Рябець К.А. Екологічне право України

Подождите немного. Документ загружается.

271

Особлива частина

офіційно визнані лікарськими в Україні, хоча майже 1100

видів флори України мають біологічно активні речовини

з лікувальними властивостями, а їх сировина в світовій

практиці використовується при виготовленні лікарських

препаратів.

Але тривале безконтрольне використання природних

ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифіка-

ція господарського використання територій з наявністю лі-

карських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні

з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорно-

бильській АЕС спричинили кризовий стан ресурсів біль-

шості дикорослих лікарських рослин.

На сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що ста-

новить менше 10 відсотків території України. В Україні у

цілому близько 85 відсотків лікарської рослинної сировини

збирається в природних місцезростаннях видів лікарських

рослин. З кожним роком збільшуються площі та різнома-

ніття культивованих лікарських рослин, однак їх кількість,

як правило, не перевищує 15 видів. Багато лікарських рос-

лин неможливо вирощувати в культурі у зв’язку зі склад-

ністю агротехніки та рядом інших причин

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про рослинний світ»:

рослинний світ - – сукупність усіх видів рослин, а також

грибів та утворених ними угруповань на певній території;

об’єкти рослинного світу - – дикорослі та інші несільсько-

господарського призначення судинні рослини, мохоподібні,

водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях роз-

витку та утворені ними природні угруповання.

До рослинного світу відносяться тільки дикі рослини, тобто

екологічно пов’язані з природою. Відповідно, культурні росли-

ни, які вирощуються людиною для споживання, не є частиною

рослинного світу. Відносини з приводу цих рослин регулюють-

ся нормами аграрного, а також цивільного законодавства.

Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38-39. – Ст. 248.

272

Екологічне право України

Як об’єкт охорони та використання розрізняють рос-

линність водяну, ґрунтову та надземну.

Водяна рослинність використовується людиною поки

ще слабо, але вона відіграє велику роль у житті мешканців

водних об’єктів. Дуже поширеним нині є явище забруднен-

ня вод (особливо внутрішніх) стічними водами, нафтою та

іншими шкідливими речовинами, що згубно впливає на во-

дяну рослинність.

Ґрунтова рослинність, яка приймає участь у процесі

утворення ґрунту та формуванні його родючості, зазнає

негативних впливів у зв’язку із забрудненням середовища

відходами промислового виробництва.

Наземна рослинність, що представлена великою кількістю

видів, найбільшою мірою використовується людиною і відпо-

відно найчастіше потерпає від несприятливих дій з її боку.

Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, гос-

подарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінніс-

тю та іншими ознаками згідно зі ст. 4 Закону України «Про

рослинний світ» поділяються на природні рослинні ресур-

си загальнодержавного та місцевого значення.

До природних рослинних ресурсів загальнодержавного

значення належать:

а) об’єкти рослинного світу у межах:

внутрішніх морських вод і територіального моря, кон- -

тинентального шельфу та виключної (морської) еко-

номічної зони України;

поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), -

що розташовані і використовуються на території більш

ніж однієї області, а також їх приток усіх порядків;

природних та біосферних заповідників, національних -

природних парків, а також заказників, пам’яток при-

роди, ботанічних садів, дендрологічних парків, зооло-

гічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мис-

тецтва загальнодержавного значення;

273

Особлива частина

б) лісові ресурси державного значення;

в) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення,

судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники,

а також гриби, види яких занесені до Червоної книги

України;

г) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнен-

ня, та типові природні рослинні угруповання, занесені

до Зеленої книги України.

До природних рослинних ресурсів загальнодержавного

значення законодавством України можуть бути віднесені й

інші об’єкти рослинного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення від-

носяться дикорослі та інші несільськогосподарського при-

значення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишай-

ники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних

ресурсів загальнодержавного значення.

§ 2. Форми права користування рослинним світом

Використання природних рослинних ресурсів в житті

людини ґрунтується на законодавчо визначеному колі цілей.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про рослинний

світ» природні рослинні ресурси використовуються за умо-

ви додержання встановлених вимог з метою: природоохо-

ронною; рекреаційною; оздоровчою; культурно-освітньою;

виховною; науково-дослідною; господарською.

У свою чергу, господарська діяльність в галузі викорис-

тання природних рослинних ресурсів здійснюється: а) для

забезпечення потреб населення та виробництва у технічній,

лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дико-

рослих рослин; б) для випасання худоби, для забезпечення

інших потреб тваринництва; в) для потреб бджільництва;

г) для потреб мисливського та рибного господарства.

В Україні використання природних рослинних ресурсів

здійснюється у двох формах: в порядку загального або спе-

274

Екологічне право України

ціального використання (ст. 8 Закону України «Про рос-

линний світ»).

У порядку загального використання природних рос-

линних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і

технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші хар-

чові продукти для задоволення власних потреб, а також

використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих,

культурно-освітніх та виховних цілях.

