Прокопенко І.Ф., Ганін В.І. Методика і методологія економічного аналізу
Подождите немного. Документ загружается.
311
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
2. Необхідність приховування реальних експортних цін за умов
обмеження міжнародної конкуренції картельними угодами. Як
приклад можна навести експорт нафти на бартерній основі
фірмами деяких країн–членів ОПЕК, які зобов’язані при ко!
мерційному продажу дотримуватись спільного в рамках даної
організації рівня цін.
3. Можливість використання зустрічної торгівлі як засобу спри!
яння маркетингу, тобто активному просуванню нераціональ!
них товарів на світовий ринок. Це має значення для фірм тих
країн, які вважають, що маркетингова діяльність коштує за!
надто дорого або є занадто складною.
4. Для недостатньо платоспроможних країн погашення заборго!
ваності по імпорту товарами вважається менш ризикованим,
ніж погашення готівковими коштами.
5. Завдяки кращій керованості зустрічна торгівля, як правило,
полегшує країнам середнє та довгострокове планування. Крім
цього, зустрічна торгівля ґрунтується на чинниках, які мають
більш локальний характер, тобто пов’язані із специфікою кон!
кретних товарів, країн і регіонів, що визначає динаміку і сфе!
ру операцій зустрічної торгівлі.
Зустрічна торгівля охоплює широкий діапазон форм зовнішньо!
торгових угод, які можна класифікувати за трьома групами:
— операції натурального обміну;
— операції, що передбачають участь продавця у реалізації товарів,
запропонованих покупцем;
— операції в рамках промислового співробітництва.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України здій!
снюється: державою в особі її органів в межах їхньої компетенції;
недержавними органами управління економікою; самими суб’єкта!
ми зовнішньоекономічної діяльності.
Органами державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
України є Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк,
Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі. Державний
митний комітет, органи місцевого управління. Україна має у своєму
розпорядженні чималий арсенал регуляторів зовнішньоекономічної
діяльності, серед яких основними є правові, адміністративні, економічні.
Правове регулювання зовнішньоекономічних зв’язків включає роз!
робку та прийняття нормативно!правової бази в Україні та виконання
312
Методологія і методика економічного аналізу
норм міжнародного права, приєднання України до міжнародних орган!
ізацій та конвенцій, укладання міждержавних угод.
Адміністративне регулювання зовнішніх зв’язків здійснюється за
допомогою таких важелів, як реєстрація суб’єктів зовнішньоеконо!
мічних відносин, реєстрація зовнішньоекономічних контрактів, роз!
робка системи нетарифного регулювання зовнішньоекономічних
зв’язків, митне регулювання, оперативне регулювання зовнішньо!
економічної діяльності.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності передбачає першочерго!
ву оцінку конкурентоспроможності як підприємства, так і його то!
варів, послуг.
Пріоритетність у боротьбі між това!
ровиробниками за вигідніші умови
виробництва й збуту товарів на
економічному ринку.
Конкурентоспроможність
підприємства
Відповідність товарів, послуг вимо!
гам ринку та можливість їх прода!
жу на конкретному ринку за ціна!
ми, не нижчими за ринкові.
Конкурентоспроможність
товарів, послуг
У масштабах міжнародної конкуренції підприємство повинно
забезпечити собі рівень компетентності за такими параметрами:
— концепція товару, на якій базується діяльність підприємства;
— якість товару повинна відповідати світовим стандартам;
— ціна, на яку слід додати надбавку;
— фінансові ресурси;
— торгівля з точки зору комерційних методів і способів;
— обслуговування клієнтів після купівлі!продажу;
— політика підприємства в галузі взаємовідносин з владою, пре!
сою, громадськістю;
— можливість підприємства не тільки передбачати попит май!
бутніх споживачів, а й переконати їх у можливостях підприє!
мства задовольнити їх потреби.
313
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Аналіз виконання зобов’язань по імпортних операціях
Під час виконання аналізу по імпортних операціях визначається
рівень виконання зобов’язань в сумі та за фізичним обсягом. Аналіз
проводиться в цілому (за планом і фактично), потім в розрізі країн,
потім по товарних групах і за товарами конкретно. Після цього виз!
начаються фактори, що зумовили певний рівень виконання зобов’я!
зань, аналізуються товарні угоди та виконання окремих контрактів
(за термінами, товарами та за якістю); визначаються причини всіх
відхилень, розробляється план заходів щодо усунення причини та
поліпшення становища.
Заслуговує на увагу аналіз імпорту товарів на умовах комерцій!
ного кредиту.
Комерційний кредит надається в різних обсягах, на різні терH
міни і під різні відсотки.
