Москаленко В.В. Соціальна психологія

Подождите немного. Документ загружается.

311

Глава 14. Економічна соціалізація особистості

Оскільки більшість з цих перерахованих умінь може сформу?

ватись на основі вроджених задатків, то це говорить про необхідність

відбору на курси підприємців. При цьому залишається невиріше?

ною проблема визначення задатків. В літературі є дані про те, що

% населення народжується з задатками до підприємництва.

Цікаве дослідження з проблеми оволодіння учнями професія?

ми підприємницької сфери проведено в Україні Н.А. Побірченко.

На основі експерименту нею було визначено критерії особистісної

готовності учнів до професійної діяльності в сфері підприємницт?

ва; розроблено моделі розвитку підприємливості як якості особис?

тості майбутнього бізнесмена. Дослідниця розробила психодіагно?

стичну методику для виявлення в учнів схильності до праці в бізнесі.

Окрім спеціальних здібностей і певної мотивації для здійснення

підприємницької діяльності важливим є створення сприятливих умов

для її розвитку. Йдеться про створення режиму сприяння підприєм?

ництву. Визначення такого режиму – це спеціальна тема, яка торкаєть?

ся не тільки теорії, але й практики. Слід, однак, зауважити, що його

умови визначаються багатьма складовими, серед яких соціально?пси?

хологічні фактори займають не останнє місце. Скажімо тільки, яку

важливу роль в цьому відіграє використання засобів масової комуні?

кації, за допомогою яких створюється соціальна атмосфера, що фор?

мує сприятливу для бізнесменів суспільну думку.

Отже, з аналізу досліджень підприємництва можна зробити

висновок, що підприємництво – це системна характеристика діяль?

ності, в якій підприємливість є системоутворюючим фактором.

Якщо розглядати підприємливість як комплекс якостей, що забез?

печують здатність досягнення конкретних цілей в господарській,

соціальній або інших сферах суспільного життя за рахунок своєї

ініціативи, винахідливості, самостійності, нестандартних рішень,

готовності до ризику і відповідальності за результати, то не існує

чітко розмежованих груп людей: підприємців і непідприємців.

Відмінності між людьми полягають в тім, як багато підприємниць?

кої активності вони виявляють, а також в тому рівні підприємли?

вості, яка втілена в цій активності. Якщо займати таку позицію

відносно моделі підприємницької діяльності, то є правомірним ба?

чити в ній втілення соціального типу особистості ринкової економ?

312

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

іки. Така модель виконуватиме функцію, по?перше, професійної

орієнтації індивідів – порівняння власних параметрів з параметра?

ми типової моделі. Їх близькість може сприяти прагненням людини

займатись підприємництвом. По?друге, створення моделі типового

підприємця потрібно для отримання уявлень про психічні особли?

вості сучасного вітчизняного підприємця. Така інформація допома?

гатиме у визначенні факторів та умов соціалізації особистості

підприємця, організації підприємництва як соціально?психологіч?

ного явища в соціально?економічному, духовному і власне культур?

ному середовищі.

Висновки

1. Економічна соціалізація визначається як формування у лю?

дини соціальних властивостей, що дозволяють їй включитись в еко?

номічну сферу суспільства в якості суб’єкта економічної діяльності.

Економічна соціалізація – це формування у особистості еконо?

мічного мислення на основі пізнання нею економічної реальності,

засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведі?

нки і реалізація їх в реальній дійсності. Процес економічної соціа?

лізації індивіда пов’язано з його соціальними умовами різного рівня:

з соціально?економічними проблемами суспільства, з повсякденним

життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних

засобів, що здійснюється різними агентами соціалізації.

2. У вивченні економічної соціалізації дітей дослідники зосере?

дили увагу на таких питаннях: як і коли діти включаються в еконо?

мічну сферу суспільства, які фактори впливають на цей процес. В ро?

ботах з економічної соціалізації розглядаються такі фактори, як кла?

сова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать.

У дослідженні економічної соціалізації можна виділити три

періоди. У початкових роботах показано, що діти певною мірою втяг?

нені в економічні проблеми і мають про них деяке уявлення. Пізніше

для дослідження розвитку дитячих уявлень була застосована ста?

дійна теорія Піаже, далі досліджувались соціальні впливи на еко?

