Москаленко В.В. Соціальна психологія
Подождите немного. Документ загружается.
291
Глава 14. Економічна соціалізація особистості
зультаті якого людина, формуючи відповідні соціальні властивості,
стає повноправним суб’єктом економіки, є важливою стороною со?
ціалізації особистості і актуальною проблемою у її дослідженні.
Як відмічає англійський психолог А. Фернам, який має досить
багато робіт з даної теми, вивчення розуміння дітьми економічних
понять і законів могло б дати більш реалістичну інформацію про
процеси їх мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних
законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення.
Гроші та їх соціалізуюча функція
Гроші займають особливе місце серед речей?символів, що оточу?
ють людину. В обігові гроші виступають не тільки в якості символічного
вираження власності, але й як символічний посередник людських відно?
син. Символічний характер грошей у їх опосередкуванні людських сто?
сунків дозволяє застосувати ідеї Т. Парсонса про гроші як системи за?
гальноприйнятих символів. Розуміння грошей як посередників людсь?
ких відносин дає можливість говорити про формування специфічної
грошової культури, властивої всьому суспільству.
Загальна психологія вивчає людину саму по собі або у взаємодії
з іншими людьми. Проте в реальній дійсності людина знаходиться
у двох сферах: духовній і речовій. Людина взаємодіє з об’єктивним
світом, який сприймається у всій сукупності своїх особливостей у
свідомості людей. Наявність різних речей у різних людей встанов?
лює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно. Гроші
є узагальненою формалізованою стороною речового світу. Окрім
чисто економічних функцій (міра вартості, засіб обертання, пла?
тежів, накопичення) гроші є фактором формування психіки людей,
створюючи і задовольняючи потреби у виживанні, існуванні, само?
задоволенні, занятті певної страти в суспільстві.
Психологія грошей – розділ економічної психології, в якому
вивчаються зміни психіки людей і як наслідок, їх поведінка під
впливом грошей. Тема психології грошей не є новою в науці. Дум?
ки з психології грошей можна знайти майже у всіх класичних шко?
лах психології. Наприклад, представники біхевіористських теорій
особистості пояснюють закономірності ринкової поведінки лю?
292
РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
дей законом ефекту Л. Торндайка, згідно з яким зв’язок між сти?
мулом і реакцією буде підсилюватися, якщо роль підсилення бу?
дуть відігравати гроші. Значимість у житті людини її ставлення
до грошей підкреслював В.М. Бехтерєв в “Колективній рефлек?
сології”. У вітчизняній психології існують окремі дослідження
сприйняття грошей людьми, впливу дітей на установки і поведі?
нку людей, встановлення кореляції між ціннісним ставленням до
грошей і способом життя людини, дослідження ставлення до гро?
шей чоловіків і жінок. Проте, єдиної теорії або всеохоплюючої
роботи з психології грошей поки що немає. Тема грошей в еко?
номічній соціалізації розроблена недостатньо. Без дослідження
ролі грошей в психологічному розвитку людини неможливо роз?
крити механізми реалізації особистих інтересів, які прямо впли?
вають на установки і мотивацію економічної діяльності людей.
Як підкреслює сучасний економіст В.С. Автономов, гроші поряд
з іншими речами можна вважати ціллю економічної поведінки,
через гроші людина задовольняє свої потреби, зокрема таку сут?
нісну людську потребу, як потребу в свободі.
В літературі є спроби аналізу механізмів особистих інтересів і
потреб через дослідження ставлення людини до грошей. Психолог
О.А. Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вва?
жає важливим компонентом цієї структури ставлення до грошей,
який (компонент) вона відносить до перцептивної сфери економіч?
ної поведінки. Без розуміння ставлення людини до грошей важко
зрозуміти механізм економічної поведінки, яка є важливим компо?
нентом процесу економічної соціалізації.
Вивчаючи особливості поведінки людей, які виявляються в
зв’язку з відношенням до грошей, психологи роблять співставлен?
ня їх з цінностями, установками, соціальними уявленнями або з та?
кими особистісними внутрішніми психофізіологічними якостями
як, наприклад, темперамент. Аналізуючи індивідуальні і групові
відмінності поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношен?
