Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 1

ється в асиметрії виростків блоків, особливо на крайніх променях. У фа-

лангоходячих гребені дуже чітко випинаються і на метаподії з’являються

замість голівок блоки, повністю розділені гребенем. У стопоходячих тварин

суглоб зап’ястка багатоосьовий і можливі рухи згинання та розгинання в

кожному поверсі суглоба. Вісь руху проходить через центри суглобів. Сугло-

бові поверхні проксимального й дистального рядів кісток зап’ястка, а також

кістки п’ястка опуклі проксимально. Бічні рухи можливі більше в перед-

плічно-зап’ястковому суглобі, обертальні — переважно в міжзап’ястковому

суглобі. В пальцеходячих тварин суглоб зап’ястка одноосьовий, згинання та

розгинання відбувається навколо осей, що проходять приблизно через центр

суглоба. В суглобі немає не тільки бічних та обертальних рухів, а й дуже

зменшене згинання та розгинання через наявність плоскої площини і від-

повідних пальмарних зв’язок зап’ястка.

У копитних суглоб зап’ястка найбільш досконалий, одноосьовий, має за-

ставку, яка зменшує можливість розгинання. Осі згинальних і розгинальних

рухів проходять через пальмарний відділ суглоба, а не через центр його, як у

стопо- і пальцеходячих, внаслідок чого передплічно-зап’ястковий і між-

зап’ястковий суглоби розділені на два відділи — передній і задній. У зад-

ньому відділі проксимального ряду кісток зап’ястка проксимальна й дисталь-

на поверхні опуклі і забезпечують можливість згинання-розгинання, а в

передньому відділі вони плоскі й вигнуті, що повністю виключає розгинання

в зап’ястковому суглобі при статиці тварини. Отже, проксимальний ряд кіс-

ток зап’ястка вгнуто-опуклий і дає можливість робити деякі рухи.

У жуйних тварин ІІІ і IV п’ясткові кістки зрощені, проксимально мають

плоскі суглобові поверхні, які забезпечують лише деяке (пальмарне) зги-

нання. В однокопитних (кінь) цей суглоб зовсім плоский і тугий і виконує

тільки функцію буфера.



БУДОВА СКЕЛЕТА КІНЦІВОК

У тварин скелет грудних і тазових кінцівок складається з поясів і вільних

кінцівок. У свійських тварин пояс грудної кінцівки утворений однією кіст-

кою — лопаткою, інші — редуковані. Рудимент коракоїдної кістки зрощуєть-

ся з лопаткою, утворюючи дзьобоподібний відросток, від ключиці залишився

лише сухожилок у плечоголовному м’язі. У хижаків замість сухожилка може

бути невеличка кісткова пластинка як рудимент ключиці.

Пояс тазової кінцівки складається з трьох кісток — клубової, лобкової і сі-

дничної.

Плечовий пояс.

Лопатка

— scápula (рис. 1.34) — пластинчаста, трикутної

форми кістка. На лопатці розрізняють латеральну і реберну поверхні —

fácies laterális et costális, дорсальний, краніальний і каудальний краї —

márgo dorsális, craniális et caudális, краніальний, каудальний і вентральний

(суглобовий) кути — ángulus craniális, caudális et ventrális (glenoidális). На

вентральному куті лопатки є суглобова западина — cávitas glenoidális — для

зчленування з голівкою плечової кістки. На краніальному краї вентрально-

го кута міститься надсуглобовий горб — tubérculum supraglenoidále (scápu-

lae)

, на якому закріплюється двоголовий м’яз плеча, на медіальній повер-

хні горба випинається дзьобоподібний відросток — procéssus coracoídeus

АПАРАТ РУХУ

на якому закріплюється дзьобо-плечовий м’яз. Розширений кінець лопат-

ки — основа лопатки — básis scápulae

— доповнюється великим лопатко-

вим хрящем — cartilágo scápulae

На латеральній поверхні лопатки від її основи до суглобового кута прохо-

дить поздовжній кістковий виступ — ость лопатки — spína scá pulae

У деяких тварин на нижньому кінці ость лопатки закінчується відростком —

акроміоном — acrómion

. Ость лопатки поділяє латеральну поверхню лопа-

тки на дві ямки — передостну, або надостну, — fóssa supraspináta

— і заост-

ну, або підостну, — fóssa infraspináta

, в яких розміщені однойменні м’язи.

