Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Передатне відношення

410

круга і приводять його потім до значення

180°±10".

5. Перевірка зорової труби на колімацію.

Виконується так, як у теодолітах. Якщо

значення колімації перевищує 10", то алі-

даду встановлюють на відлік [R + С], або

[L + С], де R і L - відліки горизонтального

круга при положенні вертикального круга

ліворуч і праворуч відповідно, С - коліма-

ція. При цьому бісектор окулярного мік-

рометра труби (рухома нитка) зміститься

відносно зображення земного предмета.

Наводять бісектор на предмет і виправною

гайкою гребінки окулярного мікрометра

поєднують нуль-пункт гребінки з бісекто-

ром. Затиснувши головку гвинта так, щоб

він не обертався, шкалу мікрометра вста-

новлюють на 0.

6. Перевірка місця зеніту вертикального

круга виконується так, як у теодолітах.

Якщо Mz > 0,5', його виправляють. Для

цього обчислюють відліки вертикального

круга, які відповідають нульовому зна-

ченню місця зеніту: L = z, R = 360°

—z,

де

z = (L- і?)/2 Мікрометричним гвинтом по-

вертають раму з мікроскопами-верньєра-

ми вертикального круга і встановлюють

наперед обчислений для нього відлік. Ви-

правними гвинтами рівня при вертикаль-

ному крузі виводять його бульбашку на се-

редину шкали.

7. Перевірка правильності орієнтування

рухомої нитки окулярного мікрометра у

двох ортогональних положеннях. Перевір-

кою визначають відхилення рухомої нитки

від вертикального (при азимутальних спо-

собах спостережень) або горизонтального

(при зенітальних способах спостережень)

положення. Для переходу від вертикаль-

ного положення рухомої нитки до горизон-

тального обертають коробку мікрометра.

Відхилення рухомої

нитки

від відповідного

положення Ц/, яке не повинно перевищу-

вати ±5', обчислюють за формулою

І//

—

2,21 (а

—

Ь) |, де а і b - відліки шкали

мікрометра під час наведення двох різних

частин рухомої нитки

на

зображення візир-

ної

цілі.

Юстування виконують обертанням

поворотного гвинта для приведення рухо-

мої нитки мікрометра до горизонтального

положення.

8. Перевірка правильності встановлення

контактного циліндра окулярного мікро-

метра. Якщо рухома нитка міститься в

нуль-пункті гребінки, то відлік шкали оку-

лярного мікрометра має дорівнювати ну-

леві. Якщо це не виконується, то, утриму-

ючи рухому нитку в нуль-пункті гребінки,

обертанням головки зі шкалою встановлю-

ють його на нульовий відлік. Виправним

гвинтом гребінки виводять нуль-пункт на

рухому нитку сітки. 18.

ПЕРЕДАТНЕ ВІДНОШЕННЯ (переда-

точное отношение; transmission ratio;

Transmissionsbeziehung f): число, що хара-

ктеризує передачу обертового руху

меха-

нічних передачах і є відношенням кутових

швидкостей двох трибкових коліс. 8.

ПЕРЕДАЧА ВИСОТИ НА МОНТАЖ-

НИЙ ГОРИЗОНТ (передача отметки на

монтажный горизонт; transferring

of eleva-

tion into erection horizon;

Hdhentibertragungf

dem Montagehorizont

m):

виконують

за

до-

помогою підвішеної рулетки і нівеліра, ви-

мірюванням світловіддалеміром прямовис-

ної віддалі або електронним тахеометром

тригонометричним нівелюванням. 1.

ПЕРЕКІС КОНСТРУКЦІЇ (перекос

конструкции; warping of construction; Ge-

baudeverzerrungf): відношення максималь-

ної різниці нерівномірних осідань двох су-

сідніх марок опор до віддалі між ними. 7.

ПЕРЕКРИТТЯ АЕРОФОТОЗНІМКІВ

(перекрытие аэрофотоснимков; airphoto

overlap; Luftbildsuberdeckung f): взаємне

перекриття знімків, коли аерофотозніман-

ня площі виконують так, щоб частина цієї

площі зобразилась на сусідніх знімках.

П. а. виражається у відсотках. Є: поздовж-

нє - взаємне перекриття двох сусідніх аеро-

фотознімків

одному маршруті; поперечне

- взаємне перекриття аерофотознімків, що

належать до двох суміжних маршрутів. 8.

ПЕРЕКРИТТЯ ЗОН (перекрытие зон;

overlap of zones; Zonetiberdeckung f): див.

Застосування проекції Ґавсса-Крю-

ґера в геодезичних і топографічних

роботах. 17.

Перенесення картографічної..

