kartenorien-

tierung f): 1) умовне присвоєння бокам

аркуша карти відповідних сторін світу. Те-

пер прийнято верхній бік карти орієнтува-

ти на північ. Раніше, напр. на карті Бопла-

на, південний бік карти був прийнятий за

північний; 2) таке розташування карти на

місцевості, коли лінії на карті паралельні

до відповідних ліній місцевості. 5; 14.

ОРІЄНТУВАННЯ ЛІНІЙ (ориентирова-

ние линий; line orientation; Linienorientie-

rungf): визначення напряму лінії відносно

Орієнтування..

392

іншого напряму, що прийнятий за почат-

ковий (вихідний). За початковий напрям у

геодезії приймають: астрономічний, геоде-

зичний, магнетний меридіани чи лінію, па-

ралельну осі абсцис у плоскій прямокут-

ній системі координат (осьовий меридіан

у проекції Ґавсса-Крюґера). Істинний ази-

мут А, магнетний азимут А

та дирекцій-

ний кут а пов'язані між собою формула-

ми: А = а

у; А = А

+8, де / -збли-

ження меридіанів; 8 - магнетне схилен-

ня. Орієнтувальні кути можна визначати

інструментально на місцевості,

також на

карті. 12.

ОРІЄНТУВАННЯ ПІДЗЕМНОЇ ВИ-

РОБКИ (ориентирование подземной вы-

работки; orientation of underground tunnel;

Orientierung f des Untertageabbau m): гео-

дезичні вимірювання, пов'язані з переда-

ванням через стовбури або свердловини

дирекційного кута, координат і висоти гео-

дезичної основи з поверхні в підземну ви-

робку або безпосереднім визначенням ди-

рекційного кута під землею. Особливу ува-

гу під час О. п. в. надають передачі дирек-

ційного кута, оскільки похибка його пере-

дачі на поперечний зсув підземної геоде-

зичної основи збільшується зі збільшенням

довжини підземного ходу. Способи

О.

п. в.:

магнетний, створу двох висків, створу двох

висків удосконалений, шкалового прими-

кання

до висків, оптичного клина, поляри-

зації світлового потоку, автоколімаційний,

двох шахт, з'єднувального трикутника, гі-

роскопічний. Усі ці способи дають змогу

передавати в підземну виробку дирекцій-

ний кут, а способи двох шахт і з'єднуваль-

ного трикутника вимагають передачі ще й

координат у підземну виробку. Взагалі у

способах, де О. п. в. супроводжується опу-

сканням з поверхні під землю висків, мож-

на одночасно передати координати вихід-

ного пункту та дирекційний кут для під-

земної полігонометрії. У способі з'єдну-

вального трикутника у вертикальний сто-

вбур шахти опускають два струнні виски і

формують ними базову лінію, на яку пере-

дають вимірюванням трьох кутів і трьох

сторін трикутника дирекційний кут опор-

ної сторони геодезичної основи. Аналогі-

чні вимірювання виконують у шахті, пе-

редаючи дирекційний кут з базової лінії

струнних висків на вихідну сторону гео-

дезичної основи підземної виробки. По-

хибка передачі дирекційного кута досягає

12-15". У способі двох шахт (свердловин),

що віддалені одна від одної на 200-500 м,

передають з поверхні землі способом вер-

тикального проектування координати пун-

ктів, а під землею прокладають між ними

полігонометричний хід з координатною

прив'язкою його до висків. Унаслідок опра-

цювання полігонометричного ходу одер-

жують дирекційні кути сторін і координа-

ти пунктів. Похибка цього методу 8-10".

Гіроскопічний спосіб О. п. в. автономний

і не пов'язаний з передачею дирекційного

кута з поверхні в підземну виробку через

стовбур або свердловину. Найпоширеніші

способи О. п. в.: створу двох висків, з'єд-

нувального трикутника, двох шахт та гі-

роскопічний. 1; 7.

ОРІЄНТУВАННЯ ФОТОЗНІМКІВ

КОСМІЧНИХ (ориентация космических

фотоснимков; orientation of satellite pho-

tographs; Orientierungfder kosmischen Auf-

nahmenfpi): положення знімків в інерцій-

ному просторі, яке визначається для кож-

ного знімка автономно: синхронним фото-

графуванням зоряного неба або за допомо-

гою астродавачів. 8.