Рис. 1.34. Ліва лопатка:

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня (латерально);

— корови;

— коня (медіально):

— túber

scápulae;

— márdo craniális;

— fóssa supraspináta;

— spína scápulae;

— ángulus craniális;

— básis

scápulae;

— cartilágo scápulae;

ángulus caudális;

— fóssa infraspináta;

— túber spínae;

— márgo

caudális;

— acrómion;

— ángulus glenoidális;

— proc. coracoídeus;

— fóssa subscapuláris;

— fácies

serráta;

— línea serráta

Розділ 1

На медіальній поверхні лопатки є підлопаткова ямка — fóssa subsca-

puláris

, де знаходиться підлопатковий м’яз. Біля основи лопатки прохо-

дить зубчаста лінія — línea serráta

, яка відмежовує від підлопаткової ям-

ки зубчасту поверхню — fácies serráta scápulae

Каудальний край лопатки тупий і шорсткий. На ньому ближче до вент-

рального кута знаходиться вирізка — шийка лопатки — cóllum scápulae.

У тварин лопатка лежить косо, основа її спрямована дорсокаудально, а

суглобовий кут — краніовентрально.

великої рогатої худоби

акроміон досягає шийки лопатки, надостна ямка

вузька, лопатковий хрящ великий.

коня

на ості лопатки акроміона немає, суглобова западина на кра-

ніальному краї має вирізку. На ості лопатки є невеликий горбок. Лопатко-

вий хрящ дуже великий.

свині

на ості лопатки є значний горб, який спрямовується каудально, і

дуже глибока підостна ямка. Акроміона немає.

собаки

акроміон розвинутий і досягає суглобової западини. Надостна і

підостна ямки майже однакового розміру. Краніальний кут лопатки заокру-

глений.

Рис. 1.35. Тазові кістки з дорсальної поверхні:

— собаки;

— свині;

— вівці;

— кози;

— корови;

— кобили;

— жеребця;

— túber cóxae;

—

crísta ilíaca;

— túber sacrále;

— fácies glutéae;

— línea glutéa;

— córpus óssis ílii;

— incisúra ischiádica

májor;

— acetábulum;

— spína ischiádica;

— incisúra ischiádica mínor;

— túber ischiádicum;

—

rámus óssis íschii;

— córpus óssis íschii;

— árcus ischiádicus;

— rámus craniális óssis púbis;

—

rámus caudális óssis púbis;

— for. obturátum;

— eminéntia iliopúbica;

— pécten óssis púbis;

—

sýmphysis pélvis

АПАРАТ РУХУ

Тазовий пояс утворений трьома парами кісток (клубовими, лобковими й

сідничними), які, зростаючись, утворюють тазову кістку — os cóxae. Тазові

кістки (права й ліва) мають затульний отвір і суглобову западину. Суглобова

западина разом з голівкою стегнової кістки утворює кульшовий суглоб. Вона

спрямована вентролатерально і розміщена на з’єднанні клубової, лобкової

та сідничної кісток. Клубова кістка від суглобової западини розміщена кра-

ніодорсально, лобкова — медіально, сіднична — каудально (рис. 1.35).

Затульний отвір — for. obturátum

— дуже широкий, розміщений медіо-

каудально від суглобової западини і обмежений лобковою та сідничними

кістками. Обидві тазові кістки з’єднуються одна з одною тазовим зрощенням —

sýmphysis pélvis

. Клубові кістки з’єднуються з крилами крижової кістки в

крижово-клубових суглобах.

Кістки поясу тазової кінцівки разом з крижовою кісткою і першими хвос-

товими хребцями утворюють таз — pélvis — циліндричної або конусоподіб-

ної форми. Вхід у тазову порожнину — cávum pélvis — лежить між крижо-

вою, клубовими та лобковими кістками, вихід із неї — між сідничними кіст-

ками та першими хвостовими хребцями.