411

ПЕРЕНЕСЕННЯ КАРТОГРАФІЧНО-

ГО ЗОБРАЖЕННЯ (перенесение кар-

тографического изображения; transferring

of cartographical imagery; Ubertragungfder

kartographischen Abbildung f): процес пе-

ренесення рисунка з картографічного

матеріалу на оригінал карти скла-

дальний.За М. О. Урмаєвим, цей процес

точкового перетворення, коли кожній точці

картографічного матеріалу відповідає точ-

ка

на складальному оригіналі, зводиться до

перетворення їх проекцій картогра-

фі ч н и х. Це перетворення записують у за-

гальному вигляді як Х= Р\(х, У),

= F

(X,

у), де

X, Y- відповідно плоскі прямо-

кутні координати точок

на

картматеріалі та

на складальному оригіналі. Ці рівняння за-

галом характеризують перетворення проек-

ції картматеріалу на проекцію карти, що

складається. Якщо в них функціональну

залежність виразити через коефіцієнти, то

отримаємо: Х= kx, Y=ky, а таке перетво-

рення наз. перетворенням подібності, що

геометрично визначається двома парами

точок (див. Гомотетія). Перетворення по-

дібності використовують у простіших спо-

собах П. к. з.: пантографування, фото-

графування (у фотомеханічному способі)

тощо. Якщо ж у наведених рівняннях цю

функціональну залежність виразити ліній-

ними рівняннями, тоді

Х= а

х +

а^у

+ а

= А;

Y=b

x + b

y + b

= B,

що характеризують афінне перетворення.

Воно визначається трьома парами точок і

має такі властивості:

- прямій лінії на картматеріалі відповідає

пряма лінія на складальному оригіналі й у

випадку паралельних зберігається їхня па-

ралельність;

- точка, що лежить на прямій на картмате-

ріалі, зобразиться точкою на відповідній

прямій на складальному оригіналі (наслі-

док попередньої властивості);

- м-б уздовж цих прямих сталий, тобто від-

різки прямих на картматеріалі та оригіна-

лі будуть пропорційними. Афінне перетво-

рення можна здійснити за допомогою

фототрансформатора.

Якщо ж у початкових рівняннях функ-

ціональну залежність виразити дробово-лі-

нійними функціями, то ці рівняння запи-

шуться у вигляді Х-АІС, Y=BIC, де

С = c

x +

с^у

+ с

, що властивий колінеар-

ному перетворенню, яке визначається чо-

тирма парами точок,

але

ньому

на

відміну

від афінного перетворення м-б уздовж пря-

мих змінний і відрізки однойменних пря-

мих

на

картматеріалі та оригіналі не будуть

пропорційними. Це перетворення можна

здійснити також на фототрансформаторі.

Якщо у тих же рівняннях функції виразити

рівняннями другого порядку

X - а

х + а

у + а

+ а

ху + а

Y = bxx + b2y + bnx

+ b12xy + Ь22у

то це буде перетворення другого порядку,

за допомогою

якого

можна прямі лінії

карт-

матеріалу зображувати на оригіналі криви-

ми другого порядку (еліпсами, парабола-

ми, гіперболами). 5.

ПЕРЕНЕСЕННЯ КАРТОГРАФІЧНОЇ

ІНФОРМАЦІЇ НА СКЛАДАЛЬНИЙ

ОРИҐІНАЛ КАРТИ

(перенесение

карто-

графической

информации

на составитель-

ский

оригинал карты; transferring of carto-

graphical information on compilation sheet

of map; Ubertragung f der Karteninforma-

tion aufderEntwurfzeichnungf): див. Пере-

несення картографічного зобра-

ження. 5.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЄКТУ (перенесе-

ние проекта; project transference; Abstec-

kungf): комплекс геодезичних побудов, які

виконують на будівельному майданчику

дляперенесення червоних ліній забу-

дови, осей проїздів та підземних інженер-

них мереж, пунктів геодезичної будівель-

ної сітки,

також головних, основних і до-

поміжних осей споруд. Вихідні дані для

П. п.: генеральний план споруди; пунк-

ти геодезичної основи; координати черво-

них ліній проїздів і головних точок буді-

вель та кутів повороту підземних інженер-

них мереж. Для П. п. складають розмічу-

вальне креслення, на якому подають кутові

та

лінійні параметри, потрібні для встанов-

Перерисовування..

412

лення на місцевості конкретних точок спо-

руди. Перенесення проектних позначок ви-

конують від пунктів існуючої нівелірної

мережі. 7.

ПЕРЕРИСОВУВАННЯ ЗА КЛІТИНКА-

МИ (перерисовка по клеткам; repainting

squares;

Umzeichnungfmit

Hilfe

Quadrate

n pi): найпростіший спосіб перенесення

зображення штрихових елементів кар-

тографічного матеріалу наориґінал

карти складальний. Цей спосіб вигідно

застосовувати, коли проекції (сітки кар-

тографічні) картматеріалу і карти, що

складається, - різні. Картографічні (коор-

динатні) сітки вихідного картматеріалу

(рис., а) і складального оригіналу (рис., б)

карти згущуються однаковою кількістю

клітинок. Розмір клітинок залежить від

складності рисунка штрихових елементів,

відмінностей проекцій, потрібної точності

побудови зображення. Досліджено, що в

клітинках розміром 10x10 мм похибка на-

несення контуру відносно сторін клітинок

становить 0,35 мм, у клітинках 5X5 мм

±0,26 мм, у клітинках 3X3 мм ±0,15 мм.