ням до грошей, психологи отримують цікаві результати. Зокрема, у
тестуванні учнів, які ще не включені у всі стадії виробництва, було
отримано цікаві дані про домінування певних особистісних якос?
тей в окремих економічних зв’язках. За допомогою методики Р. Кет?
293
Глава 14. Економічна соціалізація особистості
телла виявилось, що діти з високою самооцінкою надають меншого
значення факторам престижу грошам, а з низькою – ховаються за
гроші, прагнуть з їх допомогою закріпити своє становище, хоча б у
власних очах. Соціальна сміливість виявляється у більшій схиль?
ності до ризику, високий самоконтроль виявляється у більш силь?
ному фінансовому самоконтролі. Тривожність знаходить відобра?
ження і в занепокоєнні з приводу витрат, економії і великому фан?
тазуванні на тему грошей.
Новим явищем в економічній поведінці сучасної молоді є
підвищення ролі грошової мотивації. Гроші стають вагомим фак?
тором у порівнянні людей, з’явилась фрустрація, що пов’язана з
деформацією сімейних фінансових відносин, наприклад, коли
працює лише мати, а батько безробітний. Володіння грішми обу?
мовлює різну поведінку, яка пов’язана із самоствердженням осо?
бистості. Буває, що гроші є єдиним засобом закріпити своє ста?
новище, свій статус в суспільстві або прийняти самого себе, зміни?
ти образ Я. Особиста власність, можливості матеріального забез?
печення впливають на сприйняття однієї людини іншою. Іноді
для самозадоволення індивіда важливим є сам факт володіння
грішми. Коли людина попадає в умови тривалої відсутності гро?
шей, недостатку їх навіть на харчі, її психіка починає деградува?
ти. По?перше, нерідко через безробіття, розорення, стихійні лиха
втрачаються трудові навички, кваліфікація, спрощується образ
життя. Людина поступово стає маргіналом. По?друге, оскільки
соціальний простір не терпить пустоти, таких людей легко втяг?
нути в різного роду асоціальні акції.
Дослідження показують, що люди довше зберігають своє здо?
ров’я, залишаються психічно урівноваженими і фізично міцними,
якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У людей,
які відмовляють собі у всьому, більш низькі показники в особис?
тих, фінансових досягненнях, песимістичність.
Незадоволеність матеріальним статусом має психологічні на?
слідки. Нереалізовані потреби, борги, малі заощадження, невтішні
порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю над жит?
тям здатні викликати тривожність, депресію, обурення, без?
помічність і навіть серйозні захворювання.
294
РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
Грошові типи особистості
Гроші, як атрибут ринкового господарства, приймають участь
в експансії речового світу, змушуючи людей заробляти все більше ,
і заради своєї ніші ставати рабами грошей. Це породжує, як писав
Е. Фромм, тенденцію переважання поверхневого багатоманітного
гнучкого мислення, а в сфері формування особистості – пластичного
гнучкого ринкового характеру. Першим розробив найпростішу гро?
шову типологію особистості Е. Фромм. З його даними добре узгод?
жуються відомості Х. Голберга і Р. Левиса. Типологія легко допов?
нюється новими типами, що виявлені в процесі життєвих спостере?
жень і спеціальних досліджень. На основі цього російська дослідни?
ця О. Дейнека представила таблицю грошових типів особистості.
Таблиця
Грошові типи особистості
Тип особистості Характеристика
Скнара Приваблює накопичення грошей само
по собі. Відчуває страх втрати, підозри
до оточуючих. Гроші надають йому за?
хищеність.
Марнотрат Безконтрольно витрачає гроші, особливо в
період депресії з’являються відчуття своєї
незначущості. Часто це люди з низькою са?
мооцінкою, впевнені в тому, що гроші її під?
вищують. Задоволення від володіння гріш?
ми є тимчасовим.
Грошовий мішок Захоплений грішми, які розглядає як кра?
щий спосіб добитися високого статусу і
схвалення оточуючих. Гроші для нього –
джерело сили і влади.