номічну соціалізацію. Поширеним є також аналіз процесу соціалі?

зації з точки зору розглядання таких його складових, як когнітивна,

313

Глава 14. Економічна соціалізація особистості

афективна і конативна (поведінкова). У більшості досліджень про?

цесу економічної соціалізації звертається увага на стадії, які прохо?

дять діти в розумінні економічних реалій суспільства.

3. Найважливішим засобом соціалізації особистості на всіх віко?

вих етапах її розвитку є гроші. Через гроші людина пов’язана з інши?

ми людьми в єдину економічну реальність. Через посередництво

грошей відбувається ознайомлення людини зі всіма іншими соціаль?

но?економічними явищами і інститутами.

Гроші впливають на поведінку людей, зміни їх психіки. Встанов?

лено кореляції між ціннісним ставленням до грошей і способом жит?

тя людини. Ставлення людини до грошей, яке визначається характе?

ром їх використання, зумовлює психологічний економічний тип осо?

бистості. В психології розроблено різні грошові типології особистості.

Гроші є фактором у сприйманні однієї людини іншою, у само?

сприйнятті, впливають на становлення Я?образу. Гроші впливають

на формування спрямованості і професійного вибору особистості,

на реалізацію особистих інтересів, які прямо пов’язані з мотивацією

економічної діяльності людини.

Особливу роль гроші як фактор соціалізації відіграють на етапі

дитинства. Економіка – це складна, багатоваріантна система, її ясне

розуміння не є доступним маленькій дитині, проте діти будують різні

моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей

процес. В цій моделі економічної реальності значне місце займають

гроші, що знаходяться у використанні дитини. Останні отримали

назву “кишенькових грошей”. Соціокультурні установки щодо

функції грошей, надання дітям кишенькових грошей, використан?

ня їх як засобу економічного і морального виховання – це питання

теорії і практики економічної соціалізації особистості.

4. Досліджуючи стадійний характер економічної соціалізації,

науковці виділяють різну їх кількість, підкреслюючи умовність роз?

поділу в залежності від дії різних факторів. В більшості робіт охоп?

люється діапазон від 4?5 до 12?13 років. Особливо важливою є ста?

дія первинної соціалізації. Основи економічних знань, економічно?

го мислення і поведінки починають закладатися ще в дошкільному

дитинстві. Провідним фактором у включенні дитини в економічну

реальність є практичний досвід повсякденного життя, який у мо?

314

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

лодших дітей здійснюється через виділення дітьми грошей як особ?

ливих знако?символів у відносинах людей, “купівлі – продажу”, а

також виділення магазина як місця цих відносин. В підлітковому

віці з’являється новий досвід входження в економічний світ сус?

пільства, з’являються тенденції переходу від “купівлі – продажу”

до економічної реальності, в якій відбувається виробнича діяльність,

відбувається переорієнтація підлітка зі споживацького використан?

ня грошей на їх виробничо?діяльнісну функцію.

Дослідження стадій економічної соціалізації здебільше спира?

ються на традиції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті,

так би мовити, в горизонтальному зрізі. Не менш важливим є до?

слідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розглядання

його як міжпоколінського процесу.

5. Економічну соціалізацію в міжпоколінній взаємодії можна

представити як формування економічної свідомості кожної вікової

когорти в сім’ї, яка у більшості випадків є взаємодією і взаємосто?

сунками трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і уста?

новок щодо економічної реальності.

Ситуацію в сучасній сім’ї з точки зору взаємодії поколінь мож?

на описати так. Зміна системи суспільних відносин привела до сер?

йозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники стар?

шого покоління не змогли пройти ресоціалізацію. Покоління

“батьків” проходить активний етап ресоціалізації. Покоління “дітей”

легко адаптується до економічних змін, бо воно виросло в цих умо?

вах і тому у нього ціннісної ломки не відбувається. Найбільш ак?

тивно включаються у всі види соціальних взаємодій діти 15?16 років,

часто не маючи необхідних знань і навичок в сфері економічного

життя. Підлітки – це найбільш динамічна група, поява тих чи інших

ідеалів у суспільстві (наприклад, матеріальне благополуччя) обу?

мовлює швидкі зміни в їх системі цінностей. Тому саме до цієї віко?

