Лютий І. О. Податкова система України

Подождите немного. Документ загружается.

231

6) забезпечують застосування і своєчасне стягнення сум фінансових

санкцій, а також адміністративних штрафів з посадових осіб, перед-

бачених за порушення податкового законодавства;

7) аналізують причини й оцінюють дані про факти порушення податко-

вого законодавства;

8) здійснюють перевірки фактів приховування і заниження сум подат-

ків;

9) за дорученням спеціальних підрозділів з боротьби з організованою

злочинністю проводять перевірку своєчасності подання і достовір-

ності документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за факта-

ми правопорушень, щодо яких передбачена кримінальна відповідаль-

ність, якщо їх розслідування не входить до компетенції податкової

міліції;

11) подають до судів позови до підприємств, установ і організацій і гро-

мадян про визнання договорів недійсними і стягнення до доходу дер-

жави коштів, одержаних ними за такими угодами, в інших випад-

ках — коштів, отриманих без встановлених законом підстав, а також

стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими

фондами за рахунок їх майна;

12) розглядають звернення громадян, підприємств, установ з питань опо-

даткування і (у межах своєї компетенції) валютного контролю, а та-

кож скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій;

13) надають відповідним фінансовим органам і органам Державного каз-

начейства України звіт про надходження податків;

14) роз’ясняють через засоби масової інформації порядок застосування за-

конодавчих та інших нормативно-правових актів про податки та ін.

Для виконання своїх функцій органи державної податкової служби

мають право:

1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно

від форм власності та у громадян перевірки документів, пов’язаних з

обчисленням і сплатою податків, наявності свідоцтв про державну ре-

єстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів

(ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, одержувати від посадових

осіб і громадян пояснення, довідки і відомості з питань, що виника-

ють під час перевірок; викликати посадових осіб і громадян для пояс-

нень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків;

2) одержувати від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб до-

відки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отри-

мані доходи та іншу інформацію, пов’язану з нарахуванням і спла-

тою податків, входити до будь-яких інформаційних систем, зокрема

комп’ютерних, для визначення об’єкта оподаткування;

232

3) одержувати від митних органів інформацію про експортно-імпортні

операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, та справляння при

цьому податків, а від органів статистики — дані, необхідні для вико-

ристання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності

підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

4) обстежувати будь-які виробничі, складські, торгові й інші приміщен-

ня підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності

й житло громадян, якщо воно використовується як юридична адреса

суб’єктів підприємництва, а також для одержання доходів;

5) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції,

стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки,

пені, у випадках порядку та розмірах, встановлених законами Украї-

ни тощо.

Отже, податкова робота — це діяльність платників податків і подат-

кової служби щодо надходження податків до бюджету і контролю за пла-

тежами. Вона складається з таких елементів: правової регламентації вста-

новлення і справляння податків, обліку платників податків і податкових

платежів, встановлення порядку і форм розрахунків з бюджетом. Право-

ва регламентація встановлення і справляння податків — основа податко-

вої роботи.

Функцію прийняття законодавчих актів у податковій сфері здійсню-

ють вищі органи державної влади. Оскільки податкові закони здійсню-

ють вплив на усі сфери економічної діяльності, для їх підготовки і при-

йняття необхідно залучати широке коло спеціалістів. Прийняття більш

досконалих законів неможливе без кваліфікованих законодавців.

Закони та інші законодавчі акти є необхідною, але недостатньою умо-

вою організації податкової роботи. Вони встановлюють головні принци-

пи і об’єкти оподаткування, платників податків, ставки, пільги, порядок і

форми розрахунків тільки в узагальненому вигляді, тоді як для чіткої ор-

ганізації податкової роботи необхідні документи, які в деталях визнача-

ють порядок оподаткування.

Такими документами є інструкції ДПА України. Вони не повинні су-

перечити закону, який деталізують.

В структурі податкової роботи важливе місце займає облік платни-

ків податків і податкових надходжень. Його правильна організація спри-

яє підвищенню ефективності податкової системи. З нього починається

податкова робота.

Реєстрації як платники податків підлягають усі юридичні і фізич-

ні особи, які мають об’єкти оподаткування. З метою централізації облі-

ку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридич-

них осіб і Державний реєстр фізичних осіб — платників (ДРФО). Пер-

винний обік платників податків здійснюється працівниками відповід-

233

них підрозділів органів державної податкової служби у журналах облі-

ку платників податків ( юридичних і фізичних осіб) у відповідності з Ін-

струкції про порядок обліку платників податків, яка затверджується на-

казом ДПА України.