Якщо врахувати, що похибка побудови

клітинок становить у найкращому випадку

±0,2 мм, то реальна точність П. з. к. змісту

карти з картматеріалу на складальний ори-

гінал карти

становить ±0,3-0,5 мм. Перене-

сення рисунка з картматеріалу на оригінал

карти виконують візуально. Форма кліти-

100° 96°

1 2 3 4 5 6

1—

J \

)0° 96

нок може бути й інша, напр., як у випадку

графічної тріангуляції, коли клітинками

можуть бути трикутники або інші геомет-

ричні фігури, що опираються на астроно-

мічні чи тріангуляційні пункти, і які отри-

мано відповідним згущенням на картмате-

ріалі та оригіналі карти. 5.

ПЕРЕРІЗ НОРМАЛЬНИЙ {нормальное

сечение; normal section; Normalschnitt m):

слід перерізу поверхні (еліпсоїда, кулі)

площиною нормальною,взаданійточ-

ці. Кожний П. н. має свою кривину. Серед

усіх

П.

н. у

цій

точці поверхні є два взаємно

перпендикулярні, з яких один має найбіль-

шу, а інший

—

найменшу кривину. Ці два

П. н. наз. перерізами нормальними голов-

ними',

напрями, в яких вони розташовані,

- напрямами головними, а їх радіуси кри-

вини -радіусами

кривини головними. На

по-

верхні є точки, в яких у всіх напрямах нор-

мальні перерізи мають однакову кривину.

Такі точки наз. точками округлення, або

точками омбілічними.

На поверхні кулі всі

точки

омбілічні;

на

поверхні еліпсоїда омбі-

лічними точками є точки полюсів.

Перера нормальний..

413

Між двома точками А і В на еліпсоїді в за-

гальному випадку проходять два

П.н.:

АаВ

- наз. перерізом нормальніш прямим для

т. А

і перерізом нормальніш оберненим для

т. В, і ВвА - прямим П. н. для

т.

В і оберне-

ним - для т. А. Вони наз. взаємно оберне-

ними чи взаємними нормальними перері-

зами. 17.

ПЕРЕРІЗ НОРМАЛЬНИЙ ОБЕРНЕ-

НИЙ

(обратное нормальное сечение;

inver-

se normal section; Reziproknormalschnitt

m):

див. Переріз нормальний. 17.

ПЕРЕРІЗ НОРМАЛЬНИЙ ПРЯМИЙ

{прямое нормальное сечение; direct normal

section; direkterNormalschnittm): див. Пе-

реріз нормальний. 17.

ПЕРЕРІЗ ЦЕНТРАЛЬНИЙ {централь-

ное сечение; central section; zentrischer

Schnitt m): слід від перерізу поверхні еліп-

соїда будь-якою площиною централь-

ною. П. ц. крива лінія - еліпс; виняток

П. ц. у площині екватора - коло. 17.

ПЕРЕРІЗИ НОРМАЛЬНІ ГОЛОВНІ

{главные нормальные

сечения;

main normal

sections; Hauptnormalschnitte m pi): див.

Переріз нормальний. 17.

ПЕРЕТВОРЕНА ГЕОМЕТРИЧНА МО-

ДЕЛЬ {преобразованная геометрическая

модель; transformed geometrical model;

transformiertes geometrisches Modell

n):

мо-

дель об'єкта, створена двома або декіль-

кома перетвореними зв'язками проектува-

льних променів, тобто такими, які не подіб-

ні до тих зв'язок променів, які були під час

фотографування об'єкта. В такій моделі

проходить витягування (стиснення) її з

висотою, якщо порівнювати з подібною

геометричною моделлю. Співвідно-

шення вертикального м-бу моделі

1 :t

до

горизонтального \:т описується виразом

A/m,

де Я - коефіцієнт перетворення

зв'язок. Теорія опрацювання знімків з пе-

ретвореними зв'язками (1950—70) суттєво

вплинула на технологію створення топо-

графічних карт фотограмметричними ме-

тодами і спричинила появу низки універ-

сальних стереофотограмметричних прила-

дів (у

СРСР

- стереограф, стереопроектор),

на яких можна опрацьовувати аерофото-

знімки з фокусними віддалями 55-

350 мм. 8.

ПЕРЕТВОРЕННЯ АФІННЕ (афинное

преобразование; affine transformation;

Affintransformationf): див. Перенесення

картографічного зображення. 5.

ПЕРЕТВОРЕННЯ БЕРЕГІВ ВОДО-

СХОВИЩ {переработка берегов водохра-

нилищ; marginal erosion of storage pond;

Umformung

f der Wasserbehalterufer n pi):

руйнування берегового схилу і вироблення

нового профілю рівноваги під дією амбра-

зії, спричиненої течіями, вітровими і суд-

новими хвилями. 4.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ДРУГОГО ПОРЯД-

КУ {преобразование второго порядка; se-

cond-order conversion; Transformation fder

zweiten Ordnung f): див. Перенесення

картографічного зображення. 5.

ПЕРЕТВОРЕННЯ КОЛІНЕАРНЕ (кол-

линеарное преобразование; collinear con-

version; kollineare Transformation f): див.