Торгаш Відчуває власну перевагу над іншими,
коли вдається купити речі за меншу суму.
Дратується, коли потрібно платити ціну,
яку правлять.
295
Глава 14. Економічна соціалізація особистості
Тип особистості Характеристика
Колекціонер Гроші являють собою цінність як предмет
мистецтва. Добре розуміє їх вартість в цьо?
му смислі. За типом діяльності ближче за
все до торгаша. За професією може б
у
ти
ким завгодно.
Абстракціоніст Байдужий до грошей, накопичення, пок
у
пок.
Охоче доручає розпоряджатися заробленими
грішми близьким людям, звільняючи час для
роботи. Часто зустрічається серед діячів тво?
рчої праці.
Конкретик Людина, для якої гроші являють собою ціл?
ком усвідомлену і визначен
у
річ. Нестач
у
грошей сприймає трагічно. Дотрим
у
ється
етики накопичення.
Заздрісник Заздрить тим, хто досяг великих
у
спіхів, не
здатен взяти на себе відповідальність за свої
невдачі. У випадку грошової вдачі чванить?
ся перед тими, хто має менше грошей.
Паразит Готовий жити за рах
у
нок подачок, не несе
відповідальності ні за кого і ні за що. Пред?
ставник соціальних низів.
Фальшивомонетник Яскраво виражена схильність до отримання
вигоди шляхом обману. Не обов’язково ба?
гата людина.
Таблиця 4 (продовження)
Як показано в таблиці, психологічний економічний тип особи?
стості здебільше зумовлюється ставленням людини до грошей. Став?
лення до грошей визначається характером їх використання. Деяким
людям гроші потрібні для самоствердження. Відчуття себе багатим
або бідним впливає на формування спрямованості і професійного
вибору особистості. Як засвідчують дослідження зарубіжних пси?
хологів, відсутність грошей у молодих представників бідних сімей
спонукає їх вибирати професію з великими заробітками, організо?
296
РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
вувати комерційну або виробничу діяльність. Коли вони засвоюють
певний статус в суспільстві, то у них формується суворий, не схиль?
ний до емпатії характер. У багатої людини є зовсім інші можливості.
Теоретично вони є різноманітнішими і більш пов’язаними з особи?
стісними нахилами людини на противагу тим обставинам, коли ко?
мерційна діяльність вибирається дітьми з бідних сімей всупереч їх
задатків і здібностей. Цілком природно, що можливість варіації ви?
бору впливає на формування особистості.
Як стверджував У. Джеймс, особистість в широкому ро?
зумінні – це “Я”, плюс капітал і готівка, зміни яких впливають на
трансформацію “Я”.
Етапи формування уявлень про гроші у дітей
Отже, гроші є важливим фактором економічної соціалізації осо?
бистості на всіх вікових етапах її розвитку. Через гроші людина зв’я?
зана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Як було вже
зазначено, особливу роль як фактор соціалізації, відіграють вони на
етапі дитинства. Формування перших економічних уявлень тісно
пов’язано з використанням дітьми грошей, через посередництво яких
відбувається ознайомлення з іншими соціально?економічними яви?
щами і інститутами. Починаючи з 4 років діти розуміють призна?
чення грошей, вони знають, що за них можна купити, а також те, що
гроші можуть змінити їх статус серед однолітків.
Зарубіжними і вітчизняними психологами у дослідженні еко?
номічної соціалізації були визначені етапи формування ставлен?
ня до грошей у дітей. Як приклад, наводимо таблицю за дослід?
женнями Б. Стасі.
Як проілюстровано таблицею, в процесі соціалізації індивід
поглиблює знання про гроші. Поступово у дітей змінюється уявлен?
ня про функціональне призначення грошей. Якщо в дитинстві ви?
значальним у розумінні функції грошей є їх необхідність для чис?
ленних споживацьких функцій, то підліток розуміє функції грошей
вже по іншому. Для підлітка гроші – це перш за все міра його праці.
Такі зміни у розумінні грошей підлітками визначаються перш за все
зміною його місця в економічній реальності.
