Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕМА 8 Кредит у ринковій економіці

5 За схемою надання виділяють такі види банківського кредиту.

а) субстандартний,

б) кредитна лінія,

в) консорціумний

г) револьверний

д) контокорентний,

є) овердрафт

6 Кредит зі ступенем ризику 5% має назву.

а) стандартний,

б) субстандартний

в) під контролем,

г) сумнівний

д) безнадійний

7 Відповідно до порядку оформлення кредитних відносин державний

кредит має такі види:

а) безвідсотковий,

б) облігаційний

в) централізований,

г) безоблігаційний,

д) виграшна позика

8 Назвіть об'єкти іпотечного кредитування

а) житлові будинки

б) автомобілі,

в) оборотні кошти підприємств,

г) земельні ділянки

9 Яке з визначень відповідає суті фінансового лізингу

а) договір лізингу, який укладається на термін, менший за період амортизації

орендованого майна,

б) договір лізингу, який укладається на тривалий термін передбачає виплату

протягом точно встановленого періоду сум достатніх для повної амортизації

вкладень лізингодавця і здатних забезпечити йому певний прибуток

в) договір лізингу що укладається між орендарем зарубіжної компанії та

постачальником і лізинговою компанією, які перебувають в одній країні

г) договір лізингу всі учасники якого перебувають у різних країнах

10 Назвіть форми, в яких можуть надаватись міжнародні кредити

а) товарна, б) оформлення у цінні папери,

в) валютна, г) майнова

266 ГРОШІ ТА КРЕДИТ.

11. Що може слугувати заставою для отримання позики?

а) майно;

б) гарантія третьої особи;

в) фінансова документація;

г) страховий поліс.

12. Назвіть об'єктивні обмеження зростання грошової маси:

а) грошово-кредитна політика уряду;

б) вимоги до банків дотримуватись у своїй діяльності принципу ліквідності;

в) рівень вилучення депозитних коштів у готівку;

г) рівень інфляції.

Література

1. Александрова М.М., Маслова С О. Гроші. Фінанси. Кредит.- Навчально-

методичний посібник. - 2-ге видання, перероблене і доповнене. - К: ЦУЛ, 2002. - 336

2. Гальчинський А. Теорія грошей. Навч. посібник. - К.. Видавництво Соломії

Павличко "Основи", 2001 -411с

3. Гроші та кредит. Підручник. - 3-тє вид., переробл і доп. /М І. Савлук, А. М. Мороз,

М Ф. Пудовкіна та ін. За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002 -598 с.

4. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навч. посібник. — К.:

Алеота, 2004.-478с.

5. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л.. Смовженко Т.С. Фінансовий словник. -4-те вид.,

випр та доп. -К.: Т-во "Знання", КОО; Львів: Вид-во Львів банк, ін-my НБУ. -566 с.

6. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч.посібник. - К.: Т-во

"Знання", КООО, 2000. -215 с.

7. Ходаківська В.П., Беляева В В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика:

Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. -616 с.

8. "Insurance Тор " - Квітень, 2004. - с 64.

267

ТЕМА 9

ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ

ГРОШОВОГО РИНКУ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

9.1. Сутність та функції фінансового посередництва.

9.1.1. Загальні ознаки фінансового посередництва, його

еволюція.

9.1.2. Функції фінансового посередництва.

9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її

елементів.

9.2.1. Поняття і структура фінансово-кредитної системи.

9.2.2. Банківські інститути.

9.2.3. Основні види небанківських фінансових інститутів та їх

розвиток в Україні.

Ключові слова та терміни

•посередники фінансові

• фінансово-кредитна система

• банківська система

• парабанківська система

• небанківські фінансово-кредитні

інститути

• комерційні банки універсальні

• комерційні банки спеціалізовані

• лізингові компанії

• факторингові компанії

• брокерські і дилерські компанії

• страхові компанії

• пенсійні фонди

• фінансові компанії

•ломбарди

• кредитні спілки

• поштово-ощадні установи

268

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

9.1. Сутність та функції фінансового посередництва

9.1.1. Загальні ознаки фінансового посередництва, його еволюція

Протягом XX століття поширювались наукові положення, які обґрун-

товували роль фінансового посередництва як одного із чинників еко-

номічного розвитку.'