вої когорти найбільше привернуто увагу дослідників.

6. Мірою економічної соціалізованості є підприємливість як

характеристика суб’єкта економічної діяльності.

Підприємливість – це комплекс особистісних якостей, що за?

безпечують здатність досягнення конкретних цілей в господарській,

соціальній або інших сферах суспільного життя за рахунок своєї

315

Глава 14. Економічна соціалізація особистості

ініціативи, винахідливості, самостійності, нестандартних рішень,

готовності до ризику і відповідальності за результати. Виходячи з

такого визначення підприємливості, можна стверджувати, що не

існує чітко розмежованих груп людей: підприємців і непідприємців.

Відмінності між людьми полягають в тім, як багато підприємниць?

кої активності вони виявляють, а також в тому рівні підприємли?

вості, яка втілена в цій активності. Така модель підприємницької

діяльності є втіленням соціального типу особистості ринкової еко?

номіки і виконує функцію, по?перше, професійної орієнтації

індивідів, по?друге, сприяння організації факторів і умов соціалі?

зації особистості підприємця.

Основні терміни та поняття

Економічна соціалізація, економічне виховання, когнітивний

компонент економічної соціалізації, афективний компонент еконо?

мічної соціалізації, конативний компонент економічної соціалізації,

споживацька поведінка, трудова поведінка, складові процесу еконо?

мічної соціалізації, стадії економічної соціалізації, первинна стадія

економічної соціалізації, психологія грошей, грошові типи особис?

тості, особистісне ставлення до грошей, етапи формування уявлення

про гроші, “кишенькові гроші”, онтогенетичний аспект дослідження

процесу економічної соціалізації, економічна соціалізація як взаємо?

дія поколінь, підприємництво, підприємець, підприємливість, модель

підприємницької діяльності, підприємницька активність.

Питання для обговорення

та закріплення матеріалу

1. Дайте визначення поняттю економічна соціалізація.

2. Як впливає економічна соціалізація на загальний процес

соціалізації особистості?

3. Назвіть форми економічної соціалізації. Чи здійснюється

економічне виховання дітей в загальноосвітніх школах? Якщо так,

то розкрийте його зміст на конкретних прикладах.

4. Назвіть основні агенти економічної соціалізації. Яку роль

серед них грає сім’я?

316

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

5. Як гроші впливають на психіку людини? Аргументуйте

свою відповідь.

6. Які Вам відомі грошові типи особистості? На прикладах з

літератури або з власного досвіду дайте характеристику декільком

з цих типів.

7. Чи впливають гроші на перцептивне спілкування? Аргумен?

туйте свою відповідь.

8. Яку роль відіграють гроші в процесі економічної соціалі?

зації особистості?

9. Назвіть стадії економічної соціалізації

10. Що таке “кишенькові гроші” і чи має їх Ваша дитина?

11. Які поради дають психологи батькам з приводу видачі ки?

шенькових грошей дітям? Прокоментуйте ці рекомендації.

12. Розкрийте зміст когнітивного компоненту економічної со?

ціалізації.

13. Розкрийте зміст складових процесу економічної соціалізації

(когнітивного, афективного і конативного компонентів).

14. Як Ви розумієте економічну соціалізацію як взаємодію по?

колінь? Покажіть роль і місце кожної вікової когорти в цьому процесі.

15. Розкрийте зміст понять “підприємництво”, “підприємство”,

“підприємець”, “підприємливість”.

16. Як Ви вважаєте, підприємливість – це вроджена властивість

чи набута? Чи кожна людина може стати підприємцем?

17. Розкрийте зміст моделі підприємницької діяльності. Яку

роль відіграє ця модель в процесі економічної соціалізації?

Література

1. Авер‘янова Г.М. Кишенькові гроші як фактор економічної

соціалізації підлітків // Психологія: Зб. Наук. праць – К.: НПУ

ім. М.П. Драгоманова. – Вип. 18, 2002. – С.87– 96.

2. Авер’янова Г., Москаленко В. Особливості економічної со?

ціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства /

/ Соціально?психологічний вимір демократичних перетворень в Ук?

раїні / За ред. Максименко С.Д., Циби В.Т. Шайгородського Ю.Ж. –

К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. – С.296–318.

317

Глава 14. Економічна соціалізація особистості

3. Автономов В.С. Предпринимательская функция в эконо?

