Рябець К.А. Екологічне право України

Подождите немного. Документ загружается.

301

Особлива частина

бере участь у розробленні загальнодержавних, держав- -

них і регіональних (місцевих) програм з охорони, за-

хисту, використання та відтворення лісів тощо.

Спеціальним центральним органом виконавчої влади з

питань лісового, мисливського господарства та полювання

є Державний комітет лісового господарства України. Його

діяльність здійснюється насамперед на підставі Положен-

ня про Державний комітет лісового господарства України,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

27 червня 2007 року № 883. Згідно з п. 1 цього Положення

діяльність Комітету спрямовується і координується Кабі-

нетом Міністрів України через Міністра охорони навко-

лишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 28 Лісового кодексу України Держав-

ний комітет лісового господарства України у сфері лісових

відносин:

здійснює державне управління, координацію виконан- -

ня заходів у галузі ведення лісового господарства;

вносить пропозиції щодо формування і реалізації дер- -

жавної політики у сфері лісових відносин;

розробляє та організовує виконання загальнодержав- -

них, державних і регіональних (місцевих) програм з

охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

розробляє та затверджує в установленому порядку -

нормативно-правові акти з ведення лісового господар-

ства;

здійснює державний контроль за додержанням норм, -

правил та інших нормативно-правових актів з ведення

лісового господарства та ін.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні,

Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері

лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній

території:

302

Екологічне право України

забезпечують реалізацію державної політики у сфері -

лісових відносин;

забезпечують виконання загальнодержавних і держав- -

них програм з охорони, захисту, використання та від-

творення лісів і затверджують регіональні (місцеві)

програми з цих питань;

передають у власність, надають у постійне користуван- -

ня земельні лісові ділянки на землях спільної власності

відповідних територіальних громад, власності терито-

ріальних громад міст Києва і Севастополя та припиня-

ють права користування ними;

приймають рішення про виділення в установленому -

порядку для довгострокового тимчасового користу-

вання лісами лісових ділянок на землях спільної влас-

ності відповідних територіальних громад, власності

територіальних громад міст Києва і Севастополя та

припиняють права користування ними;

погоджують ліміт використання лісових ресурсів при -

заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснен-

ні побічних лісових користувань тощо (ст. 30 Лісового

кодексу України).

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх те-

риторії відповідно до ст. 31 Лісового кодексу України:

забезпечують реалізацію державної політики у сфері -

лісових відносин;

беруть участь у розробленні та забезпеченні виконан- -

ня регіональних (місцевих) програм з охорони, захис-

ту, використання та відтворення лісів;

здійснюють контроль за додержанням законодавства у -

сфері лісових відносин;

передають у власність, надають у постійне користуван- -

ня для ведення лісового господарства земельні лісо-

303

Особлива частина

ві ділянки, що перебувають у державній власності, на

відповідній території;

передають у власність, надають у постійне користу- -

вання для нелісогосподарських потреб земельні лісові

ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у дер-

жавній власності, на відповідній території, а також у

межах міст республіканського (Автономної Республі-

ки Крим) та обласного значення та припиняють права

користування ними та ін.

Згідно зі ст. 32 Лісового кодексу України районні дер-

жавні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території:

забезпечують реалізацію державної політики у сфері -

лісових відносин;

беруть участь у розробленні та забезпеченні виконан- -

ня регіональних (місцевих) програм з охорони, захис-

ту, використання та відтворення лісів;

передають у власність, надають у постійне користу- -

вання для нелісогосподарських потреб земельні лісові

ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у дер-

жавній власності, у межах сіл, селищ, міст районного

значення та припиняють права користування ними;

приймають рішення про виділення в установленому -

порядку для довгострокового тимчасового користу-

вання лісами лісових ділянок, що перебувають у дер-

жавній власності, у межах сіл, селищ, міст районного

значення;

беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і за- -

хисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісо-

вих пожеж, залучають у встановленому порядку до цих

робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та

обладнання тощо.

Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на

відповідній території:

304

Екологічне право України

передають у власність, надають у постійне користуван- -

ня земельні лісові ділянки, що перебувають у кому-

нальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиня-

ють права користування ними;

приймають рішення про виділення в установленому -

порядку для довгострокового тимчасового користу-

вання лісами лісових ділянок, що перебувають у кому-

нальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиня-

ють права користування ними;

беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і за- -

хисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісо-

вих пожеж, залучають у встановленому порядку до цих

робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та

обладнання;

організовують благоустрій лісових ділянок і культурно- -

побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що

використовуються для цих цілей;

встановлюють порядок використання коштів, що виді- -

ляються з місцевого бюджету на ведення лісового гос-

подарства;

вирішують інші питання у сфері лісових відносин від- -

повідно до закону (ст. 33 Лісового кодексу України).