ОРОГРАФІЯ

(орография;

orography; Oro-

graphic f): вивчає, описує

характеризує по-

рівняно великі форми рельєфу земної по-

верхні (хребти, узвишшя, улоговини то-

що), подає дані про напрям їх простяган-

ня, розміри (висоту, протяжність, характер

схилів тощо), незалежно від їх походжен-

ня. О. - розділ геоморфології. 5.

ОРТОГОНАЛЬНІСТЬ КАРТОГРАФІЧ-

НОЇ СІТКИ (ортогональность картогра-

фической сетки; ortogonality of the carto-

graphical grid; Orthogonalitat t des karto-

graphischen Netzes n (Gitters

n)):

є, коли ме-

ридіани і паралелі поверхні Землі ма-

тематичної зображуються на площині (в

Ортодрома

393

проекції) взаємно перпендикулярними лі-

ніями. Це буде в тому випадку, якщо кое-

фіцієнт Ґавсса/дорівнює нулеві. 5.

ОРТОДРОМА

(ортодромия;

orthodrome;

Orthodromef, Grosskreis

m):

найкоротша лі-

нія між двома точками наповерхні Зем-

лі математичній, тобто геодезична

лінія. Для поверхні кулі О. - дуга велико-

го

кола.

У проекції гномонічній О. зоб-

ражується прямою лінією, а в проекції

Меркатора - кривою. 5.

ОРТОСКОПІЯ ОБ'ЄКТИВІВ (ортоско-

пичность объективов; objective orthosco-

py; Orthoskopief des Objektivs n): здатність

об'єктива передавати зображення без спо-

творень. Мірою порушення ортоскопії є

дисторсія 8. Зміщення точки з ідеально-

го положення зумовлене дисторсією об'єк-

тива, визначається за формулою

= E

де E

- коефіцієнт оптичної дисторсії, г -

віддаль від головного фокуса до точки, для

якої визначається дисторсія. Дисторсія зу-

мовлює зміщення зображення точки відно-

сно ідеального положення. Для будь-якої

точки 8 = ftga'-r, r = f tga,

8 j = ^(tga'/tga-l).

Об'єктиви,

які

забезпечують

виконання

умо-

ви tga'/tga = const, наз. ортоскопічними.

Ортоскопія об'єктива означає, що м-б зоб-

раження (коефіцієнт лінійного збільшен-

ня) постійний для всіх точок поля.

Дисторсія аерозображення - це вектор, до-

вільно орієнтований відносно координат-

ної системи аерознімка. Компоненти цьо-

го вектора можуть визначатися

прямоку-

тній системі складовими

8х,

8у і в поляр-

ній - 8p,8t. Складова вектора

радіально-

му напрямі 8р і складова, перпендикуляр-

на до радіального напряму, 8t наз. радіаль-

ною і тангенційною дисторсією. Радіальна

дисторсія в сучасних АФА не перевищує

20 мкм; здебільшого тангенційна дисторсія

майже в 3,5 рази менша від радіаль-

ної. Створення бездисторційних об'єктивів,

які пройшли випробування на виробництві,

значно підвищує якість зображення. 3.

ОРТОФОТОЗНІМОК (ортофотосни-

мок; ortophotograph; Orthophoto п): фото-

знімок, отриманий ортофототранс-

формуванням.На ньому лінійні зміщен-

ня, спричинені рельєфом місцевості,

перебувають

межах деякого допуску і не

впливають

на

точність картографування. 8.

ОРТОФОТОПЛАН (ортофотоплан;

ortophoto map; Orthophotokartej): план міс-

цевості, змонтований з ортофотознім-

і в.

Виготовляється у випадку різко вира-

женого рельєфу місцевості, коли інші ме-

тоди трансформування знімків неефектив-

ні. 8.

ОРТОФОТОТРАНСФОРМУВАННЯ

(ортофототрансформирование; ortho-

phototransformation; Orthoentzerrungf): пе-

ретворення фотознімка (як центральної

проекції) на карту (ортофотознімок як

ортогональну проекцію). Цей метод засто-

совується у випадках значного перепаду

висот, коли інші методи через велику кіль-

кість зон трансформування малоефектив-

ні щодо продуктивності праці, точності та

якості продукції. О. можна поділити на та-

кі способи:

оптичного проектування, коли спочатку

будується модель об'єкта на стереофото-

грамметричному приладі, а потім частин-

ки

зображення (моделі) через невелику щі-

лину оптично проектуються на фотоплів-

Осипання..