Перенесення картографічного зоб-

раження. 5.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ПЛОСКИХ КООР-

ДИНАТ ҐАВССА-КРЮҐЕРА ІЗ ОДНІЄЇ

ЗОНИ В ІНШУ {преобразование плоских

координат Гаусса-Крюгера из одной зоны

в другую; conversion of plane

Gauss—Kruger

coordinates from one zone to another; Koor-

dinatentransformation f zwischen den Meri-

dianenstreifen m рї): див. Застосування

проекції Ґавсса-Крюґера в геоде-

зичних і топографічних робо-

тах. 17.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОДІБНОСТІ {пре-

образование

подобия;

similarity transforma-

tion; Transformation f der Ahnlichkeit): див.

Перенесення картографічного

зображення. 5.

ПЕРЕХРЕСТЯ СІТКИ НИТОК ЗОРО-

ВОЇ ТРУБИ {перекрестие сетки нитей

зрительной трубы;

cross-wire;

Fadenkreuz

des Fernrohrs

n):

точка перетину основних

штрихів сітки

ниток

зорової труби або осей

бісекторів, що їх заміняють. 14.

Перигей

414

ПЕРИГЕЙ (перигей; perigee; Perigaum п):

найближча до Землі точка орбіти Місяця

або ШСЗ. 18.

ПЕРИГЕЛІЙ (перигелий; perihelion; Peri-

hel n): найближча до Сонця точка орбіти

небесного тіла (планети, штучного супут-

ника), що рухається довкола Сонця по

одному з конічних перерізів: еліпсу, пара-

болі, гіперболі. 18.

ПЕРИПЛИ (периплы): вид давньогрець-

кої літератури, змістом якої був опис бере-

гів з інформацією про віддалі між окреми-

ми пунктами узбережжя, про гавані, міли-

ни

з відомостями про безпеку плавання, міс-

ця стоянок суден, населені пункти тощо. П.

подавали цінну інформацію під час морсь-

кого плавання. Майже не збереглися. 5.

ПЕРИЦЕНТР (перицентр; pericentre; Ре-

rizentrum и): точка орбіти еліптичної

небесного тіла, найближча до того її фоку-

са,

якому розташований центр притяган-

ня тіла. П. та діаметрально протилежний

йому апоцентр є точками перетину орбі-

ти з її великою віссю. Відповідно до назви

тіла, яке є центром притягання (Земля,

Сонце, Місяць тощо), замість П. можуть

вживатися терміни перигей, перигелій, пе-

риселеній тощо. 9.

ПЕРІОД КОЛИВАННЯ (период колеба-

ния;

oscillation period; Wellenperiodef): див.

Коливання гармонічне. 13.

ПЕРІОД КОЛИВАННЯ МАЯТНИКА

(период

колебания

маятника; period of pen-

dulum oscillation; Schwingungsperiode f des

Pendels n): період коливання, за який

маятник проходить від одного крайнього

положення до другого або між двома його

послідовними проходженнями положення

рівноваги. П. к. м.

„ ГГ„ і .

2 се

9 .

а .

Т=я,\—(1

+ -sin

—

+—sin

— +

...),

|j 4 2 64 2 '

де / - зведена довжина фізичного

маятника; g

—

прискорення вільного

падіння; а

—

амплітуда коливань

маятника. 6.

ПЕРІОДИ СПОКІЙНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

(периоды спокойных изображений; periods

of quiet images; Zeitabschnitt m der stillen

Zieldarstellungen f pl)\ див. Коливання

зображень. 13.

ПЕРОВИЧ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ

(10.08.1946) 1969 закінчив геодезичний фа-

культет

ЛПІ

за спеціальністю „Астрономо-

геодезія". 1969-71 інженер відділу інже-

нерних вишукувань Івано-Франківського

проєктно-конструкторського технологіч-

ного ін-ту Мінлісдеревпрому України.

1971—74 - навчання в очній аспірантурі

ЛПІ. 1974-94 - молодший науковий спів-

робітник, асистент, ст. викладач, доц., проф.

(1991), зав. кафедри прикладної геодезії,

декан геологорозвідувального факультету,

проректор з наукової роботи Івано-Фран-

ківського державного технічного у-ту наф-

ти і газу. Акад. Української нафтогазової

академії (1993). З 1994 зав. кафедри інже-

нерної геодезії і кадастру Національного

ун-ту „Львівська політехніка", із 1998 -

ректор Ін-ту управління природними ре-

сурсами (недержавної форми власності).

1977 захистив кандидатську дисертацію

„Дослідження точності передачі астроно-

мічних координат і азимуту в просторовій

тріангуляції і полігонометрії", 1990 - док-

торську „Розробка методів і засобів

геодезичного контролю деформацій

інженерних споруд магістральних газопро-

водів". Автор понад 60 наукових праць у

галузі просторової геодезії, дослідження

деформацій споруд та кадастру.

ПЕРСПЕКТИВА ТОЧКИ (перспектива

точки; perspective of the point; Punktper-

spektivej): зображення на площині кар-

тинній К деякої А точки поверхні, яке

ґрунтується на законах проективної гео-

метрії або теорії перспективи. Тут

А'

- пер-

спектива точки А, 3 - точка зору. 5.

Петит

415

ПЕТИТ (петит; petit; Petitf): друкарський

шрифт, кеґль якого становить 8 пунктів

(3,01 мм). 5.