мической системе. – М., 1990.

4. Автономов В.С. Модель человека в экономической науке.

СПб,1998.

5. Борисова Л.Г. Подросток в бизнесе: социализация или де?

виация? // Социол. исследов. – 2001. – № 9. – С.68–77.

6. Бояринцева А.В. Психологические проблемы экономичес?

кой социализации. // Педагогика. – 1994. – № 4. – С.12–18.

7. Бункина М.К., Семёнов А.М. Экономика и психология. На

перекрёстке наук. – М.: Дело и сервис., 1999. – 263 с.

8. Дайновський Ю.А. Ефективні рішення в мікроекономіці:

505 прийомів бізнесу. – Львів: Ініціатива, 1997. – 160 с.

9. Дейнека О.С. Экономическая психология: Учеб. пособие.

– СПб.: Питер, изд. С.Петерб.ун?та, 2000, 160 с.

10. Завьялова Е.К., Посохова С.Т. Психология предпринима?

тельства. – СПб., 1994.

11. Козлова Е.В. Психологические особенности социализации на

разных этапах детства: Дис... канд. психол. наук. – М., 1998. – 150 с.

12. Лагутін В.Д. Людина і економіка: Навч. посібн. для вузів –

К.: Просвіта, 1996 – 336с.

13. Малахов С.В. Основы экономической психологии: Учеб.

пособие / Под ред. И.В. Задорожнюка. – М., 1992.

14. Побірченко Н.А. Формування особистісної готовності учнів

загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності – К.: Знан?

ня, 1999. – 285 с.

15. Щедрина О.Б. Исследование экономических представлений

у детей // Вопр. психологии. – 1991. – № 2. – С. 157–164.

16. Шумпетер И.А. Теория экономического развития. – М.,

1982.

17. Экономическая психология / Под ред. И.В. Андреевой. –

СПб.: Питер., 2000. – ?512 с

318

Глава 15. Статеворольова

соціалізація особистості

В широкому розумінні статеворольова соціалізація – це

формування особистості як представника певної статі. Про?

блема статеворольової соціалізації не є новою, проте акту?

альність її не тільки не зменшується, а, навпаки, зростає. Про

це свідчить, зокрема, чисельність наукових робіт з психології

за останні роки, в яких їх автори намагаються вирішувати

різні питання, пов’язані зі статтю особистості. Як і раніше,

дослідників цікавлять питання особистісних відмінностей чо?

ловіків і жінок, закономірності формування психологічних

особливостей статі, фізіологічні основи статевих відміннос?

тей, формування статеворольової ідентичності особистості,

набуття гендерних ролей та ін.

Стать – це комплекс анатомічних, репродуктивних, пове?

дінкових і соціальних ознак, що визначають індивіда як чоло?

віка або жінку. В залежності від аспекту дослідження статі роз?

різняють: біологічну стать – це сукупність контрастуючих ге?

неративних ознак осіб одного виду; психологічну стать – це

характеристика особистості і поведінки індивіда з точки зору

маскулінності?фемінності. Маскулінність – сукупність ознак,

які відрізняють чоловіка від жінки. Фемінність – це сукупність

ознак, які відрізняють жінку від чоловіка. Поняття “гендер”

(gender – рід) означає стать як соціальне явище, як усе те со?

ціальне, що утворюється над біологічною статтю (sex). Оскіль?

ки в соціальній психології досліджуються соціокультурні чин?

ники формування статевих відмінностей, що повинно знахо?

дити відображення і в науковому дослідному інструментарії,

то це дає підстави стверджувати, що для визначення відмінно?

стей між чоловічими і жіночими якостями в соціальній психо?

логії краще віддавати перевагу поняттю “гендер”. Отже гендер

– це соціально?психологічне поняття, яке визначає статус лю?

дини з точки зору маскулінності або фемінності.

319

Глава 15. Статеворольова соціалізація особистості

Статева диференціація

Дослідження психологічних відмінностей між статями

здійснюється диференціальною психологією. Статева диференціа?

ція визначається як сукупність генетичних, морфологічних і фізіо?

логічних ознак, на основі яких розрізняється чоловіча і жіноча стать.

