Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

кументів із залученням до роботи матеріалів про соціально-

політичну структуру китайського суспільства часів селянсь-

кої війни, отриманих в ході опанування студентами реко-

мендованої до теми наукової літератури);

— по-друге, визначити основні цінності, притаманні со-

ціально-релігійній ментальності китайського селянства, на

які спиралися у своїх зверненнях до народу лідери пов-

стання;

— по третє, обґрунтувати свою точку зору щодо до-

цільності проведення паралелей між механізмом маніпулю-

вання свідомістю мас, застосованим Ван Сяньчжи й Хуан

Чао, і методами «боротьби за маси», до яких вдавалися

лідери селянських воєн і повстань в історії інших країн світу.

Висвітлюючи характер і результати селянської війни IX ст.

в Китаї, варто ще раз пригадати причини, хід і соціальну

спрямованість повстання, методи й результати втілення в

життя програмних настанов бунтівників, а також співвіднес-

ти їхні реалії з такими фундаментальними категоріальними

поняттями, як «цивілізація», «суспільство», «держава», «куль-

тура», «національна ідея», «свобода», «мораль», «соціальні

гарантії» тощо.

Тема II

КИТАЙ ПІД ВЛАДОЮ

МОНГОЛІВ

• Характеристика джерел

• Суспільно-політичний устрій

Монголо-Китайської імперії:

організація та принципи державного

управління, соціальна стратифікація,

політика в талузі міжетнічних

і міжрелігійних стосунків

• Господарське й побутове життя.

Матеріальне становище населення

• Фінансова політика.

Причини фінансових негараздів

• Стабілізаційні потенції Імперії

Юань. Причини соціальних

негараздів

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДЖЕРЕЛА

«Книга Марко Паю» являє собою роз-

повідь знаменитого венеціанською ман-

дрівника, купця та авантюрника Марко

Поло про його подорожі. Її записав меш-

канець міста Пізи — Русгічано в момент,

коли вони вдвох з Марко Поло перебу-

вали в одній камері в генуезькій в'язниці

як військовополонені.

Марко Поло (1245—1324) народився

в сім'ї не дуже вдачливоіо венеціан-

ського купця Нікколо Поло в момент,

коли його батько разом з дядьком Маттео

перебував у далеких торговельних манд-

рах на Сході, під час яких вони пот-

рапили до завойованого монголами Ки-

таю. Заручившись там підтримкою вели-

кого хана Хубілая (1260—1294), вони по-

вернулися до рідної Венеції лише через

15 років після від'їзду, але ще через два

роки в умовах чергового воєнно-політич-

ного загострення між Венецією та Ге-

нуєю, знову вирушили на схід, тепер вже

взявши із собою 17-річного Марко. Про-

тягом трьох наступних років вони через

Палестину, Малу Азію, Ірак, Іран, Памір

і степи Центральної Азії знову дісталися

до Хубілая, при дворі якого Марко Поло

швидко висунувся,

ДОС'ГуЖТІВШИСЬ

до ви-

соких посад губернатора й надзвичайно-

го та повноважного посла. Тільки через

17 років служби хан Хубілай відпустив

свого талановитого службовця-іноземця

додому, і в 1295 р. спочатку морем до

Індії, а потім сушею через Іран Марко

Поло знову повернувся до рідної

талії. В

1298 р. у складі венеціанського війська

Марко Поло взяв участь у черговій ве-

неціано-генуезькій війні, але невдало, бо

потрапив у полон і опинився як бранець

у генуезькій в'язниці. Саме там він і про-

диктував розповідь про свої унікальні по-

дорожі товаришеві по ув'язненню пізан-

цю Рустічано, а той вже у спою чергу

записав їх старофранцузькою мовою, яка

вважалася тоді мовою міжнародного

спілкування в усьому Середземномор'ї

(включаючи Левант) — знаменитою

«лінгва франка». В подальшому, ще за

життя самото Марко Поло, йото «Кни-

га...» втримала десятки перекладів, але

сам він більше не покидав рідної Венеції

і тихо номер у ній 1324 р.

«Зразки творів правлячої династії» —

збірка творів найвидатніших китайських

прозаїків юаньської епохи (тобто доби

монгольського володарювання в Китаї).

Її автор — учений-чиновник середнього

рашу Су Тяньцзюе, який служив при

юаньському дворі і склав цю досить мас-

штабну компіляцію в 1334 р. для суто

утилітарних цілей — як навчальні ма-

теріали для бажаючих успішно скласти

державні іспити на черговий чинов-

ницький чин.