Клубова кістка

— os ílium — складається з крила і тіла. Крило — ála óssis

ílii — розширена її частина, яка спрямована краніально, тіло — córpus óssis

ílii (див. рис. 1.35,

) — стовпоподібний утвір, спрямований каудовентрально

від крила. Передній край крила називають клубовим гребенем — crísta ilíaca

, який з’єднує зовнішній клубовий горб (маклак) — túber cóxae

1 —

і крижо-

вий (внутрішній клубовий) горб — túber sacrále

. Горби найбільш розвинуті

у великих тварин. На зовнішній, або сідничній, поверхні крила — fácies

glutéae

— прикріплюються сідничні м’язи. Вона ямкоподібна і має сіднич-

ну лінію — línea glutéae

. На медіальній (крижово-тазовій) поверхні крила

— fácies sacropelvína (рис. 1.36,

) — знаходиться шорстка нерівність — вуш-

коподібна суглобова поверхня — fácies auriculáris

— для з’єднання з кри-

лом крижової кістки. Від цієї поверхні на тіло клубової кістки і далі на лоб-

Рис. 1.36. Тазові кістки з вентральної поверхні:

— корови;

— коня:

— túber cóxae;

— crísta ilíaca;

— túber sacrále;

— fácies sacropelvína;

— fácies

auriculáres;

— crísta iliopectínea;

— tubérculum psoádicum;

— eminéntia iliopectínea;

— fóssa acetábuli;

— sýmphysis pélvis

Розділ 1

кову кістку продовжується клубово-лобкове підвищення — eminéntia iliop-

úbica

, на якому виділяється горбок поперекового меншого м’яза —

tubérculum m. psóas mínoris

На передній поверхні тіла клубової кістки біля суглобової западини є

горбок для закріплення прямої голівки чотириголового м’яза стегна. Каудо-

дорсальний край клубової кістки має більшу сідничну вирізку — incisúra

ischiádica májor (див. рис. 1.35,

), яка проходить від крижового горба до сід-

ничної ості — spína ischiádica

, що знаходиться над суглобовою западиною.

Лобкова кістка

— os púbis — має дві гілки: краніальну і каудальну. Кра-

ніальна гілка — rámus craniális óssis púbis (див. рис. 1.35,

) — бере участь

в утворенні суглобової западини і передньої частини вентральної стінки та-

зової порожнини. Каудальна гілка — rámus caudális óssis púbis

— зроста-

ється з лобковою кісткою протилежного боку, утворюючи тазове зрощення.

Обидві гілки також беруть участь в утворенні затульного отвору. На лобко-

вій кістці виділяють лобковий гребінь — pécten óssis púbis

, який є продо-

вженням клубово-лобкового гребеня. На ньому біля суглобової западини ви-

ступає клубово-лобкове підвищення — eminéntia iliopúbica

— характерне

для самців.

Сіднична кістка

— os íschii — складається з тіла і гілки. Тіло сідничної

кістки — córpus óssis í schii

— у каудолатеральному напрямі закінчується

сідничним горбом — túber ischiádicum, на якому закріплюються м’язи. Між

сідничними горбами правої й лівої сідничних кісток утворюється сіднична

дуга — árcus ischiádicus

. Гілка — rámus symphysiális — бере участь в

утворенні тазового зрощення, тіло — в утворенні суглобової западини тієї

частини, що належить до сідничної кістки. Дорсальний край тіла називають

малою сідничною вирізкою — incisúra ischiádica mínor, по якій проходять

нерви та судини.

У суглобовій западині — acetábulum

— на її каудовентральному краї

знаходиться вирізка — incisúra acetábuli. Краї западини дорощені хрящем,

який утворює суглобові губи — lábrum articuláre. На самому дні западини

лежить зв’язкова ямка западини.

великої рогатої худоби

тазова порожнина циліндрична. Крило клубової

кістки добре розвинуте. На маклаку виділяють три горбки: дорсальний,

краніальний і каудальний. Між цими горбками знаходиться більш-менш

виражена пальцеподібна заглибина (використовується в практиці для внут-

рішньокісткового введення лікарських препаратів). Сідничний горб також

має горбки — дорсальний, латеральний і каудальний. Сіднична дуга глибо-

ка. Сіднична ость висока, але м’язові гребені на ній мало помітні. Затуль-

ний отвір великий.

коня

тазова порожнина конусоподібна, основа конуса лежить між кри-

лами клубових кісток, а зрізана вершина — між сідничними горбами. Крило

клубової кістки дуже розвинуте. Маклак плоский з дорсокраніальними і до-

рсокаудальними кутами. Кожен кут має два маленькі горбки. Сіднична лі-

нія не виражена. Сідничний горб плоский, на ньому також випинаються два

горбки — медіодорсальний і латеровентральний.