Узяття на облік як платників податків — юридичних осіб та відокрем-

лених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходжен-

ням, відповідними органами державної податкової служби після внесен-

ня відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках,

передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних ко-

дів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України

(далі — ЄДРПОУ).

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної

податкової служби є надходження до цього органу повідомлення держав-

ного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи

та відомостей з відповідної реєстраційної картки.

На бажання платника податків — юридичної особи (у тому числі тієї,

стосовно якої не надійшли відомості від державного реєстратора), узяття

його на облік може бути здійснене органом державної податкової служ-

би на підставі документів, визначених зазначеною Інструкцією, а саме:

- заяви за встановленою формою;

- копії свідоцтва (документа) про державну реєстрацію;

- копії документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного

коду за ЄДРПОУ.

Одночасно з поданням заяви платником податків — юридичною осо-

бою пред’являються оригінали перелічених документів.

Для відокремлених підрозділів юридичних осіб, профспілок, військо-

вих частин, для взяття на податковий облік угод про розподіл продук-

ції, договорів про спільну діяльність визначений особливий порядок ре-

єстрації.

Узяття на облік платника податків органом державної податкової

служби провадиться протягом двох робочих днів після надходження ві-

домостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та

здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних

осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відпо-

відного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника подат-

ків у журналі обліку платників податків — юридичних осіб.

Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платни-

ка податків формують його облікову справу, а також не пізніше наступ-

ного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає спис-

ки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподатку-

вання юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними по-

даткової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують обліко-

ву справу (на кожного платника).

234

Узяття на облік фізичної особи — підприємця здійснюється за міс-

цем проживання такої особи відповідним органом державної податкової

служби на підставі повідомлення державного реєстратора про проведен-

ня державної реєстрації фізичної особи — підприємця із зазначенням но-

мера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реє-

стру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реє-

страції фізичної особи — підприємця.

На бажання фізичної особи — підприємця, стосовно якої до органу

державної податкової служби за її місцем проживання не надійшли відо-

мості від державного реєстратора, узяття такої особи на облік може бути

здійснене органом державної податкової служби, якщо така особа подає

до органу державної податкової служби заяву за встановленою формою

та копію свідоцтва про державну реєстрацію. Одночасно з поданням зая-

ви платником податків пред’являється оригінал такого свідоцтва. У цьо-

му разі за даними Єдиного державного реєстру або через відповідного

державного реєстратора підрозділ з обліку платників податків органу

державної податкової служби зобов’язаний встановити, що така фізична

особа — підприємець включена до Єдиного державного реєстру та її під-

приємницька діяльність не припинена.

Узяття на облік фізичної особи — підприємця органом державної по-

даткової служби провадиться протягом двох робочих днів після надхо-

дження відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника по-

датків та здійснюється датою внесення даних до Реєстру фізичних осіб за

номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного

повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у жур-

налі за встановленою формою.

Узяття на облік самозайнятих осіб, які не є підприємцями, здійсню-

ють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами у меж-

ах такої незалежної професійної діяльності, здійснюється у порядку,

установленому зазначеною Інструкцією для фізичних осіб — підприєм-

ців.

Реєстрація фізичних осіб, які не є самозайнятими особами з присво-

єнням їм ідентифікаційних номерів здійснюється органами державної

податкової служби в порядку, визначеному законодавством України та

іншими нормативно-правовими актами.

Для зняття з обліку платника податків — юридичної особи, у разі

прийняття рішення про припинення діяльності засновниками, уповно-

важеними органами чи судом, голові комісії з припинення чи особі, від-

повідальній за погашення податкових зобов’язань або податкового бор-

гу платника податків у разі ліквідації платника податків, у 3-денний тер-

мін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те,

що юридична особа перебуває у процесі припинення, слід подати в орган

235

державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на об-

ліку, такі документи:

- заяву про зняття з обліку платника податків за встановленою фор-

мою;

- оригінал довідки про взяття на облік платника податків;

- копію розпорядчого документа власника або органу,

уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

- копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної

комісії;

- ліквідаційну картку органів державної статистики.

Крім того необхідно у 10-денний термін з дня подання заяви про

зняття з обліку скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на

дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки

органу державної податкової служби.

При одержанні органами державної податкової служби від платника

податків заяви, а також (якщо це має місце) на підставі інформації про

порушення справи про банкрутство платника податків, провадження

справи в суді щодо скасування державної реєстрації, припинення, визна-

ння недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих

документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установ-

чим документам, або в інших випадках, передбачених законом, органом

державної податкової служби у місячний термін приймається рішення

про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні

підрозділи розпочинають перевірку.