«Короткі відомості про чорних татар» —

зведені разом подорожні записки двох

південносунських дипломатів — Пен

Дая та Сюй Тіна, які брали свого часу

безпосередню участь (перший у 1233,

другий — у 1235—1236 рр.) в дипло-

матичних місіях, котрі південносунський

імператор Лі-цзун (Чжао Юнь, 1225—

1264) надсилав до двору монгольського

великого хана Угсдея (1228—1241) з

метою узгодження політики та проведен-

ня спільних військових операцій мон-

голів і китайців проги чжурчженьської

імперії Цзінь (оскільки саме її, а не

монголів, Суни вважали тоді своїм най-

небезпечнішим супротивником у ре-

гіоні).

•Історія династії Юань» була створена

в 1370 р. комісісю придворних мінських

істориків на чолі з науковцем-сановни-

ком Сун Линем за наказом першого ім-

ператора династії Мін (1368—1644) Тай-

цзу (Чжу Юаньчжан, 1368—1398), який

після вигнання з Китаю монгольських

поневолювачів вважав необхідним склас-

ти офіційну історію правління в країні

монгольських ханів (династія яких мала

офіційну назву Юань). Для реалізації ім-

ператорської ідеї колектив істориків Сун

Ляня отримав в користування всі поточні

юаньські архіви, але на якість їхньої об-

робки вилинув, звичайно, крутий норов

головного «замовника» роботи — «Сина

ІІеба» Чжу Юаньчжана.

КНИГА МАРКО ПОЛО

(Переклад зі старофранцузької

І. Мінаєва)

ПЕРЕДМОВА

Глава 1

Тут починається передмова до книги,

яку іменують «Про розмаїтість світу»

Государі та імператори, королі, герцоги й маркізи, гра-

фи, рицарі й громадяни, і всі, кому бажано дізнатися про

різні народи, про розмаїтість світу, візьміть цю книгу й

ш ставте себе її прочитати; ...як Марко Поло, розумний та

шляхетний громадянин Венеції, говорив про те, що бачив

своїми очима, і про те, чого сам не бачив, але чув від

людей небрехливих і правильних... Скажу вам ще: 26 ро-

ків збирав він свідоцтва у різних частинах світу, і, сидячи

1298 р. від Р. X. у в'язниці в Генуї, примусив вш ув'яз-

неного разом з ним Рустічано Пізанського все це за-

писати.

Глава 2

Як Пікколо та Маттео вирушили із

Константинополя мандрувати світом

В ті часи, коли Балдуїн

був Імператором у Конс-

тантинополі, тобто в 1250 р., два брата — Нікколо Поло,

батько Марко, і Матгео Поло перебували там же;

прийшли вони туди з товарами з Венеції; були вони з

хорошого роду, розумні й кмітливі. Порадилися вони між

собою і вирішили йти у Велике море за наживою іа за

прибутком...

З 9-385

Глава 4

Як брати пройшли через пустелю

і прибули до Бухари

Пройшовши через пустелю, прийшли вони в Бухару,!

І коли вони там жили, прийшло посольство від Ала*

(Хулагу), східного царя, до Кублая (Хубілая)

, великою

царя всіх татар. Здивувався чимало посланник, побачив^

ши Нікколо й Маттео; в тій країні ніколи не доводилося

йому зустрічати латинян...

«Панове, — казав їм посланник, — великий цар усіх

татар ніколи не бачив латинян, а бачити він дуже бажасі

Якщо ви зі мною підете, запевняю вас, з радістю й поша*

ною прийме вас великий цар і буде щедрим та миля

тивим. Зі мною ж пройдете без перешкод і в безпеці»...

Глава 6

Як два брати прийшли до великої

хана

Прийшли Нікколо й Маттео до великого хана, і

прийняв він їх з пошаною, з веселощами та з учтами; бу

він дуже задоволений їхнім приходом. Багато про що вії

їх розпитував...

Глава 7

Як великий хан розпитує братів про

справи християн

...Говорили йому Нікколо й Маттео про все правду, як

слід і розумно; люди вони були розумні й татарську

знали.

Глава 8

Як великий хан відправляє братів пос-

лами до римського апостола (папи)

Почув великий государ Кублай-хан (Хубілай), володар

усіх татар у світі, усіх країн, царств і областей цієї без-

межної частини світу, все, що йому брати докладно і як

слід розповідали про латинян, дуже йому все це сподоба-

І вирішив вій відрядити посла до апостола. Почав

І Прости братів йти в цьому посольстві з одним із його

ітіи Прати відповідали, що наказ його виконають, як

мі чий свого государя.

Покликав великий хан Когагала, одного із своїх кіш-

ки І оголосив йому свою волю, аби йшов він з брагами

до мпостола...

Глава 9

Як великий хан дав братам золоту до-

щечку з наказами

Великий хан, сказавши братам і своєму князеві все,

Нін іреба було передати на словах апостолові, вручив їм

мі іоіу дощечку; було па ній написано, аби в усіх країнах,

куми прийдуть три посли, давали їм усе необхідне, і ко-

не (1,

і проводирів від місця до місця. Приготували все

Необхідне Нікколо з Маттео і третій посланець, поиро-

пмлися з великим ханом, сіли на коней та вирушили в

Дврогу.