Значний внесок у теоретичне обґрунтування фінансового посеред-

ництва зробило багато економістів: А. Пігу, Й. Шумпетер, Р. Голдсмід,

Дж. Стігліц та інші. Тому, на нашу думку, цікавим є дослідження еволюції

ідей щодо ролі фінансового посередництва в економічному розвитку,

запропоноване В.В. Замовець та С.П. Зубик [7, ст. 16].

У сучасних умовах фінансові посередники посідають одне з цен-

тральних місць на фінансовому ринку.

Таблиця 9.1.

Обґрунтування ролі фінансового посередництва в економічному

розвитку суспільства.

№

Вид теорії та концепції

про роль фінансового

посередництва

Теорія добробуту А.Пігу

Концепція інноваційного

фінансування

И. Шумпетера

Теорія фшансового

поглиблення Р. Голдеміда

Концепція фінансових

інновацій Дж.Герлі та ін.

"Фінанси та розвиток"

Р. Левіна та ін..

"Нова теорія фінансів"

Дж. Стігліца та ін..

Суть концепції

Ефективне розміщення капіталу - розподіл ризиків

інвестування між індивідуальними інвесторами та

фінансовими посередниками сприяє ефективнішому

розміщенню капіталу

Перерозподіл капіталу на користь нових галузей -

перерозподіл капіталів з традиційних галузей з метою їх

ефективного використання в нових видах економічної

діяльності

Об'єктивні чинники розвитку фінансового

посередництва -розвиток ідеї про переваги інвестицій

у "вторинні зобов'язання", теза про "фінансове

поглиблення" як чинник економічного зростання

Об'єктивні чинники розвитку фінансового

посередництва — ідея про зростання схильності

індивідуальних інвесторів до непрямих інвестицій та

пояснення "фінансових інновацій"

Фактор прогресивних структурних зрушень — фінансове

посередництво як фактор структурних зрушень в

економіці — фінансування нових видів економічної

діяльності

Необхідність державного регулювання (Ьінансового

посередництва - ідея про необхідність захисту інтересів

інвесторів на державному рівні, зумовлена існуванням

"морального ризику" та "асиметричної інформації'"

ТЕМА 9. Фінансові посередники грошового ринку 269

Фінансові посередники - сукупність фінансових установ (банки,

страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції

полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і

подальшому їх наданні на комерційних засадах у розпорядження

позичальників [6, стр.350].

Таким чином, фінансове посередництво полягає в залученні фінан-

сових ресурсів з метою їх подальшого розміщення у фінансові активи.

В економічній літературі визначення терміна "фінансові посередники",

як правило, збігається з визначенням терміна "фінансові інститути" -

фінансові установи, що опосередковують рух коштів від індивідуальних

інвесторів (як правило, власників заощаджень) до їх кінцевих користувачів,

тобто залучаючи та розміщуючи кошти від власного імені. Проаналізуємо

різні підходи щодо класифікації фінансового посередництва.

В американській економічній літературі прийнято класифікувати

фінансових посередників на три основні групи: депозитні інститути;

договірні ощадні інститути та інвестиційні посередники [7, с 5].

У вітчизняній літературі найпоширенішим є поділ фінансових

посередників на дві групи:

> банки;

> небанківські фінансово-кредитні установи, які інколи нази-

вають парабанками. .,

Такі відмінності у класифікації фінансового посередництва зумов-

люється двома обставинами:

> відсутністю однозначного трактування самого поняття

"банк ";

Таблиця 9.2.