П'ЄЗОЕФЕКТ (пьезоэффект; piezoelec-

tric effect; Piezoeffekt

m):

спостерігається в

деяких кристалах, без центра симетрії, до

яких належать кристали кварцу, сегнетової

солі, метатитанату барію тощо. Суть його

полягає в тому, що при деформації (стис-

канні, згинанні) кристала на його гранях

з'являються електричні заряди. Величина

цих зарядів прямо пропорційна до прикла-

деної сили. Зміна напряму сили зумовлює

зміну знака електричних зарядів. Це явище

наз. теж прямим П. Обернений П. вивля-

ється

тому, що під дією електричного по-

ля

кристал деформується (стискується, зги-

нається). Для спостерігання оберненого П.

на грані кристала прикладають електроди,

на які подають напругу. При змінній напру-

зі на електродах в кристалі виникають ме-

ханічні коливання, інтенсивність яких зале-

жить від частоти напруги. На одній із час-

тот інтенсивність коливань найбільша. Цю

частоту наз. резонансною, або власною

частотою кристала. П. використовують у

модуляторах та ехолотах. 13.

ПИЛИП'ЮК РОМАН ГЕРАСИМОВИЧ

(1934). 1955 закінчив геодезичний факуль-

тет Національного ун-ту „Львівська полі-

техніка". Працював в Українському аеро-

геодезичному підприємстві (Київ) інжене-

ром-геодезистом, звідки був скерований на

роботу у Китайську народну республіку, де

працював 1956-57. Із 1963 - асистент,

проф. кафедри Івано-Франківського тех-

нічного ун-ту нафти і газу. 1967-76 - зас-

тупник, а 1985-90 - декан геологорозвіду-

вального факультету. 1989-93 -

зав.

кафед-

ри прикладної геодезії цього ж ун-ту. 1974

захистив кандидатську дисертацію, доц.

(1978). Автор понад 50 наукових праць.

Наукові інтереси стосуються проблем три-

вимірної геодезії, методів високоточних

геодезичних вимірювань, проблем ка-

дастру. Нагороджений почесною грамотою

Головного управління геодезії, картографії

та кадастру при Кабінеті Міністрів Украї-

ни. Йому присвоєно почесне звання „Від-

мінник освіти України" (1998), нагород-

жений медалями „За доблесну працю"

(1970), „Ветеран праці" (1987), орденом

дружби КНР.

ПІВВІСЬ ВЕЛИКА ОРБІТИ (большая

полуось орбиты; orbit major semiaxis; grofie

Bahnhalbachse f): відрізок 0,A = 0,/7 = a

(рис. Аномалія істинна) від центра O

еліпса орбіти до апоцентра або перицент-

ра; вимірюється

лінійних одиницях, вхо-

дить до складу кеплерових елементів

орбіти, характеризує її розмір. 9.

ПІВКУЛЯ ЗЕМЛІ (полушарие Земли; se-

misphere of Earth; Halbkugel f der Erde f):

половина земної поверхні, отримана поді-

лом земної кулі відповідними лініями. Роз-

різняють: північну і південну, східну і за-

хідну, а також материкову і океанічну пів-

кулі. Якщо земну кулю ділить площина

екватора, то половина з північним полю-

сом буде північною П. 3., аз південним по-

люсом - південною П. 3.; якщо ж ділить

площина, що проходить через меридіан

Грінвіча і вісь обертання Землі, то поверх-

ня між цим меридіаном на схід і протилеж-

ним йому меридіаном (довгота дорівнює

180°) буде східною П. 3., а на захід - захід-

ною П. 3. Материкова П. 3. - така півкуля,

на якій зосереджений майже весь суходіл

поверхні Землі. Цю півкулю можна отри-

мати

результаті умовного перетину Землі

великим колом перпендикулярно до осі,

один полюс якої розташований біля гирла

ріки Луари (Франція), другий - у Тихому

океані біля Нової Зеландії. У материковій

П. 3. суходіл займає майже половину (47%)

її площі. В океанічній П.З. океани займа-

ють 91% загальної її поверхні. Полюс океа-

нічної П.З. міститься

Тихому океані поб-

лизу Нової Зеландії (один з полюсів мате-

рикової П. 3.). 5.

ПІВСФЕРОЇД ПІВНІЧНИЙ (ПІВДЕН-

НИЙ) (полусфероид северный (южный);

hemispheroid north, south; nordes Halbspha-

roidn (Siidhalbspharoidn))\ див. Сфероїд;

Еліпсоїд земний. 17.

Пігмент

416

ПІГМЕНТ

(пігмент;

pigment; Pigment

п):

фарбувальна речовина, що не розчиняється

звичайними технічними розчинниками

(вода, оливи, спирт), на відміну від тих що

розчиняються і які наз. барвниками. П. у

фарбах друкарських визначає їх оптич-

ні властивості (колір, покривна здатність,

світлостійкість). Діаметр частин кольоро-

вих П. у середньому 0,1-0,3 мк, а розмір

первинних частинок основного чорного П.

- сажі становить соті мікрона. З-поміж ко-

льорових

П.

можна

назвати:

жовту

вохру

гідроокис заліза разом з глиноземом; сієну

- темно-жовта фарба - майже те ж, що й

вохра, містить окис

марганцю;

мілорі- синя

фарба - окиснена фарба, залізосиньороди-

ста сіль; кармін - яскраво-червона фарба,

добувають з тіла комах кошеніль та ін. 5.