Розмір відсоткової ставки залежить від багатьох факторів, основ!
ними з яких є:
— розмір відсоткової ставки на грошовому ринку країни!поста!
чалььника;
— величина комісії банку за гарантії кредиту.
При проведенні аналізу імпортних оперецій на умовах комерцій!
ного кредиту доцільно:
— визначити значущість для фірми кредитів як особливої фор!
ми фінансування;
— визначити вартість кредитів;
— встановити розмір і динаміку заборгованості у певній фірмі
(дані якої аналізуються);
— встановити середні терміни погашення кредиту.
Вартість кредиту визначається за формулою:
Cktp=××
∑
,
де:
k
∑
— сума кредиту;
t — терміни погашення окремих частин кредиту;
p — річний відсоток кредиту ( %).
Наприклад: товар вартістю 1000 тис. грн за ціною «ФОБ!порт»
на таких умовах:
20 % вартості товару підлягає оплаті готівкою після поставки, а
80 % — в кредит на чотири роки за умови 100 % за рік з погашенням
кредиту такими частками:
314
Методологія і методика економічного аналізу
Середній строк оплати кредиту:
kt
k
=
∑
∑
2000
2,5
800
=
(роки).
Вартість кредиту
800 2,5 0,1 200
Cktp
=××=××=
∑
(тис. грн).
Тоді вартість товару на умовах кредиту дорівнює
1000 + 200 = 1200 (тис. грн).
Аналіз експортних операції
Під час аналізу експортних операцій експорт товарів і послуг за
звітний період порівнюється з показникаим експорту за минулий рік.
Такий підхід дозволяє встановити, як змінилася структура експорт!
них товарів, як розвиваються нові види експорту та його географія.
Дані про ексопрт групуються в розрірі країн і за конкними товара!
ми. Прикладом можуть бути дані табл. 2.85.
За даними таблиці можна зробити висновки, що в цілому екс!
порт товарів збільшився на 42 тис. грн (4,4 %), бачимо зміни не тільки
в обсягах, а й у структурі поставок товарів на експорт. Питома вага
поставок збільшилась в перелічені країни за рахунок скорочення
відвантаження іншим країнам деяких видів товарів. Далі аналізуються
конкретні причини: зміни попиту замовника, транспортування, тер!
міни угод, митниця й таке інше.
Розглянемо дані щодо виконання поставок по експортних опера!
ціях у територіально!графічному розрізі.
Частки кредиту,
k, тис. грн
Терміни оплати,
t, роки
Обсяг кредитокориH
стування, (kt),тис. грн
200 через 1 рік 200
200 через 2 роки 400
200 через 3 роки 600
200 через 4 роки 800
800 2000
315
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Таблиця 2.85
Аналіз структури експорту товарів (послуг)
Таблиця 2.86
Минулий рік Звітний рік
Абсолютне
відхилення,
тис. грн
Країна Товари
відвантаH
жено,
тис. грн
питома
вага, %
відвантаH
жено,
тис. грн
питома
вага, %
а 30,0 30,0
б 15,0 12,0
в 80,0 8,0
Далеке
зарубіж!
жя
... ... ... ... ... ...
РАЗОМ 12 98,0 10,3 102,0 10,2 +4,0
е 28,0 26,0
ж 38,0 38,0
з 56,0 56,0
Росія
... ... ... ... ... ...
РАЗОМ 36 256,0 26,9 260,0 26,2 +4,0
к 12,0 16,0
л 7,0 7,0
м 5,0 6,0
Польща
... ... ... ... ... ...
РАЗОМ 18 52,0 5,5 58,0 5,8 +6,0
...
УСЬОГО 316 950,0 100,0 992,0 104,4 +42,0
Дані табл. 2.86 свідчать, що з Росією та Польщею не було зривів
планових завдань у торгівлі.
Країна
План, тис.
дол.
Факт, тис.
дол.
% виконання
плану постаH
вок
Абсолютне
відхилення
(+, –), тис. грн
Росія 224,0 224,0 100,0 –
Естонія 12,0 125,0 104,2 +5,0
Польща 118,0 118,0 100,0 –
Грузія 19,0 19,6 103,1 +0,6
... ... ... ... ...
РАЗОМ: 982000,0 992000,0 101,0 10,0
316
Методологія і методика економічного аналізу
Фактичний обсяг поставок у ці (й інші) країни у вартісному
обчисленні був забезпечений відповідно до запланованих обсягів.
Поставки до Естонії збільшились на 4,2 %, а до Грузії — на 31 %, але
ці показники не можуть стовідсотково констатувати конкурентосп!