394

ку; в межах цієї частинки спотворення за

рельєф не перевищують певного допуску;

електронного перетворення - складається

з двох етапів; на першому відбувається ска-

нування моделі місцевості вздовж вузьких

смуг та отримання профілів рельєфу; на

другому - трансформують фотозображен-

ня в межах цієї смуги та вдруковують ви-

правлене зображення на фотоплівку;

цифрового ортотрансформування, нале-

жить до фотограмметрії цифрової; в

ньому фотознімок сканується і записуєть-

ся у вигляді пікселів; для цього об'єкта

(місцевості) попередньо побудована циф-

рова модель рельєфу; виправлене зо-

браження попіксельно видруковується на

фотоплівку. Цей спосіб найефективніший

з позиції автоматизації фотограмметрич-

них робіт. 8.

ОСИПАННЯ (УТВОРЕННЯ ОСИПУ)

(осыпание; crumbleing; Abbrockeln п): від-

ділення від схилу незначних (ґрунт, скал-

ля) обломів гірських порід, їх падіння і ско-

чування по схилу. Осип - нагромадження

продуктів осипання у підніжжі схилу. 4.

ОСІ ІНЕРЦІЇ МІСЯЦЯ (оси инерции Лу-

ны; inertia axises of the Moon; Mondstrag-

heitsachsen f pi): інтеграл по об'єму від до-

бутку віддалі

квадраті елементарних час-

тинок твердого тіла відносно будь-якої осі,

яка проходить через центр його маси, на

маси цих частинок є величина стала і наз.

моментом інерції тіла відносно цієї осі.

Через центр мас Місяця можна провести

безліч прямих і відносно кожної з них

обчислити момент інерції. Якщо всі ці

моменти інерції в степені - 0,5 відкласти в

м-бі вздовж відповідних прямих і провес-

ти через ці точки поверхню, то така по-

верхня буде тривісним еліпсоїдом, який

наз. еліпсоїдом інерції Місяця. Еліпсоїд

інерції має три головні осі, які не зміню-

ють свого положення

тілі Місяця. Момен-

ти інерції по цих осях наз. головними мо-

ментами інерції

позначають Л, В, С, при

цьому по найменшій осі еліпсоїда інерції

спрямовується найбільший момент С,

по

найбільшій осі - найменший момент Л. 11.

ОСІДАННЯ (осадка; settlement; Senkung

f Sackung f Setzung f): вертикальне змі-

щення точки, за яким визначають дефор-

мацію. 1.

ОСІДАННЯ АБСОЛЮТНЕ (абсолют-

ная осадка; absolute settlement; absolute

Senkung f): осідання відносно пункту,

розташованого поза зоною можливих де-

формацій, напр., відносно глибинного ре-

пера. 1.

ОСІДАННЯ ВІДНОСНЕ (относитель-

ная осадка; relative settlement; relative Sen-

kung f): осідання, що є відношенням різ-

ниці осідання двох точок до відстані між

ними, напр., до довжини або до ширини

фундаменту. 1.

ОСІДАННЯ ЗГАСАЛЬНЕ (затухающая

осадка; damped settling; erloschte Senkung J):

осідання, що характеризується поступо-

вим зменшенням його швидкості з ча-

сом. 7.

ОСІДАННЯ НЕЗГАСАЛЬНЕ (незатуха-

ющая осадка; not damped settling; unerld-

schte Senkungf): осідання, що відбуває-

ться постійно упродовж тривалого часу. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ (осадка соору-

ОЮЄНЬІЯ

;

settling of construction; Gebaudesen-

kungf): осідання її під дією власної ваги.

Під час обчислень розрізняють остаточ-

не (стабілізоване) осідання, яке відповідає

повному ущільненню ґрунту підвалини, і

нестабілізоване осідання, яке змінюється

з часом і відповідає незначному процесу

ущільнення ґрунтів підвалини. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ АБСОЛЮТНЕ

(абсолютная осадка сооружения;absolute

construction settling; Gebaudesenkung f):

осідання абсолютне споруди або окре-

мих її частин (конструкцій). 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ ВІДНОСНЕ

(относительная осадка сооружения; rela-

tive construction settling; relative Gebaude-

senkungf): осідання відносне одних ча-

стин споруди (конструкцій) щодо інших.