Класифікація фінансових посередників за американським

підходом

№

Категорія фінансових

посередників

Депозитні інститути

Договірні ощадні

інститути

Інвестиційні

посередники

Види установ за категоріями

Комерційні та ощадні банки, інші ощадні та кредитні

установи - залучають кошти на депозити та надають

кредити клієнтам і учасникам

Пенсійні фонди, недержавні пенсійні фонди, страхові

компанії зі страхування життя - здійснюють

довготермінове накопичення

Різноманітні інвестиційні фонди (інвестиційні компанії) -

об'єднують кошти індивідуальних інвесторів (клієнтів) та

розміщають ці кошти у різноманітних фінансових активах

з метою отримання прибутку

270

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

> відсутністю загальновизнаних критеріїв класифікації всіх

посередників.

В європейському законодавстві банк трактується значно ширше, ніж

в американському. Тому деякі з інституцій, які за європейським

законодавством належать до спеціалізованих банків, наприклад інвес-

тиційні банки, за американським законодавством не є такими і в

літературі їх відносять до спеціалізованих небанківських інституцій

(інвестиційних посередників).

Критерій достовірності відносин з клієнтами теж є недостатньо чітким

для класифікації, оскільки на договірних засадах працюють сьогодні, по

суті, всі фінансові посередники. Більше того, виділення трьох груп

посередників в американській літературі зроблено за трьома критеріями,

що видається не досить коректним.

На нашу думку, більш правомірним є розгляд фінансового посеред-

ництва як фінансово-кредитної системи, яка залучає фінансові ресурси

з метою їх подальшого розміщення у фінансові активи.

За цим критерієм фінансових посередників доцільно класифікувати так:

Таблиця 9.3.

Класифікація фінансових посередників - вітчизняний підхід.

Категорія фінансових посередників

Банки

Небанківські фінансово-кредитні

установи

Види установ за категоріями

Універсальні комерційні банки;

спеціалізовані комерційні банки

(інвестиційні, інноваційні, облікові,

ощадні, іпотечні)

Лізингові компанії, факторингові

компанії, брокерські і дилерські

компанії, страхові компанії, пенсійні

фонди, фінансові компанії, ломбарди,

кредитні спілки

9.1.2. Функції фінансового посередництва

Найбільш повно й точно розглянуто функції фінансових посередників

у працях українських економістів В.В. Замовця та СП. Зубика [7].

Функції фінансового посередництва, як зовнішній прояв його

властивостей у системі економічних відносин випливають з унікальної

ролі, яку покликано виконувати фінансове посередництво в економічному

розвитку [7, с 18].

ТЕМА 9. Фінансові посередники грошового ринку 271

Суть та роль фінансового посередництва в економіці держави найбільш

повно розкривається в його функціях.

Аналіз ряду економічних досліджень [1, 3, 4, б, 7] надав змогу

розглянути функції фінансового посередництва за такою схемою (рис.

9.1).

Дамо характеристику основних трьох груп функцій фінансових

посередників.

1. Функції, що характеризують роль і значення фінансового посеред-

ництва в економіці, полягають у зростанні обсягів інвестицій, поліпшенні

їх структури та зниженні вартості:

> активізація механізмів трансформації заощаджень в інвес-

тиції шляхом підвищення інвестиційної активності індивідуальних

інвесторів. Ця фудкція виконує завдання забезпечення додаткового

обсягу інвестицій у виробництво національного продукту;

> активізація процесів перерозподілу та мобільності капіталів

шляхом фінансового забезпечення нових та ефективних видів економічної

діяльності за рахунок вилучення капіталів із традиційних сфер засто-

сування;

> зниження процентних ставок шляхом збільшення надходження

ресурсів на фінансові ринки через фінансових посередників, що спричиняє

зниження вартості залучення капіталів для реального сектора економіки.