На підставі ст. 89 Лісового кодексу України охорону і

захист лісів на території України здійснюють:

державна лісова охорона, - що діє у складі централь-

ного органу виконавчої влади з питань лісового гос-

подарства, органу виконавчої влади з питань лісового

господарства Автономної Республіки Крим, територі-

альних органів центрального органу виконавчої влади

з питань лісового господарства та підприємств, установ

і організацій, які належать до сфери його управління.

Вона має статус правоохоронного органу;

лісова охорона інших постійних лісокористувачів і -

власників лісів.

305

Особлива частина

Порядок діяльності державної лісової охорони та лісо-

вої охорони визначається положенням, що затверджується

Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями державної лісової охорони є:

здійснення державного контролю за додержанням лі- -

сового законодавства;

забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних ру- -

бок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження вна-

слідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Необхідно відзначити значну роль у реформуванні та

розвитку лісового господарства розпорядження Кабінету

Міністрів України «Про схвалення Концепції реформуван-

ня та розвитку лісового господарства» від 18 квітня 2006

року № 208-р. Схвалення Концепції обумовлене значними

проблемами у галузі лісокористування, а саме: недоскона-

лістю фінансово-економічного механізму розвитку лісово-

го господарства та податкової бази, яка не враховує довго-

строковості у вирощуванні лісу; багатовідомчою системою

управління лісами; недоцільним поєднанням лісогосподар-

ськими підприємствами функцій з ведення лісового госпо-

дарства та переробки деревини; відсутністю економічного

механізму стимулювання запровадження природозберіга-

ючих технологій або їх елементів; значним обсягом неза-

конних рубок, недосконалим перерозподілом земель лісо-

вого фонду; зростанням техногенного навантаження на

лісові екосистеми

§ 5. Юридична відповідальність

за порушення лісового законодавства

На підставі ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України пору-

шення лісового законодавства тягне за собою дисциплінар-

ну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну

відповідальність відповідно до закону.

Офіційний вісник України. – 2006. – № 16. – Ст. 1207.

306

Екологічне право України

Ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України регламентує на-

ступні протиправні діяння у сфері лісових відносин, за які

передбачається юридична відповідальність:

1) незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагар-

ників;

2) знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу

або недбалого поводження з вогнем, порушення інших

вимог пожежної безпеки в лісах;

3) знищення або пошкодження лісу внаслідок його за-

бруднення хімічними та радіоактивними речовинами,

виробничими і побутовими відходами, стічними во-

дами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення,

осушення та інших видів шкідливого впливу;

4) засмічення лісів побутовими і промисловими відхода-

ми;

5) порушення строків лісовідновлення та інших вимог

щодо ведення лісового господарства, встановлених за-

конодавством у сфері охорони, захисту, використання

та відтворення лісів;

6) знищення або пошкодження лісових культур, сіянців

або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а

також природного підросту та самосіву на землях, при-

значених для відновлення лісу;

7) порушення правил зберігання, транспортування та за-

стосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту,

мінеральних добрив та інших препаратів;

8) розкорчовування лісових ділянок і використання їх не

за призначенням, у тому числі для спорудження жи-

лих будинків, виробничих та інших будівель і споруд

без належного дозволу;

9) самовільна заготівля сіна та випасання худоби на лісо-

вих ділянках;

307

Особлива частина

10) порушення правил заготівлі лісової підстилки, лікар-

ських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід

тощо;

11) заготівля лісових ресурсів способами, що негативно

впливають на стан і відтворення лісів;

12) порушення порядку заготівлі та вивезення деревини,

заготівлі живиці і використання інших лісових ресур-

сів;

13) невнесення плати за використання лісових ресурсів у

встановлені строки;

14) знищення та пошкодження відмежувальних знаків у

лісах;

15) введення в дію нових і реконструйованих підприємств,

споруд та інших об’єктів, не забезпечених обладнан-

ням, що запобігає негативному впливу на стан і відтво-

рення лісів;

16) порушення строків повернення лісових ділянок, що

перебувають у тимчасовому користуванні, або невико-

нання обов’язків щодо приведення їх у стан, придат-

ний для використання за призначенням;

17) пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лі-

согосподарського призначення;

18) знищення або пошкодження лісоосушувальних канав,

дренажних систем і доріг на лісових ділянках;

19) невиконання приписів державної лісової охорони та

органів виконавчої влади, які здійснюють державний

контроль за додержанням законодавства у сфері охо-

рони, захисту, використання та відтворення лісів.