Після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення

факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України

та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його

з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної подат-

кової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку

про закриття такому платнику рахунків.

Якщо після проведеної перевірки платника податків встановлено

факт заборгованості його перед бюджетами, орган державної податко-

вої служби не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності скла-

дають повідомлення про наявність обов’язків зі сплати податків і зборів

(обов’язкових платежів) за встановленою формою і надсилають його осо-

бі, відповідальній за погашення податкових зобов’язань або податкового

боргу, що є такою відповідно до законодавства в разі припинення діяль-

ності платника податків.

Якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та

у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової

служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; якщо

установчі документи суперечать чинному законодавству; провад ження

236

діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству, то

керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигля-

ді розпорядження відносно суб’єкта підприємницької діяльності — про

звернення до суду або господарського суду із заявою про скасування дер-

жавної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності. Після прийняття

відповідного рішення судом, такі платники органами державної податко-

вої служби знімаються з обліку.

Підприємства — банкрути знімаються з обліку після затвердження

ліквідаційного балансу ухвалою господарського суду, прийняття судом

рішення про ліквідацію такого підприємства та визнання податкового

боргу безнадійним у такому ж самому порядку.

Зняття з обліку фізичної особи — підприємця як платника податків

здійснюється в порядку, відповідному для платників податків — юридич-

них осіб. Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рі-

шення про припинення діяльності подає до органу державної податкової

служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, заяву про знят-

тя з обліку платника податків за встановленою формою та оригінали до-

кументів, що видаються органами державної податкової служби платни-

ку податків (свідоцтва, патенти, довідки тощо) і підлягають поверненню

до органу державної податкової служби.

Свої особливості має порядок реєстрації платників ПДВ. Згідно із

Законом України «Про податок на додану вартість» юридичні і фізичні

особи — суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють господар-

ські операції, які підлягають оподаткування ПДВ, у випадках, визначе-

них Законом, можуть зареєструватися як платник цього податку добро-

вільно, або підлягають обов’язковій реєстрації в органах державної по-

даткової служби.

Копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, засвідчені податко-

вим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у при-

міщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках,

якщо:

а) платник ПДВ, який до місяця, в якому подається заява, про анулю-

вання реєстрації, є зареєстрованим більше 24 календарних місяців,

включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних

календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за ви-

значену відповідними нормами Закону суму;

б) ліквідаційна комісія платника ПДВ, оголошеного банкрутом, закін-

чує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням

чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта

господарювання);

237

в) особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єди-

ного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподатку-

вання, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати

ПДВ, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють

таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких

інших причин;

г) особа, зареєстрована як платник ПДВ, не надає податковому орга-

ну декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних по-

даткових місяців або подає таку декларацію, яка свідчить про відсут-

ність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у

випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації

суб’єктів господарювання.

Облік платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійсню-

ється органами державної податкової служби України, ведеться у карт-

ках особових рахунків платників податків, які відкриваються за кожним

платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими

платниками.

Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний

боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння пла-

тежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає

стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплачено-

го платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо

розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань, суми податкового

боргу, надміру та/або помилково сплачені та суми, заявлені до відшкоду-

вання, й інше).

Картки особових рахунків дозволяють контролювати процес розра-

хунків підприємств з бюджетом і у разі необхідності здійснювати заходи

щодо ліквідації заборгованості платників перед бюджетом.

Державна податкова служба виявляє велику кількість умисних і не-

вмисних порушень податкового законодавства.

Назвемо типові види податкових правопорушень:

- порушення порядку узяття на облік в органах податкової служби;

- ухилення від узяття на облік в органах податкової служби;

- порушення порядку подання органам державної податкової служби

відомостей, необхідних для ведення обліку платників податків;

- порушення порядку подання інформації про відкриття (закриття)

рахунків у банківських установах;

- порушення порядку подання податкової звітності;

- порушення порядку ведення обліку об’єктів оподаткування;

- порушення порядку зберігання документів, пов’язаних з оподатку-

ванням;

238

- дії, направлені на неправомірне зменшення сум податків і зборів; по-

дання платником податків до органів податкової служби документів

або відомостей, що містять недостовірну інформацію, використання

якої привело до заниження розмірів податкових зобов’язань;

- перешкоджання доступу посадових осіб органів державної податко-

вої служби до проведення планових та позапланових виїзних переві-

рок;

- відмова надати необхідні фінансово-господарські і бухгалтерські до-

кументи, право на перевірку яких працівники органів податкової

служби мають згідно з діючим законодавством;

- ухилення від сплати податків тощо.