Статева диференціація – це універсальна властивість живого, яка

пов’язана з функцією відтворення собі подібних. У людини статева

диференціація обумовлена соціокультурно. Вивчення статевих

відмінностей має важливе практичне значення для професійного

відбору і професійної орієнтації, для вирішення багатьох задач ме?

дичної психології і служби сім’ї. Статевій диференціації присвяче?

но безліч робіт. Багато робіт присвячено відмінностям жіночої і чо?

ловічої поведінки, яка може спостерігатись уже в перші дні після

народження і стає все більш наявною в подальшому.

В багатьох дослідженнях підкреслюється, що у віці 1,5?2 роки у

хлопчиків виявляється більша схильність до конструктивної діяль?

ності, ніж у дівчаток. Статеві відмінності у поведінці яскраво помітні,

коли аналізують сумісну з дорослими діяльність дітей обох статей.

Спостерігалось, наприклад, як діти різної статі і одного віку (3?5

років) допомагали батькові виконувати домашню роботу технічно?

го характеру. Було відмічено, що допомога у хлопчика і у дівчинки

була різною. Дочка була готова щось принести, подати, потримати,

їй достатньо бути учасницею загальної корисної справи. Сина ж це

не задовольняє, він обов’язково буде прагнути схопити той самий

інструмент і сам виконувати роботу, наслідуючи батькові в конк?

ретних маніпуляціях.

Наявність суттєвих психологічних відмінностей між чоловіка?

ми і жінками само по собі ні у кого не викликає сумніву. Важливо

підкреслити, що будь?яка встановлена відмінність є середньо?ста?

тистичним показником, який не можна прикласти до всіх жінок і

чоловіків. Вчені виявили середньо?статистичні відмінності між чо?

ловіками і жінками в ряді моторних і когнітивних функцій. Жінки,

в середньому, демонструють більш високі показники в тестах на

швидкість мовлення, правопис, швидкість письма і читання, розу?

320

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

міння соціальних взаємодій і емоційної інформації, перцептивну

швидкість, тонку моторику, арифметичний рахунок і асоціативну

пам’ять. Чоловіки, в середньому, краще справляються з тестами на

полінезалежність, математичні судження, абстрактне мислення, ро?

зуміння просторових відносин, цілеспрямовану моторику, а також

стереотипно чоловічі захоплення: технічну смекалку, електронну

інформацію і інформацію, пов’язану з автомобілями і крамницями.

Загально прийнято, що права і ліва півкуля головного мозку

людини здатна відповідати за виконання різних функцій. Є вказів?

ки на те, що півкулі чоловіків і жінок можуть по?різному спеціалі?

зуватись в розумових процесах. Чоловіки, напевно, більш латералі?

зовані, тобто конкретні функції мозку у них частіше локалізуються

переважно в одній півкулі. Це може допомогти пояснити їх інтерес

і більші здібності, наприклад, до механіки, розуміння просторових

відносин і математичних суджень.

Жінки, як правило, менш латералізовані і відрізняються

більшою взаємодією між півкулями. Це цілком може робити для них

доступним більш широкий діапазон розумових задач і пояснити їх

більшу здібність пояснювати і обробляти емоційний матеріал, а та?

кож добре писати.

Статеві відмінності охоплюють досить широке коло властивос?

тей і відносин. Наприклад, більша агресивність чоловіків є транскуль?

турною і навіть міжвидовою константою. Міжкультурну валідність,

напевно, має визначення чоловічого стилю життя, як більш предмет?

ного і інструментального, на відміну від більш емоційно?експресивно?

го жіночого стилю; це пов’язано з особливими функціями жінки?ма?

тері і так чи інакше відбивається в спрямованості інтересів і діяльності,

співвідношенні сімейних і позасімейних ролей і т.ін.

Імовірно, що багато з цих відмінностей між чоловіками і жінка?

ми є генетично обумовленими. Наприклад, американські дослідники

Маккобі і Джеклін припускають, що більша агресивність чоловіків

може бути викликана тим, що їх організм в пренатальний період от?

римував більшу кількість статевих гормонів. З цією точкою зору не

погоджуються інші дослідники. Так, Тіджер стверджує, що у чоловіків

відсутня будь?яка біологічна схильність до вияву агресивності. Він

вважає, що підвищена агресивність чоловіків зумовлена скоріше ста?