ПІДГОТОВКА ГЕОДЕЗИЧНИХ КАД-

РІВ (подготовка геодезических кадров;

training of geodetic

staff;

Abbildungfder geo-

datischen Fachkrafte pi): тепер у системі

Укргеодезкартографії працює близько 4200

осіб, зокрема, понад 1000 фахівців з ви-

щою освітою, здебільшого випускників

навчальних закладів України. Структура

кадрів характеризується такими показни-

ками; за віком до 30 років - 973 особи

(23,1 %); 30-50 ротів - 1995 осіб (47,4 %);

51-60 років - 889 осіб (21,1 %); понад 60

років - 352 особи (8,4%); за освітою:

середня

спеціальна-1540 осіб

(36,6 %),

вища

-1150 осіб (27,5 %). Незважаючи на чоло-

вічий імідж професії, кількість жінок у га-

лузі становить 50,6 %. Підготовкою спе-

ціалістів з геодезії

та

картографії

Україні

займаються 12 навчальних закладів III і IV

рівнів акредитації та понад 20 навчальних

закладів І та II рівнів акредитації. Річний

випуск фахівців з вищою освітою стано-

вить понад 800 спеціалістів і розподіляє-

ться серед ВНЗ так: астрономо-геодези-

сти (Національний ун-т „Львівська полі-

техніка"); інженери-геодезисти („Львів-

ська

політехніка", Київський національний

ун-т будівництва

архітектури, Донецький

державний технічний ун-т, Івано-Фран-

ківський

державний технічний ун-т нафти і

газу, Криворізький технічний ун-т) - 215

осіб; аерофотогеодезисти („Львівська

політехніка") - 65 осіб; маркшейдери (До-

нецький державний технічний ун-т, Кри-

ворізький технічний ун-т)

—

110 осіб; зем-

левпорядники (Українська державна ака-

демія водного господарства, Харківський

державний аграрний ун-т, Львівський дер-

жавний аграрний ун-т, Одеський сільсько-

господарський ін-т) - 360 осіб; картогра-

фи (Київський національний ун-т ім. Та-

раса Шевченка) - 50 осіб. Спеціалістів у

галузі геодезії готують також Волинський

державний ун-т ім. Л. Українки (м. Луцьк),

Київський ін-т "Слов'янський ун-т", який

на факультет геоінформаційних систем і

технологій уперше 1994 прийняв 20 осіб.

Спеціалістів середньої ланки для системи

Укргеодезкартографії

чотирьох спеціаль-

ностей: прикладна геодезія, аерофотогео-

дезія, картографія і землевпорядкування

готує Київський топографічний технікум.

Молодших спеціалістів з прикладної гео-

дезії готують також Слов'яносербський

сільськогосподарський технікум та Львів-

ський політехнікум. Крім того, спеціалі-

стів-землевпорядників випускають 18 тех-

нікумів сільськогосподарського спряму-

вання. Організовувалось короткотермінове

стажування спеціалістів (15 осіб) упро-

довж двох тижнів у геодезичній службі Ве-

ликобританії, та геодезичній службі Шве-

ції. Підвищення кваліфікації та перепід-

готовку спеціалістів здійснює Геодезичний

факультет підвищення кваліфікації

та

пере-

підготовки кадрів Міністерства освіти і

науки України у „Львівський політех-

ніці". 2.

ПІДГОТОВКА КАРТИ ДО ВИДАННЯ

{подготовка карты к

изданию;

preparation

of тар for publishing; Kartenvorbereitung f

zur Herausgabe f): зводиться до виготов-

ленняякісних оригіналів карт видав-

ничих штрихових і напівтонових, придат-

них для виготовлення друкарських

форм і друкування накладу карти. 5.

ПІДГОТОВКА КАРТОГРАФІЧНОГО

МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ЦИФРУВАННЯ

{подготовка картографического матери-

ала к

цифрованию;

preparation of cartogra-

Підготовка траси..

417

phical material for digitising; Vorbereitung f

der kartographischen Daten zu Digitalisie-

rungj): комплекс робіт, пов'язаних з виго-

товленням спеціальних графічних

тексто-

во-табличних документів, що регламен-

тують цифрування матеріалу карто-

графічного вихідного. 5.

ПІДГОТОВКА ТРАСИ ДО НІВЕЛЮ-

ВАННЯ (подготовка трассы к нивелиро-

ванию; preparation for profile leveling; Tras-

sebereitung f zum Nivelliment n (Hohenbe-

stimmungf)): розмічування на трасі пікет-

них та плюсових точок, поперечників та

заокруглень (колових та ін. кривих) і скла-

дання пікетажного журналу. 12.

ПІДКЛАДЕНЬ НІВЕЛІРНИЙ (башмак

нивелирный; footplate; Frosch

Grundplat-

tef): масивна металева підставка у вигляді

диска зі сферичним виступом зверху

трьо-

ма опорними шипами знизу для встанов-

лення на ньому рейки нівелірної. Крім

П. застосовують ще костилі нівелірні

(бретналі). 16.