297
Глава 14. Економічна соціалізація особистості
Таблиця
Етапи формування уявлень про гроші (за Б. Стасі)
Вік (роки) Уявлення і поняття
4?6 Елементарні поняття про гроші і покупки
6?8 Розвиток понять про грошову систему і усвідомлен?
ня взаємозв’язків між грошима і роботою
8?9 Розуміння цінності грошей, поняття багатства і бідності
10?12 Більш диференційоване економічне розуміння, вмін?
ня побудувати економічні відносини
12?15 Наближається до знань дорослих про функцію грошей
У вітчизняних психологічних дослідженнях звертається увага
на те, що основним психологічним новоутворенням підліткового
періоду є поява такої специфічної для підлітків форми самосвідо?
мості, як усвідомлення своєї дорослості. Еталон дорослості стає для
підлітка мірилом всього його життя (Д.Б. Ельконін). Фахівці вка?
зують на різноманітний прояв дорослості у підлітків. Потреба
підлітка у задоволенні своєї дорослості виявляється, перш за все, у
його прагненні зайняти більш дорослу позицію у суспільстві. Як
відмічає О.М. Леонтьєв, більш спонукальну силу у підлітка отри?
мують соціальні мотиви діяльності у порівнянні з особистими, а
провідним типом діяльності стає суспільнокорисна. Це не може не
позначитись на змінах простору, в якому відбувається включення
індивіда в економічну реальність, в якій взаємодії між людьми
здійснюються через посередництво грошей, бо гроші залишаються
головним мірилом економічних відносин на всіх її вікових етапах.
Проте зміна соціальної позиції обумовлює переорієнтацію підлітків
на нові форми його дії з грішми.
Гроші, що знаходяться у користуванні зростаючої молоді, от?
римали назву “кишенькових грошей”. Дослідження “кишенько?
вих грошей” як фактора економічної соціалізації підлітків впер?
ше в українській економічній психології здійснено Г. Авер’яно?
вою. Проблема “кишенькових грошей” пов’язана з моральним
вихованням особистості. Соціокультурні настанови щодо функції
грошей, надання дітям кишенькових грошей, використання їх як
298
РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
засобу виховання змінювались у суспільній свідомості людства
протягом століть. Так, соціолог В. Зелінгер, продивляючись пе?
дагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ ст., відмічає,
що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям
кожен день або тиждень за підтримку порядку в їх кімнатах або
за інші домашні справи, цим самим наглядно демонструючи їм
зв’язок між роботою і грішми. В 30?ті роки вважалось, що голов?
на функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуван?
ню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний
– педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім’ї
кишеньковими грішми поза всяких зв’язків з роботою. В публі?
каціях 50?70?х рр. мова йшла лише про своєчасне придбання
однієї з основних навичок, яка необхідна для успішного функці?
онування людини в суспільстві. Мова йшла про економічні знан?
ня, вміння і навички, що дають людині миттєво зорієнтуватись у
швидких змінах суспільства, вміння подати себе серед рівних і
обійти конкурентів завдяки вмінню вписатись в економічну
структуру і відповідати вимогам ситуації.
В нашій країні ставлення багатьох батьків до кишенькових гро?
шей і самостійного заробітку дітей ще декілька років назад було не
дуже схвальним, що було відголоском доволі розповсюдженого міфу
про те, що гроші – це щось таке недостойне, з чим дитині непотріб?
но мати справу.
Ринкова дійсність динамічна, тому кожній людині потрібно
постійно коригувати свої життєві орієнтири, переосмислювати
оцінне, особисте ставлення до життя, системи норм, тобто пере?
осмислювати дійсність, свій духовний світ і перебудовувати ці
реалії, зокрема ставлення батьків і вчителів до ролі “кишенько?
вих грошей” у формуванні особистості дитини. Датські психоло?
ги К. Девіс і Р. Тейлор у своїй популярній книзі “Діти і гроші”
дають батькам рекомендації відносно видачі кишенькових гро?
шей. Найбільш ефективна система повинна, на їх думку, відпо?
відати декільком правилам.
1. Можна давати кишенькові гроші дитині з 6?7 років.
