Москаленко В.В. Соціальна психологія

Подождите немного. Документ загружается.

281

Глава 13. Політична соціалізація

В сучасному суспільстві, яке потребує масової участі громадян

у політичному житті, цілеспрямоване політичне виховання набуває

особливої актуальності.

4. Структурними компонентами політичної соціалізації, в яких

розкривається зміст цього процесу, є: когнітивний, афективний і

конативний.

Когнітивний компонент політичної соціалізації об’єднує ті

феномени, що пов’язані зі знанням про політичну систему. Ці фе?

номени виявляються, по?перше, через політичну поінформо?

ваність особистості; по?друге, через уявлення про ознаки, що

підтверджують належність особистості до своєї політичної

спільноти та відрізняють від членів інших спільнот (політінтег?

руючі та політдиференціюючі ознаки референтної групи); по?

третє, через комплекс уявлень про риси, що притаманні типово?

му члену спільноти (“політичний аутостереотип”); по?четверте,

через уявлення про риси, притаманні власне собі як члену цієї

спільноти (“політичний “Я?образ”).

Афективний компонент політичної соціалізації об’єднує ті

феномени, що пов’язані з емоційним ставленням до політичної

системи, уряду, політичного лідера та ін. Система цих елементів

включає також переживання особистістю належності до політич?

ної спільноти (“ми?почуття”, переживання співпричетності).

Афективний компонент виявляється через оціночні судження,

через установки, аттітюди.

Конативний компонент політичної соціалізації об’єднує ті фе?

номени, що пов’язані з політичною поведінкою індивідів, тобто по?

ведінкою, що регулюється інтеріоризованими нормами та ціннос?

тями відповідної політичної системи. Ці феномени виявляються

через політичну діяльність і участь у політичних рухах, політич?

них акціях, членство в партіях, участь у виборах тощо.

5. Визначені структурні компоненти політичної соціалізації

характеризують основні сфери, в яких розгортається цей процес

та його змістовні змінні. Політична соціалізація відбувається як

складний процес в єдності всіх його компонентів. Політичний

профіль особистості, який формується в процесі політичної со?

ціалізації як певний тип політичної поведінки, визначається особ?

282

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

ливостями конфігурації системи компонентів, які складають цей

процес. Можна припустити, що на кожній віковій стадії ця кон?

фігурація є іншою, що і визначає особливості політичної соціал?

ізації цієї стадії. Імовірно, що на етапі первинної соціалізації до?

мінують афективні компоненти, які пов’язані з емоційним став?

ленням до політичної системи, а на етапі формування зрілості

політичної ідентичності домінуючою є система когнітивних еле?

ментів. Суб’єкт політичної діяльності характеризується доміну?

ванням конативних компонентів політичної соціалізації.

Основні терміни та поняття

Політична соціалізація, політичне виховання, політична

ідентичність, політичність, аполітичність, політичний розвиток

особистості, політична ідентифікація, політична персоналізація,

політична ідеалізація, стадії політичної соціалізації, форми по?

літичної соціалізації, агенти політичної соціалізації, політичні

інститути, політична стратегія, деполітизація, департизація, деі?

деологізація, компоненти структури процесу політичної соціа?

лізації, когнітивний компонент політичної соціалізації, афектив?

ний компонент політичної соціалізації, конативний компонент

політичної соціалізації, рівні політичної ідентифікації особис?

тості, політичний інтерес, політична поінформованість, соціаль?

но?політичний простір країни, мотиви політичної діяльності,

політичні потреби особистості.

Питання для обговорення

та закріплення матеріалу

1. Дайте визначення поняттю “ політична соціалізація”.

2. Назвіть основні методологічні підходи до аналізу процеса

політичної соціалізації.

3. Визначте передумови виникнення теорії політичної соціалі?

зації. Хто вважається її засновником?

4. Які, на Вашу думку, існують причини у переході дослідників

процесу соціалізації від загальнотеоретичних розробок до емпіри?

ко?теоретичних моделей окремих видів соціалізації?

283

Глава 13. Політична соціалізація

5. Назвіть основні напрямки дослідження політичної соціалі?

зації у зарубіжній соціальній психології.

6. Дайте визначення політичної соціалізації з позицій культур?

но?діяльнісної концепції.

7. Назвіть стадії процесу політичної соціалізації, які виділено в

науці. Які теорії покладено в основу виділення окремих стадій?

8. Дайте характеристику різним агентам політичної соціалізації.

Висловіть свою думку відносно того, що сім’я залишається основ?