2. Функції як специфічні завдання, що виконуються фінансовими

посередниками в рамках конкретного виду економічної діяльності:

> подолання бар 'єрів невизначеності, у зв'язку з тим, що з погляду

індивідуального інвестора фінансові посередники - це відносно відкриті

установи, вірогідність шахрайства яких є набагато нижчою, ніж підпри-

ємств реального сектора. У рамках цієї функції фінансові посередники

забезпечують подолання психологічних бар'єрів, залучаючи не схильних

до ризику інвесторів до інвестиційних процесів;

> професійний вибір об'єктів інвестування шляхом проведення

аналізу інформації про об'єкти інвестування на предмет потенційної

прибутковості й ризику вкладання коштів та професійний вибір най-

привабливіших об'єктів інвестування;

> економія на масштабах операцій - кожен окремо взятий інди-

відуальний інвестор у разі ведення ним операцій на фінансових ринках

самостійно (наприклад, надання позик), змушений зазнавати значних

трансакційних витрат у процентному відношенні до отриманих доходів

(оплачуючи послуги брокерів, нотаріусів, оцінювачів та ін.). Фінансові

272

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Рис. 9.1. Схема основних функцій фінансового посередництва.

посередники роблять ці витрати для індивідуальних інвесторів несут-

тєвими по щодо отриманих доходів;

> диверсифікація активів та уникнення ризиків інвестування -

інвестування у велику кількість фінансових активів (надання кредитів

великій кількості позичальників або придбання цінних паперів багатьох

клієнтів) забезпечує суттєве зниження ризиків інвестування для інди-

відуальних інвесторів;

> моніторинг та управління ризиками інвестування - функція,

яка полягає в постійному моніторингу фінансового стану об'єктів

інвестування й оперативному регулюванні зростання інвестиційних

ризиків. Ця функція є логічним продовженням функції відбору об'єктів

інвестування;

> контроль за діяльністю позичальників - ця функція тісно

переплітається з функцією моніторингу та управління ризиками.

3. Функції інформаційного посередництва:

> інформаційне посередництво в прямій формі - консультації

індивідуальних інвесторів з питань інвестування, різні види економічного

ТЕМА 9 Фінансові посередники грошового ринку

273

аналізу можливих напрямків інвестування, видання різноманітних

бюлетенів економічної інформації;

> інформаційне посередництво в непрямій (опосередкованій)

формі, під якою розуміють управління капіталом. Непряме інформаційне

посередництво пов'язане із специфічною формою оплати інформації

власником капіталу, яка полягає в передачі власником капіталу своїх

ресурсів фінансовому посереднику.

Розподіл інвестиційного доходу між власниками факторів інвестування

фінансових та інформаційних ресурсів на наш погляд можна розглядати

за схемою, запропонованою В.В. Замовець та С.П. Зубик [7, с.26].

Виконання наведених вище функцій фінансового посередництва є

обов'язковим для фінансових посередників різного типу. Реалізація цих

функцій фінансовими посередниками різного типу визначається певними

законодавчими обмеженнями щодо окремих сторін їх діяльності (щодо

формування інвестиційного портфеля, залучення коштів, участі в

операціях на фондовому ринку). Крім того, окремі групи фінансових

посередників виконують і додаткові операції, притаманні лише їм функції.

Рис. 9.2. Схема розподілу інвестиційного доходу між:

власниками факторів інвестування: фінансових та

інформаційних ресурсів.

274

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її

елементів

9.2.1. Поняття і структура фінансово-кредитної системи

Фінансово-кредитна система - сукупність фінансових, інвес-

тиційних та кредитних інститутів держави.

Побудова фінансово-кредитної системи України подана на рис 9.3.

Розглянемо характеристику складових фінансово-кредитної системи

В контексті визначень, сформованих А.Г. Завгороднім, Г.Л. Вознюком,

Т.С. Смовженко [6, стр.37, 38, 51,119,224,257,415,418,420,426].

* Банківська система - сукупність різних банків та інших

кредитних установ, котрі функціонують у межах єдиного

фінансового механізму.

У дворівневій системі банків на першому рівні знаходиться централь-

ний банк (у США - Федеральна резервна система), а на другому -

мережа комерційних банків та інших розрахунково-кредитних установ.

Банківські системи різних країн відрізняються, але можна виділити

два типи їх побудови:

Рис.9.3. Побудова фінансово-кредитної системи України.