Загальне використання природних рослинних ресур-

сів здійснюється громадянами з додержанням правил, що

затверджуються центральним органом виконавчої влади

у галузі охорони навколишнього природного середовища,

без надання їм відповідних дозволів.

Збирання у порядку загального використання дико-

рослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних

рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відхо-

дів сировини тощо, забороняється. Також забороняється

торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та

їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в по-

рядку загального використання природних рослинних ре-

сурсів.

Загальне використання природних рослинних ресурсів

у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та

ценотичної різноманітності тощо може бути обмежене Ра-

дою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими ор-

ганами виконавчої влади та органами місцевого самовря-

дування, а також спеціально уповноваженим центральним

органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього

природного середовища, іншими спеціально уповноваже-

ними центральними органами виконавчої влади відповід-

но до їх компетенції (ст. 9 Закону України «Про рослинний

світ»).

На підставі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ»

спеціальне використання природних рослинних ресурсів

275

Особлива частина

здійснюється за дозволом юридичними або фізичними осо-

бами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а

також з метою отримання прибутку від реалізації цих ре-

сурсів або продуктів їх переробки.

За умови додержання вимог законодавства можуть здій-

снюватися такі види спеціального використання природних

рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля

деревини під час рубок головного користування; заготів-

ля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних

соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння,

грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; ви-

пасання худоби.

Законодавством України можуть передбачатися й інші

види спеціального використання природних рослинних ре-

сурсів.

Спеціальне використання природних рослинних ресур-

сів здійснюється за дозволом. У випадку використання при-

родних рослинних ресурсів загальнодержавного значення

дозвіл видається в порядку, який визначається Кабінетом

Міністрів України. Використання природних рослинних

ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що

видається в порядку, який визначається Верховною Радою

Автономної Республіки Крим та органами місцевого само-

врядування. Форма дозволу на спеціальне використання

природних рослинних ресурсів встановлюється Кабінетом

Міністрів України. Його видача здійснюється у межах лі-

мітів використання природних рослинних ресурсів.

Не потребують дозволу на спеціальне використання

природних рослинних ресурсів:

власники земельних ділянок, на яких знаходяться -

об’єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Чер-

воної книги України та Зеленої книги України;

користувачі (в тому числі орендарі) земельних діля- -

нок, які їм надано для цільового призначення (ведення

276

Екологічне право України

фермерського господарства, особистого селянського

господарства, колективного садівництва, городництва,

сінокосіння, випасання худоби), за винятком вико-

ристання ними дикорослих судинних рослин, мохопо-

дібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види

яких занесені до Червоної книги України, та природ-

них рослинних угруповань, занесених до Зеленої кни-

ги України.

Ліміти спеціального використання природних рос-

линних ресурсів загальнодержавного значення встанов-

люються на підставі науково обґрунтованих нормативів

спеціально уповноваженим центральним органом вико-

навчої влади у галузі охорони навколишнього природного

середовища.

Порядок встановлення лімітів спеціального викорис-

тання природних рослинних ресурсів загальнодержавного

значення затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок встановлення лімітів спеціального викорис-

тання природних рослинних ресурсів місцевого значен-

ня визначається Верховною Радою Автономної Республіки

Крим та органами місцевого самоврядування за поданням

спеціально уповноважених місцевих органів виконавчої

влади у галузі охорони навколишнього природного серед-

овища (ст. 11 Закону України «Про рослинний світ»).

Особливістю загального використання природних рос-

линних ресурсів в Україні є його безоплатність. У свою

чергу, спеціальне використання природних рослинних ре-

сурсів є платним. Розмір збору за спеціальне використання

природних рослинних ресурсів визначається з урахуван-

ням природних запасів, поширення, цінності, можливості

відтворення, продуктивності цих ресурсів.

Законодавцем від сплати зазначеного збору звільня-

ються наступні суб’єкти спеціального використання при-

родних рослинних ресурсів:

277

Особлива частина

науково-дослідні установи, навчальні та освітні закла- -

ди, що проводять наукові дослідження об’єктів рос-

линного світу з метою їх охорони, невиснажливого ви-

користання та відтворення, за винятком використання

ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, во-

доростей, лишайників, а також грибів, види яких зане-

сені до Червоної книги України, та природних рослин-

них угруповань, занесених до Зеленої книги України;

власники земельних ділянок; -

користувачі (в тому числі орендарі) земельних ді- -

лянок, за винятком використання ними дикорослих

судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишай-

ників, а також грибів, види яких занесені до Червоної

книги України, та природних рослинних угруповань,

занесених до Зеленої книги України, для задоволення

природними рослинними ресурсами власних потреб

без права їх реалізації.

Порядок визначення збору та нормативи плати за спе-

ціальне використання природних рослинних ресурсів вста-

новлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 12 Закону

України «Про рослинний світ»).