ПІДКЛАДКА ФОТОМАТЕРІАЛІВ

(подложка фотоматериалов; photograp-

hic support; Schittrager f): основа, на яку

наносять фотографічну емульсію. Для цьо-

го використовують прозорі й непрозорі ма-

теріали. В аерофотографії застосовують

підкладки з прозорих плівок, скляні та па-

перові. Підкладки з прозорих плівок виго-

товляють з ефірів целюлози або високомо-

лекулярних сполук. До першого типу від-

носять ацетатні підкладки. Плівки другого

типу (лавсанова; за кордоном - „кронар" і

„естар") характеризуються значно меншою

деформацією. 3.

ПІДНЯТТЯ (ВИПИНАННЯ) СПОРУДИ

{подъем {выпучивание) сооружения; rai-

sing {convexity) of construction; Hervorste-

llen n, Vorspringen n

des Gebaudes

n):

дефор-

мація,

яка

спричинює вертикальне зміщен-

ня споруди вверх під дією виштовхуваль-

них сил. 7.

ПІДПИСИ НА КАРТІ {подписи на кар-

те; lettering on the map; Kartenbeschriftun-

gen

f pi): складаються зі слів, які поясню-

ють на карті рід або вид географічних

об'єктів, а також їх якісні та кількісні ха-

рактеристики, як і деякі інші назви, що не

стосуються географічних об'єктів, зокрема

пояснення щодо ліній сітки картогра-

фічної. Вони оформляються різними

шрифтами й кольорами відповідно до

прийнятих для цієї карти умовних позна-

чень. 5.

ПІДП'ЯТНИК {подпятник; bearing; Lat-

tenuntersatz m): пристосування для одно-

значного встановлення п'ятки рейки ні-

велірної на костилі. 14.

ПІДСТАВКА ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИ-

ЛАДУ {подставка геодезического прибо-

ра; footplate; Gestell

(Untersatz т) des geo-

datischen Gerats n): нижня частина геоде-

зичного приладу для його встановлення та

приведення приладу в горизонтальний

стан. 14.

ПІКЕТ

{пикет;picket;

Pflock

т):

від франц.

piquet(m), що означає „кілочок". У трасу-

ванні точка, що закріплює визначений

інтервал (звичайно 100 м) на осі споруди.

П. наз. також точка, на якій встановлено

рейку під час знімання. 14.

ПІКЕТАЖ

{пикетаж;

stationing;

Verpfah-

lungf Absteckungf): система

лічби

віддалей

у сотнях метрів від початкового пункту лі-

нійної споруди до пікетів під час трасу-

вання. Напр., запис ГК14 означає віддаль

від початкового пункту 1400 м. Якщо точ-

Піксель

418

ка, яку наз. плюсовою, розташована у про-

міжку між пікетами то її положення на тра-

сі позначають дробовим пікетажним зна-

ченням, напр., ПС14 + 82,46 означає, що

точка розташована на віддалі 82,46 м від

пікета. 14; 1.

ПІКСЕЛЬ (пиксель;pixel; Pixelf): наймен-

ший елемент поверхні візуалізації, якому

притаманні колір, насиченість та ін. харак-

теристики зображення. 21.

ПІРАМІДА ГЕОДЕЗИЧНА (геодезичес-

кая пирамида; geodetic pyramid; Vermes-

sungspyramide f): тип зовнішнього гео-

дезичного знака, який споруджують для

встановлення візирного циліндра на висоту

до 10 м. Геодезичний прилад установлю-

ють на штативі висотою до 3 м або на ка-

м'яному турі. П. г. може бути три- або чо-

тиригранною. 13.

ПІРАНОМЕТР (пиранометр; ругапоте-

ter; Pyranometer

п):

метеоприлад для вимі-

рювання сумарної та розсіяної сонячної ра-

діації, що потрапляє на горизонтальну по-

верхню з усіх точок небосхилу. Якщо при-

ймач П. повернути до землі, то ним можна

виміряти відбиту від землі радіацію. Такий

П. наз. альбедометром. Є стаціонарні

(на метеостанціях) і польові П. Приймачем

П. є квадратна термобатарея, що склада-

ється з термопар, кількість яких залежить

від розмірів батареї. Поширений П. Яни-

шевського. Його термобатарея закрита пів-

сферичним скляним ковпаком. Під час спо-

стережень П. встановлюють на висоті 1,5 м

над землею. Термобатарея приводиться до

горизонтального положення за допомогою

рівня. Для вимірювання розсіяної радіації

П. обладнаний тіньовим екраном. 19.

ПІРГЕЛІОМЕТР (пиргелиометр; pyrhe-

liometer; Pyrheliometer n): прилад для ви-

мірювання інтенсивності прямої сонячної

радіації за кількістю тепла, яку отримує по-

глинаючи її, абсолютно чорне

тіло.

П. вико-

ристовують для градуювання пірано-

метрів, актинометрів тощо. 5.

ПІРСОНА КРИТЕРІЙ (X

- критерій)

(критерий Пирсона (%

-критерий)', Pir-

son's criterion; Pearson'scher Test m)\ за-

пропонував К. Пірсон для перевірки гіпо-

тези Н про узгодження між теоретичним

та статистичним законами розподілу. Схе-

ма застосування П. к. зводиться до:

1) Визначають статистичне значення %

критерію за формулою:

("»,--яр,-У

і=1 ПРі

де г - кількість інтервалів (розрядів), на які

поділено елементи вибірки,

ти,-

- кількість

елементів вибірки, які потрапили в інший

інтервал, р

- ймовірність попадання в і-

тий інтервал, п

—

обсяг вибірки.