роможність як підприємства!постачальника, так і його експортова!
ної продукції.
(Читачу до роздумів).
Потім проводиться аналіз обсягів і термінів поставок аналогічно
до розрахунків по імпортних операціях.
Відповідна увага приділяється аналізу експортного асортименту
минулого та звітного років. Це дозволяє робити висновки щодо стаб!
ільності виконання плану з асортименту навіть при значних змінах
найменувань експортних товарів; розраховуються індекси кількісної
структури. Якщо цей показник більше 1, це означає, що в певній то!
варній групі товарів (бензин, мастило, дизтопливо тощо) збільшилась
частка дорогих товарів за рахунок зниження частини дешевих товарів.
Потім доцільно розглянути розвиток експорту в розрізі вартості
і структури. Визначаємо, як змінився оборот експорту за стабільних
цін, і як змінились у середньому ціни на товари певної групи. Для
цього розраховується рівень впливу факторів кількості; ціни і струк!
тури на збільшення вартості експорту товарів певної групи: індекс
вартості, індекс ціни, індекс фізичного обороту, індекс кількості та
індекс структури.
Ефективність експортних операцій
Для здійснення аналізу експортно!імпортних операцій на під!
приємстві повинен вестись облік, що забезпечує достовірність інфор!
мації з приводу продажу (закупівлі) в абсолютних величинах, а та!
кож витрати і доходи від реалізації (закупівлі) товарів на зовнішньому
ринку. Оцінку експортної діяльності виконують за такими парамет!
рами:
1. Розрахунок беззбитковості зовнішньоекономічної ціни експорт!
ного товару (за повних витрат):
БЕЦ = В
екс. т
,
де: БЕЦ — беззбиткова експортна ціна товару, грн;
В
екс. т
— повні витрати на експорт товару, грн.
З урахуванням курсу валюти (К
в
) за даними Національного Бан!
ку України на розрахунковий день, цей чинник буде рівнятися:
317
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
1
..
в
БЕЦ грн
БЕЦ
Ку
мод
⎛⎞
=
⎜⎟
⎝⎠
.
З урахуванням коефіцієнта кредитного впливу (К
кред
) беззбитко!
ва зовнішньоекономічна ціна товару буде наступною:
2
..
в
кред
БЕЦ грн
БЕЦ
К
Кумод
⎛⎞
=
⎜⎟
×
⎝⎠
.
Економічний ефект експорту товару дорівнює:
ЕЕ
еф.
=
,.
виручка
від експорту
товару грн
⎡
⎤
⎢
⎥
⎢
⎥
⎣
⎦
—
,.
повні витрати
підприємства
на експорт
товару грн
⎡⎤
⎢⎥
⎢⎥
⎢⎥
⎣⎦
.
Якщо повні витрати підприємства менші за суму виручки, тоді
експорт вибраного товару економічно вигідний і його обсяги можна
збільшувати.
Економічну ефективність експорту товарів можна виконати за
логічною моделлю:
ЕЕ
екс.
=
()
()
виручкавід експорту
повні витрати на експорт
.
Приклад
ЕЕ
екс.
=
12
10
м
лн грн
м
лн грн
= 1,2 — це і є свідченням того, що одна грив!
ня витрат забезпечила 1 грн 20 коп. виручки.
318
Методологія і методика економічного аналізу
2.11. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.11.1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства — це економічна категорія, що
відображає стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб’єкта
господарювання до розширення своєї діяльності.
Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств засто!
совують методи аналізу фінансового стану для оцінки та прийняття
рішень щодо оптимізації власних інтересів.
Виконаємо аналіз фінансового стану за даними балансу підпри!
ємства.
Аналіз валюти балансу на початок і кінець звітного періоду (дода!
ток 2) показав збільшення суми.
Зростання валюти балансу порівня)
но з попереднім періодом — добрий знак
, але слід звернути увагу на
те, за рахунок чого вона зросла. Позитивно, якщо це сталося за раху!
нок збільшення власного капіталу або хоча б його частки разом зі
збільшенням суми позикових коштів, однак над збільшенням тільки
боргових зобов’язань варто замислитися.
Негативним є збільшення
кредиторської заборгованості за низької ліквідності активів.
Зменшення валюти балансу сигналізує про певне згортання діяль!
ності підприємства. Багато залежить від того, за якими саме стаття!
ми спостерігається зменшення. Однак зменшення валюти балансу
не завжди призводить до втрати платоспроможності. Іноді це є на!
слідком так званого «чищення» балансу, а саме — звільнення від зай!