Для вимірювання О. с. в. використовують

спеціальні прилади (виски, клинометри,

деформетри, мікрокренометри, щілиномі-

ри

тощо), які встановлюють безпосередньо

на споруді або всередині її. 7.

Осідання..

395

ОСІДАННЯ СПОРУДИ ВТОРИННЕ

(івторичная осадка сооружения; secondary

settling of construction; nochmalige (wieder-

holte) Gebaudesenkungf): осідання споруди,

зумовлене сповзанням ґрунтів; відбуваєть-

ся в процесі експлуатації споруди. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ НЕРІВНО-

МІРНЕ (неравномерная осадка сооруже-

ния; irregular settling of construction; un-

gleichmassige Gebaudesenkungf): осідан-

ня сп оруд и, коли фундамент споруди

рі-

зних точках отримує неоднакові вертикальні

зміщення. Нерівномірність осідання зумо-

влена різною густиною ґрунту підвалини,

товщиною шарів ґрунтів, неоднаковим на-

вантаженням у різних точках фундаментів

споруд, впливом завантаження сусідніх фун-

даментів тощо. Саме нерівномірне осідан-

ня

може спричинити небезпечні загальні де-

формації споруд: перекоси, прогини, скрут,

крен, тріщини, розходження швів тощо. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ ПЕРВИННЕ

(первичная осадка сооружения; primary

settling of construction; ungleichmassige Ge-

baudesenkungf): осідання споруди, зу-

мовлене здебільшого витисканням води із

пор ґрунтів; спостерігається в період буді-

вництва. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ РІВНОМІРНЕ

(равномерная осадка сооружения; uniform

settling of construction; gleichmassige

Gebciu-

deBausenkungf): осідання споруди, ко-

ли тиск від ваги споруди та стискування

ґрунтів у всіх точках підвалини під фунда-

ментом однакові. Оскільки абсолютної рі-

вномірності осідання не існує, то при ма-

лому стискуванні ґрунтів підвалини (піс-

ки, щільні глеюваті грунти), коли нерівно-

мірне осідання незначне і не перевищує до-

пустимих значень, його вважають рівно-

мірним. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ СЕРЕДНЄ (сре-

дняя осадка сооружения; average settle-

ment; mittlere Bausenkung / Gebaudesen-

kungf): осідання споруди, що є серед-

нім з усіх значень осідання споруди або йо-

го частини. 1.

ОСНАЩЕННЯ КАРТИ ДОПОМІЖНЕ

(вспомогательное оснащение карты; auxi-

liary map framing; Kartenhilfsausrustung f):

допоміжні елементи, що полегшують ко-

ристування картою. До них належить: ле-

генда карти; графіки, пов'язані з вимі-

рюванням на карті віддалей, площ, кутів,

стрімкості схилів тощо. У зміст

О.

к. д. вхо-

дять також т.зв. вихідні дані, або формаль-

ні відомості про карту (назва карти, дані

про її авторів і виконавців), довідкові дані

про час складання карти, використані під

час складання

карти

джерела

і т.

ін. На дру-

карських відбитках подають рік

місце ви-

дання, видавця, друкарню тощо. 5.

ОСНОВА ДЛЯ ФОТОПЛАНУ (основа

для фотоплана; photoplan base; Bildplan-

grund

m):

алюмінієвий лист або лист із ба-

гатошарового дикту розміром майже

50 х 50 см

, на який наклеюється кресляр-

ський папір.

На

цьому листі монтується фо-

топлан наклеюванням фотознімків (при

звичайному фототрансформуванні) або су-

цільний лист фотопаперу (при оптичному

методі трансформування зонами). Таке на-

клеювання запобігає деформації фотопапе-

ру і підвищує точність фотоплану. 8.

ОСНОВА ЗНІМАЛЬНА (съемочное обо-

снование; geodetic (control) survey network;

Aufnahmegrundlagef): див. Класифікація

геодезичних мереж; Мережа зніма-

льна. 14.