свині

тазова порожнина циліндрична. Крило клубової кістки добре роз-

винуте, але менше, ніж у жуйних тварин. На маклаку знаходиться один

горбок, який має латеральний напрям. Клубовий гребінь вигнутий кра-

АПАРАТ РУХУ

ніально. Сіднична лінія утворює гребінь, спрямований каудально. Дорсаль-

но від сідничного гребеня випинається три- або чотирикутна частина крила,

яка має крижовий горб. Клубово-лобкове підвищення виділяється добре.

Лобковий горб спрямований каудально. Сіднична ость масивна й висока, на

її латеральній поверхні випинаються м’язові гребені. Сіднична дуга глибо-

ка. Сідничний горб на латеральній поверхні має маленький горбок.

собаки

тазова порожнина конусоподібна, основа конуса лежить між

сідничними горбами, а зрізана вершина — між клубовими кістками. Кри-

ло клубової кістки ложкоподібне. Сіднична поверхня ямкоподібна, клубо-

вий гребінь дугоподібний, маклак і крижовий горб не розвинуті. Сіднична

ость низька, мала сіднична вирізка порівняно неглибока. Сідничний горб

плоский, дорсальний його кут повернутий латерально, вентральний — ме-

діально.



СКЕЛЕТ ВІЛЬНИХ КІНЦІВОК



ПЕРША ЛАНКА

Скелет вільних кінцівок складається з трьох ланок. Перша ланка (прок-

симальна), або

стилоподій

— stylopódium, на грудних кінцівках представле-

на плечовою кісткою, на тазових — стегновою кісткою.

Плечова кістка — os bráchii, s. húmeri — це довга трубчаста кістка, яка

має на проксимальному кінці (епіфізі) голівку й міжгорбковий жолоб, на ди-

стальному — спереду блок, а ззаду ліктьову ямку (рис. 1.37).

Голівка плечової кістки — cáput húmeri

— спрямована каудально й

утворює разом із суглобовим кутом лопатки плечовий суглоб. Латерально й

медіально від голівки знаходяться м’язові горбки плечової кістки: латераль-

ний, або більший, і медіальний, або менший, — tubérculum laterá le, s.

május

et mediále, s. mí nus

. Спереду між горбками проходить між-

Рис. 1.37. Плечова кістка (ліва):

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня;

— рентгенограма плечової кістки свині (8 міс.):

— cáput

húmeri;

— for. nutrítium;

— crísta húmeri;

— tuberósitas deltoídea;

— línea anconéae;

— crísta tubérculi

majóris;

— tubérculum laterále;

— tuberósitas m-li infraspináti;

— tubérculum mediále;

— súlcus

intertuberculáris;

— tróchlea húmeri;

— cóllum húmeri;

— tuberósitas téres májor;

— crísta epicóndyli

laterális;

— epicóndylus mediális;

— epicóndylus laterális;

— fóssa olécrani;

— tubérculum

intermédium;

— fóssa synoviális;