2) Визначають кількість ступенів довіль-

ності k за формулою: k = r - S, де S - кіль-

кість незалежних умов, які накладаються

на критерій.

3) За кількістю ступенів довільності k і за-

даним рівнем значущості L за допомогою

таблиці критичних точок х

~ розподілу

знаходять критичне значення критерію -

Хк

•

Якщо X

- %

хр-, то гіпотеза Я прий-

мається, в протилежному випадку - від-

хиляється.

ПЛАН ВИДАННЯ КАРТ ТЕХНОЛО-

ГІЧНИЙ (технологический план издания

карт; technological plan of map edition;

technologischerHeraasgabeplan m der Kar-

План генеральний

419

ten f pi): план, в якому наводяться види,

способи, послідовність виконання всіх ро-

біт (фотографічних, поліграфічних та ін.),

пов'язаних з підготовкою до видання кар-

ти, До текстової частини П. в. к. т. звичай-

но додається графічна схема послідовності

виконання робіт залежно від способу ви-

готовлення оригіналу карти складального

(викреслювання на непрозорій основі, чи

викреслювання або f равіювання

на

пласти-

ках), а також графік тонового оформлення

карти. П. в. к. т. складає технічний редак-

тор. 5.

ПЛАН ГЕНЕРАЛЬНИЙ (генеральный

план; general plan; Generalplan т): топо-

графічна карта, на якій в умовних знаках

нанесені будинки, споруди, вулиці, дороги,

підземні комунікації тощо, які є на місце-

вості та запроектовані для будівництва, а

також показані тимчасові і допоміжні спо-

руди (бетонні, жужелеблочні заводи, майс-

терні тощо), шляхи руху будівельного

транспорту (автомобільні дороги, залізни-

ці), тимчасові інженерні мережі (водовід,

лінії електропередач та зв'язку), тимчасові

склади, адміністративні та службові при-

міщення. 1.

ПЛАН ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВИКОНАВ-

ЧИЙ

{исполнительный

генеральный

план;

general executive plan; Erfullungsgeneral-

planm): план генеральний побудова-

них споруд (будівель, доріг, підземних ко-

мунікацій тощо), за допомогою якого роз-

в'язують інженерні задачі щодо експлуа-

тації споруд, їх реконструкції

та

розширен-

ня; складають за матеріалами знімань

виконавчих. 1.

ПЛАН ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ {план

землепользования; map of land use; Katas-

terplan m, Parcellarplan m): графічний до-

кумент, що є основою обліку земель та ре-

єстрації землевласників і землекористува-

чів. 4.

ПЛАН КАДАСТРОВИЙ {кадастровый

план; cadastral plan; Katasterplan т, Par-

cellarplan т): графічне або цифрове (ком-

п'ютерне) подання інформації про кадаст-

рові об'єкти. Складається в м-бі, який за-

безпечує точність відображення, потрібну

для провадження Державного земельно-

го кадастру. Обов'язковими елементами

місцевості, що відображається на П. к.,

крім кадастрових об'єктів, є гідрографія і

дороги. 4.

ПЛАН ПРОЄКТНИЙ {проектный план;

project plan; Projektplan пі): план топо-

графічний, на якому в умовних знаках,

подібно до генерального плану, пока-

зані контури майбутньої споруди. Ступінь

деталізації об'єкта залежить від стадії

проектування. У практиці використовують

переважно двостадійне проектування - тех-

нічний проект

робочі креслення. Призна-

чення першого - виявити технічну спро-

можність та економічну доцільність перед-

бачуваного будівництва. Технічний проект

опрацьовують на основі типового гене-

рального плану об'єкта,

якому мають бу-

ти докладні технічні дані, погоджені із за-

твердженим варіантом будівництва, оста-

точні ухвали щодо технологічних процесів,

будівельних конструкцій, архітектурного

оформлення тощо. Мета робочих креслень

- дати детальний конструктивний розв'я-

зок окремих споруд та пристроїв для реа-

лізації будівництва, включаючи розплану-

вальне креслення, прив'язку споруд до міс-

цевості тощо. 1.

ПЛАН РЕДАКЦІЙНИЙ {редакционный

план;

editorial plan; Redaktionsplan

т):

до-

кумент,

якому викладені основні вказівки

щодо складання карти і підготовки її до ви-

дання. (див. Програма карти). 5.

ПЛАН ТОПОГРАФІЧНИЙ {топографи-

ческий план; topographic plan; topographi-

sche Plan

m):

син. карта топографічна. Де-

коли П. т. наз. побудоване на площині в

ортогональній проекції і, як звичайно, в

умовній системі координат зображення по-

рівняно невеликих ділянок місцевості в

умовних знаках. 1.

ПЛАН ТРАСИ {план трассы; traverse

plan; Trasseplan m): план топографіч-

ний уздовж

траси

для смуги встановлених

розмірів. На П. т. вісь зображають прямою