ним агентом політичної соціалізації особистості на всіх її вікових

етапах життєдіяльності.

9. Чи потрібно учнів загальноосвітніх шкіл залучати до політи?

ки? Якщо так, то в якій формі це потрібно робити? Якщо ні, то як

виховувати політично грамотне покоління?

10. Назвіть форми політичної соціалізації особистості? Якій

формі Ви надаєте перевагу і чому?

11. Що означає стратегія держави з політичного виховання

громадян?

12. В яких трьох психологічних сферах здійснюється процес

політичної соціалізації особистості?

13. Розкрийте зміст когнітивного компонента політичної со?

ціалізації. Яке місце в ньому займає елемент політичної самосвідо?

мості особистості?

14. Як Ви розумієте поняття “зріла політична ідентичність

особистості”?

15. Розкрийте зміст трьох рівнів політичної ідентичності: осо?

бистісну ідентичність, соціальну (групову ідентичність) і соцієталь?

ну ідентичність.

16. Як Ви розумієте ідентифікацію особистості з соціально?по?

літичним простором країни?

17. Чи може високий рівень політичності особистості не співпа?

дати з її громадянськістю? Аргументуйте свою відповідь.

18. До якого компоненту політичної соціалізації можна віднес?

ти політичні інтереси?

19. Дайте характеристику політичній поведінці особистості в

зв’язку з політичними мотивами.

284

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

20. Як пов’язані політичні потреби особистості з її політични?

ми мотивами? Проаналізуйте цей зв’язок, спираючись на досліджен?

ня відомих соціальних психологів цієї галузі.

21. Що таке політичність і аполітичність? Розкрийте зміст

цих понять.

Література

1. Андреева Г.М. Социальная идентичность: временные и сре?

довые компоненты // Психология в трудах отечественных психо?

логов. – СПб.: Питер, 2000. – С. 344–358.

2. Дембицька Н.М. Когнітивний аспект політичної свідомості

нового покоління // Соціальна психологія, 2003. – № 1. – С. 87–100.

3. Дембицька Н.М. До розробки понятійного апарату теорії

політичної соціалізації // Соціально?психологічний вимір демок?

ратичних перетворень в Україні / За ред. Максименко С.Д.,

Циби В.Т., Шайгородського Ю.М. та ін. К., 2003. – С. 145?159

4. Дебицька Н.М. Психологічні особливості політичної соц?

іалізації студентів. Автор. дис. канд. психол. наук.– 19.00.05.–К.2004.

5. Дилигенский Г.Г. Социально?политическая психология:

Учебное пособие для высших учебных заведений. – М.: Наука, 1999.

6. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с

англ. – М.: Смысл, 1999.

7. Москаленко В.В. Социализация личности. – К.: Вищ. шко?

ла, 1986. – 200 с.

8. Москаленко В.В. Соціалізація політична // Філософія пол?

ітики: словник. – К., 2002. – С. 506–512.

9. Москаленко В.В. Проблема ідентичності в політичній со?

ціалізації особистості // Психологія: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім.

М.П. Драгоманова. – Вип. 17, 2002. – С. 65–70.

10. Пірен М.І. Політична психологія. – К.: Міленіум, 2003.

11. Проблеми політичної психології та її роль у становленні

громадянина української держави // Матеріали другої всеукраїнсь?

кої наукової конференції 13?14 листопада 1997 р. – Київ, 1997.

285

Глава 13. Політична соціалізація

12. Писхологічні закономірності розвитку громадянської свідо?

мості та самосвідомості особистості.: Монографія / За заг. ред.

М.Й. Боришевського. – К., 2001.

13. Собкин В.С. Старшеклассник в мире политики. – М., 1997.

14. Шестопал Е.Б. Личность и политика: критический очерк

современных западных концепций политической социализации. –

М.: Мысль, 1998. – С. 203.

15. Ядов В.А. Социальная идентификация в кризисном обще?

стве // Психология личности в трудах отечественных психологов.

– СПб.: Питер, 2000. – С. 324?336.

286

Глава 14.

Економічна соціалізація особистості

Економіка будь?якого суспільства здатна функціонувати через

суб’єкта економічних відносин, особистісні риси якого узгоджува?

лись би з основними принципами економіки цього суспільства. Рин?

кова економіка, наприклад, вимагає від індивідів особистісних рис,

які б узгоджувались з такими принципами, як лібералізація вироб?

ництва, фінансів, приватна власність. Тому актуальним стає питан?

ня економічної соціалізації особистості.