2. З самого початку необхідно пояснити дитині смисл виплат
і домовлятись про те, які витрати дитині будуть компенсувати.
299
Глава 14. Економічна соціалізація особистості
3. Сума повинна бути у межах розумності і збільшуватись з віком.
4. Маленьким дітям гроші потрібно видавати щотижня у виз?
начений день, а підліткам можна видавати гроші раз на місяць.
5. Видача кишенькових грошей не повинна ставитись у залеж?
ності від поведінки і оцінок і не повинна відмінятись як покарання.
6. Встановлена сума грошей не повинна збільшуватись під
приводом того, що дитина вже все витратила.
7. Дитині потрібно дозволити витрачати свої гроші за влас?
ним вибором.
8. У дитини повинні бути обов’язки у сім’ї, які вона виконує
безкоштовно.
9. Щорічно (на день народження дитини) сума кишенькових
грошей і обов’язки дитини повинні збільшуватись.
Отже, кишенькові гроші є одним з найбільш ефективних спо?
собів економічної соціалізації людини.
Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл вип?
лат батьками кишенькових грошей змінюється у відповідності
з віком дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих
вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодін?
ня дитиною етичним змістом праці. Як відмічає російська до?
слідниця А.В. Баяринцева, у несприятливому етичному фоні, що
виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване
прагнення до успіху як єдиному результатові праці. О.В. Щед?
ріна пропонує батькам давати можливість самим дітям витра?
чати кишенькові гроші, планувати витрати, накопичувати і за?
робляти гроші. З цією точкою зору погоджується багато сучас?
них дослідників, які вважають, що наявна сума дозволить ди?
тині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Однак,
економічна соціалізація, яка отримана у сім’ї, здійснює великий
вплив на економічну поведінку дітей. Вони частіше витрачають
гроші за тією ж самою моделлю, що і їх батьки.
Характер втягнення дитини в економічну підсистему сім’ї
визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особис?
тості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформо?
ваності економічних понять, формування економічної само?
свідомості особистості.
300
РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
Стадійний характер економічної соціалізації
Співставляючи результати досліджень особливостей економі?
чної соціалізації, які проводяться зарубіжними і вітчизняними ав?
торами, можна виділити декілька вікових стадій економічної соціа?
лізації. У більшості робіт з економічної соціалізації, в яких підкрес?
люється стадійність цього процесу, описуються різні етапи, що про?
ходить дитина в процесі набуття економічних знань, завдяки яким
вона включається поетапно в економічний простір. Дослідники ви?
діляють різну кількість стадій економічної соціалізації.
Економіка – це складна, багатоваріантна система, її ясне розу?
міння не є доступним маленькій дитині, проте діти будують різні
моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей
процес. В огляді літератури з проблеми економічної соціалізації,
який зроблено соціальним психологом Пітером Лунтом (Велико?
британія) в його книзі “Економічна соціалізація”, яку він опубліку?
вав разом з У. Фурманом, зроблено посилання на авторів, які до?
сліджують уявлення дітей про економічну реальність. Так в роботі
Берті і Бомбі (1981) досліджується розвиток розуміння економіки
дітьми. Емлер і Дікінсон (1985) досліджують відмінності в економ?
ічних знаннях, які є доступними дітям різних соціальних класів, і
вплив цих відмінностей на соціалізацію. На їх думку, знання розпо?
діляються в суспільстві нерівномірно, і це – частина механізму, який
призводить до нерівності в економіці.
За даними Лейзер, Севан і Ролан?Леві (1990) в розвиткові еко?
номічних уявлень дітей відбувається перехід від пояснювальних
моделей (на основі соціальних відносин, що безпосередньо сприй?
маються) до моделей “прихованих” економічних відносин, що дає
можливість підійти до розуміння економіки як системи.
Початок сучасним дослідженням стадій економічної соціалі?
зації покладено роботами А. Страусса, в яких показано стадійність
у засвоєнні концепцій грошей у дитинстві. А. Страусс виявив 9
стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей (вік 4,5?11,5 років). Це
дослідження мало пошуково?констатуючий характер, без аналізу
факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої.
Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в