ОСНОВА ЗНІМАЛЬНА ПОСТІЙНА

(постоянное съемочное обоснование; per-

manent geodetic (control) survey network;

bestandige Aufnahmegrundlage f): мережа

знімальна,

в якій

положення геодезичних

пунктів не змінюється впродовж тривало-

го часу. До пунктів О. з. п. відносять нарі-

жні точки капітальних споруд, центри лю-

ків оглядових колодязів тощо. Пункти

О. з. п. можна багаторазово використову-

вати, напр., під час виконання топографіч-

ного знімання, розмічувальних робіт, то-

му доцільно визначати їх координати і за-

писувати у спеціальному каталозі. Коорди-

нати пунктів О. з. п. визначають полярним

способом з точок теодолітних ходів, про-

Основа карти..

396

кладених для знімання. В забудованій час-

тині міста обов'язковому координуванню

підлягають наріжні точки капітальних бу-

дівель, розташованих на перетині вулиць,

проїздів, провулків тощо. В районах з ві-

льним розплануванням визначають коор-

динати наріжних точок будівель не рідше

ніж через 300 м. Для цього вибирають точ-

ку на розі будівлі на висоті 1-1,5 м від по-

верхні землі, але обов'язково вище цоколя

будівлі. Вимірювання горизонтального ку-

та на пункти О. з. п. виконують повним

прийомом; розходження між півприйомами

не має перевищувати величину

А/3 =

30'/L,

де І - віддаль у метрах до визначуваного

пункту О. з. п. від точки теодолітного хо-

ду (вимірюється двічі з точністю до

см).

Граничні відносні нев'язки в теодолітних

ходах, прокладених між пунктами О. з. п.

або між цими пунктами та пунктами опор-

них геодезичних мереж, не мають переви-

щувати 1:2000. 7.

ОСНОВА КАРТИ ГЕОГРАФІЧНА (гео-

графическая основа карты; geographical

base of map; geographische Kartengrundlage

J): загальногеографічні елементи карти

тематичної, до яких належать берегова

лінія великих гідрографічних об'єктів, ве-

ликі населені пункти, основна дорожня ме-

режа, політичні кордони й адміністратив-

ні межі тощо. Ці елементи є своєрідною

канвою для прив'язування основного змі-

сту створюваної карти. 5.

ОСНОВА КАРТИ ГЕОДЕЗИЧНА (гео-

дезическая основа карты; geodetic map ba-

se; geoddsische Kartengrundlage f): сукуп-

ність геодезичних даних, потрібних для

створення основного оригіналу топогра-

фічної карти: геодезичні та плоскі прямо-

кутні координати пунктів геодезичної

основи,

також аплікати цих пунктів. Гео-

дезичні координати в Україні віднесені до

поверхні референц-еліпсоїда Красов-

ського; аплікати відлічують від рівня

Кронштадтського футштока. Точ-

ність, а отже й вимірність карти, зале-

жить від точності О. к. г. 5.

ОСНОВА КАРТИ МАТЕМАТИЧНА

(математическая основа карты; mathe-

matical map base; mathematische Karten-

grundlagef): база, до якої прив'язаний зміст

карти, її навантаження, особливо картогра-

фічне зображення. Складові частини

О. к. м.: проекція картографічна, що

проявляється на карті картографічною сіт-

кою, масштаб, основа карти геоде-

зична і компонування карти. 5.

ОСНОВА КАРТИ ТОПОГРАФІЧНА

(топографическая основа карти; topogra-

phic base of the map; topographischer Kar-

tengrund m): топографічна частина змісту

галузевих, тематичних і спеціальних карт,

що сприяє нанесенню на неї їх спеціаль-

ного навантаження. 5.

ОСНОВНА ФОРМУЛА ФАЗОВОГО

МЕТОДУ (основная формула фазового ме-

тода; the basic formula of

the

phase method;

Hauptformelf der Phasenmethode): див. Фа-

зовий метод визначення віддалей. 13.

ОСНОВНІ ВИПАДКИ НАЗЕМНОГО

СТЕРЕОЗНІМАННЯ (основные случаи

наземной стереосъемки; the main cases of

terrestrial stereophotosurveying; Hauptfall m

des terrestrischen Messbilds n):

конвергентний - знімання за умови, що

проекції напрямів оптичних осей на гори-

зонтальну площину, перетинаються;

нормальний

—

знімання за умови, що на-

прями оптичних осей камери, встановле-

ної на кінцях базису знімання, перпенди-

кулярні до базису фотографування;

загальний

—

знімання за умови, що напря-

ми оптичних осей не лежать в одній пло-

щині і не паралельні між собою;

паралельний (рівновідхилений) - зніман-

ня за умови, що напрями оптичних осей

камери, встановленої на кінцях базису зні-

мання, лежать

одній горизонтальній пло-

щині і паралельні між собою;

рівнонахилений - знімання за умови, що на-

прямки оптичних осей камери лежать в

одній негоризонтальній площині та пара-

лельні між собою. 8.