Визначення поняття

“економічна соціалізація” і його складових

Поняття “соціалізація” з’явилось ще в 1836 році, однак його

корелят “економічна соціалізація” виникло порівняно недавно.

Вперше як самостійна концепція економічна соціалізація стала вжи?

ватись у неомарксистських аналізах соціалізації. Незалежно і одно?

часно це поняття починає вживатись в дослідженнях економічної

поведінки науковцями школи економічної психології.

В широкому розумінні економічну соціалізацію можна розгля?

дати як процес входження підростаючої людини в економічну сфе?

ру суспільства, як формування у неї економічного мислення, як про?

цес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економіч?

ної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок еко?

номічної поведінки і реалізацію їх в реальній дійсності.

Цілі і задачі економічної соціалізації у більшості співпадають з

цілями і задачами економічного виховання, оскільки їх методи й

засоби використовуються з однаковою метою впливу на економіч?

ну свідомість особистості.

Процес економічної соціалізації індивіда пов’язано з його со?

ціальними умовами різного рівня: з соціально?економічними про?

блемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в

різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюються

різними агентами соціалізації. Провідна роль належить такій формі

287

Глава 14. Економічна соціалізація особистості

впливу на особистість як включеність дитини в ті чи інші сфери

діяльності, в яких засвоюються економічні знання і досвід економ?

ічної поведінки. В зв’язку з цим деякі дослідники (А.В. Бояринце?

ва) розрізняють трудову, споживчу і власне економічну соціаліза?

цію. Метою споживчої соціалізації в дитинстві є набуття навичок

споживчої (купівельної) здатності і засвоєння знань з економічних

понять, що характеризують різні аспекти споживання: гроші, купів?

ля, місце купівлі та ін. Цілю трудової соціалізації дітей стає форму?

вання ставлення до праці через поведінкові аспекти в різних сфе?

рах (домашня праця, учбова діяльність та ін.). Власне економічна

діяльність в дитинстві спрямована на засвоєння специфіки функц?

іонування і виявлення таких соціоекономічних феноменів, як ба?

гатство?бідність, банк, реклама, інвестиції та ін.

Різноманітність конкретних соціальних ситуацій впливає на

різноманітність сприйняття економічного світу підростаючою лю?

диною. Об’єктивно існуюча диференціація соціального стану дітей,

основою якої є відмінність умов життя, відображається на різнома?

нітності виявів економічної соціалізації підростаючої людини, зок?

рема, у ставленні до праці і споживчої поведінки.

Дослідження економічної соціалізації у вітчизняній психології

розпочались лише в останнє десятиріччя. В Західних країнах істо?

рія дослідження економічної соціалізації налічує вже декілька де?

сятків років. Протягом цього періоду західними дослідниками було

висунуто декілька гіпотез, завдяки яким вони намагались пояснити

причини досягнень дітьми в проведенні економічного аналізу, по?

рівнюючи представників різних соціальних груп і виясняючи вне?

сок навчання, вплив батьківських установок та інших факторів. У

вивченні економічної соціалізації дітей дослідники зосередили увагу

на таких питаннях: як і коли діти включаються в економічну сферу

суспільства. Головним чином звертається увага на стадії, які прохо?

дять діти в розумінні економічних реалій суспільства.

Крім робіт, в яких вивчались стадійність економічної соціалізації,

існує багато досліджень, присвячених вивченню факторів, які впли?

вають на даний процес. Особливо цікавими є роботи, в яких розгля?

даються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні

особливості, вік, стать. Як відмічає О.Б. Щедріна, в дослідженнях

288

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння

дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду, отриманого в

сім’ях з різним соціально?економічним статусом. Автори роблять

висновок, що діти з робочих сімей засвоюють прямий асоціативний

зв’язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу

здебільше накопичують гроші на майбутні витрати. Інші автори

(А. Фернам, П. Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього

класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки із

робітничого класу. Автори зробили припущення, що більш ранній

досвід поводження з власними грішми повинен сприяти більш ранній

соціалізації, кращому застосуванню грошей. Проте в дослідженнях

цих авторів суттєвих відмінностей в економічних уявленнях дітей не

було виявлено. Було зроблено висновок, що класові відмінності ма?

ють місце, але вони немов би розмиваються і навчанням, і різнорідн?

істю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.

Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уяв?

лень дитини, яка вивчалась в західних дослідженнях, – це її стать.

Було виявлено (А. Фернам, П. Томас), що дочкам будь?якого віку

батьки видають грошей на кишенькові витрати менше, ніж синам. Ви?

явлення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встанови?