— for. suprathrochleáre

Розділ 1

горбковий жолоб — súlcus intertuberculáris

— для сухожилка двоголо-

вого м’яза плеча. На більшому горбі з латеральної поверхні видно горбис-

тість (або ямку) для закріплення заостного м’яза — tuberósitas músculi

infraspináti

На дистальному епіфізі поперечно розміщується блок плечової кістки —

tróchlea húmeri

— для сполучення з кістками передпліччя в ліктьовому

суглобі. Блок повернутий дорсально і жолобом поділяється на більший (ла-

теральний) і менший (медіальний) з гребенем виростки. На боках блока

знаходяться зв’язкові горбки або ямки. Каудально від блока є глибока лік-

тьова ямка — fóssa olécrani

, обмежена двома надвиростками. Медіаль-

ний, або згинальний, надвиросток — epicóndylus mediális, s. flexórius

—

більший і випинається назад внаслідок закріплення на ньому згиначів па-

льців і зап’ястка. Латеральний, або розгинальний, надвиросток —

epicóndylus laterális, s. extensórius

— менший і завернутий уперед. На

ньому закріплюються розгиначі пальців і зап’ястка, утворюючи гребінь над-

виростка — crísta epicóndyli laterális

На діафізі (тілі) плечової кістки — córpus húmeri — спіралеподібно про-

ходить гребінь більшого горба — crísta tubérculi majóris, s. crísta húmeri

, по

АПАРАТ РУХУ

дорсальній поверхні тіла він проходить униз від переднього краю горба. На

ньому закріплюються плечоголовний та поверхневий грудний м’язи. На се-

редині тіла на гребені латерально випинається горбистість — tuberósitas

deltoídea

— для дельтоподібного м’яза. Від цієї горбистості до заднього

краю великого горба проходить ліктьова лінія, на якій закріплюється лате-

ральна голівка триголового м’яза плеча. На медіальній поверхні тіла видно

горбистість більшого круглого м’яза — tuberósitas téres májor

— для за-

кріплення більшого круглого м’яза.

великої рогатої худоби

латеральний горб більший за медіальний і ви-

пинається над голівкою проксимально, сама кістка порівняно коротка.

коня

міжгорбовий жолоб подвійний, що зумовлюється наявністю серед-

нього горба — tubérculum intermédium. Дистально, ближче до медіального

краю, на блоці знаходиться синовіальна ямка — fóssa synoviális

. Дельто-

подібна горбистість, гребінь більшого горба та горбистість більшого круглого

м’яза добре розвинуті.

свині

плечова кістка товста й коротка. Більший горб поділений на дві

частини і загнутий медіально.

собаки

плечова кістка тонка і довга. Дистально над блоком знаходиться

надблоковий отвір — for. suprathrochleáre

, який веде в ліктьову ямку.

Горби розвинуті слабко, внаслідок цього міжгорбовий жолоб плоский і ши-

рокий.

Стегнова кістка — os fémoris — довга трубчаста. На проксимальному кінці

її є голівка з чітко вираженою шийкою, відросток — великий вертлюг, на дис-

тальному — з дорсальної поверхні — блок для надколінка, а на каудальній —

два виростки для з’єднання з великогомілковою кісткою (рис. 1.38).

Голівка стегнової кістки — cáput óssis fémoris

— на-

півкуля з ямкою для круглої зв’язки — fóvea cápitis

, по-

вернута медіально, латерально від неї випинається відрос-

ток — більший вертлюг — trochánter májor

. На латераль-

ній поверхні вертлюга знаходиться горбистість для поверх-

невого сідничного м’яза — tuberó sitas glutéa. Голівка чітко

відділена від вертлюга шийкою стегнової кістки — cóllum

fémoris

Тіло стегнової кістки — córpus óssis fémoris — довге,

пряме або, навпаки, зігнуте дорсально. На каудальній по-

верхні його від більшого до меншого вертлюга проходить

міжвертлюжний гребінь — crísta intertrochantérica

. Він

відокремлює глибоку вертлюжну ямку — fóssa trochantérica

На каудальній поверхні тіла помітні дві горбисті лінії — ла-

теральна й медіальна губи — lábium laterále et mediále

Рис. 1.38. Ліва стегнова кістка (каудально):

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня;

— дистальний кінець стегнової

кістки вівці та

— коня;

— patéllae:

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня;

— рентгенограма стегнової кістки свині (8 міс.);

— cóndylus laterális’

— fóssa

supracondyláris;

— lábium laterále;

— tuberósitas bicípitis;

— trochánter tértius;

— crísta intetrochantérica;

— fóssa trochantérica;

— trochánter májor;

—

cóllum fémoris;

— cáput óssis fémoris;

— fóvea cápitis;

— trochánter mínor;

— lábium mediále;

— cóndylus mediális;

— fóssa intercondyláris;

— fóssa m-li

poplítei;

— fóssa extensória;

— tróchlea patelláris;

— fácies articuláris

sesamoídea;

— fibrocartilágo patéllae;