Законом може бути встановлено відповідальність і за

інші порушення лісового законодавства.

До дисциплінарної відповідальності згідно з нормами

трудового законодавства притягаються посадові особи, які

порушують вимоги лісового законодавства та при цьому

308

Екологічне право України

мають професійну правосуб’єктність в галузі охорони, за-

хисту, використання та відтворення лісів.

Адміністративна відповідальність за порушення лі-

сового законодавства передбачена за: незаконне викорис-

тання земель державного лісового фонду (ст. 63 КУпАП);

порушення встановленого порядку використання лісосіч-

ного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі жи-

виці (ст. 64 КУпАП); незаконну порубку, пошкодження та

знищення лісових культур і молодняку (ст. 65 КУпАП);

знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та

захисних лісових насаджень (ст. 65

КУпАП); знищення

або пошкодження підросту в лісах (ст. 66 КУпАП); здій-

снення лісових користувань не у відповідності з метою або

вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері)

або лісовому квитку (ст. 67 КУпАП); порушення правил

відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів

спілої деревини (ст. 68 КУпАП); пошкодження сінокосів

і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду

(ст. 69 КУпАП); самовільне сінокосіння і пасіння худоби,

самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів,

ягід (ст. 70 КУпАП); введення в експлуатацію виробничих

об’єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу

на ліси (ст. 71 КУпАП); пошкодження лісу стічними во-

дами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами,

шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72 КУ-

пАП); засмічення лісів відходами (ст. 73 КУпАП); знищен-

ня або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних

систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст.

74 КУпАП); знищення або пошкодження відмежувальних

знаків у лісах (ст. 75 КУпАП); знищення корисної для лісу

фауни (ст. 76 КУпАП); порушення вимог пожежної безпе-

ки в лісах (ст. 77 КУпАП).

Цивільно-правова відповідальність за порушення

лісового законодавства має вияв у відшкодуванні шкоди.

309

Особлива частина

Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України підприємства,

установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати

шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового

законодавства, у розмірах і порядку, визначених законо-

давством України.

Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси під-

лягають вилученню в установленому порядку. В разі не-

можливості вилучення незаконно добутої деревини та

інших лісових ресурсів стягується їх вартість (ст. 108 Лісо-

вого кодексу України).

Кримінальна відповідальність у галузі охорони, захис-

ту, використання та відтворення лісів визначена Криміналь-

ним кодексом України за знищення або пошкодження лісо-

вих масивів (ст. 245) та незаконну порубку лісу (ст. 246).

Контрольні питання

1. Дайте характеристику лісу як об’єкта правової охоро-

ни та використання.

2. Назвіть форми права власності на ліси.

3. Які є форми права лісокористування?

4. На підставі яких нормативно-правових актів здійсню-

ється охорона та захист лісів?

5. Викладіть повноваження державних органів управлін-

ня у сфері лісових відносин.

6. Які види юридичної відповідальності застосовуються

за порушення лісового законодавства?

310

Екологічне право України

Розділ ХІV. Право використання

тваринного світу

§ 1. Тваринний світ як об’єкт правової охорони та ви-

користання.

§ 2. Правові основи використання тваринного світу.

§ 3. Правове регулювання охорони, раціонального ви-

користання і відтворення тваринного світу.

§ 4. Управління та контроль у галузі охорони, викорис-

тання і відтворення тваринного світу.

§ 5. Юридична відповідальність за порушення фауніс-

тичного законодавства.

§ 1. Тваринний світ як об’єкт правової

охорони та використання

Тваринний світ – це важлива частина біосфери нашої

планети. На території України нині відомо близько 45 тис.

видів тварин, серед яких понад 700 видів хребетні, решта –

безхребетні.

Об’єкти тваринного світу відіграють важливу роль у

житті людини. Багато з них є джерелом харчування і техніч-

ної сировини для промислового виробництва. Проте, деякі

тварини є шкідниками та збудниками захворювань сільсько-

господарських, а також диких корисних для людини тварин.

Певні види беруть участь у підтримуванні природновогни-

щевих захворювань людини, є живителями кровосисних па-

разитів. Водночас багато інших тварин винищують шкідни-

ків і приносять тим самим велику користь людині.

Загальновідоме естетичне значення тварин (птахи, мете-

лики, акваріумні риби, багато видів ссавців), без яких при-

рода була б наполовину мертва. Нарешті, тварини є об’єктом

наукових досліджень, в тому числі медичних і біонічних

Гладков Н.А., Михеев А.В, Галушин В.М. Охрана природы:

Учеб. пособие для студентов биолог. специал. пед. ин-тов. – К.:

Вища школа, 1980. – С. 142.