ти статеві відмінності і у рівні сформованості окремих економічних

понять. Було виявлено, що хлопчики дещо краще розуміють призна?

чення страйків і те, звідки беруться гроші для видачі зарплати. У хлоп?

чиків також сильніше виявляється тенденція вважати, що здібна лю?

дина повинна отримати за свою роботу більше грошей. В уявленнях

про працю і способах отримання грошей у хлопчиків теж було вияв?

лено більшу обізнаність і варіативність, ніж у дівчат (Олпорт).

Для визначення впливу національно?територіальних особли?

востей формування у дітей економічних уявлень проводились кросс?

культурні дослідження. Результати чисельних досліджень (М. Сігал,

Д. Швальб, А. Фернам, Г. Ягода та ін.) показали суттєві відмінності

в уявленнях дітей, що мешкають в країнах з різним рівнем економ?

іки. Так, діти, які мешкають в південно?азіатському районі (Японія,

Китай, Гонконг) і південно?африканських країнах, вважають, що

потрібно більше платити тим, у кого є багаточисельна сім’я (за рівних

можливостей), і схильні дотримуватись традиційних цінностей. Між

289

Глава 14. Економічна соціалізація особистості

тим діти із названих регіонів раніше, ніж діти із європейських країн

засвоюють поняття вигоди. Останнє пояснюється тим, що ці діти

значно раніше за європейців включаються в сферу бізнесу.

Західні психологи активно вивчають економічні уявлення у

дітей. Про це свідчить не тільки велика кількість досліджень з

даної теми, але й сам факт існування окремої галузі психології –

вікова економічна психологія, де вивчаються етапи формування

економічних уявлень у дітей, стадії економічної соціалізації. Про?

те власне дослідження сприйняття дітьми економічних відносин

розпочалось у 50?ті роки і лише у 80?ті вони отримали серйозний

розвиток. Спершу майже всі роботи з даної галузі виконувались

в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати

різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття еко?

номічних знань (А. Страусс, К. Данзигер, Р. Саттон). В цих до?

слідженнях безпосередньо співставлялись стадії інтелектуально?

го розвитку і рівні розуміння економічних відносин поза залеж?

ністю впливу факторів на даний розвиток. Інші дослідження були

присвячені розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними

таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, май?

нова нерівність і гроші (Г. Ягода).

В цьому ж руслі здійснено аналіз економічної соціалізації дітей,

який зробила російський психолог О.В. Козлова. Економічну со?

ціалізацію вона розглядає як багатокомпонентний процес, який

включає когнітивну, афективну і конативну складові.

Когнітивний компонент включає в себе загальні економічні

знання, норми і цінності, які діти засвоюють в ході соціалізації. По?

ведінковий компонент відображає зразки економічної поведінки, які

дитина засвоїла і присвоїла на даному віковому етапі. Емоційний

компонент являє собою емоційне ставлення дитини до економічної

реальності. Загальний вигляд системи компонентів економічної со?

ціалізації О.В. Козлова представила у вигляді такої схеми.

Когнітивна змінна економічної соціалізації характеризується

наступними рисами:

– поінформованість особистості знаходиться в прямій залеж?

ності від складності того чи іншого економічного поняття і можли?

вості безпосереднього знайомства з його виявами у реальності;

290

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Таблиця

Складові процесу економічної соціалізації

за О.В. Козловою

Економічна соціалізація

Когнітивна змінна Поведінкова змінна Емоційна змінна

Інформаційний блок

Ставлення до праці

Знання соціально?

економічних понять

Споживацька поведінка

Трудова поведінка

Позитивне сприйняття

економічної реальності

Негативне сприйняття

економічної реальності

– адекватність економічних уявлень визначається здебільше

розвитком особистості.

Поведінкова змінна економічної соціалізації характеризується

через виділення таких елементів споживацької і трудової поведінки.

Елементи споживацької поведінки:

– рівень споживацьких ресурсів є обмеженим;

– значна зовнішня залежність купівельних спроможностей;

– придбання типових продуктів (послуг), яке зумовлюється

віком особистості;

– планування покупок, їх вибір.

Характеристики трудової поведінки:

– традиційна трудова діяльність: домашня праця, самообслу?

говування;

– професійна діяльність, професійні навички і якості;

– планування фінансового доходу, фінансові витрати.

Емоційна змінна економічної соціалізації являє собою емоцій?

не ставлення особистості до економічної реальності. Воно може бути

як позитивним, так і негативним.

Отже, економічна соціалізація як складний, багатоаспектний

процес входження людини в економічну сферу суспільства, в ре?