Основні довготні...

397

ОСНОВНІ ДОВГОТНІ ПУНКТИ

(основные долготные пункты; the main

longitudinal points; Langehauptpunkte m pi):

астрономічні пункти, на яких визначають

особисто-інструментальну різни-

цю. Довготи О. д. п. відомі з похибкою

< ±0,015. На території України основний

довготний пункт є в астрономічній обсер-

ваторії (м. Миколаїв, обл.). 18.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КОСМІЧНОЇ

ФОТОГРАММЕТРІЇ (основные задачи

космической фотограмметрии; main tasks

of space photogrammetry; Hauptaufgaben f

pi der kosmischen Fotogrammetrie f): розв'я-

зання наукових задач, картографування

планет, дослідження природних ресурсів,

дистанційний моніторинг, побудова гло-

бальних опорних високоточних мереж на

основі застосування космічних знімків. 8.

ОСОБИСТО-ІНСТРУ МЕНТАЛЬНА

РІЗНИЦЯ (лично-инструментальная ра-

зность; personal error; persdnlich-instru-

menteller Fehler

personlich-instrumentelle

Differenz f): похибка спостерігача, зумов-

лена систематичною неточністю супрово-

дження зорі рухомою ниткою контактного

мікрометра астрономічного універсала, а

також деякими систематичними похибка-

ми інструментального характеру. О.-і. р.

визначається на основних довготних

пунктах, широта яких не відрізняється

більш ніж

на

10° від широт пунктів,

на

яких

проводились астрономічні спостереження

цим приладом. Визначають О.-і. р. двічі:

до і після польових робіт. Середніми зна-

ченнями поправок за О.-і. р. виправляють

результати вимірювань на астрономічних

пунктах. 18.

ОСТАЩЕНКО-КУДРЯВЦЕВ БОРИС

(1877-1956): астроном і геодезист, із 1909

працював у Миколаївській морській обсер-

ваторії, з 1924 - викладач, із 1935 - проф.

харківських вищих навч. закладів. Праці з

астрометрії, геодезії та математичної кар-

тографії; автор україномовного підручни-

ка з вищої геодезії; розробив новий метод

дослідження картографічних проекцій. 5.

ОСТРОВСЬКИЙ АПОЛІНАРІЙ ЛЬВО-

ВИЧ (19.01.1923): нар. у с. Галузинці Вов-

ковинецького р-ну Вінницької обл. (нині

Хмельницька). Нагороджений орденами

Слави третього ступеня, Вітчизняної вій-

ни

другого ступеня, 8 медалями та числен-

ними подяками вищого командування. За-

кінчив 1951 геодезичний факультет Львів-

ського політехнічного ін-ту, працював на

посаді асистента кафедри геодезії, працює

в цьому ж закладі безперервно досі. Зав.

кафедри геодезії „Львівської політехніки"

(1977-93), один із засновників львівської

наукової школи з дослідження атмосферної

рефракції. 1960 захистив кандидатську, 1973

-докторську дисертації (Дослідження рефра-

кції

при

геодезичних вимірах). Це була пер-

ша в Україні докторська дисертація з до-

слідження рефракції, що засвідчила ство-

рення відомої у науковому світі Львівської

школи рефракції. Опублікував понад 100

наукових праць, зокрема

три

монографії та

навчальний посібник з геодезичного при-

ладознавства. За його керівництвом захи-

стили кандидатські та докторські дисерта-

ції понад 20 співшукачів. Із 1979 керує га-

лузевою науково-дослідною лабораторією

ГНДЛ-18. Має п'ять авторських свідоцтв,

дві срібні (1985,1990) і дві бронзові (1983,

1987) медалі ВДНГ СРСР, нагороджений

медаллю „Винахідник СРСР". 1962-91 -

член, 1974 - голова Геодезичної секції

Львівського відділення Всесоюзного астро-

номо-геодезичного товариства при АН

СРСР (ВАГТ). Брав участь у VI (Єреван,

1975), VIII (Ленінград, 1986) та IX (Ново-

сибірськ, 1990) з'їздах ВАГТ та пле-

нумах його центральної ради, членом

якої був. Нагороджений медаллю

„Ветеран праці" (1983), значком „Від-

мінник геодезії і картографії" (1983)

Осьова система...