За порушення податкового законодавства передбачена кримінальна і

фінансова відповідальність.

Кримінальна відповідальність, згідно зі ст. 212 Кримінального кодек-

су України, поширюється на податкові злочини, пов’язані з ухиленням

від сплати податків. В залежності від суми коштів, які не надійшли до бю-

джетів або державних цільових фондів в результаті умисного ухилення

від сплати передбачається різна ступінь покарання:

1) при ненадходженні коштів у значних розмірах (суми податків, зборів

і інших обов’язкових платежів, які в 1000 і більше разів перевищу-

ють установлений законодавством неоподатковуваний мінімум дохо-

дів громадян (НМДГ)- штраф від 300 до 500 НМДГ або позбавлен-

ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років.

2) при ненадходженні коштів у великих розмірах (суми податків, збо-

рів і інших обов’язкових платежів, які в 3000 і більше разів перевищу-

ють установлений законодавством НМДГ) — штраф від 500 до 2000

НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або обме-

женням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати

певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3) при ненадходженні коштів в особливо великих розмірах (суми подат-

ків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 5000 і більше разів

перевищують установлений законодавством НМДГ) — позбавлення

волі на строк від 5 до 10 років без права обіймати певні посади чи за-

йматися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією

майна.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накла-

даються на платника податків у розмірах, визначених Законом України

«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджета-

ми і державними цільовими фондами», а саме:

- платник податків, що не подає податкову декларацію у визначені за-

конодавством строки, сплачує штраф у розмірі 10 НМДГ за кожне

таке неподання або її затримку;

239

- якщо платник податку не подає у встановлені строки податкову де-

кларацію, а контролюючий орган самостійно визначає суму подат-

кового зобов’язання платника податків, то, додатково до штрафу, за-

значеному у попередньому пункті, платник податків сплачує штраф

у розмірі 10% суми податкового зобов’язання за кожний повний або

неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50%

від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти

НМДГ;

- у випадку, коли за даними документальних перевірок результати ді-

яльності платника податків свідчать про заниження або завищен-

ня суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових де-

клараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму по-

даткового зобов’язання платника податків, такий платник податків

зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (за-

ниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових пе-

ріодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового плате-

жу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недо-

плата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отри-

мання таким платником податків податкового повідомлення від

контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10

НМДГ сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості по-

даткових періодів, що минули;

- якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні

помилки у поданій платником податковій декларації, які призвели

до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, і само-

стійно донараховує суму податкового зобов’язання платника подат-

ків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмі-

рі 5% суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше 1

НМДГ сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості по-

даткових періодів, що минули;

- у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає суму по-

даткового зобов’язання платника податків за підстав, коли, згідно із

законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нараху-

вання окремого податку або збору є контролюючий орган, штрафні

санкції не застосовуються, за винятком випадків, які підпадають під

дію нижчезазначеного пункту;

- коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового

зобов’язання протягом граничних строків, визначених законом, та-

кий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем гра-

ничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —

у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

240

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно — у розмірі 20%

погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів — у розмірі 50% по-

гашеної суми податкового боргу.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим орга-

ном самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих

податкових періодів, зобов’язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і

сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подан-

ня такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недопла-

ти у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий

період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним

збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків по-

дає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення гранич-

ного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штра-

фи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Це правило не діє, якщо

платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом яко-

го відбулася недоплата податкового зобов’язання, або судом встановлено

скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною

особою — платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазна-

ченого податкового зобов’язання.

Питання для самоконтролю

1. Податкова служба в Україні та її організаційна структура.

2. Функції органів державної податкової служби.

3. Нормативно-правові основи процесу податкового адміністрування.

4.3. Модернізація системи податкового адміністрування

в Україні

Податкова політика в Україні протягом всього періоду була недостат-

ньо орієнтована на стимулювання підприємницької активності, а будува-

лась тільки виходячи з принципів наповненості бюджетів, застосування

все нових фіскальних інструментів задля збільшення податкових дохо-

дів, що в свою чергу зводило нанівець усі податкові заходи щодо ство-

рення необхідних умов, які б забезпечували підвищення підприємниць-

кої ініціативи та розширення виробництва.

Податкова служба як одна з підсистем активно реформованої подат-

кової системи також потребує радикальних перетворень. Цей процес в

Україні розпочато кілька років тому під назвою «модернізація податко-

вої служби». Серед багатьох завдань він передбачає і зміну структури по-