вих зв’язків з іншими суб’єктами. При аналізі валюти балансу також
слід враховувати чинник інфляції. Коефіцієнт росту валюти балансу
(К
б
) визначається за формулою:
10
0
100
ср ср
б
ср
ББ
К
Б
−
=×
,
де: Б
ср
1
, Б
ср
0
— середній розмір результату балансу відповідно за
звітний і попередній роки.
Горизонтальний (тимчасовий) і вертикальний (структурний)
аналіз балансу можна провести за допомогою даних табл. 2.87, 2.88.
Аналізуючи розрахункові дані (табл. 2.87), можна зазначити, що
за звітний період відбулося збільшення необоротних активів на суму
240 тис. грн, що складає 7,4 % до початку періоду. Водночас обо!
319
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Абсолютна величиH
на, тис. грн
Зміни
Показники
на початок
періоду
на кінець
періоду
в абсолютH
ному розH
мірі
у відсотках до
розміру на поH
чаток періоду
Актив
Необоротні активи
Оборотні активи
Витрати майбутніх
періодів
3228
3940
70
3468
4670
86
240
730
16
7,4
18,5
22,8
Баланс 7238 8224 986 –
Пасив
1. Власний капітал
3878
4264
386
9,9
2. Розрахунки та інші
пасиви, в тому числі:
довгострокові позики
короткострокові кре!
дити і позики
розрахунки з кредито!
рами та інші розрахунки
3. Доходи майбутніх
періодів
3280
520
1700
1060
80
3860
540
1774
1546
100
580
20
74
486
20
17,7
3,8
4,3
45,8
25,0
Баланс 7238 8224 986 –
ротні активи збільшилися на 730 тис. грн. Зростання валюти балан!
су на 986 тис. грн було зумовлене, в основному, збільшенням коштів
розрахунків та інших активів.
Абсолютний розмір джерел власних коштів зріс на 386 тис. грн,
проте в структурі майна відбулися зміни: питома вага власних коштів
у валюті балансу знизилася на 1,8 % (51,8 — 53,6) (табл. 2.88).
Аналіз показав, що відбулося збільшення частки оборотних
коштів. Це сталося або за рахунок формування більш мобільної
структури активів, що покращує фінансовий стан підприємства, бо
сприяє прискоренню оборотності обігових коштів, або завдяки відво!
ліканню частини поточних активів на кредитування споживачів то!
варів, інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію ча!
стини оборотних коштів на виробничі програми.
Таблиця 2.87
Аналіз активу та пасиву балансу
320
Методологія і методика економічного аналізу
На підприємстві, що аналізується, склалася саме така ситуація:
знизилася частка необоротних активів і відповідно збільшилася ча!
стка оборотних активів. Частка витрат майбутніх періодів не зміни!
лась. Аналіз структури пасиву балансу засвідчив зменшення частки
кредиторської заборгованості (з 14,6 % до 14,4 %), що доводить ефек!
тивність діяльності підприємства.
Ознакою незадовільної роботи підприємства є наявність проH
строченої дебіторської й кредиторської заборгованості.
Оскільки
окремих статей, які показували б саме прострочену заборгованість,
у новій формі балансу не передбачено (ці суми не значаться окре!
мими рядками, а входять до загальних сум дебіторської і кредиторсь!
кої заборгованості), то при перегляді звітного балансу слід вимагати
аналітичні розшифровки за кожним дебітором (кредитором) для
прийняття рішення щодо ліквідації таких заборгованостей.
Таблиця 2.88
Аналіз структури майна і його джерел, %
Актив
Н
а почаH
ток періH
оду
На кіH
нець пеH
ріоду
Пасив
На почаH
ток періоH
ду
На кінець
періоду
Всього майна,
в тому числі:
необоротні
активи;
оборотні ак!
тиви;
витрати
майбутніх
періодів
100
44,6
54,4
1,0
100
42,2
56,8
1,0
Всього майна,
в тому числі:
власні засоби;
довгострокові
кредити і позич!
кові засоби;
кредиторська
заборгованість;
доходи майбут!
ніх періодів
100
53,6
30,7
14,6
1,1
100
51,8
32,6
14,4
1,2
Тривожним сигналом може стати зростання абсолютних вели!
чин за цими статтями порівняно з попереднім звітним періодом.
У порівняльному аналітичному балансі має сенс подавати лише
основні розділи активу і пасиву балансу і проводити його з викори!
станням табл. 2.89.
Всі показники порівняльного аналітичного балансу (табл. 2.89)
можна розподілити на такі групи: показники структури балансу
(гр. 6), показники динаміки балансу (гр. 7) і показники структурної
динаміки балансу (гр. 8).