398

та званням „Почесний геодезист" (1988),

2001 присвоєно звання заслуженого діяча

науки і техніки України.

ОСЬОВА СИСТЕМА ГЕОДЕЗИЧНО-

ГО ПРИЛАДУ (осевая система геодези-

ческого прибора; axis system of geodetic de-

vice; Achsensys

tern

n des geodatischen Gerats

n): частина конструкції геодезичного при-

ладу з віссю, за допомогою якої обертаю-

ться його рухомі частини (напр., алідада,

зорова труба). 14.

ОТВІР ВХІДНИЙ І ВИХІДНИЙ оп-

тичної СИСТЕМИ (входной и выход-

ной зрачок оптической системы; entrance

and exit pupils ofoptical system; Eintritts- und

Austrittspupille des optischen Systems n): зо-

браження апертурної діафрагми під час хо-

ду променів справа наліво через частини

оптичної системи наз. вхідним отвором, її

зображення під час ходу променів зліва

направо через наступні частини оптичної

системи - вихідним отвором оптичної си-

стеми. 14.

ОФОРМЛЕННЯ КАРТИ (оформление

карты; map delineation; Kartenaufbereitung

f Ausstattungf): розділ картографії і техно-

логічний процес у картографічному виро-

бництві, коли за допомогою картографіч-

ної графіки і фарб подається на картах різ-

номанітна інформація, що надає карті ху-

дожнього та естетичного вигляду; сюди

належать також питання опрацювання

умовних позначень, що становлять основ-

ний зміст картографічного зображення

будь-якої карти. 5.

ОФСЕТНА МАШИНА

(офсетная

маши-

на; offset machine; Offsetmaschine f): дру-

карська машина, за допомогою якої дру-

кують карти з використанням друкарсь-

ких форм друку плоского. За кількі-

стю фарб, якими можна надрукувати кар-

ту за один прогін, О. м. поділяють на одно-,

дво- і більше фарбові. Двофарбова О. м.

складається з таких основних

вузлів:

пнев-

матичного самонакладача 7; системи 2, що

подає з допомогою захоплювачів З підго-

товлені для друкування аркуші паперу; пе-

редавального 4 і вивідного 5 циліндрів;

одного друкувального циліндра 6; офсет-

них циліндрів 7, формних циліндрів 8, зво-

ложувальних 9 і фарбових апаратів 10, ви-

відної системи 11, що забирає надрукова-

ний аркуш паперу і подає його на при-

ймальний стіл 12. Циліндри 6-8 та апара-

ти 9,10 є складовими друкувальної систе-

ми двофарбової О. м. Офсетні циліндри

обтягнуті спеціальним гумовим полот-

ном. 5.

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ІНЖЕНЕРНО-

ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБОТАХ (техника

безопасности на инженерно-геодезичес-

ких работах; labour protection on enginee-

ring-geodetic works; Arbeitsschutz m auf der

geodatiscneh Arbeiten f pi): регламентуєть-

ся нормативним документом, який перед-

бачає систему організаційних і технічних

заходів і засобів, спрямованих на запобі-

гання нещасних випадків на виробництві.

Організаційні заходи зводяться до інструк-

тажу і навчання працівників безпечних і

нешкідливих методів і прийомів робіт, та

опрацювання регламентованої праці та від-

починку. Технічні заходи ґрунтуються на

певних нормах і правилах. Напр., регламе-

нтуються норми площі приміщення на

одного працівника, віддаль між обладнан-

ням тощо. Під час виконання інженерно-

геодезичних робіт забороняється: працю-

вати влітку на відкритих місцях без голов-

ного убору, лежати на землі, пити воду з

відкритих водоймищ тощо. Під час робо-

ти на шосейних дорогах і залізницях вста-

новлюють додаткові застережні заходи.

Дотримання правил О. п. на і.-г. р. - обо-

в'язкова умова для всіх видів інженерно-

геодезичних робіт. 7.