§ 3. Правове регулювання охорони

рослинного світу

До Червоної книги України занесено 511 видів рос-

лин. За багатством біорізноманіття Україна поступається

в Європі тільки Франції, і це покладає на неї високу відпо-

відальність за його збереження. Біорізноманіття є природ-

ним капіталом, а отже, рівень його збереження визначатиме

вже в найближчому майбутньому долю держави. Збере-

ження біорізноманіття є сьогодні також однією з вирішаль-

них умов збереження самобутності нації. Це пов’язано з

тим, що різноманіття, і насамперед рослинного світу, який

є автотрофним блоком біосфери і початковою ланкою всіх

278

Екологічне право України

процесів, які відбуваються в екосистемах, забезпечує функ-

ціонування, стабільність та екорівновагу біосфери.

Під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охо-

рони, використання та відтворення рослинного світу, необ-

хідно дотримуватися таких основних вимог:

збереження природної просторової, видової, популя- -

ційної та ценотичної різноманітності об’єктів рослин-

ного світу;

збереження умов місцезростання дикорослих рослин і -

природних рослинних угруповань;

науково обґрунтованого, невиснажливого використан- -

ня природних рослинних ресурсів;

здійснення заходів щодо запобігання негативному -

впливу господарської діяльності на рослинний світ;

охорони об’єктів рослинного світу від пожеж, захист -

від шкідників і хвороб;

здійснення заходів щодо відтворення об’єктів рослин- -

ного світу;

регулювання поширення та чисельності дикорослих -

рослин і використання їх запасів з врахуванням інтер-

есів охорони здоров’я населення.

Вказані вимоги враховуються під час розробки проек-

тів законодавчих актів, загальнодержавних, міждержавних,

регіональних програм та здійснення заходів з охорони, ви-

користання та відтворення рослинного світу (ст. 5 Закону

України «Про рослинний світ»).

Правова охорона, використання та відтворення рідкіс-

них і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів

рослинного світу здійснюється відповідно до законів Украї-

ни: «Про охорону навколишнього природного середовища»,

«Про рослинний світ», «Про Червону книгу України», «Про

природно-заповідний фонд України», постанови Кабінету

Міністрів України «Про затвердження Положення про Зе-

лену книгу України» та інших нормативно-правових актів.

279

Особлива частина

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Червону книгу Украї-

ни» Червона книга України є офіційним державним докумен-

том, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають

під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу

у межах території України, її континентального шельфу та

виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені ві-

домості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного

світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Червона книга України є основою для розроблення та

реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та

відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загро-

зою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, зане-

сених до неї.

На підставі ст. 11 Закону України «Про Червону книгу

України» охорона та відтворення об’єктів Червоної книги

України забезпечуються органами державної влади, орга-

нами місцевого самоврядування, підприємствами, устано-

вами і організаціями, які є суб’єктами використання тва-

ринного і рослинного світу, та громадянами відповідно до

закону.

Охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується

шляхом:

установлення особливого правового статусу рідкісних -

і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів

тваринного і рослинного світу, заборони або обмежен-

ня їх використання;

урахування вимог щодо їх охорони під час розроблен- -

ня нормативно-правових актів;

систематичної роботи з виявлення місць їх перебуван- -

ня (зростання), проведення постійного спостереження

(моніторингу) за станом їх популяцій;

пріоритетного створення заповідників, інших тери- -

торій та об’єктів природно-заповідного фонду, а та-

кож екологічної мережі на територіях, де перебувають

280

Екологічне право України

(зростають) об’єкти Червоної книги України, та на

шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під

загрозою зникнення, видів тваринного світу;

створення центрів та «банків» для збереження гено- -

фонду зазначених об’єктів;

розведення їх у спеціально створених умовах (зооло- -

гічних парках, розплідниках, ботанічних садах, ден-

дрологічних парках тощо);

урахування спеціальних вимог щодо охорони об’єктів -

Червоної книги України під час розміщення продуктив-

них сил, вирішення питань відведення земельних діля-

нок, розроблення проектної та проектно-планувальної

документації, проведення екологічної експертизи.

Відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечу-

ється шляхом:

сприяння природному відновленню популяцій рідкіс- -

них і таких, що перебувають під загрозою зникнення,

видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та ре-

інтродукції таких видів у природні умови, де вони пе-

ребували (зростали);

утримання і розведення у штучно створених умовах. -

Відповідно до п. 1 Положення про Зелену книгу Украї-

ни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 29 серпня 2002 року № 1286

, Зелена книга України є

офіційним державним документом, в якому зведено відомос-

ті про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під

загрозою зникнення, та типових природних рослинних угру-

повань, які підлягають охороні.

Зелена книга є основою для розроблення охоронних захо-

дів щодо збереження, відтворення та використання занесених

до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угрупо-

вань спрямовується на збереження їх ценотичної структури,

популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.

ЗП України. – 2002. – № 33. – Ст. 512.