215
зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за
кілька суміжних звітних періодів.
Як базові величини використовують:
– теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитувань
величини відносних показників, що характеризують оптимальні і критичні
значення з точки зору стійкості фінансового стану підприємства;
– посередні за тимчасовим рядом значення показників даного підприємства, що
належать до минулих сприятливих стосовно фінансового стану періодів;
– значення показників, розраховані за даними звітності найуспішнішого
конкурента;
– середньогалузеві значення показників.
Крім фінансових коефіцієнтів, в аналізі фінансового стану велику роль
відіграють абсолютні показники, розраховані на основі звітності. До них належать:
чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотні активи, показники
забезпеченості запасів власними обіговими коштами. Дані показники є
критеріальними, бо з їх допомогою формулюють критерії, що дають змогу визначити
якість фінансового стану.
Для визначення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а
також рівня впливу різних причин на величину зміни показника застосовують
чинниковий аналіз. Його прийоми детально висвітлені у спеціальній літературі.
1. 2. Структурний аналіз активів і пасивів підприємств
Мета структурного аналізу – вивчення структури і динаміки засобів підприємства
і джерел їх формування для ознайомлення із загальним станом фінансового стану.
Структурний аналіз має попередній характер, бо у результаті його проведення ще не
можна дати кінцеву оцінки якості фінансового стану, для одержання якої необхідним є
розрахунок спеціальних показників.
Структурному аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів організації,
яке здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових
результатів (наприклад, виручки або валового прибутку від реалізації товарів, продукції,
робіт, послуг). Зіставлення темпів приросту оформляють у вигляді таблиці (табл. 39).