Оцінка ефективна

399

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНА (эффективная

оценка; effective estimation; effektive Wertung

f): якщо деякий параметр можна зобразити

кількома обґрунтованими оцінками, то О.

е. наз. та, дисперсія якої мінімальна. Якщо

деякий параметр має дві обґрунтовані

оцінки D

і D

ТО

О. е. буде та, дисперсія

якої

менша.

Відношення k - D

наз. мі-

рою ефективності Dj відносно

£>

20.

ОЦІНКА ЗЕМЛІ (оценка земли; land eva-

luation; Landschatzung f): висновки про

стан природної і господарської цінності

земель, що ґрунтуються на даних родючо-

сті ґрунтів, природно-кліматичних умов та

економічного потенціялу земельних

угідь. 4.

ОЦІНКА ЗЕМЛІ ГРОШОВА (денежная

оценка земли; pecuniary land evaluation;

Landgeldschatzung /): о ц

н к а землі

як

то-

вару в грошах; при цьому оцінюють зем-

лю як засіб виробництва з урахуванням

змін її використання. 21.

ОЦІНКА ЗЕМЛІ ЕКОНОМІЧНА (эко-

номическая оценка земли; economical land

evaluation; okonomische Grundeinschatzung

f Ertragswertungf): оцінка землі як засобу

виробництва у сільському господарстві. 21.

ОЦІНКА НЕЗМІЩЕНА (несмещенная

оценка; undisplaced estimation; unabwei-

chende (unverzerrte) Schatzfunktion f):

1) оцінка, для якої математичне спо-

дівання дорівнює її теоретичному значен-

ню. О. н. математичного сподівання є се-

реднє арифметичне, тобто

а О. н. дисперсії D обчислюється за фор-

мулою

n-l

2) оцінка параметра, для якої відсутня си-

стематична похибка (її математичне спо-

дівання дорівнює нулеві). 20; 21.

ОЦІНКА ОБҐРУНТУВАННЯ (оценка

обоснования; estimation of basis; Bewertung

f der Grundlagen f pi): оцінка, яка за ймові-

рністю прямує до її теоретичного значен-

ня. Оцінку математичного сподіван-

ня можна записати так:

Р[|ш*-т|<є]>1-5,

де

от

- статистична оцінка математичного

сподівання; т - математичне сподівання; є

і 5 - як завгодно малі додатні числа. 20.

ОЦІНКА ТОЧНОСТІ МЕРЕЖІ АПРІ-

ОРНА

(априорная

оценка точности сети;

a priory accuracy estimation of network;

vorlciufige Rechnungf der Genauigkeit f des

Netzes n): так наз. попередню оцінку точ-

ності запроектованої мережі. Найпростіше

визначають точність запроектованих ме-

реж, використовуючи відповідні наближені

формули. Точнішим є корелатний спосіб.

У ньому, згідно з проектом мережі, на карті

знаходять наближені значення тих вели-

чин, які треба вимірювати. Ці значення ви-

користовують для складання умовних рів-

нянь, що виникають у мережі, та вагових

функцій величин, для оцінки точності. Для

цього вільні члени умовних рівнянь не

потрібні. Тоді складають таблицю коефі-

цієнтів нормальних рівнянь. Виключивши

них

усі невідомі, отримують обернені ваги

величин, для яких були складені вагові

функції. Маючи їх, а також похибку оди-

ниці ваги, визначають сер. кв. похибки оці-

нюваних величин. О. т. м. а. виконують та-

кож методом математичного моделювання

результатів вимірювань. Для цього створю-

ють математичну модель мережі, в якій

наближені значення величин, які треба ви-

мірювати, відповідають усім умовам, що

виникають у мережі. Тоді моделюють по-

хибки вимірювань, виходячи з того, що за-

кон

їх розподілу нормальний. Стандарт по-

хибок визначають, враховуючи точність

приладів і прийняті методи. Змодельова-

ними похибками спотворюють модель ме-

режі. Після зрівноваження отримують пер-

шу реалізацію значень похибок функцій

виміряних величин, які можуть виникнути

в мережі. Процес спотворення та отриман-

ня значень похибок повторюють не менше

ЗО

разів. Це уможливлює надійну оцінку

точності, визначення будь-якого елемента

мережі. 13.