Розділ 1

Латеральна губа опускається дистально від більшого вертлюга. На дисталь-

ному кінці біля губи знаходиться в одних тварин надвиросткова горбистість,

в інших — надвиросткова ямка для поверхневого згинача пальців. Медіа-

льна губа опускається дистально від голівки. На ній у проксимальній час-

тині розміщений менший вертлюг — trochánter mínor. Дорсальна поверхня

дистального епіфіза має блок для надколінка — tróchlea patelláris

. Він

складається з двох гребенів, розділених між собою жолобом. На каудальній

поверхні дистального епіфіза розміщені значних розмірів латеральний і ме-

діальний виростки — cóndylus laterális et mediális

, які розділяються гли-

бокою міжвиростковою ямкою — fóssa intercondyláris

. На її дні знаходять-

ся ямки для закріплення зв’язок. На зовнішніх боках виростків є зв’язкові

горбки і ямки. На латеральному виростку є ще дві ямки для м’язів: більша

розгинальна ямка — fóssa extensória

— для розгиначів пальців, розміще-

на на межі між виростком і блоковим гребенем, та менша ямка — fóssa

músculi poplítei

— для підколінного м’яза, лежить позаду від латеральної

поверхні латерального виростка.

великої рогатої худоби

на стегновій кістці є тільки два вертлюги, гли-

бока надвиросткова ямка, медіальний гребінь блока надколінка більший за

латеральний.

коня

на стегновій кістці три вертлюги. На більшому вертлюзі розрізня-

ють краніальну й каудальну частини, на середній частині латеральної губи

— третій вертлюг — throchánter tértius

. На голівці стегнової кістки міс-

титься вирізка голівки — incisúra cápitis. Надвиросткова ямка глибока. Ме-

діальний гребінь блока надколінка більш розвинутий і на проксимальному

кінці має площину для фіксації надколінка.

свині

стегнова кістка має два вертлюги, дистальна її частина найкорот-

ша і масивна, біля блока чотиригранна, на каудальній поверхні є надвирост-

кова горбистість, гребені блока надколінка майже однакові.

собаки

на стегновій кістці також два вертлюги, кістка довга й тонка, на

тілі є надвиросткова горбистість, гребені блока надколінка однакові. На ка-

удальній поверхні проксимально на виростках знаходяться суглобові поверхні

для сезамоподібних кісточок.

Надколінок — patélla (див. рис. 1.38,

) — велика коротка сезамоподібна

кістка, асиметрична. Вона має вгнуту суглобову поверхню — fácies

articuláris, що розділяється гребенем на дві нерівні частини — більшу, лате-

ральну, і меншу, медіальну. Дистальний кінець її — вершина — ápes

patéllae — дещо звужена, проксимальний — основа — básis patéllae, навпа-

ки, розширена.

великої рогатої худоби

кістка трикутна, медіальний кут більш розвину-

тий і доповнюється хрящем. У

коня

— чотирикутна, на медіальному куті

знаходиться гачкоподібний додатковий хрящ. У

свині

— трикутна і сплю-

щена з боків. У

собаки

— бобоподібна.

 ДРУГА ЛАНКА

Зейгоподій

— друга ланка скелета вільної кінцівки. На грудній кінцівці

це кістки передпліччя, на тазовій — кістки гомілки.

АПАРАТ РУХУ



Кістки передпліччя

Кістки передпліччя — óssa antebráchii — це дві довгі трубчасті кістки:

променева, що лежить краніомедіально, й ліктьова — латерокаудально.

Обидві кістки добре розвинуті тільки у свині й собаки. У великої рогатої ху-

доби і коня вони розвинуті неоднаково (рис. 1.39).

Променева кістка — rádius (див. рис. 1.39,

) — на проксимальному епі-

фізі має вгнуту суглобову поверхню; дистальний епіфіз дуже масивний, суг-

лобова поверхня його розділена на 2–3 частини. На кістці є фасетки, або

горбистості, для з’єднання з ліктьовою кісткою. Проксимальний епіфіз нази-

вається голівкою променевої кістки — capítulum rádii, суглобова поверхня

якої жолобкувата й утворює ямку голівки — fóvea cápitis rádii

— для блока

плечової кістки. На дорсальній поверхні епіфіза є горбистість променевої

кістки — tuberósitas rádii

— для закріплення двоголового м’яза плеча, на

Рис. 1.39. Кістки передпліччя (ліві):

— стопоходячої тварини;

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня (латерально);

— коня

(каудально);

— рентгенограма кісток передпліччя свині (8 міс.);

— rádius;

— fóvea cápitis rádii;

—

incisúra trochleáris;

— proc. anconáeus;

— túber ólecrani;

— spátium interósseum;

— úlna;

— proc.

styloídeus mediális et laterális;

— súlcus vasculáris;

— tuberósitas rádii