Проїхали вони чи мало, чи багато, і захворів іуг та-

мрин, який ішов з ними... Побачили Нікколо й Маттео,

їмо захворів татарин, залипгили його, а самі пішли далі.

( кажу вам, скрізь, куди б вони не приходили, приймали

їх

повагою та служили їм; все, що б вони не наказували,

їм давали...

Глава 10

Як брати прийшли в місто Акру (Акка)

...вирушили вони до Акри. Прийшли вони іуди у квіт-

ні 1269 р. від Р. X. та почули, що помер апостол (рим-

ський папа). Дізналися Нікколо й Маттео, що помер

апостол (Климент IV), і пішли до однієї розумної духов-

ної особи, легата

від римської церкви в усьому Єгипті.

Був він людиною шанованою, і звали його Теобальдом із

ІГяченци. Розповіли йому брати про доручення, з яким

їх послав великий хан до апостола. Вислухав легат роз-

повідь братів і дуже здивувався...

«Пайове, — казав він братам, —апостол, як ви знає-

те, помер, погрібно вам виждати обрання нового; а коли

оберуть нового папу, тоді ви й виконуйте те, що вам

наказано».

Бачать брати, що легат говорить правду, і виршіилиі

доки оберуть нового папу, сходити у Венецію, подиви-

тися на своїх.

...Дома дізнався Нікколо, що дружина його померла 1

залишила йому 12-річного сина Марко; і був цс той са-1

мий Марко, про якого говориться в цій книзі.

У Венеції Нікколо й Матгео прожили два роки, очі-

куючи обрання апостола.

Глава 11

Як брати разом з Марко, сином Нік-

коло, вирушили з Венеції до великого

хана

Чекали брати, ...а апостола все не обирали; вирінгили

вони тоді, що нема чою зволікати, треба повертатися до

великого хана, і, взявши із собою Марко, вирушили з

Венеції прямо до Акри, а там вони знову знайшли того

самого легата...

Саном своїм легат був в усій римській церкві великою

людиною.

«Тому, —сказав він братам, —що ви прагнете повер-

нутися до великою хана, я радію».

Наказав він приготувати листи для відправки до ве-

ликого хана й засвідчив там, що Нікколо й Матгео ви-

конати його доручення приходили, але не було апостола,

і справу його вони залагодити не могли.

Глава 12

Як брати пішли до римського апосто-

ла

Отримавши від легата лист, брати вирушили з Акри,

дорогою до великого хана, у Лаяс (Аяс), і тільки-но вони

туди прийшли, той самий легат був обраний апостолом і

став називатися Григорієм ГГяченцьким. Зраділи брати, а

тут же невдовзі прийшов у Лаяс від легата, обраного

напою, гонець по Нікколо й Маттео. Наказано їм було,

якщо вони ще не пішли звідти, повертатися. Зраділи бра-

ги дуже і сказали, що охоче виконають наказ...

Глава ІЗ

Як брати прийшли в Клеменфу (Кай-

пінфу, Шанду?), де перебував вели-

кий хан

В Акрі браги прибули до апостола й били йому чолом,

н апостол прийняв їх з честю, благословив їх, і було цс

для братів радістю та святом.

Відрядив апостол разом з Нікколо й Маггео ще двох

чсиців-проповідників, найрозумніших у своїй галузі... Да-

рував їм вірчі грамоти й листи, та словесні доручення до

великого хана.

Нікколо з Маттео й два ченця, отримавши все це,

випросили в апостола благословіння й поїхали всі разом,

і Марко, син Нікколо, з ними. Пішли вони прямо на

Лаис; і тільки-но прийшли іуди, як султан вавилонський

(єгипетський) Бапдокдер (Бейбарс Бундукдарі)

з вели-

кими полчищами напав на Вірменію; багато зла наробив

він країні; та й посланцям загрожувала смерть; побачили

це ченці й побоялися йти вперед; вирішили вони далі не

йги, віддали Нікколо з Маттео вірчі грамоти, листи, поп-

рощалися й пішли назад до глави ордену.

Глава 14

Як два брати й Марко подорожують

Пішли Нікколо з Матгео та Марко, син Нікколо, далі;

їхали вони до великого хана і влітку, і взимку. Великий

хан жив у той час у чималому й багатому місті Клемен-

Фу

...Три з половиною роки, знайте, подорожували вони

через погані шляхи, дощі й великі ріки, їв тому ще, що

взимку не могли вони їхати так само, як улітку...

Глава 15

Як брати, виїхавши з Акри, знайшли

великого хана в палаці

...Прийшли Нікколо з Маттео в те багате місто й ру-

шили до головного палацу, де перебував великий хан, а з

ним численне зібрання князів. Стали брати перед ним на

коліна і, як уміли, поклонилися йому; а великий хан

одразу їх підняв; прийняв їх шанобливо, з веселощами та